Програма психопрофілактики агресивної поведінки молодших школярів та школярів середніх класів «Світ наших емоцій»

КЗ «Мирненський обласний центр соціально-псиологічної реабілітації дітей» ЗОР

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програма психопрофілактики агресивної поведінки молодших школярів та школярів середніх класів

«Світ наших емоцій»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2020 рік

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Актуальність теми. Із проявами агресії та насильства ми зустрічаємось удома, у школі, на вулиці. На жаль, вони стали частиною нашого повсякденного життя. Усе частіше й частіше ми відчуваємо себе безпорадними, почувши із засобів масової інформації про прояви різного роду жорстокості.

Тема агресії завжди викликала інтерес психологів. Як стверджують фахівці, агресія є вродженим проявом інстинкту боротьби за виживання, і є абсолютно природним проявом. Але у кожного прояви та рівень агресії різний, з огляду на індивідуальні особливості і темперамент. 

Під агресією мається на увазі будь-яка навмисна дія у фізичній або словесній формі, спрямована на спричинення шкоди, утрати та болю іншим людям або собі самому. Насильство, у свою чергу, ‑ це агресія, спрямована на інших людей.

У дітей, як і в дорослих, розрізняють вербальну й невербальну агресію.

Формами вербальної (словесної) агресії є: обзивання, настирні скарги, зухвалість по відношенню до дорослих або однолітків, висміювання, колючі зауваження з метою викликати в іншої людини неприємні емоції.

Формами невербальної агресії є фізична й нефізична. Агресія фізична ‑ це безпосереднє спричинення болю іншим людям, що більше притаманна хлопчикам, має два варіанти. Перший ‑ це псування оточуючих предметів, а другий ‑ це спричинення болю за допомогою фізичного нападу (різного роду удари, штовхання, підніжки, щипання, кусання, дряпання, викручування рук, паплюження, удари різними предметами тощо).

Напад не завжди спрямовується на джерело агресивної реакції. Дитина може зірватися на своєму однолітку, іграшках, порвати малюнки, таким чином переносячи свою агресію з того, хто її викликав, на іншого, причому, як правило, того, хто несе в собі меншу загрозу для дитини або викликає менший інтерес.

Агресія з перенесенням, як другий тип фізичної агресії, виникає тоді, коли на основі попереднього досвіду дитина здатна припустити, що за свої агресивні дії по відношенню до дорослого її покарають. Агресивна поведінка в такому разі буде спрямована на людей більш слабких – молодших братів і сестер або товаришів.

Агресія нефізична виникає, як правило, у дітей дошкільного віку. Це передражнювання, пики та гримаси, демонстрація язика, різного роду жести з метою подражнити іншу людину.

Агресії присвячено багато фундаментальних психологічних досліджень, але при цьому, дуже мало літератури, що містить конкретні практичні рекомендації з корекції агресії та закріплення навичок конструктивної поведінки. Набір психологічних технік, які використовує у своїй практиці практичний психолог у системі освіти, досить обмежений і не вирішує цю проблему комплексно.

У діагностиці агресивної поведінки психологи найчастіше використовують тести Розенцвейга, «Неіснуюча тварина», Баса-Дарки, тощо. З метою каталізації агресії, м’язової релаксації агресивній дитині найчастіше пропонують регулярно «бити грушу» або рвати папір, деякі психологи проводять тренінгові заняття з корекції агресивної поведінки, але, на жаль, це дає тимчасовий результат, адже вплив спрямований не на дитину, а на розв’язування одиничних ситуацій.

Не рекомендується обмежувати агресивні ігри дитини, щоб вся негативна енергія не залишалася всередині, її потрібно вивільняти, перенаправити в позитивне русло - спорт, творчість, або активні ігри.

Психологічна корекція агресивної поведінки дітей повинна носити комплексний системний характер і враховувати основні характерологічні особливості агресивних дітей: відсутність контролю над своїми емоціями; обмежений набір поведінкових реакцій у проблемних для них ситуаціях, відсутність емпатії й високий рівень особистісної тривожності, а також неадекватна самооцінка. Для того щоб результат роботи з агресивною дитиною був стійким, необхідне пророблення кожної характерологічної особливості даної дитини.

Мета: забезпечення позитивного емоційного фону, почуття комфорту, згуртованості групи; зняття емоційної напруги; розвиток емпатійних здібностей у дітей; ігрова корекція агресивності, зняття вербальної агресії; заучування соціально-прийнятих норм поведінки за допомогою зворотних зв’язків з ровесниками, встановлення довірливих відносин, стимуляція гуманних почуттів; ауторелаксація.

Завдання:

• Зниження рівня особистісної тривожності;
• Навчання дитини прийнятних способів вираження свого гніву;
• Навчання дитини технік контролю над негативними емоційними станами, а також розвиток навичок саморегуляції;
• Формування конструктивних пведінкових реакцій у проблемних для дітей ситуаціяї;
• Розвиток емпатії й адекватного рівня самооцінки.

Форма занять: групова.

Очікуваний результат: зняття емоційної напруги; розвинути почуття емпатії; зниження рівня вербальної та невербальної агресії; сформувати конструктивні форми спілкування, навички самоконтролю та самопізнання; закріпити прийнятні форми вираження гніву.

Кількість занять: 14 занять, тривалістю по 1 – 1,5 годині.

Група: 10-15 учнів.

 

Тематичний план

№	Тема	Кількість годин
1.	Заняття 1	1
2.	Заняття 2	1
3.	Заняття 3	1,5
4.	Заняття 4	1,5
5.	Заняття 5	1,5
6.	Заняття 6	1,5
7.	Заняття 7	1,5
8.	Заняття 8	1
9.	Заняття 9	1,5
10.	Заняття 10	1,5
11.	Заняття 11	1
12.	Заняття 12	1,5
13.	Заняття 13	1
14.	Заняття 14	1,5
	Усього	18,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I ЕТАП OРІЄНТУВАЛЬНИЙ

ЗАНЯТТЯ 1

Мета: забезпечення позитивного емоційного фону, почуття комфорту, згуртованості групи; зняття емоційної напруги; розвиток емпатійних здібностей у дітей.

Хід заняття :

1. Гра «Привітання»

Мета: підготувати учасників до роботи, створити позитивну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.

Хід гри: на рахунок «1-2-3» всі одночасно голосно називають своє ім’я, а за сигналом «мовчанка» (підношу малець до губ) треба закрити рот долонею. (Діти вигукують свої імена). – Ой, який шум та гам. Чи дізналися ви, як звати ваших однокласників? Чи дізналась я, як вас звати? Ні? Чому? (Діти відповідають). Таким чином, наше знайомство не вийшло, ми не почули імен один одного. Тому треба говорити по черзі, й тоді ми почуємо кожного.

2. Вправа «Ім’я»

Мета: розвиток комунікабельності, зняття тривожності, формування позитивної самооцінки, почуття власної неповторності, впевненості, спокою.

Обладнання: м’яч.

Хід вправи: діти передають по колу м’яч, називаючи попередніх учасників та додаючи своє ім’я. Дозволяється називатись вигаданим ім’ям – це служить діагностичним симптомом незадоволення собою та низького рівня самооцінки.

3. Гра «Добра тварина»

Мета: зняття напруження, формування почуття згуртованості групи.

Хід вправи: Учасники стають у коло і беруться за руки. Психолог тихим голосом говорить: «Станьте, будь ласка в коло і візьміться за руки. Ми – одна велика, добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає! А тепер подихаємо разом! На вдих – робимо крок уперед, на видих – 1 крок назад. Вдих – 2 кроки вперед, Видих – 2 кроки назад. Та не тільки дихає тварина, так само чітко і рівно б’ється її велике добре серце. Стук – крок уперед, стук – крок назад і т.д. ми усі беремо подих стукіт серця цієї тварини собі.»

4. Вправа «Від страшного до прекрасного»

Мета: розвиток співчуття, співпереживання, емпатії у дітей.

Обладнання: пластилін.

Хід вправи: кожній дитині дають шматочок пластиліну із завданням створити «щось неприємне для кожної дитини». Після обговорення створених істот дітям пропонують виправити свої «скульптури». Обговорення.

5. Етюд «Усмішка по колу»

Мета: зниження напруження, створення атмосфери довіри, забезпечення позитивного емоційного фону.

Хід вправи: Усі беруться за руки і «передають» посмішку «по колу»: кожний учасник обертається до свого сусіда праворуч і ліворуч і, побажавши йому що– небудь хороше і приємне, усміхається йому, той усміхається наступному сусіду і т.д. При цьому можна образно «ліпити усмішку» у долонях і обережно «передавати» її по колу, із рук у руки.

Психолог цікавиться враженнями дітей від заняття, дякує групі за роботу і запрошує на наступну зустріч.

 

ЗАНЯТТЯ 2

Мета: забезпечення атмосфери довіри; зняття емоційного напруження, підвищення адаптації в колективі; розвиток уміння розпізнавати емоційні стани інших людей; розвиток почуття співчуття, милосердя, розвиток позитивних емоцій.

Хід заняття:

1. Вправа «Пухнастики і колючки»

Мета: підготувати учасників до роботи, створити позитивну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.

Обладнання: набір невеликих пухнастих і колючих предметів (кульки вати і кнопки), скринька (коробка).

Хід вправи: психолог вітається з групою і запитує, з якими емоціями вони прийшли на сьогоднішнє заняття: з «колючкою» , яка символізує якісь неприємності, роздратування, негатив, чи з «пухнастиком» – радістю, піднесеністю? Починаючи з психолога, всі по черзі вибирають «колючку» чи «пухнатиска» і висловлюють свої емоції на даний момент, кладучи їх у скриню.

2. Рухлива гра «Будь– ласка»

Мета: зняття емоційного напруження, створення атмосфери довіри, забезпечення позитивного емоційного фону, розвиток уваги. 

Хід вправи: психолог подає команду, яку потрібно виконувати лиш за умови, якщо вона супроводжується певним зверненням, тобто: «Будь– ласка…». Якщо це слово не пролунало, а дехто з дітей виконав команду, то вони вибувають з гри. Команди можуть бути різними, наприклад: «праворуч», «ліворуч», «підняти праву ногу», «підняти ліву руку», тощо.

3. Вправа «Наші емоції»

Мета: розвиток уміння розпізнати емоційні стани інших людей.

Обладнання: піктограми різних емоційних станів (мал. 1), папір А4, олівці, дзеркало.

Хід вправи: психолог показує піктограми дітям. В одній казковій країні жили собі гноми. Всі вони були дуже різні, кожен жив у своєму будиночку. Вони називались: Веселун, Сумненький, Буркунчик (сердитий гном), Боюнчик (усього боїться), Дивунчик. Психолог звертається до дітей: 1) «А тепер, діти, давайте знайдемо піктограми, що схожі на наших гномів і назвіть, коли буває таке обличчя у людей». 2) «Перемалюйте схематичні малюнки так, щоб ліворуч були зображення емоційних станів, що дітям подобаються, а праворуч – ті що не подобаються». Після виконання завдання діти по черзі називають емоційні стани, зображення яких виявились ліворуч, потім – праворуч, і пояснюють, чому їм подобаються або не подобаються певні емоційні стани. 3) «Визначіть свій настрій, емоційний стан у цей момент, намалювати його на аркуші паперу і коротко поясніть причину того чи іншого стану». Під час обговорення різних емоційних станів, психолог звертає увагу на особливості експресії обличчя: форма очей і брів, форма губ, положення куточків рота тощо.

Діти виконують вправу «Дзеркало» Мета: навчитись розпізнавати емоційні прояви.

Хід вправи: дітям пропонується зобразити по черзі всі емоційні стани перед дзеркалом. Під час проведення вправи слід звернути увагу дітей на те, що кожна людина проявляє емоції по– своєму, але у вираженні їх завжди є щось схоже.

4. Бесіда «Чарівне слово»

Мета: зняти емоційне напруження.

Хід бесіди: проводиться бесіда про силу «чарівного» слова «будь– ласка», про наслідки ввічливості та брутальності, про те, яке враження справляє на людей ввічлива, а яке – груба людина і яка з цих двох тактик рішення проблем є більш конструктивною і ефективною.

5. Гра « Мій хороший папуга»

Мета: гра сприяє розвитку почуття емпатії, уміння працювати у групі.

Обладнання: іграшковий плюшевий папуга або будь-яка іграшка пташки.

Хід гри: Діти стоять у колі. Потім психолог говорить: «Діти! До нас у гості прилетів папуга. Він хоче з нами познайомитись і погратись. Як ви думаєте, що ми можемо зробити, щоб йому сподобалось у нас, щоб він захотів прилетіти до нас знову?» Діти пропонують «Говорити з ним ласкаво», «Навчити його гратись» тощо. Психолог дбайливо передає комусь з них плюшевого папугу, дитина, одержавши іграшку, повинна пригорнути її до себе, погладити, сказати щось приємне, назвати ласкавим ім’ям і передати (або перекинути) папугу іншій дитині. Гра проводиться у повільному темпі.

6. Етюд «Після дощу»

Мета: зняття втоми, створення атмосфери довіри, забезпечення позитивного емоційного фону.

Хід вправи: Діти уявляють спекотне літо. Тільки– но пройшов дощ. Діти обережно ступають навколо калюжі, намагаючись не замочити ноги. Потім бешкетують, стрибають по калюжах так сильно, що бризки летять в усі боки, їм дуже весело.

7. Етюд «Усмішка по колу» 

Мета: зниження напруження, створення атмосфери довіри, забезпечення позитивного емоційного фону.

Хід вправи: Усі беруться за руки і «передають» посмішку «по колу»: кожний учасник обертається до свого сусіда праворуч і ліворуч і, побажавши йому що– небудь хороше і приємне, усміхається йому, той усміхається наступному сусіду і т.д. При цьому можна образно «ліпити усмішку» у долонях і обережно «передавати» її по колу, із рук у руки. Психолог цікавиться враженнями дітей від заняття, дякує групі за роботу і запрошує на наступну зустріч.

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 3

Мета: зняття емоційного напруження; формування позитивної самооцінки; усвідомлення своїх позитивних рис; підвищення почуття особистісної значимості; формування альтруїстських форм поведінки, вміння турбуватись про інших.

Хід заняття:

1. Вправа– привітання «Рухливі вогники»

Мета: сприяти встановленню контакту між учасниками та налаштуванню на роботу в групі.

Хід вправи: Зараз один із нас скаже своєму сусідові якусь зовсім коротку привітальну фразу, наприклад: «Доброго дня!», «Привіт!». Сусід має встати, повторити фразу і сісти, а наступний учасник – зробити те саме. Коли хвиля проходить коло, до завдання додається ще один елемент. Цей елемент може бути вербальним чи невербальним. Наприклад: учасник, який сидить напроти того, хто почав гру, встає і говорить: «Доброго дня!», а потім двічі плескає у долоні і сідає. Тепер всі діти мають виконувати цей комплекс, а потім черговий учасник додає щось нове. Гра припиняється, коли членам групи доводиться повторювати 3– 4 рухи чи фрази.

2. Гра «Котик»

Мета: зняття емоційного, м’язового напруження, встановлення позитивного емоційного настрою у групі.

Обладнання: музичні записи спокійної музики: «Чарівні голоси природи», «Малюк у лісі», «Малюк на річці», «Малюк і пташка» тощо.

Хід гри: Діти знаходяться на килимку. Під музику вони придумують казку про котика який: • ніжиться на сонечку (лежить на килимку); • потягується; • умивається; • дряпає кігтиками килимок тощо.

2. Вправа «Обійми прекрасне»

Мета: підвищення значимості кожної дитини, усвідомлення своїх позитивних рис, покращення емоційного стану.

Хід вправи: усі стають у коло. Потрібно подивитись на сусіда ліворуч і сказати, що в ньому подобається (очі, волосся, одяг, тощо). Друге завдання: доторкнутись до того, що сподобалось у сусіда.

3. Бесіда за казкою «Гуси– лебеді»

Мета: моделювання ситуацій, вербалізація глибинних переживань, мобілізація життєвих сил дітей на їх знищення, розвиток співчуття, співпереживання.

Обладнання: казка «Гуси– лебеді»

Хід бесіди: Після прочитання казки «Гуси– лебеді», здійснити аналіз героїв казки: гусей і сестрички: • Які герої вам сподобались? • Чому? • Які не сподобались? Чому? Діти називають та демонструють мімікою основні риси казкових героїв: • Кого б ви обрали собі за друга? Чому? • У кого з казкових героїв серце було: добре, прекрасне, зле, кам’яне, холодне. Після обговорення, слід програти сцени із казки.

4. Гра «Подаруй своє серце»

Мета: діагностика рівня сформованості моральних почуттів.

Обладнання: кольоровий папір, ножиці, олівці.

Хід гри: Запропонувати дітям намалювати та вирізати з кольорового паперу сердечко і «подарувати» його тый людині/дитині, яка подобається чи яку поважає.

5. Вправа «Леви»

Мета: зняти емоційне напруження, ауторелаксація та навчання саморегуляції.

Хід вправи. Психолог говорить: «Уявіть собі, що всі ми – леви, велика лев’яча сім’я. Давайте влаштуємо змагання, хто голосніше загарчить. За моєю командою починаємо». Потім психолог запитує: «А хто може гарчати ще гучніше? Добре гарчіть, леви!» Діти намагаються гарчати ще гучніше. А психолог підказує дітям, що коли вони зляться, то можуть уявити собі, що вони – леви, і голосно загарчати на свого кривдника. Однак, лев – це цар звірів, сильна благородна тварина. Він прекрасний і гордий, вільний, не метушливий. Він уміє себе стримувати. Ми всі – сильні духом, сповнені гідності леви (усі зображують величну поставу лева), могутні, упевнені у собі, спокійні і мудрі.

6. Етюд «Усмішка по колу»

Мета: зниження напруження, створення атмосфери довіри, забезпечення позитивного емоційного фону.

Хід вправи: Усі беруться за руки і «передають» посмішку «по колу»: кожний учасник обертається до свого сусіда праворуч і ліворуч і, побажавши йому що– небудь хороше і приємне, усміхається йому, той усміхається наступному сусіду і т.д. При цьому можна образно «ліпити усмішку» у долонях і обережно «передавати» її по колу, із рук у руки. Психолог цікавиться враженнями дітей від заняття, дякує групі за роботу і запрошує на наступну зустріч.

 

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: забезпечення почуття комфорту, зменшення тривоги, розвиток позитивних емоцій; навчання навичок ауторелаксацї; встановлення тілесного контакту; формування здатності до емпатії, довіри, співпереживання, співчуття, встановлення довірливих відносин.

Хід заняття:

1. Вправа «Привітання»

Мета: підготувати учасників до роботи, створити позитивну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.

Обладнання: м’яка іграшка.

Хід вправи: психолог вітається з групою. Просить учасників по черзі привітатись з м’якою іграшкою невербальним способом, без слів. Психолог вітається першим і передає іграшку по колу. Потім пропонує кожному привітати свого сусіда справа так само, як він вітався з іграшкою.

2. Вправа «Клубочок»

Мета: тренінг групової взаємодії, встановлення довірливих відносин.

Обладнання: клубок шерстяних ниток яскравого кольору.

Хід вправи: Діти стоять у колі та передають клубок яскравих ниток, (таким чином, щоб він розмотувався) кому захочуть, говорячи при цьому добрі побажання. Під час гри утворюється павутинка, яка з’єднує дітей.

3. Вправа «Танець спина до спини»

Мета: релаксація, зняття психоемоційної напруги.

Обладнання: запис музики для фонового супроводу.

Хід вправи: діти шукають собі пару за кольором одягу, сплітають руки у положенні спина до спини і танцюють. Лунає весела і жвава музика. Коли вона зупиняється, дітям у цей час слід змінити партнера.

4. Гра «Емоції героїв»

Мета: гра сприяє формуванню емпатії, умінню оцінити ситуацію і поведінку оточення.

Обладнання: казка «Червона шапочка», піктограми різних емоційних станів.

Хід гри: психолог нагадує дітям казку «Червона шапочка». Дитині заздалегідь видаються маленькі картки з зображеннями різних емоційних станів. Дитина відкладає кілька карток, що на її погляд, відображають емоційних стан героя в різних ситуаціях. Кожна дитина пояснює, у якій ситуації і чому їй здається, що герой був веселий, сумний, пригнічений.

Бесіда з дітьми: • Що б ти відповів герою казки, якби він тебе запитав? • Що б ти зробив на місці героя? • Що б ти відчував, якби герой казки з’явився тут? Після обговорення відбувається рольове програвання сцен казки.

5. Вправа «Я – вітер»

Мета: зняти емоційну напругу, ауторелаксація, навчити прийомам саморегуляції.

Оюладнання: запис звуків вітру для фонового супроводу.

Хід вправи: Діти зручно вмощуюються на килими, заплющують очі. Психолог просить уважно слухати, що він буде говорити та уявляти себе вітром. «Я – вітер. Я легкий, ніжний, теплий. Я граюсь з квітами, я ніжно торкаюсь їх пелюсток. Я ховаюсь у вітах дерев і шурхочу листочками. Я вдихаю в себе чисте повітря ланів і стаю сильншим і добрішим… Мої крила легкі і великі. Я лечу над морем, піднімаюсь високо у гори і співаю на весь голос: «Я – вітер. Я швидкий, сильний, добрий вітер!» – повторюють голосно діти.

 

 

 

ІІ ЕТАП ФОРМУЮЧИЙ

ЗАНЯТТЯ 5

Мета: навчальний блок; ігрова корекція агресивності, зняття вербальної агресії; заучування соціально– прийнятих норм поведінки за допомогою зворотних зв’язків з ровесниками, встановлення довірливих відносин, стимуляція гуманних почуттів; ауторелаксація.

Хід заняття:

1. Вправа «Лагідне ім’я»

Мета: забезпечення позитивної психологічної атмосфери, згуртованості групи.

Хід вправи: Психолог: «Я рада вас бачити. Давайте всі разом візьмемось за руки і голосно скажемо один одному: «Доброго ранку!». Потім психолог пропонує представитися дітям – назвати своє ім’я лагідно та з усмішкою, дивлячись в очі психологу або сусідові праворуч.

2. Вправа «Знайомство з почуттям злості (гніву)»

Мета: ознайомити з емоцією, навчити розрізняти емоційні стани.

Обладнання: піктограми емоційних станів, папір, фарби, дзеркало.

Хід вправи: 1) Дітям пропонується розглянути піктограми, знайти серед них ту, що виражає гнів, злість.

Бесіда з дітьми: • Коли люди сердяться? • Чому зляться? • На що схожа злість? • Яка злість на смак? • Якого кольору може бути злість?

2) Вправа «Дзеркало» Мета: ознайомити з особливостями вираження емоції гніву.

Обладнання: дзеркальце.

Хід вправи: дітям пропонується зобразити перед дзеркальцем свій гнів. Звернути увагу дітей на те, що кожна людина проявляє емоцію по– своєму, але у вираженні її завжди є щось схоже.

3) Малювання гніву Запропонувати дітям кольоровою плямою зобразити свій гнів. Розглянути з дітьми малюнки. Звернути увагу на кольорове зображення гніву, виявити схожість і відмінність у зображеннях.

3. Казкотерапія «Як злість та гнів Машу і Сашу в полон захопила»

Дітям зачитують казку. Жили собі веселі діти Маша і Саша. Усім вони дуже подобалися: і бабусям з їхнього двору,  і друзям, і вихователькам, і діткам в дитячому садку. Але якось вони вийшли гуляти на двір, налетіла раптом звідкілясь зла фея, захопила в полон Машу і Сашу і понесла в «Королівство Гніву та Зла». Усі, хто потрапляв у те королівство, одразу стали от такими (діти показують), злими і некрасивими. І Маша, і Саша злими стали, навчились кусатись, битись, навіть, ногами копатись. Хто може показати, чого вони навчились? І навіть обзиватись вони навчились. Як ви думаєте, якими словами? Але зла фея ще більше зло придумала для наших героїв. Вона повернула їх назад у свій дім, але розчакловувати їх не стала. І що тут почалось! Маша і Саша на батьків своїх зляться. У подруги комп’ютер зламали. А малят у дитячому садку то образять, то стукнуть, то іграшки забирають. А як ви думаєте, яке життя у Машу і Саші настало? Чому? Правильно ви здогадались, зовсім погане життя в них настало, тому що злим дуже важко живеться на світі. Але був у Маші і Саші найкращий друг Русланчик. Вирішив Русланчик перемогти злу фею і попросив допомоги у виховательки. І тоді вона сказала: «Зло ти злом не переможеш, тільки людям нашкодиш». «А чим же мені перемогти зло?» – розгубився Русланчик. «Злого треба полюбити, щоб про зло він міг забути», – відповіла йому мудра вихователька. От ми з вами запам’ятаємо ці слова і пограємо в зачарованих злих Машу і Сашу, яких всі разом розчаклуємо.

4. Гра «Змінюємо Машу, змінюємо Сашу»

Мета: ігрова корекція агресивності для попередження агресивних проявів у дітей.

Хід гри: двоє дітей – Маша і Саша – сідають на стільці у центрі групи, роблять злі обличчя. Діти по черзі підходять до них, гладять і говорять добрі слова. Маша і Саша не розчакловуються і не посміхаються. Вихователь пропонує дітям сказати правила, які повинні знати Маша і Саша. Тільки тоді вони розчаклуються: • жити дружно; • миритись; • іграшками ділитись; • допомагати іншим; • не ображати інших; • не ображати дітей. Діти закріплюють правила. А якщо у них є прояви гніву, то вони можуть зробити такі дії (навчальні дії): - зім’яти чи порвати якийсь папірець; - потупати ногами; - пострибати; - голосно покричати в «стаканчик для криків»; - пом’яти пластилін.

5. Гра «Тух– тібі– дух»

Мета: вироблення навичок зниження негативних емоцій, навчання дітей альтернативних варіантів поведінки у ситуації агресивності.

Хід гри: Психолог говорить до дітей: «Я повідомлю вам по секрету особливе слово. Це чарівне заклинання проти поганого настрою, проти образ і розчарувань. Щоб воно подіяло по-справжньому, необхідно зробити ось що. Зараз ви почнете ходити по кімнаті, ні з ким не розмовляючи. Як тільки вам захочеться поговорити, зупиніться навпроти одного з учасників, подивіться йому в очі і тричі, сердито– пресердито вимовляйте це чарівне слово. Щоб чарівне слово подіяло, необхідно говорити його не в порожнечу, а дивлячись в очі людини, що стоїть перед вами. У цій грі закладений комічний парадокс. Хоча діти повинні вимовляти слово «Тух– тібі– дух» сердито, через якийсь час вони не можуть не сміятись.

6. Етюд «Усмішка по колу»

Мета: зниження напруження, створення атмосфери довіри, забезпечення позитивного емоційного фону.

Хід вправи: Усі беруться за руки і «передають» посмішку «по колу»: кожний учасник обертається до свого сусіда праворуч і ліворуч і, побажавши йому що-небудь хороше і приємне, усміхається йому, той усміхається наступному сусіду і т.д. При цьому можна образно «ліпити усмішку» у долонях і обережно «передавати» її по колу, із рук у руки. Психолог цікавиться враженнями дітей від заняття, дякує групі за роботу і запрошує на наступну зустріч.

 

ЗАНЯТТЯ 6

Мета: навчальний блок; ігрова корекція агресивності, зняття вербальної агресії; заучування соціально– прийнятих норм поведінки за допомогою зворотних зв’язків з ровесниками, встановлення довірливих відносин, стимуляція гуманних почуттів; ауторелаксація.

Хід заняття:

1. Вправа «Чарівні слова»

Мета: підготувати дітей до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій сприяти згуртованості, використання у мовленні «чарівних слів» (дякую, до побачення і т.д.), встановлення товариських відношень.

Хід вправи: психолог – коли люди говорять «Здоровенькі були», - вони не тільки вітають одне одного, але й бажають здоров’я. Будь-яка зустріч починається з вітання. Які слова вітання ви знаєте? А ще як можна привітатися? (Кивнути головою, помахати рукою, потиснути руку). Запропонувати дітям походити по класу, кімнаті і привітатися одне з одним. Чиє привітання сподобалось найбільше? Чому?

2. Вправа «Знайомство з емоцією радості»

Мета: ознайомити з емоцією радості; навчити розрізняти емоції.

Обладнання: піктограми емоційних станів, папір, гуашеві фарби.

Хід вправи: діти розглядають піктограми і знаходять ту, що означає радість.

1) Бесіда з дітьми: - Коли людям радісно? Чому? - На що схожа радість? - Якого кольору може бути радість?

2) Малювання веселки. Продемонструвати чарівну гру фарб, навчаючи дітей поєднувати кольори. Запитати дітей: «Коли з’являється веселка?».

3) Етюд «Хороша погода» Діти уявляють собі теплий, сонячний день, зелену галявину з яскравими квітами над якими весело літають метелики. Діти уявляють себе метеликами. - Який у вас зараз настрій? (Діти вибирають відповідну піктограму).

3. Гра «Штовхалки»

Мета: ігрова корекція агресивності; навчити дотримуватись правил та контролювати енергійність своїх рухів.

Хід гри: Психолог зачитує інструкцію: «Виберіть собі пару. Станьте на відстані витягнутої руки один від одного. Підніміть руки на висоту пліч обіпріться долонями на долоні свого партнера. За моїм сигналом почніть штовхати свого партнера долонями, намагаючись зсунути його з місця. Якщо ж ваш партнер зсуває вас назад, спробуйте повернутись на своє місце, поставивши одну ногу назад, отримаєте чудову опору. Будьте уважні, ніхто нікому не повинен заподіяти біль. Не штовхайте свого партнера до стіни чи на якісь меблі. Якщо вам набридне чи ви втомитесь, крикніть: «Стоп!». Коли «Стоп!» – крикну я, всі повинні зупинитись. Нехай діти спершу кілька разів потренуються. Коли вони трішки освояться із грою і в групі запанує більш відтверта атмосфера, можна попросити дітей вибрати собі партнера, на якого вони колись сердились. Час від часу можна вводити нові варіанти гри. Діти можуть штовхатись спиною до спини, тримаючись при цьому за руки для кращої рівноваги. Також діти можуть, нахилившись в різні боки, штовхатись сідницями.

Обговорення гри: - Наскільки вам сподобалась гра? - Кого ти обрав собі у партнери? - Ти сильно штовхався? - Коли ви грались, ти більше штовхав партнера чи більше опирався? - Ви з партнером обидва діяли чесно? - Що ти придумав, щоб перемогти? - Ти штовхався з усією силою чи стримував себе? - Що ти зараз відчуваєш стосовно свого партнера?

4.Етюд «Чарівники»

Мета: ауторелаксація

Хід вправи: Діти уявляють себе чарівниками і потрапляють у країну казок, де можуть змінювати казкових героїв.

 

ЗАНЯТТЯ 7

Мета: навчання дітей прийнятних способів вираження гніву, зняття агресії; спрямування енергії на досягнення успіхів; орієнтація на стан та почуття інших дітей, навчання дітей навичок розпізнання різних емоційних станів; формування уміння турбуватись про інших.

Хід заняття:

1. Вправа «Привітання»

Мета: підготувати учасників до роботи, створити позитивну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.

Обладнання: м’яка іграшка.

Хід вправи: психолог вітається з групою та просить учасників по черзі привітатись з м’якою іграшкою невербальним способом, без слів. Психолог вітається першим і передає іграшку по колу. Потім пропонує кожному привітати свого сусіда справа так само, як він вітався з іграшкою.

2. Гра «Полювання Злого Гномика»

Мета: вираження гніву прийнятними способами.

Хід гри: Один з учасників групи – Злий Гномик. Він стоїть спиною до інших дітей. За сигналом психолога: «День», – Злий Гномик виходить на полювання. Діти, що залишились, тікають від нього. Полюючи, Злий Гномик усіляко виражає свою злість: мімікою, жестами, рухами рук тощо. Як тільки йому вдається спіймати одного з учасників гри, керівник дає команду: «Ніч», – що означає, що більше ніхто нікуди не тікає, Злий Гномик нікого не ловить, а «вершить розправу» над спійманою жертвою. Тому, хто потрапить йому у руки, він злостиво повідомляє, що з ним зробить, супроводжуючи розповідь загрозливою жестикуляцією мімікою. Після цього бранець стає Злим Гномиком і «вихлюпує» свою злість на іншого учасника, якого йому вдається піймати. Психолог стежить за дотриманням учасниками правил безпечної гри.

3. Вправа «Тікай, злосте, тікай!»

Мета: зняття агресії.

Обладнання: подушки, спокійна музика.

Хід гри: діти лежать на килимку. Між ними подушки. Заплюють очі, вони починають бити ногами по підлозі, а руками по подушках з криком: «Тікай, злосте, тікай!». Тривалість – до 3 хв. Потім лягають у позу «зірки» і спокійно лежать, слухаючи спокійну музику.

4. Вправа «Австралійський дощ»

Мета: психологічне розвантаження учасників. Хід вправи: Психолог: «Чи знаєте ви що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно. В Австралії піднявся вітер (психолог тре долоні). Починає крапати дощ (клацання пальцями). Дощ посилюється (почергове плескання долонями по грудях). Починається справжня злива (плескання по стегнах) А ось град, справжня буря (тупіт ногами). Але що це? Буря стихає (плескання по стегнах). Дощ стихає (плескання долонями по грудях). Рідкі краплі падають на землю (клацання пальцями). Тихий шелест вітру (потирання долонь). Сонце! (Руки догори).

5. Казкотерапія «Зайчикова хатка»

Мета: орієнтація на стан та почуття героїв, формування вміння турбуватись про інших.

Обладнання: казка «Зайчикова хатка».

Хід вправи: Психолог розповідає казку «Зайчикова хатка». Після прослуховування якої проводиться бесіда з дітьми: • Який герой тобі сподобався? • Що б ти відповів герою казки, якби він тебе запитав? • Що б ти зробив на місці героя? • Що б ти відчував, якби герой казки з’явився тут? Після обговорення відбувається рольове програвання сцен казки.

6. Вправа «1,2,3,4,5»

Мета: розрядка, позитивні емоції.

Хід вправи: 1 – стучить правою рукою; 2 – на рівні голови; 3-4 – на рівні пояса, нахиляючись вперед і промовляючи 5 раз «Хі!», потім назад 5 раз «Ха!». Прискорюючи темп, роблять це 5 раз, потім 4,3,2,1.

 

 

ЗАНЯТТЯ 8

Мета: навчання прийомів саморегуляції, вміння володіти собою в ситуаціях, що провокують гнів; закріплення соціально прийнятих норм; розвиток здатності бути уважним до інших; виховання співчуття терпимості.

Хід заняття:

1. Вправа– привітання

Мета: сприяти встановленню контакту між учасниками та налаштуванню на роботу в групі.

Хід вправи: промовити слово «Привіт» різними інтонаціями: суворо, ображаючись, весело, ввічливо.

2. Гра «Маленька примара»

Мета: навчити дітей виплеснути у прийнятній формі гнів.

Хід гри: Психолог звертається до дітей: «Діти! Зараз ми з вами гратимемо роль маленьких добрих примар. Нам захотілось побешкетувати і злегка налякати один одного. За моєю командою ви будете робити руками такий рух (психолог піднімає зігнуті у ліктях руки, пальці розведені) вимовляти страшним голосом звук «у». Якщо я буду тихо ляскати, ви будете тихо вимовляти «у», якщо я буду голосно ляскати, ви будете лякати голосно. Але пам’ятайте, що ми – добрі примари і хочемо тільки злегка пожартувати». Потім психолог ляскає у долоні: «Молодці! Пожартували і досить. Давайте знову станемо дітьми!».

3. Гра «Ображалки»

Мета: знайомство з ігровими прийомами, які допомагають при розрядці гніву в прийнятній формі.

Хід гри: Дорослий передає дітям по колу м’яч, при цьому називають один одного усілякими необразливими словами. Це можуть бути назви дерев, грибів, риб і т.д. Кожне звернення повинно починатися зі звернення: «А ти...!»

4. Гра «Добра тварина»

Мета: сприяти згуртованості дитячого колективу, навчити дітей розуміти почуття інших, надавати підтримку і співпереживати.

Хід вправи: Учасники стають у коло і беруться за руки. Психолог тихим голосом говорить: «Станьте, будь– ласка в коло і візьміться за руки. Ми – одна велика, добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає! А тепер подихаємо разом! На вдих – робимо крок уперед, на видих – 1 крок назад. Вдих – 2 кроки вперед, Видих – 2 кроки назад. Та не тільки дихає тварина, так само чітко і рівно б’ється її велике добре серце. Стук – крок уперед, стук – крок назад і т.д. ми усі беремо подих стукіт серця цієї тварини собі».

5. Вправа на релаксацію.

Мета: зняття м’язового та емоційного напруження.

Хід вправи: виконується в парах. Один з учасників задумує нескладний малюнок, цифру, букву та малює пальцем на спині іншого. Задача другого учасника відгадати «написане».

6.Закріплення правил доброї поведінки • жити дружно; • миритись; • іграшками ділитись; • допомагати іншим; • не ображати іншим; • не ображати дітей.

 

 

ЗАНЯТТЯ 9

Мета: нейтралізація негативної емоційної енергії, формування адекватних способів реагування; зняття емоційного напруження; закріплення уявлень про добро і доброту, стимулювання до їх втілення, розуміння емоційних станів інших.

Хід заняття:

1. Вправа– привітання

Мета: сприяти встановленню контакту між учасниками та налаштуванню на роботу в групі.

Хід вправи: промовити слово «Привіт» різними інтонаціями: суворо, ображаючись, весело, ввічливо.

2. Вправа «Передай почуття»

Мета: зняття емоційного напруження, розуміння емоційних станів інших.

Хід вправи: діти сідають ланцюжком (один за одним), пальці ставлять на спину дитини, що сидить попереду. Дитина наприкінці ланцюжка загадує і передає через спину партнеру загадане почуття. Той розпізнає його і передає наступному і т.д. Коли почуття дійде до першої дитини, психолог запитує її, яке почуття вона одержала, порівнює його з тим почуттям, що було загадане.

3. Гра з піском

Мета: послідовне напруження та розслаблення м’язів рук забезпечує загальну тонізуючу дію; м’язову релаксацію.

Обладнання: дрібний пісок, коробочка (скринька).

Хід гри: Дітям пропонується набрати в руки пісок (на вдиху). Сильно стиснути пальці в кулак, потримати пісок в руках (затримка дихання). Посипати коробочку піском, поступово розкриваючи пальці (на видиху). Струшувати пісок з рук, розслабляючи кисті і пальці. Безсило опустити руки вздовж тіла: лінь рухати важкими руками. Повторити гру два– три рази.

4.Вправа «Гидке каченя»

Мета: закріплення уявлень про добро і доброту, розпізнавання огиди, презирства, виховує співчуття терпимість до людей.

Обладнання: казка Г.– Х. Андерсена «Гидке каченя».

Хід вправи: Психолог зачитує казку «Гидке каченя» потім розігрують епізод на пташнику. У ньому птахи і людина демонструють своє презирливе ставлення до каченяти, яке не було схоже на інших каченят. Вони вважали його нікчемним і бридким. Усі наганяли бідне каченя, навіть, брати і сестри сердито казали йому: «Хоч би кішка вкрала тебе, нестерпний виродку!» А мама додавала: «Очі б на тебе не дивились!». Качки скубли його, кури дзьобали, а дівчина, яка годувала птахів, штовхала ногою. Каченя не витримало зневажливого і ворожого ставлення до себе. Воно втекло через огорожу пташника. Після розігрування етюду, психолог запитує дітей: - Як почувало себе каченя на пташнику? - Як до нього ставились інші птахи та люди? - Чи хотіли б ви опинитись на місці каченяти? - Чому? - Як треба ставитись до маленьких? - Як треба ставитись до непривабливих? - Як треба ставитись до нещасних людей?

5. Вправа «Доторкнись до кольорового»

Мета: зняти втому, емоційне напруження.

Хід вправи: психолог пропонує групі встати. Тоді каже: «Доторкніться до кольорового», – кожен учасник повинен знайти якусь річ певного кольору та доторкнутись до неї. Ведучий називає різноманітні кольори та елементи одягу (чорне взуття, червона кофтина, тощо). А діти шукають вказаний колір або річ.

 

ЗАНЯТТЯ 10

Мета: нейтралізація негативної емоційної енергії, формування адекватних способів реагування; зняття емоційного напруження; закріплення уявлень про добро і доброту, стимулювання до їх втілення, розуміння емоційних станів інших.

Хід заняття:

1. Вправа «Чарівні слова»

Мета: підготувати дітей до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій сприяти згуртованості, використання у мовленні «чарівних слів» (дякую, до побачення і т.д.), встановлення товариських відношень.

Хід вправи: психолог – коли люди говорять «Здоровенькі були», - вони не тільки вітають одне одного, але й бажають здоров’я. Будь-яка зустріч починається з вітання. Які слова вітання ви знаєте? А ще як можна привітатися? (Кивнути головою, помахати рукою, потиснути руку). Запропонувати дітям походити по класу, кімнаті і привітатися одне з одним. Чиє привітання сподобалось найбільше? Чому?

2. Вправа «Танець спина до спини»

Мета: релаксація, зняття психоемоційної напруги.

Обладнання: запис музики для фонового супроводу.

Хід вправи: діти шукають собі пару за кольором одягу, сплітають руки у положенні спина до спини танцюють. Лунає весела і жвава музика. Коли вона зупиняється, дітям у цей час слід змінити партнера.

3. Вправа «Кулачок»

Мета: сприяння зменшенню агресії через м’язову релаксацію.

Обладнання: дрібна іграшка.

Хід вправи: психолог дає дитині дрібну іграшку у руку і просить її міцно cтиснути кулачок. Дитина повинна потримати кулачок стиснутим, а коли розкриє його, рука розслабиться, і на долоньці буде красива іграшка.

4. Казкотерапія. Казка про грубе слово «Йди»

Мета: розпізнавання злості, виховання доброзичливості.

Хід вправи: психолог зачитує книгу Софії Прокоф’євої «Маша та Ойка». Казка про грубе слово «Йди». Маша і Ойка побудували будинок із кубиків. Прибігло Мишеня і каже: - Який гарний будинок! Можна я буду в ньому жити? – Ой, гидке Мишеня, йди звідси! – сказала Ойка грубим голосом. Образилося Мишеня і втекло. Заплакала Маша: - Навіщо ти прогнала Мишеня? Воно хороше. – Ой, та ти теж йди, Машка! – сказала Ойка грубим голосом. Образилася Маша і пішла. Заглянуло у вікно Сонечко. - Як тобі не соромно, Ойка! - сказало Сонце. - Маша твоя подружка. Хіба можна подружці говорити «йди»? Ойка підбігла до вікна і закричала до Сонечка: - І ти йди!

Нічого не сказало Сонце і вона пішла з неба кудись. Стало темно. Зовсім-зовсім темно.

Вийшла Ойка з дому і пішла стежкою в ліс. А в лісі теж темно. Чує Ойка, під кущем хтось плаче. - Ти хто? - запитала Ойка. - Я тебе не бачу. - Я Бельчонок Рудий Хвіст, - відповів Бельчонок. - Заблукав я в темряві, не можу знайти своє дупло. Там мене мама чекає. Ходила-ходила Ойка в темряві, ледь не впала в глибокий яр. Раптом чує Ойка, хтось у лісі виє. - У-у! Побачила Ойка, блиснули між дерев чиїсь зелені очі. - Ой, хто це? - злякалася Ойка. А зелені очі все ближче. З усіх боків оточили Ойку. - Це ми, Сірі Вовки! - відповіли Вовки. - Настала ніч! Настала ніч! Будемо нишпорити по лісі і всіх лякати! - Ой, тепер ми всі пропали! - заплакала Ойка. - Це я в усьому винна. Ой, більше ніколи не буду говорити грубе слово "йди"!

Почуло Сонце її слова і вийшло на небо. Відразу стало ясно і тепло. Сірі Вовки втекли далеко за глибокий яр. Дивиться Ойка, а по стежині йде Маша. Зраділа Ойка. - Ой, Маша, йдемо до мене! Побудуємо новий будинок для Мишеняти, ще краще. Нехай воно там живе.

Обговорення казки. Бесіда.

5. Вправа «Чарівна кружка»

Мета: закріплення уявлень про добро і доброту, стимулювання до їх втілення, розуміння емоційних станів інших.

Обладнання: спокійна музика для релаксації.

Хід вправи. Бесіда дітьми: - Хто з вас намагається виправляти свій поганий настрій? - Хто може нам розповісти, як це йому вдавалось зробити? - Хто з вас добрий? - Що таке доброта? - Які думки допомагають бути добрим?

Під музику для релаксації виконують завдання ведучого. «Сядьте зручно, заплющте очі, дихайте спокійно, ритмічно і глибоко. Розслабтесь. Уявіть собі білий екран, зосередьтесь на ньому. Уявіть, що ви бачите на ньому свою улюблену кружку. Розфарбуйте її так, як вам хочеться. Ще раз уважно розгляньте кружку. Наповніть її по самі вінця своїм улюбленим напоєм. Уявіть і постарайтесь подумки намалювати поруч із своєю кружкою іншу, чужу. Вона порожня. Відлийте зі своєї кружки у порожню. Поруч іще порожня кружка, ще. Відливайте зі своєї у порожні і не шкодуйте. А зараз знову у свою кружку. О! Вона знову повна по самі вінця! Що ж з нею сталось? Чому так трапилось?... Ваша кружка особлива – чарівна. Ми можемо відливати із неї, а вона завжди буде повною. Ця кружка – твоя! Вона наповнена твоєю добротою! Розплющте очі. Давайте спокійно і впевнено скажемо: «Це я! У мене є така кружка!». Закінчивши вправу, діти розповідають про те, які кружки вони бачили, обмінюються враженнями, чому кружка завжди залишалась повною. Ведучий ставить запитання: - Чому кружка ставала все повнішою, хоча з неї відливали напій в інші кружки? (Якщо добро робиш комусь, то в першу чергу ти робиш його собі, тобто чим більше віддаєш доброти – тим більше доброти отримуєш у відповідь). - Як дізнатись про доброту іншої людини? - Хто може назвати добрих людей? - Хто дуже добрий у групі? - Як ви дізнались про їх доброту? - Чи можна усім стати добрішими? Як?

6. Вправа «Гора з пліч»

Мета: ауторелаксаця і саморегуляція.

Хід вправи: психолог пояснює учасникам групи, що коли вони дуже утомились, їм важко, хочеться лягти, а треба ще щось зробити, можна виконати вправу «Гора з пліч». Для цього потрібно стати, широко розтавивши ноги, підняти плечі, відвести іх назад, злегка напружуючи їх і зводячи в лопатках. Після цього потрібно різко опустити плечі, «скинувши гору з пліч». Повторивши цю вправу з дітьми два– три рази, психолог повідомляє, що у випадку, коли утома велика, вправу потрібно повторити п’ять– шість разів і тоді одразу полегшає.

 

ЗАНЯТТЯ 11

Мета: ігрова корекція агресивності для її попередження, набуття здатності розв’язувати проблеми; відпрацювання навичок спілкування у можливих конфліктних ситуаціях, виховування доброзичливого ставлення один до одного, бажання чинити добро.

Хід заняття:

1. Вправа «Нетрадиційне привітання»

Мета: сприйняття учасниками один одного.

Хід вправи: діти ходять довільно по кімнати за командою психолога при зустрічі вітаються долонями, колінами, чолом, боком.

2. Гра «Липучка»

Мета: сприяти розвитку уміння взаємодіяти з однолітками, зняттю м’язового напруження, згуртованості дитячої групи.

Обладнання: музичний супровід.

Хід гри: усі діти рухаються, бігають по кімнаті, під швидку музику. Двоє дітей, тримаючись за руки, намагаються піймати однолітків. При цьому вони примовляють: «Я – липучка– приставучка, я хочу тебе піймати». Кожну пійману дитину «липучки» беруть за руку, приєднуючи її до своєї компанії. Потім вони усі разом ловлять у свої «тенета» інших. Коли всі діти стануть «липучками», вони під музику танцюють у колі, тримаючись за руки.

3. Гра «Як вчинити»

Мета: набуття здатності розв’язувати проблеми, навчання конструктивних форм поведінки. Обладнання: картки із зображенням різних подій, піктограми емоційних станів.

Хід гри: дітям роздають картки із зображенням різних подій, які вони мають оцінити як позитивні чи негативні, і розставити відповідно біля піктограми доброї чи злої людини. Бесіда за картинками: - А як би ви вчинили? - Як можна вчинити інакше? - Як навчити злого героя робити добрі вчинки?

4. Закріплення правил доброї поведінки - жити дружно; - миритись; - іграшками ділитись; - допомагати іншим; - не ображати іншим; - не ображати дітей.

5. Вправа «Опануй себе»

Мета: самоконтроль саморегуляція поведінки.

Хід вправи: психолог навчає дітей прийому. Він говорить, що тільки– но дитина відчує, що хочеться когось стукнути, щось кинути, є дуже простий спосіб довести собі свою силу: потрібно обхопити долонями лікті і сильно пригорнути руки до грудей – це поза витриманої, сильної духом людини.

6. Вправа «Коло рук»

Мета: завершити роботу на емоційному піднесенні.

Хід вправи: учасники беруться за руки, уявляють у своїх грудях вогник добра, ніжності, любові який постійно збільшується, його сила переходить у праву руку і вливається в долоню того, хто стоїть праворуч, збагачується його любов’ю і рухається далі по колу.

 

 

ЗАНЯТТЯ 12

Мета: соціалізація агресії; спрямування руйнівної агресії на досягнення успіхів; орієнтація на емоційний стан інших; розвиток комунікативних і моральних навичок; розвиток здатності до емпатії.

Хід заняття

1. Вправа «Як ти сьогодні почуваєшся?»

Мета: орієнтація на власний емоційний стан та стан інших.

Обладнання: вінілові диски, на яких зображені емоційні стани, настрій; прищіпки з прізвищами та іменами дітей.

Хід вправи: дітям пропонують розмістити свої прищіпки на тому вініловому диску, який відповідає настрою дитини на даний момент.

2. Гра– тренінг «Різний настрій»

Мета: розпізнавання різнії емоційних станів, емоційне розвантаження.

Хід гри-тренінгу: психолог читає вірш, діти зображують руками, мімікою відповідний настрій.

Наш Сашко бува веселий, коли друзі всі в оселі.

Наш Сашко бува сердитий, коли чоло його набили.

Наш Сашко сумний буває, коли іграшки не має.

Наш Сашко, буває, плаче, коли хтось забере м’ячик.

Наш Сашко, бува, хитрує, коли фокуси майструє.

А як його насварять – він ображений стоїть.

Як незвичне щось побачить, то дивується одначе.

А як чогось злякається – у кущі ховається.

3. Вправа «Боксерська груша»

Мета: зняти фізичну агресію, допомогти дітям виплеснути гнів у прийнятній формі.

Обладнання: подушки або боксерська груша.

Хід вправи: психолог готує «боксерський інвентар», який виконуватиме функцію боксерської груші: подушки, які скатують у вигляді груші тощо. Усім учасникам тренінгової групи надається можливість від душі по боксувати «грушу», але не більше 10 хвилин. Після вправи психолог повідомляє, що зараз буде використаний один із прийомів, який дає змогу «спустити пару», виплеснути негативну агресивну енергія. Якщо уявити собі, що перед вами не груша, а кривдник, то можна безболісно йому помститись.

4. Казкотерапія «Василиса Прекрасна»

Мета: розвиток моральних навичок, здатності до емпатії, аналізу поведінки в різних ситуаціях.

Обладнання: казка «Василиса Прекрасна».

Хід вправи: психолог зачитує казку, після чого проводить бесіду з дітьми: - Які герої казки вам подобаються? - Які герої були злими? - Які почуття ви відчуваєте до Баби Яги? - Що б ви порадили Бабі Язі, щоб вона стала доброю? Рольове програвання та аналіз ситуацій.

5. Вправа «Гора з пліч»

Мета: ауторелаксаця і саморегуляція.

Хід вправи: психолог пояснює учасникам групи, що коли вони дуже утомились, їм важко, хочеться лягти, а треба ще щось зробити, можна виконати вправу «Гора з пліч». Для цього потрібно стати, широко розтавивши ноги, підняти плечі, відвести іх назад, злегка напружуючи їх і зводячи в лопатках. Після цього потрібно різко опустити плечі, «скинувши гору з пліч». Повторивши цю вправу з дітьми два– три рази, психолог повідомляє, що у випадку, коли утома велика, вправу потрібно повторити п’ять– шість разів і тоді одразу полегшає.

 

 

 

ІІІ ЕТАПУЗАГАЛЬНЮЮЧО– ЗАКРІПЛЮЮЧИЙ

ЗАНЯТТЯ 13

Мета: формування конструктивних форм спілкування, навичок самоконтролю самопізнання; закріплення прийнятних форм вираження гніву; закріплення моральних уявлень суджень; розвиток почуття взаємодопомоги, взаємоповаги.

Хід заняття:

1. Вправа «Тренуємо емоції»

Мета: закріпити знання про емоції.

Хід вправи: психолог просить дітей: Нахмуритись, як: осіння хмара; зла чарівниця; розгніваний чоловік. Усміхнутись, як: кіт на сонці; саме сонце; Буратіно; хитра лисиця; радісна дитина; ніби ти побачив диво. Позлитись, як: дитина, в якої відібрали морозиво; два барани на мості; людина, яку вдарили. Злякатись, як дитина, що загубилась у лісі; заєць, який побачив вовка; кошеня, на якого гавкає собака. Втомитись, як: тато після роботи; людина, яка підняла важкий вантаж; мурашка, що притягла велику муху. Відпочити, як турист, що зняв з плечей важкий рюкзак; дитина, яка багато попрацювала, допомагаючи матері; стомлений воїн після перемоги.

2. Вправа «Злюка– зіронька»

Мета: закріплення прийнятних форм вираження гніву.

Обладнання: музичний супровід.

Хід вправи: Хлопчики і дівчата по черзі сідають на стілець обличчям до всіх. Спочатку зображують «злюку» (дивляться на кожного з незадоволенням, з– під насуплених брів, закусивши верхню губу), потім зображують «зірочку» (дивляться лагідно, усміхнено, доброзичливо).

3. Вправа «Попроси іграшку»

Мета: навчити дітей ефективних способів спілкування.

Обладнання: іграшка, зошит, олівець.

Хід вправи: психолог поділяє групу на пари, один з учасників пари (учасник А) бере в руки якийсь предмет, наприклад, іграшку, зошит, олівець. Інший учасник (учасник Б) має попросити цей предмет. Інструкція учасникові А: «Ти тримаєш у руках іграшку (зошит, олівець), що дуже потрібна тобі, але вона потрібна твоєму приятелеві. Він буде в тебе її просити. Постарайся залишити іграшку в себе і віддати її тільки в тому випадку, якщо тобі дійсно захочеться це зробити». Інструкція учаснику Б: «Добираючи потрібні слова, постарайся попросити іграшку так, щоб тобі її віддали». Потім діти міняються ролями.

4. Вправа «Усмішка по колу»

Мета: зниження напруження, створення атмосфери довіри, забезпечення позитивного емоційного фону.

Хід вправи: Усі беруться за руки і «передають» посмішку «по колу»: кожний учасник обертається до свого сусіда праворуч і ліворуч і, побажавши йому що– небудь хороше і приємне, усміхається йому, той усміхається наступному сусіду і т.д. При цьому можна образно «ліпити усмішку» у долонях і обережно «передавати» її по колу, із рук у руки. Психолог цікавиться враженнями дітей від заняття, дякує групі за роботу і запрошує на наступну зустріч.

 

ЗАНЯТТЯ 14

Мета: закріплення правил емоційної саморегуляції. Навичок зниження негативних реакцій; розвиток уміння виражати емоції в малюнку; розвиток емпатійних здібностей.

Хід заняття:

1. Вправа «Нетрадиційне привітання»

Мета: сприйняття учасниками один одного.

Хід вправи: діти ходять довільно по кімнати за командою психолога при зустрічі вітаються долонями, колінами, чолом, боком.

2. Вправа «Чортеня»

Мета: розглянути ефективні способи спілкування та налагодження контактів з оточуючими.

Хід вправи: Жило на болоті Чортеня. Йому дуже подобались люди, і тому, як тільки хтось з людей з’являвся, Чортеня залізало у калюжу і починало стрибати. Всі люди лякались, тікали, лише один чоловік не злякався. Він покликав Чортеня та приколов йому до лахміття чарівну шпильку. І в ту ж мить не стало болота, а Чортеня перетворило на красивого, охайного хлопчика. Добрий чоловік запропонував хлопчикові жити разом, і то й погодився. Згодом виявилось, що то був хлопчик, який все робив навпаки. Наприклад: коли названий батько попросив його зачинити двері, хлопчик навмисне їх відчиняв. - Як допомогти хлопчику? - Як навчити доброї поведінки? Після обговорення, діти виконують роль Чортеня. Спершу по черзі, а потім усі разом.

3. Вправа «Жужа» 

Мета: навчити агресивних дітей бути менш уразливими, дати їм унікальну можливість подивитись на себе очима оточуючих, побути на місці того, кого вони самі кривдять, не задумуючись про це.

Обладнання: рушник або м’яка іграшка.

Хід вправи: «Жужа» сидить на стільці з рушником у руках. Всі інші бігають навколо неї, кривляться, дражняться, торкаються її. «Жужа» терпить, але коли їй усе це набридає, вона підхоплюється і починає ганятись за кривдниками, намагаючись піймати того, хто скривдив її найбільше, він буде «Жужею». Дорослий повинен стежити, щоб «дражнилки» не були занадто образливим.

4. Танець «Злюка» і «Добра людина»

Мета: навчити дітей передавати настрій за допомогою танцю, розвивати координацію чіткість рухів.

Обладнання: різна жвава музика.

Хід вправи: Під музику діти танцюють, зображуючи злу людину. Потім музика змінюється і діти в танці зображують «добру людину». Обговорення: – Які почуття виникали у вас при зображенні злюки? - Які почуття виникали у вас при зображення доброї людини?

5. Гра «В тридев’ятому царстві»

Мета: формування почуття емпатії, встановлення взаєморозуміння між дітьми.

Обладнання: казка, папір, кольорові олівці або фломастери, або фарби.

Хід гри: психолог зачитує будь-яку коротеньку казку. Потім пропонує намалювати дітям героїф або подію із казки, яка найбільше запам’яталась. Після намалювання, пропонується дітям помістити себе на малюнку там, де хотів би опинитись. Потім задаємо питання: - Що зробили би на місці героя? – А що відповіли би герою, якщо він запитав би? – А що ви відчули б, якщо герой казки опинився поруч?

6.Етюд «Подаруй доброту»

Мета: зняття емоційного напруження, зниження рівня агресії.

Хід вправи: Уявіть собі, що від вашого подиху у ваших долоньках з’явилась маленька, тепла і лагідна іскорка доброти, вона зростає стає більшою і більшою, як квіточка на чарівній галявині, всі, хто її торкаються стають добрими. Запитання: - Якого вона може бути кольору? - Яка вона на дотик? - Яка вона може бути, коли її торкнутись? - А яка вона могла б бути на смак та запах? - Як вона звучить? Добрі слова – як різнокольорові кульки. Це завжди свято. Вони схожі на красу, на квіти, на сонечко. Це тепло і ласка. Це найкраща в світі музика. Від неї всі стають спокійними і сильними. Давай подаруємо її один одному.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Фурманов И. А. Агрессия и насилие : диагностика, профилактика и коррекция / Фурманов И. А. – СПб. : Речь, 2007. – 480 с. 177

2. Холличер В. Человек и агрессия / В. Холличер. – М., 1975. – 273 с. 167. Хекхаузен Х. Агрессия / Х. Хекхаузен // Мотивация и деятельность : в 2 т. – М., 1986, – Т. 1. – 405 с.

3. Холмогорова В. М. Психологические условия нравственного развития дошкольников : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук : 19.00.13 «Психология развития. Акмеология» / В. М. Холмогорова. – М., 2001. – 22 с.

4. Хомік В. С. Агресія у різних юнацьких і дитячих кагортах : дослідження в українській психології / В. С. Хомік // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – №7. – С. 1–5.

5. Хухлаева О. В. Маленькие игры в большое счастье. Как сохранить психическое здоровье дошкольника / О. В. Хухлаева, О. Е. Хухлаев, И. М. Первушина. – М. : Изд-во ЭКСМО – Пресс, 2001 – 224 с.

6. Цап Н. М. Агресивність дитини : за і проти / Н. М Цап // Практична психологія і соціальна робота. – 1999. – №6–7. – С. 12–13; 22–24.

7. Цьось А. В. Українські народні ігри та забави : навч. посібник / А. В. Цьось. – Луцьк : ВОРВП «Надстир’я», 1994. – 96 с.

8. Швалб Ю. М. Возрастная психология : учебн. пособие [ для студ. вузов ] / Ю. М. Швалб, И. Ф. Муханова. – Донецк : Норд-Пресс, 2005. – 304 с.

9. Шебанова В. І. Експрес-діагностика агресивного типу реагування молодших школярів у ситуації фрустрації / В. І. Шебанова // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – №3. – С. 4–7.

10. Шебанова В. І. Діагностика та корекція агресивної поведінки молодших школярів з порушенням психічного розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.04 – «Медична психологія» / В. І. Шебанова. – К., 2002. – 18 с.

11. Шебанова С. Г. Профілактика та корекція агресивної поведінки студентів засобами тренінгу спілкування : автореф. дис. на здобуття наук. 178 ступеня канд. психол. наук : 19.00.07 – «Педагогічна і вікова психологія» / С. Г. Шебанова. – К., 2000. – 18 с.

12. Ямамото Цунэтомо. Хагакурэ. Книга самурая / под ред А. Г. Кудряшова. – Санкт-Петербург : узд-во «Диля», 2010. – 208 с.

13. Яценко Т. С. Агрессия : психодинамическая теория и феноменология / Т. С. Яценко, А. В. Глузман, И. В.Калашник, А. Е. Мелоян. – К. : Вища школа. – 2010. – 271 с.

14. Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції : Активне соціально-психологічне навчання : [навч. посіб.] / Т. С. Яценко. – К. : Вища школа, 2004. – 679 с.

15. Эйдемиллер Э. Г. Методики изучения семьи / Э. Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис // Психология и психотерапия семьи. – 1999. – С. 552–594.

16. Эльконин Д. Б. Психология игры / Д. Б. Эльконин. – М. : Владос, 1978. – 360 с.

17. Эльконин Д. Б. Детская психология / Д. Б. Эльконин. – М. : Педагогика, 1960. – 289 с.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНТЕРНЕТ РЕСУРСІВ

1. https://vemakids.com.ua/ua/educenter-dytyacha-ahresiya

2. http://sel.tvedu.vn.ua/poradi_psihologa/vchitelyam/agrespoved.html

3. https://childdevelop.com.ua/articles/conflict/27/