ПРОФЕСІЙНА ПРИДАТНІСТЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПІДГОТОВКИ НАДІЙНОГО СПЕЦІАЛІСТА

Про матеріал
Останнім часом у науковій літературі майже не висвітлюються питання професійного добору та виявлення професійної придатності людини до конкретних видів діяльності. Відкритим залишається питання щодо співвідношення професійної надійності та професійної придатності.
Перегляд файлу

ПРОФЕСІЙНА  ПРИДАТНІСТЬ  ЯК  ПЕРЕДУМОВА  ПІДГОТОВКИ  НАДІЙНОГО  СПЕЦІАЛІСТА

Останнім  часом   у  науковій  літературі  майже  не  висвітлюються  питання  професійного  добору  та  виявлення  професійної  придатності  людини  до  конкретних  видів  діяльності. Відкритим залишається  питання  щодо  співвідношення  професійної  надійності  та  професійної  придатності. “Професійна  придатність  і  надійність, - за  словами  К.М.Гуревича, -  незважаючи  на  всю  близькість  не  повинні  ототожнюватися.  Перша  говорить  про  можливості,  друга  -  про  їх  реалізацію.  Кожна  з  цих  індивідуальних  характеристик  має  свої  відмінні  риси” [1;  С.213].

В.Бодров  вважає, що  професійна  придатність  людини  визначається  “співвідношенням  вимог  професії  до  індивідуальних  можливостей  людини;  має  конкретний  об’єкт  реалізації – систему  “людина-професія”,  тобто  певну  категорію  людей,  вид  діяльності,  етап  професіоналізації;  відображає  стан,  ступінь  розвитку  сукупності  індивідуальних  якостей  людини  (рис  особистості,  здібностей,  мотивації,  фізичного  стану,  професійної  підготовленості  і  т.ін.);  є  динамічною  властивістю  системи  “людина-професія” [5; С.10]. Автор  відзначає,  що  “професійна  придатність  визначається  сукупністю  індивідуальних  властивостей  людини,  що  впливають  на  успішність  засвоєння  будь-якої  трудової  діяльності  й  ефективність  її  виконання” [5; С.11].

Сутність  категорії  професійної  придатності  полягає  в  тому,  що  вона  відображає: 1)  вибір  роду  діяльності  (професії),  що  якомога  повніше  відповідає  прихильностям  і  здібностям  конкретної  людини;  2)  задоволення  інтересу  до  обраної  професії  й  задоволеність  процесом  і  результатом  конкретної  діяльності;  3)  міру  оцінки  здатності  й  готовності  до  діяльності,  ефективності, надійності,  безпеки  виконання  професійних  функцій,  індивідуальну  міру  результативності  діяльності;  4)  прояв  соціального  (професійного) самовизначення особистості, її самоствердження,  самовдосконалення  в  процесі діяльності;  5)  розвиток  “Я-концепції”,   становлення  образу  “Я-професіонал”  й  намагання  досягти  еталонної  моделі  професіонала  [3].

Внаслідок  різних індивідуальних  особливостей  інтелекту,  здатності  переносити  навантаження  і  т.ін.,  придатність  людей  до  певного  виду діяльності  різна.  В  цілому  успішність  професійної  діяльності  забезпечується  лише  тоді,  коли  здібності  й  якості  спеціаліста  відповідають  вимогам,  що  пред’являються  різними  видами  діяльності.  Ступінь  злагодженості  між  потрібною  і  наявною  здатністю  до  діяльності  виражає  ступінь  придатності  до  її  конкретного  виду  (людина  може  бути  непридатною  до  одного  виду  діяльності,  а  до  іншого – виявляти  середні  здібності). Б.Ф.Ломов  характеризує  професійну  придатність  як  придатність  людини  до  виконання  певних  функціональних  обов’язків,  пов’язаних  з  її  професією,  спеціальністю  та  вважає,  що  професійна  придатність  обумовлюється  комплексом  професійно  необхідних  знань,  вмінь  і  навичок  разом  із  психологічною  усталеністю  [5].

В.Г.Денісов також  підкреслює,  що  придатність  людини  може  бути  визначена,  якщо  відомі  емпіричні  вимоги,  що пред’являються  певним  видом  діяльності,  та  якщо  враховані  психологічні  особливості  людини. Тому  для  вирішення  проблеми  професійної  надійності  спеціаліста  потрібно  залучати  інформацію  про  ступінь  вираження  важливих  для  даних  професій  особливостей  особистості,  до  яких  дослідник  відносить: анатомо-фізіологічні  фактори (успадковані  якості  нервової  системи – сила, рухомість, врівноваженість; успадковані  властивості  щодо  аналізу  і  т.ін.); психомоторні  й  інтелектуальні  фактори  (точність  координації  рухів,  ступінь  кінестатичного  почуття,  просторове  уявлення,  логічне  мислення,  розуміння  техніки  і  т.ін.);  властивості  характеру  (наприклад, усвідомлення  відповідальності, відчуття  обов’язку, цілеспрямованість  і  т.ін.)  [2].

Отже, професійна  придатність являє  собою  сукупність якостей  людини,  необхідних  для  виконання  певного  виду  професійної  діяльності. З  боку  формування  таких  якостей  всі  професії  розподіляють  на  два  типи.  До  професій  першого  типу  відносять  ті,  для  яких  професійні  якості  може  здобути  людина  з  особливими  індивідуальними  рисами,  а   до  професій  другого  типу, - ті,  для  яких з  професійними  вимогами  може  впоратися  будь-яка  людина [1].

У  психологічній  літературі  відзначається [5],  що  професійна  придатність  має  кілька  рівнів  прояву: перший  рівень відповідає  вимогам  нормативної  діяльності,  тобто  максимальній  ефективності  і  надійності  стосовно  усього  діапазону  її  можливих  варіантів  й  умов  виконання,  екстремальних  умов  тощо;  другий  рівень  -  ефективне  виконання  типових  штатних  завдань  діяльності  в  умовах,  що  виключають  нештатні   і  екстремальні  умови;  третій  рівень – ефективне  виконання  окремих  завдань  професійної  діяльності протягом  певного  терміну  часу.

На  нашу  думку,  професійна  придатність  є  передумовою  того,  що  у  процесі  професійної  підготовки  майбутній  фахівець  набуде  потрібного  рівня  професійної  надійності.

Лiтература:

1.     Гуревич  К.М. Профессиональная  пригодность и  основные  свойства  нервной  системы. – М.: «Наука», 1970.

2.     Денисов  В.Г. Человек  и машина в системе управления.–М.: «Знание», 1973.

3.     Елисеев  О.П.Практикум  по  психологии  личности: СПб.: Питер, 2000.

4.     А.Косов, Б.Ломов. Перспективы  совершенствования  системы  формирования  профессиональной  пригодности  офицера  военно-морского  флота // Морской  сборник. – 1979. - №5.

5.     Практикум  по  дифференциальной  психодиагностике  профессиональной  пригодности: Учеб.пособие / Под общ. ред. В.А.Бодрова.– М.: ПЕР СЭ, 2003.

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
13 червня 2020
Переглядів
1214
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку