Психокорекція та її види

Психокорекція та її види Підготувала: Тюріна О. В. Перевірила: Березка С. В.

Психокорекція – це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психологічного розвитку чи поведінки людини з допомогою спеціальних заходів психологічного впливу. Психокорекція орієнтована на клінічно здорову особистість. Орієнтується на здорові сторони особистості незалежно від ступеня їх порушень.

В психокорекції орієнтуються на теперішнє і майбутнє клієнтів: Психокорекція орієнтується на середньо термінову допомогу (короткотермінова 15 зустрічей при консультуванні. Довготермінова – до кількох років при психотерапії). Психокорекцій ні впливи спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості клієнта. Психокорекція відрізняється від психологічного розвитку тим, що психокорекція має справу з вже сформованими якостями особистості чи видами поведінки і спрямована на їх переробку, в той час як основна задача розвитку полягає в тому, щоб при недостатньому при недостатньому розвитку сформувати в людини психологічні якості.

Сьогодні психологічна корекція широко використовується в системі психологічної допомоги дітям і підліткам. Незважаючи на широкий спектр застосування поняття психологічної корекції, існують розбіжності відносно її використання.     Наприклад, деякі автори розглядають психологічну корекцію як спосіб профілактики нервово-психічних порушень в дітей (А. С. Співаковська, 1988). Інші розуміють її як метод психологічного впливу, спрямований на створення оптимальних можливостей і умов розвитку особистісного та інтелектуального потенціалу дитини (Г. В. Бурменська, О. А. Караванова, А. Г. Лидерс, 1990, чи як сукупність прийомів, які використовує психолог для виправлення психіки чи поведінки психічно здорової людини (Р. С. Немов, 1993).

Види психокорекції: Психокорекційні заходи можна класифікувати.1. По характеру спрямованості:симптоматичну,Каузальну. Симптоматична корекція передбачає короткотривалий вплив з метою зняття гострих симптомів відхилень у розвитку, які заважають перейти до корекції каузального типу. Каузальна (причинна) корекція спрямована на джерела і причини відхилень. Цей тип корекції більш тривалий у часі, вимагає значних зусиль, але є більш ефективним.

2. По змісту розрізняють корекцію:пізнавальної сфери;особистості;афективно-вольової сфери;поведінкових аспектів;між особистісних відносин;внутрішньо групових взаємовідносин (сімейних, подружніх, колективних);дитячо-батьківських відносин. В практиці психологічної допомоги дітям і підліткам з проблемами у розвитку розрізняють наступні блоки психологічної корекції: Корекція емоційного розвитку дитини. Корекція сенсорно-перцептивної та інтелектуальної діяльності. Психологічна корекція поведінки дітей і підлітків. Корекція розвитку особистості

3. По формі роботи з клієнтом розрізняють корекцію:індивідуальну;групову;у закритій природній групі (сім’я, клас)у відкритій групі клієнтів зі схожими проблемами;індивідуально-групову (змішана група).

4. По наявності програм:програмовану;імпровізовану.5. По характеру керування коригуючими впливами:директивну;не-директивну;

6. По тривалості:над-коротку (хвилини, часи, вирішення актуальних ізольованих проблем, конфліктів);коротку, або швидку (декілька годин, днів – запускає процес виміру, який продовжується після завершення зустрічі)тривалу (місяці, в центрі уваги – особистісний зміст проблеми);довготривалу (продовжується роки, зачіпає сфери свідомого і несвідомого. Багато часу приділяється досягненню розуміння суті переживань. Ефект розвивається поступово, носить тривалий характер.

7. По масштабу вирішувальних задач розрізняють корекцію:загальну,спеціальну. Загальна передбачає заходи загальнокорекційного порядку, що нормалізують спеціальне мікро-середовище клієнта, які регулюють психофізичне, емоційне навантаження у відповідності з віковими та індивідуальними можливостями. Спеціальна – комплекс прийомів, методик і організаційних форм роботи з клієнтом чи групою клієнтів, які є найбільш ефективними для досягнення конкретних задач формування особистості, окремих її властивостей чи психічних функцій, що проявляються у девіантній поведінці і ускладненій адаптації (невпевненість, агресивність, тривожність, аутичність, схильність до стереотипів, конфліктність). Спеціальна корекція справляє наслідки неправильного виховання, що порушило гармонійний розвиток, соціалізацію особистості.

Психокорекційна ситуація включає 5 основних елементів: Людина, яка потребує психокорекційної допомоги (клієнт);Людина, яка допомагає (психолог);Теорія, яка використовується для пояснення проблем клієнта. Набір процедур (технік, методів), що використовуються для вирішення проблем клієнта. Спеціальні соціальні відносини між клієнтом і психологом.

З розвитком практичної психології поняття "корекція" стало все ширше використовуватися у віковій психології і психологічній допомозі не тільки дітям з проблемами у розвитку, але і з нормальним психічним розвитком. Розширення сфери використання психологічної корекції в роботі із здоровими дітьми обумовлене наступними причинами: Активним впровадженням в систему навчання нових освітніх програм, успішне засвоєння яких вимагає максимального розвитку творчого та інтелектуального потенціалу дитини. Гуманізацією процесу освіти, яка неможлива без диференційного підходу до навчання дитини і вимагає врахування індивідуально-психологічних особливостей кожного учня і, у відповідності із цим, різноманітних способів психолого-педагогічної корекції. У зв’язку з цим відбулися принципові зміни характеру задач і напрямків корекційних впливів – від виправлення дефектів при порушеному розвитку до створення оптимальних можливостей і умов для психічного розвитку здорової дитини

Вимоги до психолога, що здійснює психокорекцій ні заходи. Проведення колекційної роботи вимагає від спеціаліста, що її проводить певної підготовки. Основні компоненти професійної готовності до колекційного впливу. Теоретичний компонент: Знання теоретичних основ;Знання загальних закономірностей психічного розвитку в онтогенезі;Періодизації психічного розвитку;Знання проблеми співвідношення навчання і розвитку;Уявлення про основні теорії, моделі і типи особистості;Знання про соціально-психологічні особливості групи;Знання умов, що забезпечує особистісне зростання і творчий розвиток.

Дякую за увагу!!!