Проект
«Історична пам’ять
як важлива моральна категорія».
Тема: Опис пам’ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі.
Ключове питання: Що символізують пам’ятки сивої давнини?
Метод: інформаційний, творчий, дослідницько-пошуковий, практико- орієнтований груповий проект.
Обладнання: аудіозапис пісні «Києве мій», епіграфи, ілюстрації храму Святої Софії, макет первозданного ансамблю собору, технологічні картки, зразки текстів, словники, аудіозаписи звуків дзвонів, мультимедійний проектор, портрет Ярослава Мудрого.
Тип уроку: розвиток мовлення з використанням проектної технології.
Форма проведення: екскурс у минуле методом проекту.
Види й форми діяльності учнів:
І. Організаційний момент
П. Ознайомлення учнів з темою, метою, завданнями уроку.
Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель (під звуки дзвонів).
Тема сьогоднішнього уроку розвитку мовлення - опис пам’ятки історії та культури - не випадкова. Нинішній рік оголошено в нашій державі роком збереження пам’яток історії та культури. Ідеєю цієї програми стали слова Олеся Гончара: «Бережіть собори ваших душ». Вони будуть лейтмотивом на уроці, так як ми з вами, описуючи храм часів Київської Русі, постараємося відтворити живий образ шедевру архітектури з його неповторною долею й душею. Біблія засвідчує, що є час розкидати каміння й час його збирати. Добре, що ви живете в XXI столітті, яке стало часом збирання каміння, тобто відродження духовних традицій, шанобливого відношення до історії й культури. Підтвердженням цих починань стала й відбудова чисельних храмів.
Про це говорить митець слова Б. Забашта
И про то, что едины не хлебом,
И что главное в жизни - дела,
Говорят, устремлённые в небо
Купола, купола, купола!
Пам’ятки сивої давнини символізують духовне багатство, волю, красу, живий зв’язок епох. Про це промовисто сказав О.Гончар: «І коли ті, далекі, прийдущі, виринувши з глибин світу, наблизяться до нашої планети, перше, що їх здивує, будуть собори!»
(Звучить пісня «Києве мій»)
(Визначення завдань уроку учнями).
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Бесіда
Вчитель. Отже, починаймо знайомитися із собором. Для цього ми попрацюємо в групах з текстами.
Виразно прочитати текст, дібрати влучний заголовок, який би виражав тему, визначати основну думку; проаналізувати образні вирази, які використав автор, описуючи собор, та художні засоби. Визначити тип мовлення. Свої думки аргументувати.
Текст.
Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотині. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею сам собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого золота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався , мов щільник, повний меду, і в найхмуріших душах ставало ясніше від того явища.
Виразно прочитати текст, дібрати заголовок, який би виражав тему, визначити стиль і тип мовлення. Проаналізувати художні засоби, їх роль у тексті. Прокоментувати вислів «сама молиться душа».
Текст
Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого, - сама молиться душа... Могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів. Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас є, що він нас єднає.
Софія - душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почуваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу. Витвір справді богонатхненний, як казали колись.
Вчитель. Тепер наше завдання - доповнити відомості про собор до тих, які у вас уже є. Це ми зможемо зробити, використовуючи результати пошуково- дослідницьких завдань, над якими ви працювали в домашніх групах.
Фіксувати досліджений групами матеріал ви будете в технологічних картах. Заповнюйте сектори карт, вибираючи найвагоміший матеріал.
Робота в групах над технологічними картами (Додаток 1).
(Декламування вірша «Софія»)
Вчитель. Вдома ви також попрацювали зі словничком і з’ясували значення слів, які ми будемо використовувати ,описуючи Софію Київську: фасад, портал, фронтон, баня, вежа, пілястр, смальта, мозаїка, фреска. (Робота з термінами).
З нами Ти, і милосердя Боже з нами,
Твої руки і всесильні, і легкі, -
Нездоланної любові пелюстками
Огортаєш Україну, покриваєш Київ...
Цими словами із вірша «Марія» сучасної поетеси Тетяни Майданович, зверненими до Матері Божої Оранти, зображення якої прикрашає найголовнішу духовну святиню українського народу - собор Святої Софії в Києві, ми наповнимо зміст уроку. Отже, що ми знаємо про історію створення Софійського собору? На це питання дадуть відповідь наші дослідники- історики.
(Додаток 2. Софійський собор.)
Ключове питання: Чому Софійський Собор є чудом світу?
1. Працюючи над цим проектом, ми поставили перед собою завдання не тільки дізнатися про історію створення Святої Софії, але й відкрити для себе собор як справжнє чудо світу.
В історичному центрі древнього Києва майже тисячу років височить грандіозний собор Святої Софії Премудрості Божої. Народжений добою християнізації Русі, він став колискою київського християнства.
Заснування собору згадується в літописах як під 1017, так і після 1037р.. Будівничим Святої Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. У «Повісті временних літ» під 1037р. читаємо: «Заклав Ярослав город великий, у того ж града Золоті ворота; заклав і церкву Святої Софії». Записом літописець підсумував діяльність Ярослава по створенню Софійського собору. У цій справі князь завершив починання свого батька Володимира.
Символом могутності й суверенітету Русі був Софійський собор - «митрополія руська». Як головний храм держави, він відігравав роль її духовного, політичного та культурного центру.
Під склепінням Св. Софії відбувалися урочисті «посадження» на престол, церковні збори, посвячення в митрополити, прийоми послів. До Софії кияни сходилися на віче. При ньому велося літописання й була створена перша відома на Русі бібліотека.
2. Історія собору знає неодноразові пограбування, пожежі, багаторічні запустіння, ремонти й перебудови. У 1240р. під час загарбання Києва ордами Батия Софійський собор уцілів, однак був пограбований і спустошений. Попри ординське нашестя, він залишався резиденцією митрополита, духовним центром Русі. За митрополита Кирила І (1242 - 1280) Св. Софію полагодили й упорядкували. Після монгольської навали верхній Київ поступово перетворився на руїни. Св. Софія нагадувала про колишню велич, хоча дедалі більше занепадала.
Після Берестецької унії 1596р. собор прибрали до рук уніати. Стан Софії, коли точилася гостра боротьба, залишався вельми невтішним. Було розграбовано ризницю собору, зідрано й розкрадено покрівлю. У першій чверті XVII ст.. впала західна стіна Софії, заваливши центральний вхід уламками.
2. З 1633 р. починається відродження святині.
Митрополит Петро Могила повернув собор православним і здійснив його реставрацію. На зламі XVII-XVIII ct. Софійський собор зовні повністю перебудовано, а в XIX ст.. у ньому проведено великі реставраційні роботи. П. Могила заснував при соборі чоловічий монастир. Територію собору обнесли високим парканом з ошатною дерев’яною дзвіницею. Митрополит запросив до Києва найкращих майстрів.
Яскравою сторінкою в історії собору були часи гетьмана Івана Мазепи.
Він виділив на відновлення Софії 50000 золотих, надав 5000 дукатів на позолочення її бані, збагатив ризницю коштовними дарунками. Впродовж ХVІІІ ст. змінюється й інтер’єр храму. Його зруйнована західна частина перебудовується. Давні фрески забілюють, поверх них з’являються нові олійні малювання. XIX ст. стало для Софії епохою відродження. У 1843 - 1853 рр. фрески розчистили з-під різних малюнків і поновили олійними фарбами.
1934 р. уряд прийняв постанову про створення Софійського заповідника. У 1990 р. Софійський собор занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З 1994 р. заповідник має статус Національного.
Вчитель. Дослідницька група «Репортери» мала завдання скласти рольову гру у вигляді діалогу за темою «Бесіда про історію храму Святої Софії, роль Оранти в духовному житті України».
Проект-презентація 1 групи «Репортери»
(Віртуальний репортаж).
Ключове питання: Чим зацікавлює й захоплює Софійський собор?
Репортер. У кожному місті є пам’ятки архітектури, оглянувши які, запам’ятовуєш красу й неповторність цих витворів мистецтва. У нашому славному Києві є також багато пам’яток духовності. Сьогодні ми звернемо нашу увагу на одну з найдорогоцінніших пам’яток світу - Софію Київську.
До нас у гості завітала дослідниця історії пам’яток архітектури України Тетяна Яковецька. Зараз вона займається вивченням історії Софії Київської й погодилася надати нам деякі відомості про цей чудовий собор. Доброго дня, Тетяно, дякуємо, що відгукнулися на наше прохання відповісти на декілька моїх запитань. Скажіть, будь-ласка, коли ж збудували Софію Київську?
Дослідниця. 1037 р. князь Ярослав Мудрий з дружиною переміг печенігів. На знак перемоги він цього ж року заклав собор. Це був головний храм Русі.
Репортер. Чому собор назвали Софійським?
Дослідниця. «Софія» грецькою означає мудрість. Князь Ярослав, прозваний Мудрим, над усе цінував розум, знання, книжки. У Візантії теж головний храм був Софія. Київ немовби кидав виклик Константинополю, ставив себе з ним на один рівень.
