Програма для індивідуальної роботи з літературно обдарованими учнями

Про матеріал
Мета програми – розкрити учням красу поетичного слова, запалити в них вогник творчості, навчити їх висловлювати свої думки, почуття, ознайомити з основами віршування, азами поетичної грамотності, сформувати бажання творчості. Програма розроблена для учнів 8 -11 класів загальноосвітніх шкіл, що мають творчі здібності і розрахована на 34 години. До програми додаються: "Психологічний супровід", "Практичний мінімум для учнів" і"План самоосвітньої роботи учня
Перегляд файлу

                                                  Програма

                             для індивідуальної роботи

                    з літературно обдарованими учнями

 

                                    Пояснювальна записка

Кожна обдарована дитина – індивідуальність, яка потребує особливого

підходу. Сприяння реалізації обдарування потребує організації середовища,

яке виходить за межі навчання. Задача вчителя - допомогти дитині

розвинути в собі здібності для самореалізації, не тільки навчити, а й створити

умови, щоб дитина була готова до цієї складної самостійної роботи.

Головною метою роботи з обдарованими дітьми є створення умов для

формування високо інтелектуальної, активної творчої особистості.

Сучасний культурний світ потребує творчого кваліфікованого читача, зі

сформованими ціннісними орієнтирами, естетичними ідеалами, позитивним

емоційним досвідом, достатньо розвинутими інтелектуальними

можливостями. Успішно розв’язати ці завдання допомагає література,

зокрема поезія, як вища форма існування літературної мови, втілення

багатства і краси. Поезія розкриває сенс таких високих понять як «свобода й

щастя», «дружба і кохання», «добро і зло», «правда і неправда». Вона

допомагає зазирнути собі у душу і зрозуміти у чому сенс життя, справжня

краса, щастя. Поетична творчість – це високі слова, красиві почуття, кращі

поривання людини. А якраз цього не достає сучасному світу людей з його

невлаштованістю та відчуженістю.

Віршування досить поширене серед підліткового та юнацького осередку. Є

учні, які мають до цього хист, захоплюються поетичною творчістю. Задача

вчителя – словесника підтримати таких дітей і допомогти їм

самореалізуватися. Саме на цих дітей розрахована програма. Крім того, якраз

ця категорія учнів може розробляти сценарії до шкільних позакласних

заходів, брати участь у конкурсах дитячої творчості.

Мета програми – розкрити учням красу поетичного слова, запалити в них

вогник творчості, навчити їх висловлювати свої думки, почуття, ознайомити

з основами віршування, азами поетичної грамотності, сформувати бажання

Завдання:

 закріпити розуміння учнем художньої літератури як особливої форми

вираження людської свідомості;

 удосконалити навички читання й аналізу ліричних творів;

 ознайомити учнів з основами теорії і практики віршування;

 вчити розрізняти основні засоби художньої мови та її зображувальні

можливості;

 розвивати творче мислення учнів, формувати їх образний світ та практичні

навички, готувати до участі у творчих конкурсах.

Програма розроблена для учнів 8 -11 класів загальноосвітніх шкіл, що мають

творчі здібності і розрахована на 34 години.

                            Структура програми

Вступ. (1 година)

І. Розділ. Краса і сила поетичного слова (3 год.)

ІІ. Розділ. У лабораторії митця. Основи віршування. (7 год.)

ІІІ. Розділ. Основні засоби виразності художньої мови.(5 год.)

ІV. Розділ. Світ сучасної поезії. (5 год.)

V.Розділ. Практичні заняття з теорії віршування. (10 год.)

VІ. Розділ. Підсумкові заняття. (4 год.)

Основними формами і методами занять є:

-розповідь учителя, демонстрація, аналіз поезій, науково-популярних книг,

теоретичних праць, написання власних віршів, укладання та презентація

збірки, виразне читання поезій, творчі звіти.Зміст програми

 

                            Зміст програми

Вступ (1 год.)

Вплив поезії на свідомість людини. Вислови видатних митців про силу

поетичного слова. Читання та аналіз поезій класичних та сучасних поетів

(практично). Чи потрібна поезія сучасній людині?

І. Краса і сила поетичного слова (3 год.)

Поезія як літературний рід у мистецькому світі. Із секретів поетичної

творчості окремих митців слова: П. Тичини, М. Рильського, В. Симоненка,

Ліни Костенко. Мальовничі барви і мелодії лірики. Звукопис. Поетичний

образ, його різновиди. Поетичний підтекст. Аналіз індивідуального стилю

окремих митців (практично).

