Дослідницька група
Учнівський колектив 3 – 4 класу
Актуальність теми: Бджільництво має надзвичайно важливе значення в житті людей. З пасік людина одержує цінні продукти, рівнозначних замінників яким немає. Це – мед, віск, квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута. Ці продукти мають високі лікувальні властивості, а також великий склад вітамінів та амінокислот.
Сучасне сільськогосподарське виробництво неможливе без галузі бджільництва. Скрізь, де вирощують соняшник, гречку, ріпак, кормові бобові, овочеві культури, у садах, на городах, під склом теплиць, на квітках комахозапилюваних рослин працюють бджоли.
Мета роботи: поглибити знання молодших школярів про різні аспекти бджільництва; сприяти виробленню стійкого інтересу до життя бджіл, усвідомленню значення меду та інших продуктів бджільництва в житті людей.
Завдання:
Об’єкт дослідження: бджільництво.
Предмет дослідження: значення бджільництва в житті людей.
Віками люди вживають продукти бджільництва. Найдавнішому наскельному малюнку, на якому зображено людину, що дістає з розщілини в скелі стільник, а навколо неї рояться бджоли, — 15 тисяч років. Його знайшли археологи в одній з печер на території Іспанії.
Під час розкопок в єгипетських пірамідах, яким уже біля п’яти тисяч років, було знайдено предмети бджільництва, настінні малюнки із зображенням процесу розливання меду у глиняні горщики. Єгиптяни робили вулики з обпаленої глини.
Бджільництво було добре розвинене в Давній Греції, і відомий учений Арістотель першим докладно описав життя бджіл. А грецький лікар Діоскорид вважається родоначальником використання продуктів бджільництва у медицині.
Знали про харчові й лікувальні властивості меду й давні римляни. З воску вони виготовляли свічки, які запалювали у храмах на честь богів. Скіфи, перси використовували бджолиний віск для бальзамування померлих.
Україна – одна з провідних держав світу, яка має розвинене бджільництво, що забезпечує запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, виробництво достатньої кількості меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути для потреб населення, харчової, медичної, парфумерної, косметичної й інших галузей та для експортних потреб.
Здавна бджола на Україні вважається священною комахою. Це створіння і справді не може не викликати в кого цікавість, в кого здивування, в кого, навіть страх. Спостерігаючи за життям бджолиної сім’ї, людина знаходила в ньому багато повчального і для себе.
Минали часи і бджола ставала більш зрозумілою, люди почали тримати їх у саморобних житлах, поближче до свого дому. У народі вважають, що саме Зосима і Саватій навчили людей правильно утримувати свою пасіку. Саме при житті цих святих у п’ятнадцятому столітті крилаті трудівниці почали "приручатись".
Тому і не дивно, що на іконах вони зображені з різним пасічним знаряддям того часу: драбиною, вірьовкою, навіть, сокирою чи ножем. В минулі часи при вході на пасіку обов’язковою була ікона з зображенням Зосими і Саватія, а пасічник, не помолившись не починав свою працю.
Мед – символ чистоти, Божого слова, натхнення, красномовства й поезії. Оскільки мед вважався пов’язаним із Великою богинею, покровителькою шлюбу, молодим рекомендувалося впродовж деякого часу після весілля вживати в їжу мед; звідти виник вираз "медовий місяць".
Петро́ Іва́нович Прокопо́вич ( 1775 – 1850) — видатний український бджоляр, основоположник бджільництва. Він вивчав біологію бджолиної сім’ї, вдосконалював методи бджільництва. Його пасіка була найбільшою в світі – вона нараховувала 10 000 бджолосімей. У 1814 році Прокопович створив перший у світі розбірний рамковий вулик. Петро Прокопович був талановитим педагогом. Із заснованої ним школи за 53 роки її існування вийшло понад 700 кваліфікованих пасічників.
Похований Петро Прокопович у селі Пальчики, на Чернігівщині, де була його школа. Тепер там збудовано пам’ятник, його іменем названо Український інститут бджільництва.
