Психологічний семінар "«Захист дітей від насильства та жорстокого поводження»

Психологічний семінар  для педагогічних працівників

Тема:          «Захист дітей від насильства та жорстокого поводження»

Мета:

1. Ознайомити учасників з проблемами та причинами насильства у дитячому середовищі, шукати шляхи його подолання

2.Виробити знання й уміння з визначення ознак фізичного, економічного, психологічного чи сексуального насильства над дітьми.

3. Ознайомити з результатами дослідження учнів 7-11 класів навчального закладу.

4. Допомогти учасникам заняття усвідомити свою роль у попередженні насильства та жорстокого поводження з дітьми

5.Надати інформацію про закони, що захищають жертву.

Очікуваний результат: наприкінці заняття педагоги мають:

•              знати законодавчу базу щодо захисту прав дитини та протидій насильства над нею;
•              уміти визначити поняття «насилля», розрізняти їх види, причини виникнення та наслідки;
•              визначати організаційні умови для запобігання насильству у сім’ї та дитячому колективі;
•              усвідомити значення власної педагогічної культури, гуманної поведінки щодо дітей, батьків, колег, спілкування на рівних засадах

Тривалість заняття: 1 год. 55 хв.

Хід заняття.

І. Підготовчий етап

1.Вступне слово . (5 хв.).

Мета : установка на роботу

Кожному з Вас хоча б раз у житті доводилося зіткатися з гострою проблемою – насильством. Воно могло застосовуватися проти Вас самих, могли бути свідком, або самі ставали агресором. Сьогодні ми з вами познайомимося з законодавчою базою стосовно проблеми запобігання та заборони всіх форм насильства та жорстокого поводження з дітьми, розглянемо ситуації коли ви чи ваші близькі зазнали насильство та що роботи в цій ситуації? Але для початку давайте познайомимося. Ця проблема є актуальною, тому що  близько половини опитаних дітей в Україні вважають себе недостатньо захищеними державою від жорстокості, знущання, брутального поводження, викрадення та продажу, від  сексуальної експлуатації-38%, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи небезпечної  праці -34%,від вживання наркотиків-43%. Насильство в сім’ї-серйозна  і поширена проблема в світі. Воно впливає на життя дітей і підлітків: третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сім’ї. Діти матерів, що зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, а 50% таких дітей мають схильності до вживання наркотиків й алкоголю. Одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках. Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей:бійки, конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність, замкненість тощо. До емоційних проблем  таких дітей можна зарахувати: підвищену агресивність, знижений настрій, депресію, тривожність, страхи, нестійкість емоційної системи.

Часто батьки скаржаться на  психоневрологічні розлади у дітей - безсоння, енурези, а також соматичні – серцево-судинні розлади. Порушення травлення, астму тощо.

Самі діти, які зазнають жорстокого поводження і насильства, звертаються за психологічною  допомогою вкрай рідко. Насамперед, це випадки сексуального насильства щодо підлітків, побиття батьками. А ось на вулицю вони тікають все частіше. Це саме ті підлітки, з якими щодня стикається поліція – чи як з правопорушниками, чи  як споживачами наркотиків, чи як  просто нещасними бездомними дітьми.

Що ж таке жорстоке поводження з дітьми? Як відрізнити послідовні дії батьків при вихованні в дитини дисциплінованості та відповідальності від їхніх насильницьких дій? Які дії треба вважати неприпустимими, які з них підлягають покаранню згідно з Законом України «Про попередження насильства в сім’ї”?

Види та форми жорстокого поводження з дітьми.

Фахівці виділяють 4 типи жорстокого поводження щодо дітей:

1.Фізичне насильство;

2.Нехтування(економічне насильство)

3.Сексуальне насильство;

4.Психологічно жорстоке поводження.

2.Вправа «Знайомство»(10 хв.)

Мета: познайомити учасників між собою,створити умови для ефективної співпраці.

Але перш, ніж ми спробуємо обговорити цю тему, я пропоную привітати один одного словами: «Добрий день, мене звуть…,про  жорстоке поводження з дітьми я вперше почула…,у своєму житті я зустрічалася ( не зустрічалася) з такими  людьми, що жорстоко поводяться з дітьми.»

3.Вправа «Правила роботи»(5 хв.)

Мета : показати необхідність вироблення й дотримання певних правил, за якими відбувається взаємодія людей у групі; прийняти правила для продуктивної роботи під час заняття.

Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную  вам прийняти певні правила, за якими ми будемо працювати протягом нашої зустрічі. Практика проведення тренінга показує, що найбільш корисними в роботі груп є такі правила:

1.Активність( активно слухаємо, дивимося, говоримо. Не замикаємося, ми весь час у групі, уважні до оточуючих

2.Право промовчати(немає бажання висловитися відверто, краще промовчи)

3.Бути відвертим.

4.Бути позитивним.

5.Право піднесеної руки.

6.До всіх звертатися на «ти».

7.Правило «тут» і «тепер».

8.Толерантність( повага, тактовність, терплячість, співчуття, товариськість, рівність, люб’язність, інтелігентність)

Чи згодні ви з першим правилом?...

Чи приймаємо ми друге правило?...

Як ви ставитесь до того, щоб у роботі користуватись вимогами третього правила?...

4.Вправа «Очікування»(10 хв.)

Мета: сформулювати завдання заняття, налаштувати учасників на роботу під час роботи.

Кожен з вас, почувши  тему заняття, поспілкувавшись з колегами, можливо, має певні питання, які хотів би вирішити під час роботи. Кожен з вас щось очікує від цієї зустрічі. Що ж саме? Ви отримаєте стікери, на яких  зможете  записати свої очікування від цього тренінгу, побажання. Потім  зачитуєте та прикріпляєте на кошик очікувань.

II. Основна частина

5.Вправа «Мозковий штурм»(5 хв.)

Мета: З’ясувати рівень обізнаності законодавчої бази щодо захисту дітей від насилля, визначити рівень знань педагогів про права дитини та види насилля.

Тема нашого заняття складна, оскільки стосується  прояву  дітьми та над ними жорстокості та насильства. Нажаль, це явище живе серед нас, дорослих, а також серед наших дітей

Ознайомити учасників  з переліком документів основного міжнародного й українського законодавства із захисту прав дитини.

Обладнання: перелік документів міжнародного й українського законодавства, що захищає права дитини.(Додаток 1)

6.Вправа «Вид насильства»( 10хв)

Мета: З’ясувати рівень обізнаності ознак насилля, навчитися визначати певний  його вид.

Кожному учаснику роздається стікер з певною ознакою поведінки чи психіки дитини. Завдання – визначити, до якого виду насильства відноситься.

1). негативізм, агресивність, жорстоке ставлення до тварин (фізичне насилля);

2). ушкодження внутрішніх органів і кісток, які не є наслідком нещасних випадків (фізичне насилля);

3). синець або поріз, якому немає пояснень (фізичне насилля);

4). частини на голові без волосся (фізичне насилля);

5). сліди від зв’язування (фізичне насилля);

6). незвичні опіки (цигаркою або розжареним предметом, так зване«тавро») фізичне насильство;

7). знання та використання термінології та жаргону сексуалізованої тематики, зазвичай не властивих дітям відповідного віку (сексуальне насильство);

8). інфекції ротової порожнини неявної етіології (сексуальне насильство);

9). брак догляду за собою (сексуальне насильство);

10). синдром «брудного тіла»: постійне перебування у ванній, під душем, що має настирливий характер (сексуальне насильство);

11). запобіжні заходи, щоб важче було знімати одяг (багато пасків, ременів, одночасно надягнені декілька пар штанців) (сексуальне насильство);

12). відсутність інтересу чи емоцій (психологічне насильство);

13). сліди укусів людиною (фізичне насильство);

14). ретинальні крововиливи (у сітківку ока), відшарування сітківки і переломи орбіти  (фізичне насильство);

15). висипи та/або кровотечі в ділянці паху, геніталій, анального отвору (сексуальне насильство);

16). примушення до дитячої проституції (сексуальне насильство);

17). страх перед чоловіками (сексуальне насильство);

18). крики, образи молодших від себе дітей (психологічне насильство);

19). вживання ненормативної лексики (психологічне насильство);

20). цькування однокласників (психологічне насильство);

21). приступи люті та агресивності (психологічне насильство);

22).  нерозбірлива та/або активна сексуальна поведінка; (сексуальне насильство);

23). сексуальні домагання до інших дітей (сексуальне насильство),

24). дитина постійно голодує через брак їжі; (економічне начильство);

25). дитина носить брудний одяг, що має неприємний запах; (економічне насильство);

26). дитина виглядає занедбаною (економічне насильство);

27). вдома холодно, безлад і антисанітарія; (економічне насильство);

28). є інформація про трудову діяльність дитини (особливо молодшого

віку ) економічне насильство;

29). дитина жебракує, втікає з дому (економічне насильство);

30). у дитини немає іграшок, книжок, розваг (економічне насильство).

7. Вправа «Реакція на ситуацію насильства в школі: виявлення причин виникнення насильства та його наслідків» (15 хв)

Мета:навчитися з’ясовувати причини жорстокого поводження, визначати відповідальних за такі вчинки, знаходити шляхи вирішення проблем.

Учасники діляться на 4 групи за допомогою цукерок.

Кожній групі пропонують розглянути по дві ситуації певного виду насильства. Одна із ситуацій трактується як «незначна», а інша – як виражена форма прояву насильства в дитячому середовищі. Учасники в групах обговорюють ситуації, намагаються з’ясувати причини таких подій та хто відповідальний за їх виникнення, а також знайти можливі способи реагування в конкретних випадках.

Фізичне насильство

Ситуація 1

У школі склалася традиція: кожного новенького учня однокласники «випробовують на міцність». Протягом перших тижнів після уроків відбувається групове побиття новенького. Зазвичай таке «посвячення» здійснюється поза школою (за шкільним спортивним майданчиком). Серйозних травм ніхто не отримував.

Ситуація 2

Учні третього класу при виході з класу на перерву, проходячи повз одноклассника Іллю,дають йому запотиличники. Таке продовжується щодня, на кожній перерві, починаючи з першого класу.

Психологічне насильство

Ситуація 1

Учні сьомого класу оголосили бойкот однокласниці К. К. – хвороблива дівчинка, навчається посередньо, часто пропускає школу через хвороби, нічим не привертає уваги вчителів, в житті класу участі не бере.

Ситуація 2

В школі традиція – давати прізвиська учням та вчителям.

Сексуальне неасильство

Ситуація 1

Хлопці, учні шостих-сьомих класів кидають жарти сексуального характеру на адресу своїх однокласниць і намагаються «затискати» їх у місцях, звідки важко вибратися (в роздягальнях, кутках).

Ситуація 2

Учень 8 класу постійно піднімає спідницю своїй однокласниці

Зневажливе ставлення до потреб дитини (економічне насильство)

Ситуація 1

В школі відбуваються крадіжки мобільних телефонів та грошей у вчителів.

Ситуація 2

На великій перерві учні всі разом біжать у їдальню, і ті, які добігають першими, хапають налитий сік, перевертаючи водночас інші склянки, які стоять поруч, набирають стільки печива, скільки хочеться.

 Надалі групи презентують свої напрацювання.Тренер звертає увагу учасників на те, що у всіх ситуаціях виникнення насильства можливе лише за активного чи пасивного заохочення дорослих або ж через їхнє байдуже ставлення до «легких» форм насильства, що тягнуть за собою виникнення важких випадків, які вже неможна ігнорувати. Після закінчення презентації на новому аркуші записуються загальні етапи профілактики представлених форм насильства.

ІІІ. Інформаційний блок

8.Інформаційне повідомлення (5 хв)

Насильство в будь-якій формі неприйнятне. Люди повинні ша­нобливо ставитися один до од­ного. У багатьох країнах світу щорічно квітень проходить під знаком синьої стрічки — та­кий міжнародний символ захисту дітей від насильства у всіх його проявах. Педагоги знайомляться з історією Синьої стрічки (дода­ток 1).

Синя стрічка квітня

Початок цієї традиції поклала історія, що відбулася навесні 1989 року. Мешканка Норфолка (США) Бонні Фіней довідалася про загибель свого чотирирічного онука Майкла.

Раніше хлопчик знаходився в лікарні з травмами, а потім був уміщений до фостерної (приймальні) на три тижні. Коли після закінчення тритижневого терміну дитину намагалися повернути рідній матері, Майкл плакав, кричав, що мама його не любить, і не хотів повертатися. Бабуся за станом здоров’я не могла піклуватися про дитину і взяти Майкла до себе, хоча розуміла, що йому не можна повертатися додому. Однак суд вирішив, що кращим місцем для дитини буде її рідний дім. Бонні Фіней більше не бачила свого онука. Незабаром її молодша онучка також потрапила до лікарні з переломом ноги в чотирьох місцях, а на руках були опіки від сигарет. І тільки після цього почалися пошуки зниклого Майкла.

Виявилося, що хлопчик був убитий у будинку матері, поміщений до шухляди від інструментів, а потім утоплений у болоті три місяці тому.

Те, що сталося, настільки сколихнуло Бонні Фіней, що вона вирішила присвятити своє життя боротьбі з насильством над дітьми. Під час похорону онука вона прив’язала синю стрічку до антени свого фургона, тим самим вона хотіла привернути увагу людей до цієї проблеми. Незабаром її підтримати різні агентства, ділові кола, місцеві співтовариства. Багато добровольців приєдналися до неї.

Чому синій колір? Бонні Фіней пояснює це тим, що вона не може забути синці на тілі своїх онуків. Синій колір служить постійним нагадуванням про те, що необхідно боротися з насильством і захищати дітей від насилля.

9.Рухавка « Будинок, фермер, землетрус»(10 хв)

       Мета: зняти м’язове напруження, активізувати учасників, стимулювати взаємодію учасників.                                     

Хід вправи

Ведучий  об’єднує учасників на трійки так, щоб пара ставала обличчям один до одного і з’єднувала руки над головою, утворюючи «дах» будинку. Третій учасник стає всередину будинку під «дахом», цей учасник буде «фермером». Учасники уважно слухають і виконують команди тренера.

За командою «будинок»! двійки, які утворюють «будинок» мають знайти собі інших «фермерів», котрій в цей час нерухомо стоять на своїх місцях; за командою «фермер!», на місці залишаються «будинки», а всі «фермери» мають знайти собі нові «будинки»; за командою «землетрус!», кожен член трійки повинен знайти собі нових партнерів.

Вправа повторюється кілька разів, команди лунають у випадковому порядку.

10.Робота в групах. Вправа « Дерево насилля»(15 хв)

Мета: визначити причини та наслідки сімейного насилля щодо дитини, узагальнити наданий обсяг інформації щодо насилля в сім’ї.

На кожному столі є завдання ( конкретний вид насилля). Далі учасники кожної із груп малюють « Дерево насилля» в якому корені символізують його причини, стовбур – саму проблему насилля. Гілки дерева – це конкретні форми, в яких здійснюється насилля щодо дитини, а листя та плоди – це наслідки насилля, які проявляються в поведінці дитини.  Тренер звертає увагу на багаторівневість причин та наслідки насильства в таких сферах: суспільство, сімейні стосунки та індивідуальні особливості людей. Пропонує відобразити цю багаторівневість  в деревах, які малюватимуть учасники. Зазначає, що можна користуватися роздатковим матеріалом, де зазначено види, причини та наслідки насильства у сім’ї та жорстокого поводження  з дитиною.

Після закінчення виконання роботи всі 3 групи презентують свої « дерева».

Підводяться підсумки за всіма видами насилля. Доповідач виставляє своє «дерево», описує його.

Види насилля:

• фізичне;
• психологічне;
• сексуальне;
• економічне ( нехтування потребами дитини).

Причини насилля

• Матеріальні труднощі;
• Наявність в сім'ї безробітного;
• Невирішена житлова проблема;
• Алкоголізм та пияцтво серед членів сім'ї;
• Наявність наркоманів в сім'ї;
• Неповна сім'я;
• Вітчим або мачуха в сім'ї;
• Дитина-інвалід або  з проблемами зі здоров'ям;
• Небажана дитина;
• Важка дитина;
• Зняття багатьох моральних заборон;
• Сімейні конфлікти;
• Самоствердження за рахунок слабких;
• Культ жорстокості, пропагований в суспільстві.

Форми:

•                  Залякування і  погрози - навіювання страху криком, жестами, мімікою; загрози фізичного покарання міліцією, спецшколи, богом; прояв насильства над тваринами; загрози кинути дитину або відняти її, позбавити забезпечення та інше.
•                  Ізоляція - постійний контроль за тим, що роблять жінка  чи дитина, з ким дружать, зустрічаються, розмовляють; заборону на спілкування з близькими людьми, відвідування видовищних заходів та інше.
•                  Фізичне покарання - побиття, ляпаси, катування, тягання за волосся, щипання та інше.

•                  Емоційне (психічне) насильство - не тільки залякування, погрози, ізоляція, а й приниження почуття власної гідності і честі, словесні образи, грубість; навіювання думки, що дитина - найгірша, а жінка - погана мати або дружина, приниження в присутності інших людей ; постійна критика на адресу дитини чи жінки та інше.