ІІ. У лабораторії митця (7год.)

Основи поетики: ритм, римування, види римування. Рима, її різновиди.

Строфічна будова, види строф. Стопа. Віршовий розмір. Характеристика

віршової форми (практично).

ІІІ. Основні засоби виразності (5 год.)

Звукова організація художньої мови. Лексичні засоби художнього

мовлення. Тропи: епітет, метафора, порівняння, гіпербола, уособлення,

метонімія, анафора, антитеза тощо. Поетичний синтаксис.

ІV. Світ сучасної поезії (5 год.)

Ліричні види, жанри. Тематичний поділ ліричних творів. Індивідуальний

стиль письменника. Тонічне, силабо-тонічне віршування (на прикладах).

Вільний вірш. Акровірш. Фігурна поезія. Верлібр ( на прикладах). Ліро-епос.

Аналіз поезії сучасних митців (практично).

V. Практичні заняття (10 год.)

Добір рим, видів римування. Визначення віршованого розміру. Складання

строф різних видів. Визначення та характеристика троп. Характеристика

художнього мовлення. Аналіз поезій різних жанрів. Вибір теми, відбір

художніх засобів. Створення власних поезій. Укладання поетичних збірок.

VІ. Підсумкове заняття (4 год.)

Презентація власних збірок. Творчі звіти учнів.

Учні повинні знати:

 особливості лірики як літературного роду, її жанри;

 необхідні відомості з методики віршування ;

 засоби художньої виразності;

 найвідоміших класичних і сучасних поетів та їх твори.

Учні повинні вміти:

 визначати жанр поетичного твору, його віршовий розмір, особливості

римування;

 аналізувати образну систему поезій;

 робити ідейно-змістовий аналіз власних поезій та творів класичних і

сучасних поетів;

 укладати збірки, розробляти сценарії.

 

Практичний мінімум для учнів

(додаток 1)

Очікувані результати

1. Засвоєння учнями теоретичних основ поетики та віршування, основних

засобів виразності художньої мови.

2. Розвиток навичок віршування, вибору теми, образної структури,

поетичної форми, жанру.

3. Оволодіння навичками аналізу поетичних творів різних жанрів.

4. Укладання та оформлення власних поетичних збірок, альманахів,

складання сценаріїв.

5. Участь у роботі поетичних клубів, вечорів поезії, конкурсах дитячої

творчості.

 

Психологічний супровід

(додаток №2)

 

Самоосвітня діяльність обдарованої дитини

(додаток №3 )

 

Рекомендації батькам творчо обдарованих дітей:

1. Не стримувати розкриття потенціальних можливостей творчо

обдарованої дитини.

2. Уникати однобокості в навчанні та вихованні.

3. Не позбавляти дитини можливостей займатися улюбленою справою.

4. Допомагати дитині в задоволенні основних людських потреб(почуття

безпеки, любові, поваги до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія

якої скована загальними проблемами не спроможна досягти висот

самовираження.

5. Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися улюбленими

справами.

6. Підтримуйте здібності дитини до творчості і проявляйте співчуття до

невдач. Уникайте незадовільної оцінки її творчих спроб.

 

Список рекомендованої літератури для учнів:

1. Бандура О..М. Теорія літератури. – К., 1969

2. Басій І. Краса і сила слова. – К., 1983.

3. Волинський П.К. Основи теорії літератури// Вступ до

літературознавства. – К., 1968

4. Данильцова І.Д. Довідник з теорії літератури. – К., 2001

5. Золотий гомін. Українська поезія слова. – К., 1991

6. Ільєнко І.О. Жага. Труди і дні Максима Рильського: Документальний

життєпис. – К., Дніпро, 1995

7. Кузьменко В.І. Словник літературознавчих термінів. – К., 1997

8. Лесин В.М. Літературознавчі терміни. Довідник для учнів. – К., 1985

9. Малкович І. Із янголом на плечі. – К., 1997.

10.Моренець В. Сучасна українська лірика: модель жанру// Сучасність. –

1996. - №6

11. Рижий І. По той бік метафори // Жовтень. – 1989.- №1.

12.Сорока М. Відлуння десятиліть. Українська література ІІ половини ХІХ

століття. Навчальний посібник. – К.: Грамота, 2001.

13.Стус В. Час творчості. Післямова Д.В. Стуса. : Дніпро, 2001

14.Франко І.Я. Із секретів поетичної творчості. – К., 1969.

Список використаної літератури:

1. Бандура М. Теорія літератури. – К.- Радянська школа. - 1969

2.Бісер.М. Програма «Обдаровані діти»// Завуч. – 2001. - №4

Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - №4

3. Буряк В.К. Сотворчество учителя и учащихся в учебном процессе.//

Формирование активной творческой личности в учебном процессе

школы и вуза. – Кривой Рог. – 1996.

4. Гарбер О.І. Здібності: природа і розвиток //Школа і виробництво. – 2004

5. Дружинин В. Умными рождаются, талантливыми становятся // Обруч. –

1999. - №3

6. Лей тес Н.С. О признаках детской одаренности // Вопросы психологии. –

2003. - №4

7. Мелик-Пашаев А.А. О художественной одаренности // Искусство в

школе. – 2003. - №3.

8. Мифаева Ю. , Ушаков Д. Одаренный ребенок имеет право стать

талантливым // Управление школою. – 1997 . - №43.

9. МОН повідомляє: Вимоги до змісту і оформлення програм курсів за

вибором // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях,

ліцеях, колегіумах. – 2010. - №5

10. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навч. посібник.

– К. – 1996.

11.Савенков О.І. Принципи розробки навчальних програм для обдарованих

дітей // Педагогіка. – 2000. - №3.

12. Технології формування творчої особистості // Освітні технології. – К., -

2001. – С. 109-126.

13. Чорна Л.С. Психологічне забезпечення розвитку творчих здібностей

учнів // Обдарована дитина. – 2001. - №2. – С. 42-47.

15. Цимбалюк В. Програми допрофільних спецкурсів з української мови.

У світі поезії // Українська мова і література в середніх школах,

гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2005. - №7 -8Бойко С. Робота з

поетично обдарованими дітьми. З досвіду роботи

 

Додаток №1

Практичний мінімум для учнів

Рима та римування

Вправи:

1. Доберіть рими до слів: мова, Україна, блакить, осінь, зима,

день, хвилювати, колисати.

2. Доберіть рими до дієслів з вправи 1 та визначте, якими

частинами мови вони є.

3. Доберіть рими до слів, визначте, які це рими – чоловічі,

жіночі чи дактилічні: пора, гори, листочок, долоня, сонечко,

колосся, наша, хатина.

4. Згрупуйте слова, які римуються.

Ріки, крилом, навіки, ходили, золоту, звуки, очі, селом, садах,

руки, птах, спів, поріг, снів, ночі, мили, проведу.

5. Розташуйте правильно слова в рядах, так, щоб вони

римувалися. Визначте, яке римування у вірші (суміжне,

перехресне або кільцеве).

Різні країни є на світі,

Просто рай – такі є землі!

Але України своєї

Не забувай – де б ти не був!

В. Сіренко

6. Оберіть вдаліше закінчення віршованого рядка:

Зашумить наді мною (калина, ліщина, горобина),

Вкриє рястом остання (осінь, зима, весна).

Україно моя, (Вітчизно, Батьківщино),

Рідне земле і доле (ясна,моя, гірка).

П. Воронько

7. Розташуйте у правильній послідовності рядки вірша

(римування перехресне).

Листочки вітру він не віддає.

З вербою тихо розмовля тополя,

Самотній дуб стоїть посеред поля

І весняне вбрання пригадують своє.

А. Брика

8. Розташуйте у правильній послідовності рядки вірша

(римування суміжне).

Чому я не сокіл, чому не літаю?

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Я б землю покинув і в небо злітав.

М. Петренко9. Придумайте римоване закінчення.

Радісно любити, хто цього не знає?

Бо любов - це світло, нелюбов – це тьма.

Тільки той щасливий, … (хто любов’ю сяє).

В світі ж без любові і … (життя нема).

В. Сосюра

10. Складіть вірші із римованим закінченням (буриме) на задану

риму:

…………………дорога.

…………………днини.

…………………що мога

…………………країни.

(Хай важка дорога,

Хай похмурі днини,

Все зроби, що мога,

На користь країни.

П. Грабовський)

11. Складіть вірш із римами:

Врода – природа, розцвіли – одягли, весна – красна, тривога –

дорога, дощем – кущем.

12. Допишіть таке слово, щоб більша кількість літер збігалася у

стовпчику:

Дорога зірка молодець

……………………………

13. Виявіть порушення ритму в окремих рядках білого вірша і

відновіть цей ритм, переставивши слова в належному

порядку.

А земля лежить медова,

А поля мріють пожаті,

На городах достигають

Зеленоребрі гарбузи –

І в світі сивім пташинім

Широкий рівний мах крил.

(А земля лежить медова,

А поля пожаті мріють,

На городах достигають

Гарбузи зеленоребрі –

І в пташинім сивім світі

Крил штрокий рівний мах.

М. Рильський)

Розміри в силабо-тонічному віршуванні

Вправи:

1. З поданих слів складіть дворядкову строфу: вставай, думка,

для, година, хто, живий, повтала, в, кого, праці, настала.

2. З поданих далі рядків упорядкуйте чотирирядкову строфу,

знайдіть зайві рядки.

Дрімали натомлені очі…

І щедру незміряну ласку

Схилялось над ліжком привітне чоло,

І довгі недоспані ночі.

Дитинства сполохану казку.

Спасибі вам, мамо, за ваше тепло.

3. Зберіть шестирядкову строфу:

Ти ж бо життя і творіння основа.

Я часто ночами пригадую знов

І щедру незміряну ласку

Мамо! Немає милішого слова

Спасибі вам, мамо, за вічну любов

Дитинства сполохану казку.

4. Складіть акровірш:

а) зі словом поезія, б) зашифруйте своє ім’я.Засоби художньої виразності

Вправи:

1. Прочитайте подані далі рядки і вкажіть, яку зброю

використовували лицарі.

І заходився змітати

Столітній пил, що зброю вкривав

(Мечі, кольчуги, лати).

2. Закінчить дворядкову строфу неологізмом:

Ще й досі гуде скам’янілий крок

Пихато, зухвало … (ходульно).

3. Доберіть символи до слів.

Підступність – (змій, чорний ворон, хижак).

Кохання – (червона троянда).

Вірність – (голуб, лебідь).

Гостинність – (хліб-сіль, коровай).

Працьовитість – (бджола, мураха).

Батьківщина – (криниця, лелека, колиска).

Молодість – (весна, квітка, вінок).

Життя – (свічка, рушник, дерево).

4. Поетичний синтаксис:

Знайди:

а) анаферу – єдинопочаток;

б) епіфору – повторення слова чи виразу на початку рядків,

строф;

в) паралелізм – однорідна синтаксична побудова речень;

г) інверсія – порушення узвичаєного порядку слів у реченні,

перестановка частин фрази;д) градація – зростання або зменшення експресивної сили

троп.

Тропи

1. Доберіть із дужок слова, які є епітетами до слова калина

(червона, журна, росяна, буйна, нова, яскрава, гілляста,

загадкова, духмяна).

2. Знайдіть до слів Батьківщина, серце, квітка епітети та

заримуйте їх.

3. Доберіть із дужок порівняння до слів:

а) х м а р а (як пухнаста вата, наче олово, немов глибока

річка, ніби ясна зірка);

б) я л и н к а (як маленький їжак, ніби воскова свічка, немов

струнка дівчина).

4. Упорядкуйте порівняння:

Книжка наче крила чайки.

Пісня як джерело мудрості.

Рушник немов життєва доля.

Брови ніби душа голосна України.

Мова як море діамантів.

5. Закінчить поетичний рядок порівняннями:

а) Похилилася калина… (мов засмучена дівчина).

б) Роса сяє на листі … (наче сонце барвисте).

6. Доберіть метафори з дужок до словосполучень:

а) С и н і о ч і (сині фіалки її оченят).

б) Р о ж е в і щ і ч к и (троянди щічок).

7. а) Закінчіть рядок уособленнями:

Я мовчазний іду,

А квітки …

б) Складіть чотирирядковий вірш на тему «Весна».Аналіз ліричного твору

1. Зробіть аналіз вірша за схемою:

1. Назва.

2. Жанр.

3. Тема.

4. Ідея.

5. Композиція.

6. Образність.

7. Пафос.

8. Ритм, строфа.

9. Розмір.

10. Рима.

11. Тропи.

12. Поетична лексика.

13.Поетичний синтаксис.

14. Поетична фонетика.

