Проєкт з української мови " Як подружились голосні та приголосні звуки"

                  Проєкт на тему:

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                              

  

 

 

 

Жили в одній чарівній країні звуки. Країна ця була зовсім крихітна. І жителів у ньому було всього 32. Ніхто їх не бачив, так як вони були невидимками.
А от чути їх було можна. Шість звуків були співаками: А, У, И, І, Е, О. За співучість і голосистость прозвали їх голосними. Їм підспівували Я, Є, Ю, Ї.
Решта 21 теж були добрими, хорошими звуками, але співати не вміли. Ось послухайте: Б,В,Г,Д,Ж,З,Й,К,Л,М,Н,П,Р,С,Т,Ф,Х,Ц,Ч,Ш,Щ,Ґ
Вони дуже дружили, в усьому погоджувалися з голосними, любили з ними стояти поряд. І називалися вони приголосними.
Ви теж можете співати разом з ними, але для цього потрібно вміти дізнаватися всі звуки і правильно їх вимовляти.

 

НА-НА-НА  РІДНА  СТОРОНА

АЙ-АЙ-АЙ  НАШ РІДНЕНЬКИЙ КРАЙ

ЖУ-ЖУ-ЖУ    ЗЕМЛЮ  ЗБЕРЕЖУ.

Багато часу пройшло з тих пір, як оселилися в одній чарівній країні звуки. Вони були невидимками, але зате любили співати.
Одного разу в тій країні з'явився чарівник з іншого королівства. Йому так сподобалася, що він захотів ближче познайомитися з її жителями. А коли дізнався, що всі жителі - невидимки, то дуже засмутився. Але він все - таки був чарівником, причому дуже добрим. І вирішив він кожному жителю подарувати по чарівному сукні. Кожен звук отримав сукню, не схожу на інші. Варто було його одягти, як відразу звук ставав видимим і перетворювався в букву. Букву можна було бачити, змалювати, намалювати, написати. Чарівник був дуже задоволений. Адже тепер, прочитавши або проспівавши її, або прошепотівши, він називав звук по імені. Так вони і познайомилися.

 

 

 

 

 

 

Коли в чарівній країні оселилися два брата АПОСТРОФ і Ь, жителів стало рівно 33. Кожен мав своє житло, але не міг міняти його на інше. Такі суворі закони там були.
Як - то раз Алфавіт і королева Азбука вирішили влаштувати свято. Всі звуки наділи сукні, перетворилися у букви і вирушили на головну площу.
Король дав команду буквах побудуватися і встати кожного на своє місце, за номером житла. Ось в якому порядку стояли там букви: А,Б,В,Г,Ґ,Д,Е,Є,Ж,З,И,І,Ї,Й,К,Л,М,Н,О,П,Р,С,Т,У,Ф,Х,Ц,Ч,Ш,Щ,Ь,Ю,Я.
Королеві Абетці дуже сподобався лад букв. З тих пір лад літер у даному порядку і стали називати по імені короля - АЛФАВІТ або королеви - АБЕТКА.
Кожен, хто захоче дізнатися таємниці цієї чудової країни, повинен, як король, знати напам'ять порядок букв.

 

 

Одного разу не порозумілися голосні і приголосні і розійшлися в різні сторони. Збилися приголосні в купку, хотіли поговорити ,

та ніяк...
Кашлянули:
-Кх!
Ним пчихнули:
Пчх!
Навіщо то покликали кішку:
-Кс, кс, кс!
І занудьгували....
Раптом:
-Тсс!
Здалося їм, що хтось десь ридає... Прислухалися.
-А-а-а-а! О-О-О!- кричали голосні.
Вони плакали, як малі діти:
-Уа! Уа!
Аукали:
-Агов! Ау!
І приголосні крикнули їм (вірніше, хотіли крикнути, але у них вийшло лише невиразне бурмотіння):
-БДМ ВСГД ВМСТ!
І почули радісний, але теж невиразне:
-У-Е-Е-А-Е-Е!
Уклали вони світ, знову стали поруч, чітко сказали:
-БУДЕМО ЗАВЖДИ РАЗОМ!
І з тих пір більше ніколи не розлучалися.

Зібралися одного разу слова на раду, стали казати, які вони всі корисні і значущі. Але забули слова запросити на свою раду НАГОЛОС. І він дуже образився. Коли слова стали виступати, Наголос раптом вискочив і закричав:
-Що ви без мене знаєте? Якщо захочу, візьму і зміню значення у вас!
Слова, звичайно, не повірили. Вийшов замОк і сказав:
-Я тебе не боюся, я такий сильний і важкий, що впораюся з якимось НАГОЛОСОМ. Адже Наголос - це ж просто риска!
Наголос розсердився і раптом перестрибнув з останнього складу на перший, і зник замОк, і виник зАмок.
Слова стали обурюватися, соромити Наголос, а він продовжував доводити свою значимість. Ось вже замість Атлас вийшов атлАс, замість дорОга-дорогА.
Бачать слова, що справа погана - не обійтися без Наголосу! Відвели йому почесне місце на свїх зборах і з тих пір до Наголосу з великою повагою ставляться.

        НАГОЛОШУЙ  ПРАВИЛЬНО

 

 

 

Розрослось королівство Алфавітії. І полинули слова, гарні, милозвучні, ніби пісня солов’на. Захотіли літери поділитися своєю мовою з іншими мовами. Чарівник допоміг написати листа до королівства Орфографії. А щоб в королівстві змогли прочитати правильно слова, видали 10 законів правильного читання.

10 ЗАКОНІВ  КРАЇНИ  АЛФІВІТІЇ

1. Де Ти З’їСи Ці ЛиНи? Після приголосних з цієї фрази – Д, Т, З, С, Ц, Л, Н – можна писати м’який знак (козацький, сьомий, лялька).

 

2. Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу?  Правило “дев’ятки”: після приголосних цієї фрази – Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р – пишемо голосну И в іншомовних словах, а не І (директор, таксист, режим).

 

3. Ми ВиНиЛи РіЙ (або МіНеРаЛоВиЙ) М, В, Н, Л, Р, Й – сонорні приголосні.

 

4. МаВПа БуФ Б, П, В, М, Ф – губні приголосні. Після них перед я, ю, є, ї пишемо апостроф (б’ють, в’юн, черв’як).

 

5. Ще їЖДЖу.   Ш, Ч, Ж, ДЖ – шиплячі приголосні.

6. СЦе їЗДЗу (вимовляємо “ще їжджу” по-дитячому.)  С, Ц, З, ДЗ – свистячі приголосні.

 

7.КаФе «ПТаХ»  Перед К, П, Т, Ф, Х завжди пишемо префікс   с-, а не з- (схопити, сфотографувати, стерти).

 

8. На Родини Для Зими Осінь Мостить Килими  Відмінки: Називний, Родовий, Давальний, Знахідний, Орудний, Місцевий, Кличний.

 

9."ЦаП ХоЧе ФіСТаШКи"       Глухі приголосні.

 

10. БуДе ГоЖе ҐеДЗю у ДЖаЗі   Дзвінкі приголосні звуки.