Урок Життя і творчість Є. Гребінки . Байка «Ведмежий суд». Балада «Човен».

Українська література 9 клас Життя і творчість Є. Гребінки . Байка «Ведмежий суд». Балада «Човен».

Тема. Життя і творчість Є. Гребінки . Байка «Ведмежий суд». Балада «Човен».

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю Є. Гребінки, допомогти усвідомити ідейно-художні особли­вості твору; розвивати навички виразного читання байок, балад , їх аналізу, висловлення власних думок з при­воду прочитаного; виховувати почуття людської гід­ності, справедливості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

ЕТАПИ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

V.СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

VІ.ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

• Виразне читання, аналіз балади П. Гулака-Артемовського «Рибалка», висловлення свого враження про неї.
• Завдання учням.

— На основі визначення поняття «балада» доведіть, що твір «Ри­балка» П. Гулака-Артемовського є баладою.

Балада — невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, ле­гендарно-історичного або героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом.

Особливості балади:

• зображення героїчної або фантастичної (переважно трагічної) події із життя головного героя;
• висока ліричність
• схвильований тон розповіді;
• як правило одна—дві основні дійові особи;
• наявність героїчних або фантастичних персонажів;
• стислість в зображенні подій, героїв, описів;
• віршова форма.
• Прочитайте останній рядок першої строфи балади, з'ясуйте, які звуки повторюються, з якою метою; який це художній засіб. (Звуки «р», «г» передають гуркіт грому, це алітерація, яка підсилює образну картину бурхливого моря.)
• Визначте, які художні засоби близькі до народної поетики. (Зменшувально-пестливі слова (нічка, весельце), повтори (плавле), звертання (мій покою), нестягнені форми прикметників (буйнії, лютеє), ви­ гуки, питальні та окличні речення.)
• Назвіть риси романтичного стилю в баладі. (Грізна морська стихія, трагедія з човном, переживання ліричного героя, зв'язок із фольклором.)

3) Заповнення таблиці «Риси романтизму, національні риси в баладі»П. Ґулака - Артемовського „Рибалка".

Риси романтизму

Національні риси

Діє міфічна істота — русалка

Сильні почуття — Рибалка стрибає у воду, закохавшись у чарівну Ру­салку Використовуються фольклорні еле­менти і под.

Вживається велика кількість зменшувально-пестливих слів,

народнопісенних зворотів;

зовні Русалка нагадує типову українську дівчину — коса, гарні виразні брови;

Русалка любить співати, «бровою моргає» і под.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Полтавщина дала світові й українській літературі багатьох ви­значних особистостей. Серед них — Євген Павлович Гребінка, якого І. Франко назвав «талановитим писателем російсько-українським». Доля відвела цій людині зовсім небагато часу — всього 36 років, але скільки ж він встиг зробити! Вісім томів творів, громадська діяльність, організація видання українських творів, допомога молодим літерато­рам, безпосередня участь у викупі з кріпацтва Т. Шевченка і виданні його знаменитого «Кобзаря». Ось про це ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.

V.СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Слово вчителя.

Народився Є. Гребінка 1812 року в сім'ї дрібного поміщика, колишнього гусарського офіцера, котра мешкала тоді на хуторі Убіжище, неподалік від Пирятина, що на Полтавщині. Тут, серед селян, він мав змогу познайомитися з усіма скарбами усної народної творчості, а захоплюючі розповіді няньки-кріпачки запам'яталися йому на все життя.

Освіту отримував вдома, займався з приватними вчителями, був старанним, особливо цікавився міфами, історією, літературою.

У 13 років Гребінка успішно складає екзамени і вступає до Ніжинської гімназії вищих наук, куди, хоч і нелегально, проникали волелюбні ідеї творів Пушкіна, Рилєєва, Радищева, Грибоєдова та ін.

Після закінчення гімназії юнак їде завойовувати столицю. У Петербурзі він працює в комісії духовних училищ, викладає в кількох навчальних закладах.

У себе вдома Гребінка влаштовує літературні вечори. На одному з них вперше на людях читає свої вірші Тарас Шевченко, який прийшов разом з художником Іваном Сошенком. Після першої зустрічі Гребінка став часто запрошувати Шевченка до себе, давав йому книжки, часом допомагав матеріально.

У цей період з'являються й власні твори Є. Гребінки, за його участі друкується український альманах «Ластівка».

Оселившись у Петербурзі, письменник назавжди зберіг любов до рідного краю. Майже щоліта він приїжджав додому, відвідуючи рід­них, друзів та знайомих.

Помер Євген Гребінка у розквіті творчих сил. За заповітом його по­ховали на батьківщині.

Перу письменника належить чимало оригінальних і перекладних поезій українською та російською мовами, байки, романи, повісті, кри­тичні статті та ін.

У своїх байках Гребінка висміював вади кріпосницького суспільс­тва — несправедливий суд, кругову поруку чиновників тощо — зробив це в оригінальній, дотепній формі.

2.Виразне читання байки Є. Гребінки «Ведмежий суд».

3.Словникова робота.

Бомага — тут: заява;попеластий — сіро-коричневий, кольору попелу;

винниця — підприємство з виготовлення спиртних напоїв; м'ясиво — м'ясо;

брага — початковий продукт при виготовленні спиртного, що от­римується після бродіння (або відходи);

сутки — доба; ситенький — жирненький, справний;

опреділили — визначили; понеже — тому що, оскільки;

сласті — солодощі, смачне; ратиці — нижня частина копит.

4.Евристична бесіда, спостереження над текстом.

— Який «гріх» вчинив Віл? (Їв те, що повинен.)

— Чому Волові не дали слова для виправдання? (Воно для них було неважливим.)

— Чи помилували б Вола, коли б він їв «м'ясиво»? (Ні, бо мета суду — самим збагатитися.)

— Прочитайте кінець байки від слів «І так опреділили...», визнач­те, у якому стилі він написаний, чому? (Написаний в офіційно-ділово­му стилі з використанням слів і зворотів тогочасного судочинства. Це надає творові вірогідності, сприяє розкриттю його основної думки.)

— Дослідник творчості Є. Гребінки С. Зубков так пише про зміст бай­ки: «Зовні законність начебто додержана: і суддя є, і підсудки, і слідс­тво велося „трохи не цілі сутки", і вирок написано за всіма правилами, але з байки ясно видно, що торжествують не істина і справедливість, а вигода сильніших, вдасть імущих, які вершать суд „по-своєму".

В цій чудовій своєю художньою лаконічністю, дотепністю і виразністю байці постає правдива картина судового свавілля — від повної безправності безневинного підсудного і аж до того типового факту, що донощику, Лисичці, теж перепадає дещиця з панського столу — ратиці. Зміст байки настільки прозорий, що вона навіть не увінчується звичай­ною для цього жанру мораллю».

—Як ви думаєте, чи можливе щось подібне в реальному житті? (Зіставити з реальною ситуацією, наприклад при вирішенні справи про землю, нерухомість, спадщину і под.)

3.Виразне читання балади «Човен».

4.Словникова робота." Уп'ять — знову; мавки — міфічні істоти; байдаки — козацькі човни; плавле — пливе, плаває.

(Учитель роз'яснює лексичне значення інших слів, які здалися уч­ням незрозумілими.)

5.Обмін враженнями щодо прочитаного.

— Який настрій твору?

— Що можна сказати про ліричного героя балади? Наскільки він, на вашу думку, близький авторові?

— Який прийом, характерний для народної пісні, використовує поет, коли порівнює бурхливе море з людським життям? (Поетичний паралелізм.)

6.Слово вчителя.

Літературознавець С. Зубков пише: «Вірш „Човен" має автобіографіч­ний характер роздумів молодого поета, що вирушає з рідного хутора в Пе­тербург, мовби кидається в піняві хвилі розбурханого житейського моря, яке спочатку грається, а там і нещадно розбиває одинокий човен.

Романтизовано схвильована розповідь досягається засобами народної поетики: хвилі — „мов чорнії гори", хмари.— „як темная нічка", громи гуркотять — „мов голос небесної кари", „пустують по піні мавки".

Проте у автора відсутнє відчуття приреченості...

Вже саме твердження про неможливість заховатися від світу, від життя, і навіть більше — розуміння, що „не можна ж вік цілий про­бути з собою одним",— свідчать про активність накресленої автором життєвої програми. Попрощавшись із хуторським „покоєм", не маючи певності, що „недоля і лютеє горе" минуть його в столиці, автор ради служіння вищій меті сміливо пускається в світ білий».

— Чи згодні ви з таким твердженням літературознавця? Адже до особливостей балади належить, як ви пам'ятаєте з визначення, зобра­ження героїчної або фантастичної (переважно трагічної) події із життя головного героя.

7.Спостереження над текстом.

— Випишіть алегоричні образи та визначте їх значення.

Алегоричні образи

їх значення

човен море хвилі, вітри, хмари, громи

людина життя життєві випробування, негаразди

VІ.ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Завдання учням.

—Прочитавши подані уривки, назвіть ключове слово, яке б відбивало одну з визначальних рис характеру Є. Гребінки.

- Під старість Г. Квітка-Основ'яненко дуже заприязнився з моло­дим тоді Євгеном Гребінкою. Приїхавши до Харкова, Гребінка відразу ж поспішив провідати письменника в Основі. Побачивши у вікні ста­рого чоловіка, котрий читав книжку, він запитав:

- А чи вдома пан Основ'яненко? — І відразу ж вигукнув, вдивив­шись у нього: — „Здоров, батьку Грицьку"

Квітка, а це таки був він, одклав книжку, перехилився через вік­но і, зрадівши, спитав:

— А чи не Гребіночка?

Так упізнали один одного, перед тим ніколи не бачившись, обидва письменника. Пізніше, в 1841 році, Є. Гребінка надрукував у своїй , «Ластівці»Квітчині повісті „Сердешну Оксану", „Пархомове снідання", „Напущання як зав'язано". Зі свого боку Г. Квітка присвятив Є. Гребінці оповідання „Перекоти-поле".

* * *

Тринадцятилітнього Олександра Афанасьєва батько відвіз у Ні­жин до гімназії вищих наук. Тут уже вчився близький Олександрів земляк Євген Гребінка.

Олександр почав жити в Ніжині на одній квартирі з Євгеном у про­фесора гімназії Соловйова. Гребінка був старший за Афанасьєва на п'ять років і, певна річ, заохотив свого молодого товариша до літера­турних занять.

... Зв'язок між письменниками зберігся й пізніше. В 1841 році Гребінка видав альманах „Ластівка", де було надруковано дві поезії Афанасьєва-Чужбинського, одну з яких — „Скажи мені правду, мій добрий Козаче", присвячено Гребінці,— стала вона згодом популяр­ною народною піснею.»

(З книги В. Шевчука «З вершин та низин»)

(Відповідь: товариськість.)

Завдання учням.

Визначте віршовий розмір балади і спосіб римування.

Чотиристопний амфібрахій.

Римування абабввб — перехресне та суміжне.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон». —

Продовжіть речення.

«Мене зацікавила постать Є. Гребінки тим, що ...»

«Про байку „Ведмежий суд" я думаю, що ...»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати байку, аналізувати її, висловлювати свої міркування з приводу прочитаного.Уміти аналізувати, висловлювати свою думку про неї; формулювати власне життєве кредо