Професійні слова і терміни, просторічні слова, жаргонізми 6 клас

Професійні слова і терміни, просторічні слова, жаргонізми

 

дати відомості про професійні слова, терміни, просторічні слова та жаргонізми, формувати вміння визначати їх у реченнях і текстах, пояснювати їхню роль у мовленні; розвивати культуру усного мовлення, логічне й образне мислення, увагу до слова, спостережливість, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів;виховувати любов до рідної мови.

урок засвоєння нового матеріалу.

підручник, роздатковий  матеріал, тлумачний словник.

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Робота біля дошки.

Визначити діалектне слово, пояснити його лексичне значення.

Не дивіться довго на вогонь, бо душа розпалиться у ватру. (І. Чумак).

 Робота за картками.

КАРТКА 1

• Прочитати вірш, визначити вжите у ньому діалектне слово. Чи доречне воно у творі? Свою думку довести.

В'ється, пурхає витуха, скрекотлива чепуруха,

Граціозна, віртуозна. Як її назвати? Хтозна...

В нас вона зоветься — бабка. Диво на тоненьких лапках.

Неймовірна, жах манірна. Ще й голівка ювелірна.

А вона дзижчить, витає, вона з літом всіх вітає,

ЇЇ  ціле літо слуха, то ж зовуть її — витуха.

Тож тікай — гряде гроза, а то скажуть — стрекоза...

За І. Драчем.

•Розказати, як позначаються діалектні слова в тлумачному словнику. Відшукати в словнику 2-3 діалектні слова.

 

КАРТКА 2

•Прочитати вірш, визначити його тему й головну думку. Назвати обіграні у вірші діалектні слова. Які слова називаються діалектними?

Такі є риси мови, що звуться діалекти;

 Це говорять місцеві на дещо інший лад.

 На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

 А огірок звичайний в Чернігові — гурок,

А кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошівка,

 І назви, і вимова різняться, що не крок.

 Раз якось на базарі професор із столиці

Заговорив із дідом, що ягоди привіз:

• То, значить, на Поліссі вродили полуниці?

Я бачу, ви з-під Снові, із хутора Рогіз.

Дід витріщає очі — і як це може бути?

• То ви з Рогозу родом? Мо, інженер, поет?
• Та ні, я просто знаю, як де говорять люди:

Прислухаюсь до мови, і в цьому весь секрет.

Д. Білоус.

•Пригадати й записати діалектні слова, що їх уживають у місцевості, де мешкають ваші родичі.

 

II. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

 Спробувати    пояснити    зміст листа, написаного сином-шахтарем до матері:

«Живу добре, їжджу на козі, довбаю бараном, а зверху коржі сипляться».

У мовленні шахтарів коза — це підйомник у шахті, баран — врубівка,

 коржі — пласти вугілля або породи.

3.   Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
4.   Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

• Робота з підручником.

 Усне виконання вправи 110.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 77, професійні слова).

V. Виконання вправ на застосування засвоєних знань, формування умінь і навичок.

• Робота з підручником.

Усне виконання вправи 111 (Прочитайте. Визначте терміни і професійні слова. З якою метою їх використано в реченнях?)

• Проблемне завдання

Чи є виділені слова професійними? Свою думку довести.

1. Водій не міг нахвалитися важелем ручного керування, регулятором паливного насоса, важелем переключання передач і муфтою зчеплення. 2. У тій хитрій автонапувалці передбачено науково-технічною революцією і стоячок, і хомутик, і гумову прокладочку, й сідельце, й решіточку, й клапан, і клапанну коробочку, і вісь, і важіль, і чашу. (Є. Гуцало).

• Робота в групах.

 Уявіть собі, що ви журналісти, і одержали завдання підготувати замітку інфор­маційного характеру. Складіть текст замітки, використайте дібрані з довідки професійні слова, що стосуються праці:

• моряків, що служать на судні далекого плавання;,
• програмістів комп'ютерного забезпечення;

>журналістів дитячої (молодіжної) газети.

