Проєкт "Моніторинг якості питної води"

Про матеріал

Зібрано матеріал про хімічний склад води, методи його визначення. Способи очищення води в домашніх умовах.

Перегляд файлу

Комунальний заклад “Опорний заклад загальної середньої

освіти І-ІІІ ступенів с.Уланів”

Уланівської сільської ради Хмільницького району

Науково-дослідницький проект на тему:

«Моніторинг якості питної води с.Уланів»

Виконала учениця 11 класу

Поплавська Юліана

Керівник: Денисюк Юлія Іванівна

2022

ВСТУП

Aктуaльність теми.

Збереження та підтримання стану здоров’я населення на рівні, що відповідає критеріям цивілізованого суспільства, залежить, в першу чергу, від якості питної води. Натепер склалася ситуація, що більша частина населення України за допомогою централізованого водопостачання споживає неякісну питну воду, яка може бути високої жорсткості та мінералізації або мати підвищені концентрації заліза, марганцю, азотовмісних сполук.

Все це здійснює негативний вплив на здоров’я людини та її життя. Тому питання безпеки питної води, якою забезпечується населення, набуло вагомого значення і потребує достатньої уваги на всіх рівнях суспільства. За таких умов, єдиним аналітичним інструментом наукового обґрунтування і визначення чинників ризику, які загрожують здоров’ю людини, та їх співвідношення, а також окреслення пріоритетів діяльності мінімізації ризику, є його оцінка. Натепер це є головним механізмом для розробки і прийняття рішень на всіх рівнях управління. При цьому основним завданням буде отримання та узагальнення інформації про можливий вплив на здоров’я людини речовин, що забруднюють питну воду. Такий підхід дозволить поновому підійти до гігієнічної оцінки якості води.

Відкритим залишається питання щодо науково-методологічного підходу до оцінки рівня безпеки питної води, що подається споживачу, що і визначило спрямованість нашого дослідження. Актуальність проблематики та недостатній рівень її наукового опрацювання зумовили вибір теми дослідження, визначили його мету, завдання та структуру.

Мета нашого дослідження полягає в оцінюванні безпеки питної води, що подається населенню, з аналізом потенційних ризиків для здоров’я людини як основи для подальшого розроблення нових та удосконалення існуючих заходів для покращання водозабезпечення населення.

Для досягнення вказаної мети першочергове значення має чітке визначення й реалізація наступних завдань:

1. Розглянути науково-методичні аспекти досліджень впливу хімічного складу питної води на стан здоров’я людини.

2. Проаналізувати сучасний стан джерел питного водопостачання та ступінь їх забруднення хімічними речовинами.

3. Оцінити якість питної води, що споживається населенням жителів с.Уланів.

4. Запропонувати заходи очищення питної води, що подається населенню централізованим водопостачанням.

Відповідно до визначеної мети та завдань об’єктом дослідження було обрано

об’єкт навколишнього середовища – питна вода.

Методика досліджень. Для проведення дослідження нами були використані сучасні науково обгрунтовані методи як на теоретичному, так і емпіричному рівнях, що є найсуттєвішою умовою для отримання нових знань. Основними методами дослідження були: емпірико-теоретичний, бібліометричний аналізу наукової інформації, контент-моніторинг, статистичний, розрахунково-аналітичний. Інформаційну базу досліджень склали державні, міжнародні законодавчо-нормативні та програмні документи і стандарти, наукові статті, монографії, Інтернет-ресурси, матеріали особистих досліджень.

Наукова новизна одержаних нами результатів полягає в наступному:

- використання у якості критерію впливу хімічного складу питної води на здоров’я населення дозволило по-новому підійти до гігієнічної оцінки її якості;

- виявлено особливості впливу хімічного складу питної води на здоров’я людини;

- дістав подальшого розвитку підхід до оцінки показників безпеки питної води, що дозволяє здійснювати прогнозування негативних наслідків для здоров’я людини при вживанні питної води.

За основу такої оцінки використано величину сумарного неканцерогенного ризику погіршення здоров’я людини під час вживання питної води, що містить потенційно небезпечні речовини загальнотоксичної дії; - науково обгрунтовано доцільність застосування ефективних заходів безпеки системи питного водопостачання, що позитивно вплине на якість питної води, яка подається населенню, та продовжить життя людини.

Питна вода є не тільки одним із важливих ресурсів мінералів, необхідних для нормального функціонування людського організму, а й потенційним джерелом надходження різних токсинів. Чисельні дослідження вказують на те, що населення страждає як від надлишку хімічних елементів в організмі, так і від їх дефіциту. Доведено, що вода, яка має в надлишку хімічні елементи, характеризується ембріотоксичною дією, що проявляється зниженням маси тіла. Тривале вживання такої води уповільнює її виведення з організму. А споживання води, яка має у дефіциті хімічні елементи, може призвести до порушення різних фізіологічних функцій організму людини: серцево-судинної, ендокринної, репродуктивної та нервової систем, водносольової рівноваги тощо . Тому виявлення та усунення несприятливого впливу хімічного складу питної води на організм людини є важливим чинником збереження її здоров’я. Незважаючи на значну кількість робіт по вивченню впливу хімічного складу питної води на здоров’я людини, не всі дослідники прийшли до однозначних висновків щодо мінімального та оптимального вмісту солей у питній воді. Це можна пояснити, по-перше, різноманітністю хімічного складу питних вод, в яких зустрічаються різні кількісні співвідношення макро- та мікроелементів, а, по-друге, тим, що організм людини одержує їх не тільки з водою, а й з харчовими продуктами.

