Проєктна діяльність здобувачів освіти під час дистанційного навчання

 Проєктна діяльність здобувачів освіти під час дистанційного навчання

У сучасних закладах освіти під час вивчення навчального курсу з української мови та літератури пропонується застосовувати певні форми і методи викладання, щоб учень виявив не тільки теоретичні знання з вивченої теми, але й умів їх використати на практиці, виявляти власні творчі здібності, створювати монологічні зв’язні висловлювання. Успішному вирішенню цих завдань сприяють нетрадиційні форми та методи навчальної діяльності, інтерактивні технології навчання.

 Використання методу проєктів на уроках української мови та літератури спрямоване на активізацію пізнавальних інтересів учнів, розвиток творчих здібностей, умінь застосовувати знання на практиці, формування критичного мислення школярів. Такі форми  роботи  допомагають запалити вогники думки. І як слушно зауважив китайський філософ та політичний діяч Конфуцій: «Розкажи мені – і я забуду, покажи - і, можливо, я зрозумію, дай мені зробити самому - і я навчуся». Тож вважаю, що самостійна пошукова діяльність учнів – кращий результат для розуміння та запам’ятовування вивченої теми.                                                                                                                                                           В умовах дистанційного навчання, коли вчителі й учні не можуть бути поруч, взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу –  адміністрації школи, вчителя, учнів і батьків — набуває особливої важливості.

 У процесі  своєї  педагогічної  діяльності  намагаюся привернути  увагу учнів таким чином, щоб викликати жвавий інтерес до окресленої  проблеми, застосувати такі форми і методи роботи, які б зацікавили  школярів, адже це залежить від їхніх вікових особливостей, загального кругозору, рівня  знань  та вмінь. Залучення до проєктної діяльності відбувається поступово. Практика роботи підтверджує, що учні 5-х класів – новачки  у  цій  справі, тому  й  починаю з простого. Наприклад, проєктна робота над характеристикою персонажів літературного твору. Готую завдання проєкту таким чином: ділю учнів на групи за здібностями та уподобаннями, завдання теж диференційовані. Ось приклад роботи над проектом. Група художників готує ілюстрації до казки В. Короліва-Старого «Хуха-Моховинка», інша група аналітиків представляє повідомлення (3-5 хв) про іншу «нечисту силу», що живе в лісі, третя група, лаборанти, – створює кросворд. Учні 6 класу при вивченні поезій Лесі Українки теж працювали над мініпроєктом. Творча група художників за допомогою олівців передавала барви моря за поезією «Тиша морська», група музикантів добирала класичну музику, що відповідає настрою моря ("Симфонія моря" Поль Мореа, музика до кінофільму "Пірати Карибського моря); інша група літераторів складала паспорт ліричного твору. Під час вивчення казки Г.Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії" п’ятикласники презентували  свої мініпроєкти у формі карти країни Недоладії, вказуючи місця, де побувала героїня твору; вивчаючи літературу рідного краю, а саме творчість Зінаїди Грушко-Колінько, школярі розділилися на дві групи: група читців демонструвала виразне читання віршів поетеси-землячки,  група художників – ілюстрації до віршів. Творчий мініпроєкт мав місце при вивченні повісті В. Рутківського «Джури козака Швайки». Шестикласники готували запитання для вікторини, знаходили загадки про козаків, складали кросворди.

 Звичайно, учні 5, 6 класів ще не в змозі самостійно впоратися з даними проєктними завданнями. Тому залучаю батьків, прошу їх допомогти своїм дітям у пошуках інформації, вказую на джерела, які розміщую на віртуальній дошці Padlet,  канал Ютуб, освітня база ресурсів «Уміти». Таким чином, і батьки теж стають учасниками учнівських філологічних  проєктів.

 Починаючи з 7-го класу все більше здобувачів освіти стають активними діячами вже групових проєктів: із систематизації і узагальнення знань, розробці тестових завдань. Комп’ютерна презентація стає справжнім захистом наукового дослідження чи глибокої роботи. Оскільки семикласники ще вчаться створювати комп’ютерні презентації, даю їм завдання – працювати парно.

 Неодмінним складником проєктної діяльності є презентація матеріалів перед широкою аудиторією у зумі. Вона має свій строгий регламент — 7—10 хвилин на виступ і 3—5 хвилин – відповіді на запитання. Презентація призначена для демонстрації отриманого продукту: буктрейлерів, тестів до вивченого матеріалу, збірки творчих робіт. Наприклад, «Пісні моєї родини», словничка «Діалекти мого регіону», розробці інтелектуальних ігор, пан буків, ребусів тощо. За своїм педагогічним ефектом це один із найбільш важливих етапів проєкту, коли учень одержує можливість презентувати результати своєї праці.

 Важливим моментом є підкреслення рівня творчості та оригінальності, ступінь володіння інформацією з досліджуваної теми та риторичні вміння.

 Під час дистанційної та звичайної форми навчання практикую застосування такого виду проєкту як «Журналістське інтерв’ю з персонажем». Готуючись до інтерв’ю, одна група учнів добирає запитання для персонажа твору, а інша –  приблизні відповіді, при цьому усі учасники творчого проєкту мають досконало знати зміст тексту. І навіть учні, що не люблять читати, але хоч скорочений переказ, та все ж таки переглянуть. Прикладом було інтерв’ю з Михайликом, головним героєм повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», (7 клас); інтерв’ю з Грициком, героєм повісті В. Рутківського «Джури козака Швайки» (6 клас), де один учень був у ролі кореспондента, а інший - персонажем. З великим задоволенням учні беруть участь у такому творчому проєкті, як створення каліграм про природу, героїв, хмар слів, створюють ребуси типу «Знайди ключове слово до твору», створення панбуків тощо. Навіть пасивні до навчання школярі виявляють неабияку зацікавленість і створюють яскраві роботи.

 Стаючи дев’ятикласниками, учні — вже досвідчені аналітики й експерти. Крім мініпроєктів, для них важливе значення мають короткотривалі та середньотривалі, парні та групові, комплекс пошукових, дослідницьких, різного роду творчих видів робіт, що виконуються з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми.

 Дистанційно вивчаючи тему «Вертеп як вид лялькового театрального дійства», дев’ятикласники розділили завдання між трьома учнями: 1) презентував теоретичний матеріал з даної теми +  відео народного вертепу; друга учениця створювала кросворд-вікторину; третя –  намалювала ілюстрацію. Під час вивчення життєтворчості Г. Сковороди учні 9 класу складали маршрут подорожей мандрівного філософа. Щоб допомогти учням у пошуці та систематизації матеріалу, я розміщую посилання на віртуальній дошці Padlet . Це документальні фільми про Григорія Сковороду із серії «Невигадані історії», афоризми філософа, байки у грамзаписі, презентації.

 Дуже подобається дев’ятикласникам укладати соціальні сторінки письменників. Це теж, на мою думку, цікава форма застосування дистанційних творчих мініпроєктів.

 Методи проєктів мають місце і на уроках української мови. Учні 7 класу, вивчаючи дієприкметник як особливу форму дієслова, досліджували мурал, створений Олегом Шуляком в Южноукраїнську на Миколаівщині, описували зображення, використовуючи дієприкметники. Далі розділилися на мінігрупи: група географів досліджувала місцезнаходження найбільших муралів міста Дніпра, адресу будинків із муралами, група філологів складала твір-розповідь, використовуючи дієприкметники. При вивченні теми «Не- з дієсловами» перша група семикласників аналізувала збірку Тараса Шевченка «Кобзар», у відповіді використовуючи дієслова з не-, що пишуться разом та окремо, друга група учнів досліджувала імена найвідоміших кобзарів України – Остапа Вересая, Гната Гончаренка, Михайла Кравченка, письмово розповідаючи про них. Третя група дослідників, після перегляду художнього фільму «Поводир» режисера і сценариста Олеся Саніна, презентувала його, вживаючи дієслова з не-.

 Використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій при проведенні позакласних заходів, як на мене, не тільки підсилює, а й вирішує їх освітній ефект. Адже дає можливість під час участі в позакласному заході змістовно спілкуватися онлайн та ще й змагатися, сприяє розвитку у школярів інформаційної, комунікативної культури, предметних компетентностей, пізнавальної активності, творчості, підвищує інтерес до предмета, формує культуру  мережевого спілкування, знайомить з новим.

 Однією з яскравих форм організації позакласної роботи з використанням ІКТ, освітніх платформ, соціальних мереж став дистанційний предметний тиждень, присвячений Дню української писемності та мови. Заходи предметного тижня були спрямовані на підвищення внутрішньої мотивації школярів до вивчення української мови, розвитку критичного мислення, підтримки творчих здібностей. Кожне завдання, запропоноване в рамках проєкту, особистісно зорієнтоване, бо дало змогу здобувачам освіти  висловити свою думку, продемонструвати свої знання з української мови, виявити творчі здібності, таланти тощо. Завдання дистанційного тижня було сформульоване у вигляді таких заходів: 1.  Гра  «Вірю – не вірю», під час якої дві команди учнів 6 класу змагалися у 8 раундах. Тут панував дух першості, командної підтримки, згуртованості. 2. Фотоквест. Це такий вид проєктної діяльності, завдання якого -  знаходити потрібну інформацію, досліджувати, аналізувати її, аж потім узагальнювати, фотографувати і презентувати на сторінках соціальних мереж. 3. Відеопрезентація вірша Д. Павличка «Рідна мова». Її створили разом із вчителем учні 5,6 класів.

 А такий вид проєктної діяльності як перевтілення в героя улюбленої книги, підтримання челенджу, стало створенням єдиної колективної роботи під хештегом –  «Як у книзі».

 Отож, наразі метод  проєктів вважаю  одним  із  перспективних  видів звичайного, дистанційного та змішаного навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує  мотивацію   для отримання знань, сприяє розвитку їхніх  інтелектуальних здібностей. Учні  набувають  досвіду вирішення  реальних проблем  з  огляду на майбутнє  самостійне  життя, яке  проєктують у  навчання.

 Отже, якщо вчитель творчо підходить до організації роботи за методом проєктів під час дистанційного, звичного чи  змішаного навчання, запропоновує як універсальні, так і ситуативні проєкти, чітко складає інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей, знаходить потрібні слова, щоб підбадьорити учнів, створює творчу атмосферу, ситуацію успіху, – то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих, пошукових здібностей учнів, сприятиме формуванню життєвих компетентностей особистості кожного школяра.