Репортер. Я чула, що Софія має й свої таємниці. Чому в ній так гарно лунає спів? Його чути далеко у такому величезному приміщенні.
Дослідниця. Про це подбали давні майстри. Вони вмурували в стіни тисячі горщиків - голосників. Звук відлунює в голосниках, і стіни працюють, як найкраще музичне обладнання.
Репортер. Дуже вам дякую, пані Тетяно! Ми дізналися багато цікавого про Софію та її таємниці. Бажаємо всім вам відвідати історичну пам’ятку культури України, незабутній Софійський собор!
Вчитель. Послухайте поезію Степана Галябарда «Зустріч». Нехай вона змусить вас задуматися над вічними цінностями людського життя (Додаток 3).
Творча група мистецтвознавців підготувала цікаві екскурсії по Софійському собору. Про свої відкриття і враження нам розкажуть екскурсоводи.
Проект-презентація 3 групи- «Екскурсоводи».
Віртуальна екскурсія Софійським собором.
Ключове питання: Чому мозаїки і фрески є справжніми шедеврами світового мистецтва?
1. Софійський собор, за нашими дослідженнями, зберіг до наших днів найбільший у світі комплекс мозаїк і фресок першої половини XI ст.: 260 кв.м. мозаїк і 3000 кв.м. фресок. Мозаїки вражають яскравістю й багатством палітри, яка нараховує 177 кольорів і відтінків. Лейтмотивом палітри виступають синій і пурпуровий кольори, які чудово гармонують із золотим, надаючи ансамблю колористичної єдності. Золотий фон мозаїк наче увібрав у себе небесне світло; величні постаті, осяяні його мерехтливим промінням, створюють ефект чудесного явлення їх глядачеві. Цей ефект посилюється завдяки вібрації світла, яку народжують кубики смальти з їх нерівною, шорсткою поверхнею.
Зверніть увагу на мозаїку з виглядом на центральну баню. Тут розміщення персонажів відповідає канонам, що відзначаються цілісністю, взаємодією з богослужінням.
У найвищій точці храму центральної бані, в медальйоні з 9-ма різнобарвними колами - монументальний образ Христа.
Він владарює над усім простором. Образ Творця сповнений могутності й величавого спокою. Він наче споглядає за всім, що відбувається.
А ось мозаїка «Архангел».
Христос на ній оточений архангелами, що стоять з 4-х сторін світу, утворюючи почесний ескорт. Крила архангела утворюють рівнобічний хрест, вписаний у «крузі небес». Могутній зліт крил створює ефект ширяння сил небесних над простором храму. Урочиста монументальність композиції, багатство й вишуканість фарб надають інтер’єру особливої парадності.
Нижче зображено 12 апостолів. Євангеліє в руках апостолів означає просвітлення ними народів словом. Апостол Павло уособлює розум, енергію: величезний лоб, задумливий, відчужений погляд, внутрішня напруга передають споглядання чогось недоступного фізичному світові.
У склепінні головного вівтаря- славетний образ Богоматері Оранти - символу Церкви земної.
Велична шестиметрова постать на ввігнутій поверхні ніби оточена божественним світлом. Здійнявши до небес руки, Богоматір возносить Синові невпинну молитву за людей. Якщо уважно придивитися, то побачимо, що до Оранти спрямований весь рух у храмі, кожен відчуває випромінення її внутрішньої енергії. Могутній силует Оранти акумулює в собі ідейну образність храму Св. Софії.
На Оранті - царські шати Владичиці світу: синій хітон, пурпурово- золотий плащ, червоні чобітки. Зверніть увагу на те, що з-за червоного паска звисає біла, шита золотом і багряницею хусточка, що є знаком її високого служіння. Недаремно в народі й досі існує повір’я: доки стоїть у Софії Оранта, доти стоятиме й Київ.
2. Шляхом дослідження ми зробили висновок :багато приміщень собору декоровані фресками - вишуканим за рисунком і колоритом стінописом, який виконано по вогкому тиньку розведеними на воді мінеральними фарбами. Незважаючи на значні пошкодження фресок, їх палітра милує око чистотою та інтенсивністю фарб. Погляньте на фреску «Зішестя Святого Духа на апостолів». Колористична гама будується на поєднанні ніжних оливкових, рожевих і блакитних фарб із насиченими зеленими й синіми тонами. Фрески розміщені в три регістри й читаються «як книга» - зліва направо й зверху вниз. Цікавим є портрет князя Володимира з макетом Десятинної церкви. Портрет традиційно пов’язують із сім’єю Ярослава Мудрого. Ілюструючи обряд хрещення св.. Софії, фреска символізує хрещення Русі.
Фрески південного вівтаря розповідають про Богородицю та її батьків. Погляньте на фрески «Різдво Марії» та «Введення Марії до храму».
Тут слухало літургію княже подружжя, тому дияконик присвячений праведним святим. Ці фрески вражають художньою довершеністю, щирістю й зворушливим ліризмом.
А зараз ми біля фрески «Ціловання Марії і Єлизавети».
Цей твір - мистецький шедевр. Ви бачите, як ніжно обнялися Марія і Єлизавета, радісно відчуваючи своє майбутнє материнство. Величчю і водночас дивною лагідністю наділені образи двох жінок, просвітлених знанням чудесної таїни.
А ось перед вами фреска «Святий Георгій». Св. Георгію князь Володимир присвятив перший храм у Києві й нарік ім’ям Георгія, сина Ярослава. У фресках вівтаря виразно звучить мотив непоборної сили нової віри, переконання в її історичності язичницького правителя: «Цариця Олександра перед св. Георгієм», «Мучениця Св. Георгія в рові з вапном». Крім великих оповідальних сцен, стінопис Софії містить понад 500 зображень окремих святих.
На хорах собору розміщено виставку «Мозаїки та фрески Михайлівського Золотоверхого собору XII ст.» Тут ви зможете побачити фрески «Благовіщення», «Первосвященик Захарія».
Отже, шановні відвідувачі собору, фрески доносять до нас живий голос наших пращурів і є неперевершеними шедеврами духовної культури народу.
Вчитель. Думаю, що ви вже достатньо зібрали матеріалу про цей дивовижний храм мистецтва. Ознайомтеся з пам’яткою «Як працювати над твором-описом пам’ятки історії та культури».
Робота з пам’яткою «Як працювати над твором-описом пам’ятки історії та культури» (Додаток 3).
Вчитель. Хтось із вас уже зможе висловити своє враження про Софійський собор?
(висловлювання 1-2 учнів про собор Св. Софії).
Дайте відповідь на проблемне питання:
Що для вас є собор?
(Духовність, шедевр, витвір мистецтва, душа України, щастя, буття, богонатхненний витвір, диво, світ високого й довершеного, святе місце, храм духовності, восьме чудо світу, храм Премудрості, вічна таємниця, духовний скарб).
Чим збагатив вас сьогоднішній урок?
Щойно ми ще раз переконалися в тому, що тільки з думкою про вічне, прекрасне потрібно жити. Із соборів людських рук виростають собори душ, які потрібно берегти й шанувати.
Вслухаймося в цей урочистий передзвін (звучать дзвони). Він знову нагадує нам про те, що «едины не хлебом, и что главное в жизни - дела...»
Презентація рекламного буклету «Я чую відгомін віків».
* Чого ви не знали, а тепер дізналися, навчилися?
Див. таблицю. (Додаток 4).
Технологічна карта
№ за/н |
Сектори |
Інформація |
Клас |
Прізвище |
1 |
Історія створення собору |
|
|
|
2 |
Етимологія назви |
|
|
|
3 |
Загальна характеристика |
|
|
|
4 |
Складові комплексу |
|
|
|
5 |
Мозаїки |
|
|
|
6 |
Фрески |
|
|
|
7 |
Графіті |
|
|
|
8 |
Реставраційні роботи |
|
|
|
«Зустріч»
Із фресок на софіївській стіні
Поволі проступають з далини
І в смутну душу дивляться мені
Великі очі бідної жони.
А в цих очах - і віра, і світи,
Ламка, як лід, надія і тривога.
О, скільки треба Сину ще пройти,
Аж поки достраждає він до Бога.
Не плач, Маріє, Сина бережи,
Он Іродові нишпорять приблудки.
І бідністю своєю дорожи,
Твій син лише із неї вийде в люди.
Та що просити, діти в світ пішли,
Самі собі намощують дорогу.
Одні - до грошей, інші - до хвали.
Твій вибрав хрест. І цвяхи в руки й ноги.
Твій син воскресне в кожному із нас,
І ми пройдемо шлях твойого Сина,
Лише знати б, що прокинеться зі сна
Моя Вкраїна - мати Магдалина.
Пам’ятка
«Як працювати над твором-описом пам’ятки історії та культури»
Критерії оцінювання учасника проекту
Критерії оцінки |
Бали |
Самооцінка
|
Оцінка групи |
Оцінка вчителя |
Активність під час роботи |
|
|
|
|
Нові ідеї пропозиції |
|
|
|
|
Допомога однокласникам |
|
|
|
|
Ретельність роботи над дорученим завданням |
|
|
|
|
Презентація роботи |
|
|
|
|