Проект «Блискавка - знайома незнайомка».

«Блискавка - знайома незнайомка».

Творчий проект для учнів 9 класу

Тур᾿я – Реметівська  ЗОШ І-ІІІ ст.

Перечинського району,

Закарпатської області,

Воронич Людмила Михайлівна,

учитель фізики, старший вчитель

План творчо - рольового проекту

Тема:Блискавка - знайома незнайомка. Навчальний предмет: фізика.

Назва проекту: науково - популярна програма «Очевидне й неймовірне».

Ключове питання: Що я хочу довідатися про блискавку?

Тематичні питання

1. Природа блискавки.

2. Види блискавок.

3. Історична довідка. Дослідження блискавок.

4. Блискавки завдають шкоди, а чи можуть принести користь?

5. Безпека людини під час грози.

6. Принцип дії блискавковідводу.

Мета: розвивати творчу активність учнів, створювати умови до вияву ініціативи під час вибору завдань, виховувати прагнення до самовдосконалення, задоволення пізнавальних потреб.

Наочність: відео - запис блискавки, фотоматеріали, презентація проекту.

Змістові питання:

1. Навички роботи з комп'ютером, досвід роботи в інтернеті та з додатковою літературою.

2. Вміння використовувати різні форми інтерактивних технологій: презентація, реклама, ток - шоу, рольова гра тощо.

Стислий опис. Клас, готуючись до проекту, об'єднується у шість груп, кожна з яких презентує своє тематичне питання, включаючи всі етапи.   Проект   оформляється   у   вигляді    популярної наукової телепередачі «Очевидне і неймовірне». Клас, якого стосується навчальний проект: 9. Термін, необхідний для реалізації навчального проекту: 3 тижні. Навчальні цілі та очікувані результати. Під час реалізації проекту учні засвоюють навички:

1) планувати свою діяльність, розподіляти та узгоджувати свою діяльність з іншими, співпрацювати в команді;

2) обговорювати результати роботи груп, оцінювати їх.

Доброго дня,шановні радіослухачі. В ефірі науково-популярна програма «Очевидне й неймовірне» і я ваша ведуча Надія. Маю надію, що ви будете зі мною на одній хвилі слухати і телефонувати, адже тема сьогодні надзвичайно цікава: «Блискавка - знайома незнайомка».

Сьогодні у студії, як і завжди, гості: професор фізико-математичних наук Куля 1.1, та доценти кафедри фізики й астрономії Лінійна М.І., Чоткова Л.М. Нагадую номер 3-4-4 з мобільного.

Ведуча. Слово має Куля 1.1.

Дослідження блискавок бере свій початок ще з давніх цивілізацій. Ще давньоєгипетські вчені намагалися розкрити причини виникнення блискавок, але їхні міркування спочатку носили виключно міфічно-релігійний характер. У наш час в австрійському місті Зальцбург створений унікальний науковий центр з вивчення блискавок. Він розміщений на горі Гайзберг і використовує у своїй роботі високу телесповіщальну вежу австрійського телебачення ОРФ. Наукові дослідження блискавок, як сподіваються, дадуть не тільки теоретичні, але і практичні результати. Все це буде допомагати вченим при проведенні досліджень щодо вивчення природи цього феномену.

Ведуча. Ось і перший дзвінок. 

- Алло, мене звати Іван. Поясніть мені популярно, а що таке блискавка?

- Лінійна М.І. Блискавка - це гігантська електрична іскра, яка виникає між наелектризованими хмарами, чи хмарами і землею. При цьому протікає величезний струм, який розігріває дуже швидко повітря і воно ніби вибухає - ми чуємо грім.

Ведуча. Цікаво знати, звідки беруться іскри на хмарах і, що відбувається під час блискавки?

Виявляється, на Землю із космосу постійно падає потік космічного випромінювання, джерелом якого є зірки. Космічні промені вибивають із атомів атмосфери електрони і в повітрі з'являються вільні позитивні йони й електрони. Космічні промені сильно послаблюються атмосферою, тому біля поверхні Землі вільних зарядів мало. Але під часпереміщення повітряних потоків, що містять водяну пару і маленькі крапельки води (хмари), відбувається електризація: одні хмари заряджаються позитивно, інші - негативно. Електричне поле, яке при цьому виникає, може бути настільки сильним, що розганяє електрони у повітрі до величезної швидкості. А вони при зіткненні з молекулами повітря йонізують їх, тобто вибивають із них електрони. Саме тоді починається блискавка.