Однак, результати аналізу представлених даних не залишають сумніву щодо наявності зв’язку між хімічним складом питної води і станом здоров’я населення, і в першу чергу, станом здоров’я дітей та підлітків. Все це іще раз підтверджує, що лише якісна вода, яка відповідає санітарно-гігєнічним і епідеміологічним вимогам, є однією з основних умов збереження здоров’я людини та продовження її життя. Аналітичний огляд літератури показав, що значна кількість досліджень свідчить про негативний вплив забруднюючих воду речовин на організм людини . Тому при розробці комплексу заходів, спрямованих на попередження несприятливих змін у стані здоров’я людини, пов’язаних з водним чинником, важливе місце займатиме також гігієнічно обгрунтоване водопостачання.

1. Оцінка якості джерел питного водопостачання України

а сьогодні основним науковим напрямком при вирішенні водогосподарських проблем є пошук рівноваги між захистом природних водних екосистем, використанням їх ресурсів у різних галузях господарювання та здоров’ям населення. При цьому безпека питного водопостачання є однією з основних складових поставлених задач, для вирішення яких необхідно використання сучасних підходів до оцінки якості джерел питного водопостачання [11]. Україна, відповідно до стандартів ООН, за сумарними запасами власних природних водних ресурсів належить до малозабезпечених держав.

Як стверджують наукові дослідження , якість практично всіх поверхневих, грунтових й частково підземних вод не відповідає чинним санітарним нормам, внаслідок забруднення їх промисловими, побутовими, сільськогосподарськими стоками та потрапляння значної кількості токсичних і канцерогенних хімічних речовин. У результаті якість води більшості природних джерел за станом забруднення класифікуються як забруднена і брудна, що створює серйозну проблему отримання якісної питної води для населення. Діючі водопровідні очисні споруди сьогодні не можуть забезпечити відповідні нормативні показники якості та необхідний санітарний захист населення. Причина полягає в тому, що вони розраховані на відносно чисті джерела водопостачання та менш жорсткі вимоги до якості очищеної води [6]. ни: m = C∙V∙f∙Tp/P∙T, (2.4) де C і V – концентрації забруднювача в питній воді, мг/л; V – інтенсивність надходження забруднювача в організм, л/добу, приймається рівною 2 літри води на добу; f – кількість днів у році, протягом яких відбувається вплив токсиканту; Tp – кількість років, протягом яких відбувається вплив токсиканту; P – середня маса тіла дорослої людини, що приймається рівною 70 кг; 20 T – усереднений час впливу токсиканту, приймається рівним 30 років, що складає 10950 діб. При цьому індекс небезпеки HQ (Hazard Quotient) визначається за формулою: HQ = m/HD (2.5) де HD – порогова потужність дози, значення якої наведені в [16, табл. 13- 14]. Оцінка ризику загрози здоров’ю відповідно HQ здійснюється згідно з критеріями, поданими в [16, табл. 15]. Якщо в питній воді містяться кілька токсикантів, то повний індекс небезпеки HQt дорівнює сумі індексів небезпеки окремих токсикантів: HQt = HQ1 + HQ2 + HQ3 +…+ HQn. (2.6) Якщо HQt < 1, то небезпеки немає – ризик загрози здоров’ю відсутній або зневажливо малий; якщо HQt = 1, це гранична величина, яка не потребує термінових заходів, однак не може розглядатися як досить прийнятна; якщо HQt > 1 – ймовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню HQt[16].

2.Забруднення водних ресурсів

Збереження водних ресурсів від забруднення і виснаження є однією з основних екологічних проблем нашої держави.

Забруднення води здебільшого відбувається внаслідок скиду до неї промислових, побутових та сільськогосподарських відходів Через порушення екологічної рівноваги в деяких водоймищах забруднення води настільки велике, що відбулася повна їх деградація як джерел водопостачання. Забруднення викликає зміну характеру середовища й властивостей його компонентів і шкідливо впливає на розвиток живих організмів. Від інтенсивності й характеру забруднення залежать здатність екосистеми до самоочищення, протидія зовнішнім впливам. Розрізняють хімічне, бактеріальне, теплове і радіоактивне забруднення поверхневих та підземних вод.

Основними джерелами біологічних забруднень є комунально-побутові стічні води цукрових заводів, м'ясо і деревообробної промисловості. У водоймища разом зі стічними водами потрапляють різні хвороботворні мікроорганізми, спори грибів, яйця гельмінтів. Потужним джерелом хімічного (як неорганічного, так і органічного) забруднення гідросфери є промислові підприємства. Так неочищені або погано очищені промислові стоки підприємств забруднюють поверхневі і підземні води.

