"Пряма і непряма мова. Цитата. Діалог (контрольна робота)".

Пряма і непряма мова. Цитата. Діалог

Варіант 1

Завдання 1-6 мають по чотири варіантів відповідей, серед яких один правильний. Оберіть правильний варіант та позначте його.

1. Точно переданий уривок будь-якого висловлювання чи письмового твору, що наводиться для підтвердження або пояснення своїх думок, називається

А прямою мовою

Б непрямою мовою

В діалогом

Г цитатою.

2. Непряма мова є в реченні (окремі розділові знаки пропущено)

А Чого зажурився, мій любий козаче питає дівчина вродлива (Леся Українка).

Б Хто ж ти, братчику, будеш вівчар зацікавився Іван (М. Коцюбинський).

В Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався (М. Стельмах).

Г Помилуйте! йому Ягнятко каже На світі я ще й году не прожив (Л. Глібов).

3. Відповідає схемі «П», - а. речення (окремі розділові знаки пропущено)

А Що ж не дає мені промовить просто Так, доле, ти міцніша, я корюся (Леся Українка).

Б Ми за дітьми йдемо до жінки, запитуємо Хто посадив цю тополю? Чи давно вона росте тут? (В. Сухомлинський)

В. Боже, яка краса! обізвалась, ні до кого не звертаючись, тіточка Олена (М. Олійник).

Г Коли дивлюсь туди он, на захід, іноді чомусь так сумно-сумно стає, говорила Маша (О. Гончар).

4. Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні

А «Завжди! – просить хлопчина: Не тікай від мене, візьми мене із собою, перевези!» (Б. Лепкий)

Б «Чого ж тебе понесло в поле? Чого?» допитувалась мати (С. Васильченко).

В Для цієї пори року існувало золоте правило, що опредметнилося в прислів’ї: «У хліба короткі ноги, - як утече, то не доженеш!» (В. Скуратівський)

Г «Я цієї пісні ніколи не чув – сказав студентові Тарас. – Ви її всю знаєте?»

5. Допущено помилку при заміні прямої мови непрямою в рядку

А Микола запитав у брата, коли вони підуть до аквапарку.

Б Учителька оголосила дітям, що на канікулах вони відвідають Краків.

В Я запитав у Олесі, то чим можу тобі допомогти.

Г Олег радісно вигукнув, що отримав найвищий бал за контрольну роботу.

6. Неправильно оформлено цитату у рядку

А Пригадалось, як одного разу всю конференцію розсмішив, видавши їм з “Енеїди”: “Зевес тоді лигав сивуху і оселедцем заїдав!” (О.Гончар.)

Б Хто б там що не говорив, а “дух, що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю” – найміцніший матеріал. (А.Мокренко.)

В Марко впівголоса звертається до темних з місячними гніздами верб:

Один у другого питаєм:

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

Г “Історія України – це нива в яругах, це вкрите бур”янами поле, яке не давали орати”, - написав Юрій Мушкетик в статті “Українці донині, нині, прісно і вовіки”.

Завдання 7-8 мають на меті встановити відповідності між рядками. До кожного рядка, позначено цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою

7. Установіть відповідність між різновидом передачі чужого мовлення та прикладом (окремі розділові знаки пропущено)

1 пряма мова

2 непряма мова

3 діалог

4 цитата

А Головацький запитав Вишлевича, яка ідея в нього найсвятіша (Р. Іваничук).

Б Не сумуй, вербо моя похила, що багряним листом одшуміла осені пора (Д. Луценко).

В “Помагайбі нашим!” – “А котрі ж ваші?” – “Котрі подужають!” (Нар.творч.) “Що ти, відлиго, хочеш робить?” – “Хочу я, зимо, сніг розтопить” (А.Качан.)

Г Бернарду Шоу належить відомий вислів про те, що „інтелектуальні успіхи кожної країни залежать від того, наскільки у ній розв’язане національне питання”.

Д У неділю вранці-рано синє море грало, товариство кошового на раді прохало: “Благослови, отамане, байдаки спускати!” (Т.Шевченко.)

8.Установіть відповідність між схемою та реченням, що їй відповідає (розділові знаки при прямій мові пропущено)

1 А: «П!»

2 «П?» - а.

3 «П! - а. – П?».

4 «П! – а: – П».

А “Може вам водички?” – жалісніє обличчя дівчини років шістнадцяти. (М.Стельмах.)

Б Перейти б, мов кобзар, неможливе, як звелить Україна: “Іди!” (В.Василашко.)

