Проєкт "Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів"

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

КНЗКОР «КОІПОПК»

Відділ початкової освіти

 

 

 

 

Авторський проєкт

Розвиток критичного мислення

учнів початкових класів

 

Автор:

Загурна Юлія Володимирівна

Вчитель початкових класів, вихователь ГПД

Васильківського НВК «Гімназія – ЗОШ І-ІІІ ступенів №8»

Васильківської територіальної громади Київської області

 

 

 

 

 

2021

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………….  3

1.Сутність поняття “критичне мислення»…………………………..........4

2.Ознаки, елементи, характеристики та застосування критичного мислення……………………………………………………...…………….6

3.Застосування технології формування критичного мислення учнів на уроках: методи та форми роботи………………………………………...10

4.  Методи та прийоми………………………………………………….....20

ВИСНОВКИ……………………………………………………………....23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……….……………………..24

ДОДАТКИ………………………………………………………………...25

ДОДАТОК А………………….…………………………………………..25

ДОДАТОК В………………….…………………………………………...30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Людина як свідома істота завжди діє під впливом думок, власних виборів і рішень. Розмірковуючи над тим чи іншим рішенням, ми намагаємось врахувати те, що нам відомо, і вибрати найкращий спосіб діяльності. Однак набагато рідше ми замислюємося над тим, чи гарно ми вміємо думати? Чи є наш процес мислення продуктивним? Чи вміємо ми думати так, щоб бути успішними сьогодні і завжди? Саме ми вчителі повинні навчити дітей правильно розмірковувати, враховувати усі ймовірні варіанти і дійти до правильного варіанта вирішення проблеми.

Актуальність теми.Нову школу, має створити умовидля повноцінного соціального, фізичного, психічного, та духовного розвитку дитини.

Розвиток сучасної науки і техніки ставить перед школою нові завдання. Випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме в новому тисячолітті, повинен володіти певними якостями, зокрема:

- самостійно набувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці для розв'язання назрілих проблем;

- критично мислити, уміти бачити труднощі і шукати шляхи їх подолання;

- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;

- самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність поняття “критичне мислення”.

 

Критичне мислення – це «особливий  вид розумової діяльності, що дозволяє людині винести раціональне судження щодо запропонованої їй точки зору або моделі поведінки»

Розвиток критичного мислення найбільш актуальний в часи інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без ефективного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного знаходження відповідей на запитання, значну частину яких неможливо передбачити. Тому очевидна надзвичайна важливість того, щоб люди ХХІ століття вміли мислити критично. У цьому сенсі критичне мислення виступає як фундамент сучасної освітньої системи. І вже сьогодні завдання оволодіння стратегіями і навичками критичного мислення визнано першочерговим у багатьох країнах світу.

Останнім часом питання розвитку критичного мислення учнів набувають значної ваги в нашій країні. Це пояснюється багатьма причинами, але насамперед інформаційним тиском і численними спробами інформаційного маніпулювання свідомістю громадян. Відсутність системної роботи з медіа грамотності, нездатність більшості дорослих відрізнити факти від думки, виявити недостовірну інформацію, так само як і нездатність знайти потрібну інформацію, проаналізувати та систематизувати її і представити в усній чи письмовій формі – є наслідком недостатньої уваги до цих питань у початковій та  середній школі.

Водночас варто зазначити, що у більшості вчителів недостатньо розвинене уміння працювати з цією компетентністю учнів, адже цей матеріал не міститься у програмах підготовки вчителів в університетах. Перешкодою на шляху розповсюдження кращого досвіду з розвитку критичного мислення учнів є й брак необхідної інформації, насамперед методичної.

Зрозуміло, що вирішення цієї проблеми, розвитку критичного мислення – українською школою може відбуватися лише поступово. Ефективною буде цілеспрямована робота, що має на меті перехід вчителів та учнів до формування критичного мислення насамперед через конкретний предметний зміст.

Роль вчителя змінюється. Сьогодні вчитель має навчити дитину  керувати власним розумом, критично і соціально, виробляти свою позицію, обґрунтовувати свій вибір. Починати ці реформи, потрібно саме з початкової школи.

Перед сучасною школою постає завдання сформувати особистість незалежну, вільну, здатну самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де.

Практична значущість досвіду, орієнтована на розвиток критичного мислення, руйнує такі підходи на кожному кроці: учнів постійно запитують про те, чого вони дізналися, стимулюють застосовувати нові ідеї, порівнювати їх з тими, що викладені в підручниках, активно обговорювати те, чого вони навчаються у малих групах. На уроці має переважати процес самостійного дослідження, конструювання знань учнями у процесі активної пізнавальної діяльності.

Основною моделлю побудови навчання, повинно бути поєднання індивідуальної роботи учнів з інтерактивною взаємодією, неупереджене дослідження предмета або проблеми. Процес починається з того, що ми вже знаємо з того чи іншого питання, та чого належить навчитись. Потім слід приступити до вільного виявлення фактів і розгляду варіантів, і в кінці перейти до заснованого на цих фактах осмислення. Далі порівнюється інформація, зокрема й упередження і забобони як власні, так і інших учнів, і фахівців, й виробляється основа для власного судження. Діти краще навчаються коли говорять та дискутують із своїми однокласниками, обдумують працюючи разом. Застосовуючи власне мислення і розвиваючи власні погляди, вони починають розуміти проблему глибше.

Учні вчаться:

• Думатиу процесі мислення;
• Вчитися через практику навчання;
• Висловлюватися через практику суджень та оцінку тих суджень.

Упродовж 70х-90х років ХХ століття у західних системах освіти  поширювалися нові підходи, вироблялися стратегії та прийоми формування такого особливого типу мислення, якого можна навчати. Його високий рівень розвитку робить людину більш самостійною та ефективною. В освіті США та Канади цей напрям розвивається вже майже півстоліття. Саме американському науковцю Д. Дьюї належить  твердження про те, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення.

Поняття «критичне мислення» використовується в методичній літературі вже близько 50 років. З 1956 року, коли Бенджамін Блум розробив таксономію пізнавальних здібностей, «критичне мислення» означає мислення вищого рівня. Але це поняття настільки багатостороннє, що спеціалісти різних галузей освіти сприймають його теж по-різному.

Для української дидактики і методики навчання ідея розвитку критичного мислення є достатньо новою. Як і в інших державах пострадянського простору, в Україні інтерес до розвитку критичного мислення як освітньої інновації з’явився наприкінці  ХХ століття.  І з кожним роком почав набувати популярності.

 

2.Ознаки, елементи, характеристики та застосування критичного мислення

 

Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:

- забезпечити високий інструментальний рівень знань учнів, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;

- залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;

- розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;

- грамотно працювати з інформацією і тощо

- спілкуватися з однолітками не тільки своєї школи, але й інших міст і навіть країн.

І потрібно пам’ятати, що людина, яка володіє критичним мисленням:

– легко знаходить потрібну й важливу інформацію, може її перевірити;
          – уважно вивчає усі можливості;
          – прискіпливо оцінює кожен варіант й робить власний вибір;

Уміння критично мислити піднімає людину до рівня Людини, якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати. Така людина ставить і перед собою, і перед суспільством питання: "А може це не так?", "А чи можна інакше?".

Тому розвиток критичного мислення необхідний, оскільки він є незаперечною умовою суспільного прогресу.

.

Ознаки критичного мислення:

Елементи критичного мислення:

Характеристики критичного мислення:

 

Розвиток критичного мислення – це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки – це твої дії та дії твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя.

Потрібно створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини; надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докладати зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

Крім того, діти, які володіють критичним мисленням, можуть мати такі головні характеристики. Вони:

•       чесні самі із собою і з іншими;
•       ставлять запитання;
•       засновують судження на доказах;
•       шукають зв'язок між предметами;
•       інтелектуально незалежні;
•       ними не можна маніпулювати.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів.

1.   Розминка;
2.   Обґрунтування навчання;
3.   Актуалізація;
4.   Усвідомлення змісту;
5.   Рефлексія.

Основні етапи уроку критичного мислення:

1.   Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).
2.   Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).
3.   Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).
4.   Усвідомленнязмісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).
5.   Рефлексія (критичний момент уроку).

•                   учні переробляють нові знання на власні;
•                   запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;
•                   активно обмінюються думками;
•                   удосконалюють і поповнюють словниковий запас;
•                   складається різноманітність міркувань;
•                   вибір правильного варіанту.

 

3.Застосування технології формування критичного мислення учнів на уроках: методи та форми роботи

 

1. «Дерево передбачень»

Мета методу: навчити учнів будувати припущення щодо розвитку сюжетної лінії в оповіданні, повісті або систематизувати зроблені учнями припущення

Доречно застосовувати в основній частині уроку.

Учні озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур – задана тема, гілки – передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так…), а листя – аргументи на користь тверджень.

 

АРГУМЕНТИ

 

ПЕРЕДБАЧЕННЯ

ТЕМА

 

2. «Асоціативний кущ»

Доречно застосовуватина всіх етапах уроку

Правила складання асоціативного куща:

• Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;
• Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;
• Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;
• Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Приклад.

 

 

 

 

 

 

 

3. «Незакінчене речення»

Доречно застосовувати у вступній та підсумковій частині уроку

Порядок організації роботи:

Визначити тему, з якою учні будуть висловлюватися в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, сформулювати незакінчене речення і запропонувати учням закінчити його, наприклад:«На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було...»; «Ця інформація дає нам підстави для висновку, що...»; «Це рішення було прийнято, бо...» тощо.

Кожен наступний учасник обговорення має починати свій виступ із запропонованої формули. Наприкінці обговорення слово може взяти вчитель.

4. «Вірні і невірні висловлювання»

                  Доречно застосовувати на вступній, основній частині та під час рефлексії.