Забруднення вод добривами та пестицидами особливо небезпечне застосуванням на всій території України. Забруднення води пестицидами понад гранично допустимі норми особливо поширене в районах з постійним застосуванням зрошування. Стоки від тваринницьких господарств насичені органічними речовинами та хвороботворними бактеріями сприяють органічному та бактеріальному забрудненню природних вод. Бактеріальне забруднення від сільського господарства спричинює спалахи епідемій важких інфекційних хвороб.

Поява таких домішок у воді погіршує її органолептичні показники, а в багатьох випадках створює пряму загрозу здоров’ю і життю людей.

Від населених пунктів у річки, озера, та на поля фільтрації поступають побутові комунальні стоки, які містять в собі різноманітні хімічних шкідливі речовини, збудники інфекційних захворювань, таких як вірусний гепатит, дизентерія, паратиф, туляремія. У побутові стоки останнім часом все більше потрапляє синтетичних мийних речовин. Їх присутність викликає неприємний смак і запах води, утворення піни на поверхні відкритих водоймищ ускладнює потрапляння кисню і веде до загибелі водяних організмів.

3.Забезпеченість водопровідною водою населення с.Уланів (за даними комунального підприємства «Уланівкомунсервіс»)

Більшість населення с.Уланів забезпечене централізованим водопостачанням. Для цих потреб використовується вода з шести скважин.

Питаннями водопідготовки та подання населенню води задовільної якості та в необхідній кількості займається комунальне підприємство "Уланівкомунсервіс". Саме на водопровідних спорудах цього підприємства проводиться складна технологічна очистка води та доведення її якості до стандартів питної.

Протягом 2021 року 13% досліджених проб з мережі не відповідали санітарним вимогам по мікробіологічним показникам (були виявлені загальні коліформи та встановлена невідповідність по загальному мікробному числу). Для порівняння, у 2017 році відсоток невідповідних проб становив 0 %, у 2018 – 2,6%, у 2019 – 5,3, у 2020 -6, у 2021 – 7,4 . За результатами хімічного аналізу води 3% проб не відповідали санітарним вимогам (по каламутності та вмісту заліза). У 2021 році – 13,5%, у 2020 – 10%, у 2019 – 8,2, , 2018 – 6, у 2017 – 4,3%.

На території села також експлуатуються криниці громадського користування, яких, за даними КП «Уланівкомунсервіс» нараховується 145.

Результати лабораторних досліджень за 2021рік показали, що 55,3% проб питної води з криниць не відповідали санітарним вимогам по мікробіологічним показникам - виявлені загальні коліформи (у 2021 році – 47,9%, у 2020 році – 48,3%, у 2019 – 79%). По санітарно-хімічним показникам 73% досліджених проб не відповідали санітарним вимогам по вмісту нітратів та хлоридів (у 2021 році – 52% проб, у 2020 – 51,8%, у 2019 – 61,5%).

В зв’язку з невідповідністю якості питної води з головою Уланівської територіальної громади проведено бесіду і вирішено питання про встановлення нових фільтрів на усіх скважинах с.Уланів, а також проведення регулярної дезинфікації колодязної води.

Питна вода, яка не відповідає нормативним показникам, негативно впливає на організм людини.

Так, підвищений вміст нітратів може викликати водно-нітратну метгемоглобінемію, яка полягає у кисневому голодуванні тканини. Особливо чутливий до перевищення вмісту нітратів організм дітей віком до 3-х років.

Наявність у воді кишкової палички або бактерій групи кишкової палички може викликати гастроентероколіт, основними симптомами якого є біль у животі, нудота, блювота, підвищена температура тіла, пронос, слабкість.

З метою попередження виникнення вищезазначених захворювань,

КП «Уланівкомунсервіс» рекомендує:

вживати питну воду з криниць лише за наявності інформації щодо її безпечності для здоров’я;
не використовувати для питних потреб воду з криниць, поблизу яких є вигрібні ями, надвірні туалети, гноярки;
слідкувати за санітарно-технічним станом криниць;
у разі необхідності будівництва вигребу, відступити на максимально можливу відстань від криниці та забезпечити водонепроникність стінок і дна вигребу;
з метою покращення якості води, використовувати фільтри;
використовувати для питних потреб лише кип’ячену воду.

4.Санітарно-гігієнічні вимоги

Важливим є споживання води в достатній кількості і відповідної якості. Питна вода повинна бути безпечна в епідеміологічному і радіаційному відношеннях, нешкідлива за хімічним складом і мати сприятливі органолептичні властивості. При цьому вміст домішок у воді, а також мікробіологічні показники не повинні перевищувати чинні санітарні норми. Постійне споживання недоброякісної води вкорочує життя людини на 5-10 років. Середня тривалість життя українців 71,9 р. (67,02 р. чоловіки, 76,78 р. жінки). Вимоги до якості питної води встановлені ДСанПіН 2.2.4-171-10 і поширюються на воду, що подається централізованими системами господарсько-питного водопостачання і використовується для питних та побутових цілей, виробництва харчових продуктів . Обов’язковою складовою таких вимог є нешкідливий хімічний склад води. Вміст у питній воді шкідливих речовин, не зазначених у Санітарних нормах, не повинен перевищувати їх ГДК, визначених санітарними нормами для підземних і поверхневих вод. Під час гігієнічної оцінки радіаційної безпечності питної води у місцях водозаборів поверхневих та підземних джерел питного водопостачання попередньо визначаються питомі сумарні альфа- і бета-активності.