Наслідки

•                   дитина вчиться насильству;
•                   дитина стає тривожною;має низьку самооцінку ;
•                   дитина не впевнена, що її в сім'ї люблять;

11.Міні-лекція(5хв)

Мета: закріпити в учасників знання, отримані в ході заняття, навчитися за різними ознаками виявляти насильствонад дітьми.

 Ознаки, за якими можна за­підозрити жорстоку поведінку (пам'ятка для вчителів і вихова­телів «Виявлення жорстокої по­ведінки та її профілактика»).

Пасивна реакція на біль;

–     відсутність опору, примиреність з існуючим станом речей;

–    нічні кошмари, страхи , енурез; 

–    синці, укуси, опіки ,   переломи;

–    монотонне розгойдування на стільці, смоктання пальців, крутіння волосся, обгризання нігтів;

– крововиливи на кон’юнктиві ока;

-  невластива віку сексуально забарвлена поведінка;

–     неврівноваженість, агресивність, схильність до руйнівних дій та псування речей, гіперактивність;

–     погана увага, уповільнене мовлення, нездатність вчитися;

–     уникання однолітків, бажання гратися лише з маленькими дітьми;

–     страх фізичного контакту;

–     відсутність дитини в школі або поява травм чи ушкоджень після отримання дитиною низької оцінки (або після батьківських зборів);

пошкодження генітальної, анальної ділянок у вигляді синців, припухлостей, розривів, пігментації, кровотеч;

–   нервово-психічні розлади;

–   психосоматичні захворювання

–   самотність, замкнутість, відсутність друзів чи погіршення взаємин з однолітками; бродяжництво;

–   острах йти додому після школи, страх повертатися додому;

–  низька самооцінка;

–  втечі з дому; асоцільна поведінка;

–  вживання алкоголю чи психотропних речовин;

–  загроза суїциду;

–  демонстрація  відсутності страху;

–  намагання справити враження людини, що живе у злиднях;

–  демонстрація страху перед появою батьків

–  сприйняття себе як безпомічного, бридкого .

–  насильство стосовно тварин.

Існує відповідальність за за­подіяне насильство щодо іншої людини. У Кримінальному ко­дексі України існують закони, на підставі яких можна пору­шити кримінальну справу в тих випадках, коли дії кривдника відповідають визначенню різ­них форм насильства (фізич­ного, психічного, сексуального), і після того, як ці дії вже були скоєні: побої, погроза убивства чи заподіяння тяжкої шкоди; об­раза, що принижує честь і гід­ність; наклеп — поширення по­милкових фактів; заподіяння шкоди здоров'ю. Людина може звернутися по допомогу. Виникає питання: до кого, куди і коли. Показати ди­тині, що вона не самотня. У кри­тичній ситуації підлітки і діти можуть подзвонити по телефону довіри, звертатися в міліцію, де підкажуть, що робити, куди звер­нутися. Вони можуть скориста­тися допомогою людини, якій довіряють (родичі, друзі, вчитель чи психолог школи). Можна звер­нутися в спеціальні центри: со­ціальної допомоги родині і дітям, соціально-реабілітаційний центр для неповнолітніх, психолого-медико-педагогічний, до комісії у справах неповнолітніх, у при­тулок для дітей, де їм буде надана допомога.

III. Підсумкова частина

12.Рефлексія тренінгу «Рибки очікування»(10 хв)

 Мета: отримати від кожного учасника коротку інформацію про враження від проведеного тренінгу.

Якщо очікування учасника тренінгу виправдалися, він пе­ресуває свою рибку вгору, вона здатна плисти далі. Якщо очікування не виправдалися, то рибка залишається біля великої рибки.

13.Заключна вправа «Клубок»(10 хв)

Мета: отримати й активізувати інформацію від учасників групи, зняття емоційного напруження

  Друзі, зараз ми проведемо невелику розминку, що допоможе нам підбити підсумок сьогоднішнього дня тренінгу і трохи відпочити. Отже, у мене в руках клубок ниток для в’язання. Зараз ми будемо в’язати візерунок нашої групи. Учасник, у якого в руках виявиться клубок, повинен сказати побажання класу, потім обмотати нитку навколо свого пальця і перекинути клубок будь-якому іншому учаснику. Постараємося, щоб клубок побував в усіх. І ще: уважно слухайте кожного, хто говорить. Це нам наприкінці знадобиться.

От скільки приємних побажань ми почули. А тепер пропоную змотати клубок назад. Робити це будемо так: той, хто знімає нитку з пальця, намотує її на клубок і пригадує, що саме говорив попередній учасник, яке було його побажання.