Подолання проявів тривожності
в діяльності педагога
Психологічний практикум для вчителів молодшої ланки навчання
Мета: визначити поняття «тривожність», ознайомити вчителів з методами саморегуляції, самоконтролю, контролю дихання, дати поради щодо збереження психічного здоров’я.
Час: 1 год.
Вступ
Проблема тривожності серед вчителів молодшої ланки навчання дуже актуальна, адже вам доводиться увесь день бути в напруженому стані хвилюючись за своїх вихованців. Хтось біг і впав, хтось загубився, хтось захворів і так увесь день…
Інформаційне повідомлення
Взагалі, тривожність бере свій початок у ранньому дитинстві й з часом може перетворитися на рису характеру. Слід зазначити, що тривожність, як і інші прикрі переживання, не є однозначно шкідливою. Будь-яка емоція виконує певну конкретну функцію та допомагає людям орієнтуватися в навколишньому середовищі, захищає від зайвого ризику. Емоції регулюють поведінку, розвивають моральні риси характеру. Тому емоції тривоги також є регулятором, ознакою реальної реальної небезпеки або її ймовірності у майбутньому.
Це може бути обумовлено різноманітними факторами: властивістю нервової системи, типом темпераменту, загальним станом здоровя, особливостями особистості.
Наслідком особистісної тривожності може стати агресивність, нервовість, порушення у спілкуванні, розлади сну або діяльності внутрішніх органів.
Процес формування тривожності проходить у декілька етапів.
На першому етапі відбувається її зародження, формується динамічна основа, яка складається із психічних процесів, в яких і проявляється тривожність.
Для другого етапу характерна тривожність та її закріплення у конкретній діяльності і поведінці.
На третьому етапі сформовані новоутворення мають характерні властивості особистості.
Вправа «Розслаблення в ритмі дихання»
Мета: зняття напруження, розвиток самоконтролю емоційних станів.
Природна зміна процесів напруження і розслаблення в організмі найкраще виявляється в ритмі дихання. Тому найпростіші прийоми тілесної релаксації проводяться в цьому ритмі.
«Сядьте у зручну позу. На вдиху повільно максимально стисніть руки в кулаки. З видихом розслабте руки. Чергуйте стискання-розтискання кілька разів. Зверніть увагу, як ви відчуваєте різницю між розслабленими і напруженими м’язами. Зосередьтеся на своїх тілесних відчуттях та зауважте, яка частина тіла у вас найбільш напружена. Вдихніть, на видиху намагайтеся максимально розслабити всі м’язи».
Вправа «Суперувага»
Мета: розвиток саморегуляції , розподілу уваги.
Якщо ви відчуваєте, що починаєте хвилюватися, знайдіть у полі зору якийсь предмет (папірець на підлозі, пляму на столі, олівець) і роздивляйтеся дуже уважно, так, щоб знайти якомога більше непомітних на перший погляд деталей. Якщо всі можливості побачити непомітно вичерпані, розширте поле зору - у зоні вашої уваги мають одночасно знаходитись 5-7 предметів.
Вправа «Ковток води»
Мета: навчитися свідомо створювати образи, які запобігають напруженню.
Якщо у вас є змога випити води в напруженій ситуації, не пийте її похапцем. Уявіть, що дегустуєте її: відчуйте її смак, температуру, консистенцію, зверніть увагу, як вона повільно тече по горлу, стравоходу, наповнює шлунок.
Вправа «Слухаємо себе»
Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе, визначати свій настрій.
«Сядьте в зручній позі, заплющте очі, розслабтеся й прислухайтесь до себе, ніби зазирніть у себе й подумати: що відчуваєте, який у вас настрій. Не розплющуючи очі розкажіть, який у вас настрій, як ви почуваєтесь».
Вправа «Сонячні ванни»
Мета: опанувати прийоми розслаблення, навчитись контролювати відчуття і дихання.
Інструкція:
«Перша частина
Друга частина
Третя частина
Поради вчителям
щодо збереження психічного здоров’я