Органолептичні властивості води поділяються на 2 підгрупи:

фізикоорганолептичні (запах, смак і присмак, кольоровість, каламутність, температура) та
хіміко-органолептичні (сухий залишок, водневий показник, хлориди, сульфати, загальна мінералізація).

До хімічних речовин, що надходять у воду внаслідок промислового, сільськогосподарського і побутового забруднення належать важкі метали. Їх вміст у воді мусить бути безпечним для здоров’я людей та їх нащадків при постійному протягом усього життя вживанні такої води. Він повинен гарантувати не тільки відсутність гострих та хронічних отруєнь, і відсутність неспецифічної шкідливої дії, пов’язаної з пригніченням загальної резистентності організму.

Токсичні хімічні речовини при одночасній наявності у воді здатні чинити на організм людини комбіновану дію, наслідком якої найчастіше є сумація негативних ефектів (адитивна дія), сума співвідношень фактичних концентрацій речовин у воді до їх ГДК не повинна перевищувати

Загальні гігієнічні вимоги до питної води включають:

- хороші органолептичні властивості (прозорість, відносно низька температура, хороший освіжаючий смак, відсутність запахів, неприємних присмаків, забарвлень, видимих неозброєним оком включень та ін.);

- оптимальний природний мінеральний склад, який забезпечує хороші смакові якості води, отримання деяких необхідних організму макро- і мікроелементів;

- токсикологічна нешкідливість (відсутність токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях);

- епідеміологічна безпечність (відсутність збудників інфекційних захворювань, гельмінтозів тощо);

- радіоактивність води – в межах встановлених рівнів.

Санітарний нагляд за централізованим водопостачанням поділяється на запобіжний і поточний. Запобіжний нагляд включає санітарну експертизу проекту водопроводу і всіх його складових елементів, нагляд за ходом його будівництва та введення в експлуатацію. Поточний санітарний нагляд проводиться шляхом поглибленого (при ремонтах, реконструкціях) планового періодичного, спорадичного, а інколи (при грубих санітарних порушеннях, чи появі кишкових інфекційних захворювань) і екстреного санітарного обстеження з обов’язковим відбором проб води для лабораторних досліджень.

5. Медико-екологічні вимоги

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) приділяє особливе значення вивченню хвороб, які пов’язані з використанням або вживанням неякісної води та відсутністю відповідних умов санітарії. За даними ВООЗ, 25% населення постійно ризикує захворіти хворобами, пов'язаними із споживанням недоброякісної ПВ.

До таких хвороб належать інфекційні захворювання (вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз) і хвороби, що пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьо-зелених водоростей). Міністерство охорони здоров’я повідомляє про спалахи тих чи інших захворювань в Україні, пов’язаних з водою. Наявність в питній воді токсичних речовин різного походження за концентрацією, яка суттєво перевищує ГДК, стає причиною розповсюдження захворювань серед населення.

Показники фізіологічної повноцінності питної води визначають відповідність мінерального складу біологічним потребам організму. Токсиканти та ксенобіотики спричиняють токсикоінфекцію води. З кожним роком перелік хімічних речовин, що надходять до наземних та водних екосистем, збільшується.

Забруднення питної води сполуками азоту (нітрати) є досить розповсюдженим явищем в населених пунктах сільськогосподарських регіонів внаслідок ненормованого та неконтрольованого використання мінеральних та органічних добрив. Забруднення води понад нормативні концентрації нітратів призводить до виникнення захворювань на водно-нітратну метгемоглобінемію у дітей (діти раннього віку більш чутливі до дії нітратів, ніж дорослі), зниження загальної резистентності організму, що сприяє збільшенню рівня загальної захворюваності. Гостре нітратне отруєння у дітей в 7-8 % випадків закінчується летально. В багатьох країнах світу досліджували медичні наслідки нітратного забруднення довкілля на 34 здоров’я дітей. Ці токсиканти викликають серйозні метаболічні порушення, є обтяжуючим фоном для розвитку онкогематологічних захворювань, а також інсулінозалежного цукрового діабету у дітей.

ЗМЧ являється індикатором загального бактеріологічного забруднення води і свідчить про високу ймовірність наявності патогенних мікроорганізмів. Коліфаги запропоновані як індикатори якості води за рахунок подібності до ентеровірусів людини та легкості виявлення. Коліфаги можуть бути присутні в ґрунтових водах, тому їх наявність або відсутність у воді може служити додатковим критерієм стану ґрунтових вод і якості їх очищення.

У звичайних водних сукцесіях мікроорганізмів стали переважати нові агресивні компоненти – міксоміцети з високим ступенем потенційної небезпеки для людини і для навколишнього середовища. Зміна екологічної обстановки під впливом антропогенного навантаження призвела до зміни мікробного фону навколишнього середовища.

При оцінці інфекційної небезпеки навколишнього середовища збільшення кількості хворих на мікози, змушує приділяти цій проблемі максимум уваги і більш серйозно відноситися до виявлення окремих видів міксоміцетів. Гриби викликають ураження шкіри, практично всіх органів і систем людини, тварин, птахів, риб, комах. Мікотичні захворювання містять у собі не тільки мікози, але й інтоксикації токсичними компонентами грибів – мікотоксикози, міцетизм, мікоалергози. Продукти метаболізму грибів, надходячи в кровоносні і лімфатичні судини, надають сенсибілізуючу дію, викликаючи розвиток зазначених станів. Деякі мікотоксини (особливо афлатоксини), що продукуються аспергилами, виявляють канцерогенну дію, викликаючи розвиток первинного раку печінки, аденом і аденокарцином у легенях, шлунку, нирках.

ВПЛИВ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

1. Моніторинг якості питної води

Проведення моніторингу якості ПВ є одним із базових завдань в розробці системи профілактичних заходів з охорони навколишнього середовища і здоров’я населення. Якість ПВ контролюють з певною періодичністю залежно від кількості абонентів та виду постачання (централізоване, нецентралізоване), відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10

Контроль хімічного складу водних об`єктів дозволяє ідентифікувати забруднювачі, зафіксувати ступінь забрудненості того чи іншого об’єкта, визначити джерело забруднення та локалізувати його, оцінити ефективність застосованого методу чи заходу по очищенню

Впродовж першого року експлуатації аналіз води проводять чотири рази на рік (за сезонами), а надалі – один раз на рік у найбільш несприятливий період року за результатами спостережень попередніх років; - скорочений періодичний (амоній, показник pH, перманганатна окиснюваність, сухий залишок, формальдегід, хлороформ; для підземних джерел наступні показники контролюють в окремих випадках: хлорфеноли, феноли легкі, поверхнево-активні речовини, нафтопродукти та реагенти, які застосовують для очищення) здійснюють від 12 до 36 разів і додатково 3 рази на кожні 10 тис. населення на рік; - скорочений виробничий контроль (мікробіологічні, паразитологічні, органолептичні показники) здійснюють від одного разу на місяць до одного разу на добу (від 12 до 365 разів на рік).

Для децентралізованого водопостачання контроль вимог до якості води такий же, як і для централізованого. Виключенням є фасована вода, для якої скорочений контроль здійснюють у кожній партії продукції. У підземних артезіанських та між шарових безнапірних водах патогенні ентеробактерії (сальмонели, шигели), віруси та паразити під час проведення повного контролю не визначають. Скорочений контроль безпечності та якості ПВ здійснюється впродовж перших трьох місяців експлуатації бюветів, колодязів та каптажів джерел за мікробіологічними та органолептичними показниками один раз на місяць, а надалі – один раз на сезон.

Моніторинг, що проводиться у сфері питного водопостачання, свідчить про незадовільну якість водопровідної ПВ в цілому по країні і критичний її стан в окремих регіонах півдня та південного сходу.

В середньому за 2017-2021 рр. питна водопровідна вода с.Уланів не відповідала вимогам чинного санітарного законодавства за показниками нікелю (р 10-3).

Необхідне здійснення заходів з усунення або зниження ризику Середній: припустимий для виробничих умов; за впливу на 10-3 -10-4 все населення необхідний динамічний контроль і поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків шкідливих впливів для вирішення питання про заходи з управління ризиком .

Низький: припустимий ризик (рівень, на якому, як правило, 10-4 -10-6 встановлюються гігієнічні нормативи для населення .

Мінімальний: бажана (цільова) величина ризику при < 10-6 проведенні оздоровчих і природоохоронних заходів.

Індекс небезпеки визначається за наступною формулою: HQ Cw , (3.4.4) ГДК де ГДК – гранично допустима концентрація для питних вод, мг/л. Характеристика ризику розвитку неканцерогенних ефектів при комбінованому й комплексному впливі хімічних сполук проводиться на основі розрахунку індексу небезпеки (ІH). ІН умов одночасного надходження декількох речовин тим самим шляхом розраховується за формулою: HI = HQi , (3.4.5) де HQi - коефіцієнти небезпеки для окремих забруднюючих речовин.

Масові скарги мешканців села Уланів, виникнення хронічних захворювань. Розрахунок індексів небезпеки проводять з урахуванням критичних органів та систем, які зазнають негативного впливу досліджуваних речовин.

ІІ. Дослідна частина

Проведення опитування населення села Уланів.

Яку воду вживають жителі села? Опитування показало, що 15% населення села споживає колодязну воду, а 85% - водопровідну воду.

Анкетування учнів школи.

Анкетування показало, що більшість учнів віддають перевагу бутильованій або водопровідній воді.

Похід до комунального підприємства «Уланівкомунсервіс»з метою визначення свердловин, з яких постачається водопровідна вода у приватні будинки населення с.Уланів.

Під час бесіди з директором комунального підприємства «Уланівкомунсервіс» Балацьким П. було визначено, що у селі діє 6 свердловин, які розташовані по вулицях:

Руданського; 4. Миру;
Космонавтів; 5.Колибенська;
Колгоспна; 6. 40-років Перемоги

З даних свердловин було проведено забір води для дослідження у травні і жовтні 2021 року.

Зразки води були відправлені у лабораторію СЕС м.Хмільник.

Таблиця. Результати дослідження якості води за хімічними показниками

Показники	1.Рудан-ського	2.Космо-навтів	3.Кол-госпна	4.Ми-ру	5.Коли-бенська	6.40-річчя Пере-моги	ГДК Сані-тарно- гігі-єнічні
Каламутність, мг/дм3	<1.0	<1.0	<1.0	<1.0	<1.0	<1.0	2,6
рН	6.5	6	7	5.6	6,7	6	6.5-8.5
Нітрати, мг/дм3	45	70	40	100	60	80	50
Загальна твердість, моль/м3	4.9	7,5	3,5	4.7	4.1	9.8	7,0
Хлориди, мг/дм3	42,0	50.0	40.0	47.0	44.0	48.0	250
Сульфати, мг/дм3	60.0	68.0	65.0	69.0	64.0	70.0	250
Ферум загальний . мг/дм3	0.1	01	0.1	0.15	0.14	0.15	0.2
Поліфосфати, мг/дм3	0.13	0.18	0.13	1.0	1.0	1.0	3.5

Згідно результатів наших досліджень, вода із свердловин містить підвищений вміст солей твердості (6,7 та 6,0 мг/дм 3 ). Оскільки вони не перевищують величини ГДК (7,0 мг/дм 3 ), то її використання скоріше може спричинити проблеми для побутових приладів (парових прасок, пральних та посудомийних машин), ніж для здоров'я мешканців. Вміст нітратів у відібраних пробах знаходиться під верхньою межею норми (вул..Космонавтів - 70, вул.. Миру – 100, вул..40-річчя Перемоги – 80 мг/дм 3 , при ГДК рівному 50,0 мг/дм 3 ), що свідчить про небезпеку систематичного її вживання як у якості питної так і для приготування їжі. Відомо, що підвищений вміст нітратів у воді може призвести до метгемоглобінемії, яка особливо небезпечна для дітей, а також підвищує ризик онкологічної захворюваності населення.

Таблиця. Результати бактеріологічного дослідження води свердловин

с.Уланів

Показники	Відмітка про відповідність	1.Рудан-ського	2.Космо-навтів	3.Кол-госпна	4.Ми-ру	5.Коли-бенська	6.40-річчя Пере-моги	ГДК Сані-тарно- гігі-єнічні
К-сть мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів, КУО/см	відповідають	3 КУО/см3	4 КУО/см3	3 КУО/см3	3 КУО/см3	3 КУО/см3	4 КУО/см3	Не більше 100
БГКП(колі-форми), КУО/см3	Не відповідають	Виділено	Виділе но	Виділе но	Виділе но	Виділе но	Виділе но	Не допуска ється
Escherichia coli, КУО/см3	Відповідають	Не виділено	Не виділе но	Не виділе но	Не виділе но	Не виділе но	Не виділе но	Не допуска ється
Ентерококи, КУО/см3	Відповідають	Не виділено	Не виділе но	Не виділе но	Не виділе но	Не виділе но	Не виділе но	Не допуска ється
Патогенні бактерії	Відповідають	Не виділено	Не виділе но	Не виділе но	Не виділе но	Не виділе но	Не виділе но	Не допуска ється

Згідно отриманих результатів, вода за бактеріологічними показниками не відповідає вимогам до якості питної , оскільки у ній було виявлено загальні коліформи. Їх наявність можна пояснити за рахунок того, що підземні водоносні горизонти є умовно захищеними, тому у них можуть надходити інфільтрати з колишнього санкціонованого сміттєзвалища та з недостатньо ізольованих септиків разом із ґрунтовими водами.

4.Біотестування водопровідної води з використанням рослин родини Хрестоцвіті.

Метод 1. Біоіндикаторний аналіз за редисом посівним.

Метод поливу тест-рослин випробуваною водою

Джерело води	Кількість/ % пророслих насінин	Якість води
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Миру і 40-років Перемоги	14 – 70%	Слабке
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Руданського і Колгоспна	18 – 90%	Підтвердження якості і схожості насіння
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Космонавтів і Колибенська	12 – 60%	Середнє

$C:\Users\Vika\Desktop\новий проект\bmt67CXSlBk.jpg$

Залежно від результатів досвіду субстратам привласнюється один з 4 рівнів забруднення: приймали наступну градацію (Федорова А.І., Нікольська А.Н., 2003)

1. Забруднення відсутнє: схожість насіння 90-100%, сходи дружні, міцні, рівні.

2. Слабке забруднення: схожість насіння 60 - 90%, проростки майже нормальної довжини, міцні, рівні.

3. Середнє забруднення: схожість 20-60%, проростки коротше і тонше, деякі проростки мають каліцтва.

4. Сильне забруднення: схожість насіння дуже слабка, менш 20%, проростки дрібні і потворні.

- Метод визначення якості випробуваної води методом визначення маси проростків тест- рослин .

Джерело води	Маса паростків	Якість води
Бутильована вода «Малютка»	1,9 г	Контроль
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Руданського	1.7 г	Слабке забруднення
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Колибенська	1.2 г	Середнє забруднення
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Колгоспна	1.7г	Слабке забруднення
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Миру	1.2	Середнє забруднення
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці 40-років Перемоги	1.2	Середнє забруднення
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Космонавтів	1.2	Середнє забруднення

$C:\Users\Vika\Desktop\1лл.jpg$ $C:\Users\Vika\Desktop\новий проект\C3oyvz2IynQ.jpg$ $C:\Users\Vika\Desktop\новий проект\D0nUvNZX8p8.jpg$

Отже, за методом зважування було визначено, що слабке забруднення має водопровідна вода, відібрана у скважинах по вулиці Руданського і Колгоспна.

2.3 Метод 2. Фізико-хімічне дослідження проб водопровідної води

Визначення вмісту солей.

	Загальний вміст солей	Результат
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці 40 років Перемоги	988 мг	Надмірний вміст солей
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Руданського	498 мг	Середній вміст солей
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Колгоспна	350 мг	Середній вміст солей
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Космонавтів	410мг	Середній вміст солей
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Миру	478 мг	Середній вміст солей
Водопровідна вода відібрана у скважині по вулиці Колибенська	502 мг	Середній вміст солей

Визначення вмісту солей у воді відбувалось за допомогою TDS- метра. Солемір показує загальний зміст солей в літрі води.

Отже, найбільший вміст солей було виявлено у воді зі скважини по вулиці 40-років Перемоги.

0 50

Ідеальна питна вода

170

Допустима вода після побутового фільтра

300

Обмежено допустима вода (водопровідна)

400

Жорстка вода (із водойм та джерел)

500

Обмежено допустима для вживання вода

500+

Небезпечна для здоров’я

Визначення вмісту нітратів у воді.

Вміст нітратів визначали тест-визначником йонів нітратів. Найбільний вміст нітратів у досліджуваній воді зі скважини по вулицях Колибенська становить 60мг/дм3, Космонавтів - 70мг/дм3, 40-років Перемоги – 80мг/дм3 і вулиці Миру становлять 100мг/дм3 при нормі 50 мг/дм3..

Дослідження показало , що чотири свердловини з шести села Уланів не відповідає нормі по вмісту нітратів. Лише дві свердловини, що розташовані по вулиці Руданського і Колгоспна відповідають нормі вмісту нітратів.

Очищення водопровідної води в домашніх умовах

1) Очищення води активованим вугіллям.

Активоване вугілля - дешева альтернатива фільтру.

Хороші фільтри для води коштують дорого і припускають чималі експлуатаційні витрати. Що робити? Або готуватися до постійних витрат, або замінити магазинний фільтр активованим вугіллям. Він підходить для очищення водопровідної води від хлору, вбирає в себе різні шкідливі речовини і ефективно усуває неприємні запахи.

Використовувати вугілля просто - таблетки завертаємо в марлю або бинт і опускаємо у воду.

$C:\Users\юля\Pictures\273162958_473135627519754_1438915772270011027_n.jpg$

Активоване вугілля є хорошим адсорбентом.

На 1 літр рідини - одна таблетка активованого вугілля.

Час очищення становить 8 годин.

Очищення води сріблом.

Срібло: ефективний засіб від вірусів, мікробів, паразитів

Срібло - дорогоцінний метал, який ефективно очищує воду від мікробів і паразитів. Для цього можна використати срібну ложечка або монетку. Поміщаємо виріб в заповнену водою ємність на ніч - і вранці чиста вода буде готова.

$C:\Users\юля\Pictures\273479156_944345752873163_508522865958291244_n.jpg$

Переваг у очищення водопровідної рідини сріблом багато (висока ефективність, збереження корисних властивостей протягом тривалого часу, виражена антибактеріальна дія), а недоліків немає взагалі..

Очищення води методом кип'ятіння

Для очищення питної води від шкідливих домішок хлору, виробляють кип'ятіння При цьому, знищується велика частина бактерій Але не можна забувати, що хлор, при високих температурах, утворює шкідливі сполуки Труби, по яких вода надходить у будинки, бувають іржавими, і в результаті, ми отримуємо воду з надлишком заліза, яке в процесі кип'ятіння жевріє При кип'ятінні утворюється мертва або важка вода.

$C:\Users\юля\Pictures\273218628_4743923289010358_3541141750239585873_n.jpg$

При кип'ятінні води спостерігаємо утворення осаду солей. Отже, даний метод ефективний і для очищення води від надлишку солей у воді

Очищення води методом замороження

Тут необхідне дотримання технології У невелику ємність набираємо воду, потім ставимо в морозильну камеру Через 2 години на поверхні можна побачити крижану кірку - це шкідливі домішки Необхідно їх видалити. Рідину переливаємо в чисту ємність і ставимо ще на 2-3 години в холодильник За це час все солі і домішки осідають на дно Така вода корисна людям з хворобою шлунково-кишкового тракту, хронічним панкреатитом.

$C:\Users\юля\Pictures\273546180_618175172610993_6091053468294241538_n.jpg$

Бесіда з екологом та головою Уланівської територіальної громади Гоцуляком Олександром Васильовичем.

Під час зустрічі було обговорено хімічний склад води усіх свердловин села, а також результати бактеріального дослідження води.

$C:\Users\юля\Pictures\272652723_4231484363621745_2540838630058217360_n.jpg$ $C:\Users\юля\Pictures\273531014_6936583116417114_6826962357421540636_n (1).jpg$

Вирішили: Закупити і встановити фільтри на кожній свердловині с.Уланів.

Просвітницька робота.

Проведено бесіди, лекції, круглі столи з учнями школи.
Виготовлено та розповсюджено агітаційні листівки «Методи очищення води» серед населення села Уланів.
Участь у акції «До чистих джерел» . (На території села віднайдено і упорядковано 2 джерела)

Висновок

У результаті проведеного дослідження ми дійшли до наступних висновків:

1. Оцінка якості питної води та впливу її на здоров’я людини показує, що за останні роки проблема питного водозабезпечення зайняла одне з провідних місць. Питання безпеки питної води стають першочерговими.

2. Дослідженнями встановлено, що для попередження несприятливих змін у стані здоров’я людини, пов’язаних з водним чинником, важливе місце займатиме гігієнічно обгрунтоване водопостачання.

3. Проведена оцінка якості джерел питного водопостачання може бути використана при виборі заходів і шляхів покращання якості питної води на свердовинах.

4. Проведена оцінка ризику здоров’я людини, пов’язаної із забрудненням питної води хімічними речовинами, дозволила оцінити реальну загрозу для здоров’я населення та надала підстави для розробки відповідних превентивних заходів безпеки, які мають врахувувати як природні особливості якості води, так і існуючі екологічні проблеми місцевості, а також санітарно-технічний стан об’єктів водопостачання

Пропозиції:

Проводити постійний моніторинг якості питної води с.Уланів.
Організовувати бесіди, тренінги, круглі столи на тему «Альтернативне очищення питної води в домашніх умовах».

Перспективи подальшої роботи:

Розробити проект на тему «Комфортна громада – якісне водопостачання»

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авцын А.П. Микроэлементы человека: этиология, классификация, органопатология / А.П. Авцын, A.A. Жаворонков, М.А. Риш, Л.С. Строчкова. – М.: Медицина, 1991. – 496 c.

2. Андрусишина І.М. Вплив мінерального складу питної води на стан здоров’я населення / І.М. Андрусишина // Вода і водоочисні технології. – 2015. –№ 1(16). – С. 22-31.

3. Ахманов М. Вода, которую мы пьем / М. Ахманов. – М.: ЭКСМО, 2006. – С. 192.

4. Білецька Е.М. Фізіолого-гігієнічні особливості забезпеченості селеном міського населення Дніпропетровської області та його вплив на показники цереброваскулярної захворюваності / Е. М. Білецька, Н. І. Онул, Г. С. Стропільська //Довкілля та здоров'я. – 2008, – № 2 (45). – С. 60-62.

5. Ворохта Ю.М. Гігієнічна оцінка впливу мінерального складу питних вод на здоров’я населення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.02.01 “Гігієна” / Ю.М. Ворохта. – К, 2007. – 24 с.

6. Гончарук В.В. Наука о воде / В.В. Гончарук. – К.: Наукова думка, 2010. – 511 с.

7. Давидчук С. П. Забруднення природних поверхневих вод органічними сполуками як чинник формування екологічного ризику / С. П. Давидчук, Т. Ф. Козловська // Вісник КрНУ ім. М. Остроградського. – 2013. – Вип. 2 (79). – С. 139-144.

8. Демографічна ситуація. Статистичні матеріали Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

9. ДСанПіН 2.2.4-171-10. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. – [Чинний від 2010-12-05] № 400. – К, 2010. – 49 с. – (Національний стандарт України).

10. ДСТУ 7225:2014. Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості. – [Чинний від 2014-23-10] № 12572. – К.: Мінекономрозвитку України, 2014. – С. 25. – (Національний стандарт України).

11. Езловецкая И.С. Оценка качества воды Днепра и Десны в местах крупных питьевых водозаборов / И.С. Езловецкая, И.Н. Лавренчук // Вода і водоочисні технології. – 2014. – № 1(14). – С. 19-27.

12. Загальнодержавна програма “Питна вода України на 2006-2020 роки”, затверджена Законом України від 03.03.2015 р. № 2455-IV.

13. Закон України “Про загальнодержавну програму “Питна вода України» на 2006-2020 роки”. – [Чинний від 2005-03-03] №2455-IV. – 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=2455-15.

14. Зоріна О.В. Гігієнічна оцінка якості водопровідних питних вод за санітарно-хімічними показниками у маловодних регіонах України / О.В. Зоріна // Scientific Journal “ScienceRise:Biological Science”. – 2018. – №3(12). – С. 33-39.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Денисюк Юля

Пов’язані теми

Екологія, 11 клас, Інші матеріали

До підручника

Екологія (рівень стандарту, академічний рівень) 11 клас (Царик Л.П., Царик П.Л., Вітенко І.М.)

Додано

20 червня 2022

Переглядів

2134

Оцінка розробки

Відгуки відсутні