Проект "Т.Г.Шевченко"

КЗО «Роздорська середня загальноосвітня школа»

ПРОЕКТ

Роботу  виконали:

        Учні 4 класу

Керівник:    

Атаманенко О.В.                                                                                учитель початкових класів

Назва проекту. Тарас Шевченко буде жити, поки на землі житимуть люди.

Предмет. Читання. (4 клас)

Актуальність проекту.

Хто не знає свою історію, той не може творити майбутнє.

В історії кожного народу є імена, які він береже у своїй пам’яті і з великою пошаною і любов'ю передає із покоління в покоління. Таке ім'я є і в українського народу. Це – Тарас Григорович Шевченко. Він ніжно і віддано любив свій народ, страждав за нього. Саме Тарас Шевченко повернув народу його голос – українську мову.

 Вивчення творчості Шевченка є засобом формування світогляду молодшого школяра, його патріотичного виховання. Учні молодших класів все більше вивчають твори сучасних письменників, а твори письменників-класиків, таких як Шевченко, часто залишаються поза увагою. А саме вони є основою дитячої поезії.

Мета проекту:

- зібрати інформацію про життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка;

- вчити виразно декламувати вірші, осмислювати і співпереживати прочитане;

- виховувати потребу в спостереженні;

- удосконалювати культуру мовлення та навички зв'язного мовлення;

- розвивати читацькі інтереси;

- виховувати любов до рідного краю, рідної мови та поезії.

Завдання проекту:

1. Забезпечити належний рівень навчання та виховання учнів.

2. Вшанувати пам'ять Т.Г. Шевченка.

3. Викликати бажання декламувати вивчені вірші та слухати нові.

4. Формувати вміння самостійно та при допомозі старших шукати інформацію в інтернеті.

5. Залучити дітей до відвідування бібліотеки в пошуках інформації.

6. Формувати бажання читати «Кобзар».

Тип проекту: за змістом – моно предметний; за тривалістю – короткотривалий; за характером – колективний; за кінцевим результатом – практично-орієнтовний.

Учасники: вчитель Атаманенко О.В. та учні 4 класу.

Очікувані результати.

1. Учні мають знати:

- про життя та творчість Т.Г.Шевченка;

- правила спілкування з однолітками та дорослими;

- назви творів;

- напам'ять вірші;

- назви репродукцій картин, які намалював Т.Шевченко.

2. Учні мають вміти:

- висловлювати думку;

- самостійно добирати книжки за завданням вчителя;

- дотримуватись норм культурного спілкування;

- шукати інформацію в інтернеті та зберігати її на комп'ютері;

- виразно декламувати вірші.

3. Виставка малюнків.

Шляхи реалізації проекту.

1. Знайти та зібрати книги, що будуть використовуватись в проекті.

2. Провести додаткове заняття з класом.

3. Написати реферат.

4. Намалювати малюнки до творів Т.Г. Шевченка.

В ході проекту:

1. Ознайомити учнів критеріями оцінювання їх роботи в проекті.

2. Проглянути з учнями відібраний для проекту матеріал.

3. Організувати самостійну роботу учнів в проекті.

4. Запросити вчителів початкових класів на презентацію проекту.

Опис проекту

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

  Т.Г. Шевченко.

 Ці слова належать Т.Г.Шевченку – геніальному сину українського народу. Написані багато років назад, але актуальні і сьогодні.

 Творчість Шевченка збагатила українську літературу ідеями народності та демократизму. Немає сумнівів у тому, що вивчення творчості Шевченка є засобом формування світогляду учнів початкової школи. Його твори несуть в собі патріотичне, естетичне та моральне виховання. Таким чином, учні початкових класів долучаються до поетичного слова безсмертного «Кобзаря».

 Щоб учні могли собі уявити, що Шевченко є геніальним поетом, їм пропонується дослідити його життя та творчість, дібрати книги для виставки, намалювати малюнки та переглянути телевізійні передачі. Діти відвідують бібліотеку, підбирають репродукції картин, шукають інформацію в інтернет, читають твори, вивчають напам'ять вірші. Проведення проекту розраховано на 2 тижні.

Тема: Безсмертний Кобзар.

 Мета: поглибити знання учнів про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка, розвивати вміння виразно читати поетичні твори, мовлення, мислення, увагу, пам'ять; виховувати любов до українського слова, книги, бажання читати твори поета.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, епіграф, виставка книг, малюнки до творів, репродукції картин, імітація хати, лава, свічки.

Тип уроку: Урок з елементами інсценізації.

Хід уроку

    І мене в сім'ї великій,

    В сім'ї вольній, новій,

    Не забудьте пам'янути

    Незлим тихим словом.

      (Т.Г.Шевченко)

І. Організаційний момент.

(На фоні тихої музики звучать слова вчителя)

 Вчитель. Плине час, як стрімкі води сивого Дніпра-Славути. Минають роки, десятиліття, але ніколи не минеться невгасима любов українського народу до всього найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну. Ніколи не згасне в серцях глибока шана до полум'яних борців за народне щастя, до геніїв, що віддали свій талант рідній Україні. Серед них – Тарас Григорович Шевченко.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

 Вчитель. Сьогодні ви завітали до нашої світлиці. Разом полинемо у спогади про дитячі та юнацькі роки славетного Кобзаря, прислухаємось до шевченківської думки, слова, вклонимося світлій пам'яті поета.

ІІІ. Робота з виставкою книг.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель. Портрет Шевченка змалку впізнає кожна дитина. Його вірші та пісні знають і шанують українці. Наш урок – це урок з елементами інсценізації. Перша група – біографи, друга – літературознавці, третя – мистецтвознавці, четверта – акторська.

V. Робота над темою уроку.

Вчитель. Для початку я візьму у вас інтерв'ю.

Метод «Мікрофон»

- Діти, а що ви знаєте про кобзарів?

(Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди (часто були сліпі), співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків, сподівання на краще майбутнє. Співаючи, вони грали на старовинному інструменті – кобзі. Назва інструменту і дала назву – кобзарі)

- Що означає слово «кріпак»?

(Кріпак – це людина, закріплена за паном, яка в нього працює. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти, як річ)

- Що таке біографія?

(Опис життя людини)

- А зараз я надаю слово нашим «Біографам»

1-й учень.

- 9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (Тепер Черкащина) у бідній кріпацькій хаті Шевченків народився хлопчина. Батьки йому дали ім'я Тарас.

2-й учень.

- Прізвище Шевченко пов'язане їз назвою професії – швець. Шевцем був прадід по батьковій лінії. Син шевця – шевченко – Шевченко.

3-й учень.

- Коли минав йому другий рік, переселились Шевченки з усією сім'єю до села Кирилівка. Велика була сім'я: батько Григорій, мати Катерина, Тарасик, три його сестрички (Катря, Ярина, Марійка), два братики (Микита, Йосип) і дідусь Іван. Всіх дев'ятеро.

Гарно було в Кирилівці. Коло хати розкішний квітник, стара верба, за хатою садок, а там левада, засіяна квітами, а через леваду в'ється річечка. Серед цієї краси зростав малий Тарас. Піклувалися ним добра мати та старша сестра Катерина.

4-й учень.

- Любив Тарас неділю, коли людей не гнали на панщину, і всі були в хаті. Збиралися тоді довкола дідуся. Слухали його розповіді про те, як вороги руйнували Січ, як у людей землі відбирали, як лихи над народом знущались, про гайдамаків – борців за правду і волю, про високі могили, у яких спочивають славні лицарі-запорожці.

Вчитель. А тепер давайте переглянемо інсценізацію уривка, відомого під назвою «Залізні стовпи» у виконанні акторської групи.

 Маленький стіл, стільці, на столі миска, ложки, хліб. Тарас, батько та брат одягнені у білий полотняний одяг; мати – у вишиту сорочку, спідницю, фартух; сестричка – у вишиту блузу, спідничку; на голові – стрічка. Тарас у солом'яному капелюсі.

Ведуча. Невесела вечеря – зморений батько, зажурена мати, сестричка Катерина, брат.

Сусід. Слава Ісусу Христу!

Всі. Слава навіки.

Сусід. Це тільки вечеряєте? Що так пізно?

Мати. Та у нас клопіт, що й вечеря не в вечерю: хлопець десь дівся, - зранку як пішов, то й досі немає. Бігали і до ставка, і до греблі, всі бур'яни обшукали, - як у воду впав!

Батько (сердито). Догляділи!

Сусід. Нічого, знайдеться. Може заснув десь у бур'яні. Проспиться – прийде…

Мати. Ну й де дітись вражій дитині?

Ведуча. Раптом чути: «Чумаки! Чумаки!»

Сестричка. А ось і наш волоцюга з'явився!

Брат. Нарешті прийшов!

Мати. Де це ти був?

Батько. Де це тебе носило?

Мати. Де ти волочився?

Батько. Де ж ти був оце – питаю? Чому не кажеш?

Тарас. Був у полі та й заблудив.

Батько. Бачили таке? Хто ж це тебе привів додому?

Тарас. Чумаки.

Всі. Хто?

Тарас. Стрінувся з чумаками, питають: «Куди йдеш-мандруєш?». А я кажу: «В Кирилівку!». А вони й кажуть: «Це ти йдеш в Моринці, а в Кирилівку треба назад іти. Сідай, кажуть, з нами, ми довеземо», Та й посадили мене на віз. І дали мені батіг волів поганяти.

Батько. Бачили такого? Чумакувати надумав уже! І як воно згадало, що з Кирилівки.

Сусід. Я ж казав, що знайдеться. Такий лобатий не пропаде.

Батько. Ну, почумакував, тепер бери ложку та й сідай вечеряти.

Мати. Ну чого тебе понесло в поле? Чого? Як мотає! Наче три дні не їв. (Тарас швидко їсть і пошепки розповідає братові і сестричці, а вони уважно слухають. Мати підслуховує).

Мати. Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує, старий того не придумає збрехати, як воно. Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч. Розповідає, ніби справді сам теє бачив.
 Ой, Тарасе, що з тебе буде?

Сусід. Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде!

Вчитель. Отак серед забав з однолітками над рікою в леваді, в полоні дідусевих оповідань минало Тарасове дитинство. Щоб детальніше уявити життя, пізнати душу і почуття малого Тараса давайте закриємо очі і послухаємо вірш.
Метод «Входження» (метод ейдетики)
Учень. (декламує під мелодію вірш «Мені тринадцятий минало»).

5-й учень.

- Тарас ріс мовчазним, замисленим.

 У вісім років Тараса віддали до дяка «в науку». Дивна це була наука. Дяк навчав дітей за церковними книгами. За найменшу провину караз учнів різками.

1-й учень.

- Світлі дні дитинства були недовгими. Несподіване горе випало на долю Тараса. Від важкої праці помирає мати. Тарасу йшов десятий рік. Після смерті матері батько лишився з п'ятьма дітьми.

2-й учень.

- Скоро в сім'ю Шевченків прийшла мачуха. Через два роки Тараса спіткало нове горе – під час тяжкої хвороби поме батько.

3-й учень.

- У цей день Тарас почув «Не жилець твій батько у цьому світі – помре скоро», а батько відчував наближення кінця, давав розпорядження щодо нехитрого свого скарбу. Тоді й почули від нього люди: «Синові Тарасу з мого хазяйства нічого не треба, він не буде звичайною людиною, з нього вийде або щось дуже гарне, або велике ледащо».

4-й учень.

- По-різному доводилося малому Тарасові заробляти на хліб насущний. Та найбільше йому хотілося навчитися читати, писати та малювати. Врешті Тарас знайшов учителя. Та пан Енгельгард не відпустив кріпака.

5-ий учень:
- Ставши вільною людиною в 24 роки, Тарас написав багато поетичних творів, які увійшли до збірки «Кобзар». Після закінчення Академії мистецтв Шевченко приїздить до Києва, працює художником, пише вірші, в яких виступає проти царів і пана. Цар заслав поета в Орську фортецю, віддавши у солдати із суворою забороною малювати і писати! Але не скорився Тарас і потайки писав і малював.
1-ий учень.
- 24 роки кріпацтва, 10 років заслання підірвали фізичні сили й здоров'я Шевченка.

Поет мріяв повернутися на Україну, але йому не дозволили, наказавши виїхати до Петербурга. Він був змушений виконати цей наказ. Справжній співець України прожив тільки сорок сім років.

Вранці 10 березня 1861р. Тарас Григорович помер. Поховали його в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Та чи могли люди забути й не виконати його «Заповіту»! У травні того самого року його прах перевезли до України. Поховали його на Чернечій горі поблизу Канева, яка тепер зветься Тарасовою.
Вчитель. Хто нам продекламує «Заповіт» Т.Шевченка?
Учень. (декламує «Заповіт»)
Вчитель. Тарас захоплювався красою природи, долею народу і показував усе це у своїх творах.

Надаю слово нашим «Літературознавцям»
2-ий учень. Хоч і не легке було життя поета він написав багато поетичних творів. Багато написав про материнське щастя й горе, про людську мудрість, про історичну минувшину. Перші його твори написані коломийковим віршем, що вказує на зв'язок із українською народно-пісенною творчістю, насамперед із піснями, які виконувалися у жанрі коломийки.
3-ий учень.  У 1840 році світ побачила книжка поезій “Кобзар”. Вперше повне видання вийшло в 1907 році. Уже самою назвою автор засвідчував свою близькість до України, її традицій, її пісень. Кобзарем називають і самого автора, Т.Г.Шевченка. Душа його боліла за увесь замучений народ, і голос його – то голос простого люду. Шевченко мріяв, щоб правда і добро панували в Україні. Вступом до «Кобзаря» (1840) був вірш «Думи мої, думи мої», у якому Шевченко підкреслив нерозривну єдність зі своїм народом.
Учень . (Читає вірш «Думи мої, думи мої»)
4-й учень. Крім “Кобзаря”, якого знає увесь світ, важливою сторінкою в житті Шевченка була його участь у складанні підручників для початкового навчання дітей. Для цього Шевченко написав і видав “Буквар южноруський”. У книжці 24 сторінки, але кожна з них цікава й важлива. Це алфавіт, і математичний матеріал, і молитви до Ісуса Христа, думи про життя простих людей. Тарас Шевченко був ще й педагогом.“Буквар” і “Кобзар” поета вчили любові до рідної мови, до рідної української землі. На цих книжках вчилася і вже відома нам поетеса Леся Українка.
5-й учень.  Та не тільки сум і горе бачив Т.Шевченко. Він зростав в Україні серед мальовничої природи. Він захоплювався нею, його твори сповнені любов’ю до рідного краю. Найкраще про це сказав сам поет у своїх творах.

Гра «Диктори». (Учні декламують вірші Т.Г. Шевченка «Ой діброво – темний гаю», «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя», «Тече вода із-під явора», «Зацвіла в долині червона клина», «Вітер з гаєм розмовляє», «Сонце заходить…»).

Вчитель. Почувши його вірші, ми бачимо, як він вболіває за долю народу, у якому стані його душа.
Багато його віршів покладено на музику.
- Діти, які ви знаєте пісні на вірші Т.Г. Шевченка?
(«Реве та стогне Дніпр широкий», «Зоре моя вечірняя», «Заповіт», «Зацвіла в долині червона калина»)
Презентація малюнків учнів.

Вчитель. Розгляньмо ілюстрації які ви намалювали, і з'ясуймо до яких саме творів Шевченка ці малюнки.
Вікторина «Чи знаю я твори Шевченка»
1. «Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за…..» (селом)
2. «…Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце …..» (зустрічає)
3. «….Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж …..» (осокою)
4. «Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька …» (встає).
5. «Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік... Багатого
Собі батька …» (маєш).

Вчитель. Т.Г. Шевченко був не тільки поетом. Він був ще й талановитим художником. Шевченко-художник почався раніше Шевченка-поета. Потяг до малювання з’явився у Тараса змалку. Його роботи різноманітні за жанрами: автопортрети, портрети, пейзажі, офорти (гравюри на металі).

А далі ми послухаємо «Мистецтвознавців».

1-й учень. Незважаючи на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім’ї і дитинство його було тяжким та безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком. Його не полишала думка навчитися малювати у хлипівського маляра. Той згодився навчити хлопця малювати, та пан Енгельгард забрав Тараса до себе в Петербург козачком.

2 –й учень.

- У Петербурзі пан Енгельгард помітив талант кріпака. Бажаючи мати власного маляра дозволив Тарасові вчитися у художника Ширяєва.

Вечорами Тарас любив малювати статуї у Літньому саду. Одного такого вечора сталася зустріч із земляком – художником Іваном Сашенком, який зі своїми товаришами викупив Шевченка з кріпацтва за 2500 карбованців.

3-й учень. Зустріч у Петербурзі з земляком-художником Сошенком, байкарем Гребінкою, художниками Брюловим, Венеціановим, з поетом Жуковським змінила долю Тараса Шевченка.

4-ий учень. Тарас Григорович виправдав їхні сподівання. В 1845 році закінчив Петербурзьку академію мистецтв з двома срібними медалями і званням «вільного» художника. Тарас малював портрети, картини, ілюстрував свої вірші.

І зараз я запрошую вас до маленької художньої виставки творів Шевченка-художника. (виставка)
5-й учень. І період творчості – малюнки, виконані в дитинстві, та картини, створені під час навчання в Петербурзі.
ІІ період – серія «Живописна Україна», картини «Циганка-ворожка», «Катерина», «У Києві», «В Корсуні», «У Черкасах», «Дари в Чигирині», «Діти Рєпніних».
ІІІ період – на засланні, «Казахські діти».
Розгляд та обговорення репродукції
Т. Шевченка «Автопортрет» 1840-41 років.
- Хто впізнав людину, яка дивиться на нас із глибини часу?
Це автопортрет Т. Шевченка, який у різні роки їх намалював кілька.
- Яким ви бачите поета? (Молодим, добрим, розумним)
- Що виражають очі? (Печаль, біль)
- Високе чоло свідчить про глибокий розум.
Малюнок «Байгуші».
Байгуші - це бідні казахські діти, яким дозволялося жебракувати. Автопортрет на малюнку свідчить про симпатії художника до бідних казахських дітей. Шевченко виявляв глибокий інтерес до казахського народу

Вчитель. Отже, як бачимо, Тарас Шевченко був ще й видатним художником. Його картини є окрасою багатьох музеїв.

Метод «Прес»
1. «Я вважаю Т.Шевченка геніальним поетом, тому що….»
2. «Я вважаю Т.Шевченка талановитим художником, тому що…»
3. «Я вважаю Т.Шевченка патріотом свого краю, тому що…»

Вчитель. Народ пам'ятає про свого Кобзаря, вшановує його пам'ять: ім'ям Шевченка названо парки, театри, вулиці. Його ім'я у 1939 році присвоєно Київському державному університету. На майданах міст і сіл споруджено пам'ятники поету. Найбільшим меморіальним комплексом, присвяченим Кобзареві, є Шевченківський національний заповідник на місці поховання поета на Тарасовій горі у Каневі. У галузі літератури щорічно присвоюють Шевченківську премію — одну з найпрестижніших відзнак України. Портрет Тараса Шевченка зображено на банкноті номіналом 100 гривень та на золотій пам'ятній монеті номіналом 200 гривень.
На його честь названо астероїд 2427 Кобзар.

Не лише в Україні вшановують його пам'ять. Пам'ятники нашому Шевченку стоять у далекій Канаді, Угорщині, США, Парагваї, Франції, Аргентині. Вулиці багатьох міст світу теж названо його іменем.

Метод «Мікрофон»
- Коли народився Т. Г. Шевченко?
- Як називається найперша збірка поетичних творів Шевченка?
- Друге ім’я Тараса Шевченка?
- Як ви вважаєте, чи можна назвати Т.Шевченка генієм?
- Чи здійснилась мрія маленького Тарасика?
- Які риси характеру допомогли йому досягти цієї мрії?
- Чи вважаєте ці риси потрібні вам?
VІ.  Підсумок уроку.
 

Метод «Релаксаціїї»
1. Що ви дізнався нового?
2. Що цінуєте на сьогоднішньому уроці?
3. Що сподобалося на уроці?
4. Які емоції, почуття переживали?

Учень. У нашій хаті на стіні

Висить портрет у рамі.

Він дуже рідний і мені,

І татові, і мамі.

Він стереже і хату, й нас,

Він знає наші болі.

Я добре знаю – це Тарас,

Що мучився в неволі.

Такий ріднесенький, дивись,

Він мов говорить з нами,

Він на портреті мов живий,

Ось-ось – і вийде з рами.

Вчитель. Ми вчимося у Тараса Шевченка любити рідну землю, рідний народ, рідну українську мову, рідну матір свою. Пам'ятайте його слова «чужому научайтесь й свого не цурайтесь».
 

ДОДАТКИ