4 клас
Короткочасний пошуковий проект «Іменникова країна»
І.Визначення теми і завдань проекту.
У чому полягає задум? |
Для чого це потрібно? |
Дізнатися якомога більше про іменник, його значення у мовленні, про іменники – синоніми, іменники – антоніми, зв’язок іменників з іншими частинами мови. |
Щоб розпізнавати іменники в усному й писемному мовленні, використовувати їх у зв’язному мовленні. |
ІІ. Планування діяльності.
1.Знайди інформацію в підручниках, довідниках.
Попрацюй із словниками.
Відшукай інформацію в Інтернеті.
2.Звернись за допомогою до дорослих.
Запиши знайдену інформацію.
Знайди прислів’я, загадки, вірші.
3.Обговори з друзями.
4.Напиши проект.
5.Звіт.
Завдання групам
Групи |
Виконавці |
Завдання |
1 |
Історики |
Історія виникнення слів |
2 |
Лексикологи |
Багатозначні слова, іменники – синоніми, іменники − антоніми |
3 |
Мовознавці |
Лексичні групи іменника. Іменники – істоти та неістоти. Власні й загальні іменники. Рід іменників. Змінювання іменників за числами. Змінювання іменників за відмінками. |
4 |
Статисти |
Словникові слова. |
5 |
Літератори |
Підбір казок, віршів, загадок, прислів’їв, скоромовок. |
6 |
Митці |
Підготувати малюнки, ліплення, вишивки. |
ІІІ. Виконання проекту. (Групова пошукова робота)
ІV. Захист проекту.
Іменникова країна
Мета. Формувати соціальну компетентність; вчити самостійно визначати цілі діяльності; планувати, розробляти, реалізовувати проект, брати на себе відповідальність за прийняття рішень та їх виконання; розвивати вміння влучно використовувати іменники у своєму мовленні, правильно їх вимовляти і записувати; сприяти прагненню удосконалювати свої знання, виховувати любов до рідної мови.
Обладнання. Мультимедійний проектор (слайди), таблиця до інтерактивної технології «Дешифрувальник», кубик до інтерактивної технології «Кубування», конверти із завданням для парної та групової роботи, модель квітки – семицвітки, дитячі вироби, м’яч, шапочки – конфедератки.
Хід уроку.
І. Мотивація. Оголошення теми кроку та очікуваних результатів.
− Прочитайте запропоновану комбінацію букв, у якій є зашифроване слово. Ви його відгадаєте, коли вилучите фразу: «Він узяв собі на плечі велике діло – називати речі». Залишиться слово – тема уроку.
ВІНІУЗЯВСОМБІНАЕПЛЕНЧІ ВЕЛИНКЕДИІЛО – НАЗИКВАТИРЕЧІ (Іменник)
попередніх уроках ви розділилися на пошукові групи: «Історики», «Лексикологи», «Мовознавці», «Статисти», «Літератори», «Митці». Ви зібрали необхідний матеріал, опрацювали його і зараз на уроці ви будете представляти продукт своєї діяльності – захищати проект. Результатом вашої пошукової роботи буде виготовлення довідника. Отож, розпочинаємо захист проекту. На урок до нас завітали казкові герої. Вони уважно будуть слухати ваші відповіді. У кінці уроку учні, які протягом уроку працюватимуть найкраще, отримають шапочки – конфедератки.
ІІ. Основна частина уроку.
Перший історик.
Наша група дізнавалася про історію виникнення слів. Ми з’ясували, що словниковий склад нації безпосередньо відбиває історію розвитку суспільства. Перші слова, які вимовила первісна людина, були пов’язані з її оточенням: мати, брат, вода, сонце, небо. Великим здобутком людини було використання вогню.
Це відкриття внесло величезні переміни в життя людей. У мовленні з’явилися нові слова: хліб, каша, вогонь, дрова.
Другий історик.
Другою важливою прикметою людського побуту було використання штучно виготовленого знаряддя. Із каміння, дерева, кісток люди стали виготовляти знаряддя. Використовували його для господарських потреб або як зброю для оборони чи нападу. Мовний запас людей поповнився словами: поле, плуг, земля, орач, млин, кузня.
Ь Л А В О К коваль
Р А Ч Н О Г гончар
Р А Д Н О Б бондар
Х А М Ь Л Е Т С стельмах
Перший лексиколог.
Усі слова, що вживаються в будь – якій мові, становлять її словниковий склад. Слова, якими користуються всі, називаються загальновживаними: земля, сонце, хліб, батько, говорити, давно. Умови життя змінюються. Відповідно до цього відбуваються зміни й у словниковому складі мови: одні слова старіють, інші – народжуються. Слова, які вийшли із загального вжитку, називаються архаїзмами (застарілими): кріпак, рало, жупан, кожум’яка.
Другий лексиколог.
але ми цього не помічаємо. Це слова, що називають предмети та явища, які з’являються у нашому житті. Вони називаються неологізмами (новими) : менеджер, візажист, аудитор, Інтернет, кібернетика… . Завдяки цьому мова постійно поповнюється , збагачується новими словами, розвивається, але залишається зрозумілою.
Перший лексиколог.
що є в світі, і самому собі. Адже, щоб про щось говорити і навіть думати, треба його якось називати. Найпростіші слова – імена того, що людина бачить навколо себе. Вони, як ярлики (етикетки): «це собака», «це сонце» − міцно «приклеєні» до предметів. Якщо нам назвуть знайоме слово, ми зможемо пояснити, що воно означає. І навпаки, якщо нам скажуть значення слова, ми відгадаємо саме слово.
Яблуко – це … . Білий, круглий, шкіряний, футбольний − це … .
Другий лексиколог.
розуміємо один – одного. Без слова не було б ні писемності, ні літератури, ні пісні…
Ключ, коса, кран, голка, вушко, ручка, сережки, лисички, листок, носик, чашечка, зуб, гребінець, поле, лінійка, байка, кішка, язик, мішки, магазин, корінець, місяць, пояс, сонечко, рукав, мишка, земля … .
Перший мовознавець.
працювали з підручниками, довідниками, словниками і хочемо представити результат нашого пошуку.
Ми з’ясували, що іменник може означати:
Назви осіб: сестра, офіцер, цар, студент …
Назви істот: лев, ворона, щука, павук …
Назви рослин: липа, яблуня, жито, любисток …
Назви явищ природи: сніг, дощ, завірюха, блискавка …
Назви дій або стану: виїзд, умивання, біганина …
Назви конкретних предметів: лампа, вікно, стіл …
Назви абстрактних понять: юність, радість, щастя …
Географічні назви: Полтава, Сула, Карпати, Італія …
Кожна пара відриває пелюстку із завданням від квітки – семицвітки і пише асоціацію до слів.
Меблі: диван, ліжко, шафа, крісло, стілець …
Фізичне культура і спорт: футбол, хокей, баскетбол, теніс …
Страви: борщ, вареники, голубці, пельмені, кисіль …
Житло: двері, вікно, дах, стеля, плінтус …
Кущі: смородина, порічки, малина, шипшина, калина …
Посуд: тарілка, чайник, блюдце, ложка, ніж …
Одяг: сукня, штани, спідниця, кожух, фартух …
Другий мовознавець.
належать іменники, що називають осіб, тварин, персонажів, міфічні образи та відповідають на питання «хто?». Наприклад, хлопець, корова, мавка.
«Хто» багато справи має:
Разом з пташкою літає,
Може з жабкою стрибати,
З лісорубом ліс рубати.
Разом з учнем вірші вчити,
З пішоходами ходити.
Поруч з нами «Хто» повсюди.
«Хто» − це звірі, риби, люди.
Іменники, що означають назви неістот, відповідають на питання «що». Серед назв неістот розрізняють назви чітко окреслених предметів і понять (стіл, поріг, ключ, кілограм, серпень) і назви нечітко окреслених предметів і понять:шлях, ліс, космос, гнів, сон.
«Що» живе в траві зеленій.
«Що» в тополі і у клена,
В річці, в морі, у машині,
В стиглих ягодах малини.
«Що» − це пензлик, сир, олія.
Тільки жити «Що» не вміє.
«Хто» і «Що» як дві руки
У матусі – мови.
З ними воду п’ють пташки,
Сіно їсть корова.
«Хто» і «Що» − це два брати
І нема секретів
В тім, що вказують вони
На слова – предмети.
У словах «булка», «гілка», «капля», «коса», «нірка», «сум», «крик»
замінити одну букву так, щоб слова означали назви істот.
( Білка,галка, чапля, коза, норка, сом, крук.)
Упіймавши м’яч від учителя, учень до назви неістоти називає спільнокореневе слово, що є істотою і відкидає м’яч назад.
Ліс – лісник, трактор – тракторист, шахта – шахтар, комбайн – комбайнер, сад – садівник, банк – банкір, будівля – будівельник,
школа – школяр, скрипка – скрипаль, море – моряк …
Третій мовознавець.
Наприклад: Донецьк, Шевченко, Франція – це власні назви, тому пишемо їх з великої літери.
Троянда, зірка, мить – загальні назви, що пишуться, звичайно, з малої букви.
Загальні назви даються багатьом однаковим предметам або поняттям. Власні назви даються окремим предметам, щоб відрізнити їх від інших подібних.
Загальна назва може стати власною, якщо нею назване ім’я свята, книжки, журналу: Великдень, «Барвінок».
Зустрічаються випадки, коли власні назви стають загальними: ом,ампер,рентген, меценат. Часто тільки в контексті можна визначити, загальною чи власною назвою є іменник:
Заєць (прізвище) – заєць (тварина).
коваль (професія) – Коваль (прізвище).
дубки (дерева) – Дубки (назва села).
Скласти «ланцюжок» із слів – власних назв, де остання буква слова є початковою наступного слова.
(Дунай, Йосип, Пушкін, Набережна, Африка, Амур, Рим, Мурчик …)
Четвертий мовознавець.
визначити рід іменника, необхідно до слова підставити слова « він», «вона», «воно» або «мій», «моя», «моє».
Мій пенал (він) – чоловічий рід,
моя книга (вона) – жіночий рід,
моє життя (воно) – середній рід.
Деякі іменники можуть бути подвійного роду:убогий сирота – убога сирота, цей ледащо – це ледащо. Рід таких іменників потрібно визначати за текстом.
Виписати спочатку всі іменники чоловічого роду, потім – жіночого і середнього. У кожному слові підкреслити першу літеру і прочитати речення.
Вівця, урвище, село, базар, сапа, аґрус, жайворонок, поле, Інна, апетит, ім’я, мальва, хутро, юннат, урочище.
(Базар, аґрус, жайворонок, апетит, юннат, вівця, сапа, Інна, мальва, урвище, село, поле, ім’я, хутро, урочище . – Бажаю всім успіху!)
П’ятий мовознавець.
що означають один предмет, вживаються в однині: автомобіль, полиця, море. Іменники, що означають два і більше предметів, вживаються у множині: автомобілі, полиці, моря.
Частина іменників вживається тільки в однині: залізо, кров, молодь.
Незначна кількість іменників має тільки множину: сани, дрова, шахи, лінощі, жнива, сходи, окуляри …
Скоро зимові канікули. Дідусь Іван та бабуся Таня чекають онуків на гостину в Карпати. Дідусь одягнув нові штани, підстриг ножицями вуса, взяв гроші й пішов до магазину по цукерки, печиво. А ще бабуся просила купити дріжджі, щоб пиріжків з калиною напекти.
Ось уже і пахощі розносяться аж до воріт. Сіли на ганку біля дверей дідусь з бабусею і чекають дорогих гостей. Дідусю не терпиться пограти з онуками в шахи. А бабуся одягне окуляри і читатиме внукам чарівні казки.
Шостий мовознавець.
запам’ятали їх назву, я хочу розказати казку.
У славному царстві частин мови, в графстві Іменника служили брати Відмінки і їх сестра Клична форма.
Називний відмінок відповідав за назву предметів і ставився до всіх з підозрою. Він увесь час запитував: «Хто? Що?»
Родовий завжди стояв на варті й запитував: «Кого, чого немає в царстві?»
Давальний розподіляв їжу між мешканцями і весь час чувся його голос: «Кому, чому скільки чого давати?»
А Знахідного завжди гукали на допомогу, коли треба було знайти що – небудь в царстві. Він з вигуком: «Кого, що треба знайти?» завжди біг на допомогу.
Орудний керував графовим військом; він трішки недочував і перепитував: «Ким, чим, питаєте керую?»
Місцевий відав транспортом. Він завжди знав на кому? на чому? перевозять вантаж у царстві.
А Клична форма прислужувала тоді, коли треба було когось погукати до його величності Іменника.
Учні визначають відмінок слова «мова» і сигналізують картками.
- Ой, яка чудова українська мова!
- Як парость виноградної лози, плекайте мову!
- Буду я навчатись мови золотої!
- Я вдячний мові за її багатство, мелодійність.
- Пишаймося мовою українських казок, пісень!
- Борімося за чистоту мови!
- У кожній мові, в кожнім слові краси майбутнього шукай!
- Я люблю тебе, рідна мово!
У кожної групи таблиця і свій кольоровий маркер. Група передає таблицю по колу, написавши там граматичну ознаку іменника. Групи завершують діяльність роботою з таблицею, з якої починали. Рахуються записи.
(Означає назву предмета. Відповідає на питання «хто?»,«що?» Пряме – переносне значення. Істоти – неістоти. Власні – загальні. Однина – множина. Мають рід. Змінюються за відмінками. У реченні – підмет або другорядний член.)
Звіт пошукової групи Статисти».
слова – іменники, які вивчили за чотири роки. Їх всього135. У 1 класі – 30 слів, у 2 – 31 слово, у 3 – 45 слів і 4 класі – 29.
Іменники, що є назвами осіб – 16 (дитина, банкір, інженер, шофер…)
Іменники, що є назвами істот – 11 (жайворонок, верблюд, бджола…)
Іменники, що є назвами рослин – 10 (очерет, айстра, черемха …)
Іменники, що є назвами конкретних предметів – 60 (вокзал, якір …)
Іменники, що є назвами абстрактних понять – 7 (футбол, апетит, ім’я.
Іменники, що мають два наголоси – 4 (загадка, подруга, помилка …)
Іменників з ненаголошеними звуками Е, И – 62 (сигнал, медаль …)
Аеродром, гардероб, механік, портрет, інженер, телеграма, ярина, олень, тривога, календар.)
Із букв першої колонки утворити прізвище видатного російського винахідника, із другої – назву його винаходу. Записати ці слова колонками. Вписати між ними букви так, щоб утворилися слова – іменники з п’яти букв.
В А ПЕКАР
О І ОТАРА
О Р ПАРАД
П О ОВОЧІ
П Д ВІКНО
Назвати спільні та відмінні граматичні ознаки слів «Попов» та «радіо».
Звіт пошукової групи «Літератори»
1 літератор.
завдань: підібрати літературний матеріал, пов’язаний з іменником. Ми добре попрацювали і хочемо представити результати нашого пошуку. До вашої уваги – загадки.
У нього є чотири ніжки,
Та ходить не вміє пішки.
Підставляє без упину
Всім свою надійну спину.
Як натомишся ти дуже,
То присядь на нього, друже. (Стілець)
У садках, гаях блукає.
Жовті шати одягає.
Золотисту стелить постіль –
Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
Зробити звуко – буквений аналіз слова «осінь».
2 літератор.
3 літератор.
Пугач хвалиться пінгвіну:
Причеплю, причепурюся,
Потім паві покажуся.
Спить старий сердитий сом,
Сому сниться сьомий сон.
Сонце пестить поплавок,
Сом сопе на весь ставок.
Скласти «сенкан» до слів «пугач» та «сом».
Пугач. Сом.
Великий, хижий. Темний, слизький.
Літає, полює, стереже. Пливе, пірнає, живиться.
Нічний птах ряду совиних. Прісноводна риба з вусами.
Сова. Вусач.
1 літератор.
іменників.
2 літератор.
«Лисичка – сестричка і вовчик – братик», «Котик і Півник», «Ріпка»,
«Івасик –Телесик», «Коза – Дереза», «Колобок», «Лисичка − кума»…
Звіт пошукової групи»Митці»
1 митець.
принесли ліплення, вишивки, вироби з бісеру, в яких ви можете відшукати слова з теми. (Назва слів – іменників у роботах.)
2 митець.
а ви відберіть слова – іменники, що є назвами неістот.
Яке слово має декілька значень?
ІІІ. Рефлексивно – оцінювальний етап.
довідника. Потрібно тільки його естетично оформити, щоб ним могли скористатися інші.
У групах кожен учень витягує з конверта частину розрізаної листівки. У кого частина листівки з позначкою, той має зробити підсумок уроку з теми «Іменник».