Посилає щедро в клас,
Це воно, напевно, знає
Що сьогодні свято в нас.
“День прощання з Букварем”
Пригадай- но , як колись ти
Був маленьким школярем.
На листках календаря.
А між ними – й наше свято –
Вшанування Букваря.
Свято перших букварів,
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.
Тонких, товстих, барвистих, наче жар,
Але одна – усім книжкам начальник,
І звуть її по- простому – Буквар !
Пісня Букварика
Нас підтримайте будь ласка.
На честь Свята Букваря,
Тож послухайте будь ласка
Вас просить наша шкільна сім’я
3. В країні Української Мови,
на вулиці Алфавітній
Буквар проживав.
Газдиню- дружину Азбуку
і 33 доні-букви мав.
Лінивців він не любив
І тому сьогодні на свято
Стільки гостей запросив.
Підготували веселе прощальне свято.
- Та коли Буквар з Азбукою поспішали на нього,
По дорозі трапилася біда.
(На сцені сидить Азбука і плаче)
Азбука. Ой-ой-ой! Я на свято поспішала,
Посковзнулася і впала.
Із рук випав мені кошик –
Вітер букви порозносив.
Зараз прийдуть діти милі,
Що ці букви довго вчили.
Ой-ой-ой! Хто може знати,
Як ці букви позбирати?!
Мишка. Шкряб, шкряб, крізь дірку бачу
Хтось у класі гірко плаче.
Та це ж Азбука – цариця,
Що у неї клас мій вчиться.
Чим тобі допомогти,
Щоб не плакала тут ти?
Азбука. Я всі букви розгубила.
Що робити, мишко сіра?
Мишка. Ша – шо – ши , ше – ші – шу ,
Букву “ША” візьми, прошу.
Котик. М`яв, я тут шукаю мишку,
Та що бачу? Плаче книжка.
Я – найкращий , найдобріший,
Я є котик найгарніший.
М`яв! Великий розум маю.
М`яв! Усім допомагаю.
Мудра Азбуко, скажи,
Як тобі допомогти?
Азбука. Я всі букви розгубила,
Допоможи, кицю мила.
Котик. Букву “КА” тобі залишу
Та ще Лисичку покличу:
Моя Лиско, сестричко моя!
Сюди швидше біжи, Азбуці допоможи!
Лисичка.
Котику, що ти так кричиш? Щось сталося?
Котик.
Так ! У нашої Азбуки зникли літери,Здопоможи їй будь ласка!
Лисичка
.Я лисичка, я хитренька,
Букву “ЕЛ” віддам тихенько,
Тільки маю я завдання
І одне до вас прохання
Його швидше розв’яжіть
І азбуку звеселіть
Із вами, друзі в «Так чи ні.»
Вам питання задаю,
Готуйте відповідь свою.
Півник.
А я Півник – співунець ,
Маю гарний гребінець.
Ку – ку – рі – ку нагадую,
Вранці Котику співаю.
Азбуку дуже шаную,
Букву “ПЕ” їй подарую.
Дощик.
Швидко я сюди примчався,
Бо дізнався, бо дізнався,
Що у Азбуки біда – усіх букв не вистача
Кап – кап – кап , співаю я,
Помию вулиці й поля,
Помию я усе довкола
І заблищить як нова школа.
А я загляну у вікно
Щоб провели щасливо свято,
Я хочу букву”ЩА” віддати.
Та не сам я до вас прийшов, а привів із собою свою сестричку – Хмаринку .
Хмаринка.
Я – хмаронька-хмаринка,
Неба пухнаста дитинка,
Закрила сонця промінці,
Тримаю букву “ХА” в руці.
Хай “ХА” залишиться у вас,
Хай весело сміється клас.
А я ще трошки пожартую
І дощиком вас почастую.
А нам ви пісню заспівайте,
І скажіть дружно прощавайте
Метелик.
Веселий метелик під дощик попав,
І крильця мені вітерець обламав.