В Ой по горі роман цвіте, долиною козак іде та у журби питається: “Де та доля пишається?” (Т.Шевченко.)   

Г “Світе мій ясний, який ти мені гарний та милий! Яка я весела, яка я щаслива!” – подумала Лукина і, наче пташка, незчулась, як заспівала пісню: “Ти в мене одна, як ясна зоря вечірняя, світиш...” (І.Нечуй-Левицький.)

 Д «Добривечір вам, люди добрі! – промовив чоловік. – Чи не приймете до себе на ніч?» (І.Нечуй-Левицький.)

Прочитайте текст. Виконайте завдання 9-12 до нього (окремі розділові знаки пропущено

Жайворонки

 (1)Ще в давнi часи, коли черепахи в орлiв лiтати вчилися, молодий Жайворонок сидiв недалеко вiд того мiсця, де одна зi згаданих черепах своє лiтання щасливо з великим шумом та грюком скiнчила на каменi. (2) Жайворонок злякався i, тремтячи всiм тiлом, дiстався до свого батька. (3) Батечку!звернувся він Бiля тiй гори, мабуть, сiв орел, про якого ти менi розповiдав колись, що то найстрашнiша й найсильнiша з усiх птиця... (4) А чому тобi так здалося, синку? - спитав старий. (5) Батечку! Коли вiн сiдав, я такої швидкостi, шуму i грому нiколи ще не бачив. (6) Коханий мiй синку, -  сказав старий. - Ти маєш молоденький розумець. Знай, друже мiй, i завжди спiвай отаку пiсеньку:

Не той орел, що високо лiтає,
А той, що легко сiдає...

(За Г. Сковородою)

9. Пряма мова є у всіх реченнях, ОКРІМ

А 1, 2.  Б 1, 3.   В 2, 3.   Г 4, 5.

10. Відповідає схемі «П! – а. – П». речення

А 2.   Б 3.   В 5.   Г 6.

11. Пряму мову в реченнях тексту замініть непрямою. Утворені речення запишіть.

12. Поміркуйте, у чому мораль байки Г. Сковороди «Жайворонки»

 Складіть діалог між двома учнями (7-8 реплік), які обговорюють цей літературний твір. Запишіть діалог, правильно розставивши розділові знаки та використовуючи пряму мову до і після слів автора. В одному з речень застосуйте слова автора посередині прямої мови.

Пряма і непряма мова. Цитата. Діалог

Варіант 2

Завдання 1-6 мають по чотири варіантів відповідей, серед яких один правильний. Оберіть правильний варіант та позначте його.

1. Чуже мовлення, передане дослівно, без змін називається

А прямою мовою

Б непрямою мовою

В діалогом

Г цитатою.

2. Непряма мова є в реченні (окремі розділові знаки пропущено)

А Мамо питаю, то льони цвітуть? (О. Гончар)

Б То ти вмієш тільки реготати скрикнув Пилипко Так не боюсь я тебе! (Панас Мирний).

В Якраз проти вікна, звичайно під парканом, дворовий пес Бровко лежав і думав Бач, яким він паном, ледачий Цуцик, став! (Л. Глібов).

Г Яка ти розкішна, Земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами (М. Коцюбинський).

3. Відповідає схемі А: «П». речення (окремі розділові знаки пропущено)

А Ой по горі роман цвіте, долиною козак іде та у журби питається: “Де та доля пишається?” (Т.Шевченко.) 

Б Що ж не дає мені промовить просто: “Так, доле, ти міцніша, я корюся”. (Леся Українка.)

В “Світе мій ясний, який ти мені гарний та милий! Яка я весела, яка я щаслива!” – подумала Лукина і, наче пташка, незчулась, як заспівала пісню: “Ти в мене одна, як ясна зоря вечірняя, світиш...” (І.Нечуй-Левицький.)

Г Коли тепер мене питають друзі: “Де гарно так навчився ти співати?” – я згадую про ту калину в лузі і ті пісні, яких співала мати. (В.Грінчак.) 

4. Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні

А Панотець, прийшовши раз з церкви, став співати улюбленої своєї пісні: “Ой сів пугач на могилі”. (П.Куліш.) 

Б “Туман яром, туман долиною…” – заводить високий жіночий голос і, ніким не підтриманий, гасне. (О.Гончар.)

В “Ох, сміх тепер, - стуляючи нитку  перерваної розмови, почала знов Мар’я, - а тоді не до сміху було” (Панас Мирний.)

Г «Мала мати одну дочку та й купала у медочку» - озивається в пам»яті дівоча пісня. (М.Стельмах.)

5. Допущено помилку при заміні прямої мови непрямою в рядку

А Євгенія повідомила батькам, що буде брати участь у спортивних змаганнях.

Б Бабуся попросила онука, щоб сходив до аптеки за ліками.

В Сашко запитав, чи будемо саджати молоді яблуньки, чи без них обійдеться.

Г Лариса Петрівна запитала в Оленки, чому вона така засмучена.

6. Правильно оформлено цитату у рядку

А Свого часу говорили: “Буде держава – буде й мова.”

Б Мовознавець Є.Тимченко зазначав, що “Твердження про праруську мову -  непотрібна й шкідлива гіпотеза”, котра тільки заплутує історію української мови.

В Марко впівголоса звертається до темних з місячними гніздами верб -

Один у другого питаєм:

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

Г “Недержавність – хвороба наша”, - відзначав В.Липинський, і подолати цю “хворобу”  мріяв віками наш народ.

Завдання 7-8 мають на меті встановити відповідності між рядками. До кожного рядка, позначено цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою

7. Установіть відповідність між різновидом передачі чужого мовлення та прикладом (окремі розділові знаки пропущено)

1 пряма мова

2 непряма мова

3 діалог

4 цитата

А Піфагор, караючись над своїми теоремами, якось зробив не зовсім геометричне відкриття: “Кубок життя – кепкував він, - був би  солодким до нудоти, якби не потрапляло до нього кілька гірких сльозин...”

Б - Який наклеп! – закричала, почувши заячі розмови, мама-журавлиха.  -  Нахабний базіка! – обурилася її подруга, сусідка по гнізду ліворуч (О. Іваненко)

В Недарма в старовину казали мудреці,  що святе місце пустим не буває. (Є.Гуцало.)

Г Не плачте мамо не потрібно, і ви не журіться тату (А. Малишко).

Д “Твоя слава, як бубон, гучна, - дроботіла смаглява циганка, - тобі серце віддасть не одна ясноока красуня панянка...” (В.Еллан.)

8.Установіть відповідність між схемою та реченням, що їй відповідає (розділові знаки при прямій мові пропущено)

1 А: «П!»

2 «П», - а.

3 «П, - а, – п».

4 А: «П», - а.

А «Мала мати одну дочку та й купала у медочку», - озивається в пам»яті дівоча пісня. (М.Стельмах.)

Б “Чому ж ти не спиш, доню?” – питає мати. (М.Коцюбинський.)

В Я прийду і вимовлю: «Спасибі», - і нічого більше не скажу. (А.Малишко.)

Г Ой сів козак обід їсти, прийшли йому вісті: “Кидай, козак, обідати, час на коня сісти!” (Нар.творч.)

Д “Отже, тут кращі хліба, ніж під селом, - подумав сам собі, - тут, мабуть, сильніший дощ пройшов...” (Панас Мирний.)

Прочитайте текст. Виконайте завдання 9-12 до нього (окремі розділові знаки пропущено

Жаби

1.            Коли висохло озеро, Жаби пострибали шукати собi нового житла. (2) Нарештi всi вигукнули  Гой, яке величезне озеро! Воно буде нам довiчним житлом! (3) І плеснулись разом у нього. (4) А я, сказала одна, вирiшила жити в одному iз джерел, що наповнюють це озеро. Бачу онде зарослий лiсом горб, який посилає сюди струмки; сподiваюся отож, що знайду там i добре джерело. (5) А навiщо, тiтонько? спитала молоденька Жаба. (6) А тому, голубонько моя, що струмки можуть потекти в iнший бiк, а це озеро може, як i попереднє, висохнути. Джерело ж для мене завжди надiйнiше калюжi (За Г. Сковородою).

9. Пряма мова є у всіх реченнях, ОКРІМ

А 1, 2.   Б 1, 3.   В 2, 3.   Г 4, 6.

10. Відповідає схемі «П?» – а. речення

А 2.   Б 3.   В 5.   Г 6.

11. Пряму мову в реченнях тексту замініть непрямою. Утворені речення запишіть.

12. Поміркуйте, у чому мораль байки Г. Сковороди «Жаби»

 Складіть діалог між двома учнями (7-8 реплік), які обговорюють цей літературний твір. Запишіть діалог, правильно розставивши розділові знаки та використовуючи пряму мову до і після слів автора. В одному з речень застосуйте слова автора посередині прямої мови.