Довідка. Професійні слова

моряків: склянка (півгодинний проміжок часу між ударами суднового дзвону), полундра (вигук зі значенням «бережись!», походить від голландських слів «vol» та «опс-ег», які означають «падати вниз»), майна (вигук зі значенням «відпускай»), навал (торкання корпусом судна іншого корабля), кабельтов (морська міра довжини, якою вимірюють відстань між суднами за їхнього руху в колоні або при маневрах, дорівнює 185,2 м), тузик (маленька шлюпка, розрахована на одного весляра й одного-двох пасажирів), банка (сидіння у шлюпці), ріпка (кулепо­дібний вузол на кінці каната, який не дає йому змоги розпуститися), камбуз (кухня), кок (кухар);

програмістів: песик, собака, вухо (символ @), залізо (апаратна частина комп'ютера), батон (клавіша, від англ. button), вага (розмір файла), акваріум (монітор старого зразка), виделка (штекер, з'єдну­вач), драйв (дисковод, від англ. drive), флешка (магнітний носій інформації, флеш-пам'ять), прошивка (програмне забезпечення для материнської плати), кожух (пластиковий чохол для дискети або компакт-диска), ньюс (пові­домлення електронною поштою, від англ. news), антивір, айболить (антивірусний пакет), приторможувати (повільно працювати), бутити (завантажувати комп'ютер), скачати (скопіювати інформацію з мережі), зіпувати (стискати інформацію архіватором ZIP), шлангувати (поєднувати комп'ютери за допомогою дротів); журналістів: верстка (первісний набір, «чернетка» видання - газети, журналу, книжки), вичитка (здійсню­вана редактором або коректором технічна обробка тексту при підготовці  його до  видання),  вріз (невеликий вступ до матеріалу, що пояснює читачеві його зміст або значення), рукопис (власноручно написаний автором текст, що надій­шов до редакції для підготовки й опублікування), цицеро (найпоширеніший   розмір   друкарського шрифта для набору книжок для дітей), шапка (заголовок у газеті, що об'єднує матеріали на одну тему).

VІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

• Робота з підручником.

Усне виконання вправи 119 ( Прочитайте. Визначте лексичні значення виділених слів. Чи є вони, на вашу думку, термінами?)

Усне виконання вправи 122.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 83-84, вульгаризми та жаргонізми).

• Пояснення вчителя.

Жаргонізми (франц. jargon, первісно - пташина мова, цвірінькання, незрозуміла мова, від галлороман. garrirй — базікати) — слова, що виникають у розмовному мовленні людей, пов'язаних спільними інтересами, однаковими захопленнями чи уподобаннями (театром, спортом, рибальством, філателією тощо) та тривалим перебуванням разом (військовою службою, навчанням, лікуванням). Це специфічна лексика, синонімічна до слів загального вжитку: наїжджати, засвітитися, наварювати, зависнути, тачка, облом, хаза, розслабуха.

 

До професійних чи до жаргонних слів слід віднести слова карлсон (вентилятор у комп'ютері), мишодром (килимок для маніпулятора типу «миша»)?

 

Існує молодіжний (учнівський, студентський) жаргон: шпора, засипатися, коза (зразок), хвіст (академзаборгованість - вчасно не складений іспит), фани (скорочене від фанати), шурупати, кумекати. Деякі жаргонізми утворено від іншомовних слів герла, бой-френд. Останнім часом широкого поширення набуває комп'ютерний жаргон: мильниця (модем), нік (прізвисько мережевного користувача,  від англ. nickname),   чайник  (недосвідчений користувач), пілюлькін (модуль антивірусної програми, який виліковує заражені файли), рулезно (гарно, від англ. rules), вуйко Вілл (Білл Гейтс). Жаргонізми виникають і в середовищі   людей,   об'єднаних спільністю інтересів асоціального характеру: кримінальних злочинців, картярів, п'яниць, наркоманів: шмон (обшук), ксіва (документ), феня (бандитська говірка), поганяло (прізвисько), хавальник (рот), ментура (міліція), западло (соромно, негідно), мочити (убивати), ствол (вогнепальна зброя), капуста (долари), нал (гроші), лимон (мільйон), штука (тисяча), дах (захист), вертухай (конвоїр), марафет (наркотик), баян (шприц).

 

VІІ. Виконання вправ на застосування засвоєних знань, форму­вання умінь і навичок.

• Робота з підручником.

Усне виконання вправи 124 (Прочитайте вірш. Визначте його тему й основну думку. Чому боротьбу за чистоту мови автори порівнює з вибором зерна і його сівбою? Що мав на увазі автор, говорячи про будячче чорне жало?

Як ви знаєте, своєрідний комп’ютерний жаргон існує і серед користувачів ЕОМ. Доберіть і розтлумачте 5 слів із жаргонної комп’ютерної лексики. )

VIІІ. Підбиття підсумків уроку.