Метелику прикро.
Та я не сумую –
І азбуці букву свою подарую.
Це гарненька буква „Е”(буква Е)
Я по полю блукаю
й різні літери збираю,
Хочу з вами пограти
Й літери віддати.
Гра « Ходить буква рядами.»
Боровик.
Із землі я появився,
Я – боровик ,
Я – найсмачніший гриб на світі,
Я – білий ,
Мене шукати слід уміло.
Коло пенька в траві високій
Знайти боровика морока.
Я ріс, дрімав біля пеньочка,
Накритий дубовим листочком.
Сьогодні ж на мою шапчину
Злетіла буква “БЕ”
Прошу , Азбуко, букву взяти
Боровика добром згадати.
Їжак.
Ох , як страшно я втомився, поки сюди прикотився.
Маю піджак з голочок , звуся просто – їжачок.
Мудрі букви „Ї „ і „ЖЕ” віддам,
Пригодяться вони вам.
А тепер же побіжу,
Може, ще й грибок знайду.
Колобок.
Я по засіку метений і на яйцях спечений,
Я від баби втік , я від діда втік,
А у клас прибіг, букву”О” приніс.
Чув , що Азбука сумує, то я О їй подарую.
Я кругленький і смачненький,
Всім звіряткам потрібненький
Дітки всі про мене знають
І казочку пам`ятають.
Зайчик.
Колобок , колобок , я тебе з`їм.
Колобок.
Не їж мене , Зайчику – побігайчику ,
Краще поміркуй і букву Азбуці подаруй .
Зайчик.
Є у заячому світі така буква на приміті,
З нею все на світі є , подарую букву «Є».
Є у мене шубка сіра, яка взимку стає біла,
Є зайчиха , є зайчата, є де в полі поганяти.
Заєць життя зна своє , побіжу , бо діло є.
Ведмідь.
Колобок , колобок , я тебе з`їм.
Колобок.
Не їж мене , клишоногий , тобі мене не спіймати.
Я побіг , а ти не йди , Азбуці допоможи.
Ведмідь.
Помагати всім готовий
І тому прийшов до школи ,
Приніс сюди букви „І” і „ВЕ”
Нехай Азбука живе .
А мені вже час у ліс ,
Швидше б я в барліг заліз .
Цілу зиму буду спати ,
Смачно лапу в сні смоктати .
І згадаю в своїх снах
Оце свято ще не раз.
Але ж хто це там бреде ?
Це ж Дюймовочка іде.
Дюймовочка.
Яке було життя славне
На вікні в моєї мами,
В горіховій шкарлупці
На трояндовій пелюстці
А тепер одна блукаю,
Свою ластівку шукаю.
Казка далі мене кличе,
Вам же букву „ДЕ”і „ЙОТ” позичу.
- Так герої казок усі ходили,
і азбуку відтворили.
Дуже радісно їй стало
І вона заспівала.
Пісня Алфавіт
А зараз усі разом зустрічаємо Букваря(оплески) Із задоволенням!
Буквар
Я щасливий Букварик,
Я тому радію,
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють.
Мені на зміну прийшла «Читанка» нова,
Вона відкриває вам читацькії дива.
А з нею ще й сестриця «Рідна мова»
Така розумна й загадкова…
Букварик
Букварику, друже, пора. Чекає інша дітвора
Букви старанно вивчали,
знаєм їх від А до Я
І сторіночку останню
прочитали з букваря.
Нам знайома буква кожна,
Почали ми вже читать.
І віднині всіх нас можна
Читачами називать!
Ми завтра підем знов до школи,
Бо у знаннях – краса і сила.
Та не забудемо ніколи,
Що нам ця книга світ відкрила.
Позаду перша сходинка.
Весь алфавіт ми знаємо.
Тепер в казковий світ книжок
Всі разом завітаємо.
Прощавай, Букварику, в школі перший друже,
Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже.