Проект "Мій творчий проект"

 (Бібрський опорний ліцей імені Уляни Кравченко Бібрської міської ради Львівського району Львівської області

Вчитель початкових класів – Марія Базюк

Мій творчий проект

Всі ми з дитинства любимо казки. А казка «Дванадцять місяців» - улюблена для всіх поколінь. 

    У моєму класі п’ятнадцять хлопчиків і десять дівчаток. І тому ця Новорічна казка – саме цей варіант, який підходив для проекту. Дійовими особами стали Дванадцять місяців, Зима, Сніжинки, Учитель Усезнай, Князівна, Мачуха із дочкою, Пасербиця з Таточком, княжий Гінець, Весна.

    Перший етап проекту – створення  казки. У мене в цьому є великий досвід, я створюю авторські казки і втілюю їх у життя разом із дітьми свого класу. Головною метою яких є виховання любові до рідної землі, її історії, культури, почуття патріотизму. Казка, однозначно, має бути літературно-музичною, а отже – багато пісень, танців. Моє проблемне педагогічне питання «Розвиток творчих здібностей учнів початкових класів засобами театрального мистецтва».

   Скільки радості і творчого піднесення я відчуваю під час створення сценарію. Сценарій будую на основі українського фольклору і тому підбираю пісні і танці, як і сучасні, так і народні. Навчати дітей хореографії і вокалу – це складова моєї професії. Я керівник вокально-хореографічного гуртка «Веселка» Бібрського БДЮТ. І тому мої учні всі співають і танцюють.

   Ролі розподіляю, обов’язково порадившись із дітьми, адже одне – у яких ролях я бачу їх, інша річ, ким хочуть, або не хочуть бути діти.

   Коли ролі обрані, починається другий етап проекту, самий найцікавіший процес – постановка казки. Скільки щасливих хвилин переживаю я з дітьми, працюючи над проектом. Вони до автоматизму вивчають слова, пробуючи себе у ролі героя. У класі, весь вільний від навчання час, панує атмосфера  казки. У школярів відпадає потреба гратись із планшетами, мобільними телефонами, лише б ще раз повторити їхню дію, виконати танець чи пісню.

 А після уроків відкривається справжня майстерня створення костюмів і декорацій. Дванадцять солм’яних брилів оздоблюються яскравими квітами, шовковистими травами, золотими колосками, багряним листям і сріблястими сніжинками, що допомагають дитині ще більше увійти у свій образ. Казкові костюми допомагають створювати батьки. У класі неодмінно знайдуться мами-умільці, які і шаровари, і спіднички пошиють.

   Наступним етапом є підбір відео. І на допомогу приходить інтернет. Як гарно, коли проходить дія Мачухи з Дочкою, а на мультимедійному екрані у каміні горить вогонь, або коли Пасербиця у хуртовину іде лісом, а на екрані відтворюється зимова негода. І так для кожної дії підшукую мультимедійну замальовку.

   Особливу увагу приділяю підбору фонограм для пісень і танців. Мелодії мають бути у потрібному темпі, ще й звертаю увагу на час виконання, адже учні початкових класів швидко втомлюються і тому танець має тривати дві – три хвилини.

   Найцікавіший фантастичний етап – святковий день, як для мене, так і для дітей, їхніх батьків, учителів і учнів початкових класів. Я дуже люблю співати, декламувати і тому завжди приймаю участь у наших  театралізованих дійствах. І діти люблять, коли їхня вчителька перевтілюється на фею, або казкову ведучу. Казка розпочинається новорічною піснею «Дін - дон», яку виконує учителька, а на сцені відбувається чарівне дійство. Всі герої проходять через сцену: годинникар  запрошує усіх героїв повернути стрілку на новорічному годиннику, таким чином наблизити Новий рік. А глядачі мають  нагоду вперше познайомитись із усіма героями казки і відчути особливу магію свята.

   Дуже зворушливою є сценка Князівни і Учителя Всезная. Ніяк не вдається учителю заставити норовисту ученицю сісти за книжки. А їхня пісня «Загадай бажання», створює особливий новорічний настрій. А як уміло княжий Гінець на колоритному коні закликає народ принести у новорічну ніч підсніжники до княжих покоїв. Дуже всім до вподоби була жартівлива сценка Мачухи і її Дочки з Татком. Як переконливо звучить дует подружжя у пісні «Ой там на току, на базарі». Скільки приємних відчуттів було, коли на сцені з’являлася ніжна Пасербиця, співаючи пісню «Зимонька-зима». Прикро було бачити, коли дівчинка змушена іти у морозне надвечір’я до лісу за первоцвітами. І тут починається найчарівніша частина казки. Зима зі сніжинками знайомлять дівчинку з Дванадцятьма місяцями. На екрані горить ватра у зимовому лісі, з неба падають сніжинки. А Дванадцять місяців виконують український народний танець «Аркан». Цей танець – це вершина нашого дитячого мистецтва – мурашки по шкірі (зі слів глядачів). А прихід чарівної Весни  під веселу гру Місяців на різноманітних інструментах «Прийди, прийди, весно красна» і розквіт весняних первоцвітів на екрані, навіяли усім присутнім відчуття чогось прекрасного і таємничого. Квітки, які Пасербиця зібрала у казковому лісі, були чарівними. Хто вдихне їх аромат чудовий, той назавжди стане добрим і щасливим. А сценка, коли Дванадцять місяців розповіли про себе на англійській мові і пісня «Веселі дзвіночки» була неочікуваною навіть для учительки іноземної мови. І яке Новорічне свято без дарунків, якими Князівна почастувала всіх учасників дійства. Святковий салют і пісня Ведучої «Щастя тобі, щастя мені» завершують це незабутнє Новорічне театралізоване дійство.

   У наших душах ще довго звучала ейфорія незвичайного свята. Діти згодом на пам’ять отримали відео новорічної казки, а я поділилася своїм творчим проектом на персональному сайті. Цією казкою можуть насолодитися усі бажаючі у мережі Інтернету.

   Бажаю усім творчим учителям і учням відчути це безмежне щастя, яке відчувала я із моїми рідними учнями, потрапивши у чарівний світ казки.