Василь Ващенко |
|
Микола Вітвицький |
Бджільництво було улюбленим заняттям слов’ян. Спочатку селяни знаходили в лісах дупла з дикими бджолами, викурювали їх, руйнували гнізда і забирали мед. З часом помічали: є «медові» дерева, в дупла яких бджоли поверталися після розорення. Люди називали такі дерева бортями, позначали, щоб восени повернутись до них за медом. З часом назріла проблема охорони бортей. Щоб уберегти мед від «зайшлих людей», бортники (власники бортей) вирубували шматки дерев із дуплами й прилаштовували їх поблизу своїх жител. Так з’явилися перші нерозбірні вулики. За однією із версій, слово «пасіка» походить від слова «посіка», що означає «вирубка».
Щоб вибрати мед з такого вулика, бджолиний рій потрібно було вигнати і знищити його житло — систему стільників. Нерідко при цьому бджолині родини знищувались.
1815 року український бджоляр Петро Прокопович створив перший рамковий вулик, який є загальноприйнятим і донині.
Орють i сiють нашi предки майже сiм тисяч рокiв. Завжди їм був конче потрiбен "прогноз" на завтра, на мiсяць, на рiк: i помiтили, що природа сама пiдказує, коли яка буде погода. Птахи, тварини передчувають змiни в атмосферi. Комахи ж вимушенi бути "синоптиками", бо їхнє iснування цiлковито залежить вiд температури, вологостi, повiтря, освiтлення.
Пасiчники знають: бджоли не летять у поле на негоду. А не летять тому, що багато квiток перед дощем закриваються, отож нектару бджолi не набрати.
Спостерігаючи за бджолами, можна сказати, якою буде погода найближчим часом. Якщо бджоли сильно летять до своїх вуликів, скоро бути дощу; бджоли стають злішими, частіше жалять – буде засуха; сидять на стінках вулика – до спеки.
Такі медоноси, як малина, гречка, липа ростуть звичайно на великих площах, тому кожний із них може стати джерелом головного взятку. Найбільш тривалий взяток (до місяця) буває з буркуну, гречки, вересу. Найбагатший взяток із деревних рослин – біла акація і липа. У Херсонській області багато лісополос, в яких квітує акація. Тож щороку сюди з’їжджаються пасічники з пересувними пасіками. Бджоли збирають нектар, і вулики наповнюються медом.
верес гречка
липа
люцерна
Мед – це продукт життєдіяльності двох взаємозв’язаних організмів: комахи і рослини. І дістається він бджолі тяжкою працею. Щоб зібрати один кілограм меду, бджола повинна відвідати приблизно 210 мільйонів квіток і принести у вулик 120-150 тисяч нош нектару, крапельками якого вона наповнює свій медовий шлуночок, або зоб. Бджола пролітає в годину приблизно 65 кілометрів і навіть з ношею, рівною 75 відсотків її ваги, вона летить із швидкістю 30 кілометрів на годину.
Отже, якщо квіти, з яких бджола бере взяток, знаходяться в півтора кілометрах від пасіки, бджолі-трудівниці потрібно налітати приблизно 400 тисяч кілометрів, що в 10 разів перевершує коло земної кулі по екватору.
Науковці встановили, що бджоли безпомилково знаходять найкоротший шлях між квітками, щоб зібрати з них нектар, витрачаючи при цьому мінімум сил. Проблема, яку вони при цьому "вирішують", відома в математиці як "завдання комівояжера": вона полягає в тому, щоб знайти найбільш короткий маршрут між безліччю міст, щоб відвідати кожен по одному разу і повернутися в кінцеву точку.
Для вирішення цієї проблеми в науці існує безліч складних алгоритмів. Комп'ютеру для її вирішення потрібні довгі і складні обчислення. У той же час бджоли, як з'ясувалося, практично миттєво "прораховують" найкоротший маршрут між квітками.
З пасік людина одержує цінні продукти, рівнозначних замінників яким немає. Це насамперед мед, віск, квітковий пилок (обніжжя), прополіс, маточне молочко, бджолина отрута.
В Україні найбільш поширений квітковий мед. Сорти квіткового меду залежать від регіону та способу ведення бджільництва. На Сумщині частіше трапляються липові меди та меди з різнотрав’я. У Херсонській ,Донецькій, Полтавській, Запорізькій областях – соняшниковий мед. Черкаська та Київська області найбільш сприятливі для збору акацієвого меду. Акацієвий мед – найбільш популярний. Він не кристалізується, містить багато фруктози і має низький вміст кислот і амінокислот, саме тому корисний усім. Захід України багатий на мед з гірського різнотрав’я.
