Пряма й непряма мова. Заміна прямої мови непрямою

Тема. Пряма й непряма мова. Заміна прямої мови непрямою

Мета: навчальна – ознайомлення з особливостями будови речень із прямою мовою,інтонацією в них; навчатися розрізняти слова автора і пряму мову, перебудовувати пряму мову на непряму;

розвивальна – розвивати пунктуаційні вміння ставити і пояснювати  розділові знаки при прямій мові;

виховна – виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, дидактичний матеріал

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

– Добрий день, учні. Як ваш настрій?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ліна Костенко написала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Як ви зрозуміли слова письменниці?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Чужа мова –  це мова іншої особи, не автора, не мовця? (+)

Спосіб передачі чужої мови без збереження лексичних, синтаксичних особливостей – це пряма мова? (-)

Дослівне відтворення чужої мови – це пряма мова? (+)

Змістове ядро у конструкції з прямою мовою становлять слова автора? (-)

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

Сьогодні на уроці ми продовжимо поширювати ваші знання про пряму та непряму мову, які ви отримали в п’ятому класі.

V. СПРИЙМАННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження за мовним матеріалом

•              Запишіть два речення, порівняйте їх між собою.

Максим Рильський написав: ««Енеїда» – енциклопедія українського життя ХVІІІ століття».

Максим Рильський написав, що «Енеїда» – енциклопедія українського життя ХVІІІ століття.

2. Пояснення нового матеріалу.

Пряма мова – це чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту та інтонації. Наприклад: У своєму вірші «Праця поета» Г. Чупринка сказав: «З піснею, з казкою, з словом, з молитвою, з ріднею мовою – гострою бритвою Муза явилась моя».

Непряма мова — це чуже мовлення, передане тільки зі збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання. Наприклад: У своєму вірші «Праця поета» Г. Чупринка сказав, що з піснею, з казкою, з словом, з молитвою, з ріднею мовою – гострою бритвою Муза явилась його.

Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують на те, кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, у середині й після неї:

«Земля найкраще пахне восени», – говорить сам до себе Тимофій (М. Стельмах). «П», – а.

Згадала слова нашого поета Володимира Сосюри: «Люби, українець, свободу, люби! Покажемо світу, що ми не раби!». А: «П!»

«Чому це ви радієте? – запитує Тетянка. – Сонця ж нема. Хмарно» (В. Чухліб) . «П? – а. – П».

3. Робота біля дошки

•              Записати речення з прямою мовою, поставити розділові знаки.

1. І журавлик заспівав радісно не звіть мене журавликом, щоб я не журився! А звіть мене веселиком, щоб я веселився! (О. Іванченко). 2. Іди доню каже мати Не вік дівувати! (Т. Шевченко). 3.Не кидайсь хлібом він святий в суворості ласкавій бувало каже дід старий (М. Рильський). 4. А куди ви їдете, люди добрі осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський). 5. Діти кажуть ми Вітчизну нашу любимо святу! (П. Тичина).

4. Коментоване письмо

•              Записати речення. Указати пряму мову, схарактеризувати речення за метою висловлювання. Пояснити розділові знаки.

1. «Яка ти розкішна, земле», – думала Маланка. (М. Коцюбинський)

2. Підвівши голову, боєць запитав: «Де санпункт?» (О. Гончар)

3. Кислиця не второпає ніяк: «Чому від мене кривить губи всяк?» (В.Симоненко)

4. «Якби мій шлях спрямить, я вже була б на полюсі», – пишалась працею своєю Білка в Колесі. (С. Коваль)

5. Пояснення нового матеріалу

Існує кілька  способів  заміни прямої мови непрямою:

1. Якщо  пряма  мова  є  розповідним  реченням,  то  вона  передається підрядною частиною складнопідрядного речення  і приєднується  сполучниками що, ніби, щоб.

 «Гарна музика», – шепнула заслухано Дарка (І. Вільде). Шепнула заслухано Дарка, що гарна музика.

2. Якщо пряма мова  є питальним реченням,  то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучниками або сполучними  словами  хто, що,  який,  чий,  котрий,  де,  коли,  як  та  ін.:

Підвівши голову, боєць запитав: «Де санпункт?» (О. Гончар). Підянявши голову, боєць запитав, чи знаю де санпункт?

3. Якщо пряма мова є спонукальним реченням, то вона передається  підрядною  частиною  і  приєднується  сполучником щоб або  передається  простим  реченням:

«Тосю, ану йди сюди!» – закричав Юрко (Є. Гуцало). Юрко закричав, щоб Тося підійшла.

    Отже, пряму мову можна  замінити непрямою. Речення  з непрямою мовою –  здебільшого  складнопідрядні  речення,  у яких є дві частини:  головна –  слова автора, підрядна – пряма мова, що приєднується до головної частини сполучниками підрядності або  сполучними  словами.

6. Конструювання речень

•              Зробити заміну прямої мови непрямою. Пояснити як при цьому змінилася постановка розділових знаків.

1. «Не проводжайте мене, – попросила Леля рідних. – Я скоро повернуся» (О. Гончар). 2. Вершник притримав коня і запитав: «Де тут штаб?» (П. Панч). 3. У народі кажуть: «Правду говорить не язик, а душа». 4. Очима ти сказав мені: «Люблю» (Л. Костенко). 5. Пірат прокинувся й гавкнув спросоння: «А хто там мені бігає по двору?» (О. Довженко). 6. А мати, було, лається: «Яка ото лиха година картоплю підриває?» (Остап Вишня).

7. Творча лабораторія

•              За поданими схемами скласти речення з прямою мовою та перетворити їх на непряму.

А: «П».

А: «П!»

А: «П?»

«П», – а.

«П, – а, – п».

«П! – а. – П».

 «П? – а. – П».

 «П, – а: – П».

VІ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Робота в парах

•              Дописати до слів автора пряму мову. Перетворити речення на непряму мову

1. Рина попросила брата …

2. Учитель уважно подивився та сказав …

3. Марина запитала …

4. Мати порадила сину …

5. Уля повідомила …

VІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ Й ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Фронтальна бесіда

•              Що таке пряма мова?
•              Що називають непрямою мовою?
•              Які розділові знаки використовуємо при прямій мові?
•              Як замінити пряму мову непрямою?

2. Домашнє завдання

Опрацювати §5. Вправа 74.