                 Порядок організації роботи:

Учням пропонується список тверджень, створених на основі тексту, який вони в подальшому будуть вивчати. Учитель просить визначити, чи вірні подані твердження й обґрунтувати свою відповідь. Після знайомства з інформацією, учні знову оцінюють правильність тверджень, використовуючи отриману інформацію.

5. «З-Х-Д»

Доречно застосовувати метод зручно вписується у структуру уроку і охоплює всі його частини

                 Порядок організації роботи:

Запропонуйте учням скласти таблицю з трьох колонок.

Знаємо

Хочемо дізнатися

Дізналися

 Заповнюємо її з учнями на дошці (та в зошитах) послідовно виконуючи такі кроки:

Крок 1 до ознайомлення з текстом або змістом теми заповніть першу та другу колонку «Знаємо», «Хочу дізнатися»

Крок 2 у ході ознайомлення з текстом заповнюйте третю колонку «Дізналися»

Крок 3 підведіть підсумки роботи, зіставляючи зміст колонки. (Додаток В)

6. «Займи позицію»

                 Доречно застосовувати на вступній, основній частині та під час рефлексії.

                 Порядок організації роботи:

Після оголошення проблемного питання або на початку обговорення твору чи літературного героя, його вчинку попросіть дітей "зайняти позицію". У протилежних кінцях кімнати варто розмістити плакати.

ЗА

НЕ ЗНАЮ

ПРОТИ

 

Після обговорення проблеми нехай проголосують знову. Часто позиція міняється. Важливо, щоб діти пояснили, чому змінили чи не змінили свою точку зору. Цей простий та ефективний метод сприяє вмінню обгрунтовувати свою думку.

7. «Кошик ідей»

Доречно застосовувати на вступній та основній частині

                 Порядок організації роботи:

 Оголошується тема уроку.

·        Індивідуальна робота. Кожен учень тезово записує в зошиті все, що йому відомо по темі. Цей етап триває недовго - 2-3 хвилини.

·        Робота в парах або в групах. Учні обмінюються інформацією, з'ясовуючи, у чому збіглися їх думки, а в чому виникли розбіжності. Час проведення - 3 хвилини.

·        Робота з класом. На цьому етапі кожна група висловлює свою думку по темі, наводить свої знання або висловлює ідеї з цього питання. Причому відповіді не повинні повторяться. Всі висловлювання вчитель коротко записує на дошці.

Факти                                  Проблеми

 

Імена                       Думки

Поняття

 

 

8. «Мозковий штурм»

Доречно застосовуватиу вступній та основній частині.

  Порядок організації роботи:

1. Презентуємо проблему (записуємо на дошці), вчитель пропонує висловити ідеї , коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою.
2. Коли учні висловлюють ідеї, вчитель записує їх на дошці, чи на великому аркуші, без зауважень. Вчитель має звернути увагу учнів на те, що під час «висування ідей» не можна пропустити жодної. Необхідно заохочувати учнів до висування якомога більшої кількості ідей. В остаточному підсумку, кількість породжує якість. Потрібно спонукати учнів розвивати або змінювати ідеї інших.
3. На закінчення учитель з учнями обговорюють й оцінюють запропоновані ідеї.

У класі можна повісити такий плакат:

 

 

 

 

 

9.  «Кластер»

Доречно застосовуватиу вступній та основній частині, а також підсумковій

Порядок організації роботи:

1. Посередині аркуша(класної дошки) пишеться ключове слово, або речення, яке є «серцевинною» ідеї, теми.
2. Навколо «накидайте» слова або пропозиції, що відображають ідею, факти, образи, що дотичні до цієї теми.
3. По ходу записів, що з’явилися, з’єднуйте слова прямими лініями з ключовим поняттям.

Результатом роботи буде структуроване графічне зображення, яке відображає наші міркування, і визначає інформаційне поле теми.

10. Метод «ПМЦ»

Доречно застосовуватиу підсумковій частині

Порядок організації роботи:

Учитель пропонує учням записати свої враження від тексту в таблицю.

Плюс (+)	Мінус(-)	Цікаво
Сюди записується усе, що сподобалося на уроці, інформація, що викликала позитивні емоції, що було корисним.	Сюди записується усе, що не сподобалося, можливо було нудним, не цікавим, залишилося не зрозумілим.	Сюди записується усе, що зацікавило, факти, про які дізналися, запитання, що з’явилися, роздуми.

 

Після завершення охочі можуть представити свої оцінки класові.

11.  «Риб'ячий скелет» або «Фішбоун»

Доречно застосовуватипід час роботи з текстами в основній частині уроку.

               Порядок організації роботи:

Причини

                                                                                             Висновок

           Проблема 

 

                                        Факти

У голові скелета записується проблема, яку розглядають. На самому скелеті, на верхніх кісточках зазначаються причини виникнення проблеми,

На нижніх виписуються факти, що підтверджують наявність причин. «Риб’ячий хвіст» містить висновок з міркувань.

12.  «Робота в парах»

Доречно застосовуватина всіх етапах уроку.

Порядок організації роботи:

1. Вчитель пропонує учням завдання, запитання для невеличкої дискусії, аналізу ситуації. Після пояснення запитання або фактів, наведених у ситуації, дає учням 1-2 хв для продумування можливих відповідей.
2. Учитель об’єднує учнів у пари, пропонує визначитися, хто з них буде висловлюватися першим, і просить обговорити свої ідеї один з одним.
3. Після обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється ідеями й аргументами з усім класом.

Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які потребують вело затрати часу.

Наприклад, такі:

• Обговорити короткий текст, завдання;
• узяти інтерв’ю і визначити ставлення партнера до тексту, відео;
• зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного
• зробити підсумок уроку;
• скласти разом запитання до вчителя;
• проаналізувати проблему, вправу чи дослід разом;
• протестувати один одного;
• дати відповіді на запитання вчителя;
• порівняти записи, зроблені в класі. (Додаток А)

13. «Сенквейн»

Доречно застосовуватина етапі рефлексії або підбиття підсумків уроку.

             Порядок організації роботи:

1. Тема (іменник)
2. Опис (прикметник)
3. Дія (дієслово)
4. Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5. Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

«Сенквейн» - від фр. «п’ять».Деякі кажуть, що у вільному перекладі це означає «п’ять натхнень», або «п’ять удач». Сенквейн – це вірш, але незвичайний, а написаний за певними правилами.

Наприклад:

Свята

Веселі, незабутні.

Відпочиваємо, граємось, любимо.

Щасливий час, бажаний для усіх.

Щастя.

14. «"Товсті" й "тонкі" запитання»

Доречно застосовуватина  будь-якому етапі уроку.

             Порядок організації роботи:

1. Учитель пропонує учням, читаючи текст, сформулювати до нього "Товсті" й "тонкі" запитання. Записати їх у табличку.
2. Учитель об’єднує учнів у пари та запрошує дати відповіді на придумані запитання.

«Тонкі» запитання, або закриті – це запитання, що вимагають конкретної відповіді з одного-двох слів.

«Товсті»,або відкриті запитання– це запитання, що не потребують однозначної відповіді, вимагають роздумів, залучення додаткових знань.

 

 

«Товсті»	«Тонкі»
Як пояснити, чому…? У чому відмінність…? Що буде, якщо…? Що, якщо…? У чому причина? Які наслідки?	Хто? Що? Коли? Де? Чи вірно…? Може…? Буде…? Чи згодні Ви…?

 

15. «Чи вірите ви, що...»

Доречно застосовуватиу  вступній та основній частині уроку.

                 Порядок організації роботи:

На парті у кожного учня (або на дошці)

Таблиця. Учитель читає запитання, а учні ставлять у першому рядку під номером запитання послідовно «плюс», якщо згодні, і «мінус», якщо не згодні. Запитання мають бути підібрані так, щоб на деякі без читання тексту можна було відповісти і «вірно», і «не вірно», але в тексті має бути інформація про це. Другий рядок таблиці заповнюється у підсумковій частині уроку.

Наприклад:

«Кирило Кожум’яка». Українська народна казка

Чи вірите ви, …
Що біля Київа був змій?	Що князь послав свою дочку змієві?	Що змій з’їв дівчину?	Що дочка написала батькові листа?	Що Кирило переміг змія?	Що Кирило Кожум’яка спас дівчину?

 

Працюючи над реалізацією організації навчального процесу учнів 3-го класу янамагаюся постійно  використовувати методи і прийоми критичного мисленняяк на уроках так і у виховній роботі, дітям стає цікавіше, адже працюючи над певною ідеєю чи проблемою, володіючи навичками критичного мислення знайти шляхи її розв’язання простіше.

Це дає можливість обмірковувати власні думки і причини, які пояснюють нашу точку зору. Ми думаємо про те, як прийшли до вирішення проблеми.

Я прагну допомогти кожній дитині  виявити у собі й розвинути те, що їй притаманне, щоб стати успішною, відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, пробудити віру у власні сили; допомогти зрости в умовах успіху, дати відчути радість від подолання труднощів.

Кожен вчитель повинен збагнути, що критичне мислення не може сформуватися у дитини одразу, до нього треба прийти поступово. І тут вчитель повинен проводити клопітку роботу з учнями, кожного уроку.

Щоб успішно навчати дітей критично мислити, така педагогічна діяльність, насамперед, вимагає від мене, як від учителя, правильного оволодіння новими методами роботи, впровадження нових технологій. Таке мислення навіть необхідно постійно вдосконалювати, що я і роблю.

На уроках все частіше переважає процес самостійного дослідження, конструювання знань учнями у процесі активної пізнавальної діяльності.

Тепер ми знаємо, що правильних відповідей може бути багато, адже вчительська позиція не тільки не має заперечувати інших думок, а й стимулювати їхній пошук. Те, що традиційно вважали помилками в мислення учнів, має сприйматися як етап процесу до знань, як проблема на даному етапі навчання. Це  сприяє тому, що дитина хоче вчитися разом з учителем вирішувати проблеми, які виникли.

