Прощавай Букварику..!
Пісня « Ми вже не малята»
- Ми зібралися на свято
За вікном чудовий день,
А в запасі в нас багато
Віршиків, усмішок, пісень.
- Майже рік у першім класі
Ми навчалися читати
Букви вже писати вмієм
Та гарненько рахувати.
- А зовсім недавно вересень
Сміх розсипав навколо
Ішли всі до школи весело
Ми ж вперше ішли до школи
- Величним кораблем-красенем
Постала школа перед нами
Сміялись вікна ясно
А діти всі з квітками
5. Горнувся кожен до мами ,
чи татові стискав руку…
вони ж відпускали від себе
і віддавали в науку.
6. Починали із крапки
Перші рядочки,
Вивчали букви
Ваші сини і дочки.
Танець « Малесенькі долоньки»
7. Книжковий світ — то особливий світ.
Він, як магніт, притягує до себе.
Коли читати вмієш з юних літ,
Для тебе книга — це безкрає небо.
Вона дає від Всесвіту ключі
Й те, без чого людиною не бути.
8.Читай удень, читай і уночі,
Щоб світ цей незбагненний осягнути.
Життєве невичерпне джерело,
Твоя розрада в пору лихоліття.
Ти знатимеш про все, що вже було,
І навіть те, що буде в цьому світі.
Дарує книга лету відчуття,
Із нею виростають в тебе крила.
9.Ти з нею відчуваєш смак життя
Й долати перешкоди маєш силу.
Книжковий світ — то особливий світ.
І безкінечний — наче море з небом.
Почати можеш будь-коли політ.
Для цього просто лиш читати треба!
Танець з газетою
Баба Яга: огоооо… чого це ви всі тут зібралися. Тут я найрозумніша, найкраща, найосвіченіша….
Пісня Баби Яги («Сама файна»)
1.Я у нашім темнім лісі сама файна Баба
В повний місяць я живу й мертву ношу воду
Я наш ліс оберігаю і чар – зілля варю
Білосніжку до тих справ також залучаю
В мене самі довгі ноги, як у Агілєри,
Я на них взуваю мешти номер
сорок штири,
В мене самі довгі руки, такі як в Горгони
Саме ними роблю чудеса казкові
Приспів
Я - просто королева, я - просто богиня.
Від моїх поцілунків у діда шия синя.
Я наче голубонька, наче ластівочка,
Так багато я читаю, аж репає коробка.
2. Я у лісі сама краща, сама розумніша
І у мене серед всіх чари найсильніші
Вчора вранці із дупла мед я діставала
Так , що ні одна бджола мене не врубала
Я працюю не на фермі, а в бібліотеці,
Кожен день йду на роботу у
новій спідниці.
Прочитала п'ять книжок і зо дві газети,
Ну чому мене ви, хлопці, заміж не берете?
Приспів
Білосніжка. Я – щаслива Білосніжка: я тому радію,
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють
Пісня Білосніжки («Голубий вагон»)
Ми любі друзі
Я вітаю вас
Рада бачити усіх вас знову
Чула, що ви мене хотіли бачити
Ось тому на свято я прийшла.
Приспів
Щастячко, Щастячко
Вчили їх, діти ви.
Вміли читати всі і склади й слова
Книги гортаєте, вже багато знаєте
І у вас, в кожного, мудра голова.
Білосніжка Я мандрую по країнах
Із загадкою дружу
І кого небудь я встріну
Грамоті одразу вчу
Маша: мене! Мене!
Білосніжка : Хто така, сказати прошу?
І чи вмієш ти читати?
Маша: що ж, брехати не посмію,
Я читати ще не вмію
Я ще букви всі не знаю
Та візьміть до вас , благаю
я на пулі із народом,
Пролітала над вами тут.
Стався пулі тій капут
Приземлилась, он там пуля
На плечі у мене гуля.
І хлопчатко і дівча
Бути схожими хотять,
Бути схожими хотять: так, так, так, так
Навіть в космосі літала, та терпіння я не мала
Бо Михася я не мала : так, так, так, так
На землі його шукала, навіть щастя я не знала
навіть щастя я не знала: так, так, так, так
приспів
І зі мною діти
Хочуть всі дружити
Я найкраща в світі
Ви глядіть… ви глядіть!
Білосніжка: Ну і пісня в тебе дівче…
Маша: я навчусь всього охоче
Ви візьміть мене на свято
Знаю, тут гостей багато
Першокласні в нас малята
Вміють вони вже багато.
Мальвіна: ах, невихований хлопчисько! Куди ви йдете!
Буратіно: до школи
Мальвіна: і вам не соромно? Подивіться на себе!
Хто вас такого пустить до школи?
Адже школа – це храм науки. Що ви будете робити там в такому вигляді
Буратіно: Як що? Бігати , бавитись, розважатись…
Мальвіна: Ну й безграмотний хлопчисько,
Хоч і школа тут близенько
Вчити грамоти вас треба,
Бо ви й справді впали з неба.
Буратіно: Ой, не треба вчить мене,
Любая Мальвіно!
Від науки отієї, стану я поліном.
Букви й цифри надоїли,
Все, не хочу, вчитись я
Давай краще ми пограєм
Ти, Мальвіночко, Моя!
Пісня «Чомучки»
Звідки дощ йде за віконцем?
А вночі де спало сонце?
Як впливає на дитинство час?
Кожен день - знаки питання,
Знати все в нас є бажання.
Все цікавить, все турбує нас.
Пр: А все тому, що ми діти.
На місці не можем сидіти,
І що з цим робити?
Нам треба все знати, і скрізь побувати
І на яву і уві сні.
А все тому, що ми діти,
А діти - майбутнього квіти!!!
Якщо нас любити,
То ми розквітаєм, як сонечко сяєм,
І разом співаєм пісні голосні.
Де було літо узимку?
Чому грім на небі гримнув?
Хто залишив на стежині слід?
В кого з нас є більше сили?
І чому птах має крила?
Як з'явились ми малі на світ?
Пр: А все тому, що ми діти.
На місці не можем сидіти,
І що з цим робити?
Нам треба все знати, і скрізь побувати
І на яву і уві сні.
А все тому, що ми діти,
А діти - майбутнього квіти!!!
Якщо нас любити,
То ми розквітаєм, як сонечко сяєм,
І разом співаєм пісні голосні.
Карлсон :Доганяй Михасю, якщо схочеш, голову ти мені морочиш.
Ведмідь: Що «пампушко», не хочеш , щоб я тебе з’їв?
Карлсон: По – перше, я – карлсон, а не пампушка, а по – друге – я не хочу, щоб ти мене з’їв.
Ведмідь. Та треба ти мені! Це лисиця любить випічкою з джемом поласувати, мені «жирне» шкодить, гастріт, десь би зайчика знайти…
Карлсон. Ти б краще книгу прочитав
Ведмідь. Ще чого? Нічого робити.
Лисичка. Ой, «пампушко», я така голодна…
Пісня Лисички
Я лисичка рудохвоста, я.
Хто у лісі господинька? Я.
Де ж подівся милий колобок?
Солоденький мій і, і смачний бочок.
Приспів
Зелений листочок у норі глибокій.
Ти прийшов до мене…
Мій смачненький і гарненький
Не ховайсь від мене,
Будемо дружити
Букви всі у світі
Будемо разом учити.
Лисичка. Що дурненький, упіймався?
Краще ти б і не пручався…
Заспокойся, все як слід,
З’їм тебе я на обід
Букви всі вивчати буду
Обіцяю вам малята, що у школу ще прийду
Пісня «Мій Букварик»
Мій букварик, мій букварик, -
Він найкращий друг
Прокидаюсь, посміхаюсь,
І беру до рук
Буква А - на зірку схожа,
Буква О - проста
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота!
приспів
Завдання просте - А, Б, В, Г, Д
Хто такий букварик має,
Той не пропаде!
Треба всім старанно вчитись,
Знати головне
Книжка ця найкраща в світі,
Виручить мене
Б уква А - на зірку схожа,
Буква О - проста
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота!
- Ми любимо малих зайчат,
Овець і поросят…
І курочки і гусочки
Завжди нас веселять
- Та де ж вони коханії
Не бачу нічого
А ми вже місяць ціленький
Не їли нікого
- На шлунок, на голодненький
Не може навіть йти
Невже не ніхто не пройде тут
Смачненький і пухкий…
Лисиця : Ти іди рибу лови , а я тут побуду…
Дюймовочка. Що це? Де я? чи це сон?
Як багато тут води!
Як потрапила сюди?
Боже мій! Та я ж на річці!
Як далеко до травички…..!
