Проект "Як живуть мурахи?"

 

 

Проект

 

 

Як живуть мурахи?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель початкових класів Вербівського НВК

Твардовська О.П.

 

 Опис проекту

У другокласників розширюється  коло відносин з оточуючим світом. Їх увагу привертає все більше та більше об’єктів, виникає безліч «чому». В цей час важливо не тільки надати цікаву інформацію, а й сформувати правильне відношення до природи.

Вдома дітей  цікавлять предмети побуту, а за межами домівки – об’єкти природи. У наш час особливо актуальною стає проблема екологічної освіти. У дітей спостерігається недостатній інтерес до природних явищ, дещо недбале ставлення до об’єктів природи. Тому потрібно дітям  показати красу природи, її таємне життя, навчити бережливо ставитись до неї, цінувати те, що є поряд, допомогти зрозуміти, що навколо має вистачити місця всім: і пташці, і звірям, і черв’ячку, травинці і квіточці, дереву та кущику та, навіть, маленькій комашці. І серед усього цього повинен панувати мир, злагода та любов.

Тому й корисно дати дітям поняття про багатоманітність об’єктів природи, зокрема ознайомити із захоплюючим світом комах.Переконати і показати необхідність існування мурашок. Виховувати доброзичливе, дбайливе ставлення до живих істот.

Упродовж 10 днів  діти  збирали інформацію про те, як живуть мурахи.  Завдання школярів  - ознайомити  на уроці однокласників з отриманою інформацією про поведінку мурах та способом  їхнього життя .

Учні класу об’єдналися в групи за бажанням для дослідження і  представлення проекту у такі  групи:

група 1 - репортери (беруть інтерв’ю у лісника.екскурсія);

група 2 - фотокореспонденти (спостерігають за поведінкою мурах і фотографують побачене для створення фотоколажу);

група  3 - науковці (знаходять інформацію про поведінку мурах  в Інтернеті, енциклопедіях, довідниках );

група  4- літератори (знаходять необхідну інформацію у дитячій художній літературі і оформляють у вигляді книжечки)

Учні навчались  презентувати власні спостереження за мурахами  за змістом створеним ними  певного освітнього продукту фотоколаж,  інтерв’ю, твір тощо;

 Оцінювали і аналізували власну діяльність та діяльність однокласників.

 

 

 

 

 

 

 

Вид проекту за домінуючою діяльністю: дослідницько-інформаційний.

 

Мета проекту: спостереження за мурахами  та збір інформації про поведінку та спосіб життя мурах.

 

Очікувані результати:

- вміє презентувати власні спостереження за мурахами  за змістом створеного ним (ними)  певного освітнього продукту (фото колаж,  інтерв’ю, твір тощо);

- оцінює власну діяльність та діяльність однокласників

 

Навчальні предмети: природознавство,літературне читання.

 

Тривалість: 10 днів.

 

                                 ЕТАПИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ  

 

І етап. Організація проекту.

На цьому етапі   визначили  тему, мету проекту, навчальні предмети, зміст яких задіяно, вид проекту та його тривалість.

Тема проекту: «Як живуть мурахи».

Мета проекту:

•        Розширити знання дітей про мурашок, сформувати емоційне їх сприймання;
•        Показати необхідність існування мурашок;
•        Формувати естетичне сприймання природи;
•        Розвивати пізнавальний інтерес;
•        Виховувати доброзичливе, дбайливе ставлення до живих істот;

 

Завдання проекту:

•        Сформувати уявлення про світ мурашок;
•        Активізувати пізнавальну діяльність дітей;
•        Забезпечити матеріальну базу для реалізації проекту;
•        Сприяти вихованню екологічної культури.

 

 

Заходи:

•        Організація спостережень за  комахами -мурахами;
•        Заняття за відповідною тематикою;
•        Читання художньої літератури.
•        Проведення пошуково-дослідницької роботи.
•        Використання інформаційно-комунікаційних те6хнологій.

 

 

ІІ етап. Планування проектної діяльності.

Ознайомлення учнів із загальною темою і провідною проблемою.

 

Бесіда:

--  Упродовж 10 днів ви будете збирати інформацію про те, як живуть мурахи. Ваше завдання - ознайомити згодом на уроці однокласників з отриманою інформацією про поведінку мурах та спосіб їхнього життя .

 

Формування груп для проведення дослідження.

Учні класу об’єднуються в групи за бажанням.

 

Форми представлення продукту проектної діяльності:

 

група 1 - репортери (беруть інтерв’ю у лісника.екскурсія);

група 2 - фотокореспонденти (спостерігають за поведінкою мурах і фотографують побачене для створення фотоколажу);

група  3 - науковці (знаходять інформацію про поведінку мурах  в Інтернеті, енциклопедіях, довідниках );

група  4- літератори (знаходять необхідну інформацію у дитячій художній літературі і оформляють у вигляді книжечки)

 

ІІІ етап. Реалізація проекту.

1. Складання учнями плану роботи над проектом.

- Обговоріть у групі, що саме ви повинні зробити для реалізації поставлених перед вами завдань.

- Озвучте пропозиції, аргументи, судження щодо кінцевого вигляду освітнього продукту, який ви створите.

- Обговоріть у групі, що саме необхідно вам зробити для того, щоб освітній продукт був якісний та оригінальний.

 

2 . Розподіл обов’язків між членами групи.

 

3. Самостійна творча робота учнів.

 

4. Виготовлення освітнього продукту.

 

І Vетап. Презентація проекту; оцінювання проекту і власної діяльності у ньому (самооцінка).

 

1. Оформлення результатів.

 

2. Підготовка до презентації.

 

3. Захист проектів.

 

Форми презентації:

 

група 1 - репортери – розповідь лісника; демонстрування

               відеофільму «Як живуть мурахи .» ;

Додаток 1. Екскурсія у живу лісову казку.

 

група 2 - фотокореспонденти – представлення фото колажу;

Додаток2.

 

група 3 - науковці – наукова доповідь з теми проекту;

Додаток3

1.Який будинок у мурашок?

2.Мурашині професії.

3.Що вони їдять?

4.Мурашині стежки.

5.Як вони відчувають?

6.Чи відпочивають мурахи?

7. Які бувають покарання у Мурашнику?

8.Чому  мурашок називають хижаками?
9.Яку користь приносять мурахи?

 

група 4 - літератори – інсценізація  твору про мурах ,систематизація збірки казок про мурашок.

Казки :«Хто  в лісі найшвидший»,

 «Мурашок сильніший від орла»,

«Чому у мурашок криві ноги»

 «Блоха і мурашка» (інсценізація казки)

 

Додаток 1.

Репортери – розповідь лісника; демонстрування

               відеофільму «Як живуть мурахи »

Лісник.

Хочу розповісти про свої спостереження за мурашками.

Мурашник допомагає орієнтуватися в лісі. Він завжди знаходиться з південного боку дерева, бо там тепліше. Якщо мурашник розташований подалі від дерев, його південна  сторона вологіша, щоб більше тепла потрапляло на мурашник.

 Мурахи – санітари лісу.

 Так, діти, це - мурашки. Та й багато їх тут! Вони п'ють солодкий сік. а ще захищають берізку від шкідників. Мурашки шукають та поїдають тлю, яка з'явилась на молодій берізці. А ви, діти, знаєте, як п'ють мурашки сік? За допомогою щелеп. А ще за допомогою щелеп мурашки годують своїх личинок і одна одну, облущують яйця, пестять самочку і лялечок. За допомогою щелеп вони носять будівельний матеріал, грунтують і виносять його на поверхню, вигризають ходи в деревині. Подивіться, діти, ці комахи кудись поспішають ось цією доріжкою. Давайте підемо за ними. (Всі підходять до мурашника.)

- Ой! Та це ж: „Тисячі майстрів спорудили дім без кутів". Правильно, це мурашник. Ось подивіться: у цьому мурашиному домі живе велика, дружна, працьовита сім'я. Зранку до вечора мурахи працюють і запасаються харчами, тягнуть будівельний матеріал, зводять ще один поверх мурашника. Одна за одною снують вони своїми второваними доріжками, тягнуть то голку ялини, то грудочку землі, то луску від бруньки, їхня ноша часто буває більшою за саму мураху. Ось подивіться: ці дві мурахи тягнуть одну хвоїнку вдвох. Одній мурашці не під силу її нести,
тому допомагає інша. А чим же вони тримають цей будівельний матеріал?

(Щелепами.)

Так, а ще за допомогою вусиків вони спілкуються, передають одна одній, де їжу шукати. Отже, щелепи та вусики у мурашок - дуже важливі органи.
(На пропозицію лісника діти ставлять маленьку тарілку з медом неподалік мурашника, а біля мурашника кидають крихти горішка. І спостерігають, як до тарілочки прибігла одна мурашка, потім багато. Покуштувала мурашка горішок — смачніш.. Понесла крихітку до мурашника та розповіла сусідам. І ось уже й інші мурахи зібралися у дорогу за крихтами. За мить всі крихти зникли.)
Лісник 

Діти, як ви гадаєте, як мурашки дізналися, де стоїть тарілочка з медом та лежать крихти?
(Потім лісник  кладе на траву аркуш паперу, на якому лишилась краплина меду.)

Ой, а що ж це за гість з'явився? А ну, діти, подивіться на нашого гостя ось через це скельце-віконечко (лупу) і скажіть мені, якого кольору мурахи. Який їх зовнішній вигляд? Які вусики у мурах, очі? Скільки лапок у мурашок? Так. мураха рухлива. У неї рухливе черевце. А зараз скажіть мені, кого ущипнула комаха? Чим щипає мурашка?
- Щелепами. Це вони так захищаються, а боляче тому, що мурахи виділяють кислоту. Мурашину кислоту використовують для приготування ліків. Діти, а де ви ще бачили мурашок? Де вони ще живуть? Чи лише в лісі? Так, мурашки живуть у полі, в лісі, на луках, на городах. А ще, діти, поспостерігайте за поведінкою мурашок перед дощем. У лісі перед дощем мурашки дуже сердиті, особливо коли їм хтось заважає. Вони поспішають додому, замуровують у мурашнику всі щілинки, щоб дощ не замочив їхніх діточок, а потім ховаються самі.

Пізньої осені та взимку життя в мурашнику завмирає. В цей час мурахи особливо беззахисні. Лісники охороняють мурашники. Вони накривають мурашник металевою сіткою або гілками, а навесні прибирають їх.

Мурахи переживають холодні часи на глибині понад метр у зимувальній камері. Там вони збираються у великий клубок. Коли виглядає сонце, комахи виповзають погрітися. Температура в зимовому притулку підвищується від тепла, яке мурашки принесли з собою.
Діти, про що ви сьогодні дізналися з живої казки?
Так, про життя мурашок.

Подарунок дітям від лісника. Пам‛ятка "Їх потрібно охороняти"

Отже, ви зрозуміли, що  комахи досить корисні і їх потрібно охороняти. Тож давайте запам’ ятаємо декілька правил які ви маєте виконувати в природі, щоб не завдати шкоди  комахам.

• Не руйнуй мурашники!
• Не руйнуй гнізда комах!
• Не зривай квіток, вони дають корм бджолам!
• Допоможи мурашнику, огороди його!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2. 

 Фотоколаж мурашника.

В гостях у лісника.

Лісники турбуються про санітарів лісу,а ми їм допоможем.

 

 

 

Додаток 3  

Науковці – наукова доповідь з теми проекту;

 

Мурашник у розрізі.

Який будинок у мурашок?

Типовий мурашник, в якому мешкає сімейство рудих лісових мурашок, має складну багатокамерну будову. У такій споруді, зведеній на старому пні, можуть жити до півтора мільйони мурах.
1. Покриття з голок і гілочок. Захищає житло від примх погоди, ремонтується і оновлюється робочими мурахами.
2. «Солярій» - камера, що нагрівається променями сонця. Навесні мешканці забігають сюди погрітися.
3. Один із входів. Охороняється солдатами. Служить вентиляційним каналом.
4. «Кладовище». Сюди робочі мурашки відносять померлих побратимів і сміття.
5. Зимувальна камера. Комахи збираються тут, щоб пережити холоди в стані напівсплячки.
6. «Хлібна комора». Тут мурашки зберігають зерна.
7. Царська камера, де живе матка (цариця), відкладаючи до півтори тисячі яєць на день. За нею доглядають робочі мурашки.
8. Камери з яйцями, личинками і лялечками.
9. «Корівник», де мурашки містять попелиць (тлю).
10. «М’ясна комора», куди фуражири приносять гусениць та іншу здобич.

 

МУРАШИНІ „ПРОФЕСІЇ”

 У мурашнику живуть самки, самці й робочі мурахи. Робочі мурахи – це розвід-

ники, годувальники, няньки, будівельники, солдати, постачальники, пастухи.

Розвідники шукають їжу, годувальники доять попелиць і годують личинок, няньки доглядають за личинками, постачальники приносять їжу в мурашник. пастухи пасуть попелиць (тлю). Ці комашки, як зелені корівки, виділяють краплинки солодкої рідини. Це „молочко” дуже люблять мурашки.

Серед робочих мурах є й солдати. У них велика голова і дуже сильні щелепи. Своєю головою солдати закривають вхідний отвір у мурашник. Коли робочі мурашки повертаються додому, вони стукають солдатів вусиками по голові.

Мурахи орієнтуються за Сонцем і зводять дамби заввишки 3–4 см, щоб не намокати. А ще вони вміють обігрівати мурашник власними тілами: гріються на сонечку, а потім біжать у мурашник і віддають там своє тепло. Ну, хіба не розумники?

 ЩО ВОНИ ЇДЯТЬ?

Більшість мурах – хижаки. Вони знищують яйця, личинок і дорослих комах. Деякі мурахи споживають соки рослин, харчуються солодкими виділеннями інших комах.Мурахи тягнуть в глибокі підземелля мурашника насіння трав та стиглі зерна. Вони стежать, щоб запаси не зволожувалися і не проростали. У со-

нячну погоду мурашки виносять зерна і розкладають їх на сонячній стороні му-

рашника, просушують їх, а ввечері прибирають. Висушені зерна мурахи перемелюють щелепами у муку найтоншого помелу. Нею вигодовують личинок.

МУРАШИНІ СТЕЖКИ

Тисячі мурах розбігаються в усі боки від мурашника. Численними стежками по

двоє, троє, а іноді й більшими групами вони тягнуть у мурашник гусениць, жуків, клопів, метеликів, будівельний матеріал. Навколо мурашника багато „пахучих” стежинок. За запахом слідів комахи знаходять дорогу до дому.

ЯК ВОНИ ВІДЧУВАЮТЬ?

Бачать мурахи погано, але у них добре розвинені нюх і дотикові відчуття. Органами  нюху, які розташовані на чутливих вусиках-антенах, мурахи вловлюють запахи й обмацують перешкоду. Зустрівшись на стежці, вони ретельно обнюхують один одного й визначають, свій це чи чужий. Якщо чужинець потрапляє в мурашник, господар одразу впізнає чужака за запахом, і непроханий гість змушений утікати.

ЧИ ВІДПОЧИВАЮТЬ МУРАХИ?

Чверть доби мурахи витрачають на гігієнічні процедури. Сплять мурахи

приблизно три години, залізають в поглиблення ґрунту і тісно притискають

кінцівки до тулубу.
Які бувають покарання у мурашнику?
У мурашнику діє своя система покарань. Наприклад, якщо здоровий мураха-фуражир кілька разів підряд повертається в мурашник ні з чим, його «страчують» – вбивають і самого пускають на фураж. Цікаво, що абсолютно по-іншому поступають мурашки з тими, хто втратив працездатність в результаті каліцтва .
Їх годують до тих пір, поки ті в змозі просити їжу, тобто постукувати вусиками по певних ділянках голови здорової мурашки. 
Чому  мурашок називають хижаками?
Мурашки – активні хижаки, але в той же час вони тримають і «худобу». У цій ролі виступає тля (попелиця), причому поїдають мурашки не тільки її саму, а й її виділення. Це не є формою паразитизму, оскільки без мурашиної турботи тля гине набагато раніше від інших хижаків. Мурашки пасуть тлю на рослинах, що ростуть поблизу, і оберігають її. І на першу вимогу тля виділяє їм надлишки нектару. Аби «видоїти» тлю, мурашка лоскоче вусиками її черевце. 
Без згубної дії ззовні мурашник може жити вічно. Але інколи на мурашник сідає маленький жучок світло-коричневого кольору – ломехуза. Жучок проникає в камеру обода, де зберігається мурашине потомство, і відкладає туди яйця. На всі спроби мешканців гнізда розібратися з чужинцем він відповідає тим, що виділяє особливу речовину, яку мурашки тут же злизують і впадають у стан ейфорії. Під впливом цієї речовини вони просто відходять убік і на якийсь час затихають. Так починається загибель мурашника. 

Яку користь приносять мурахи?

Проте мурахи приносять і немало користі. Наприклад, в Південній Америці вони замість дощових черв'яків перетворять грунт. Руда лісова мурашка з'їдає багато комах, шкідливих для лісу. Навколо мурашника дерева зеленіші і вищі, тому що мурахи оберігають їх від шкідників. За день гніздо мурашок знищує до 100 тисяч шкідливих комах.
   Крім того, ці трудівники розносять насіння трав і квітів. Риючи підземні ходи, вони спушують грунт, перемішують його, збагачуючи органічними добривами. Присутність в лісі мурашок – застава його здоров'я, розвитку флори і фауни.
   Мурахи вирощують і щодня їдять цвілеві грибки, з яких люди виготовляють антибіотики. Дехто удається до лікування мурашиними укусами, але це дуже ризиковано, їх кислота сильнодіюча, може викликати опіки. З мурашок виділена бактерицидна речовина, яка вбиває збудників холери, тифу і туберкульозу, до того ж, воно нешкідливе для людини.

Додаток 4

Група 4 - літератори – інсценізація  твору про мурашок, систематизація збірки казок.

.

                         Мурашок сильніший від орла.

 Мурашок сильніший від орла Орел казав мурашкові, що він дуже мудрий. А мурашок каже: 
    — Я тому мудрий, бо я дужий. Ану, візьми ти кавалок олова, який-єс сам завеликий та загрубий, та винеси у смереку у самий вершок! 
    Орел не міг підоймити від землі, а мурашок, який він завеликий, який він загрубий, такий кавалок узяв, виніс на сам вершок смереки, припочив там трохи та назад ізніс. 
    — За тото буду твоїм дітям очі виїдати, як їх меш виводити,— сказав мурашок. 
    Тому тепер виводиться орел у березні, коли ще мурашок нема. 
    

                          Хто в лісі найшвидший

Прийшла весна. Розпустилися бруньки на деревах, зазеленіла травичка, сонечко почало припікати. Ліс ожив. Зраділи звірі, вилізли зі своїх норок. Виповз і мураха на сонечку погрітися. Сидить мураха на гілочці і чує писк і цвірінькання. Заліз мураха на пеньок і побачив горобчика.

- Чик-чирик, - плаче горобчик - допоможи мені, мураха. Застрягла у мене лапка в гілочках, ніяк вибратися не можу. 
- Я б радий тобі допомогти, - відповідає мураха, - та тільки ти ж мене потім з'їж. 
- Не буду я тебе їсти, - пищить горобчик, - допоможи, і я в боргу не залишуся, а то лисиця мене знайде.

Шкода мурашки горобчика стало. Гаразд, говорить, допоможу. Покликав мураха своїх братів, і всі дружно потягли за гілочки і звільнили горобчику лапку. 
- Спасибі тобі, мураха - радісно прочірікал горобчик - тепер ми друзі, якщо потрібна буде тобі моя допомога, звертайся.

Пішов мураха додому, радіє, що з горобцем подружився. Підійшов до мурашника і раптом почув якісь крики і суперечки. Побачив мураха звірів на галявині. 
 Зібралися вовк, лисиця, заєць і ведмідь і сперечаються, хто з них найшвидший. Кожен хвалиться передіншими.

Ведмідь каже - я самий великий, а значить і найшвидший, і нічого зі мною сперечатися. 
Лисиця каже - ну, що ти, Клишоногий, ти незграбний і на двох лапах ходиш, а я струнка і спритна, та на чотирьох лапах бігаю, значить я сама швидка. 
Вовк загарчав - так куди тобі, кума до мене. Я взимку змагався з сільськими собаками, ніхто мене наздогнати не міг, значить, я найшвидший. 
 Зайчик теж втрутився в суперечку - а я маленький, молодецький, бігаю і стрибаю всяко краще за вас. Проскачу між будь-якими деревами, пролізу в будь-яку шпаринку.

Довго звірі сперечалися, не могли прийти до згоди, поки мураха не підійшов до них. 
 - Про що так голосно сперечаєтеся, друзі? - Запитав у звіряток мураха. 
 - Не можемо вирішити, хто з нас найшвидший - заголосили звірі. 
 - А, що тут сперечатися, звичайно ж, я найшвидший - відповів мураха. 
Подивилися звірі на мурашку, розсміялися. 
 - Так ти ж - комашка, та я один крок зроблю - сказав ведмідь - а ти, мураха, пів дня будеш ту ж відстань долати. 
 - Тебе ж піском на стежці засипле - підхопив Вовк - ти і підлогу метра не проповзеш. 
 - Не вірите, давайте перевіримо, - сказав мураха - хто з нас першим добереться до березового гаю на галявинку, той і найшвидший.

Погодилися звірі і влаштували на наступний день змагання. Зібралися вони біля мурашника ні світ, ні зоря і пустилися бігти у березовий гай.

Вовк і лисиця побігли в обхід по стежці, щоб зарості не заважали. Вирішили, що так швидше дістануться до галявини. А стежка звивистій була, то вправо йшла, то вліво, то в гору, то під гірку. 
Ведмідь пішов навпростець через хащі, ламаючи дерева і топчучи кущі. Поки лисиця та вовк перебіжать ліс по стежці, я вже буду на місці їх чекати, та ягоди жувати, - посміхався Клишоногий. 
Заєць теж вирішив бігти по найкоротшому шляху через ліс - я хоч і маленький, але стрибаю краще за всіх. І через болото по купинах швидко переберуся.

Поки звірі збивали собі лапи, дряпали гілками спину, пробираючись до березового гаю, мураха покликав горобчика і попросив його про допомогу. 
 - Я тобі, горобчик, допоміг, і ти мені допоможи. Перенеси мене на березову галявину - попросив мураха одного. 
 - Ти врятував мене, мураха, звичайно, я тобі допоможу, - сказав горобчик.

Схопився мураха лапками за пір'ячко, забрався воробушки на спину, і піднялися вони високо в небо. Пролітаючи над лісом, побачив мураха, як вовк і лисиця стежкою біжать, то вовк лисицю обганяє, то лисиця вовка. Лапи підкошуються, кігтики сточили, захекались. Летить мураха далі і бачить ведмедя, який застряг у болоті. Дереться Клишоногий, хапається лапами за гілки, ніяк вибратися з болота не може. Гарчить ведмедик, злиться, а жаби сміхом заливаються. Ось і зайчик ведмедя наздогнав. Стрибнув на купину, потім на іншу, так болото і перейшов. Посміявся і зайчик над ведмедем, та пострибав далі до березового гаю.

А горобчик тим часом прилетів на березову галявинку, висадив мураху і, весело цвірінькаючи, полетів додому.

Стало сонечко заходити, ніч підступати, коли звірі дісталися до галявини. Всі були втомлені, замотані, лапи хворіли, спрага мучила. Тільки мураха тріумфував - ну, що я вам говорив, хто з нас найшвидший? 
Зізналися звірі, що мураха виявився найшвидшим, незважаючи на те, що він був найменшим. І пішов цей слух по всьому лісу. І тепер всі звірі поважають мураху, в образу не дають.

Ось так, пошкодував хоробрий мураха горобчика, врятував його, і горобчик в подяку прилетів на допомогу до мурашки. Придбав мураха хорошого друга і став знаменитим на весь ліс. 

ЧОМУ У МУРАШОК КРИВІ НОГИ

Стояла холодна зима. Дерева тріщали від лютого морозу, а сніг під
ногами так хрустів, немов земля була всипана битим склом. До кісток
пробирав мороз бідних звірів. 
У лісі за селом працьовиті мурахи побудували великий мурашник,
щоб взимку їм було тепло. Одного разу вранці підійшов до мурашника  їжак. Він так замерз, що ніг під собою не чув. З заздрістю він подивився на теплий  мурашник і вирішив проситися до мурашок.  Подумав, подумав і тихенько постукав.
- Хто там? - пропищала за дверима мураха.
- Я - їжак, прийміть мене до себе, добрі мурахи. Я зовсім заклякну, якщо ви мене проженете.
- Ти занадто великий для нашого дому, - відповідає мураха, - так і до
того ж колючий. Ти нас всіх покалічиш своїми голками. Не можемо ми тебе пустити.
- Дуже вас прошу, пустіть. Я не потурбую  вас. Ось побачите, я заб’юся в кут біля  печі і навіть не поворухнусь.
- Я не можу одна вирішити, - відповіла мураха - сторожа. - Піду
запитаю інших. - І двері мурашника закрилася.
Мураха - сторожа скоро  повернулась і сказала їжаку, що він прийнятий.
Ох, як зрадів їжак, вкотився в мурашник і забився під піч. Тільки
двері за ним закрилися, знову постукали.
- Хто це знову нас турбує? - говорить мураха. 
- Це я, лисиця, пустіть мене під свій дах. Усі кісточки у мене
ломить від морозу, та  і пси женуться за мною по п'ятах.
- Шкода мені тебе, але пустити не можу. У нас вже їжак сидить.
- Добрі мурахи, дуже вас прошу, пустіть погрітися. Я вас зовсім не
потурбую. Ляжу на запічок, ви мене навіть не почуєте.
- Запитаю інших,- відповіла сторожа і закрила двері.
Мураха незабаром повернулася і сказала лисиці, що вона може увійти.
Лисиця, учувши, що пси вже близько, швидесенько шмигнула в мурашник і  примостилась на запічку. Тільки вона вляглася, як знову стукіт у двері - стук.
Прийшов польовий цвіркун.
- Ну і метушливий нині день! - розсердилася мураха-сторожа. -
Кого там ще принесло?
- Це я, цвіркун. Дуже прошу вас, сестрице мураха, приютите мене. 
Злий кріт зруйнував мій дім, і мені тепер зовсім нема куди подітися. А он який тріскучий мороз! - відповів цвіркун.
- У нас і без тебе тісно. Ми вже пустили до себе і їжака і лисицю.
- Згляньтеся наді мною, сестрице, пустіть! Я такий маленький, що зовсім  не потурбую  вас. А до того ж я потішу вас піснями.
Мураха спочатку не погоджувалася, але все ж після довгих переговорів
цвіркун домігся свого. Шморгнув він в мурашник і стрибнув  на лавку біля печі. Відігрівся трішки і завів свою веселу пісеньку.  Мурахи не могли надивуватись  на чудесного співака, навіть лисицю пройняв його спів. Миттю зіскочила вона з запічка  і затанцювала. А поки танцювала, хвіст-то весь та  виліз - вона їм весь час   їжака зачіпала. Розлютилася лисиця і давай його перед мурахами честить та  наговорювати на нього, і вирішили мурахи негайно прогнати їжака. Вже як просив їжак, як благав, так мурашки і слухати не стали, лисиця допомогла їм виштовхати його за двері та ще спустити з тієї гори, де стояв мурашник. 
- Слава богу, позбавилася від противного колючки! - весело вигукнула
лисиця. - А тепер послухайте мене мурашки! У нас тепло, музикант є. Так  чому б нам не побенкетувати.
- Що за бенкет взимку? Вся їжа у нас розподілена  по днях, - відповіли мурахи. 
- Не хвилюйтеся, це вже моя турбота! Я запрошую вас на бенкет. Слухайте!
Мені захотілося вчора курятинки, ну я пішла в замок, а як стала підходити, чую, господиня каже служниці: Мицка, знеси вниз все, що зготували  на післязавтра. Тільки нікому ні слова! Я ж про себе і думаю: А я-то чула, а я-то знаю. Зачекала  я, поки в замку згасло світло, і забралася в комору подивитися, яких страв вони там наставили. Ну чого-чого там не було! У мене і зараз ще течуть слинки. Всякі ласощі, печена птиця, а в кутку бочка чудового вина. Я повечеряла смаженою індичкою. Хочете, я принесу вам всі ці  страви? Мені це зовсім неважко - вікно там відчинене, а пес Султан вже тиждень як здох. Приготуйте мішок, і ввечері я сходжу в замок.
Мурахи швидко приготували мішок - дуже їм хотілося побенкетувати. 
Увечері взяла лисиця мішок і відправилася в замок. Забралася через вікно в комору, набила мішок різними смачними стравами, тим же шляхом вибралася назовні - і швидше в мурашник. Так і бігала  туди-сюди лисиця, поки не перетаскала всю їжу з комори. А наостанок обгризла наспіх окіст і кинула кістку на підвіконні.
Дивляться  мурахи на ласощі й диву даються, не знають, з чого почати.
Раптом пролунав жалібний голос цвіркуна: А про мене-то й забули! День-цілісінький співаю, горло у мене стало що сушений гриб. Де ж обіцяне вино? 
- Є у вас пляшки? - запитує лисиця мурах. – Піду  принесу
винця, а то в поспіху я про нього і справді забула.
Мурахи тут же принесли пляшки, лисиця сунула їх в мішок і знову
відправилася в замок. Повернулася лисиця з вином, і пішли в мурашнику веселощі.  Мурахи наїлися, напилися і почали танцювати. Кружляють разом з лисицею по мурашнику. А як була лисиця незграбна, та і ростом  куди більше мурашок, то віддавила їм  всі ноги. З тих пір і стали в мурашок криві ноги.

 

Блоха і мурашка (інсценізація казки)

Блоха і мурашка подружилися. Пішли разом. Прийшли до одного струмка. Блоха сказала мурашки: - Я перестрибну, а ти? - А я не перестрибну! - Говорить мураха.
Блоха - скік! - І перескочила на той бік, а мураха - скік! - І впав у воду. Став мураха просити блоху:
- Блошенька, сестрице, допоможи, не губи, дай вилізти з води. Блоха - стриб-стриб! - Прибігла до свині і просить:
- Свиня, дай щетину, сплету канат-мотузку, кину в воду, витягну мого братика-му-равеюшку.
Сказала свиня:
- А ти мені жолуді носила?
Блоха - стриб-стриб! - Прибігла до дуба і просить:
Дуб, дай жолудів,
віднесу свині,
свиня дасть щетину,
сплету канат-мотузку,
кину в воду, витягну
мого братика-муравеюшку.
Дуб сказав: - А ти ворон від мене відвадити?
Блоха - стриб-стриб! - Прибігла до вороні, просить:
Ворона, відчепися від дуба,
дуб дасть жолуді,
віднесу свині,
свиня дасть щетину,
сплету канат-мотузку,
кину в воду, витягну
мого братика-муравеюшку.
Ворона сказала:
- А ти мені курчат носила?
Блоха - стриб-стриб! - Прибігла до квочки і просить:
Квочка, дай курчати,
віднесу вороні,
ворона відстане від дуба,
дуб дасть жолуді,
віднесу свині,
свиня дасть щетину,
сплету канат-мотузку,
кину в воду, витягну
мого братика-муравеюшку.
Квочка сказала:
- А ти мені просо носила?
Блоха - стриб-стриб! - Прискакала до ями:
Яма, дай проса,
віднесу квочки,
квочка дасть курчати,
віднесу вороні,
ворона відстане від дуба,
дуб дасть жолуді,
віднесу свині,
свиня дасть щетину,
сплету канат-мотузку,
кину в воду, витягну
мого братика-муравеюшку.

Яма сказала:
- А ти від мене миша відвадити?
Блоха - стриб-стриб! - Прискакала до мишки:
Мишка, залиш яму,
яма дасть проса,
віднесу квочки,
квочка дасть курчати,
віднесу вороні,
ворона відстане від дуба,
дуб дасть жолуді,
віднесу свині,
свиня дасть щетину,
сплету канат-мотузку,
кину в воду, витягну
мого братика-муравеюшку.
Мишка сказала:
- А ти мене від кішки позбавила?
Блоха - стриб-стриб! - Прискакала до кішки:
Кішка, не бігай за мишкою,
мишка залишить яму,
яма дасть мені проса,
віднесу квочки,
квочка дасть курчати,
віднесу вороні,
ворона відстане від дуба,
дуб дасть жолуді,
віднесу свині,
свиня дасть щетину,
сплету канат-мотузку,
кину в воду, витягну
мого братика-муравеюшку.

Кішка сказала:
- А ти мені молоко носила?
Блоха - стриб-стриб! - Прискакала до корови:
Корова, дай молока,
віднесу кішці,
кішка не стане бігати за мишкою,
мишка залишить яму,
яма дасть мені проса,
віднесу квочки,
квочка дасть курчати,
віднесу вороні,
ворона відстане від дуба,
дуб дасть жолуді,
віднесу свині,
свиня дасть щетину,
сплету канат-мотузку,
кину в воду, витягну
мого братика-муравеюшку.
Корова сказала:
- А ти мені траву носила?
Блоха - стриб-стриб! - Побігла в поле, нарвала трави і принесла корові. Корова дала їй молока.
Віднесла кішці,
кішка не стала бігати за мишкою,
миша залишила яму,
яма дала просо,
віднесла квочки,
квочка дала курчати,
віднесла вороні,
ворона відстала від дуба,
дуб дав жолуді,
віднесла свині,
свиня дала щетину,
блоха сплела з щетини канат-мотузку,
до мотузки прив'язала травичку
і кинула у воду.
Мураха виліз на травичку, блоха потягнула вірьовку, витягла свого братика-муравеюшку на берег і врятувала його від смерті. Потім вони знову пішли разом.