Психологічна допомога в кризових станах

Психологічна допомогау надзвичайних ситуаціях

Екстремальні ситуації викликають у людини сильний стрес, призводять до значної нервової напруги, порушують рівновагу в організмі, негативно позначаються на здоров’ї в цілому - не тільки фізичному, але і психічному.

У потерпілого в надзвичайній ситуації можуть з'являтися реакції, викликані психологічною травмою - емоційним шоком, що розрізнюються у динаміці психічних станів: страх, апатія,ступор, рухове збудження, агресія, нервове тремтіння, плач, істерика, паніка.

Психологічні рекомендації 1. Якщо Ви перебуваєте поруч із людиною, що одержала психічну травму в результаті впливу екстремальних факторів (при терористичному акті, аварії, втраті близьких) не втрачайте самовладання!2. Поведінка постраждалого не повинна Вас лякати, дратувати або дивувати. Його стан, вчинки, емоції - це нормальна реакція на ненормальні обставини. Подбайте про свою психологічну безпеку.3. Не надавайте психологічну допомогу в тому випадку, якщо Ви цього не хочете (неприємно або інші причини). Знайдіть того, хто може це зробити. Дотримуйтеся принципу «Не нашкодь»!4. Не робіть того, у чому Ви не впевнені. Обмежтеся тоді лише співчуттям і якнайшвидше зверніться по допомогу до фахівця (лікар, рятувальник).

Перша допомога при різних психічних станах

МАРЕННЯ Й ГАЛЮЦИНАЦіїКритична ситуація викликає в людини стрес, приводить до сильної нервової напруги, порушує рівновагу в організмі, негативно позначається на здоров‘ї. Марення. Неправильні уявлення або умовиводи, у помилковості яких потерпілого неможливо переконати. ГалюцинаціїПотерпілий сприймає об'єкти, які в цей момент не впливають на відповідні органи почуттів (чує голос, бачить людей, відчуває щось, чого немає насправді). До прибуття фахівців, стежте за тим, щоб потерпілий не нашкодив собі й навколишнім. Заберіть від нього небезпечні предмети. Перемістіть потерпілого у відокремлене місце, не залишайте його одного. Говоріть з постраждалим спокійним голосом. Погоджуйтеся з ним, не намагайтеся його переконати. Потрібно пам’ятати, що у такій ситуації переконати потерпілого неможливо.

АПАТІЯАпатія може виникнути після тривалої напруженої, але безуспішної роботи (діяльності); або в ситуації, коли людина терпить серйозну невдачу. Навалюється відчуття утоми, у душі - порожнеча, незмога навіть на прояв почуттів. Якщо людину залишити без підтримки й не допомоги в такому стані, то апатія може перерости в депресію (важкі й болісні емоції, пасивність поведінки, почуття провини, відчуття безпорадності). У стані апатії людина може перебуває від декількох днів до декількох тижнів. Ознаки:байдужне відношення до навколишнього, млявість, загальмованість, мова повільна, з великими паузами. Перша допомога:поговоріть з потерпілим. Задайте йому кілька простих питань виходячи з того, чи знаєте Ви його.«Як тебе звуть?»,«Як ти себе почуваєш?»;дайте потерпілому поспати або просто полежати. Якщо немає можливості відпочити (подія на вулиці, у суспільному транспорті й т.п.), то більше говоріть з ним, задіюючи його в будь-яку спільну діяльність.

СТУПОРСтупор - одна з найдужчих захисних реакцій організму. Відбувається після найсильніших нервових потрясінь (землетрус, напад, жорстоке насилля т.п.), коли людина затратила стільки енергії на виживання, що внутрішні резерви виснажені. Ступор може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Тому, якщо не надати допомогу і потерпілий пробуде в такому стані досить довго, це призведе до фізичного виснаження. Ознаки:різке зниження або відсутність довільних рухів і мови, відсутність реакції на зовнішні подразники (шум, світло, дотики), «заціп`яніння» у певній позі, стан повної нерухомості. Перша допомога: Зігніть потерпілому пальці на обох руках і пригорніть їх до долоні. Більші пальці повинні бути виставлені назовні. Говорити з потерпілим тихо , повільно і чітко і те, що може викликати сильні емоції (краще негативні). Пам’ятайте, необхідно будь-якими засобами домогтися реакції постраждалого.

РУХОВі ПОРУШЕННЯІноді потрясіння від критичної ситуації (вибухи, стихійні лиха й т.д.) настільки сильні, що людина просто перестає розуміти, що відбувається довкола неї. Вона не в змозі визначити де вороги, а де свої, де небезпека, а де порятунок. Людина втрачає здатність логічно мислити й приймати рішення, стає схожою на тварину, що бігає в клітці.«Я побіг, а коли отямився, виявилося, що не знаю, де перебуваю».«Я щось робив, з кимось розмовляв, але нічого не можу згадати». Ознаки: Різкі рухи, часто безцільні й безглузді дії, підвищений тон голосу або підвищена мовна активність (людина говорить без зупинки, іноді абсолютно безглуздо), часто відсутня реакція на навколишніх (на зауваження, прохання, накази). Пам’ятайте, якщо не надати допомогу людині, це приведе до небезпечних наслідків: через знижений контроль за своїми діями людина буде робити необдумані вчинки, може заподіяти шкоду собі й іншим. Перша допомога: Використовуйте прийом «захоплення»: перебуваючи позаду, просуньте свої руки потерпілому під пахви, пригорніть його до себе й злегка перекиньте на себе. Ізолюйте потерпілого від навколишніх. Зведіть до мінімуму кількість навколишніх. Дайте потерпілому можливість «випустити пар» (наприклад, виговоритися, або «побити» подушку). Доручіть роботу, пов'язану з високим фізичним навантаженням. Демонструйте доброзичливість.

СТРАХОзнаки: Напруга м'язів (особливо м'язів обличчя); сильне серцебиття; прискорене поверхневе дихання; знижений контроль власної поведінки; Панічний страх, жах може спонукати до втечі, викликати заціпеніння або, агресію. При цьому людина погано контролює себе, не усвідомлює, що вона робить і що відбувається навколо. Перша допомога: Покладіть руку постраждалого собі на зап'ястя, щоб він відчув Ваш спокійний пульс. Це буде для нього сигналом: «Я зараз поряд, ти не один». Дихайте глибоко й рівно. Спонукайте потерпілого дихати в одному з Вами ритмі. Якщо потерпілий говорить, слухайте його, висловлюйте зацікавленість, розуміння, співчуття. Зробіть потерпілому легкий масаж найбільш напружених м'язів тіла. Пам'ятайте, страх може бути корисним, коли допомагає уникати небезпеки. Тому боротися зі страхом потрібно тоді, коли він заважає жити нормальним життям.

НЕРВОВЕ ТРЕМТІННЯПісля екстремальної ситуації з'являється неконтрольоване нервове тремтіння (людина не може за власним бажанням припинити цю реакцію). Так організм «скидає напругу». Якщо цю реакцію зупинити, то напруга залишиться усередині, у тілі і викличе м'язові болі, а надалі може привести до розвитку серйозних захворювань як гіпертонія, виразка й ін. Перша допомога: Потрібно підсилити тремтіння. Візьміть потерпілого за плечі й сильно, різко потрясіть протягом 10-15 секунд. Продовжуйте розмовляти з ним, інакше він може сприйняти Ваші дії як напад. Після завершення реакції необхідно дати потерпілому можливість відпочити. Бажано укласти його спати. Реакція триває досить довгий час (до декількох годин). Потім людина почуває сильну утому й потребує відпочинку. Не можна!Обіймати потерпілого або притискати його до себе;Заспокоювати потерпілого, говорить, щоб він взяв себе в руки.

ІСТЕРИКАНапад істерики триває кілька годин або кілька днів. Ознаки:зберігається свідомість, надмірне рухова активність, театральні пози, мова емоційно насичена, швидка, елементи ридання. Перша допомога: Заберіть глядачів, створіть спокійну атмосферу. Залишайтеся з постраждалим наодинці, якщо це не небезпечно для Вас. Зненацька зробіть дію, що може сильно здивувати (можна дати ляпас, облити водою, з гуркотом кинути предмет, різко крикнути на потерпілого). Говоріть з потерпілим короткими фразами, упевненим тоном («Випий води», «Умийся»). Після істерики наступає занесилення . Укладіть потерпілого спати, до прибуття фахівця спостерігайте за його станом. Не потурайте бажанням потерпілого.

Не відштовхуйте потерпілого, навіть якщо він відштовхує Вас. Продовжуйте надавати йому підтримку й виявляти свою любов!

Дякую за увагу!дллььь