Проектний урок у 3 класі «Моя країна - Україна»

 

 

 

Проектний урок у 3 класі

«Моя країна - Україна»

 

 

 

 

                                                                                                  Підготувала:                              

                                                                           Нікітенко Інга Владиславівна

                                                                             вчитель початкових класів

                                                                        Старицької початкової школи

                                                                                       Яворівського району

 

 

 

 

Я у світі. Твоя країна - Україна. Символи держави.

Літературне читання. Мовою віршів малюю Україну.

Трудове навчання. Аплікація. Національні символи України.

 

Мета. Формувати в учнів уявлення про свою країну. Ознайомити з походженням її назви. Розвивати вміння планувати свої дії, узагальнювати результати роботи. Вчити дітей працювати в парах, групах. Виховувати почуття гордості за свій край , рідну Батьківщину.

 

Проблема. Що таке для людини Батьківщина ? Україна – це «вкраяна земля», «окраїна» чи «край»?

 

Обладнання. Ілюстрації пейзажів, малюнки дітей про Україну, карта України, національні та народні символи, запис пісні «Україно, молюсь я за тебе», Гімн, схематична карта України на чистому аркуші.

 

Тривалість: 3-4 тижні.

 

Завдання проекту.

• Дізнатись про історичне походження назви своєї держави.
• Ознайомитися з віршами про Україну.
• Виготовити колективну аплікацію «Символи України»
• Спробувати свої можливості у написанні віршів, казок.
• Сприяти згуртуванню в процесі роботи, як класного колективу, так і сім'ї.
• Попередньо учні поділені на групи, в деякі з них включені батьки дітей.

 

I. «Інформатори» - дізнаються звідки пішла назва нашої держави.

 

II. «Знавці» - повідомлять про видатних українців.

 

III. «Літератори» - віднайдуть вірші, приказки та прислів’я про Україну.

 

IV. «Творці» - зачитають свої поетичні рядки.

 

V. «Трударики» - виготовлять аплікацію з народними і державними символами, повідомляють про державні та народні символи України,

 

 

 

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

 

Доброго дня!

І добрі зіринки

Падають в серце

Тепліють жаринки

Доброго дня – чуєм усюди

Добрим хай буде

День усім людям.

 

 - Діти, усміхніться щиро гостям, один одному і побажаємо всім приємно і корисно провести час у нашому класі. Прочитаємо правила уроку  (на дошці).

 

Не просто слухати,

а чути; не просто дивитися,

а бачити;

не просто відповідати,

а думати;

дружно старанно відповідати.

 

II. Повідомлення теми уроку.

 

–   У нас сьогодні звітний урок по проекту «Моя країна - Україна».

 

III. Мотивація навчальної діяльності, постановка проблеми.

 

-  На планеті Земля більше 6 млрд. людей, які проживають у різних країнах.

І кожен з них має свою одну єдину Батьківщину. Для нас це наша Україна. Перед нами постала проблема: чому саме така назва нашої Вітчизни, як глибоко сягає її коріння, що таке для людини Батьківщина? Сьогодні ми попробуємо цю проблему розв'язати.

 

IV. «Асоціативний кущ».

 -    Що ви уявляєте, пригадуєте, бачите, коли чуєте слово Україна? Нехай пісня «Україно, молюсь я за тебе» вам допоможе.

-    Чудово! А тепер пригадаємо нашу проблему: звідки пішла назва Україна.

 

V. «Інформатори».

 

 -    Слово надаємо нашим «інформаторам».

Руденко Дмитро.

 

-    Перегортавши енциклопедії, використавши інтернет, ми з'ясували, що є декілька версій походження назви нашої держави. Термін Україна в офіційному київському літописі вперше згадано в 1187 році за Іпатіївським списком поруч з назвою Русь.

      Згідно теорії, що сформувалась під впливом польської і російської історіографії, воно означає «окраїну».

Більшість українських дослідників притримуються думки, що Україна походить від слів «країна» або «край».

      Існує ще один погляд. Назва Україна дали нашій землі предки, нашою мовою вживалось слово «украяти» (вкраяти), що означало «виділити», «відокремити». Так само, як вкраяний хліб зветься окрайкою, земля буде зватись Україною «Вкраїною». Отже, назва нашої землі означає «земля виділена для нас із загалу», відокремлена від інших «наша власна земля».

 

Вчитель.

-   Цікаво, а якої теорії притримуються учні і вчителі нашої школи?

 - Ми провели опитування в нашому закладі серед учнів 2 – 4 класів і серед вчителів. На питання «Звідки взяла назву наша держава?»:

 

від слова «країна » -

від слова «окраїна» -

від поняття «відокремлена, вкраяна земля» -

не знаю –

 

Сосновський Михайло.

 

  -   Україна – це наша ненька, це отча земля, рідний край де ти народився. Україна – це й зелена трава біля твого дому, по якій можна бігати, сидіти, лежати і дивитись в небо, як там пливуть чудернацькі білі хмаринки. І в полі, на лузі, і в лісі – скрізь вам хороше, бо ти вдома, ти на своїй землі.

- Подивіться на карту України.

- Простір землі, який заселяють наші українці, такий великий, що, аби перетнути його пішки із заходу на схід, треба йти 90 днів, долаючи щодня 30 км. Загалом Україна займає близько 1 млн.кв.км поверхні. Населення складає 46 млн. 63 тис. чоловік. Сусідами України є поляки, чехи, угорці, румуни,болгари, білоруси, росіяни – це на суші. А Чорне море розділяє нас із турками. Україна – багатонаціональна держава. У ній мешкають більше 100

національностей та народностей. Основне населення 2/ 3 – українці, на другому місці – росіяни, а також на Україні мешкають білоруси, поляки, румуни, молдавани, євреї, чехи, болгари, греки, німці. І всі вони знайшли в нашому свою батьківщину.

 

Вчитель.

 

Україна – це держава, а тому вона має свою Конституцію, основний закон України, тобто правила, за якими живуть українці. Кожна держава у нас має герб, прапор і гімн.

 

VI. «Знавці».

 

-  Надаємо слово нашим «Знавцям».

 

Знак Ірина.

 

-  Наша група підготувала цікаву інформацію.

    З часів Київської Русі і до наших днів існували люди, які палко любили свою Батьківщину, вболівали за народ і були першими серед тих, хто творив Україну, її історію.

     Історія України починається з IХ століття, з часів Київської Русі, столицею якої був Київ. Правили державою князі, які мужньо захищали народ від ворогів, дбали про поширення освіти, культури, про добробут русинів (так називали народ).

 

Бойко Назарій.

 

     Але через чвари, усобиці держава ослабла, її почали грабувати і нищити. Монголо-татари остаточно знищили Київську Русь.

    Потім українські землі були захоплені литовськими князями, польськими королями, які мало дбали про захист українських земель. Люди змушені були захищатися. Вони озброювалися і давали відсіч туркам, татарам, що приходили з півдня. Такі воїни стали називатися козаками, а їх керівники — гетьманами. Вони звільнили рідну землю від польських гнобителів і створили вільну козацьку республіку — Запорозьку Січ.

 

Гоян Богдан.

 

Ольга (жила приблизно з 890 до 969 року).

Це велика київська княгиня, дружина князя Ігоря. Олександр Олесь пише: І за князя вийшла заміж Просто дівчина з села. І до смерті вірним другом Князю Ігорю була.

 

Володимир Великий (1053—1125). Його ще називали Мономахом. (Це прізвище діда по матері візантійського імператора Костянтина Мономаха.) 12 років сидів на київському престолі. Це були роки миру і спокою. За Мономаха було збудовано багато храмів, міст через Дніпро. З'явились перші гроші, на яких був зображений тризуб — символ Української держави. 1125 року на 73-му році життя князь помер, і на Русі знову настали смутні часи.

 

Ярослав Мудрий (978—1054) засівав книжною мудрістю серця всіх близьких йому людей. У Софійському соборі у Києві на одній з найкращих фресок зображено князя, його дружину Ірину з дітьми. Синів і доньок князь виховував серед книг, і вони виросли освіченими людьми.

 

Дмитро Вишневецький — духовний батько Січі. Це була мудра, енергійна людина (в народних думах його називають Байдою). Він створив єдине козацьке військо з окремих ватаг, на острові Хортиця спорудив великий замок, що став першою козацькою фортецею. Він намагався не тільки відбивати напади ворога, але й рятувати з неволі українських людей, покласти край татарському та турецькому пануванню в степах України. Його спільники по боротьбі (росіяни, молдавани, поляки) часто зраджували. Мученицьку смерть прийняв Вишневецький від турецького султана. Для козацтва це була велика втрата.

 

Петро Сагайдачний — гетьман. Під його керівництвом козаки здійснювали походи у Крим і Туреччину (п'ять походів). Він дбав не тільки про мир, волю на рідній землі, але й про розвиток культури, освіти. Сам був освіченою людиною того часу.

 

Богдан Хмельницький— гетьман України, державний діяч, полководець. Брав участь у походах проти турків, був військовим писарем, а 1647 року прийшов на Січ. Із 1648 до 1654 року очолював визвольну війну українського народу проти шляхетської Польщі. Почав організовувати українську державу. 1943 року був заснований орден Богдана Хмельницького.

 

VII. «Літератори».

 

-А зараз виступ « Літераторів».

 

-Ми підготували багато віршів, приказок, прислів’їв. Але хочемо зачитати такі рядки:

 

УКРАЇНІ 
Україно, 
Ти - сонце весняне, 
Моя рідна, моя золота... 
Твої древні задумані храми, 
Старовинні чудесні міста – 
Ніби в казці, де час зупинився, 
Щоб усе, що було, пригадати: 
Тихі співи і танці вогнисті, 
Щебетання в садку біля хати, 
І тумани, і роси краплисті, 
І героїв славетних життя, - 
І мале босоноге дитя, 
Що біжить радо з піснею в поле 
І сміється, хоч ніженьки коле!.. 

 

ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ 
— Як ти любиш Україну, 
Мій маленький друже? 
— Нашу рідну Україну 
Люблю дуже, дуже! 

— З Україною нікого 
В світі не боюся. 
І щоранку я до Бога 
За неї молюся. 

Щоб була щаслива, дуже, 
Щоб була багата. 
Я люблю її так дуже, 

Як маму і тата. 

 

З ТОБОЮ 
Послухай, як струмок дзвенить, 
Як гомонить ліщина. 
З тобою всюди, кожну мить 
Говорить Україна. 
 

Послухай, як трава росте, 
Напоєна дощами, 
І як веде розмову степ 
З тобою колосками. 
Послухай, як вода шумить – 
Дніпро до моря лине, - 
З тобою всюди, кожну мить 
Говорить Україна.

 

Возний Семен.

 

- А зараз будьте уважні, закінчить прислів’я, приказки.

 

Без Батьківщини немає людини.

Можеш вибирати друзів і дружину, вибрати не можна тільки Батьківщину.

Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.

Патріотизм — це не любов до ідеї, а любов до Вітчизни.

Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.

Добре тому, хто в своєму дому.

Рідна земля — мов колиска

Рідний край — земний рай.

 

VIII. «Творці».

 

- Зараз презентують свої перші проби пера наші «Творці».

 

 Ніколюк Любов.

 

Україно, ти красива!

Україно, ти єдина!

Україна це моя Батьківщина!

Україна це червона калина!

Чорнобривці і мальви,

Ріки і рівнини.

Як мати любить дитину,

Так і я люблю Україну!

 

Україна – моя родина,

Моя Батьківщина,

Рідні села й міста,

моя друга неня,

Квітчаста і красна,

Найкоханіша в світі

Україна моя.

 

 

 

Радченко Дарина.

 

Україно, Україно!                            

Рідна матінко моя!                                                      

Усміхнись усій долині,                  

Подивись на небеса!                           

Там калина червоніє,

Там дівчина молодіє,

Соняшники ясно сяють

І садочки розцвітають.

Рідний краю, розквітчай,

Повернусь у твій розмай!    

Там де гори, там де ріки,

Де тополя та верба,                            

Там де сонце ясно сяє,

Україна це моя!

 

Там, де гори й полонини,

Там, де матінка моя,

Там цвіте краса країни,

Це калина і верба.

І завжди у цій країні

Соловейко щебетав,

І завжди у цій країні

Символ віри процвітав!

Я нікому не казала

Як про неї добре знала.

Про ліси і про поля,

Де калина , де верба.

Я нікому не казала

Як про неї добре знала.