Ой , це ж принц !
Іди до мене!!!
Пісня Дюймовочки
- Блисками і бризками дощик в моє скло
Вітер ненавмисно так, відчинив вікно
Уявляю, що мала я Дюймовочка
Відлітаю, на стільці залишилась кофточка
Приспів
Квіти навкруги, я на пелюсточці лечу
Квіти навкруги, метелика полоскочу
Квіти навкруги, мій кольоровий рай
Квіти навкруги, мій принце прилітай
- Хмарними просторами вдаль незвідану
Над лісами й горами мчу тебе одну
На долоньці теплий літній вітерець
Посадив легесенько на прозорий промінець
- Ой, щось я дуже хочу спати.
У росі помию ніжки
Спати ляжу у горішку.
Ковдра моя із троянди,
А матрацик із фіалки
Принц.
Принцесо, голубко моя сизокрила,
Я хочу, щоб буря тобі не закрила
До раю стежину, до світлого раю,
Де щастя перлини собі назбираєш.
До того кохання, що зрушить і гори,
Що чисте й глибоке, як синєє море.
Де – радісні люди і квіти скрізь, квіти,
Щебечуть кохані і радісні діти.
Вовк: ну все, Лисице….! Прощайся зі своїм життям…
Лисиця : за що?
Вовк: за побиття!!!
Лисиця : хіба я тебе била?
Вовк: ти мене на річку відправила? Я хвоста залишив в ополонці…
Лисиця : хвоста?
Вовк: так!
Лисиця : А я знаєш чого позбавлена?
Вовк: Чого?
Лисиця : Розуму…
Вовк: та невже…
Лисиця : так мене били , так били, що весь мозок вискочив, до крупиночки…
Вовк: значить ти тепер того, тю-тю… тяжко напевне без мозку
Лисиця : сам бачиш , ледве плету….
Вовк: давай допоможу.
Лисиця : підвези, бо помираюююю
Пісня лисички і вовка 2
- Ой у мене красота
Я утік і в цьому толк
Можна жити без хвоста
А ти спробуй без того (тю-тю)
Приспів
Голова, голова
Розуму в ній мало
Так хорошій голові
Його бракувало
- Голова моя ціла
Ну і я, ціла, і хвіст
Справи, щоб були на клас
Треба думать головою
Приспів(2р.)
Лисиця : риба хоч на хвіст клювала?
Вовк: ще й як, з річки хвоста витягнути не міг…шкода…мій хвостик…
Мудра сова. Учися, дитино, бо вчитися треба!
Учися, голубко, хай розум не спить,
Хай серце і воля, і дух росте в силу,
Для життя, для світла треба ся учить.
Учися, дитино, бо світ цей не батько -
Широкий, розлогий, мов поле в степу;
Знайти в нім дорогу той лише потрафить,
Хто служив науці, хто вчився в життю! .
Учися, дитино, бо доля не мати -
Шукать її треба, сама не прийде;
А той її має, той її зазнає,
Кому розум сонцем в головці зійде!
Учися, дитино. Бог буде з тобою,
Пошанують люди, полюбить тя світ.
Учися, щоб сіяв добро поміж люди,
І вічно жить будеш, не згине твій слід!
Учися, дитино, бо вчитися треба;
Шукай сонця правди, хай розум не спить;
Чого научишся, вода не забере,
Не візьме розбійник, вогонь не спалить!
Пісня «Ми 1-Б клас»
У школі цій ми тільки перший рік
Для вас усіх він став важливим стартом.
І попри свій ну зовсім юний вік,
У вас є мрії, що здійснити варто
До класу поспішаючи щодня,
Старанно ви робіть усі завдання.
Гордитиметься вами вся рідня
Бо є в вас добре вчитися бажання
Приспів
Ми 1 - Б, 1- Б клас,
Тож запам,ятайте ви нас!
Великими станем людьми,
Щоб рідній служити землі.
Ми 1 - Б, 1- Б клас,
Почуєте ви ще про нас
Спалахують юні зірки на довгі роки.
2 . Наш перший класний вчитель усіх навчить
Уважним бути не лінитись,
Втомилися, а дзвоник ще мовчить
Не хочемо в Їдальню запізнитись
нам стала школа, наче рідний дім
Де затишно, цікаво і красиво,
Бажання всі реальніші стають,
Хай вистачить здоров’я вам і сили.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку