Найчастіше до інклюзивної чи індивідуальної форми навчання залучаються діти з особливими освітніми потребами, кількість яких у популяції досить численна – це діти із затримкою психічного розвитку, з мовленнєвими вадами, з дитячим церебральним паралічем, з сенсорними порушеннями, з порушеннями поведінки та емоцій. Труднощі, які перешкоджають таким дітям успішно увійти у навчальний процес можна згрупувати наступним чином:
Тому актуальним стає питання організації та проведення корекційно-розвивальної роботи з даною категорією дітей, спрямованої на гармонізацію їх внутрішнього світу, покращення соціально-психологічної адаптації, підвищення рівня загального розвитку.