Ведуча. Дзвінок. Представтесь, будь ласка.

- Алло, мене звати Йосип. Я хотів би передати музичне вітання.

Ведуча. Йосипе, вибачте, у нас не музичний канал. Отже, ми продовжуємо передачу. Наших слухачів цікавить питання: які блискавки ми найчастіше спостерігаємо? Людмило Михайлівно, будь ласка, доповніть.

- Найчастіше ми спостерігаємо лінійну блискавку, хоча існують ще плоскі, чоткові й кульові. Плоска блискавка - це спалах, що охоплює частину хмари, грому при цьому не чутно. Чоткова блискавка залишає за собою пунктирний слід - дуже рідка форма блискавки. Кульова блискавка - це тіло діаметром від 5 до 20 сантиметрів, яке яскраво світиться. Кольори - від білувато-блакитного до червоно-фіолетового. Утворюються, як правило, наприкінці грози.

Знову дзвінок у студії. Алло.

- Алло, мене звати Микола. Чи може бути грім без блискавки, або блискавка - без грому?

Ведуча. На запитання відповідає Куля 1.1.

- Грому без блискавки не буває, а блискавка без грому існувати може. Приклад - плоска блискавка.

Ведуча. А у нас у студії черговий дзвінок. Алло.

- Алло, мене звати Йосип. Я би хотів почути пісню...

Ведуча. Ви знову помилилися. До речі, у нас науково-- популярна програма і тема - «Блискавка». Можливо, у вас виникнуть запитання з темі.

- Йосип. Алло, так-так я за кермом, дуже велика злива, гримить і блискать, тому я хочу пісню...

Ведуча. Алло, Йосипе, це - дуже небезпечно під час грози розмовляти по мобільному телефону, та ще й слухати радіопередачу, тому радимо вам зняти всі металеві антени з поверхні автомобіля, які можуть притягувати розряди. А ми продовжуємо передачу. І знову дзвінок. Алло, ми вас слухаємо.

- Алло, я Наталка. Що ви знаєте про блискавку? Моя бабуся знає все... Вона завжди мені наказує: вивчи уроки, прибери в кімнаті, помий посуд, будь слухняна,бо «грім до тебе вдарить». Я з нею не сперечаюся, бо мій тато це перевірив на собі...

Ведуча Цікава тема для роздумів... Адже людські можливості не мають меж... Я гадаю, хтось із наших гостей може це пояснити (бажаючі можуть висловити свої думки).

Куля 1.1. Звичайно, це курйоз. Багато людей вважає, що блискавка - це діяння рук Божих. Так, наприклад, у будинок американки Бетті Пекроуз вдарила блискавка і після цього від нього залишилася лише купа цегли. Розлючена американка, будучи віруючою людифною, звинуватила Всевишнього і порушила проти нього кримінальну справу, зажадавши від винуватця 100 тисяч доларів «за збитки, заподіяні внаслідок недбалого й безвідповідального користування блискавкою». В епоху середньовіччя люди пробували відганяти блискавки за допомогою... церковних дзвонів. І ніхто не здогадувався, що саме у високі шпилі найчастіше влучають блискавки. Лише в Баварії в кінці XVIII століття від блискавок постраждало близько 400 церков, а також загинуло багато дзвонарів.

Ведуча Водночас Женевському собору і деяким іншим висотним спорудам блискавки не завдають шкоди.

Людмила Михайлівна Тривалий час ніхто не зміг зрозуміти, чому покриті металом і з'єднані із землею металевими водостічними трубами дахи благополучно переносять найбільші грози. Лише у XVIII столітті Б.Франклін припустив, що «блискавка ударяє в таку будівлю і стікає в землю по металевих частинах, не руйнуючи стін». Франклін першим установив конденсуючі властивості лейденської банки і дослідив процес «стікання» зарядів з наелектризованих тіл через загострений металевий стержень. Останнє відкриття наштовхнуло його на думку про блискавковідводи. Він радив обладнати ними житлові будинки, службові приміщення, кораблі... Ведуча. Дзвінок у студії. Алло. -Алло. Мене звати Юра. Кажуть, що блискавковідвід приймає на себе й відводить у землю грозові розряди. Чи це так?