Сонце сяє, сяє, сяє,

Україна процвітає.

 

Гриник Максим

Україна – це моя родина!

Моя рідна школа.

Мої тато й мама.

Моя рідна хатина.

Це моя Україна!

 

Гриник Максим, Мотиль Михайло

Високі Карпати, зелені ліси,

Бистрі ріки та гарні лани,

Біленькі хатинки, а поряд калина,

Все це моя Батьківщина

 

IX. «Трударики».

 

 - Надаємо слово нашим «Трударикам».

-  Наша група не лише виготовила національні символи, а й підготувала цікаву інформацію.

 

Дзидз Вероніка.

-  Наша група не лише виготовила національні символи, а й підготувала цікаву інформацію.

Український народ має Герб – тризуб. Він дуже старовинний. Запровадив його князь Володимир Мономах. На тризубі можна побачити зброю: лук, меч. А якщо придивитись, то можна прочитати слово «Воля». Тризубець був символом державної влади. Він означає єдність води, землі, повітря.

-Певний час національним гербом вважалося зображення Архангела Михаїла.

-Значне місце в українській гербовій традиції посіло зображення лева

символу мужності, відваги, влади.

-Але серед усіх гербів найуживанішим в історії України  був і залишається

тризуб.

-Чому саме?

- Мабуть тому, що число три завжди вважалося казковим, чарівним.

 -У нашому сучасному гербі відображено триєдність життя.

   Це батько, мати і дитя.

-Вони в свою чергу символізують силу, мужність і любов.

Наш герб - тризуб, це воля, слава, сила.

Наш герб — тризуб.

Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

 

Воропай Анжеліка.

 

Прапор — це символ державності та національної незалежності. Державний прапор України — синьо-жовтий. Він теж має досить давнє походження.

Перші давньоруські прапори були засобом сигналізації і відзначалися простотою: довгі жердини, до вершків яких прикріплювали гілля дерев, жмутики трави, кінські хвости. Називалися вони бунчуками.

Великого розвитку набуло українське прапорництво у героїчну козацько-гетьманську добу. У козацьких полках були корогви жовтого, синього, зеленого кольорів. Синя і жовта барви найчастіше трапляються у козацькому одязі часів визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.

 

Прапор має два кольори. Жовтий колір – золотаві хлібні лани. Синій колір – мирне блакитне небо. Або ще дніпровська чи морська вода і жовтий пісок. Око українця завжди милували жовті квіти горицвіту, соняшника, голубі пелюстки волошки, барвінку.

23 серпня День Державного прапора України.

Занько Тарас.

 

Гімн – це головна пісня країни. Його співають і слухають під час урочистостей стоячи. Наш Гімн називається «Ще не вмерла України». Слова написав понад 100 років тому (1862 р.) поет, вчений Павло Чубинський, а музику — композитор М.Вербицький. Вперше з нотами пісню-гімн було надруковано 1885 року. Проте її виконання і поширення довгий час заборонялося і переслідувалося. І тільки в незалежній Україні музична редакція пісні «Ще не вмерла України» стала Державним Гімном.

 

Мотиль Михайло.

-Крім національних символів в Україні є і народні.

-Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ.

- Це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека.

Калина – символ дівочої вроди.

Верба - символ невмирущого роду.

Барвінок – символ життя.

Мальва – віри, надії, любові.

Лелека – родинного затишку.

Голуби – символ вірності.

Хміль – гнучкості і розуму.

Рушник – символ єдності сім’ї, символ любові до рідної землі, символ працелюбності нашого народу.

Сонящник – символ Сонця, праці, достатку, сили і добробуту.

«Моделювання» під запис на схематичній карті України.

 

X.  Підсумок уроку.«Рефлексія».

 

«Мікрофон»

 

- Продовжте речення

«Під час підготовки проекту я навчилась (навчився) …»

(Можливі відповіді дітей)

- Ознайомився з енциклопедією.

- Навчився знаходити відомості в інтернеті.

- Спілкуватися з дорослими, старшокласниками.

- Дізнався цікаве про народні символи України.

- Виготовляти аплікації

- Складати вірші.

 

Вчитель.

-Чи є користь від отриманого результату?

- Чи розв'язали ми проблему?

 

XI.  Оцінювання.