2. Зробіть переклад вірша російського поета українською мовою

 

Додаток № 2

1. Констатуючі методики дать змогу виявити ряд природних нахилів індивіда. Інтелектуальні нахили, які є досить важливими в літературній творчості, можна зафіксувати за допомогою поширеного в світі вербального тесту Айзенка, призначеного саме для вивчення вербального (словесного) інтелекту. Цей тест складається з 50 завдань, проте для дослідження літературних нахилів можемо для прикладу вибрати деякі з них і запропонувати виконати за певний час.

1. Вставте слово, яке послужило б закінченням першого слова і початком другого (кількість крапок у дужках означає кількість букв): ГО (...) КОТ.

2. Розв'яжіть анаграму (побудуйте з літер повнозначні слова) і вилучіть зайве слово: КОХЙЕ, СНІЕТ, НАКИГ, ЛУФОБТ.

3. Знайдіть спільне закінчення (у формі повнозначного слова) для всіх буквосполучень: ТРИ ЗАЙ ПІЙ (...) ПРИ ГАР

4. Знайдіть спільний початок для трьох слів: БУРКА (...) ГОРЕЦЬ КНИЖНИК

 5. Вставте слово, яке означало б те саме, що і слова, винесені за дужки: НАСИП (...) МЕХАНІЗМ. Ключ: 1) бой; 2) хокей, теніс, книга (зайве), футбол; 3) мати; 4) чорно; 5) вал.

Примітка: кожен тип завдання можна повторити кілька разів, придумавши нові варіанти.

Оцінки результатів: відкладіть по горизонтальній лінії графіка кількість правильних рішень; вертикальна лінія — це шкала з позначеними балами; проведіть діагональну лінію ліворуч; точка на вертикальній лінії відповідає 1(2 — показнику інтелектуальних здібностей (здібним вважається той, хто подолав не менше половини завдань).

Визначити рівень вербального інтелекту може і така вправа: із груп по чотири слова виділити ті, які є: а) синонімами, б) антонімами, в) паронімами тощо. Наприклад: а) корисний, практичний, добровільний, мимовільний; б) білий, зелений, чорний, дерев'яний; в) корисний, корисливий, добрий, крислатий.

Тести на спостережливість.

На сторінці паралельно розміщені два графічні малюнки, які з першого погляду видаються ідентичними. Пропонується за певний час знайти відмінності між ними (число відміннос- тей обов'язково вказується). Пригадуєте, Шерлок Холмс запитав доктора Ватсона, скільки сходинок у їхньому будинку? Спробуйте подібні запитання поставити своїм вихованцям. Запропонуйте учням розглянути картину і запитайте, скільки основних кольорів використав художник.

 Методика «образна пам 'ять» допомагає виявити не просто мнемонічні здібності індивіда, а й розкрити в ньому здатність до зорового сприйняття і запам'ятовування образів навколишнього світу.

Тест складається із 12 зображень (наприклад, будинок, дерево, гриб, кіт, метелик, кораблик, годинник, куб, трикутник, цифра, літера, хімічний символ). 20 секунд іде на запам'ятовування, після чого зображення прибираються, а учням пропонується намалювати чи записати словами те, що запам'яталося.

Оцінка: образна пам'ять добра в тих, хто відтворить більше 8 зображень. Тести, за допомогою яких можна виявити екстраверсію/інтроверсію, емоційну стабільність/нестабільність, психологічні особливості індивіда (схильність до асоціальної поведінки, дивацтв, конфліктності, егоцентризму, байдужості тощо), однаково продуктивні як для дослідження характерулюдини загалом, так і для означення її творчих здібностей, оскільки психологія творчості й сам творчий процес нерозривно пов'язані з конкретними психічними станами та процесами (з такими методиками можна ознайомитися у книгах з практичної психолога або в збірниках психологічних тестів).

2. Прогностичні методики покликані досліджувати творчі здібності з погляду їх перспективності, життєздатності, готовності трансформуватися у сподіваний результат. Здатність до активного, швидкого асоціювання понять та образів можна з'ясувати завдяки таким асоціативним словесним тестам, які в різні роки XX ст. пропонували К.-Г.Юнг, Г.Кент, А.Розанов, В.Вундт, О.Лурія, Д.Рапопорт. Стимульний матеріал складається із списку не пов'язаних між собою слів (слів-стимулів).Коли слово прочитується, піддослідний повинен якомога швидше вимовити слово, яке першим спало на думку. Фіксується час реакції та особливості понять, що з'явилися асоціативно.

Наведемо приклад із нашої практики. Ось 20 слів-стимулів та стільки ж асоціативних понять: 1) акація — колюча; 2) бал — Наташа Ростова; 3) весілля — сльози; 4) груша — оса; 5) дратва — дратівливий; 6) зебра — пішохідний перехід; 7) камбала — Кутузов; 8) любов — свічка; 9) мармур — котеня; 10) насіння — соняшник; 11) обруч — бочка; 12) опір— грубощі; 13) порох — характер; 14) причина — тичина; 15) приманка — гачок; 16) рай — кого хочеш вибирай; 17) роль — театр; 18) сон — химера; 19) текст — роман; 20) троянда — десерт (слова стимули можуть бути збільшені до сотні). Інтерпретація одержаних результатів залежить від поставленої мети.

По-перше, фіксуючи час, який витрачає опитуваний на пошук слова, визначаємо швидкість реакції, а в перспективі — швидкість асоціювання понять та образів, що є складником процесу літературної творчості.

По-друге, характер асоціацій може свідчити про уявлення, інтереси та установки індивіда. З наведеного прикладу зроблено такі висновки: окрім «нормальних», звичних асоціацій (1, 10, 11,15, 17), котрісвідчать про стабільний рівень вербального інтелекту, піддослідний виявив літературні (2), історичні (7), психологічні (13, 18) асоціації. Деякі з асоціацій мають образний характер (6, 7, 8, 18); є такі, що з'явилися за зоровою асо- ціацією, але водночас вони несподівані, дотепні (5, 9); кілька асоціацій (14, 16) вказують на схильність до римування; асоціація «весілля — сльози» є антонімічною за смислом і говорить про вияв підсвідомих рефлексій; а пара «троянда — десерт» не піддається логічному аналізу і може свідчити про кількарівневий процес виникнення та формування асоціації, внаслідок чого для стороннього ока зникає внутрішній зв'язок між поняттями, хоч для самого автора асоціації він існує, адже сповістив про себе. Загальний висновок: піддослідний — особа із творчими, зокрема літературними здібностями, оскільки має образне мислення, відчуває слово на смисл і на звучання, схильний до несподіваних, часом рефлекторних словесних асоці- ацій. Учням середнього шкільного віку можна запропонувати своєрідну словесну гру, побудовану на асоціативному пошуку. Наводиться перше й останнє слово пропонованого асоціативного ряду і ставиться завдання (на час, щоб визначити швидкість асоціативного мислення) вибудувати ряд слів- понять, щоб пов'язати репрезентовані слова, які за значенням далекі одне від одного. Наприклад: дерево — м 'яч (дерево — ліс — лісосмуга — поле — футбольне — футбольний — м'яч); небо — чай (небо — земля — вода — пити — чай); печера — книга (печера — темний — чернець -- слово Боже -*- Святе письмо — Біблія — книга); трава — ковбаса (трава — сіно — кінь — ковбаса); бджола — поїзд (бджола — жало — біль — ліки — імпортні — везти — поїзд).

Звичайно, у наведених прикладах знадобилося менше десяти «кроків», аби вибудувати асоціативний ряд, проте в умовах вільного асоціювання (одне слово може мати десятки смислових зчеплень) можна витратити значно більше зусиль. Чим коротший асоціативний шлях, тим вдатніший до словесної творчості індивід.

Психосемантичні (з грецьк. ветапіікоз — означальний) тести дозволяють визначити оціночне, емоційне ставлення індивіда до об'єктів, внаслідок чого можна говорити про його ціннісні орієнтації, соціальні установки, про сприйняття себе самого.

На поданій таблиці зображено за допомогою знаків опозиційні поняття. Запропонуйте піддослідному розшифрувати їх:

Якщо розшифровано 65—75% значень, то це означає підвищену здібність до семантичного диференціювання (розрізнення), що характерно для образно- репродуктивної та образно-конструктивної діяльності індивіда.

Візуальні протиставлення, що використовуються для диференціювання понять: 1 — тупий, 2 — гострий, З — вгору, 4—вниз, 5—товстий, 6— тонкий, 7—розпливчатий, 8 — чіткий, 9 — великий, 10 — малий, 11 — вертикальний, 12 — горизонтальний, 13 — темний, 14 — світлий, 15 — округлий, 16 — ламаний, 17 — близько, 18 — далеко, 19 — однорідний, 20 — неоднорідний, 21 — звивистий, 22 — прямий, 23 — врозтіч, 24 — докупи. Запропонуйте піддослідному вибрати в таблиці ті пари знаків, які йому найбільше подобаються.

