Програма адаптації здобувачів освіти 1 класу НУШ

Програма  адаптації здобувачів освіти 1-х класів НУШ

 

     Дитина, що вступає до школи, повинна бути зрілою у фізіологічному і соціальному відношенні, вона повинна досягти певного рівня розумового та емоційно-вольового розвитку. Для ефективної адаптації необхідно з дітьми проводити програму психологічної підтримки першокласників. Така програма дає можливість створити педагогічні та соціально-психологічні умови , що дозволяють дитині успішно адаптуватися до шкільних умов. Адаптація дитини до школи складається з 3-х етапів:

          Перший етап – вступ дитини до школи (вересень – жовтень).

Цей етап передбачає:

1. Діагностику готовності до шкільного навчання.

• Вхідне анкетування (опитування батьків) з метою збору інформації про стан здоров’я дітей, про рівень сформованості навичок самообслуговування, уподобань, індивідуальних фізичних та психологічних особливостей дитини (вчитель складає анкету індивідуально, згідно тої інформації, яку він хоче отримати).
• Тест Керна-Йірасека: копіювання фрази "Він їв суп", вправа «Копіювання групи крапок», вправа «Малювання чоловічка».

2. Знайомство дітей один з одним та школою.

• Щоденні ранкові зустрічі.
• Розподіл освітнього простору на осередки.

• Вправи для знайомства в ігровій формі, у колі: гра «Ім’я», вправи «Кинь іграшку», «Знайомство», «Дзеркало».
•  Вправи для встановлення контакту між дітьми та усвідомлення своїх позитивних рис характеру: гра «Чарівний стілець», вправа «Намалюй свій портрет», вправа «Малюнок сім’ї».
•  Екскурсія територією школи.

3. Використанням тестів для дослідження основних психічних процесів пам’яті, мислення, уваги .

• Методики діагностики інтелектуальної (розумової) складової готовності до школи: тест для дослідження слухової пам’яті «Запам'ятай 10 слів», тест для дослідження зорової пам’яті «Запам’ятай малюнки», методика дослідження логічного мислення «Четвертий зайвий», «Послідовність подій», тест на вміння узагальнювати «Класифікація», тест для оцінювання розвитку дрібної моторики «Тест Куглера». Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації Н. Лусканової.

4. Групові та індивідуальні консультації з батьками першокласників.

Другий етап – первинна адаптація дітей до шкільного життя (листопад – січень)

Для оцінки рівня адаптації першокласників:

1. Проведення спостережень за дітьми під час уроків та відпочинку (класний керівник , вчителі-предметники, практичний психолог, адміністрація).
2. Використання методик для визначення становища дитини в колективі («Мій клас»), шкільної мотивації, самооцінки («Дерево»), емоційного стану («Неіснуюча тваринка»).

3. Проведення практичним психологом опитування класного керівника  для визначення рівня адаптації учнів з фіксуванням відповідей (автори Л. Ковальова, Н. Тарасенко). Практичний психолог аналізує отримані дані, які дозволяють інтерпретувати значення коефіцієнта дезадаптації.

4. Вправи для розвитку основних психічних процесів пам’яті, уваги, мислення, уяви (класний керівник).

• Ігри для розвитку уважності: «Маленькі кульки», «Завмри», «Музичні стільці».
• Ігри для розвитку пам’яті: «Фарби», «Зниклий предмет», «Що змінилося».
• Вправи для розвитку мислення: «Твоє мислення», «Склади розповідь», «Мандрівник».
• Вправи для зняття м’язового та емоційного напруження: «Неслухняні кульки», «Зграя качок», «Зірви яблучко».
• Вправи на підвищення працездатності і розвитку великої моторики дитини: «Змія – заплуталася», «Великий пазл», «Ловля риб», «Квіти».

5. Просвітницька робота з батьками: відеоролики, фрагменти педагогічних фільмів, презентації, індивідуальні консультації, бесіди, анкетування батьків для виявлення проблем адаптації дітей в освітньому процесі, з метою планування психологом  корекційної роботи у ІІ семестрі (адміністрація, класний керівник, вчителі-предметники, практичний психолог).

Третій етап (корекційний) – психолого-педагогічна робота з школярами, що зазнають труднощів в шкільній адаптації (лютий – травень)

1. Індивідуальна та групова психо-корекційна робота зі школярами, які мають труднощі у спілкуванні, поведінці, навчанні (практичний психолог).
2. Консультування педагогів із питань навчання і спілкування з проблемними школярами (практичний психолог).
3. Індивідуальна робота з батьками (практичний психолог).
4. Висновки та рекомендації (аналітичні довідки).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

ТЕСТ КЕРНА-ЙІРАСЕКА

 (ДІАГНОСТИКА ГОТОВНОСТІ ДО ШКОЛИ)

Тест виявляє загальний рівень психічного розвитку, рівень розвитку мислення, вміння слухати, виконувати завдання за зразком, довільність психічної діяльності.

Тест складається з 3-х частин:

• тест «Малюнок людини» (чоловічої фігури);
• копіювання фрази з письмових букв;
• змальовування точок.

Тест «Малюнок людини»

Завдання. «Намалюй людину, як ти вмієш». Під час малювання неприпустимо поправляти дитину («ти забув намалювати вуха»), дорослий мовчки спостерігає.

Оцінювання.

1 бал: намальована чоловіча постать (елементи чоловічого одягу), є голова, тулуб, кінцівки; голова з тулубом з’єднується шиєю, вона не повинна бути більшою за тулуб; голова менша за тулуб, на голові – волосся, можливий головний убiр, вуха; на обличчі – очі, ніс, рот; руки мають кисті з п’ятьма пальцями; ноги відігнуті (тобто є ступня або черевик); фігура намальована синтетичним способом (контур цільний, ноги і руки нiби ростуть з тулуба, а не прикріплені до нього).

2 бали: виконання всіх вимог, крім синтетичного способу малювання, або якщо присутній синтетичний спосіб, але не намальовані 3 деталі: шия, волосся, пальці; обличчя повністю є промальованим.

3 бали: фігура має голову, тулуб, кінцівки (руки і ноги намальовані двома лініями); можуть бути відсутніми: шия, вуха, волосся, одяг, пальці на руках, ступні на ногах.

4 бали: примітивний малюнок з головою і тулубом, руки і ноги не промальовані, можуть бути у вигляді однієї лінії.

5 балів: відсутність чіткого зображення тулуба, немає кінцівок; каракулі.

Копіювання фрази з письмових букв

Завдання. «Подивися, тут щось написано. Спробуй переписати так само тут (показати нижче написаної фрази), як зможеш».

На аркуші напишіть фразу великими літерами, перша буква – велика: Він їв суп.

Оцінювання.

1 бал: добре і повністю скопійований зразок; букви можуть бути трохи більшими нiж у зразку, але не в 2 рази; перша літера – велика; фраза складається з трьох слів, їх розташування на аркуші горизонтальне (можливо невелике відхилення від горизонталі).

2 бали: зразок скопійовано розбірливо; розмір букв і горизонтальне положення не враховується (літери можуть бути більші, рядок може йти вгору або вниз).

3 бали: напис розбитий на три частини, можна зрозуміти хоча б 4 літери.

4 бали: зі зразком збігаються хоча б 2 лiтери, розрізняється рядок.

5 балів: нерозбірливі каракулі, черкання.

Змальовування точок

Завдання. «Тут намальовані точки. Спробуй намалювати поруч такі ж».У зразку 10 точок знаходяться на рівній відстані одна від одної по вертикалі і по горизонталі.

Оцінювання

1 бал: точне копіювання зразка, допускаються невеликі відхилення від рядка або стовпця, зменшення малюнка, неприпустиме збільшення.

2 бали: кількість і розташування точок відповідають зразку, допускається відхилення до трьох точок на половину відстані між ними; точки можуть бути замінені кружечками.

3 бали: малюнок у цілому відповідає зразку, по висоті або ширині не перевищуе його більше, ніж у 2 рази; число точок може не відповідати зразку, але їх не повинно бути більше 20 і менше 7; допустимо розворот малюнка навіть на 180 градусів.

4 бали: малюнок складається з точок, але не відповідає зразку.

5 балів: каракулі, черкання.

 

Після оцінки кожного завдання всі бали сумуються.

Якщо дитина набрала в сумі за всіма трьома завданнями:

3-6 балів – у неї високий рівень готовності до школи;

7-12 балів – середній рівень;

13 -15 балів – низький рівень готовності, дитина потребує додаткового обстеження інтелекту та психічного розвитку.

Загальний результат тесту - це сума балів за всі завдання. Кращою буде найменша сума, гіршою - найбільша.

 

Вправи для знайомства в ігровій формі, для встановлення контакту між дітьми та усвідомлення своїх позитивних рис характеру.

Гра «Ім’я» (5 хвилин)
Мета: сприяти швидшому знайомству дітей.
Хід роботи: перший гравець називає своє ім’я, його сусід називає ім’я першого і своє, далі наступний називає перше ім’я, друге і своє і так по ланцюжку повторюються всі раніше названі імена і своє.
Гра допомагає запам’ятати імена поки що незнайомих однолітків, сприяє розвитку довільної пам’яті, згуртовує дітей.

Вправа „Кинь іграшку” (5 хвилин)
Мета: розвити уміння невербального спілкування, взаєморозуміння, навчити контакту очей.
Хід роботи: діти стають у коло.
Психолог бере в руки м’яч (або м’яку іграшку), він знаходить очима учня і кидає йому м’яч. Тепер те ж повинен зробити учень, який отримав м’яч. Треба уміти знаходити невербальний контакт.

Вправа „Знайомство” (10 хвилин)
Мета: згуртувати першокласників, більше дізнатися про інтереси один одного.
Хід роботи: всі діти сідають в коло.
Психолог, в руках, якого знаходиться м’яч розповідає правила гри, і про себе, про себе і свої інтереси, задаючи тим самим характер гри. Учень, який отримав м’яч, представляє себе: називає своє ім’я і улюблене заняття, хобі, захоплення. М’яч передається по колу.

Вправа „Дзеркало” (10 хвилин)
Мета: розвити здібності невербального спілкування дітей.
Хід роботи: учням пропонується об’єднатися в пари по два чоловіки. У кожній парі вибирається ведучий, його партнер – його „дзеркало”.
Завдання ведучого – здійснення спонтанних рухів руками. Другий учасник повинен синхронно повторювати ці рухи як би в реальному відображенні. Потім учасники міняються ролями – ведучий стає „дзеркалом”, а „дзеркало” – ведучим. Психолог говорить про те, щоб кожен член групи на своєму досвіді відчув, які індивідуально-динамічні відмінності існують між людьми, і як важливо налаштуватися на свого партнера по спілкуванню, щоб його правильно зрозуміти і відчути.

Вправа „Скажи „Добрий день” не так, як інший” (5 хвилин)
Мета: сприяти розвитку індивідуальності, доброзичливості дитини, розширення способів вітання людей.
Хід роботи: учням пропонується стати в коло і по черзі привітати один одного, якимось незвичайним способом.

Гра „Чарівний стілець” (10 хвилин)
Мета: сформувати адекватну самооцінку дитини.
Хід роботи: психолог, говорить дітям, що у кожної людини є позитивні якості, про які іноді не знає і сама людина.
Тому дуже важливо про них говорити їй. По середині кола ставиться стілець і по черзі кожен з учасників сідає на нього і всі інші говорять йому хороші слова про якості цієї людини, висловлюють свої побажання.

Вправа „Намалюй свій автопортрет” (15 хвилин)
Мета: допомагати дітям усвідомити своє „Я”.
Хід роботи: психолог пропонує дітям намалювати свій автопортрет.
Малювання супроводжується музикою (шум листя, води, вітру). Після того, які діти намалювали свої портрети вони повертаються у коло і представляють свій малюнок іншим дітям, розповідають про себе.

Вправа „Добрий день”(5 хвилин)
Мета: сприяти спілкуванню дітей один з одним.
Хід роботи: учням пропонується привітатися один з одним за руку.
Головна умова – поздороватися з кожним з присутніх, нікого не пропустивши. Можна вітатися з однією і тією ж людиною двічі, встановлюючи контакт очима.

Вправа „Малюнок сім’ї” (20 хвилин)
Мета: дізнатися про відносини дитини в сім’ї.
Хід роботи: психолог пропонує дітям сісти в коло і намалювати свою сім’ю.
Після закінчення малювання кожна дитина представляє свої малюнки і розповідає про своїх батьків та інших членів сім’ї: як кого звуть, хто чим любить займатися, хто де працює тощо.

Гра „Поміняйтеся місцями ті, у кого...” (5 хвилин)
Мета: розвити у дітей увагу, зняти напруження.
Хід роботи: психолог пропонує помінятися місцями дітям, у когоа) є старший брат;б) молодша сестричка;в) молодший брат;г) старша сестра;д) є і брат, і сестра;е) дідусь і бабуся живуть з ними разом;ж) дідусь і бабуся живуть в селі і т.д.

Бесіда „Що таке урок?” (10 хвилин)
Мета: дізнатися обізнаність дітей стосовно поведінки на уроці.
Хід роботи: психолог пропонує дітям висловити думки стосовно „Що таке урок?” Потім також психолог задає питання „Як можна показати, що ти готовий до уроку?” Наприклад, в школі є правило „Готовий до уроку”: по дзвінку учень стає біля своєї парти і чекає команди вчителя. Давайте спробуємо виконувати це правило. Програвання ситуацій:
Що потрібно зробити:
а) коли входить вчитель (або хтось старший) до класу;
б) коли хочеш що-небудь сказати, запитати;
в) коли хтось спізнюється на урок тощо.

Гра „Збери портфель” (10 хвилин)
Мета: розвити мотиваційну готовність дитини до школи.
Хід роботи: психолог розкладає перед дитиною різні предмети: іграшки, речі, навчальне приладдя.
Дитині потрібно за 1 хвилину зібрати портфель до школи. Якщо дитина вибрала предмети правильно (навчальне приладдя) і встигла у відведений час, вона впоралася із завданням. Результати гри фіксуються в карті-спостереженні.

Бесіда „Що можна зробити на перерві?” (10 хвилин)
Мета: дізнатися обізнаність дітей стосовно поведінки на перерві.
Хід роботи: психолог пропонує дітям висловити думки стосовно „Що можна робити на перерві?” Відповіді дітей обговорюються. (приготуватися до наступного уроку, сходити в туалет, переодягнутися на урок фізкультури, ритміки, черговим витерти дошку, пограти в ігри, з’їсти бутерброд тощо).

Ранкова зустріч

Ранкова зустріч – одна із практичних форм роботи, орієнтованих на кожного учня, що закладає фундамент для формування позитивного ставлення до освітнього процесу, учить брати активну участь у житті класного колективу, виконувати різноманітні спільні завдання, допомагає формувати навички критичного мислення, розвиває толерантність , відповідальність, готовність прийти на допомогу друзям тощо.

Метою ранкових зустрічей є виховання нового покоління, здатного адаптуватися до сучасного суспільства, у якому рівною мірою поважають індивідуальні права та інтереси з правами та інтересами суспільства в цілому.

Проводиться ранкова зустріч на початку кожного дня протягом 10 – 15 хвилин.

1. Сидячи(стоячи) у колі  вчимося чемно, толерантно вітатися один з одним.
2.  Впродовж короткого часу ділимося власними ідеями та досвідом, ставимо запитання, робимо, якщо потрібно, зауваження, коротко висловлюємо власне ставлення до почутого.
3.  Далі проводимо коротку групову вправу(ігри за певною темою, пісні, цікаві  розвивальні завдання).
4. Закінчуємо роботу «Щоденними новинами» (оголошення про роботу на сьогоднішній день).

Вправи для знайомства.

1. « А я ось такий»

Перший учень називає своє ім’я та рису характеру, що починається на першу літеру свого імені. Другий учень називає своє ім’я, рису характеру на першу літеру свого імені та ім’я попереднього товариша і його рису характеру і так далі.

2. «Моя улюблена страва»

Перший учень називає своє ім’я та страву, яку любить найбільше. Наступний учень називає своє ім’я, улюблену страву та повторює ім’я товариша і його улюблену страву і так далі.

3. « Хороше і погане»

 За годинниковою стрілкою учні (передають люстерко), називають своє ім’я  і одну хорошу та погану рису  характеру, якої б вони хотіли позбутися.

4. «Чарівний м’ячик»

Учні стоять у колі і тримають руки перед собою, готові впіймати м’ячик.

Діти по - черзі називають своє ім’я та ім’я товариша, якому кидають м’яч. Хто отримав м’ячик, ручки опускає. Гра триває до тих пір, поки всі учні не отримають м’яча.

5. « Я схожий на…»

За годинниковою стрілкою учні називають своє ім’я та назву тваринки, на яку вони схожі. За бажанням пояснюють чому так вважають.

6. « Комплімент»

Стоячи в колі, діти  по - черзі повертаються один до одного і говорять компліменти ( «У тебе сьогодні дуже гарна зачіска», «Спасибі за те, що ти мені допоміг нести портфель»).

7. « Подарунок»

По - черзі передають один до одному «чарівну скриньку»  і за допомогою міміки та жестів показують, що вони сьогодні подарують товаришу і чому. Товариш і клас намагаються здогадатися, про що йде мова.

8. « Тримай мою руку»

Діти стоять у двох колах повернуті обличчям один до одного. Вчитель подає команди, які учні виконують мовчки парами. Після виконання завдання зовнішнє коло робить крок вліво. Команди, які подає учитель: « Привіт», «Помиритися», «Висловити підтримку», «Висловити радість», «Пожалій», «Побажай успіху»,  «Попрощайся».

Вправи для роботи в групах по 2 -4 і більше учнів.

1. « Хто ми ?»

Об’єднати дітей у групи по 5 – 6 учнів, дати аркуш паперу. Учні мають намалювати свій клас так, як вони його уявляють. Наприклад: У вигляді вулика,

зірок у небі, курчат і тому подібне. Групи по – черзі презентують свою роботу.

2. «Вавилонська вежа»

Учні об’єднані у групи по 5 – 6 чоловік. Перед ними ставиться завдання  намалювати вежу. Перед виконанням завдання дається кожному учню картка з частиною вежі, яку треба намалювати. Діти мовчки домовляються між собою, хто буде починати і що буде малювати. Використовуються жести, міміка, рухи. Дається певний час на  виконання завдання.

3.  « Добре – погано».

У простій формі діти пізнають закони діалектики. Ця вправа навчає помічати протиріччя в предметах, явищах. Учні класу об’єднуються у дві команди: «Добре», «Погано».

Наприклад: сніг.

Добре, що випав сніг - це означає прихід зими.

Погано, що він мокрий, тому що можна промочити ноги і захворіти.

Добре, що можна кататися на санчатах, ліпити сніговика.

Погано, що не можна довго гратися на вулиці, бо сиро.

4. « Розумники» (ведучий починає, учні класу продовжують; працюють в групах; в парах.)

Вказівка: діти будують логічний ланцюжок. Вправа навчає міркувати.

Наприклад:

 - Чому ти спізнився?

 -  Пізно прокинуся, бо проспав.

 - Чому не прокинувся раніше?

 - Мама пізно розбудила.

 -  Чому так сталося?

 -  З вечора не завели будильник.

 -  Чому не завели?

 - Він зламався.

 - Чому він зламався?

 - З ним гралася молодша сестра і впустила на підлогу.

     5. «Спільне – відмінне»

       Вказівка: учні класу стоять у колі. Кожному дається картка(картки білого кольору та однакові за розміром) з певною кількістю крапок (крапки різного кольору, розміру, у вигляді кружечків, різна кількість, порядок розташування на картці відрізняється).

1 етап: Кожен учень досліджує картку і дає відповідь на запитання:  «Чим  цікава моя картка?»

2 етап: Учні стають парами і досліджують свої картки. Спочатку шукають спільне, а потім відмінне, далі озвучують на клас по колу.

3 етап: Учні стають групами по чотири і знову досліджують свої картки і знову шукають спільне та відмінне, потім озвучують на клас.    

6.«Знайомі місця»

Учні стоять у колі, але працюють парами.

Завдання: Н – д, уявіть, що ви зайшли на кухню, назвіть товаришу якомога більше слів про кухню. Далі подумки перейдіть до ванної кімнати, нехай товариш  назве слова про цю кімнату. Тепер подумки пройдіться по всій квартирі, називаючи слова один одному.

 

Методики діагностики інтелектуальної (розумової) складової готовності до школи.

                                             Тест "Запам'ятай 10 слів"

Мета: діагностувати стан слухової вербальної пам'яті.

Матеріал: 10 слів, не пов'язаних одне з одним за змістом.

Слова до тесту форми А: груша, око, лев, береза, чобіт, окуляри, диван,

лелека, чашка, ранець.

Слова до тесту форми Б: яблуко, ніс, слон, дуб, лампа, голка, книга, машина,

ворона, молоток.

Слова до тесту форми В: сіно, стіл, ворона, зошит, комп’ютер,

конструктор, годинник, картина, човен, яблуко.

Добираючи слова самостійно, потрібно слідкувати за тим, щоб вони

називали знайомі дітям предмети і не були пов'язані за змістом.

Інструкція для дорослого: Слова слід вимовляти не поспішаючи, в одному

темпі. Після того як ви голосно і виразно прочитали слово, зробіть паузу на 2-3

секунди і лише після неї вимовте наступне слово. Зверніть увагу, як дитина

слухає слова, чи намагається їх запам'ятати, як часто відволікається. Не варто у

цю хвилину робити їй зауваження. Після проведення тесту результати

спостережень можуть допомогти вам проаналізувати разом з дитиною, що

перешкоджало, а що допомагало їй під час запам'ятовування слів.

Повторне тестування бажано проводити не раніше, ніж через 2-3 місяці.

Відповіді дитини фіксуйте в протоколі.

Інструкція для дитини: Послухай уважно слова, які я прочитаю, і постарайся

їх запам'ятати. Після того, як я закінчу їх читати, ти назвеш ті слова, які

запам'ятав.

Оцінювання результатів:

Показник для реєстрації: кількість правильно відтворених слів (незалежно

від їх послідовності). За кожне правильно відтворене слово нараховується 1 бал.

Максимальний результат -10 балів.

Високий рівень - 6-10 балів.

Середній рівень - 4-5 балів.

Низький рівень - 1-3 бали.

Методика "Запам'ятай малюнки"

 Діти в якості стимулів отримують картинки, представлені на мал. 1 А. Їм дається інструкція приблизно наступного змісту:

«На цій картинці представлено дев'ять різних фігур. Постарайтеся запам'ятати їх і потім дізнатися на іншій картинці (мал. 1 Б), яку я тобі зараз покажу. На ній, крім дев'яти раніше показаних зображень, є ще шість таких, які ти досі не бачив. Постарайся дізнатися і показати на другій картині тільки ті зображення, які ти бачив на першій з картинок».

Час експозиції стимульної картинки (мал. 1 А) складає 30 сек. Після цього дану картинку забирають з поля зору дитини і замість неї йому показують другу картинку - мал. 1 Б. Експеримент триває доти, поки дитина не дізнається всі зображення, але не довше ніж 1,5 хв.

 

Оцінка результатів

10 балів - дитина дізналася на зображенні 1 Б всі дев'ять зображень, показаних йому на зображенні 1 А, затративши на це менше 45 сек.

8-9 балів - дитина дізналася на зображенні 1 Б 7-8 зображень за час від 45 до 55 сек.

6-7 балів - дитина дізналася 5-6 зображень за час від 55 до 65 сек.

4-5 балів - дитина дізналася 3-4 зображення за час від 65 до 75 сек.

2-3 бали - дитина дізналася 1-2 зображення за час від 75 до 85 сек.

0-1 бал - дитина не дізналася на зображенні 1 Б жодного зображення протягом 90 сек і більше.

 

Мал 1. Набір зображень для методики «Запам'ятай малюнки».

 

Висновки про рівень розвитку

10 балів - дуже високий.

8-9 балів - високий.

4-7 балів - середній.

2-3 бала - низький.

0-1 бал - дуже низький.

Тест Куглера

Мета: оцінка рівня розвитку дрібної моторики.

Інструкція: «Подивися на фігуру і намалюй таку ж ».

Процедура обстеження: тест складається з семи фігур, що ускладнюються, які дитина повинна самостійно намалювати. Фігури пред'являються по черзі по мірі виконання наступної.

Оцінка результатів : Фігура із зображенням хреста (5) обов'язково повинна бути виконана дитиною семи років. З нею справляються і шестирічні діти. Незрілим до шкільного навчання вважається дитина, яка перед вступом до школи не може намалювати останніх три фігури ( 5 , 6,7 ).

Висновки:

 7 - високий рівень;

6 – хороший;

 5 – середній;

 4 і менше - низький.

Методика «Четвертий зайвий»

Основи логічного мислення, які формуються до часу вступу у школу,

базуються на розвиткові наочно-образного мислення та є природним його

продовженням. Систематизація образних уявлень та відображення у них

суттєвих закономірностей та співвідношень усередині різних областей

дійсності – перехідна сходинка до логічного мислення. Інше джерело дитячої

логіки – формування наочно-схематичного мислення. В узагальнених,

схематизованих образних уявленнях вичленовуються основні властивості

об’єктів та встановлюються значимі взаємозв’язки між ними.

Недостатня розчленованість образних та понятійних характеристик

об’єктів у мисленні дитини призводить до частих труднощів у засвоєнні

навчального матеріалу. Наприклад, якщо дитина при слові “сантиметр” не

може позбутися образного уявлення маминого сантиметра, яким користуються

при пошитті одягу, то всі пояснення учителя дитина сприйматиме через

призму такого уявлення, це заважатиме їй зрозуміти зміст уроку.

Перевірку сформованості основ словесно-логічного мислення, бажано

будувати на основі поєднання чисто словесних завдань із завданнями,

виконання яких передбачає дії з наочним матеріалом.

Досліджується рівень узагальнень, логічна обґрунтованість і чіткість

формулювань, активність, можливість формування і використання

узагальнених уявлень.

Для діагностування потрібно 10 карток, побудованих за принципом: 3

предмети об’єднані загальним поняттям, а 4-й стосується іншого поняття.

Предмети та їх призначення повинні відповідати звичайному рівню

обізнаності дітей шестирічного віку.

Техніка проведення. Дитині показують картку із зображенням 4-х предметів і

просять назвати їх. Після чого ставиться питання: „Подивись уважно і скажи,

який тут предмет зайвий і чому? Який не підходить? Чому? А які 3 з них мають

щось спільне?».

Коли роботу з усіма 10 картками завершено, слід приступати до аналізу.

Готуючи картки, доцільно передбачити 4-5 таких, де б за кольором

контрастували не зайві предмети, а ті, що входять до складу поняття

(наприклад, така картка: груша, слива, яблуко, морквина. Слива за кольором

виділяється, але це не суттєва ознака). Такі завдання дають можливість

визначити, наскільки діти оперують суттєвими ознаками, відходячи від

несуттєвих і контрастних.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ:

Висока готовність мислення, коли 7-10 карток пояснюються з використанням

двох родових понять (зайва рибка, бо це риби, а решта – одяг), 3-4 картки

включають тільки одне родове поняття (зайва лопата, бо решта – посуд).

Достатня готовність мислення 7-10 карток пояснюються через одне родове

поняття (зайва лопата, бо це інвентар), або половина з двома родовими

поняттями, а половина – з одним.

Низька готовність – коли в 7-10 картках тільки називається зайвий предмет

без пояснень. Або виділяється предмет за неістотними ознаками (зразок

картки: зайва – риба, бо вона жива; або зайвий бантик, бо він червоний).

Діти із затримкою психічного розвитку потребують ряду додаткових

запитань для обґрунтування: „Чому цей предмет зайвий? Яким одним

словом можна назвати 3 предмети? Який до цих трьох предметів не підходить?

Чому ти так вважаєш?»

Тест «Класифікація»

Мета: вміння узагальнювати.

Обладнання: набір карток, у якому 8 геометричних фігур: 4 червоного кольору,

4 – синього. Серед фігур 4 квадрати, 4 круга. В наборі 4 великих і 4 маленьких

фігур. Дитині показують набір карток, що на них намальовані різні фігури.

Інструкція: «Розклади ці карти на групи так, щоб підходили одна до одної, були

чимось схожі». Коли картки будуть розкладені, дитину просять пояснити чому

вони саме так розкладені.

Після цього дослідник змішує всі картки і просить дитину: «знову розклади всі

картки на групи, але вже не так, як минулого разу».

Так повторюється три рази. Завдання дитини – знайти 3 принципи класифікації:

за величиною, за формою, за кольором.

Аналіз результатів:

Високий – 3 види класифікацій.

Достатній рівень – діти легко виконують 2-3 види класифікації без сторонньої

допомоги.

Діти із затримкою психічного розвитку мають труднощі під час виконання

цього завдання, виконують один вид класифікації швидко схоплюють зміст

завдання і виділяють принципи класифікації (частіше класифікують за формою

або кольором). Помилки найчастіше допускають через неуважність. При

виділенні другого і третього принципів потрібна допомога. Діти відчувають

труднощі при необхідності сформувати принцип роботи. Вони швидко

стомлюються і навіть сформовані разом з дослідником принципи не

узагальнюють.

Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації Н. Лусканової

Форма проведення: індивідуальна 1 групова.

Із шестирічками — індивідуальна або в малій групі, Із семилітка­ми —групова, але в групі не більш як 15 осіб (важливо, щоб діти вміли орієнтуватися на аркуші паперу і добре знали числа від 1 до 10).

Час проведення: 10—15 хв.

Інструкція для дітей, «Зараз я вам поставлю кілька запитань про те, як ви почуваєтеся в школі, що вам подобається, а що — ні. На кожне запитання ви можете відповісти: «так» (+) або «ні» (-). В анкеті немає «правильних» і «неправильних» відповідей. Відповідайте так, як є».

Інструкція. Для проведення групового анкетування необхідно заздалегідь підготувати бланки з номерами запитань, під­писані прізвищами учнів. Під час анкетування психолог зображає на дошці в клітинку такий самий бланк, як у дітей, і перед кожним запитанням показує на ньому, де саме потрібно ставити відповідь. Крім того, після кожного запитання психолог докладно пояснює мож­ливі варіанти відповіді і відповідні їм позначення {+, -). Наприклад, відповідаючи на запитання «Тобі подобається в школі чи не дуже?», ті, кому подобається в школі, ставлять напроти цифри «1» знак « + », кому не подобається — знак « - ».

З учнями, які на всі запитання відповіли тільки позитивно або тільки негативно, а також на бланках, на яких є зсуви відповідей щодо номерів запитань, необхідно провести повторне опитування індивідуально.

Запитання анкети

1.               Тобі подобається в школі чи не дуже?
2.               Уранці, коли ти прокидаєшся, ти завжди з радістю збираєшся в школу чи тобі хочеться залишитися вдома?
3.               Якби вчитель сказав, що завтра в школу необов'язково прихо­дити всім учням, ти пішов би в школу чи залишився вдома?
4.               Тобі подобається, коли у вас немає якого-небудь уроку?
5.               Ти хотів би, щоб не задавали домашніх завдань?
6.               Ти хотів би, щоб у школі залишилася тільки перерва?
7.               Ти часто розповідаєш про школу батькам?
8.               Ти б хотів, щоб у тебе був менш суворий учитель?
9.               У тебе в класі багато друзів?

10. Тобі подобаються твої однокласники?
Обробка результатів

Відповідь «так» на запитання 1,2, 3,7,9,10 оцінюється 3 балами, відповідь «ні» — 0 балів.

Відповідь «так» на запитання 4,5,6,8 оцінюється 0 балів, відповідь «ні» — 3 балами.

Інтерпретація

25—30 балів — високий рівень шкільної адаптації.

20—24 бали — середній рівень шкільної адаптації.

15—19 балів — зовнішня мотивація.

10—14 балів — низький рівень шкільної адаптації.

9 і менше балів — шкільна дезадаптація.

 

Додаток 2

Методика «Мій клас»

       Інструкція: “На цьому малюнку схематично зображений ваш клас. За столом сидить вчитель, учні зайняті своєю справою. Частина хлопців грається. Знайдіть і позначте хрестиком на малюнку себе, напишіть поруч свої ім’я та прізвище. Потім позначте (теж хрестиком) на малюнку свого товариша, напишіть поруч його ім’я і прізвище”.

Досліджувачу важливо знати:

З ким із учасників ситуації ототожнює себе досліджуваний?

Яке місце в класі він відводить ідентифікованому з собою персонажу (поруч з учителем, поза класною кімнатою, разом з хлопцями, один)?

Який зміст занять, емоційно значимих для школяра?

Аналіз результатів:

На малюнку позначені позиції, що вказують на вираженість пізнавальних інтересів: вирішення завдання біля дошки, спільне читання книги, питання, що задаються вчителю. В даному випадку ідентифікація щодо цієї позиції буде свідчити про адекватність соціально-психологічного та навчального статусу молодшого школяра.

Позиція “один, далеко від вчителя” – емоційно неблагополучна позиція дитини, яка вказує на труднощі адаптації до перебування в класному колективі.

Ототожнення себе з дітьми, що стоять у парі, разом грають, – доказ благополучної соціально-психологічної позиції дитини.

Місце поряд з учителем: учитель в даному випадку є значущою особою для досліджуваного, а досліджуваний ототожнює себе з учнем, прийнятим вчителем.

Ігрова позиція: не відповідає навчальній позиції.

Методика «Дерево»

Методика спрямована на дослідження шкільної мотивації та адаптації.

Форма проведення: групова.

Час проведення: 10-15 хвилин.

Обладнання: бланк, червоний і синій олівці.

Інструкція для дітей: Учням пропонуються аркуші з готовим зображенням сюжету: дерево, на якому розташовуються чоловічки. Кожен учень одержує лист із таким зображенням (але без нумерації фігурок). Завдання дається в наступній формі: “Розглянете це дерево. Ви бачите на ньому і поряд з ним безліч чоловічків. У кожного з них – різний настрій і вони займають різне положення. Візьміть червоний фломастер і обведіть того чоловічка, що нагадує вам себе, схожий на вас, має такий же настрій як у вас. Ми перевіримо, наскільки ви уважні. Тепер візьміть зелений фломастер і обведіть того чоловічка, яким ви хотіли б бути і на чиєму місці ви хотіли б знаходитися”.

Інтерпретація результатів: Позиції, які вибирає учень є ототожненням свого реального і ідеального положення, чи є між ними розходження?

Вибір позицій № 1, 3, 6, 7 характеризує установку на подолання перешкод;

№ 2, 19, 18, 11, 12 – товариськість, дружню підтримку;

№ 4 – стійкість положення (бажання домагатися успіхів, не переборюючи труднощі);

№ 5 – стомлюваність, загальна слабість, невеликий запас сил, сором’язливість;

№ 9 – мотивація на розваги,

№ 13, 21 – відстороненість, замкнутість, тривожність;

№ 8 – характеризує відстороненість від навчального процесу, відхід у себе;

№ 10, 15 – комфортний стан, нормальна адаптація;

№ 14 – кризовий стан, “падіння в прірву”.

Позицію № 20 часто вибирають як перспективу учні з завищеною самооцінкою й установкою на лідерство.

ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ

РІВНЯ АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ

ДО ШКОЛИ

(Л. Ковальова, Н. Тарасенко)

     Для отримання цілісної картини активності малюка у школі радимо використати «Опитувальник для визначення рівня адаптації дитини до школи», розроблений Л. Ковальовою та Н. Тарасенко, який допоможе педагогу систематизувати своє уявлення про дитину. При роботі з опитувальником учитель на бланку відповідей має викреслити номери, в яких описані фрагменти поведінки, характерні для конкретної дитини. Бланк розділений навпіл вертикальною лінією. Якщо викреслений номер — ліворуч від лінії, то при обробці він дає один бал, якщо праворуч — два. Максимальна сума балів — 70. Підрахувавши, яку суму балів набрав учень, можна визначити його коефіцієнт дезадаптації.

Бланк відповідей		Фактори поведінки
1		БС
2	3,4	НГШ
5,6		Л
7,8,9	10,11	НС
12,13,14	15,16	І
17,18,19	20,21	ГС
22,23	24,25,26	ІНС
27	28,29,30	НП
31,32,33	34,35	НМ
36	37,38,39,40	АС
41,42	43,44,45,46	ПІД

 

К = п / 70 × 100, де п — кількість балів, набрана першокласником. Аналіз отриманих даних дозволяє інтерпретувати значення коефіцієнта дезадаптації (К) таким чином: • показник до 14 % є нормальним; • від 15 % до 30 % свідчить про середній ступінь дезадаптації; • вищий від 30 % вказує на високий ступінь дезадаптації; • вищий від 40 % — дитина, як правило, потребує консультації психоневролога. У бланку відповідей усі номери тверджень згруповані за факторами поведінки:

• БС — батьківське ставлення;
•  НГШ — неготовність до школи;
• Л — ліворукість;
• НС — невротичні симптоми;
• І — інфантилізм;
•  ГС — гіперкінетичний синдром, надмірна розгальмованість;
• ІНС — інертність нервової системи;
•  НП — недостатня довільність психічних функцій;
• НМ — низька мотивація до навчальної
• діяльності;
• АС — астенічний синдром;
• ПІД — порушення інтелектуальної діяльності.

Така побудова бланка дає змогу зорієнтуватися і визначити, який фактор (чи група факторів) лежить в основі дезадаптації.

1. Батьки зовсім не займаються вихованням, майже не бувають у школі.

2. Під час вступу до школи дитина не володіла елементарними навчальними навичками (не вміла рахувати, не знала букв тощо).

3. Учень не знає багато чого з того, що відоме більшості дітей його віку, наприклад, днів тижня, пір року, казок тощо.

4. У першокласника погано розвинені дрібні м’язи рук: він має труднощі з письмом, у нього виходять нерівні букви тощо.

5. Учень пише правою рукою, але зі слів батьків є відученим шульгою.

6. Першокласник пише лівою рукою.

7. Учень часто безцільно рухає руками.

8. Першокласник часто кліпає.

9. Дитина смокче палець або ручку.

10. Учень інколи заїкається.

11. Першокласник гризе нігті.

12. У дитини тендітна статура, маленький

зріст.

13. Дитина явно «домашня», потребує доброзичливої атмосфери, любить, коли її

пестять, обіймають.

14. Учень дуже любить гратися, навіть на уроках.

15. Таке враження, що дитина молодша за інших, хоча за віком — ровесники.

16. Мова інфантильна, нагадує мову 4—5річної дитини.

17. Учень надміру неспокійний на уроках.

18. Легко сприймає невдачі.

19. Любить галасливі, рухливі ігри на перервах.

20. Не може довго зосередитися на одному завданні, завжди прагне зробити роботу швидше, не дбаючи про її якість.

21. Після цікавої гри, фізкультурної паузи дитину неможливо налаштувати на серйозну

роботу.

22. Довго переживає невдачі.

23. При несподіваному запитанні вчителя дитина часто губиться. Якщо ж дати час на обмірковування, може відповісти добре.

24. Дуже довго виконує будь-яке завдання.

25. Домашні завдання виконує набагато

краще за класні (різниця дуже суттєва, більша, ніж в інших дітей).

26. Дуже довго перелаштовується з одного виду діяльності на інший.

27. Часто не може повторити за вчителем найпростіший матеріал, але при цьому

демонструє відмінну пам’ять, коли йдеться

про речі, що її цікавлять (наприклад, знає марки машин, але не може повторити простого правила).

28. Першокласник вимагає до себе постійної уваги вчителя. Майже все робить лише після персонального звернення.

29. Багато помилок при переписуванні.

30. Щоб відволікти дитину від завдання, досить найменшої причини: рипнули двері,  щось упало.

31. Першокласник приносить до школи іграшки і грається на уроках.

32. Учень ніколи нічого не зробить понад покладений мінімум: не прагне дізнатися щось, розповісти.

33. Батьки скаржаться, що насилу всаджують дитину за уроки.

34. Таке враження, що на уроках учневі погано, оживає лише на перервах.

35. До виконання завдань не любить докладати жодних зусиль; якщо щось не виходить, кидає, шукає виправдань (наприклад, «болить рука, живіт, голова»).

36. У дитини не зовсім здоровий вигляд (худенька, бліда).

37. До кінця уроку першокласник працює гірше, часто відволікається, сидить із відсутнім виглядом.

38. Якщо щось не виходить, дратується, плаче.

39. Учень погано працює в умовах обмеженого часу. Якщо його квапити, може

зовсім «відключитися» або кинути роботу.

40. Першокласник часто скаржиться на втому, головний біль.

41. Майже ніколи не відповідає правильно, якщо поставлене запитання нестандартне і вимагає кмітливості.

42. Відповіді учня кращі, якщо у нього є опора на якісь зовнішні об’єкти (лічить

пальці тощо).

43. Після пояснення вчителя не може виконати аналогічного завдання.

44. Дитині важко застосовувати раніше засвоєні поняття, навички при поясненні

вчителем нового матеріалу.

45. Часто відповідає не по суті, не може виділити головного.

46. Таке враження, що учневі важко зрозуміти пояснення, оскільки основні навички і поняття у нього несформовані.

Ігри та вправи для розвитку пам’яті, уваги, мислення

Гра „Маленькі кульки” (5 хвилин)

Мета: створити невимушену атмосферу в групі.

Хід роботи: кожен учень виконує роль маленької кульки, яка вільно рухається по аудиторії. По команді: „Маленькі кульки об’єднуються у велику по 3, 4, 5 і т.д. людини” – об’єднання! Хто не зміг стати в групу, той стає ведучим. В кінці гри пропонується всім учасникам об’єднатися в один великий шар.

Гра „Замри” (10 хвилин)

Мета: розвити увагу, пов’язану з координацією слухового і рухового аналізатору.

Хід роботи: дітям пропонується пограти в гру, в якій вони активно рухаються, але за сигналом психолога всі діти завмирають в тій позі, в якій були у момент сигналу. Той, хто ворушиться або не почув – програє і вибуває з гри. Виграє той, хто залишається останнім.

Гра „Музичні стільці” (15 хвилин)

Мета: розвити увагу в швидкості реакції, уміння діяти за інструкцією.

Хід роботи: По колу розставляються стільці – на один менше, ніж кількість учасників. Звучить музика, всі біжать біля стільців. Як тільки музика замовкає, кожен гравець повинен зайняти будь-який вільний стілець. Хто не встиг зайняти місце, той вибуває з гри. Кожного разу один стілець забирається. Гра продовжується що до останнього гравця. Він і є переможцем!

Вправа „Знайди відмінності” (15 хвилин)

Мета: розвинути увагу.

Хід роботи: кожному учню пропонуються дві картинки, що здаються на перший погляд однаковими, але мають 10 істотних відмінностей. Учні повинні знайти ці відмінності і відмітити їх олівцем. Виграє той, хто знайде їх більше і швидше.

Гра „Пташка” (15 хвилин)Мета: розвити увагу і пам’ять.

Хід роботи: всі гравці сідають в коло і вибирають ведучого. У кожного гравця є фанти. (Фанти – будь-яка дрібна іграшка, річ тощо). Він сідає в середину кола і всім гравцям дає назви дерев (дуб, клен, липа, ялина і т. п.). Кожен повинен запам’ятати свою назву. Ведучий говорить: „Прилетіла пташка, сіла на дуб”. Дуб повинен відповісти: „На дубу я не була, відлетіла на ялинку!” Ялинка викликає інше дерево і т.д. Хто проґавить, віддає фант. В кінці гри фанти відіграються. Заняття

Гра „Фарби” (10 хвилин)

Мета: навчити дітей відрізняти кольори, розвити пам’ять.

Хід роботи: психолог перед проведенням гри ознайомлює дітей з різноманітними відтінками і кольорами фарб. Тільки після цього можна проводити гру „Фарби”. Діти вибирають господаря і два покупця; решта всіх учнів – фарби. Кожна фарба придумує собі колір і тихо називає його господареві. Коли всі фарби вибрали колір, господар запрошує одного з покупців.Покупець стукається: – „Тук-тук!” – „Хто там?” – „Покупець”– „Навіщо прийшов?”– „За фарбою”.– „За якою?” – „За блакитною”. Якщо блакитної фарби немає, господар говорить: – „Йди по блакитній доріжці, знайди блакитні чобітки, поноси та назад принеси” або „Скачи на одній ніжці по блакитній доріжці”. Якщо ж покупець вгадав колір фарби, він забирає її собі. Йде другий покупець, розмова з господарем повторюється. Виграє покупець, який вгадав більше фарб. При повторенні гри він виступає в ролі господаря, а покупців гравці вибирають.Правило. Покупець не повинен повторювати двічі один і той же колір фарби.

Вправа „Зниклий предмет” (10 хвилин)

Мета: розвити зорову пам’ять, увагу.

Хід роботи: На столі ставиться декілька невеликих іграшок. Дітям пропонують запам’ятати, що знаходиться на столі. Потім діти відвертаються, а ведучий ховає один предмет і пропонує учасникам гри відгадати, який саме.

Вправа „Що змінилося?”

Мета: розвити зорову пам’ять, увагу.

Хід роботи: На стіл ставлять декілька невеликих іграшок. Дітям пропонується запам’ятати, що і в якому порядку знаходиться на столі. Потім вони відвертаються, а психолог міняє місцями декілька іграшок і пропонує відгадати, що змінилося.

Вправа „Склади розповідь” (15 хвилин)

Мета: розвити мислення дитини і комунікативні навички.

Хід роботи: перед дітьми розкладається серія послідовних картинок в неправильному порядку. Психолог пропонується встановити вірну послідовність картинок і скласти за ними розповідь.

Гра „Мандрівник” (15 хвилин)

Мета: розвити мислення, пам’ять, увагу.

Хід роботи: кожна гра може бути тематичною. Наприклад, одна гра може бути присвячена назвам вулиць рідного міста, інша – назвам міст своєї країни, третя – назвам річок своєї країни тощо. Перед кожною грою треба розбирати з дітьми той конкретний матеріал, якому вона буде присвячена. Учасники гри сідають у коло, один лише мандрівник залишається в центрі. Учня, які сидять по колу тихо, так, щоб мандрівник не чув, вибирають для себе найменування міст або місцевостей. Мандрівник вголос називає міста, звідки і куди він хоче проїхати. Наприклад: „Я подорожую з Києва до Севастополя”. Учасника ігри, що вибрали ці назви, встають і міняються місцями, а мандрівник прагне зайняти одне з місць, що звільнилися. Той, хто залишається без місця, стає мандрівником.

Ігри для зняття м’язового напруження та розвитку великої моторики учнів

Гра „Неслухняні кульки” (10 хвилин)

Мета: допомогти зняти емоційну напругу, сприяти згуртуванню класу.

Хід роботи: гра проводиться в чотирьох підгрупах. Учасники кожної підгрупи беруться за руки, утворюючи коло. У кожній команді по 2-3 повітряної кульки одного кольору. Ігрове завдання: не розчіпляючи рук, утримувати кульки в повітрі якомога довше. На кульки можна дути, перекидати їх головою, плечем, перемагає та команда, яка довше за всіх зможе утримати кульки.

Гра „Зграя качок” (10 хвилин)

Мета: розвити велику моторику дитини.

Хід роботи: гравці стають в шеренгу на такій відстані, щоб не заважати один одному. Вони злегка згинають ноги в колінах і кладуть на них руки.По сигналу всі починають в напівсидячі швидко просуватися вперед до позначеної межі – „озера” (15-20 м), не зміняючи положення рук і ніг. Перемагає та качка, яка перша досягає озера (перетинає межу). Виграє той, хто приходить першим. Гра може повторюватися кілька разів.

Гра ”Зірви яблуко”(10 хвилин)

Мета: розслабити м’язи тіла.

Хід роботи: дітям пропонується встати так, щоб навколо кожного було достатньо вільного місця. Психолог говорить: „Зараз ми збиратимемо в саду яблука, які ростуть високо. Щоб зірвати яблуко, потягніться правою рукою якомога вище, встаньте на носочки, зробіть різкий вдих і зривайте. Тепер нагніться, покладіть яблуко в корзину, і поволі видихніть. Чудово! Зірвіть ще 2-3 яблука – то лівою рукою, то правою. Тепер давайте потрясемо долонями і повернемося у коло. Гра „Змія – заплуталася” (15 хвилин)

Мета: підвищити рівень працездатності учасників.

Хід роботи: один з учнів виходить з аудиторії. Інші встають в одну лінію і беруться за руки. Це велика змія. Перший і останній учасники – голова і хвіст змії. Змія заплутується: голова і хвіст рухаються, таким чином заплутують змію. Потім входить учень. який був за дверима. Зазвичай гра закінчується на емоційному підйомі.

Гра „Великої пазл” (15 хвилин)

Мета: розвити здатність встановлювати контакт з партнерами, досягти поставленої мети.

Хід роботи: психолог наперед готує картки: розрізає велику барвисту картину на декілька деталей (за числом учасників або більше) або приносить вже готові пазли. Потім він роздає по 1-3 картки. Завдання групи – зібрати загальну картину. Під час завершального обговорення учасники діляться своїми враженнями про те, що заважало і що допомагало їм при виконанні завдання.

Гра „Ловля риб” (15 хвилин)

Мета: зняти емоційну напругу, розвити велику моторику, пам’ять.

Хід роботи: перед початком гри психолог знайомить дітей за картинками з різними видами риб. Після чого учні поділяються на дві групи. Вони стають один проти одного на відстані кількох кроків. Одна група – риболови (їх менше), інша – риби. На початку гри між ними відбувається розмова:- Що ви в’яжете? – питають риби.- Невід, - відповідають риболови, виконуючи імітуючи рухи.- Що ви будите ловити?- Рибу.- Яку?- Щуку.- Ловите.Риби повертаються і біжать до встановленої межі. Кожен риболов прагне зловити хоч одну рибу. Гра повторюється, але називається інша риба. Ловити риб можна тільки у межах моря. Риба вважається спійманою, коли риболов доторкається до неї рукою.

Гра „Квіти” (15 хвилин)

Мета: тренувати пам’ять, увагу, розвивати рухову активність, зняти м’язове напруження.

Хід роботи: гравці можуть називатися квітами, звірами, рибами, птахами. Кожного разу психолог перед початком гри розповідає дітям про різні квіти, звірів, риб, птахів (в залежності від того, в яку вони гру грають).Кожен гравець вибирає собі назву будь-якої квітки. Одна і та ж назва не може бути у декількох дітей. За бажанням вибрана квітка, наприклад троянда, починає гру. Вона називає будь-яку квітку, наприклад мак. Мак біжить, а троянда наздоганяє його. Коли маку загрожує небезпека бути спійманим, він називає будь-яку іншу квітку, що бере участь в грі. Тікає названа квітка.Спійманий змінює свою назву і знову включається в гру. Перемагає той, хто жодного разу не був спійманий.

Гра „Пошта” (10 хвилин)

Мета: зняти емоційну напругу, виконання дій за зразком.

Хід роботи: дітям пропонується пограти в гру „Пошта”. Обирають одного ведучого, який говорить:– Дінь, дінь, дінь!– Хто там? – відповідають діти.– Пошта!– Звідки?– З міста.– А що в місті роблять?Ведучий може сказати, що в місті танцюють, співають, стрибають, малюють тощо. Всі гравці повинні робити те, що сказав ведучий. Той, хто погано виконує завдання, віддає фант. Гра закінчується, як тільки ведучий набере п’ять фантів. Потім викупляють фанти виконуючи бажання ведучого (станцювати, заспівати, розповісти вірша)

Гра „Літає – не літає” (20 хвилин)

Мета: розвити дрібну моторику, пам’ять, увагу, мислення.

Хід роботи: перед початком гри психолог з дітьми розглядає, хто літає, а хто ні. Окремо розповідає про птахів, що літають, і комах (з показом їх на картинках), про предмети, що літають, зроблені руками людини (літак, ракета), про казкових істот, що літають (при цьому зачитуються відповідні казки). Ця гра відбувається за столом. Учні кладуть на стіл пальці. Психолог називає птахів, звірів, комах, квіти тощо. При назві предмету, що літає, всі повинно підняти пальці вгору. Хто підніме пальці при назві предмету, що не літає, або ж не підніме при назві що літає, віддає свій фант. В кінці гри фанти „викупаються”.

Гра „Каблучка” (15 хвилин)

Мета: розвити емоційну витримку, швидкість реакції.

Хід роботи: гравці встають в шеренгу, тримаючи руки попереду човником. Вибирається ведучий. У руках у нього лежить невеликий блискучий предмет (каблучка, фантик з фольги). Ведучий йде і кожному неначе кладе каблучку в руки. При цьому він говорить: Я йду, йду, йду, Всім каблучку вам кладу, Ручки міцніше затискайте Та стежте, не позіхайте! Одному з дітей він непомітно кладе каблучку, а потім відходить і говорить: „Каблучка, каблучка, вийди на подвір’я!” Той, у кого в долонях опиниться каблучка, вибігає, а решта дітей повинна постаратися затримати його. Після слів „Каблучка, вийди на подвір’я!” всі гравці повинні встигнути швидко узятися за руки, щоб не випустити гравця з каблучкою.

Гра „Віддай хусточку” (15 хвилин)

Мета: розвити емоційну витримку, швидкість реакції.

Хід роботи: гравці діляться на дві групи і стають у шеренгу один проти одного, тримаючи руки за спиною. У центрі між шеренгами знаходиться один гравець. У кожній команді вибирають ведучого, якому дають хусточку. Ведучий проходить позаду своєї команди і непомітно вкладає хусточку в руку одному з дітей. Після цього гравець, що стоїть в центрі, дає команду: „Віддай хусточку!” Діти з хусточками повинні вибігти і віддати хусточку ведучому. Перемагає той, хто швидше віддасть хусточку. Перемагає команда, що набрала більше очок. Бігти і віддавати хусточку можна тільки за сигналом. Хусточку треба кожного разу давати різним дітям.

Малювання „Що мені подобається у школі?” (15 хвилин)

Мета: дізнатися про рівень шкільної мотивації дитини до навчання в школі.

Хід роботи: психолог пропонує намалювати дітям на тему „Що мені подобається у школі?” Після малювання учасники представляють свої малюнки і розповідають, що на них намальовано.

Вправа „Улюблена гра”(15 хвилин)

Мета: дізнатися про рівень шкільної мотивації дитини до навчання в школі.

Хід роботи: психолог пропонує дітям погратися в гру, яка їм більше сподобалася під час відвідування „групи розвитку”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Діагностика готовності дітей до школи / [упоряд.: О. Дєдов]. – Хотин, 2014. С. 54- 67.
2. Діагностичний інструментарій для визначення рівня адаптації учнів 1 класу [На Урок] / А.А. Шевченко. - 2018. – Режим доступу до матеріалу:  https://naurok.com.ua/diagnostichniy-instrumentariy-dlya-viznachennya-rivnya-adaptaci-uchniv-1-klasu-40616.html
3. Доброго ранку, ми раді, що ви тут!: посібник для вчителів з -проведення ранкової зустрічі. – К., 2004. – 56 с. (Всеукраїнський фонд «Крок за кроком»).
4. Колесова Г. Діагностика адаптації першокласників. Психолог. 2010. № 23-24. С. 3 – 18.
5. Коцюбинська Н.І. Діагностика та розвиток пам’яті у дітей: методичні рекомендації / Н.І. Бігун, М.Л.Тарнавська. 2014. 60 с.
6. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування  середньої школи – Режим доступу до журналу https://base.kristti.com.ua/?p=1129 Прийменко В. Ефективна адаптація першокласників. Програма підтримки. 2010. №33. С. 1- 11.