Запитувати частіше, ніж розповідати,- ще одна здатність, яка розвиває

критичне мислення. Запитання відіграють роль запуску процесу мислення, початку пошуку рішення. Тому кожного разу потрібно запитувати учнів про їхню думку та бачення. Але запитання теж потрібно давати правильні, ті, над якими діти можуть подумати ( проаналізувати, оцінити, порівняти), але не потрібно квапити дитину з відповіддю, негайна відповідь доречна лише при перевірці пам’яті, у кожної дитини свій час на роздуми.

 

Запитання, що перевіряють припущення:

•                  Які ви робите припущення?
•                  Ви припускаєте, що…Чому?
•                  Чому можна робити такі припущення?
•                  Я вас правильно зрозуміла?
•                  Усі ваші твердження ґрунтуються на припущенні…

Запитання загального характеру:

•                  Що це означає?
•                  Як зробити так, щоб... ?
•                  Навіщо це потрібно?
•                  До чого це призведе?

Запитання, що перевіряють факти:

•                  Чому ви так вирішили?
•                  Хто може навести факти, що підтверджують цю точку зору?
•                  Чи є причини сумніватися в цьому факті?
•                  Чому ви дійшли такого висновку?
•                  Як ми можемо переконатися, що це правда?

Запитання, що перевіряють зрозумілість задач:

•                  Як ми можемо це відшукати?
•                  Чи можливо запитати про це по-іншому?
•                  Питання зрозуміле?
•                  Чи всі згодні, що суть питання в цьому?
•                  Чому це запитання доречне?

Запитання для уточнення:

•                  Що ви мали на увазі, сказавши ...?
•                  У чому полягає основна думка?
•                  Уточніть, будь ласка, що ви мали на увазі.
•                  Як ... пов'язано з ...?
•                  Чи може ... бути гарним прикладом для цього?
•                  Не могли б ви висловити думку інакше?
•                  Не могли б ви навести приклад?

 

4.Методи та прийоми

 

На уроках для формування критичного мислення користуюся такими прийомами:обговорення художніх та наукових статей, життєвих ситуацій; обговорення і вирішення проблемних ситуацій з елементами дискусій; участь у турнірних змаганнях; розв’язування логічних задач; створення доповідей з порівнянням різних поглядів на проблему.

Найкращими методами формування критичного мислення в учнів вважаю: «Ромашка запитань», «Вірні і невірні висловлювання», «Дерево передбачень», «З-Х-Д»,  «Займи позицію», "Кошик ідей", «Метод опорних слів», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Кластер», «Метод ПМЦ», «Риб'ячий скелет», «Робота в парах», « Робота в малих групах»,  «Сенквейн», «"Товсті" й "тонкі" запитання», «Чи вірите ви, що...», «Асоціативний кущ» тощо.

Дітям дуже подобаються такі уроки, адже головними у процесі навчання стають зв’язки між учнями, їх взаємодія та співпраця.

Запропоновані методи вимагають від учнів відповідального ставлення до прийняття рішення, виявлення, доведення, обґрунтування своєї позиції щодо проблеми, передбачення наслідків рішень. Необхідним є залучення учнів до розгляду проблеми з різних точок зору.

Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках я будую у такій послідовності:

 

Я хочу зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. «Важких наук не має. Є тільки важкий виклад». Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи. Найбільш цікавим є те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку. Викладання повинно бути захоплюючим — таким є один із принципів методики сучасного уроку.

Навчально-виховний процеснамагаюсь організувати так, щоб він відповідав вимогам сучасності, а саме:

• мав особистісно-орієнтовану спрямованість;
• надавав можливості для диференціації навчання;
• забезпечував реалізацію діяльнісного підходу до мовленнєвого розвитку особистості;
• органічно поєднував навчання мови й мовлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини.

Застосування системи методів та прийомів інноваційної технології розвитку критичного мислення дозволить:

•       Створити цікаву атмосферу на уроках;
•       Підвищити активність учнів;
•       Вплинути на розвиток здібностей учнів;
•       Навчити дітей працювати у командах;
•       Навчити дітей приймати самостійні рішення;
•       Думати, вчитися, висловлюватися через практику навчання;
•       Розширення горизонтів ( бачення світу);
•       Зменшити кількість конфліктів;
•       Додати учням впевненості.

Одне китайське прислів’я говорить: «Скажи мені — і я забуду, покажи мені — і я запам'ятаю, залучи мене — і я навчуся.»

Навчити дитину мислити самостійно, зважувати та приймати рішення, що ще може бути прекраснішим для вчителя.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕ

1.                    Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. Науково-методичний посібник. – Х.: Видавнича група «Основа»6»Тріада+», 2007. – 112с. – (Серія «педагогічні інновації. Майстерня»).
2.                    Пометун О.І., Сущенко І.М. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів  початкової школи: методичний посібник для вчителів. – Київ, 2018. – 96 с.
3.                    Пометун О.І., Сущенко І.М. Навчаємо мислити критично. Посібник для вчителів. – Д.: Видавнича група «ЛІРА», 2016. – 144 с.
4.                    Пометун О.І., Пилипчатіна Л.М., Сущенко І.М., Баранова І.О.. Основи критичного мислення: посібник для учнів 10 (11) класів загальноосвіт. навч. закл.. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2016. – 192 с.
5.                    Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології критичного мислення//Упоряд. Г.О.Ярош, Н.М. Седова. – Х.: Вид.гр. «основа», 2005. – 240с. 9Б-ка ж. «Початкове навчання та виховання»).
6.                   Типова освітня програма для 1–2 класів закладів загальної середньої освіти. Київ, 2018. URL : https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/ navchalni- programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli

 

        https://globuss24.ru/doc/osobistisno-orientovane-navcanna-himii

https://docplayer.net/50026765-Formuvannya-kritichnogo-mislennya-uchniv-u-procesi-navchannya-prav-lyudini.html

https://vuzlit.ru/733964/metod_proektiv_suchasna_efektivna_tehnologiya_navchannya

https://studwood.ru/2446456/pedagogika/formuvannya_tvorchih_piznavalnih_zdibnostey_uchniv_vikoristannyam_tehnologiyi_rozvitku_kritichnogo_mislennya

 

 

 

ДОДАТКИ

 

ДОДАТОК А

Основи здоров’я  3 клас.

Тема: Родинні стосунки. Взаємодія членів родини

Мета:розширити уявлення учнів про сім’ю, про те, що сім’ї бувають різними (коли діти живуть з обома батьками, з одним із батьків, з іншими родичами, у прийомній родині), що члени родини дбають один про одного у різний спосіб; навчати звертатися по допомогу до батьків та інших членів родини; виховувати любов та повагу до членів своєї родини.

Очікувані результати уроку. Після цього уроку учні зможуть:

• Пояснити поняття «сім’я», «родина»;
• розповісти про родинні стосунки;
• аналізувати життєвий досвід і порівнювати його з матеріалом підручника;
• обґрунтовувати власну думку;
• формулювати поради;
• формулювати власне ставлення до сімейних стосунків

ПЛАН ЗМІСТУ УРОКУ

1. Що таке сім’я, родина.
2. Що таке родинні стосунки.
3. Які повинні бути стосунки між членами сім’ї .

Обладнання уроку.Підручник: Гнатюк О.В. «Основи здоров’я» для учнів 3 класу, видавництво «Генеза», с.51-58; картки для груп учнів; картки з частинами прислів’я .

І. Вступна частина

Вчитель починає урок з розповіді: «В одному селі жила сім'я з 100 чоловік. У ній панувала особлива атмосфера миру, злагоди і взаєморозуміння. Ніколи тут не сварилися, ні лаялися. Цей слух дійшов до правителя країни. Вирішив він перевірити, чи так це насправді. Приїхав владика в село, знайшов голову сім'ї і запитав про те, як йому вдається зберігати гармонію між близькими людьми. Старий узяв аркуш паперу, довго на нього писав, а потім вручив його правителю. На папері було накреслено 3 слова: "Любов", "Терпіння" і "Прощення". «І це все?» - Здивувався правитель. На що старий відповів: «Так! Це основа не тільки хорошої сім'ї, а й світу в цілому ... »

Вчитель запитує учнів:

Чи згодні ви з думкою мудреця? Чому так вважаєте?Яка ж вона, хороша сім’я ?Чи можете ви назвати свою сім'ю саме такою?

•      Далі вчитель зазначає, що сім'я – святиня людського духу, людських почуттів, кохання, вірності, любові, піклування. Сім’я – це невсипуща хранителька звичаїв і традицій народу.

Сім'я - це будинок, це чоловік і дружина, діти, бабусі і дідусі. Це любов та піклування, праці і радості, нещастя і печалі, звички і традиції. Саме в родині ми вчимося любові, відповідальності, турботі і повазі.

•      Від чого ж залежить хороша сім’я?

Вчитель наголошує, що головним для збереження сім'ї є хороше ставлення членів родини один до одного. Розуміння, уміння пробачати, цінувати, радіти перемогам і переживати біди разом.

Саме тому на цьому уроці ви дізнаєтеся, що таке родинні стосунки, які вони, як їх дотримуватися, щоб зберегти і зміцнити родину, саме цьому і буде присвячений наш урок.

Мені б хотілося, щоб після цього уроку кожен і кожна  з вас могли пояснити, що ми наживаємо «родинними стосунками», розповідати, як їх берегти. Мені б хотілося також, щоб ви могли висловити своє власне ставлення до родинних стосунків, а головне дотримувались правил хорошої поведінки у своїх сім'ях.

ІІ. Основна частина

Вчитель зауважує, що головне для збереження родинних стосунків – це спосіб життя її членів, поведінка,те, як вони проживають кожен свій день, від їх повсякденних звичок. Звички бувають корисними і шкідливими.

Вчитель пропонує учням «Об’єднатись в пари і протягом двох хвилин скласти перелік з двох корисних  і двох шкідливих звичок поведінки, які можуть бути у родинні».

Він вислуховує відповіді 3-4 пар, які називають звички і пропонує порівняти ці думки з текстом підручника (с.51-52)

Далі вчитель пропонує продовжити роботу в парах і пригадати хто з казкових героїв умів цінувати родину, а хто – ні. Результати роботи перевіряються протягом 2-3 хв (до 7хв).

Далі вчитель пропонує розглянути малюнки на с. 53-54 та виконати в парах (або індивідуально) завдання до них. Для швидкого опрацювання завдання вчитель може прочитати текст до малюнків вголос, попросивши учнів думати над завданням. Можна також дати на розгляд і коментування одну пару малюнків для учнів кожного ряду.

Далі вчитель пропонує учням індивідуальне завдання:

Перед вами лежить табличка з частинами прислів’їв. Поєднайте частини кожного прислів’я та поясніть його смисл.( Попередньо вчитель перемішує таблички з частинами прислів’їв).

ПРИ ДОБРІЙ ГОДИНІ — БРАТИ Й ПОБРАТИМИ, А ПРИ ЛИХІЙ ГОДИНІ — НЕМА Й РОДИНИ.

ШАНУЙ БАТЬКА Й НЕНЬКУ, ТО БУДЕ ТОБІ СКРІЗЬ ГЛАДЕНЬКО.

НА СОНЦІ ТЕПЛО, А БІЛЯ МАТЕРІ ДОБРЕ.

Дуже важливим у цьому завданні є пояснення ціннісних понять та слів, що характеризують риси і поведінку людини ( на прикладах): добре, зле, людська натура, вчинок, характер, доля (5-6 хв).

Далі вчитель зазначає, що важливим поняттям уроку є «Родинні стосунки» і запитує учнів:

- У чому цінність сім’ї? Як ви розумієте, що це?

Вчитель записує на дошці слово «Сім’я» і разом із учнями формулює його визначення.

Сім’я – це група людей, що складається із чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом.

 

Далі вчитель пропонує учням пригадати і назвати, які, на їхню думку, є обов’язки у сім’ї і записує думки учнів на дошці у вигляді кластеру (допомагати, прибирати, підмітати, прасувати та ін.).

Думки учнів порівнюються з малюнками та текстом на с. 55-56 підручника. Варто також запросити учнів коротко пояснити, як вони розуміють що таке «обов’язок» (до 10 хв).

Учитель об’єднує дітей у 5 груп. Кожна група отримує картку із завданням (сформульовані на основі теми).

Завдання 1 групи

Обговоріть наведенні запитання. Сформулюйте і запишіть п’ять правил до 2 запитання.

1. Чи повинна людина мати обов’язки?
2. Які обов’язки у сім’ї повинен виконувати батько?
3. Намалюйте малюнок.

Завдання 2 групи

Обговоріть наведенні запитання. Сформулюйте і запишіть п’ять правил до 2 запитання.

1. Чи повинна людина мати обов’язки?
2. Які обов’язки у сім’ї повинна виконувати мати?
3. Намалюйте малюнок.

Завдання 3 групи

Обговоріть наведенні запитання. Сформулюйте і запишіть п’ять правил до 2 запитання.

1. Чи повинна людина мати обов’язки?
2. Які обов’язки у сім’ї повинна виконувати дитина?
3. Намалюйте малюнок.

Завдання 4 групи

Обговоріть наведенні запитання. Сформулюйте і запишіть п’ять правил до 2 запитання.

1. Чи повинна людина мати обов’язки?
2. Чому ми виконуємо свої обов’язки?
3. Намалюйте малюнок.

 

Завдання 5 групи

Обговоріть наведенні запитання. Сформулюйте і запишіть п’ять правил до 2 запитання.

1. Чи повинна людина мати обов’язки?
2. Чому батьки і діти повинні дотримуватись сімейних  обов’язків?
3. Намалюйте малюнок.

Перед початком групової роботи варто обговорити з учнями, як формулювати правила. Якщо учні мають труднощі з переходом від обговорення запитання до формулювання правил, вчитель має продемонструвати приклад такої роботи, розібравши одне із запитань фронтально.

На роботу в групах потрібно відвести до 7 хв. На презентацію результатів роботи по 1 хв. на групу. Доповідачі груп по черзі читають складені правила і за необхідності пояснюють деякі з них.

ІІІ. Підсумкова частина

На завершення вчитель пропонує обговорити у загальному колі:

- У чому цінність сім’ї?

- Чому необхідно всім виконувати свої обов'язки?

- Як уникати конфліктів із рідними?

- Про щоб ви хотіли дізнатися більше?

Наприкінці уроку вчитель може запропонувати учням своєрідну «емоційну крапку»: «Давайте хором побажаємо один одному: «Будьте щасливі» і посміхнемось одне одному, щоб покращити настрій.»

 

 

 

 

ДОДАТОК В

Тема:«Я та комп’ютер»

Мета: формувати в учнів знання про «комп’ютер», «інформацію», її збір, аналіз та обробку; розвивати критичне мислення, вміння визначати істину та хибну інформацію; виховувати бажання досліджувати та пізнавати світ за допомогою комп’ютера.

Обладнання: наочний матеріал, мультимедійна презентація.

Хід виховного заходу

І. Вступна частина

1. Привітання

ІІ. Повідомлення теми

• Тему нашого заходи ви дізнаєтеся, коли розгадаєте шифр.
• Необхідно прочитати кожну другу літеру

Йяцтюаекнодмуп’рюйтзечр.

• Молодці, сьогодні ми поговоримо про комп’ютер, яку роль він відіграє у нашому житті, чи потрібен він нам, як дізнатися чи правдива там інформація, чи хибна. І тема нашої сьогоднішньої виховної години

«Я та комп’ютер»

• Скажіть, як ви думаєте, навіщо нам потрібно обговорювати, дану тему?

ІІІ. Робота над матеріалом

1. Вправа «Асоціативний кущ»

• Як ви думаєте, що таке комп’ютер?
• Які образи виникають у вас в уяві, коли ви чуєте це слово?

 

КОМП’ЮТЕР

 

 

2. Бесіда з елементами розповіді

• Кожен з вас постійно зустрічається  з інформацією у повсякденному житті, якусь інформацію ми дізнаємось із книг, якусь нам розповідають, батьки, дорослі, вчителі, друзі, телебачення, газети, але у сучасному світі більшість інформації людина черпає із комп’ютера.
• Отже, що ж ми про нього знаємо?

3. Складання на дошці таблиці «З-Х-Д»

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися

 

• Заповнюємо перші дві колонки.

4.  Робота з текстом.

Вчитель зачитує дітям інформацію з тексту.

Якщо вибирати між телевізором і комп'ютером, то комп'ютер, безумовно, краще. Він дозволяє уникнути перемикання з одного каналу на інший, що призводить до розсіювання уваги, зниження здатності до концентрації мислення і переживання. Та й набридливої реклами, перебивання передач, тут немає.
Комп'ютер і інтернет - доступ до корисної інформації. Тварини з інших континентів, барвисті пейзажі, казкові герої, відповіді на складні і хитромудрі дитячі питання - все це можна знайти в інтернеті. Будь-яку книгу, фільм, мультфільм можна знайти, якщо гарненько «покопатися» у Всесвітній Мережі. Увага, пам'ять, логіка - все це можна розвивати у дитини, якщо підібрати правильні ігри та завдання.
Володіння клавіатурою - не найпростіша з навичок. Для того щоб потрапляти по потрібних клавішах, необхідно, щоб дрібна моторика рук добре функціонувала. До речі, це вміння ми отримуємо далеко не при народженні. Друкування на клавіатурі, управління мишкою дозволяють розвивати деякі центри в мозку, що відповідають за дрібну моторику рук.
Комп'ютер надає додаткові можливості для розвитку дитячої творчості. Наприклад, дитина може разом з батьками створити власну книгу з красивою обкладинкою, фотографіями та ілюстраціями. А робота дитини з текстовим редактором легко і ненав'язливо навчає його грамотному письму. Маленький любитель музики разом з батьками може не тільки знайомитися з різними стилями і творами, а й складати мелодії сам, використовуючи спеціальні програми комп'ютерного аранжування.
Скайп або соціальні мережі можна використовувати для спілкування з родичами і друзями, що живуть в інших містах.

5. Перегляд відео «Про Настусю та комп’ютер”( Дод. 1)

• Ви уважно переглянули відео-мультик, тепер скажіть мені, який вплив має на людину комп’ютер?

6. Гра «Істинне – хибне» (Дод.2)

• Зараз ми з вами пограємо у гру «Істинне – хибне», тобто правильно чи не правильно, щоб перевірити, як добре ви орієнтуєтесь у даній інформації.
• На екрані телевізора з’являються малюнки, вашим завданням буде визначити, який  малюнок несе істинне значення, а який – хибне, пояснити свою думку.

7. Відгадування загадок

• В неї довгий сірий хвіст,

До курсору має хист. (Комп’ютерна мишка )

• Він покаже все на світі:

Що малюють, пишуть діти,

Грають як і що співають,

 І як пошту відправляють.

Все, що є відображає,

Без нього ПК немає! (Монітор)

• Скромний сірий колобок

Довгий, тонкий проводок

Зверху на коробці

Дві великі кнопки

В тебе є хороша книжка,

А в комп'ютера є ......(мишка).

• Сотня клавіш, різні знаки

Спершу учні – небораки,

 А тепер раз – два і готово

 Відстукали слово.

Ось де пальцям фізкультура

І це все – ......(клавіатура).

ІV. Заключна частина

• Вправа « Незакінчене речення»

• Я довідався…
• Я  зрозумів…
• Я здивувався…

•  На основі відповідей дітей вчитель заповнює третю колонку таблиці «З- Х -Д»