Ведуча. Слово надається М.І. - В окремих випадках це можливо, але все-таки основне призначення блискавковідводу не приймати на себе удар, а не допускати, щоб такий удар стався. Це досягається тим, що з вістря блискавковідводу відбувся тихий розряд. При цьому напруженість ел. поля в деякому об'ємі простору навколо блискавковідводу зменшується, внаслідок чого зменшується й ймовірність удару блискавки.

Ведуча. Гарно дякуємо за цікаву розповідь. І знову дзвінок. -Алло. Відомо, що блискавки завдають багато шкоди. Гинуть люди, руйнуються будинки і так далі. А чи є якась користь від блискавки?

Ведуча. На запитання відповідає Л.М.Чобкова. Л.М. Кожний знає, що після грози легше дихається, а рослини ніби «молодшають». Так що не виключено, що грози відіграють важливу роль в житті на Землі. Поверхня Землі та іоносфера, яка її оточує, - це гігантський електрогенератор потужністю 400-650 тисяч кВт і напругою близько 350 тисяч кВ. Усе живе на планеті ніби купається в його електричному полі. Під час грози напруженість електричного поля зростає у 100 разів, а потім різко зменшується. У результаті природніх розрядів відбувається озонування повітря. Однак природа блискавок приховує ще чимало загадок, які потребують детального дослідження.

Ведуча. Алло. Представтесь будь ласка. Алло, мене звати Богдана. Я є постійним слухачем вашої передачі. Дуже багато цікавого і корисного я почула сьогодні, і у мене виникло запитання: а чи можна використовувати енергію блискавок?

Ведуча. Гарне запитання. Відповідає М.І. М.І. Дійсно, під час сильної грози витрачається енергія, що дорівнює приблизно енергії вибуху атомної бомби. Але про використання цієї енергії поки що певних успіхів немає. Блискавка - явище випадкове. Навіть якщо стоїть приймач блискавок, то не можна гарантувати, що удар прийдеться в нього, а не поряд. Наприклад, у тих місцях, де блискавки б'ють в землю 30-50 разів на рік, на 1 км поверхні у середньому припадає один удар. Отже, щоб упіймати блискавку привисоті 50 метрів потрібно розмістити майже 140 приймачів блискавок. Можливо, колись люди навчаться «розряджати» хмари, перекачувати грандіозну енергію з небес в особливі наземні пристрої. А поки що основна турбота дослідників та інженерів з часів Ломоносова і Франкліна - надійно захистити від блискавки людей, будівлі, техніку.

Ведуча.    Дуже гарно дякуємо, на жаль, час нашої передачі вичерпано. Але останній дзвінок. Алло... - Алло. Це знову я, Йосип я маю надію...

Ведуча. Добре, сьогодні і тільки для вас, лунає науково-популярна пісня «Правила поведінки під час грози» у виконанні групи учнів 9-А класу під назвою «Блискавиця»

Зачиніть усі вікна і двері,коли

Раптово ви вдома під час грози.

У жодному разі в печі не паліть:

Блискавка проникне через димохід.

Тримайтесь чим далі від антен, проводів,

І уникайте електроприлніадів,

Не гайте час на всякі розмови,

Вимкніть негайно мобільні телефони

Якщо у грозу ви опинилися в лісі,

Тоді не ховайтесь десь на узвишші,

Знайдіть найблищі дерева низькі,

Щоби не самотні, а більш густі.

Дуб, тополя, сосна та ялина,

Для електрики найбільш проводимі,

Найменше – бук, верба, клен та кущі,

Запам’ятай – згодиться в житті.

Якщо вас гроза застала у полі,

Не панікуйте Миколи і Олі,

Знайдіть заглиблення десь у землі,

Та не лягайте на повний зріст, НІ !

Присядьте навпочіпки- й ви у безпеці,

Не відкривай парасольку , доречі;

У парасольці – металеві трубки,

До них заряди йдуть залюбки.

Якщо вже гроза , а ви ще гуляєте,

Купаєтесь в річці, м’яча ганяєте,

 Припиніть ,негайно, усякі розваги-

Для свої безпеки й життя свого ради!

Як для дорослих, так і малечі,

Правила ці корисні,доречі,

 Не зволікайте й візміть за основу,

Щодня іх повторюйте- знову і знову!

Ведуча1. Дякуємо за чудові поради! Ами вам ,шановні слухачі,дякуємо за увагу і цікаві запитання.

Ведуча 2 Будьте обережні, до наступноє зустрічі в ефірі!