ІХ. Домашнє завдання.

§ 8, вправа 123 ( Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Дайте відповідь на запитання: яку роль відіграє мовлення  воцінці людини  співрозмовниками? У самооцінці?)

 

 

 

 

 

 

 

 

КАРТКА 1

• Прочитати вірш, визначити вжите у ньому діалектне слово. Чи доречне воно у творі? Свою думку довести.

В'ється, пурхає витуха, скрекотлива чепуруха,

Граціозна, віртуозна. Як її назвати? Хтозна...

В нас вона зоветься — бабка. Диво на тоненьких лапках.

Неймовірна, жах манірна. Ще й голівка ювелірна.

А вона дзижчить, витає, вона з літом всіх вітає,

ЇЇ  ціле літо слуха, то ж зовуть її — витуха.

Тож тікай — гряде гроза, а то скажуть — стрекоза...

За І. Драчем.

• Розказати, як позначаються діалектні слова в тлумач­ному словнику. Відшукати в словнику 2-3 діалектні слова.

 

КАРТКА 2

• Прочитати вірш, визначити його тему й головну думку. Назвати обіграні у вірші діалектні слова. Які слова називаються діалектними?

Такі є риси мови, що звуться діалекти;

 Це говорять місцеві на дещо інший лад.

 На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

 А огірок звичайний в Чернігові — гурок,

А кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошівка,

 І назви, і вимова різняться, що не крок.

 Раз якось на базарі професор із столиці

Заговорив із дідом, що ягоди привіз:

• То, значить, на Поліссі вродили полуниці?

Я бачу, ви з-під Снові, із хутора Рогіз.

Дід витріщає очі — і як це може бути?

• То ви з Рогозу родом? Мо, інженер, поет?
• Та ні, я просто знаю, як де говорять люди:

Прислухаюсь до мови, і в цьому весь секрет.

Д. Білоус.

• Пригадати й записати діалектні слова, що їх уживають у місцевості, де мешкають ваші родичі.

КАРТКА 1

• Прочитати вірш, визначити вжите у ньому діалектне слово. Чи доречне воно у творі? Свою думку довести.

В'ється, пурхає витуха, скрекотлива чепуруха,

Граціозна, віртуозна. Як її назвати? Хтозна...

В нас вона зоветься — бабка. Диво на тоненьких лапках.

Неймовірна, жах манірна. Ще й голівка ювелірна.

А вона дзижчить, витає, вона з літом всіх вітає,

ЇЇ  ціле літо слуха, то ж зовуть її — витуха.

Тож тікай — гряде гроза, а то скажуть — стрекоза...

За І. Драчем.

• Розказати, як позначаються діалектні слова в тлумач­ному словнику. Відшукати в словнику 2-3 діалектні слова.

 

КАРТКА 2

• Прочитати вірш, визначити його тему й головну думку. Назвати обіграні у вірші діалектні слова. Які слова називаються діалектними?

Такі є риси мови, що звуться діалекти;

 Це говорять місцеві на дещо інший лад.

 На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

 А огірок звичайний в Чернігові — гурок,

А кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошівка,

 І назви, і вимова різняться, що не крок.

 Раз якось на базарі професор із столиці

Заговорив із дідом, що ягоди привіз:

• То, значить, на Поліссі вродили полуниці?

Я бачу, ви з-під Снові, із хутора Рогіз.

Дід витріщає очі — і як це може бути?

• То ви з Рогозу родом? Мо, інженер, поет?
• Та ні, я просто знаю, як де говорять люди:

Прислухаюсь до мови, і в цьому весь секрет.

Д. Білоус.

• Пригадати й записати діалектні слова, що їх уживають у місцевості, де мешкають ваші родичі.

КАРТКА 1

• Прочитати вірш, визначити вжите у ньому діалектне слово. Чи доречне воно у творі? Свою думку довести.

В'ється, пурхає витуха, скрекотлива чепуруха,

Граціозна, віртуозна. Як її назвати? Хтозна...

В нас вона зоветься — бабка. Диво на тоненьких лапках.

Неймовірна, жах манірна. Ще й голівка ювелірна.

А вона дзижчить, витає, вона з літом всіх вітає,

ЇЇ  ціле літо слуха, то ж зовуть її — витуха.

Тож тікай — гряде гроза, а то скажуть — стрекоза...

За І. Драчем.

• Розказати, як позначаються діалектні слова в тлумач­ному словнику. Відшукати в словнику 2-3 діалектні слова.

 

КАРТКА 2

• Прочитати вірш, визначити його тему й головну думку. Назвати обіграні у вірші діалектні слова. Які слова називаються діалектними?

Такі є риси мови, що звуться діалекти;

 Це говорять місцеві на дещо інший лад.

 На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

 А огірок звичайний в Чернігові — гурок,

А кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошівка,

 І назви, і вимова різняться, що не крок.

 Раз якось на базарі професор із столиці

Заговорив із дідом, що ягоди привіз:

• То, значить, на Поліссі вродили полуниці?

Я бачу, ви з-під Снові, із хутора Рогіз.

Дід витріщає очі — і як це може бути?

• То ви з Рогозу родом? Мо, інженер, поет?
• Та ні, я просто знаю, як де говорять люди:

Прислухаюсь до мови, і в цьому весь секрет.

Д. Білоус.

• Пригадати й записати діалектні слова, що їх уживають у місцевості, де мешкають ваші родичі.

КАРТКА 1

• Прочитати вірш, визначити вжите у ньому діалектне слово. Чи доречне воно у творі? Свою думку довести.

В'ється, пурхає витуха, скрекотлива чепуруха,

Граціозна, віртуозна. Як її назвати? Хтозна...

В нас вона зоветься — бабка. Диво на тоненьких лапках.

Неймовірна, жах манірна. Ще й голівка ювелірна.

А вона дзижчить, витає, вона з літом всіх вітає,

ЇЇ  ціле літо слуха, то ж зовуть її — витуха.

Тож тікай — гряде гроза, а то скажуть — стрекоза...

За І. Драчем.

• Розказати, як позначаються діалектні слова в тлумачному словнику. Відшукати в словнику 2-3 діалектні слова.

 

КАРТКА 2

• Прочитати вірш, визначити його тему й головну думку. Назвати обіграні у вірші діалектні слова. Які слова називаються діалектними?

Такі є риси мови, що звуться діалекти;

 Це говорять місцеві на дещо інший лад.

 На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

 А огірок звичайний в Чернігові — гурок,

А кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошівка,

 І назви, і вимова різняться, що не крок.

 Раз якось на базарі професор із столиці

Заговорив із дідом, що ягоди привіз:

• То, значить, на Поліссі вродили полуниці?

Я бачу, ви з-під Снові, із хутора Рогіз.

Дід витріщає очі — і як це може бути?

• То ви з Рогозу родом? Мо, інженер, поет?
• Та ні, я просто знаю, як де говорять люди:

Прислухаюсь до мови, і в цьому весь секрет.

Д. Білоус.

• Пригадати й записати діалектні слова, що їх уживають у місцевості, де мешкають ваші родичі.

Довідка. Професійні слова

моряків: склянка (півгодинний проміжок часу між ударами суднового дзвону), полундра (вигук зі значенням «бережись!», походить від голландських слів «vol» та «опс-ег», які означають «падати вниз»), майна (вигук зі значенням «відпускай»), навал (торкання корпусом судна іншого корабля), кабельтов (морська міра довжини, якою вимірюють відстань між суднами за їхнього руху в колоні або при маневрах, дорівнює 185,2 м), тузик (маленька шлюпка, розрахована на одного весляра й одного-двох пасажирів), банка (сидіння у шлюпці), ріпка (кулеподібний вузол на кінці каната, який не дає йому змоги розпуститися), камбуз (кухня), кок (кухар);

програмістів: песик, собака, вухо (символ @), залізо (апаратна частина комп'ютера), батон (клавіша, від англ. button), вага (розмір файла), акваріум (монітор старого зразка), виделка (штекер, з'єднувач), драйв (дисковод, від англ. drive), флешка (магнітний носій інформації, флеш-пам'ять), прошивка (програмне забезпечення для материнської плати), кожух (пластиковий чохол для дискети або компакт-диска), ньюс (пові­домлення електронною поштою, від англ. news), антивір, айболить (антивірусний пакет), приторможувати (повільно працювати), бутити (завантажувати комп'ютер), скачати (скопіювати інформацію з мережі), зіпувати (стискати інформацію архіватором ZIP), шлангувати (поєднувати комп'ютери за допомогою дротів); журналістів: верстка (первісний набір, «чернетка» видання - газети, журналу, книжки), вичитка (здійснювана редактором або коректором технічна обробка тексту при підго­товці  його до  видання),  вріз (невеликий вступ до матеріалу, що пояснює читачеві його зміст або значення), рукопис (власноручно написаний автором текст, що надійшов до редакції для підготовки й опублікування), цицеро (найпоширеніший   розмір   друкарського шрифта для набору книжок для дітей), шапка (заголовок у газеті, що об'єднує матеріали на одну тему).

 

 

 

Довідка. Професійні слова

моряків: склянка (півгодинний проміжок часу між ударами суднового дзвону), полундра (вигук зі значенням «бережись!», походить від голландських слів «vol» та «опс-ег», які означають «падати вниз»), майна (вигук зі значенням «відпускай»), навал (торкання корпусом судна іншого корабля), кабельтов (морська міра довжини, якою вимірюють відстань між суднами за їхнього руху в колоні або при маневрах, дорівнює 185,2 м), тузик (маленька шлюпка, розрахована на одного весляра й одного-двох пасажирів), банка (сидіння у шлюпці), ріпка (кулеподібний вузол на кінці каната, який не дає йому змоги розпуститися), камбуз (кухня), кок (кухар);

програмістів: песик, собака, вухо (символ @), залізо (апаратна частина комп'ютера), батон (клавіша, від англ. button), вага (розмір файла), акваріум (монітор старого зразка), виделка (штекер, з'єднувач), драйв (дисковод, від англ. drive), флешка (магнітний носій інформації, флеш-пам'ять), прошивка (програмне забезпечення для материнської плати), кожух (пластиковий чохол для дискети або компакт-диска), ньюс (повідомлення електронною поштою, від англ. news), антивір, айболить (антивірусний пакет), приторможувати (повільно працювати), бутити (завантажувати комп'ютер), скачати (скопіювати інформацію з мережі), зіпувати (стискати інфор­мацію архіватором ZIP), шлангувати (поєднувати комп'ютери за допомогою дротів); журналістів: верстка (первісний набір, «чернетка» видання - газети, журналу, книжки), вичитка (здійснювана редактором або коректором технічна обробка тексту при підготовці  його до  видання),  вріз (невеликий вступ до матеріалу, що пояснює читачеві його зміст або значення), рукопис (власноручно написаний автором текст, що надійшов до редакції для підготовки й опублікування), цицеро (найпоширеніший   розмір   друкарського шрифта для набору книжок для дітей), шапка (заголовок у газеті, що об'єднує матеріали на одну тему).

 

 

 

Довідка. Професійні слова

моряків: склянка (півгодинний проміжок часу між ударами суднового дзвону), полундра (вигук зі значенням «бережись!», походить від голландських слів «vol» та «опс-ег», які означають «падати вниз»), майна (вигук зі значенням «відпускай»), навал (торкання корпусом судна іншого корабля), кабельтов (морська міра довжини, якою вимірюють відстань між суднами за їхнього руху в колоні або при маневрах, дорівнює 185,2 м), тузик (маленька шлюпка, розрахована на одного весляра й одного-двох пасажирів), банка (сидіння у шлюпці), ріпка (кулеподібний вузол на кінці каната, який не дає йому змоги розпуститися), камбуз (кухня), кок (кухар);

програмістів: песик, собака, вухо (символ @), залізо (апаратна частина комп'ютера), батон (клавіша, від англ. button), вага (розмір файла), акваріум (монітор старого зразка), виделка (штекер, з'єднувач), драйв (дисковод, від англ. drive), флешка (магнітний носій інформації, флеш-пам'ять), прошивка (програмне забезпечення для материнської плати), кожух (пластиковий чохол для дискети або компакт-диска), ньюс (повідомлення електронною поштою, від англ. news), антивір, айболить (антивірусний пакет), приторможувати (повільно працювати), бутити (завантажувати комп'ютер), скачати (скопіювати інформацію з мережі), зіпувати (стискати інформацію архіватором ZIP), шлангувати (поєднувати комп'ютери за допомогою дротів); журналістів: верстка (первісний набір, «чернетка» видання - газети, журналу, книжки), вичитка (здійснювана редактором або коректором технічна обробка тексту при підготовці  його до  видання),  вріз (невеликий вступ до матеріалу, що пояснює читачеві його зміст або значення), рукопис (власноручно написаний автором текст, що надійшов до редакції для підготовки й опублікування), цицеро (найпоширеніший   розмір   друкарського шрифта для набору книжок для дітей), шапка (заголовок у газеті, що об'єднує матеріали на одну тему).

 

 

 

Довідка. Професійні слова

моряків: склянка (півгодинний проміжок часу між ударами суднового дзвону), полундра (вигук зі значенням «бережись!», походить від голландських слів «vol» та «опс-ег», які означають «падати вниз»), майна (вигук зі значенням «відпускай»), навал (торкання корпусом судна іншого корабля), кабельтов (морська міра довжини, якою вимірюють відстань між суднами за їхнього руху в колоні або при маневрах, дорівнює 185,2 м), тузик (маленька шлюпка, розрахована на одного весляра й одного-двох пасажирів), банка (сидіння у шлюпці), ріпка (кулеподібний вузол на кінці каната, який не дає йому змоги розпуститися), камбуз (кухня), кок (кухар);

програмістів: песик, собака, вухо (символ @), залізо (апаратна частина комп'ютера), батон (клавіша, від англ. button), вага (розмір файла), акваріум (монітор старого зразка), виделка (штекер, з'єднувач), драйв (дисковод, від англ. drive), флешка (магнітний носій інформації, флеш-пам'ять), прошивка (програмне забезпечення для материнської плати), кожух (пластиковий чохол для дискети або компакт-диска), ньюс (повідомлення електронною поштою, від англ. news), антивір, айболить (антивірусний пакет), приторможувати (повільно працювати), бутити (завантажувати комп'ютер), скачати (скопіювати інформацію з мережі), зіпувати (стискати інформацію архіватором ZIP), шлангувати (поєднувати комп'ютери за допомогою дротів); журналістів: верстка (первісний набір, «чернетка» видання - газети, журналу, книжки), вичитка (здійснювана редактором або коректором технічна обробка тексту при підготовці  його до  видання),  вріз (невеликий вступ до матеріалу, що пояснює читачеві його зміст або значення), рукопис (власноручно написаний автором текст, що надійшов до редакції для підготовки й опублікування), цицеро (найпоширеніший   розмір   друкарського шрифта для набору книжок для дітей), шапка (заголовок у газеті, що об'єднує матеріали на одну тему).

 

 

 

Довідка. Професійні слова

моряків: склянка (півгодинний проміжок часу між ударами суднового дзвону), полундра (вигук зі значенням «бережись!», походить від голландських слів «vol» та «опс-ег», які означають «падати вниз»), майна (вигук зі значенням «відпускай»), навал (торкання корпусом судна іншого корабля), кабельтов (морська міра довжини, якою вимірюють відстань між суднами за їхнього руху в колоні або при маневрах, дорівнює 185,2 м), тузик (маленька шлюпка, розрахована на одного весляра й одного-двох пасажирів), банка (сидіння у шлюпці), ріпка (кулеподібний вузол на кінці каната, який не дає йому змоги розпуститися), камбуз (кухня), кок (кухар);

програмістів: песик, собака, вухо (символ @), залізо (апаратна частина комп'ютера), батон (клавіша, від англ. button), вага (розмір файла), акваріум (монітор старого зразка), виделка (штекер, з'єднувач), драйв (дисковод, від англ. drive), флешка (магнітний носій інформації, флеш-пам'ять), прошивка (програмне забезпечення для материнської плати), кожух (пластиковий чохол для дискети або компакт-диска), ньюс (повідомлення електронною поштою, від англ. news), антивір, айболить (антивірусний пакет), приторможувати (повільно працювати), бутити (завантажувати комп'ютер), скачати (скопіювати інформацію з мережі), зіпувати (стискати інформацію архіватором ZIP), шлангувати (поєднувати комп'ютери за допомогою дротів); журналістів: верстка (первісний набір, «чернетка» видання - газети, журналу, книжки), вичитка (здійснювана редактором або коректором технічна обробка тексту при підготовці  його до  видання),  вріз (невеликий вступ до матеріалу, що пояснює читачеві його зміст або значення), рукопис (власноручно написаний автором текст, що надійшов до редакції для підготовки й опублікування), цицеро (найпоширеніший   розмір   друкарського шрифта для набору книжок для дітей), шапка (заголовок у газеті, що об'єднує матеріали на одну тему).