Показники: «тупий — гострий», «округлий — ламаний» — це «фактор оцінки», який проливає світло на потенційний інтерес особистості до оціночних характеристик дійсності (наприклад, у літературних творах); «великий — малий», «близько — далеко», «темний — світлий» — це «фактор сили», що відображає потяг до впорядкованості, контролю, поміркованості, конструктивних дій, а у творчості — до епічних жанрів, складних за будовою, з потужним сюжетом і добротно змодельованими образами; «вгору — вниз», «врозтіч — докупи», «вертикальний — горизонтальний» — це «фактор активності», що характеризує динамічних особистостей, котрі в літературній творчості працюють досить плідно, але не захоплюються великими полотнами, тому схильні до «малих» жанрів, експресивного стилю, навіть до авантюрних та епатажних витівок у творчості.

 Мотиваційні тести застосовують тоді, коли мають справу з літературними початківцями, які віддають на суд читача (це можуть бутидрузі, вчителі, батьки) свої перші творчі спроби. У цьому разі важливо виявити випадковість невипадковість звернення до літературної творчості і з'ясувати її мотиви (чи їх комплекс).

 Можна провести тестове опитування, яке складається з 15 запитань.

1. Що спонукає вас до літературної творчості? а) внутрішня потреба (5 очок); б) не задумувався над цим (3); в) це подобається моїм друзям (1).

 2. Вам приємно займатися літературною творчістю? а) так (5); б) це більше схоже на творчі муки (2); в) є приємніші речі (1).

3. Кому спершу показуєте свої літературні спроби? а) учителю (5); б) друзям (3); в) батькам (3).

4. Що відчуваєте після завершення літературного твору? а) радісне збудження (5); б) звільнення від напруги (3); в) сумніви щодо зробленого (2). 5. Чи присвячуєте ви комусь свої твори? а) коханій людині (3); б) батькам (3); в) рідній землі (1).

6. Що намагаєтеся довести своєю творчістю? а) спроможність виразити себе (5); б) свою винятковість (3); в) учителі недооцінюють мене (2).

7. Кого маєте намір вразити своєю творчістю? а) будь-яких читачів (5);б) критиків (3); в) друзів (2).

 8. Як ви ставитеся до критики своїх творів? а) зважаю на думку критиків (4); б) ігнорую критику (2); в) мені неприємна критика (1).

9. Коли ви займаєтеся літературною творчістю? а) коли є внутрішня потреба висловитися (5); б) коли є натхнення (3); в) у вільний час (1).

 10. Якби у вас були музичні здібності, то чи залишили б ви літературну творчість? а) це не заважає одне одному (5); б) поклався б на те, що краще вийде (3); в) зайнявся б музикою (2).

11. Чи хотіли б ви видати книгу своїх творів? а) це моя найбільша мрія (5); б) ще не думав про це (3); в) а хто її видасть? (1).

12. Чи любите, коли вас хвалять за літературні твори? а) байдужий до цього (4); б) ні (3); в) так (2). 13. До чого має прагнути автор у літературному творі? а) бути щирим (5); б) до майстерного володіння словом (4); в) до ефектності (2).

14. Чи хочете пов'язати своє життя з літературою? а) так, це мій вибір (4); б) як вийде (3);в) можливо, це тимчасове захоплення (1).

 15. Чи подобається вам словом впливати на людей? а) це дає відчуття влади (4); б) так (4); в) люди цього все одно не помітять (1). Інтерпретація результатів: 65—45 балів — стійкі мотиви до літературної творчості, яка для опитуваного є внутрішньою потребою, індивідуальним покликанням і спроектована на людей, котрі потребують художнього слова; 44—25 балів — мотивом для творчості є здебільшого особисті амбіції, не позбавлені літературної зацікавленості; творчі спроби є несистематичними, імпульсивними, навіяні бажанням будь- що відзначитися; джерело такої творчості може пересохнути в будь-яку мить; менше 25 балів — звернення до літературної творчості спровоковане тимчасовим захопленням, прагненням виділитися, переоцінкою своїх літературних нахилів, розвиток яких можна вважати неперспективним, оскільки творчі імпульси ідуть здебільшого від зовнішніх, а не від внутрішніх чинників.

Конструктивні (комбінаторні) здібності на вербальному рівні можуть виявити вправи, котрі зазвичай використовуються у шкільному віці як словесна гра.