Щоб бути здоровою, людині варто з’їдати одну ложку меду двічі на добу. Дітям корисні медові чаї, медовий квас і звичайний мед, особливо акацієвий.
Мед використовують як загальнозміцнювальний, протизапальний, тонізуючий, антиалергічний засіб. Його застосовують для лікування ран і опіків, при захворюваннях серцево-судинної системи, нирок, печінки, жовчних шляхів.
Мед нормалізує діяльність шлунково-кишкового тракту, стимулює функцію внутрішніх органів, попереджає склероз, активізує утворення еритроцитів, нормалізує сон, стимулює захисні сили організму.
Мед - найкращий лікувальний засіб від застуди
Малина з медом. 1 ст. ложка меду, 1 ст. ложка шипшини, 1 ст. ложка малини, 1 ст. ложка смородини, залити 100 мл окропу. Витримати 15 хвилин. Пити 3 рази по 1 / 2 склянки перед їжею.
Часник з медом. Суміш натертого часнику з натуральним медом у співвідношенні 1:1 (приймають на ніч 1 / 4 ложки суміші, запиваючи кип'яченою водою).
Гаряче молоко з медом і вершковим маслом
Літо
– Липа, липа зацвіла! –
Засурмила всім бджола. –
Гей, злітайтеся, подруги,
У гайок на край села.
Там уже не видно віт,
А лише пахучий цвіт.
Наберем багато меду.
Вирушаймо ж у політ!
Бджоли з пасіки летять,
Липі крону золотять.
І здається, що у липи
Віти струнами бринять.
(Т. Коломієць)
Смугаста бджілка - літня трудівниця
Ось налиті сонцем, ароматні соти,
Це продукти праці, результат роботи.
Трудимося зранку, як спаде роса,
Злітна смуга з ганку, і-і-і у небеса.
Звідти бачим квіти, запашні тичинки,
Барви всього літа: ріки та ялинки… Світлана Касьяненко.
Бджілка
Бджола, ця маленька комашка
Сіла, якось, на білу ромашку.
Ромашку, що росла собі в лузі,
В ромашки були, там, ще друзі.
На жовтогарячу голівку присіла,
Попила нектару і полетіла
До вулика, де жили подруги,
Запросити їх на ромашкові луги.
І бджоли роєм на луг полетіли,
А там на лузі від ромашок все біле
І тільки серединки жовтим горять -
Це серця ромашок бджілок манять.
Бджілка Майя
Бджілка Майя на весні
По саду літала.
З яблуневих квіточок
Нам медок збирала.
У ліщиновий лісок
Жу-жу-жу летіла,
І на гілочку куща
Відпочити сіла.
Наша Майя зібрала
Мед з усіх усюдів:
З поля, з лісу, з беріжка
На здоров’я людям.
Трудівниця замала,
Та все носить, носить.
Меду стільки нам дала
Прислів’я та приказки про бджіл
Народна мудрість про бджоли та мед
Народні прикмети
2 липня – день Зосими Пасіки.
Загадки
Велика подушка,
а в ній сім’я незліченна.
Я труд поважаю,
Все літо літаю у поле до гаю,
Збираю медок
Із різних квіток.
Кого не злюблю,
Того жалом колю.
Цілий день вона літає і з квіток нектар збирає,
Буде в місті й на селі мед солодкий на столі. (Бджілка)
Вінні Пух, який дуже полюбляє мед
Одного разу Вінні Пух пішов на прогулянку й забрів на галявину, що була посеред самого Лісу. А посеред самої галявини ріс височенний дуб, а з-посеред самого дуба долинало голосне дзижчання: жжжжжжж! Вінні-Пух сів під дубом на траву, обхопив голову лапами і став думати-гадати.Спершу він подумав так:
"Оте жжжжжж! - то недарма. Жикають бджоли. По-моєму, так!"
Далі він ще подумав, подумав і сказав сам до себе:
- А для чого на світі бджоли? Щоб робити мед! По-моєму, так!
Тут він підвівся і сказав:
- А для чого на світі мед? Щоб я його їв! По-моєму, тільки так!
І з цими словами він подерся на дерево. Він ліз, ліз і ліз і, поки все ліз та ліз, по дорозі мурмотів собі пісеньку, яку сам щойно склав:
«I ведмедики, й ведмеді
Люблять мед і все на меді».Алан Мілн
Як бджілка нектар збирала
Українська народна казка
Одного ранку з’явилася на світ маленька бджілка. Розкрила вона свої оченята і здивовано поглянула навколо. Тисячі бджілок працюють у вулику, кожен знає свою справу. І все злагоджено, чітко.
Побачила маленьку бджілку стара бджола і говорить:
— Політай біля вулика, подивись на білий світ, а потім я навчу тебе збирати солоденький нектар.
Вилетіла бджілка з вулика, а там… Як гарно навколо! Вона радісно замахала крильцями і швидко облетіла садок. Побачила маленька, що бджілки летять з відерцями і собі взяла такі. Що робити далі? Підлетіла бджілка до рожевого метелика і сказала:
— Метелику, навчи мене нектар збирати!
— Вибач, маленька, але я не вмію. Я тільки літаю з квітки на квітку та запиляю їх.
Засмутилася бджілка. Аж дивиться, червоненьке сонечко сіло на стеблинку.
— Навчи мене нектар збирати, — звернулася до нього.
— Ні я цього не вмію робити. Я можу навчити тебе знищувати попелиць, — сказало сонечко.
Полетіла бджілка до лісу. Дивиться, мурашка тягне до хати якусь личинку.
— Панночко мурашко! Навчіть мене нектар збирати!
— Ти ж бачиш, я працюю. Та й не вмію я твій нектар збирати, це справа бджіл. Лети на лужок, — відповіла та.
Знову засмутилася мала бджілка, але змахнула крильцями і поспішила на лужок. А тут ціле море квітів! І тисячі бджілок над ними. Одна голубенька квіточка покликала бджілку до себе:
— Лети сюди, скуштуй мій сочок.
Спробувала бджілка і зраділа:
— Так це ж і є нектар.
Набрала бджілка повні відерця солодкого нектару і поспішила до вулика. Вже сонце високо, а до вечора ще так багато треба встигнути зробити! Поспішай, бджілко!
«Бджола мала, а й та працює»
Виховна година
Мета: Збагачувати знання дітей про роль бджоли в природі, виховувати любов до прекрасного.
Дійові особи: дівчинка, хлопчик, бджілка, науковець,зозуля, квіти: дзвіночок, кульбаба, фіалка, пролісок, нарциз; горобчик, комарик.
Хід заходу
Вступне слово вчителя
Наш клас активно включився у Всеукраїнський учнівський Рух «Моя земля – земля моїх батьків, моя Батьківщина – Україна». Напрямок, по якому була спрямована вся робота – це «Кухлик меду». Діти знайомилися із життям бджіл, збирали приказки, прислів’я про цих маленьких трудівниць та про їхній смачний продукт – мед, збирали лікувальні рецепти продуктів бджільництва, а також робили замальовки на цю тематику. Сьогоднішній виступ – це звіт про проведену роботу.
Дівчина:
«Весняні квіти»
Весна чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса постала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна –
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять,
Голівки підводять,
Од сну зимового
До сонця ясного.
Олена Пчілка
Хлопчик: Погляньте навколо: дерева, кущі, квіти… Все прокидається, оживає, розквітає…
( звучить спів птахів, кує зозуля, летить бджілка, сідає
то коло однієї квітки, то коло другої, третьої…Виходить з-за дерева зозуля і звертається до бджілки:)
Зозуля: Люба бджілко, зупинися,
Сядь рядом зі мною.
Як хороше спочивати
В холодку весною.
Бджілка:Ой, зозуле, що ти кажеш?
Нема в мене часу.
Вік короткий, а роботи
Я маю багато.
Подивися, все працює
На широкім світі:
І у лісі, і у полі,
І в синім блакиті.
Ось несе горобчик гусінь
Діток годувати.
Ось комашка травку тягне
Хатку будувати.
Зозуля: Бджілко, будем слухати з тобою,
Як степи співають,
Як шумлять ліси і ріки,
Як вітри гуляють.
Бджілка: Прощавай, не маю часу –
Треба мед збирати,
Треба кожну квітку в полі
Мені облітати.
Хлопчик:На стрункій високій ніжці
Біля річки на лужку
У косинці – білосніжні
Стрів я квіточку таку. (показує на дзвіночок)
Ясним оком жовтуватим
Посміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: «Ні!»
М. Познанська
Квітка – дзвіночок: Піднімає джміль фіранку,
Каже: - Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, ночувалось?
Чи дощу не почувалось?
Виглядає бджілка з хати.
Бджілка: У дзвіночку добре спати.
Цей дзвіночок – як намет,
Тільки дощ, як кулемет.
Хлопчик: А я думав, що квіти квітнуть лише для нас….
1–ша квітка: Так, мало хто байдуже промине гарну квіточку. Одна людина зупиниться, замилується, може пригадати щось і обережно обійде. А інша – висмикне нас із землі, трохи побавиться… і викине зів’ялі геть. А нам конче потрібно жити і радувати навколишній світ. Ми даруємо людям красу.
2–га квітка: А бджоли – це наші запилювачі. Як подяку за запилення ми віддаємо їм свій нектар. Принесуть його бджоли до вулика і виливають у соти , а потім стоять над комірчинами з нектаром і махають крильцями – видаляють із нектару зайву воду.
3-тя квітка: Але перш ніж вилити нектар у соти, він піддається дуже довгій і потаємній обробці. Крапельку нектару бджола то проковтує, то випускає з хобітка, і так робить 240 разів. Лиш після цієї процедури солодкий напівфабрикат потрапляє в комірчину сот.
4-та квітка: А щоб випарувалася зайва волога, бджола своїм «вітерцем» - а це 1200 змахів за хвилину, - продуває увесь вулик. Нектар насичується ферментами, вітамінами; знищуються мікроби; відбувається стерилізація.
1-ша квітка: Тому багато років мед зберігає свою свіжість і не псується. Бактерії йому не страшні. Підраховано: щоб приготувати 100 г меду, бджола повинна взяти нектар близько з мільйона квіток, принести до вулика 15 тисяч таких вантажів цього напою.
2-га: А ростемо ми усюди, інколи бджоли летять за 8км до нас. Підрахували ми якось, що шлях їх туди і назад складає 46 тисяч кілометрів.
Зозуля: Та це рівно стільки, скільки земна куля має довжину екватора! І вся ця праця заради того, щоб приготувати 100г меду?!
Науковець: (зачитує рукопис)
В однім із давніх рукописів написано так: « Мед є сік роси небесної, який бджоли забирають з квітів пахущих, від того мають в собі силу могутню, лікує від усіх хвороб…»
Хлопчик: Тисячу років тому лікарі майже всіх стародавніх країн вважали, що мед дуже цілющий. До складу багатьох ліків входить мед, або інші продукти бджільництва: прополіус, маточне молочко, віск, перга.
Дівчинка: І сьогодні не втратив свого значення мед. Лікують ним різні хвороби: рани, застуду, захворювання верхніх дихальних шляхів і легень, хвороби серця, печінки, нирок, нервової системи, хвороби очей, шкіри. Навіть застосовують в лікувальній косметиці, профілактиці променевої хвороби.
Бджілка: (звертається до дітей)
Кого із вас мами лікували медом? Чим ви тоді хворіли? Хто із вас любить мед? (пригощає присутніх медом)
Хлопчик: Висне небо синє
Синє, та не те.
Світи, та не гріє
Сонце золоте.
Дівчинка: Осінню дмухнуло,
Квіти відцвіли.
Хмуро, без притуло
Глянули садки.
Хлопчик: Припали квіти до землі,
Туман наліг кругом.
Ще день, ще два – і всі поля
Заснуть глибоким сном.
С. Воробкевич
Дівчинка: Для бджіл настає пора готуватися до зими, зашпаровувати щілини у вулику.
Бджола: Так, ми працюємо ціле літо і восени не збираємося відпочивати!
Хлопчик: Отже, бджоли – це взірець працелюбності. Беріть і ви з них приклад. Тільки докладаючи певні зусилля, можна отримати гарний результат. А працювати потрібно постійно і систематично!
Список використаної літератури
1