Психологічний меседж. Супровід здібних та обдарованих учнів на різних етапах навчання (Середня ланка освіти)

Психологічний меседж.

Супровід здібних та обдарованих учнів на різних етапах навчання

(Середня ланка освіти)

Ознаки обдарованих дітей

Обдарованість у загальному вигляді можна визначити як індивідуальний пізнавальний, мотиваційний, організаторський і міжособистісний потенціал, який дозволяє дитині до досить високого рівня розвивати свої здібності у відповідних видах соціальної активності, домагатися високих результатів у різних видах діяльності, спілкування та взаємодії з людьми.

 У роботах  педагогів і психологів виділені деякі особливості обдарованих дітей:

• наявність великого обсягу інформації;                           
• великий словниковий запас;
• самостійне перенесення засвоєного на новий лад;
• установлює причинно –наслідків зв’язки;
• виявляє приховані залежності і зв’язки;
• уміє робити висновок;
• вміє інтегрувати і синтезувати інформацію;
• із власної ініціативи вибирає для вирішення складні завдання;
• здатна організувати й узагальнити наяву інформацію;
• вміє вловлювати зміст досить умовних дітей;
• уміє помічати тонкі відмінності в матеріалі;
• чутливість до протиріч;
• уміє зробити аналіз будь-якої ситуації, що виникла перш ніж діяти в ній;
• вміє оцінити як результат, так і сам процес роботи (вирішення завдання);
• уміє передбачити наслідки своїх і чужих дій;
• уміє міркувати;
• уміє будувати гіпотезу;
• застосовує ідеї на практиці;
• здатна до творчого перетворення дійсності й умов завдання;
• критична у мисленні;
• має високу допитливість;
• здатна ризикнути;
• має розвинуте дивергентне мислення;
• гнучка у мисленні і діях;
• має високу швидкість мислення;
• здатна висловлювати оригінальні ідеї, винаходи нове;
• має багату уяву;
• здатна сприймати неоднозначні речі;
• має високі естетичні цінності;
• має розвинути інтуїцію.

Особливості дітей у ставленні до себе й інших

• адекватна  самооцінка;
• повага до людей;
• здатність до співчуття, співпереживання;
• терпимість до недоліків інших;
• схильність до самоаналізу;
• нормальне ставлення до критики;
• готовність ділитися з іншими своїми речами й ідеями;
• наполегливість у роботі й навчанні;
• розвинута потреба у досягненні успіхів;
• слабко виражена агресивність;
• незалежність у мислені  й поводжені;
• відсутність прагнення до обов’язкового одержання заохочень і винагород за свої успіхи;
• готовність вступити у змагання з іншими людьми ;
• розвинуте почуття гумору;
• впевненість у своїх силах і здібностях.

Поняття «обдарованість» і «обдарована дитина»

у сучасних дослідженнях

Обдаровані діти мають значно більше спільного з іншими людьми, ніж своєрідності. Коли ми, вчителі, батьки або однолітки, вихоплюємо ці їхні відмінні ознаки і починаємо ставитися до обдарованих дітей лише як до носіїв цих ознак, ми вчиняємо щодо них жахливу несправедливість.

 З досвіду Вальдорфської школи

Обдарованість – системна якість психіки, що розвивається протягом життя, яка визначає можливість досягнення людиною більш високих(незвичайних, неабияких) результатів в одному чи кількох видах діяльності порівняно з іншими людьми.

Обдарована дитина - це дитина, що виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) у тому чи іншому виді діяльності.

Аналізуючи поняття ,,Обдарованість’’ у психолого-педагогічній  літературі дослідники розглядають його по-різному. Зокрема, досить часто порушуються питання про зв’язок обдарованості з інтелектом про роль середовища і спадковості в розвитку обдарованості, про механізми функціонування творчої обдарованості тощо. Виділяють такі  аспекти вивчення обдарованості, як творча та інтелектуальна обдарованість.

Методи діагностики обдарованості

При обстеженні обдарованих дітей актуальним є вивчення наступних показників:

• Інтелект (дані отримані за допомогою тесту когнітивних здібностей і оцінок учителів);
• Креативність (тест Торенса);
• Соціальна компетентність (за допомогою опитувальника й оцінок учителів);
• Психомоторні здібності ( за допомогою оцінок вчителів);
• Некогнітивні особистісні характеристики (використовувалися опитувальники);
• Характеристики шкільного і сімейного оточення (за допомогою тестів);
• Досягнення(оцінки з різних предметів ,опитувальник для батьків).

Для проведення найбільш повної діагностики обдарованих дітей

психологові необхідно:

1)провести аналіз літератури і виявити теоретичні проблеми психології обдарованості;

2)підібрати й експериментально перевірити методи діагностики і формування інтелектуальних ,творчих і особистісних особливостей;

3)розібрати і провадити програму розвитку творчого і інтелектуального потенціалу особистості  обдарованої дитини;

4)досліджувати і проаналізувати динаміку розвитку інтелектуальних , творчих і особистісних особливостей обдарованих дітей в експериментальному і звичайних умовах розвитку;

5)системно описати проблему дослідження для вчителів і батьків.

Для цього використовують наступні методи:

• Метод спостереження;
• Метод експертної оцінки(методика А.А.Лосєвої);
• Метод анкетування;
• Метод тестів. 

Особливості організації діагностики й обстеження

1.Принципи організації діагностики

1)  Принцип тривалості.

2)  Принцип використання тренінгових методів і завдань.

3)  Принцип комплексного оцінювання.

4)  Принцип участі різних фахівців.

2.Організація обстеження

1.Етап попереднього пошуку. Основний зміст роботи на цьому етапі полягає в тому , щоб зібрати попередню інформацію про дитину.

    П’ять основних джерел інформації: батьки, учителі, лікарі, практичні психологи і самі діти.

Використовуються:

•   Методики Д.Фельдхьюсена;
•   Анкети для батьків;
•   Методика визначення схильностей дитини;
•   Методика «Карта інтересів для молодших школярів», методика «Карта обдарованості»;
•   Методика «Інтелектуальний портерт»;
•   Тести для визначення рівня інтелектуального розвитку Д.Векслера ,Дж.Равена методика Замбацявічене, Зака та ін.;
•   Тести для оцінки творчого мислення адаптовані варіанти - тест творчого мислення (фігурна форма) Е.П.Торренса;  тест Вільямса;
•   Методики виявлення рівня психосоціального розвитку, спрямованості(домінуючої мотивації )особистості;
•   Вивчення сфери фізичного розвитку дитини.

2.Етап оціночно-корекційний .Орієнтований на уточнення,конкретизацію отриманої на етапі пошуку інформації .Акцент переносить з обстежень на заняття зі спеціальних програм ,спрямованих на розвиток продуктивного мислення ,розвиток психосоціфльной сфери і фізичної.

3.Етап Самостійної оцінки.

Педагогам і батькам у роботі з обдарованими дітьми

рекомендується:

• проявляти серйозне ставлення до запитань і висловлювань дитини;
• надавати можливість демонструвати свої досягнення;
• надавати дитині місце для занять;
• демонструвати дитині, що її люблять такою, як вона є, а не за досягнуті успіхи;
• надати допомогу в поліпшенні результатів її роботи;
• привчати дитину мислити самостійно;
• регулярно читати дитині цікаву в пізнавальному плані літературу;
• спонукати дитину до фантазування;
• уважно ставитися до особистих потреб дитини;
• знаходити час для того, щоб побути з дитиною наодинці;
• не карати дитину за ненавмисно зроблені помилки;
• надавати допомогу в її експериментуванні з навколишнім середовищем у пізнавальних цілях;
• спонукати дитину до того, щоб знаходити проблеми та вирішувати їх;
• надати допомогу в її особистісному розвитку;
• розвивати в дитині позитивне сприйняття своїх здібностей;
• довіряти дитині;
• стимулювати самостійність дитини.

Сфера художніх досягнень

• Виявляє велику цікавість до візуальної інформації.
• Виявляє велику цікавість до серйозних занять у художній сфері.
• Малюнки й картинки відрізняються різноманіттям сюжетів.
• Серйозно відносяться до творів мистецтва. Стає вдумливим і дуже серйозним, коли бачить гарну картину, чує музику, бачить незвичайну скульптуру й художньо виконану річ.
• Оригінальний у виборі сюжету (у малюнку, творі, описі якої-небудь події), складає оригінальні композиції (із квітів, малюнка, каменів і т. д.).
• Завжди готовий використовувати який-небудь новий матеріал для виготовлення іграшки, малюнка, композиції, у будівництві дитячих будиночків на ігровому майданчику, у роботі з ножицями, клеєм.
• Коли має вільний час охоче малює, ліпить, створює композиції, що мають художнє призначення (прикраса для будинку, одягу тощо).
• Вдається до малюнка або ліплення для того, щоб виразити свої почуття та настрій.
• Любить працювати із клеєм, пластиліном, глиною, для того щоб зображувати події або речі в трьох вимірах у просторі.
• Цікавиться творами мистецтва, створеними іншими людьми. Може дати свою власну оцінку й пробує відтворювати побачене у своїх роботах.