 Приклад 1. Утворення нових слів (іменників у називному відмінку) з літер ключового слова (у ньому має бути не менше 9—12 букв). Метрополітен — метро, ремонт, ром, літр, метр, трон, літо, лото, тол, мер, мор, монтер, моноліт, нетрі, лом, лот, лоно, лорнет, рот, торт, неон, мотор, метеор, пілот, пліт, тлін, тіло, тло, поліно, поле і т.д. (Той, хто складе найбільше слів, є не тільки переможцем, а й здібним словесним комбінатором.)

Приклад 2. Із поданих слів утворіть якомога більше речень: а) письменник, книга, видавництво, рецензент, редагування, роман, жанр, зацікавитися, гостросюжетний, відомий, багатоплановий, явище, художній, стиль, тираж; б) освіта, підручник, видавати, недостатній, новизна, методичний, школярі, вчителі, папір, кошти, спонсори, обмеження, безвихідний, становище. Приклад 3. Український поет XVII ст. Іван Величковський практикував «курйозні вірші», серед яких були і такі: Отець, син, утішитель, дщер, матер, невісту Ізбра, возлюби, сниска, красну, благу, чисту. Ці слова необхідно впорядкувати так, щоб вийшов зв'язний текст. Поет подає такий варіант: Отець дщер ізбра красну, Син матер возлюби благу, Утішитель невісту сниска чисту. На такий взірець можна придумати й інші вправи, аби виявити комбінаторні здібності індивіда. Помічено, що літературно обдаровані люди тяжіють до театрального самовираження, тобто можуть не тільки створювати текст драматичних творів чи кіносценаріїв, уявно «граючи» всі ролі, які там передбачені, а й часом самі грають на сцені або знімаються в кіно (Кропивницький, Старицький, Карпенко-Карий, Вінграновський, Шукшин).    Отож для діагностики літературних здібностей може згодитися методика «психодрами», що здійснюється у формі імпровізованої театральної вистави, у якій піддослідний грає певну роль, виявляючи в акторській інтерпретації нахили до перевтілення, співпереживання, емоційної образності (усе це властиво і письменникам у процесі роботи над літературним твором).

Діагностика літературних здібностей

Навчити самобутності письменника неможливо. Можна відкрити в собі чи в комусь іншому творчі літературні здібності. Аби їх помітити, розгадати і спрямувати в еволюційне русло, необхідна діагностика з відповідними критеріями, дослідницько-аналітичними формами і методиками. Передусім це має бути психодіагностика, оскільки йдеться про сферу, яку ми узагальнено називаємо – душа. Літературні здібності (хоч це і паражоксально) зрідка ставали об’єктом наукових спостережень у сенсі їх виявлення, класифікації механізмів стимуляції. Очевидно причиною тут є особливо тонкі матерії словесної творчості і тому ловити здатність до такого впорядкування слів, котрі б набували художньої сили, не так просто, як можна це побачити в людей обдарованих музичними, акторськими чи образотворчими здібностями. Тому окремі методики передбачають

виявлення літературних здібностей за різними критеріями: спостережливість, розвинута уява, чіпка пам'ять, мобільна фантазія, легкість та розкутість асоціацій, гнучкість мислення, відчуття мови тощо. Для того, щоб скласти

 

                         ПЛАН  САМООСВІТНЬОЇ РОБОТИ УЧНЯ

 

1

Художня література як форма суспільної свідомості. Обєкт літератури. Художній домисел.

Вересень

Виписки. Підготовка презентацій для уроків літератури.

2.

1.

Жовтень

Створення опорних схем, конспектів. Аналіз художніх творів.

3.

Звукова організація художньої мови.

Листопад

Опрацювання літератури.

4.

Лексичні засоби художньої мови.

Грудень

Аналіз художніх творів, добір матеріалу з творів класиків.

5.

Тропи.

Січень

Добір матеріалу та його аналіз.

6.

Віршова мова. Античне віршування.

Лютий

Опрацювання літератури.

7.

Народне віршування. Силабічне віршування.

Березень

Характеристика віршової форми. Добір зразків з літератури.

8.

Силабо-тонічне віршування.

 Квітень

Характеристика віршової форми, створення власних поезій.

9.

Тонічне віршування.

Травень

Характеристика віршової форми.

з/п

Зміст матеріалу

Термін виконання

                                              Форма впровадження

уявлення про ці особливості творчої особистості, застосовують психодіагностичні методики тестування  результатів літературної діяльності

       

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
10 січня
Переглядів
54
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку