Соціально-перетворювальна робота з важковиховуваними дітьми.

Про матеріал

Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була однією з найважливіших у педагогіці, психології, кримінології, але сьогодні, вона носить масовий характер та потребує особливої уваги.

Перегляд файлу

НВК «Гімназія імені Лесі Українки – школа І ступеня»

м. Новоград-Волинський

Соціально-перетворювальний комплекс

«Соціально-перетворювальна робота з важковиховуваними дітьми»

Соціальний педагог

І кваліфікаційної категорії

Лавринович Ю.С

м. Новоград-Волинський

Зміст

Пояснювальна записка ………………………………………………………..3

Діагностичний блок ………………………………………………………….10

Соціально-перетворювальний блок ……………………………………… 62

Висновок..........................................................................................................122

Блок оцінки ефективності корекційних впливів..............................................................................................................124

Список використаної літератури....................................................................126

Пояснювальна записка

1. Актуальність проблеми

У сучасному українському суспільстві відбуваються кризові процеси, які негативно впливають на психіку людей, особливо підлітків, породжуючи девіантну поведінку.

Завдання психологічної служби системи освіти України полягає в сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для формування в них мотивації до самовиховання і саморозвитку; у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини, у профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному й особистісному розвитку дитини.

Однак у наш час, коли недостатньо чітко визначені життєві орієнтири, процес формування юних громадян є досить складним і суперечливим. Констатується розповсюдження різних негативних явищ серед шкільної молоді, зокрема, проявів важковиховуваності, девіантної поведінки. Результати аналізу соціально-педагогічної практики показують, що однією з головних причин такої ситуації є формалізм в організації соціально-педагогічної профілактичної роботи. У зв’язку з цим перед суспільством, школою, соціально-психологічними службами постають завдання пошуку технологій соціально-педагогічної профілактичної роботи з важковиховуваними учнями.

Важковиховуваність, педагогічна занедбаність підлітків в наш час вийшли на перше місце. Питаннями профілактики важковиховуваності в учнівському середовищі саме і займається психологічна служба.

Для педагогів дуже важливим є знання причин важковиховуваності підлітків, вміння своєчасно вплинути на дитину, здійснити профілактичну роботу, що допоможе не тільки значно поліпшити взаємовідносини між учнями та їхніми однолітками, учнями і педагогами, учнями та їхніми батьками, педагогами та батьками, а й знизити чисельність правопорушень, які здійснюються на основі агресивності та емоційної неврівноваженості.

У психолого-педагогічному обігу є різні підходи до означення наслідків педагогічної недбалості в процесі виховання: "важкі" діти, "педагогічно занедбані" вихованці, "важковиховувані" учні. Та це не змінює сутності явища. Аналізуючи літературні джерела, зроблено висновок, що це — синонімічні поняття. Важковиховуваними називають дітей, які систематично порушують встановлені норми і правила поведінки, з відразою ставляться до навчання, виявляють негативізм до соціального оточення.

Для важковиховуваних дітей характерні такі особливості поведінки:

а) неправильно сформовані потреби — матеріальні потреби переважають над моральними; більшість матеріальних потреб має аморальний характер: для їх задоволення використовують засоби, які не відповідають нормам моралі (паління, вживання алкоголю, наркотиків, крадіжки), що призводить до деградації особистості;

б) у частини цих дітей не розвинені соціально-політичні потреби;

в) “важкі” діти прагнуть до спілкування з подібними собі, перебувають поза зв'язками з постійними учнівськими колективами;

г) недостатньо розвинена потреба у пізнанні навколишнього світу; погано вчаться, не володіють методами пізнавальної діяльності;

д) перекручені естетичні потреби;

е) не розвинена, засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова;

є) спостерігається непослідовність, суперечливість у поглядах і переконаннях;

ж) відсутні чіткі уявлення про норми поведінки, обмежені почуття відповідальності за свої вчинки;

з) вкрай обмежені інтелектуальні інтереси; перевага утилітарних інтересів над духовними позбавляє цих учнів перспективи розвитку, інтелектуального та морального вдосконалення;

и) приховують свою діяльність від батьків, учителів та однокласників.

За ступенем педагогічної занедбаності важких дітей можна поділити на чотири групи:

1) важковиховувані діти, які байдуже ставляться до навчання, періодично порушують правила поведінки і дисципліну. Для них характерні негативні моральні якості, такі як нечемність, брехливість, грубощі тощо;

2) педагогічно занедбані діти, які негативно ставляться до навчання й суспільно корисної діяльності. Вони систематично порушують дисципліну та норми моральної поведінки, постійно проявляють негативні моральні риси особистості;

3) підлітки-правопорушники, які перебувають на обліку в інспекціях у справах неповнолітніх або направлені до спецшкіл і спеціальних професійно-технічних училищ;

4) неповнолітні злочинці — педагогічно занедбані підлітки, які вчинили кримінальні злочини й направлені судом до виправно-трудових колоній.

Проблеми виникнення та виховання педагогічно занедбаних дітей турбували людей упродовж всієї історії. Адже завжди були діти з відхиленнями у поведінці, знедолені, сироти, діти-правопорушники.

Мало місце кілька "спалахів" виявлення педагогічно занедбаних дітей, що було зумовлено такими соціально-історичними й економічними причинами:

1) період Першої світової війни (1914—1918 pp.) — військова розруха, сирітство дітей через загибель батьків на війні, окупація територій чужоземними військами;

2) громадянська війна (1918—1922 pp.) — руйнування народного господарства, великі переміщення певних прошарків населення в країні і за її межами, безробіття, хвороби, голод та ін.

3) 30-ті роки — штучний голодомор, масові репресії частини населення країни призвели до соціально-педагогічної занедбаності значної частини дітей;

4) Друга світова війна (1939—1945 pp.) — смерть батьків, окупація, голод, сирітство, значні економічні труднощі.

5) останні десятиріччя XX ст. — підвищення кількості соціально занедбаних дітей через зниження відповідальності частини батьків за виховання дітей, ослаблення національних коренів, що живили процес виховання, необмежений вплив масової культури найнижчого кшталту, яка призводить до "зомбування" частини молоді.

Отже, проблеми важковиховуваних дітей породжувались і породжуються передусім соціальними чинниками.

До негативних чинників, які впливають на виявлення важковиховуваних дітей, належать такі:

1. Існування неблагонадійних і асоціальних сімей (неповна сім'я, де батьки алкозалежні, наркомани, ведуть аморальний спосіб життя), для яких характерні соціальна безвідповідальність за виховання дітей, психолого-педагогічна неграмотність, негативні приклади моральної поведінки, відсутність доброти, сімейного затишку, любові до дітей, прояви насильства, жорстокості, відсутність системи вимог, брак істинного батьківського авторитету, матеріальні нестатки.

2. Існування ззовні "благонадійної" сім'ї (є батько й мати, які працюють, освідчені, інтелектуально розвинені, належний матеріальний достаток) також до певної міри може негативно впливати на особистість дитини, сприяти появі значних помилок у її життєдіяльності. В такій сім'ї можуть мати місце негативні чинники: низька психолого-педагогічна культура, створення для дітей "парникових" умов для розвитку, що призводить до ослаблення особистості, матеріальне перенасичення, вседозволеність, відсутність системи вимог і контролю, прояви елементів фальшивого авторитету.

3. Діяльність загальноосвітніх навчально-виховних закладів не завжди створює оптимальні умови для розвитку особистості. Тут можуть мати місце негативні чинники впливу на вихованців, які ускладнюють взаємини дитини з батьками, товаришами, інколи разом з іншими чинниками (негативний вплив сім'ї, засобів масової інформації, стихійної вулиці) руйнують особистість. Іноді перевантаження змістом навчального матеріалу породжує негативізм, опір, "втечу" від навчальної діяльності, почуття власної неповноцінності, меншовартості порівняно з іншими учнями, відсутність належних умов для задоволення своїх інтересів (спортивна діяльність, конструювання, моделювання та ін.), прояви з боку вчителів-вихователів негативізму до учнів з моральними вадами, недостатній рівень педагогічної культури вихователів (нетактовність, грубощі, авторитаризм тощо); ізоляція, відсторонення учнів з певними недоліками в морально-інтелектуальному розвитку від цікавих колективних справ та ін.

Найпоширенішими факторами, що можуть бути причиною девіантної поведінки є:

Біологічні:

-наслідки спадковості;

-вплив природного середовища;

-порушення роботи ферментативної та гормональної систем організму;

-вроджені психопатії;

-мінімальні мозкові дисфункції внаслідок органічного враження головного мозку.

Психологічні:

-акцентуації характеру;

-інфантилізм;

-підвищеній рівень тривожності;

-різноманітні реакції (емансипації, групуванню з друзями, відмови, компенсації, захоплення (хобі);

-задоволення почуття цікавості;

-потяг до самоствердження;

-потреба змінити психічний стан у стресовій ситуації.

Соціально-економічні:

-зниження життєвого рівня населення;

-майнове розшарування суспільства;

-обмеження соціально схвалених способів заробітку;

-безробіття;

-доступність алкоголю та тютюну.

Соціально-педагогічні:

-зростання кількості сімей з конфліктними та асоціальними стилями виховання.

Соціально-культурні:

-зниження морально-етичного рівня населення;

-поширення кримінальної субкультури;

-руйнування духовних цінностей;

-наростання неформальних об'єднань, в яких домінує культ сили;

-пропаганда в засобах масової інформації насильницьких та безвідповідальних стереотипів поведінки.

Прояви девіантної поведінки:

Біологічні:

- психічні захворювання;

- розлади на сексуальній основі;

- алкоголізм;

- наркоманія;

- психосоматичні ознаки (болів животі, голові, запаморочення).

Генетичні:

- схильність до психічних захворювання (психічні захворювання в родині або відставання в розумовому розвитку).

Психологічні:

- радикальна зміна поведінки;

- апатія, втомленість, сонливість, надмірна обережність;

- брак впевненості в собі, приниження себе, низька або завищена самооцінка;

- депресія;

- надмірна агресивність, схильність до насильства;

- надмірна підпорядкованість одноліткам, дорослим;

- страх перед батьками, дорослими;

- надмірна психологічна збудливість;

- труднощі концентрації уваги.

Соціальні:

- асоціальний спосіб життя;

- відбування покарання батьками;

- ізоляція людини від суспільства;

- ізоляція дитини у дитячому колективі;

- низький або негативний статус дитини в колективі;

- випадки суїцидів серед родичів.

Тому основним завданням вирішення проблеми девіантної поведінки підлітків стають превентивні заходи із запобігання девіації, профілактика та психолого-педагогічна корекція.

2. Основні завдання соціально-перетворювального комплексу:

-своєчасне виявлення осіб з поведінкою, що відхиляється від соціальних норм, і схильних до скоєння правопорушень, а також батьків та інших осіб, що негативно впливають на них;

-вироблення в учнів навичок і умінь правомірної поведінки;

-формування в учнів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, вміння протистояти негативним впливам;

-подолання у свідомості учнів хибних уявлень, що сформувалися під впливом негативних явищ, життя;

-сприяти зміцненню моральних, естетичних та інших якостей особистості;

формування адекватної самооцінки;

-формування мотивації самовиховання і саморозвитку. Навчання способам внутрішнього самоконтролю;

-навчання моделям безпечної поведінки.

3. Цільова аудиторія

Даний комплекс призначений для роботи з дітьми віком 12−17 років.

4. Складові соціально-перетворювального комплексу:

-діагностичний блок;

-соціально-перетворювальний блок;

-блок оцінки ефективності корекційних впливів.

5. Методи перевірки ефективності соціально-перетворювального комплексу:

-повторна діагностика за анкетами, методиками (вибірково);

-педагогічне спостереження;

-індивідуальні бесіди з батьками та вчителями;

Діагностичний блок

Тема діагностичної програми: виявлення дітей, схильних до девіантної поведінки, діагностика асоціальних відхилень в поведінці підлітка у різних її формах з метою їх подальшої корекції: соціальна бажаність та схильність до соціальної бажаності; схильність до адиктивної та саморуйнівної поведінки, до агресії та насильства, вольовий контроль емоційних реакцій.

Мета діагностичного блоку: за допомогою діагностичних методик проаналізувати, виявити та вчасно попередити схильність підлітка до проявів агресії та насильства, ознак девіантної поведінки, виправлення відхилень у соціальній поведінці учнів, гармонізація розвитку особистості.

Завдання діагностичної роботи:

Виявити дітей, які мають труднощі у навчанні, проблеми в поведінці;
Визначення причин труднощів учнів для подальшої індивідуальної чи групової роботи;
Визначити шляхи подолання відхилень у поведінці дітей в залежності від того, до якого типу соціально дезадаптованої особистості належить дитина;
Підібрати разом з психологом методи корекції девіантної поведінки учнів.

Методики:

1. Методика дослідження соціально - психологічної адаптації К. Роджерса - Р. Даймонда.

2. Опитувальник Г. Айзенка (Практикум з психодіагностики/ Под.ред. О.О. Музики та інш, ЖДУ ім..І Франка).

3. Патохарактерологічний діагностичний опитувальник (ПДО) А.Е. Личко (Рогов Е.И. “Настольная книга практического психолога: Учеб.пособие в 2 кн., 2003 г.Кн. 1: Система работы с детьми разного возраста. – 384с.).

АБО (на вибір)

4. Тест-опитувальник Шмішека (Рогов Е.И. “Настольная книга практического психолога: Учеб.пособие в 2 кн., 2003 г.Аут. 1: Система работы с детьми разного возраста. – 384с.).

5. Тест-опитувальник ставлення до себе. А.А. Століна (Методи діагностики самосвідомості. Інструктивно-методичні рекомендації до лабораторних занять з психодіагностики. Т.М. Майстренко, І.С. Загурська).

6. Опитувальник для визначення рівня тривожності Тейлора (Практическая психологія. Методики и тести./Под.ред. Д.Я. Райгородского. Учебное пособие. – Самара: Изд-во Дом БАХРАХ – М, 2002. – 672 с.).

7. «Карта визначення типу важковиховуваності».

8. Тест незакінчених речень .

9. Тест Томаса .

10. Діагностика стану агресії А.Басса і А.Дарки .

Методика дослідження соціально - психологічної адаптації

К. Роджерса - Р. Даймонда

Вік досліджуваного: з 14 років.

Процедура дослідження

Психолог пропонує досліджуваному прочитати висловлювання та порівняти їх зі своїм досвідом. У бланку слід зазначити відповідь, базуючись на таких оцінках:

0 - 0 - це міні зовсім не стосується;

1 - це міні не стосується;

2 - мабуть, це міні не стосується;

3 - не знаю, чи це міні стосується;

4 - це схоже на міні, але травню сумніви;

5 - це схоже на міні;

6 - це точно я.

Текст методики

1. Відчуває незручність, коли вступає з кимось у діалог.

2. Не має бажання розкриватися перед іншими.

3. У всьому подобається ризик, боротьба, змагання.

4. Має до собі високі вимоги.

5. Часто зварити собі за ті, що зробив.

6. Часто відчуває собі пригнобленим.

7. Має сумніви, що може подобатися особам протилежної статі.

8. Свої обіцянки виконує завжди.

9. Теплі, добрі стосунки з оточуючими.

10. Людина стримана, замкнена; тримається осторонь.

11. У невдачах звинувачує собі.

12. Людина відповідальна; на неї можна покластися.

13. Відчуває, що не у змозі змінити щось, усі зусилля марні.

14. На багато розмов дивуватися очима однолітків.

15. Приймає в цілому ті правила й вимоги, яких варто дотримуватись.

16. Власних переконань і правив не вистачає.

17. Подобається мріяти, іноді - втягай; важко повертається від мрії до реальності.

18. Завжди готовий до захисту і навіть нападу: переживає образи болісно, розмірковуючи над способами помсти.

19. Уміє керувати собою і власними вчинками, примушувати собі або дозволяти собі; самоконтроль для нього - не проблема.

20. Часто змінюється настрій: настає нудьга.

21. Вусі, що стосується інших, не хвилює: зосереджений на собі, зайнятий собою.

22. Люди, як правило, йому подобаються.

23. Не соромитися своїх почуттів, відкрито їх виражає.

24. Серед великого скупчення людей відчуває собі дещо самотньо.

25. Нині бажає усе покинути, кудись сховатися.

26. З оточуючими зазвичай вільно спілкується.

27. Важко боротися із самим собою.

28. Напружено сприймає доброзичливе ставлення оточуючих, якщо вважає, що не заслуговує на нього.

29. У душі - оптиміст, вірить у найкраще.

30. Людина вперта; таких називають важкими.

31. До людей критичний, засуджує їх, якщо вважає, що сморід цього заслуговують.

32. Часто відчуває собі не тим, хто веде, а тим, кого ведуть: йому не завжди вдається думати і діяти самостійно.

33. Більшість із тихий, хто його знає, добрі до нього ставитися, люблять його.

34. Іноді бувають такі думання, про які не хочеться комусь розповідати.

35. Людина з привабливою зовнішністю.

36. Відчуває собі безпомічним, має потребу відчувати когось поруч.

37. Прийнявши рішення, виконує його.

38. Приймаючи самостійні рішення, не може звільнитися від впливу інших людей.

39. Відчуває почуття провини, навіть коли звинувачувати собі немає сенсу.

40. Відчуває неприязнь до того, що його оточує.

41. Усім задоволений.

42. Почувається погано: не може організувати собі.

43. Відчуває млявість; вусі, що раніше хвилювало, стало байдужим.

44. Урівноважений, спокійний.

45. Роздратований, часто не може стриматися.

46. Часто відчуває собі ображеним.

47. Людина спонтанна, нетерпляча, гарячкувата: бракує стриманості.

48. Буває, що поширює плітки.

49. Не дуже довіряє своїм почуттям: сморід іноді підводять його.

50. Досить важко бути самим собою.

51. На першому місці - думання, а не почуття: перед тим як щось зробити, добрі поміркує.

52. Ті, що відбувається, тлумачить по- своєму, здатен нафантазувати зайве.

53. Терплячий до інших і приймає шкірного таким, яким він є.

54. Намагається не думати про свої проблеми.

55. Вважає собі цікавою людиною-привабливою як особистість, помітною.

56. Людина сором'язлива.

57. Обов'язково треба нагадувати, підштовхувати, щоб доводив справу до кінця.

58. У душі відчуває перевагу над іншими.

59. Немає нічого, у чому б виявив індивідуальність, своє "Я".

60. Боїться думань інших про собі.

61. Честолюбний, небайдужий до успіху, схвалення: у тому, що для нього суттєво, намагається бути кращим.

62. Людина, у якої на даний момент багато такого, що викликає презирство.

63. Людина діяльна, енергійна, ініціативна.

64. Пасує перед труднощами й ситуаціями, які загрожують ускладненнями.

65. Просто недостатньо оцінює собі.

66. Ватажок, вміє впливати на інших.

67. Ставитися до собі в цілому добрі.

68. Людина наполеглива, їй завжди важливо зробити усе по- своєму.

69. Не подобається, коли з кимось порушуються зв'язки, особливо - якщо починаються зварювання.

70. Досить довго не може прийняти рішення, потім має сумніви щодо його правильності.

71. Розгублений, невпевнений у собі.

72. Задоволений собою.

73. Йому часто не щастить.

74. Людина приємна, приваблює інших.

75. Можливо, не дуже вродливий, але може подобатись як людина, особистість.

76.3 презирством ставитися до осіб протилежної статі й не має контактів із ними.

77. Колі треба щось зробити, його охоплюють страх, сумніви.

78. Легко, спокійно на душі, немає нічого, що сильно хвилювало б.

79. Уміє наполегливо працювати.

80. Відчуває, що рості, дорослішає: змінюється сам і змінює ставлення до навколишнього світу.

81. Іноді говорити про ті, про що насправді не має уявлення.

82. Завжди говорити тільки правду.

83. Схвильований, напружений.

84. Щоб він щось зробив, треба вперто наполягати на цьому.

85. Відчуває невпевненість у собі.

86. Обставини часто змушують захищати собі, виправдовуватись і обгрунтовувати свої вчинки.

87. Людина поступлива, м'яка у ставленні до інших.

88. Людина, якій подобається міркувати.

89. Іноді подобається хизуватися.

90. Приймає рішення і відразу змінює їх; звинувачує собі у відсутності волі, а вдіяти з собою нічого не може.

91. Намагається покладатися на свої сили, не розраховує на чиюсь допомогу.

92. Ніколи не запізнюється.

93. Відчуває внутрішню несвободу.

94. Відрізняється від інших.

95. Не дуже надійний, на нього не можна покластися.

96. Добрі собі розуміє, вусі в собі приймає.

97. Товариська, відкрита людина; легко спілкується з людьми.

98. Сілі і здібності відповідають тим завданням, які треба вирішувати; вусі може виконати.

99. Собі не цінує: ніхто його не сприймає серьозно, у кращому випадку усі до нього ставляться поблажливо, просто терплять.

100. Хвилюється, що забагато переймається особами протилежної статі.

101. Усі свої звички вважає позитивними.

Обробка та оцінювання результатів

Підраховуються коефіцієнти за формулами:

Адаптація:

Самосприйняття:

Емоційна комфортність:

Сприйняття інших:

Інтегральність:

Прагнення до домінування:

Результати, менші від норми, інтерпретуються як надмірно низькі, а більші від норми - як високі.

№ з/п		Показники	Номери висловлювань	Норма
А	а	Адаптивність	4, 5, 9, 11, 12, 15, 19, 22, 23, 26, 27, 29, 33, 35, 37, 41, 44, 47, 51, 53, 55, 61, 63, 67, 68, 72, 74, 75, 78, 79, 80, 88, 91, 94, 96, 97, 98	68-136
А	б	Дезадаптивність	2, 6, 7, 13, 16, 18, 25, 28, 32, 38, 40, 42, 43, 49, 50, 52, 54, 56, 59, 60, 62, 64, 65, 70, 71, 73, 76, 77, 83, 84, 86, 90, 95, 99, 100	68-136
2		Неправда -	34,45, 48,81,89	18 - 36
2		Неправда +	8, 82, 92, 101	18 - 36
S	а	Прийняття себе	33, 35, 55, 67, 72, 74, 75, 80, 88, 94, 96	22 – 42
S	б	Неприйняття себе	7, 59, 62, 65, 90, 95, 99	14 – 28
L	а	Прийняття інших	9, 14, 22, 26, 53, 97	12 – 24
L	б	Неприйняття інших	2, 10,21,28, 40, 60, 76	14 – 28
E	а	Емоційний комфорт	23,29,30,41,44,47, 78	14 – 28
E	б	Емоційний дискомфорт	6, 42, 43, 49, 50, 83, 85	14 – 28
I	а	Внутрішній контроль	4, 5, 11, 12, 19, 27, 37, 51, 63, 68, 79,91,98	26 – 52
I	б	Зовнішній контроль	13, 25, 36, 52, 57, 70,71,73, 77	18 – 36
D	а	Домінування	58,61,66	6 – 12
D	б	Підлеглість	16, 32, 38, 69, 84, 87	12 – 24
8		Есканізм (уникнення проблем)	17, 18, 54, 64, 86	10 – 20

Опитувальник Г.Айзенка

(визначення типу темпераменту)

Дана методика розрахована на контингент досліджуваних у віці 12-17 років.

ЕТАПИ РОБОТИ:

Проведення тесту Айзенка;

Обробка результатів;

Відбір даних, де бал по шкалі “Неправда” більше 5.

Інструкція: На запропоновані питання Ви повинні відповісти «так» чи «ні» не роздумуючи. Відповідь заноситься на опитувальний лист під відповідним номером.

ОПИТУВАЛЬНИК

Чи любиш ти шум і метушню навколо себе?

Чи часто ти потребуєш друзів, що могли б тебе підтримати?

Ти завжди знаходиш швидку відповідь, коли тебе про що-небудь питають?

Чи буває так, що ти роздратований чим – небудь?

Чи часто в тебе змінюється настрій?

Чи вірно, що тобі легше і приємніше проводити час із книгами, ніж з друзями?

Чи часто тобі заважають різні думки?

Ти завжди робиш так, як тобі кажуть?

Чи любиш ти кептувати з когось?

Ти коли-небудь почував себе нещасним, хоча для цього не було жодних причин?

Чи можеш ти сказати про себе, що ти весела, жвава людини?

Ти коли-небудь порушував правила поведінки в школі?

Чи вірно, що ти часто роздратований чим-небудь?

Чи подобається тобі усе робити у швидкому темпі (якщо ж навпаки, ти схильний до неквапливості, відповідай “ні”).

Ти переживаєш через усякі страшні події, що ледве було не відбулися, хоча усе скінчилося добре?

Тобі можна довірити якусь таємницю?

Чи можеш ти без особливих зусиль внести пожвавлення в нудьгуючу компанію ровесників?

Чи буває так, що у тебе без усякої причини (фізичні навантаження) сильно б’ється серце?

Чи робиш ти перший крок до того, щоб подружитися з ким-небудь?

Ти коли-небудь казав неправду?

Ти легко засмучуєшся, коли критикують тебе і твою роботу?

Ти часто жартуєш і розповідаєш кумедні історії своїм друзям?

Чи часто почуваєш себе втомленим?

Ти завжди спочатку робиш уроки, а все інше потім?

Ти зазвичай веселий і усім задоволений7

Чи вразливий ти?

Ти дуже любиш спілкуватися з друзями?

Чи завжди ти виконуєш прохання рідних про допомогу по господарству?

У тебе бувають запаморочення?

Чи буває так, що твої дії і вчинки ставлять інших людей у незручне становище?

Ти часто почуваєш, що тобі щось набридло?

Чи любиш ти іноді похвалитися?

Ти частіше сидиш і мовчиш, коли потрапляєш у товариство незнайомих людей?

Чи хвилюєшся ти іноді так, що не можеш усидіти на місці?

Ти зазвичай швидко приймаєш рішення?

Ти інколи галасуєш у класі коли немає вчителя?

Тобі часто сняться страшні сни?

Чи можеш ти дати волю почуттям і повеселитися в товаристві друзів?

Тебе легко засмутити?

Чи траплялось коли-небудь тобі говорити погане про когось?

Чи вірно, що ти, як правило, говориш і дієш швидко, не затрачуючи час на міркування?

Коли ти потрапляєш у незручне становище, то потім довго переживаєш?

Тобі дуже подобаються гучні і веселі ігри?

Ти завжди їси все те, що тобі подають?

Тобі важко відповісти “ні”, коли тебе про що-небудь просять?

Ти любиш часто ходити в гості?

Чи бувають такі моменти ,коли тобі не хочеться жити?

Чи був ти коли-небудь грубим з батьками?

Чи вважають тебе друзі веселою і жвавою людиною?

Ти часто відволікаєшся, коли робиш уроки?

Ти більше любиш спостерігати з боку, ніж самому брати участь у загальних веселощах?

Тобі часто буває важко заснути через різні думки?

Чи буваєш ти цілком упевнений, що зможеш справитися з справою, яку тобі доручають?

Чи буває, що ти почуваєшся самотньо?

Ти соромишся заговорити першим із незнайомим?

Ти часто спохвачуєшся, коли вже пізно що-небудь виправити?

Коли хтось із друзів кричить на тебе, ти теж кричиш у відповідь?

Чи буває так, що ти іноді почуваєшся веселим або сумним без усяких причин?

Ти вважаєш, що важко отримати справжнє задоволення від пожвавленої компанії ровесників?

Тобі часто випадає хвилюватися через те, що ти зробив щось не подумавши?

РЕЄСТРАЦІЙНИЙ БЛАНК ДО ОПИТУВАЛЬНИКА

П.І.Б.__________________.КЛАС_______. ВІК_________. ДАТА________

№	так	ні
1			№	так	Ні
2			23			№	так	ні
3			24			44
4			25			45
5			26			46
6			27			47
7			28			48
8			29			49
9			30			50
10			31			51
11			32			52
12			33			53
13			34			54
14			35			55
15			36			56
16			37			57
17			38			58
18			39			59
19			40			60
20			41
21			42
22			43

Ключ

Екстраверсія

ТАК: 1,3,9,11,14,17,19,22,25,27,30,35,38,41,43,46,49,53,57.

НІ:6,33,51,55,59.

Нейротизм

ТАК: 2,5,7,,10,13,15,18,21,23,26,29,31,34,37,39,42,45,47,50,52,54,56,58,60.

Достовірність: ТАК: 8,16,24,28,44. НІ:4,12,20,32,36,40,48.

Нормативи для підлітків 12-17 р.: Е- 11-14б, Д: 4-5б, Н: 10-15б.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ АКЦЕНТУАЦІЇ ХАРАКТЕРУ

Опитувальники Х. Шмішека діагностують акцентуації особистості. В основу опитувальників закладена концепція «акцентуації особистості» К. Леонгарда. У відповідності до цієї концепції риси особистості поділяються на дві групи: основні і додаткові. Основних рис значно менше, але вони є стержнем особистості, визначають її розвиток, психічне здоров’я, соціальну адаптацію.

Інструкція. Вам будуть запропоновані питання. Якщо ви відповідаєте на запитання «так», то поряд з його номером у реєстраційному бланку ставте знак «+», а якщо відповідаєте «ні», то ставте знак «-». Над питанням довго не думайте. Правильних і неправильних відповідей немає.

Опитувальник Х. Шмішека

У вас часто буває веселий та безтурботний настрій ?
Ви чутливі до образ ?
Чи буває так, що вам на очі набігають сльози в кіно,театрі, під час бесіди і т.п?
Багато раз ти перевіряєш, чи немає помилок у твоїй роботі ?
У дитинстві ви вважали себе таким же сміливим, як і ровесники ?
У вас часто різко змінюється настрій від безмежного піднесення до відрази до життя, до себе ?
Ви, як правило буваєте центром уваги у товаристві, компанії ?
Чи бувають дні, коли ви без причини на всіх сердиті, і з вами краще не розмовляти ?
Ви серйозна людина ?
Ви здатні захоплюватись чим-небудь ?
Ви підприємлива та енергійна людина ?
Ви швидко забуваєте, коли вас хтось образив ?
Ви м’якосердна людина ?
Опускаючи лист до поштової скриньки, ви перевіряєте, провівши рукою по щілині, чи лист впав ?
Чи намагаєтеся ви завжди бути у числі кращих у школі, секції, гуртку ?
Ви пережили страх у дитинстві під час грози або при зустрічі з незнайомою собакою (можливо, таке відчуття буває у вас і зараз, у дорослому віці) ?
Ви прагнете завжди і всюди дотримуватися порядку ?
Ваш настрій залежить від зовнішніх обставин ?
Чи люблять вас ваші знайомі ?
Чи часто у вас буває відчуття внутрішнього неспокою, можливого лиха, неприємностей ?
У вас часто буває трохи пригнічений настрій ?
Чи був у вас хоча б раз істеричний або нервовий зрив 7
Вам важко всидіти на одному місці ?
Якщо по відношенню до вас вчинили несправедливість, чи енергійно ви відстоюєте інтереси ?
Ви можете зарізати курку чи вівцю ?
Вас дратує, коли вдома фіранка або скатертина висять нерівно, і ви зразу ж намагаєтесь поправити їх ?
Вам страшно було у дитинстві залишатися самому вдома ?
У вас часто бувають зміни настрою без причини ?
Чи прагнете ви бути одним із кращих учнів у класі ?
Чи швидко починаєте сердитися або гніватися ?
Чи можете ви бути безтурботно веселим ?
Чи буває так, що почуття повного щастя охоплює вас ?
Як ви думаєте, чи змогли б ви бути ведучим гумористичної програми ?
Ви, як правило, висловлюєте свою думку достатньо відверто, прямо і однозначно ?
Вам важко переносити вид крові ? Чи не викликає це у вас неприємних почуттів ?
Ви любите роботу з великою особистою відповідальністю ?
Ви схильні виступати на захист людей, щодо яких вчинили несправедливо ?
Вам важко, страшно зайти в темний підвал ?
Чи віддаєте ви перевагу такій роботі, де діяти треба швидко, але вимоги до якості виконання невеликі ?
Чи любите ви спілкуватися ?
У школі ви з охотою виступаєте зі сцени ?
У дитинстві ви втікали з дому ?
Чи видається вам життя важким ?
Чи буває так, що після конфлікту, образи ви були такі пригнічені, що виходити з дому здавалось неможливим ?
При невдачах ви не втрачаєте почуття гумору ?
Чи зробили б ви перший крок до примирення ?
Чи дуже любите тварин ?
Чи повертаєтесь ви до того, щоб переконатися, що вдома або на роботі все гаразд ?
Чи переслідує вас інколи неясна думка про те, що з вами і з вашими близькими людьми може трапитися щось страшне ?
Ви вважаєте свій настрій мінливим ?
Вам важко доповідати, виступати на сцені перед великою кількістю людей ?
Ви можете вдарити людину, якщо вона вас образила ?
У вас дуже велика потреба у спілкуванні з іншими людьми ?
Ви належите до людей, які при будь-яких розчаруваннях впадають у відчай ?
Вам подобається робота, яка вимагає енергійної організованої діяльності
Чи наполегливо ви добиваєтесь поставленої мети, якщо на шляху до неї доводиться долати масу перешкод ?
Чи може трагічний фільм схвилювати вас так, що на очах виступають сльози ?
Чи часто вам буває важко заснути через те, що проблеми весь час крутяться у ваших думках ?
У школі ви інколи підказуєте або даєте списувати ?
Чи потрібне вам велике напруження волі, щоб пройти самому через цвинтар ?
Чи ретельно ви стежите за тим, щоб кожна річ у вашій квартирі була тільки на одному і тому самому місці ?
Чи буває з вами таке, що лягаючи спати у доброму настрої, ви прокидаєтесь таким пригніченим, що залишаєтесь у такому стані деякий час ?
Ви легко звикаєте до нової ситуації ?
Чи бувають у вас головні болі ?
Ви часто смієтесь ?
Чи можете бути ввічливим навіть з тим, кого явно не цінуєте, не любите, не поважаєте ?
Ва жвава людина ?
Ви дуже переживаєте через несправедливість ?
Ви настільки любите природу, що можете назвати її другом ?
Виходячи з дому або лягаючи спати, ви перевіряєте, чи зачинені двері, чи вимкнене світло, чи виключений газ ?
Ви дуже боязливі ?
Чи змінюється ваш настрій за святковим столом ?
Ви із задоволенням берете участь у гуртках художньої самодіяльності ?
Ви оцінюєте життя дуже песимістично, без очікування радощів ?
Часто вас тягне помандрувати ?
Чи може ваш настрій різко змінитися від радості до відчайдушного суму ?
Чи легко вам вдається підняти настрій друзів у компанії ?
Чи довго ви переживаєте образу ?
Чи переживаєте ви довгий час горе інших людей ?
Часто ви переписуєте сторінку, якщо випадково поставили _уто с ?
Ви ставитеся до людей швидше з недовірою і обережністю, ніж навпаки ?
Чи часто ви бачите страшні сни ?
Чи остерігаєтесь ви попасти під колеса автомашини, випасти з вікна багатоповерхового будинку ?
У веселому оточені ви зазвичай веселі ?
Чи в змозі ви відволікатись від обтяжливих проблем, які потребують вирішення ?
Ви стаєте менш стриманим і почуваєте себе вільніше після вживання алкоголю ?
У розмові ви швидше мовчазні і небагатослівні, ніж балакучі ?
Якби вам необхідно було грати на сцені, чи змогли б ви увійти в роль так, щоб забути, що це лише гра ?

Реєстраційний бланк опитувальника Х. Шмішека

Прізвище, ім’я __________________________________Вік______

Школа ___________Клас ________ Дата дослідження___________

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33
34	35	36	37	38	39	40	41	42	43	44
45	46	47	48	49	50	51	52	53	54	55
56	57	58	59	60	61	62	63	64	65	66
67	68	69	70	71	72	73	74	75	76	77
78	79	80	81	82	83	84	85	86	87	88

Обробка результатів

За кожну відповідь, що збігається з ключем, дається вказана кількість балів. Отримані бали сумуються по кожній шкалі. Якщо набрано 20-24 бали, то це свідчить про наявність того чи іншого типу акцентуації характеру. Сума балів у діапазоні від 15 до 19 вказує на тенденцію до того чи іншого типу акцентуації.

	Знак “+”	Знак “-“	Бали
Демонстративний тип	7,19,22,41,44,63,66,73,85,88	51	по 2
Педантичний тип	4,14,17,26,36,48,58,61,70,80,83	39	по 2
Збудливий тип	8,20,30,42,52,64,74,86	-	по 3
Застрягаючий тип	2,15,24,34,37,56,68,78,81	12,46,59	по 2
Гіпертимічний тип	1,11,23,33,45,55,67,77	-	по 3
Дистимічний тип	9,21,43,75,87	31,53,65	по 3
Афективно-лабільний тип	6,18,28,40,50,62,72,84	-	по 3
Афективно екзальтований тип	10,32,54,76	-	по 6
Тривожний тип	16,27,38,49,60,71,82	5	по 3
Емотивний тип	3,13,35,47,57,69,79	25	по 3

ТЕСТ – ОПИТУВАЛЬНИК СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ

( А. А. Столін, С. Р. Пантелєєв )

1.Думаю, що більшість моїх знайомим ставляться до мене з симпатією.

2.Мої слова не так уже і часто розходяться зі справами.

3.Думаю, що багато хто бачить у мені щось схоже з собою.

4.Коли я намагаюся себе оцінити, я насамперед бачу свої недоліки

5.Думаю, що як особистість я можу бути привабливим для інших.

6.Коля я бачу себе очима люблячої людини, мене неприємно вражає те, наскільки мій образ далекий від дійсності.

7.Моє “Я” завжди мені цікаве.

8.Я вважаю, що іноді не гріх пожаліти себе.

9.У моєму житті є чи принаймні були люди, з якими я був дуже близький.

10.Власну повагу мені ще треба заслужити.

11. Бувало, і не раз, що я сам себе страшно ненавидів.

12.Я цілком довіряю своїм раптовим бажанням.

13.Я сам хотів багато в чому себе переробити.

14.Моє власне “Я” не видається мені чимось вартим уваги.

15.Я щиро хочу, щоб у мене усе було добре в життя.

16.Якщо я і ставлюся до кого-небудь з докором, то насамперед до самого себе.

17.Випадковому знайомому я швидше за все видамся людиною неприємною.

18.Частіше я схвалюю свої плани і вчинки.

19.Власні слабості викликають у мене щось схоже на презирство.

20.Якби я роздвоївся, то мені було б досить цікаво спілкуватися зі своїм двійником.

21.Деякі свої якості я відчуваю як сторонні, чужі мені.

22.Навряд чи хто-небудь зможе відчути свою схожість зі мною.

23.У мене досить здібностей і енергії втілити в життя задумане.

24.Часто я не без сарказму жартую над собою.

25.Найрозумніше, що може зробити людина у своєму житті – це підкоритися власній долі.

26.Стороння людина з першого погляду знайде в мені багато відразливого.

27.На жаль, якщо я і сказав щось, то це не означає, що саме так і вчиню.

28.Моє ставлення до самого себе можна назвати дружнім.

29.Бути поблажливим до власних слабостей цілком природно.

30.Мені не вдається бути цікавим для коханої людини тривалий час.

31.у глибині душі я б хотів, щоб зі мною сталось щось катастрофічне.

32.Навряд чи я викликаю симпатію у більшості моїх знайомих.

33.Мені буває дуже приємно побачити себе очима люблячої мене людини.

34.Коли у мене виникає яке-небудь бажання, я насамперед запитую себе, чи розумно це.

35.Часом я сам собою захоплююсь.

36.Можна сказати, що я ціную себе досить високо.

37.У глибині душі я ніяк не можу повірити, що я справді доросла людина.

38.Без сторонньої допомоги я мало що моржу зробити.

39.Іноді я сам себе погано розумію.

40.Мені дуже заважає нестача енергії, волі і цілеспрямованості.

41.Думаю, що інші в цілому оцінюють мене досить високо.

42.у моїй особистості є, напевно, щось таке, що здатне викликати в інших неприязнь до мене.

43.Більшість моїх знайомих не сприймає мене всерйоз.

44.Я досить часто дратуюсь від самого себе.

45.Загалом я можу сказати, що поважаю себе.

46.Навіть мої негативні риси не здаються мені чужими.

47.У цілому, мене влаштовує те, який я є.

48.Навряд чи мене можна любити по-справжньому.

49.Моїм мріям і планам не вистачає реалістичності.

50.Якби моє друге “Я” існувало, то для мене це був би найнудніший партнер по спілкуванню.

51. Думаю, що міг би знайти спільну мову з будь-якою розумною і знаючою людиною.

52. Іноді мені здається, що якби якась мудра людина змогла побачити мене наскрізь, вона б відразу зрозуміла, яка я нікчема.

53.Те, що в мені відбувається, як правило мені зрозуміло.

54.Мої достоїнства загалом переважають мої недоліки.

55.Навряд чи знайдеться багато людей, що звинуватять мене у відсутності совісті.

56.Коли зі мною трапляються неприємності, як правило, я кажу: “Так тобі і треба”.

57.Я можу сказати, що в цілому я контролюю свою долю.

Опитувальник ауто симпатії призначений для дослідження комплексу факторів ставлення до себе. Запропонований В. В. Стольним у 1985р. Методика включає 57 пунктів, сформульованих у вигляді тверджень. Два варіанти відповідей: “згоден” – “не згоден”.

Опитувальник діагностує 7 факторів, які лягли в основу 4 шкал опитувальника:

1. Самоповага – шкала направлена на відображення аспектів само ставлення до своїх здібностей, енергії, самостійності, оцінки можливостей контролювати своє життя, ступінь віри у власні сили.

2. Аутосимпатії – шкала на позитивному полюсі характеризує довіру до себе та позитивну самооцінку. На негативному полюсі – бачення у собі переважно недоліків, низьку самооцінку, схильність до самозвинувачення.

3. Аутосимпатія – відображає міру близькості до себе, інтерес до власних думок та почуттів, впевненість у власному інтересі до інших.

4. Очікуване позитивне ставлення інших.

ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

Показник по кожному фактору визначається шляхом сумування тверджень, з якими досліджуваний згоден, якщо вони входять у фактор з позитивним знаком твердження, і тверджень, з якими обстежуваний не згоден, якщо вони включається у фактор з від’ємним знаком.

Ключ до обробки:

Шкала S (інтегральна – вимірює інтегральні почуття 2за2 або 2проти2 власного «Я» обстежуваного)

«+» 2 5 23 33 27 42 46 48 52 53 57

«-» 6 13 14 18 30 35 38 39 41 43 44 45 49 50 56

Шкала самоповаги (ІІ)

«+» 2 23 53 57

«-» 8 13 25 27 31 35 38 39 40 41 50

Шкала ауто симпатії (ІІ)

«+» 12 18 28 29 37 45 48 54

«-» 4 9 11 16 19 24 45 56

Шкала очікування позитивного ставлення інших (ІІІ)

«+»1 5 10 15 42 55

«-»3 26 30 32 43 44 49

Шкала само інтересу (VI)

«+»7 17 20 33 34 52

«-»14 51

Шкала самовпевненості (1)

«+»2 23 37 42 46

«-»38 39 41

Шкала очікування ставлення інших (2)

«+» 1 5 10 52 55

«-» 32 43 44

Шкала само прийняття (3)

«+» 12 18 28 47 48 54

«-» 21

Шкала само послідовності ( самокерівництва) (4)

«+» 50 57

«-»25 27 31 35 36

Шкала самозвинувачення (5)

«+» 3 4 9 11 16 24 45 56

Шкала само інтересу (6)

«+» 17 20 33

«-» 26 30 49 51

Шкала само розуміння (7)

«+»53

«-» 6 8 13 15 22 40

ОСОБИСТІСНА ШКАЛА ПРОЯВІ ТРИВОГИ

Дж. ТЕЙЛОРА

Опитувальник призначений для вимірювання рівня тривожності ( твердження входять у состав ММРІ як додаткова шкала). Вибір тверджень відбувся на основі аналізу їх здатності відрізняти осіб “з хронічними реакціями тривоги”. Розроблений у 1953 році та адаптований Т. А. Немчиновим (1966 р.).

Опитувальник включає 50 тверджень, на які досліджуваний має відповісти “так” або “ні”. Для зручності кожне твердження можна пропонувати досліджуваному на окремій картці. Він має розкласти їх на дві групи, залежно від того, згоден він чи не згоден з запропонованим твердженням. Час тестування 15-30 хвилин.

Текст опитувальника

Зазвичай я спокійний і вивести мене з себе нелегко.

Мої нерви розстроєні не більше, ніж у інших людей.

У мене рідко бувають запори.

У мене рідко буває головний біль.

Я рідко втомлююсь.

Я майже завжди відчуваю себе щасливим.

Я впевнений у собі.

Практично я ніколи не червонію.

У порівнянні з своїми друзями я вважаю себе сміливою людиною.

Я червонію не частіше, ніж інші.

У мене рідко буває серцебиття.

Зазвичай мої руки досить теплі.

Я ніяковію не більше ніж інші.

Мені не вистачає впевненості у собі.

Часом мені здається, що я ні на що не придатний.

у мене бувають періоди такого занепокоєння, що я не можу всидіти на місці.

Мій шлунок сильно мене непокоїть.

Мене вистачає духу винести всі майбутні труднощі.

Я хотів би бути таким же щасливим, як інші.

Мені часом здається, що я не можу всидіти на місці.

Мені нерідко сняться кошмарні сни.

Я помічаю, що мої руки починають тремтіти, коли я намагаюся щось зробити.

У мене дуже неспокійний та переривчастий сон.

Мене дуже турбують можливі невдачі.

Мені доводилося відчувати страх у тих випадках, коли я точно знав, що мені ніщо не загрожує.

Мені важко зосередитися на роботі або на будь-якому завданні.

Я працюю з великим напруженням.

Мене легко збентежити.

Майже весь час відчуваю тривогу через когось або через щось.

Я схильний приймати все надто серйозно.

Я часто плачу.

Мене нерідко мучать приступи блювоти та нудоти.

Раз на місяць або частіше у мене бувають розлади шлунку.

Я часто боюся, що ось-ось почервонію.

Мені дуже важко зосередитися на чомусь

Мій матеріальний стан дуже мене непокоїть.

Нерідко я думаю про такі речі, про які ні з ким не хотілося б говорити.

У мене бувають періоди, коли тривога позбавляє мене сну.

Часом, коли я розгублений, у мене з’являється сильна пітливість, що дуже мене бентежить.

Навіть у холодні дні я легко пітнію.

Часом я стаю таким збудженим, що мені важко заснути.

Я – людина легко збуджувана.

Часом я відчуваю себе зовсім непотрібним.

Часом мені здається, що мої нерви сильно слабкі, і я ось-ось вийду з себе.

Я часто ловлю себе на тому, що мене щось тривожить.

Я більш чутливий, ніж інші люди.

Я майже завжди відчуваю почуття голоду.

Я нерідко боюсь почервоніти.

Життя для мене пов’язане з незвичним напруженням.

Очікування завжди нервує мене.

Обробка результатів

Підраховується кількість відповідей, які свідчать про тривожність. За кожен збіг з ключем нараховується 1 бал.

Ключ

Відповідь “так” 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50.

Відповідь “ні” 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13.

Інтерпретація результатів:

40 – 50 балів - дуже високий рівень тривоги;

25 – 40 балів - високий рівень тривоги;

15 – 25 балів - середній (з тенденцією до високого) рівень тривоги;

5 – 15 балів - середній (з тенденцією до низького) рівень тривоги;

0 – 5 балів - низький рівень тривоги.

ПАТОХАРАКТЕРОЛОГІЧНИЙ ДІАГНОСТИЧНИЙ ОПИТУВАПЛЬНИК (ПДО) А.Є.ЛИЧКО

В опитувальний ввійшли висловлення, розбиті на 25 тем. В число тем ввійшла оцінка власних функцій(самопочуття, настрій, сон, сексуальні проблеми..), відношення з близькими, оточуючими (батьками, друзями, до школи..), до абстрактних категорій (до критики, до правил..)

Людина, якій пропонується даний опитувальник, з кожної теми має обрати не більше 3 тверджень, які їй підходять і 3 твердження, які вона не приймає.

Тема№1 Самопочуття

1.У мене майже завжди погане самопочуття;

2. Я завжди почуваю себе повним сил;

3. Тижні гарного самопочуття чергуються з тижнями, коли я погано себе почуваю;

4. У мене завжди щось болить;

5. Мій поганий настрій – це наслідок турбот;

6. Поганий настрій у мене виникає коли я за що-небудь переживаю;

7.Я легко переношу біль;

8. Моє самопочуття задовільне;

9. У мене виникають приступи поганого самопочуття з роздратованістю та почуттям туги;

10. Моє самопочуття залежить від того, як до мене ставляться оточуючи;

11. Я дуже погано переношу біль.

0. Ні одне твердження мені не підходить.

Тема№2 Настрій

0. Як правило, настрій у мене хороший;

1. Мій настрій легко змінюється від різних причин;

2. Мій настрій погіршується, коли я переживаю, невпевнено почуваюсь тощо;

3. Мій настрій залежить від оточення в якому я знаходжусь;

4. У мене майже завжди поганий настрій;

5. Мій настрій залежить від поганого самопочуття;

6. Мій настрій стає кращим, коли мене залишають самого;

7. У мене бувають приступи роздратованості, від яких страждають оточуючи;

8. У мене не буває печалі, однак буває гнів;

9. Дрібні неприємності змінюють мій настрій;

10. Періоди гарного настрою змінюються періодами поганого;

11. Мій настрій, зазвичай, такий самий як у оточуючих;

0. Ні один вислів мені не підходить.

Тема№3 Сон та сновидіння

Я непогано сплю, а сновидіння мене не турбують;
Сон у мене багатий на сновидіння;

2. Перед сном я люблю помріяти;

Я погано сплю і переживаю сонливість протягом дня;
Сон в мене міцний, але іноді бувають жахливі сновидіння;
Я сплю мало, але прокидаюсь повним сил;
У мене поганий сон, погані сни;
Безсоння є без видимих на то причин;
Я не можу спокійно спати, коли знаю, що треба прокинутись вчасно;
Якщо я засмучений, я не можу заснути;
Я часто бачу сни – то хороші, то страшні;
Вночі в мене бувають приступи страху;
Мені часто сниться, що мене ображають;
Я можу спокійно регулювати свій сон;

Ні одне твердження мені не підходить.

Тема№4 Пробудження від сну

1.Мені важко прокинутись в назначений час;

2.Прокидаюсь з думками, що треба йти на роботу (навчання);

3.Інколи я прокидаюсь веселим, а інколи сумним;

4.Я легко прокидаюсь, коли мені потрібно;

5.Ранок для мене – самий важкий час дня;

Часто мені не хочеться прокидаться;
Прокинувшись, я ще довго переживаю про те, що бачив уві сні;
Інколи ранком я почуваю себе бадьорим, а інколи – розбитим;
Зранку я прокидаюсь бадьорим;
Зранку мені легше працювати, чим ввечері;
Нерідко бувало, що прокинувшись, я не міг зрозуміти де я;
Я прокидаюсь з думкою, що треба зробити протягом дня;
Прокинувшись, я люблю полежати та помріяти;

0.Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№5 Апетит та відношення до їжі

Бруд, розмови про неприємне мені ніколи не псують апетит;
Інколи у мене є апетит, а інколи – ні;
Я їм дуже мало, іноді довго нічого не їм;
Мій апетит залежить від мого настрою;
Я люблю делікатеси;
Нерідко я соромлюся їсти при незнайомих для мене людей;
У мене гарний апетит, але я не ненажера;
Є їжа, яка мені не подобається;
Я їм мало, але тільки смачне;
У мене поганий апетит;
Я люблю добряче поїсти;
Я їм гарно і не люблю собі відмовляти;
Я боюсь неякісних харчів і все ретельно перевіряю;
Мені легко зіпсувати апетит;
Їжа мене цікавить як така, яка необхідна для життя;
Я дотримуюсь дієти, яку сам розробив;

16 .Я погано переношу голод – швидко втрачаю сили;

17. Я знаю, що таке голод, але не знаю, що таке апетит;

Їжа не задовольняє мене;

0.Ні одне з тверджень мені не підходить.

Тема№6 Відношення до алкогольних напоїв

1.Я не п’ю, бо боюсь сказати зайве;

2.Інколи я випиваю, а інколи мені не хочеться;

3.Люблю випити у веселій компанії;

4.Я боюсь випити, т.я. можу визвати на себе насмішки;

5.Спиртне не викликає в мене веселого настрою;

6.До алкогольних напоїв в мене отвращение;

7.П’ю для того, щоб заглушити поганий настрій;

8.Я не п’ю, бо після цього мене турбують головні болі;

9.Я не п’ю, т.я. це протидіє моїм принципам;

10.Алкогольні напої мене лякають;

11.Трохи випивши, я яскраво сприймаю оточуючий світ;

12.Я п’ю зі всіма, щоб не підводити компанію;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№7 Сексуальні проблеми

1.Статевий потяг мене не турбує;

2.Неприємності зменшують мої статеві потяги;

3.Я живу мріями, т.я. можу розачаруватися;

4.Періоди сильної сексуальності чергуються з холодністю;

5.В сексуальному життя я швидко збуджуюсь, але й легко охолоджуюся;

6.При нормальному сексуальному житті не буває ніяких проблем;

7.У мене сильний сексуальний потяг, який мені важко стримувати;

8.Моя сором’язливість мені заважає;

9.Зради я ніколи не вибачу;

10.Я вважаю, що сексуальний потяг не можна стримувати, тому що це заважає якісній роботі;

11.Більше задоволення мені приносить флірт;

12.Я люблю аналізувати своє відношення до сексуальної сфери;

13.Мене не все задовольняє в моїй сексуальній сфері;

14.Вважаю, що не треба багато уваги приділяти сексуальній сфері;

Не одне з тверджень мені не підходить

Тема№8 Відношення до одягу

1.Люблю яскравий одяг;

2.Вважаю, що треба гарно одягатися, т.я. зустрічають по одягу;

3.Для мене головне, щоб одяг був чистим, акуратним;

4.Люблю модний одяг, який звертає на себе увагу оточуючих;

5.Не наслідую моду, а одягаю те, що подобається мені;

6.Люблю одягатися так, щоб лічило;

7.Не люблю яскравого;

8.Часто хвилююсь, що виглядаю не так;

9.Про одяг я думаю мало;

10.Я думаю, що не всім подобається, як я одягаюсь;

11.Віддаю перевагу темним кольорам;

12.Інколи одягаюсь модно, а інколи так собі;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№9 Відношення до грошей

Недостатня кількість грошей мене дратує;
Гроші мене не цікавлять;
Хвилююсь, коли не вистачає грошей;
Легко беру в борг, навіть коли знаю, що буде важко віддати;
Не люблю давати гроші в борг;
Якщо в мене взяли гроші в борг, то соромлюсь про це нагадувати;
Я завжди намагаюсь залишити гроші на всякий випадок;
Гроші мені потрібно, щоб як не будь прожити;
Люблю витрачати гроші з толком;
Завжди переживаю, що не вистачить грошей, та не люблю брати гроші в борг;
Періодами я легко витрачаю гроші, а інколи важко;
Я нікому не дозволяю обмежувати мене в грошах;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№10 Відношення до батьків

Дуже боюсь залишитись без батьків;
Я вважаю, що батьків треба поважати;
Люблю і поважаю, але інколи серджусь та сварюсь;
Інколи вважаю, що мене надмірно опікають, а інколи ні;
Мої батьки не дали мені всього необхідного;
Розумію, що в дитинстві батьки мало уваги приділяли моєму здоров’ю;
Дуже люблю одного з батьків;
Я люблю їх, але не люблю, коли вони мною командують;
Дуже люблю маму і боюсь, що з нею може щось трапитись;
Розумію, що недостатньо люблю своїх батьків;
Батьки нав’язують мені свої думки;
Мої рідні мене не розуміють;
Я вважаю себе не правим перед ними;

0.Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№11 Відношення до друзів

Я впевнений, що дружать лише за вигоди;
Гарно почуваю себе з тими, хто мені співчуває;
Для мене краще не один друг, а декілька;
Я ціную такого друга, який може мене заспокоїти, звеселити..;
За друзями, з якими посварився, довго не сумую;
Я почуваю себе хворим, тому мені не до друзів;
Моя сором’язливість заважає мені товаришувати з тими з ким я хочу;
Я легко знайомлюсь, але не рідко розчаровуюсь;
Я віддаю перевагу тим друзям, які уважні до мене;
Я сам обираю друзів і якщо вони мене розачаровують, я легко сварюся;
Я не можу знайти собі друга;
В мене нема бажання мати друга;
Інколи я люблю великі компанії друзів, а інколи – ні;
Життя навчило мене бути не таким відкритим з друзями, як би хотілося;
Люблю мати багато друзів і маю з ними гарні стосунки;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№12 Відношення до оточуючих

Навколо мене лише заздрісні та дурні люди;
Навколишні мені заздрять і тому не люблять мене;
Інколи мені добре серед людей, а інколи – ні;
Я вважаю, що не треба якось відрізнятися від інших;
Намагаюся жити так, щоб про мене нічого поганого не говорили;
Мені здається, що оточуючи мене не люблять;
Легко знайомлюсь з людьми;
Більше всього з оточуючих я поважаю повагу до себе;
Я легко відчуваю не щире ставлення до себе і ставлюсь так само;
Я легко сварюсь, але й легко змиряюсь;
Я довго думаю правильно чи ні я щось зробив(сказав) по відношенню до оточуючих;
Людський колектив мене дратує;
Від оточуючих я намагаюсь триматися подалі;
Я не знайомий зі своїми сусідами;
я думаю, що оточуючи в чомусь підозрюють мене;
Мені траплялося переживати сум від оточуючих, тому я намагаюся уникати їх;
Я думаю, що на мене дивляться як на дивного;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№13 Відношення до незнайомих

Я відношусь з недовірою до незнайомих людей;
Буває, що зовсім незнайома людина викликає в мене повагу та довіру;
Я уникаю нових знайомств;
Незнайомі люди викликають в мене тривогу;
Перед початком знайомства я перш взнаю, що це за людина;
Я не довіряю незнайомим і не раз переконався, що це вірно;
Якщо незнайомий з цікавістю ставиться до мене, то і він викликає в мене інтерес;
Незнайомі мене дратують;
Я легко знайомлюся;
Інколи я легко знайомлюся, а інколи мені цього не хочеться;
В гарному настрої я легко знайомлюся а поганому мені цього не очеться;
Я соромлюся незнайомих і боюся заговорити першим;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№14 Відношення до самотності

1. Я вважаю, що людина не повинна відриватися від колективу;

2.На самоті я почуваюся краще;

3.Я не люблю самотності і завжди прагну до колективу;

Інколи мені хочеться самоти, а інколи прагну до колективу;
На самоті я розмовляю з уявним співрозмовником;
На самоті я сумую, а в колективі прагну до самоти;
Більшою мірою я хочу бути на людях, але інколи хочу побути один;
Я не боюсь самотності;
Я боюсь самоти і нерідко так і виходить;
Я люблю самоту;
Самотність я переношу непогано тільки тоді, коли воно не пов”язано з неприємностями;

Не одне з тверджень мені не підходить;

Тема№15 Відношення до майбутнього

Я мрію про щасливе майбутнє, однак боюсь неприємностей;
Майбутнє я бачу в темних кольорах;
Я намагаюсь жити так, щоб майбутнє було світлим;
В майбутньому мене найбільше турбує здоров”я;
Я впевнений, що всі мої плани на майбутнє здійсняться;
Не люблю довго думати про своє майбутнє;
Моє ставлення до майбутнього швидко змінюється: то воно яскраве, то темне;
Я говорю собі, що все буде добре;
Я завжди думаю про неприємності, які можуть статися в майбутньому;
Мої плани на майбутнє я продумую детально;
Я впевнений, що в майбутньому я доведу свою правду;
Я живу своїми думками і мене мало турбує, що буде в майбутньому;
Інколи моє майбутнє мені здається яскравим, а інколи – темним;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№16 Відношення до нового

Інколи я легко переношу зміни, а інколи – важко;
Нове мене цікавить, але разом з тим боюсь неприємностей;
Я люблю зміни в житті;
У мене бувають моменти, коли я хочу змін, а буває – не хочу;
Я люблю придумувати щось нове, не таке як у всіх;
Нове мене приваблює, але часто дуже перетомлює;
Не люблю нове: віддаю перевагу усталеним правилам;
Мене лякають зміни: нове оточення мене лякає;
Нове приємне, тільки якщо воно добре;
Мені подобається тільки те нове, що відповідає моїм принципам;

0.Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема № 17 Відношення до невдач

1.Свої невдачі я переживаю сам і ні від кого не чекаю підтримки;

2.Інколи я долаю невдачі, а інколи в мене опускаються руки;

3.Невдачі викликають в мене відчай;

4.Невдачі викликають в мене роздратування;

5.Якщо трапляється невдача, я завжди думаю, що я зробив не так;

6.Невдачі викликають в мене бажання здолати їх;

7.Якщо в моїх невдачах хтось винний, я не залишу його без наказаним;

8.При невдачах мені хочеться кудись втекти;

9.Буває незначні неприємності приводять мене до відчаю, а серйозні не викликають негативних переживань;

10.Невдачі мене засмучують, і я обвинувачую себе;

11.Невдачі мене не цікавлять;

12.При невдачах я ще більше мрію про свої бажання;

13.Я вважаю, що при невдачах не можна впадати у відчай;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№18 Відношення до ризику

Я охоче йду на ризик;
Я завжди зважую всі ”за” і “проти” і не можу ризикнути;
Мені не до розваг, і я ризикую, лише тоді, коли цього не можна уникнути
Я не люблю ризику;
Я люблю помріяти, але на ризикувати ні;
Інколи я охоче йду на ризик, а інколи – мені цього не хочеться;
Пригоди я люблю, але ризикувати ні;
Йду на ризик, коли це треба;
Люблю пригоди, але тоді коли я не в головних ролях;
Буває, що ризик мене просто оголомшує;

0.Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№19 Відношення до лідерства

1. Я можу бути лідером тільки в думках, а не на ділі;

2.Я люблю бути першим;

3.Я люблю опікати когось одного, хто мені до вподоби;

Я завжди намагаюсь вчити людей правилам та порядку;
Одним людям я не охоче підкоряюсь, іншими – командую сам;
Інколи я люблю бути першим, а інколи – ні;
Я люблю бути першим, там, де мене люблять;
Я не вмію командувати іншими;
Я не люблю командувати іншими – відповідальність мене лякає;
Завжди знаходяться люди, які слухають та підкоряються мені;
Я люблю бути першим, щоб мені наслідували інші;
Я охоче слідую за авторитетними людьми;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№20 Відношення до критики

Я не прислуховуюсь до критики і завжди маю власну думку;
Вислуховую критику, але не завжди можу себе відстояти;
Критика мене більше дратує тоді, коли я себе погано почуваю;
Критика в мою адресу краще, ніж байдужість;
Не люблю, коли мене критикують – серджуся і не можу стримати свій гні
Коли мене критикують - мене це приводить в гнів;
Від критиків мені хочеться втекти подалі;
Інколи критику переношу легко, а іноді – ні;
Критика мене дуже засмучує, навіть якщо це по дрібницям;
Я ще не чув справедливої критики в свою адресу;
Я намагаюсь адекватно реагувати на критику;
Я впевнений, що критикують лише для того, щоб напакостити;
Якщо мене критикують, то я вважаю, що оточуючи праві, а я ні;

0.Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№21 Відношення до опіки та наставлень

1. Я слухаю наставляння тих, хто має на це право;

2.Я слухаю лише ті наставляння, що стосуються мого здоров’я;

3. На люблю, коли мною опікуються та за мене все вирішують;

4. Я не люблю наставлень;

5. Я намагаюся прислухатися до того, хто мене любить;

6. Я намагаюсь прислухатися до позитивних наставлень, но це не завжди в мене виходить;

Інколи я прислухаюсь до наставлень, а інколи – не сприймаю їх.
Я уважно вислуховую наставляння і не проти опіки;
Я уважно вислуховую наставляння тільки від тих, хто для мене не байдужий;
Я люблю, коли мною опікуються, однак не люблю, щоб командували;
Я не маю сміливості перервати над собою опіку;
Наставляння викликають в мене бажання робити все навпаки;
Я допускаю опіку над собою, однак не над моїм духовним життям;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№22 Відношення до правил та законів

Коли правила мені заважають, це викликає в мене роздратування;
Вважаю, що для цікавої справи всі правила та закони можна обійти;
Логічно обумовлені правила я виконую;
Я часто боюся, що помилково мене можуть визнати порушником законів
Не люблю правила, які мене обмежують;
Інколи я чітко слідую поставленим правилам, а іноді – ні;
Будь-які правила викликають в мене бажання їх порушити;
Правила та закони я завжди виконую;
Завжди слідкую за виконанням правил оточуючими людьми;
Часто сварю себе за те, що колись не виконав якесь правило;
Я намагаюся виконувати всі закони, але це не завжди в мене виходить;
Строго виконую ті правила, які вважаю правильними;

Не одне з тверджень мені не підходить;

Тема№23 Оцінка себе в дитинстві

В дитинстві я був плаксивим;
Дуже любив сам вигадувати якісь фантастичні історії;
В дитинстві я уникав рухливих ігор;
Я був як всі діти і не чим не відрізнявся від інших;
Інколи мені здається, що в дитинстві я був веселою та живою людиною, а інколи думаю, що був неслухняним;
З дитинства я був рішучим та самостійним;
В дитинстві я був веселим;
В дитинстві я був чуттєвим;
В дитинстві я був непосидючим та балакучим;
В дитинстві я був таким же як зараз: мене легко образити, але й легко розвеселити;
З дитинства я дотримувався порядку та акуратності;
В дитинстві я любив грати один;
В дитинстві я більше любив вести бесіди з дорослими, чим грати з однолітками;
В дитинстві я був роздратований;
В дитинстві я погано спав і їв;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№24 Відношення до школи

Любив замість шкільних занять відправлятися з товаришами погуляти;
Сильно переживав оцінки та зауваження, які мене не задовольняли;
В молодших класах любив школу, потім вона почала мене обтяжувати;
Інколи любив школу, інколи вона починала мене дратувати;
Не любив школу, бо вчителі з неповагою ставилися до мене;
Шкільні заняття мене дуже стомлювали;
Більше за все любив шкільну самодіяльність;
Любив школу, бо там була весела компанія;
Соромився ходити до школи: боявся грубості;
Дуже не любив фізкультуру;
Регулярно відвідував школу і завжди брав участь в самодіяльності;
Школа мене дратувала;
Намагався старанно виконувати всі завдання;

Не одне з тверджень мені не підходить.

Тема№25 Оцінка себе в даний час

Мені не вистачає холодної розсудливості;
Інколи я задоволений собою, інколи – ні;
Я дуже вразливий, постійно за щось переживаю.
Я не винний, що мені заздрять;
Мені не вистачає терпіння;
Вважаю, що я нічим не відрізняюсь від інших;
Мені не вистачає рішучості;
Я не бачу в себе недоліків;
В добрі хвилини я задоволений собою, в погані – мені не вистачає то одного, то іншого;
Я дуже дратівливий;
Інші знаходять в мене недоліки і я вважаю, що вони перебільшують;
Я переживаю, що мене не розуміють;
Я дуже образливий.

Не одне з тверджень мені не підходить.

Реєстраційний лист

Назва тем	Номер обраних тверджень	Вибір, що мені підходить	Вибір, що мені не підходить
Самопочуття
Настрій
Сон та сновидіння
Пробудження від сну
Апетит та відношення до їжі
Відношення до спиртних напоїв
Сексуальні проблеми
Відношення до одягу
Відношення до грошей
Відношення до батьків
Відношення до друзів
Відношення до оточуючих
Відношення до незнайомих
Відношення до самотності
Відношення до майбутнього
Відношення до нового
Відношення до невдач
Відношення до ризику
Відношення до лідерства
Відношення до критики
Відношення до опіки
Відношення до правил та законі
Оцінка себе в дитинстві
Відношення до школи
Оцінка себе на даний час

Карта визначення типу важковиховуваності

П.І.Б._________________Клас______________Навчальний рік___________

№	Критерії визначення типу важковиховуваності	Ступінь вияву критерію (0-2б)
1.	Невпевнений в собі
2.	Погана дисципліна
3.	Чутливо реагує на виховні дії
4.	Низький рівень засвоєння навчальної програми
5.	Низький рівень інтелектуального розвитку
6.	Непопулярний, відкинутий
7.	Несформованість навичок спілкування
8.	Низький рівень культури в родині
9.	Неблагополучна, неповна сім’я
10	Батьки не займаються вихованням дитини
11.	Імпульсивний, непосидючий
12.	Задиркуватий
13.	Упертий
14.	Схильний до лідерства, домінуючий
15.	Самолюбивий
16.	Неорганізований
17.	Недисциплінований
18.	Замкнений в собі
19.	Дратівливий
20.	Неуважний
21.	Випереджувальний фізичний розвиток
22.	Часті зміни самопочуття
23.	Нормальний рівень інтелектуального розвитку
24.	Підвищена зацікавленість сексуальним життям
25.	Вибіркова конфліктність
26.	Самостійність
27.	Прагнення здаватися дорослішим, ніж є насправді
28.	Підвищена критичність до інших
29.	Підвищена самокритичність
30.	Схильність перепадів активності
31.	Закритість щодо педагогічних впливів
32.	Неадекватно високі домагання
33.	Несприятливе становище в колективі
34.	Байдужість щодо відчуження в спілкуванні
35.	Підвищена вразливість
36.	Злопам’ятність
37.	Цинічність
38.	Брехливість
39.	Негативна реакція на зауваження. Упевненість у несправедливості вимог, які до нього висуваються.
40.	Грубі порушення дисципліни. Зловмисна агресивність.

У таблиці подано показники характерологічних особливостей дитини, її поведінки, спілкування, які свідчать про наявність конкретного типу важковиховуваності.

Заповнюючи карту, учитель має визначити ступінь вираження кожної особливості (ні – 0б; так – 2б; може бути – 1).

Типи важковиховуваності неповнолітніх:

Тип педагогічного занедбаних дітей – низький рівень розвитку моральних уявлень та соціально схвалених навичок поведінки.
Конституціональний тип – утруднення у вихованні,зумовлені індивідуально-психологічними особливостями особистості (акцентуації характеру, емоційна нестійкість, імпульсивність).
Ситуативний тип – невмілі виховні дії, які призводять до конфліктів (несправжня важковиховуваність).
Тип власне важковиховуваних дітей – утруднення у вихованні, спричинені функціональними новоутвореннями особистості, які призводять до протидій виховного впливу:

феномен “смислового бар’єра”;
феномен “афекту неадекватності”;
“розгалуженості взаємин” у домінуючих сферах уяви та дійсності.

Підрахувати кількість балів за шкалою і встановити тип у ступінь важковиховуваності:

Тип важковиховуваности	Наявні показники кожного типу важковиховуваності	Сума балів
Педагогічно занедбані діти	1,2,3,4,5,6,7,8,9,10
Конституціональний тип	11,12,13,14,15,16,17,18,19,20
Ситуативний тип	21,22,23,24,25,26,27,28,29,30
Власне важковиховуваних дітей	31,31,33,34,35,36,37,38,39,40

Підсумок:

Тип важковиховуваності визначається за найбільшою сумою набраних балів (за таблицею).

Якщо різні типи важковиховуваності оцінено однаковою кількістю балів, визначається мішаний тип ( н-д : 7 б – ситуативний та 7б – конституціональний; тип важковиховуваності – ситуативно-конституціональний).

0-6 балів – низький;

7-12 балів – середній;

13-20 балів – високий.

Тест незакінчених речень

Інструкція

Методика роботи проводиться в 2 етапи:

на першому − дописуються учнями речення, на другому − оцінюються.

Негативна оцінка −1; нейтральна позиція −0; позитивна − 1+.

Інтерпретація результатів обстеження починається з аналізу отриманих по кожному блоку даних результатів(знаходиться алгебраїчна сума по кожному блоку, що допомагає з'ясувати проблеми, в яких підлітки відчувають певний дискомфорт).

Лист незакінчених речень

1. Я учуся так...

2. Шкільне начальство...

3. Моя мама...

4. Коли мене немає, мої друзі...

5. Коли мені починає не везти...

6. Більшість відомих мені людей...

7. Я думаю, що в майбутньому...

8. Моє самопочуття...

9. Я хотів би учитися...

10. Наша школа...

11. У порівнянні з більшістю родин моя родина..

12. Що стосується нашого класу...

13. Я досить здатний...

14. Від незнайомих людей...

15. Мені здається, що в майбутньому я...

16. Моє здоров'я...

17. У навчанні я бачу...

18 .У школі я...

19. Моя родина поводиться зі мною, як з..

20. Коли я висловлюю свою думку...

21. Мені здається, що я...

22. Люди найчастіше живуть...

23.Я думаю, що планувати майбутнє...

24. Фізично я...

25. Що стосується уроків, то я...

26. Наші вчителі...

27. Я хотів би, щоб мій батько...

28. Я думаю, що мої ровесники...

29. Я міг би бути дуже щасливим...

30. Майже всі люди прагнуть...

31. Думати в майбутньому...

32. Я почуваю себе погано..

33. Я можу учитися,..

34. Більшість учителів...

35. Вважаю, що більшість матерів...

36. У класі я почуваю себе...

37 Моїм потаємним бажанням ...

38. Мені здається, що люди в основному..

39. Мені здається, що років через п'ять...

40 Фізичні навантаження...

41. Домашні завдання я...

42. Коли я йду до школи...

43. Моя мати і я...

44. Що стосується моїх товаришів у класі...

45. Більше всього я боюся...

46. Люди бачать сенс в...

47. У майбутньому я займуся...

48. Що стосується хвороб...

49. Більшість навчальних предметів...

50. Я думаю, що вчителі...

51. Думаю, що мій батько...

52. Мені не подобається, коли хлопці...

53. Більше всього я люблю...

54. В основному люди відносяться один до одного...

55. Часто меніздається, що в майбутньому...

56. Нездужання в мене...

57. Коли я згадую про навчання...

58. Коли я згадую нашу школу..

59. Мійбатько і я...

60. Коли влітку я згадую наш клас...

61. Я думаю, що про мене...

62. Люди часто...

63. Метою свогожиття я вважаю...

64. Про своєздоров'я...

Лист відповідей:

Навчання−№№1,9,12,17,25,33,41,49,57.

Бали− ____________________________________

Школа−№№2,10,18,26,34,42,50,58

Бали− ______________________________________

Сім'я−№№3,11,19,27,35,43,51,59.

Бали − _____________________________________

Ровесники −№№4,12,20,28,36,44,52,60

Бали − _____________________________________

Я−№№ 5,13,21,29,37,45,53,61

Бали − _____________________________________

Люди−№№6,14,22,30,38,46,54,62.

Бали − _____________________________________

Майбутнє − №№ 7,15,23,31,39,47,55,63

Бали − ______________________________________

Здоров'я −№№8,16,24,32,40,48,56,64.

Бали− ______________________________________

Тест Томаса

Інструкція

Із запропонованих двох варіантів кожного питання, учень вибирає найбільш типове.

а) Іноді я надаю можливість іншим узяти на себе відповідальність зарішення спірного питання;

б) Замість обговорення розходжень, я намагаюся звернути увагу на те, з чим ми згодні.

а) Я намагаюся знайти компромісне рішення;

б) Я намагаюся улагодити конфлікт, враховуючи інтереси іншої людини і власні.

а) Звичайно я наполегливо прагну домогтися свого;

б) Іноді я жертвую своїми власними інтересами заради інтересів іншої людини.

а) Я намагаюся знайти компромісне рішення;

б) Я намагаюся не зачепити почуттів іншої людини.

а) Улагоджуючи спірну ситуацію, я увесь час намагаюся знайти підтримку
в іншого;

б) Я намагаюся робити все, щоб уникнути марної напруженості.

а) Я намагаюся уникнути неприємностей для себе;

б) Я намагаюся домогтися свого.

а) Я намагаюся відкласти рішення спірного питання, щоб згодом вирішити
його остаточно;

б) Я вважаю за можливе чимось поступитися, щоб домогтися в іншому.

а) Звичайно я наполегливо прагну домогтися свого;

б) Я спершу намагаюся визначити всі порушені інтереси і спірні питання.

а) Думаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь розбіжності;

б) Я докладаю зусилля, щоб домогтися свого.

10.

а) Я твердо прагну домогтися свого;

б) Я намагаюся знайти компромісне рішення.

11.

а) Спершу я прагну ясно визначити коло порушених інтереси і спірних
питань;

б) Я намагаюся заспокоїти іншого і головним чином зберегти наші відносини.

12.

а) Найчастіше я уникаю позиції, що може викликати суперечки;

б) Я даю можливість іншому залишитися при своїй думці, якщо він також йде назустріч.

13.

а) Я пропоную середню позицію;

б) Я наполягаю, щоб усе було зроблено по-моєму.

14.

а) Я повідомляю іншому свою точку зору і запитую про його погляди;

б) Я намагаюся довести іншому логіку і переваги моїх поглядів.

15.

а) Я намагаюся заспокоїти іншого і зберегти наші відносини;

б) Я намагаюся зробити все необхідне, щоб уникнути напруги.

16.

а) Я намагаюся не зачепити почуттів іншого;

б) Я звичайно намагаюся переконати іншого в перевагах моєї позиції.

17.

а) Звичайно я наполегливо прагну домогтися свого;

б) Я намагаюся зробити все, щоб уникнути марної напруженості.

18.

а) Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість настоятина своєму;

б) Я дам іншому можливість залишитися при своїй думці, якщо він йде мені назустріч.

19.

а) Спершу я намагаюся визначитись щодо всіх порушених інтересів і
спірних питань;

б) Я намагаюся відкласти спірні питання, щоб з часом вирішити їхній остаточно.

20.

а) Я намагаюся негайно перебороти наші розбіжності;

б) Я намагаюся знайти найкраще сполучення вигод і втрат для нас обох.

21.

а) Під час переговорів намагаюся бути уважним до іншого;

б) Я завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми.

22.

а) Я намагаюся знайти середню позицію між моєю і іншої людини;

б) Я відстоюю свою позицію.

23.

а) Як правило, я заклопотаний тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас;

б) Іноді надаю іншим можливість узяти на себе відповідальність за рішення спірного питання.

24.

а) Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я намагаюся йти
йому назустріч;

б) Я намагаюся переконати іншого піти на компроміс.

25.

а) Я намагаюся переконати іншого у своїй правоті;

б) Ведучи переговори, я намагаюся бути уважним до аргументів іншого.

26.

а) Я звичайно пропоную середню позицію;

б) Я майже завжди прагну задовольнити інтереси кожного з нас.

27.

а) Найчастіше я прагну уникнути суперечок;

б) Якщо це зробить іншу людини щасливою, я дам йому можливість настояти на своєму.

28.

а) Звичайно я наполегливо прагну домогтися свого;

б) Улагоджуючи ситуацію, я звичайно прагну знайти підтримку в іншого.

29.

а) Я пропоную середню позицію;

б) Думаю, що не завжди варто хвилюватися через виникаючі розбіжності.

30.

а) Я намагаюся не зачепити почуттів іншого;

б) Я завжди займаю таку позицію в суперечці, щоб ми спільно могли

домогтися успіху.

Ключ для опитувальника

Суперництво: 3-а, 6-б,8-а, 9-б, 10-а, 13-б, 14-б, 16-б, 17-а, 22-б, 25-а, 28-а.

Співробітництво: 2-б, 5-а, 8-б, 11-а, 14-а, 19-а, 20-а, 21-б, 23-а, 26-б, 28-б, 30-б,

Компроміс: 2-а, 4-а, 7-б,10-б,12-б,13-а, 18-б,20-б,22-а, 24-б,20-а, 29-а.

Запобігання: 1-а, 5-б,7-а, 9-а, 12-а, 15-б,17-б,19-б,21-а, 23-б,27-а, 29-б

Пристосування: 1-б,3-б,4-б,6-а, 11-б,15-а, 16-а,18-а, 24-а, 25-б,27-б,30-а.

Для опису типів у конфліктних ситуаціях автор тесту виділяє наступні способи регулювання:

А) змагання (конкуренція, суперництво) як прагнення домогтися задоволення своїх інтересів на шкоду іншому;

Б) пристосування, що означає на противагу суперництву, приношення в жертву своїх інтересів заради іншого;

В) компроміс −взаємні поступки;

Г) запобігання, для якого характерно як відсутність прагнення до кооперації, так І відсутність тенденції до зниження власних цілей;

Д) співробітництво, коли учасники ситуації приходять до альтернативи, цілком задовольняючиінтереси обох сторін.

Діагностика стану агресії

А.Басса, А.Дарки

На запитання учні відповідають «так» чи «ні». Щоб з'ясувати показники агресії, необхідно отримані бали помножити на коефіцієнт: фізична агресія −11; непряма агресія −13; роздратування − 9; негативізм −20; образа − 13; підозрілість − 11; вербальна агресія − 8; каяття, почуття провини − 1.

Нагадаємо, що фізична агресія − використання фізичної сили проти іншої особи; непряма агресія − використання обхідним шляхом спрямованих проти інших осіб пліток, жартів і прояв ненаправлених, неупорядкованих вибухів люті (лемент, тупання ногами і т.п.); роздратування − готовність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні (запальність, брутальність); негативізм − опозиційна манера поведінки: від пасивного опору до активної боротьби проти установлених вимог, звичаїв і законів; образа − заздрість і ненависть до навколишнього, обумовлена почуттям гніву, невдоволення кимсь або усім миром за дійсні і вигадані страждання; підозрілість − у діапазоні: від недовіри й обережності стосовно людей до переконання в тім, що інші люди планують і приносять шкоду; вербальна агресія − вираження негативних почуттів як через форму (лемент, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокльон, погроза); почуття провини − виражає можливе переконання суб'єкта, що він є поганою людиною, що чинить зло, а каяття, що відчуваються ним, є проявом совісті.

Часом я не можу справитися з бажанням заподіяти шкоду іншим.
Іноді я пліткую про людей, яких не люблю.
Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся.
Якщо мене не попросять по доброму, я не виконаю прохання.
Я не завжди одержую те, що мені належне.
Я знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.
Якщо я не схвалюю поведінку друзів, я даю їм це відчути.
В разі обдурення кого-небудь, відчував болісні каяття совісті.
Мені здається, що я не здатний вдарити людини.

Я ніколи не дратуюся настільки,щоб кидатися предметами.
Я завжди поблажливий до чужих недоліків.
Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його.
Інші-вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами.
Я тримаюся насторожено з людьми, що відносяться до мене трохи більш дружелюбно, чим я очікував.

Я часто буваю не згодний з людьми.
Іноді мені на розум приходять думки, від яких мені соромно.
Якщо хто-небудь першим ударить мене, я не відповім йому.
Я набагато більш дратівливий, чим здається.
Якщо хто-небудь корчить із себе начальника, я завжди дію йому всупереч.
Мене частково засмучує моя доля.
Я думаю, що багато людей не люблять мене.
Я не можу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні з мною.
Люди, які ухиляються від роботи, повинні почуватися провини.
Той, хто ображає мене і мою родину, напрошується на бійку.
Я не здатний на образливі жарти.
Мене охоплює лють, коли наді мною насміхаються.
Коли люди корчать із себе начальників, я роблю все, щоб вони не гордилися.
Майже щотижня я бачу когось, хто мені не подобається.

Досить багато людей заздрять мені.
Я вимагаю, щоб люди поважали мене.
Мене гнітить те, що я мало роблю для своїх батьків.
Люди, що постійно нервують мене, вартують того, щоб їх клацнули по носі.
Я ніколи не буваю похмурий від злості.
Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не гніваюся.

Якщо хтось виводить мене із себе, я не звертаю уваги.
Хоча я і не показую цього, мене іноді гризе заздрість.
Іноді мені здається, що наді мною сміються.
Навіть якщо я злюся, я не вживаю лайливих слів.
Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені.
Я рідко даю здачі, навіть якщо хто-небудь вдарить мене.
Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся.
Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю.
Немає людей, яких я б по-справжньому ненавидів.
Мій принцип: «Ніколи не довіряти чужинцям».

Якщо хто-небудь дратує мене, то я готовий сказати усе, що я про нього думаю.
Я роблю багато такого, про що згодом шкодую.
Якщо я розлючуся, я здатен вдарити кого-небудь.
З дитинства я ніколи не виявляв вибухів гніву.
Я часто почуваю себе як порохова бочка, що готова вибухнути.
Якби усі знали, що я почуваю, мене б вважали людиною, з яким нелегко ладити.
Я завжди думаю про те, які причини змушують людей робити щось приємне для мене.
Коли на мене починають кричати, я відповідаю криком.

54. Невдачі засмучують мене.

Я б'юся не рідше і не частіше, ніж інші.

Я можу згадати випадки, коли я був настільки злим, що хватав і знищував будь яку річ.

Іноді я почуваю, що готовий першим почати бійку.

Іноді я почуваю, що життя до мене несправедливе.
Раніш я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю.
Я лаюся тільки зі злості.
Коли я дію неправильно, мене мучить совість.
Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я це зроблю.
Іноді я виражаю свій гнів, стукаючи кулаком по столі.
Я буваю грубим щодо людей, які мені не подобаються.
У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити.
Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо він того заслуговує.
Я часто думаю, що живу неправильно.
Я знаю людей, що здатні довести мене до бійки.
Я не засмучуюся через дріб'язки.
Мені рідко приходить у голову, що люди намагаються розлютити або образити мене.
Я часто тільки погрожую людям, хоча і не збираюся виконувати погрози.

72. Останнім часом я став занудою.

У суперечці я часто підвищую голос.
Я намагаюсь зазвичай приховувати своє погане відношення до людей.

75. Я краще погоджуся з чим-небудь, чим стану сперечатися.

Обробка результатів опитування

Фізична агресія:

«так» − № 1, 25, 33,48, 55,62,68;
«ні» − №9, 17,41.

Непряма агресія:

«так»−№ 2, 18, 34,42, 56, 63;
*«ні»−№ 10,26,49.

Роздратування:

«так»−№ 3,19,27,43, 50, 57,64, 72;
«ні»−№ 11,35,69.

Негативізм:

«так»−№4, 12,20, 28;
«ні» − № 36

Образа:

«так»−№5,13,21,29,37,51,58;
«ні» − № 44.

Підозрілість:

«так» −№ 6, 14,22,30,38,45, 52, 59;
«ні» − № 65, 70.

Вербальна агресія:

«так» − № 7, 15,23,31,46, 53,60, 71, 73;
«ні» − №39,66,74,75.

Каяття, почуття провини:

«так»− № 8,16,24, 32,40,47, 54, 67.

Список використаної літератури:

1. Бобіна Ю.В.. Гончарова С.В. Обліково-звітна документація шкільного психолога. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – С. 92-95

2. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности (психосемантический подход). - К.: КГПИИЯ, 1991.

3. Практикум з психодіагностики / Укладачі: Музика О., Остринська В. М. Остринський В. В., 2-е вид; виправлене та доповнене. – Житомирський державний педагогічний університет ім. І. Я Франка, 2000. – 160 с.: іл. с. 122-123

4. Практикум з психодіагностики / Укладачі: Музика О., Остринська В. М. Остринський В. В., 2-е вид; виправлене та доповнене. – Житомирський державний педагогічний університет ім. І. Я Франка, 2000. – 160 с.: іл. с. 122-123

5. Практическая психология. Методики и тести./Под.ред. Д.Я. Райгородского. Учебное пособие. – Самара: Изд-во Дом БАХРАХ – М, 2002. – 672 с.

6. Психологу для роботи. Діагностичні методики : збірник / [уклад.: М.В. Лемак, В.Ю. Петрище]. - Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2011

7. «Рабочая книга практического психолога.» /Под.ред. Дубовина. М: Просвещение, 1991, -304с.

8. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учеб пособие. _ М.: ВЛАДОС, 1996,.

9. «Трудный подросток: причины и следствия.»/Под.ред. В.А.Татенко. – К: 1985, -175с.

Соціально-перетворювальний блок

Мета: відшукати психолого-педагогічні методи і прийоми покращення взаємин педагога з важковиховуваним учнем, із дитячим колективом, ознайомити учасників з ефективними шляхами вирішення проблеми.

Очікувані результати: позитивний вплив на розвиток самосвідомості підлітків, як передумови його особистісного зростання та формування адекватної поведінки.

Кількість тренінгових циклів: 4.

Періодичність занять: 1 раз на тиждень.

Кількість учасників: 10-14 учнів.

Вік учасників: 12-17 років.

Час: 60 хв.

Матеріали: фліп-чарт, аркуш паперу кожному учаснику, олівці, бейджі, маркери, пелюстки різного кольору, додатки.

Цикл тренінгових занять 1.

РОБОТА З ДІТЬМИ, ЯКІ МАЮТЬ ПРОБЛЕМИ В ПОВЕДІНЦІ

ДІЛОВА ГРА

У якому б закладі ви не працювали, вам доводиться зустрічатися з «поганою поведінкою» своїх вихованців. Ви, напевне, запитували себе, як найшвидше припинити неприпустиму поведінку, що заважає заняттям? Як уберегти учнів від негативного впливу? Як працювати з «важкими» підлітками? Отримати відповіді на ці та інші запитання спробуємо під час ділової гри.

Хід гри

Учасникам пропонується об'єднатися у дві групи за двома кольорами. Кожна група отримує окреме завдання.

Група 1 повинна програти ситуацію «Як заспокоїти клас за 5 хв». За бажанням обирається учасник, який грає роль учителя, інші члени групи — учні. Кожний «учень» отримує від ведучого картку, на якій написана характеристика ролі: що він повинен робити на ігровому імпровізованому уроці, як відповідати, як виконувати завдання тощо. Зміст карток учасники прочитують мовчки, «про себе».

Рекомендується фіксувати на картках такі ролі:

1. Учень спить на уроці, не звертає увагу на зауваження вчителя.

2. Учень не впевнений у своїх силах, боїться піднімати руку й відповідати.

3. Учениця стежить за однокласниками і постійно скаржиться вчителю.

4. Агресивний учень, який намагається зіпсувати настрій учителеві.

5. Гіперактивний учень. Ні секунди не сидить, навчанням не цікавиться.

6. Учень-забіяка, відволікає від уроку сусіда.

7. Пасивна учениця, постійно дивиться у вікно.

8. Учень, який постійно кидає папірцями в дітей.

9. Учениця, яка фарбується на уроці.

10. Учень, який грається й розмовляє по мобільному телефону.

11. Учень, який тупотить ногами.

12. Учениця, яка розгадує кросворди на уроці.

13. Учень, який хитається на стільці й щось вигукує.

14. Учень із низьким рівнем знань, який прагне зірвати урок.

15. Відмінник, самовпевнений і непосидючий.

16. Подружка 1, яка постійно розмовляє з подружкою 2.

17. Подружка 2, яка постійно розмовляє з подружкою 1.

18. Учень, який ходить по класу.

19. Учениця, яка постійно щось жує.

20. Учень, який усім заважає (смикає дівчат за волосся, штиркає ручкою).

Кімната «перетворюється» у клас. Розігрується сцена «Урок». Кожний учасник сідає на своє місце і грає роль. Учасник гри в ролі вчителя має за 5 хв створити хорошу дисципліну в класі.

Після закінчення відбувається обговорення: які засоби впливу були застосовані «вчителем» для встановлення дисципліни?

Час виконання: 10хв.

Учасники групи індивідуально визначають прийоми, які вони (педагоги) звичайно застосовують у своїй роботі у таких випадках.

Час виконання:5хв.

На третьому етапі ведучий пропонує об'єднатися учасникам у підгрупи за певною фігурою (коли учасники об'єднувалися на початку гри за кольором, на їхніх картках були зображені різні фігури) та формулює завдання підгрупам:

—Як необхідно діяти в таких ситуаціях, щоб досягти хорошого результату? Учасники підгруп обговорюють та записують свої варіанти на стікерах у формі пелюсток.

Час виконання: 5 хв.

Кожна підгрупа презентує свої найбільш ефективні методи, прийоми для встановлення дисципліни в класі, приклеюючи пелюстки на плакат із намальованим стеблом квітки.

Презентація: 10хв.

Група 2 отримує характеристику учня (додаток 1). Завдання кожного учасника — уважно прочитати й самостійно визначити методи, які він застосував би у своїй роботі з таким учнем.

Час виконання: 5 хв.

Далі учасники об'єднуються в підгрупи за певними геометричними фігурами. Ведучий формулює таке завдання: «На аркуші паперу розміром А 2 намалювати реальний та ідеальний портрет цього підлітка, тобто яким він є і яким міг би бути, якби його належно виховували» (виконують разом З—4 учасники, по одному учаснику з кожної підгрупи).

У цей час кожна підгрупа розробляє свій перелік методів, які можуть застосовуватись у роботі з важковиховуваним учнем, а потім кожен метод записують на стікерові у формі сліду людини.

Час виконання: 15хв.

Всі підгрупи утворюють одне велике коло: і презентують свої напрацювання, приклеюючи «сліди» з методами роботи на плакаті з намальованими реальним та ідеальним портретами учня (між портретами, ніби шлях від «реального» до «ідеального»). Щоб, повноцінно могли висловитися всі підгрупи, кожен метод пропонують по черзі, намагаючись не повторювати один одного.

Час виконання: 10 хв.

Після того, як група 1 і група 2 виконали завдання, вони презентують одна одній свою роботу, відбувається обговорення. Педагоги отримують рекомендації від ведучих щодо більш ефективних засобів та методів роботи з важковиховуваними (додаток 2 ).

Додаток 1

ХАРАКТЕРИСТИКА УЧНЯ

Максим навчається у 8 класі. Це учень із низьким рівнем загального розумового розвитку. Погано себе поводить у школі, постійно вступає в бійки з однокласниками, агресивний з дітьми. Йому притаманні спалахи гніву, роздратування, особливо коли зустрічає протидію, зазнає невдачі.

У школі відвідує тільки окремі уроки, на всі інші може просто не приходити тижнями. Часто зриває заняття: розмовляє вголос, ігнорує зауваження вчителів, вступає в грубі суперечки. Педагогів зневажає, переконаний, що вони до нього прискіпуються.

Друзів не має, з однокласниками майже не розмовляє. Курить та вживає алкогольні напої. Розповідає однокласникам, що пробував наркотики в компанії більш дорослих хлопців.

Проживає в неповній неблагополучній сім’ї. Мати перебуває за кордоном, із батьком Максиму постійній конфронтації. Живе

з бабусею. Дуже рано почав доросле самостійне життя, підробляючи на автомийці.

Додаток 2

ПРИЙОМИ ПОКРАЩЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ

1. Фокусування

Техніка фокусування передбачає концентрацію уваги учнів до того, як розпочнеться урок. Отже, ви повинні зачекати й не розпочинати роботу доти, доки всі не заспокояться. Досвідчені вчителі знають, що мовчання ефективний засіб. Вони можуть підкреслити, що чекають на увагу, продовжуючи мовчати ще 5—10с після того, як клас повністю заспокоївся. Варто розпочати урок тихіше, ніж завжди. Зазвичай в учителя, який розмовляє тихо, учні поводяться спокійніше, аніж у того, хто говорить голосно. Діти змушені сидіти мовчки, аби мати змогу почути розповідь чи пояснення вчителя.

2. Пряма настанова

Невпевненість збільшує рівень збудження в класі. Техніка прямої настанови передбачає на початку кожного уроку повідомлення учням плану уроку. Вчитель визначає, що він та учні мають зробити за урок. Він може визначити час для виконання окремих завдань.

Ефективним є спосіб поєднання цієї техніки з першою виділити учням час у кінці уроку для справ на їхній вибір. Учитель може більше сподіватися на увагу класу, коли діти знають, що в них залишиться час на власні справи. Вони усвідомлюють, що чим більше вчитель витратить часу на те, щоб привернути їхню увагу, тим менше вільного часу в них залишиться

3. Контроль

В основі цього принципу обхід класу. Встаньте й пройдіться класною кімнатою. Ходіть, коли учні працюють. Стежте за ходом виконання ними роботи. Через 2 хв після початку виконання учнями письмових завдань учитель має обійти клас, перевірити, чи всі розпочали роботу, чи правильно зрозуміли завдання, чи поставили свої прізвища на роботах.

Можливі перерви. Вчитель може надавати індивідуальні поради, якщо необхідно. Учні, які ще не включилися у виконання завдання, швидше це зроблять, побачивши, що вчитель наближається. Таким чином можна заохотити до роботи тих, хто не досить уважний або надто повільний.

Вчитель не втручається в хід роботи, ненамагається робити загальні зауваження, якщо тільки не помітить однакових проблем у кількох учнів. Він говорить спокійним голосом, і діти цінують його особисту позитивну увагу.

4. Моделювання

Усім відомий вислів «Навчити можна власним прикладом». Ввічливі, жваві, повні ентузіазму, терплячі, толерантні та організовані вчителі показують приклад своєю поведінкою. І, навпаки, вчителі, у яких слово розходиться з ділом, збивають із пантелику дітей та провокують їх до порушення поведінки.

Якщо ви хочете, щоб учні не підвищували голос під час роботи, ви маєте також говорити тихіше.

5. Невербальні сигнали

У 50-ті роки XX ст. звичайним предметом на уроці був нікельований дзвінок, який стояв на вчительському столі. Подзвонивши, вчитель міг привернути загальну увагу класу.

Невербальними сигналами є також вираз обличчя, поза, жести. Ретельно підберіть типи невербальних сигналів для використання на уроці. Поясніть учням, що ви хочете від них, коли використовуєте ці сигнали.

6. Контроль середовища

Класна кімната має бути теплим та радісним місцем. Учням подобається, коли в кабінеті щось періодично змінюється.

Навчальні центри, прикрашені картинами, оформлені з використанням приємних кольорів, викликають в учнів інтерес до навчання.

Діти прагнуть щось знати про вас і ваші інтереси. Нехай у вашому класі буде щось особисте: сімейне фото, щось, що стосується вашого хобі, якась колекція на вашому столі тощо. Вони обов'язково спонукають ваших учнів до особистої розмови. Коли діти краще знатимуть вас, ви матимете значно менше проблем із дисципліною.

Нехай класна кімната буде місцем, де ви легко зможете керувати увагою учнів, де їм буде легко зосередитися на виконанні завдання.

7. Ненав'язливе втручання

Розумний учитель подбає про те, щоб учень не був покараний за свою погану поведінку, опинившись у центрі уваги. Він проводить урок, запобігаючи виникненню проблем. Вжиті ним заходи щодо порушників поведінки мають бути майже непомітними для навколишніх. А отже, решта учнів не відволікатиметься від виконання роботи.

Ефективно використовувати під час уроку прийом «згадування імені». Як тільки вчитель бачить, що учень розмовляє або не працює, просто вставляє ім'я цієї дитини в розповідь так, щоб це виглядало абсолютно природно: «Як бачиш, Денисе, ми розібрали одну з десяти колонок». Денис, почувши своє ім'я знову повертається до роботи, причому решта класу не звертає на це уваги.

8. Стверджувальна дисципліна

Це традиційний обмежувальний авторитаризм. Запропонована Ле Кантером, вона має максимально застосовувати заохочення. Учням презентуються чіткі правила, на необхідності виконання яких постійно наголошується.

9. Стверджувальні «Я»-повідомлення

Будучи компонентом стверджувальної дисципліни, ці «Я»-повідомлення є формулюваннями, що використовує вчитель під час сутички з учнем, який погано поводиться. Вони мають бути чітким описом того, якою повинна бути поведінка учня.

Вчитель, який досконало володіє цією технікою, фокусує увагу учня насамперед на тій поведінці, якої від нього чекають, а не на поганій: «Я хочу, щоб ви...», «Мені потрібно, щоб ви...», «Я чекаю, щоб ви...».

Недосвідчений учитель може припуститися помилки: «Я хочу, щоб ви припинили...». Це, як правило, породжує конфронтацію та протест. Увага сфокусована на поганій поведінці, й учень готовий до негайної відповіді: «Я нічого не зробив!» або «Це не я...», й починається з'ясовування стосунків

10. Гуманні «Неповідомлення

Ці «Я»-повідомлення виражають почуття вчителя. Томас Гордон, автор методики навчання вчительської майстерності (ТЕТ), виокремлює 3 типи таких послань.

Перше—це опис поведінки дітей: «Коли ви говорите одночасно зі мною...». Друге— це враження, яке ця поведінка справляє на вчителя: «Я маю зупинити мій урок...». І третє—почуття, які вона породжує в душі вчителя:«... Це засмучує мене».

Учитель, якому постійно заважає учень, може одного разу вдатися до досить емоційного висловлення своїх почуттів: «Я не можу уявити, що такого я тобі зробив, чому ти вважаєш, що я не гідний твоєї поваги, в той час, коли решта учнів так не вважає. Якщо я був до тебе колись надто суворим чи неуважним, будь ласка, дай мені про це знати в будь-якому разі. Я почуваюся так, ніби чимось тебе образив, а ти тепер вважаєш за потрібне демонструвати мені свою неповагу». Після такої розмови учень має заспокоїтися на тривалий час.

11. Позитивна дисципліна

Говоріть дітям, як потрібно поводитися, замість того, щоб перераховувати речі, які вони не повинні робити. Замість «не бігайте» скажіть «ходіть спокійно». Замість «не бийтеся» — «розв'язуйте конфлікти цивілізовано». Передавайте ваші правила як сподівання. Поясніть учням, як ви чекаєте від них пристойної поведінки в класі.

Частіше вдавайтеся до схвалення. Коли ви бачите, що хтось поводиться добре, висловіть йому своє задоволення. Ви можете це зробити словами, але не обов'язково тільки ними. Посмішка, схвальний порух головою — все це сприяє хорошій поведінці.

цикл тренінгових занять 2.

з ПРОФІЛАКТИКИ агресивної поведінки підлітків

Мета: створення позитивного психологічного простору, усвідомлення наслідків агресивної поведінки, поведінки під впливом гніву для самого себе та інших людей, навчити керувати власними емоціями та навичкам конструктивного спілкування.

Заняття 1

Тема. Злість.

Мета: створення позитивного психологічного простору, встановлення та усвідомлення причин, що викликають злість, гнів, агресію.

Час: 60 хв.

Матеріали: фліп-чарт, паперові пелюстки квітки (зелені, сині, рожеві), маркери, фарби, аркуші А4, фломастери, бейджі.

Хід заняття

Вправа «Знайомство»

Ведучий. Назвіть своє ім’я та рису характеру чи поведінки, що починається з тієї самої літери, що й ваше ім’я. Вправа виконується по колу. Хто бажає розпочати?

Вправа «Правила»

На зелених пелюстках написати правила, що приймаються групою, та кріпляться до «основи» квітки.

Мозковий штурм «Що таке образа?»

На фліп-чарті фіксуються всі відповіді на запитання: «Що таке образа? Чому нас ображають люди? Чому ображаємо ми?». Обговорення. Розмірковування на тему: «Як ми ставимося до тих, хто ображає нас? Як до нас ставляться ті, кого ображаємо ми?».

Вправа «Як ти реагуєш на образу?»

На фліп-чарті перерахувати та записати всі запропоновані варіанти на запитання: «Як ти реагуєш на образу?», - потім пропонується поміркувати та назвати одним словом – почуттям, що виникає перш за все в душі на образу іншої людини? (Гнів, злість.)

Вправа «Мої образи – гнів інших людей»

Пропонується записати на окремих аркушах, як люди зображають злість, гнів, агресію щодо тебе протягом тижня. Обговорення.

Вправа «Зла людина»

Ведучий. Спираючись на зазначені особливості агресивної людини, спробуйте зобразити її в будь-якому образі за допомогою різнокольорових фарб. Але одна умова: малювати необхідно пальцями (без пензлика).

Обговорення

- Що зображено?

- Чому саме так?

- Які кольори ти найчастіше використовував?

Завдання на тиждень

Спостерігаючи за поведінкою певної особи, відзначити, що відбувається з людиною, коли вона агресивно поводиться? Що відбувається з тими людьми, які з нею спілкуються? Як це виявляється?

Підбиття підсумків

На рожевих та синіх аркушах паперу написати свої відповідно свої позитивні та негативні враження від заняття, або те, чого ви бажали б уникнути наступного разу.

Вправа «Побажання»

По колу робити рухи, що відповідають розлуці або прощанню (не повторюючись), щоб залишити про себе добрі враження.

Заняття 2

Тема. Наслідки поведінки.

Мета: усвідомлення наслідків агресивної поведінки, поведінки під впливом гніву для самого себе та інших людей.

Час: 60 хв.

Матеріали: фліп-чарт, аркуш паперу кожному учаснику, олівці, бейджі, маркери. Пелюстки різного кольору, додаток 1.

Хід заняття

Привітання

Вітаючись з усіма по колу, зроби комплімент, що твій сусід на когось чи щось схожий, поясни, чому? Намагайся, щоб цей комплімент був щирим.

Вправа «Правила»

По черзі кожен учасник за допомогою рухів та міміки (без слів) покаже правила, прийняті групою, але зробить це так, щоб інші учасники відгадали це правило.

Вправа «Три недоліки»

Пропонується на аркуші паперу ліворуч вказати три свої найстрашніші недоліки (3 хв.), а потім праворуч записати: чим ці недоліки можуть бути корисними для тебе і чому їх не зовсім хочеться позбутись. (Наприклад: лінивий – отже можу відпочити). (Дітям прикладів краще не наводити, щоб уникнути стереотипізації.)

Вправа «Ситуація гніву»

Згадати протягом останніх кількох (3-6) місяців ситуації гніву, в яких ти брав участь, як той, кого ображали (чи сам когось ображав) з ким подібні ситуації були пов’язані (додаток 3). В результаті оформлення таблиці зроби висновки, з ким ти найчастіше сваришся і конфліктуєш. Поміркуй, чому саме так сталось.

Вправа «Усвідомлення наслідків різних варіантів поведінки»

Необхідно знов виписати першу ситуацію, що викликає чи призводить до обурення, гніву, злості, агресії, конфлікту. Після цього необхідно кожну ситуацію разом з групою розглянути та запропонувати різні варіанти поведінки (приймаються та фіксуються всі варіанти поведінки). Після того на кожен варіант необхідно проаналізувати та вказати на наслідки, до яких така поведінка може призвести.

Завдання на тиждень

Поміркувати, до яких (навіть найабсурдніших) наслідків довело б себе людство, якби всі стали агресивні.

Вправа «Підбиття підсумків»

Що сподобалось, що пишемо на пелюстках? Обговорення. Що було складно робити, що було найлегше?

Вправа «Побажання»

Побажати один одному гарно провести наступний тиждень, використавши у своїх побажаннях рядки з дитячих пісень:

В лесу родилась ёлочка…
От улыбки станет всем светлей, и слону,…
А может быть корова…
Если долго-долго-долго…
Совсем, как огуречик…
Облака из неведомой страны к нам летят…

Заняття 3

Тема. Зняття емоційного навантаження.

Мета: розвивати навички керування власними емоціями та конструктивного спілкування.

Час: 60 хв.

Матеріали: фліп-чарт, маркери, газети на кожного учня, схеми «Я»-висловлювань (додаток 2).

Хід заняття

Вправа «Привітання»

Спілкування без оцінок

Учням пропонується повернутись до свого сусіда та протягом 3 хв. спочатку один, а потім інший повинен, дивлячись на партнера, змалювати його зовнішність та характер, уникаючи оцінок.

Вправа «Правила»

Повторення колишніх правил та прийняття нового: без оціночного спілкування.

Мозковий штурм «Що викликає обурення під час спілкування?»

Обговорення цього питання та оформлення схеми на фліп-чарті.

Викликають внутрішнє обурення:

Слова-боржники: «Ти повинен…», «Тобі потрібно…», «Ти не повинен…».
«Дізнання».
Він все знає,а я нічого, або «всезнайка».
Зміна теми розмови.
Змагання «Це ще нічого, а ось у мене…»

Обговорення

Чи відбувалось з вами таке, чи користувались ви такими методами?

Вправа «Випусти пару»

Якщо всередині клекоче гнів, його необхідно «випустити», але так, щоб це не нашкодило людям та тобі. Уяви, що всі твої образи, проблеми, суперечки, чвари – це ось ця газета. Що ти зробиш з нею?! Зроби це! (Розірвати.)

Дивись – твої проблеми ще доволі великі (рвемо на дрібні шматки), а зараз їх можна викинути у сміття, бо вони вже ніколи нам не завадять. Чи всі згодні?

Обговорення

Що з тобою відбувалось, з тілом, у душі, що було причиною, що необхідно зробити, щоб від цього звільнитись?..

Вправа «Я»- висловлювання» (додаток 2).

Згадайте ситуацію, коли якось конкретна людина почала вас дратувати, або коли справа дійшла до бійки. Запиши це на папері: «Я сказав, я зробив…», «Ти сказав, ти зробив» (15 хв.). Зачитай цю розповідь. А зараз запиши все те саме, але замість «ти», запиши «я». Наприклад: «Я йшов…», «Я стояв…», «Я сказав…», «Я відповів…», «Я сварився…» (10 хв.) А зараз зачитай нову свою розповідь у формі «Я»-висловлювань. Що змінилось, що ти відчуваєш зараз? (Мотивується обговорення.) По колу заслуховується всі «Я»- висловлювання. Обговорення.

Завдання на тиждень

Намагайтесь самотужки вдома записати 2-3 ситуації у формі «Я»-висловлювань. Досліди, що відбувається з тобою, коли ти розглядаєш конфлікт з цієї точки зору.

Вправа «Прощання»

Прощаються по-різному: потискаючи руки, вклоняючись до землі, махають рукою. Покажіть, як би могли прощатись: любителі коров’ячого молока, рослиноїдні динозаври, шанувальники зимового плавання, їжаки з яблуками на спині…

Заняття 4

Тема. Конструктивне реагування на гнів.

Мета: самоаналіз труднощів та перешкод, що виникають під час спілкування, опанування прийомів керування своїми емоціями; конструктивне реагування на негативні емоції партнерів по спілкуванню, розвиток власних здібностей ефективного спілкування.

Час: 60 хв.

Матеріали: бейджі, ручки, роздатковий матеріал «Лист образнику» (додаток 3)

Вправа «Привітання»

За кольорами поділитись на пари (синє, зелене, синє, зелене). Знаходимо собі партнера по спілкуванню та протягом 3 хв. по черзі, дивлячись один на одного, змальовуємо характер, уникаючи оцінок.

Вправа «Правила»

Повторити правила за допомогою власноруч намальованих картинок. Інші діти повинні відгадати, що це за правило.

Вправа «Лист образнику» (додаток 4)

Користуючись роздатковим матеріалом, закінчити вже розпочаті речення, написавши листа людині, на яку ти образився. Після написання – обговорення («Якщо ми зустрінемось ще, я…»). Який тип спілкування та взаємодії ви обрали? Як, на думку інших, можна вийти з ситуації? Як ви будете намагатись утримуватись від конфлікту? Як ви будете поводитись з цією людиною, якщо опинитесь наодинці чи при інших людях?

Рольова гра «Нейтралізація негативних емоцій».

Грають двоє. Охочі розігрують ситуацію, що викликає гнів, обурення. Наприклад, за семестр намічаються трійки, а про це тільки-но дізнався батько, який прийшов з батьківських зборів. Він згадує всі ваші гріхи та кричить на тебе. Твоє завдання – нейтралізувати негативні емоції, конструктивно відобразити свої почуття та перейти до спокійного обговорення ситуації. Під час спілкування необхідно використовувати схеми «Я» - висловлювань, подані у додатку.

Завдання на тиждень

Намагайтесь на ситуації, що виникають протягом тижня, відреагувати за повною схемою «Я» - висловлювань. Спостерігайте за поведінкою людей при такому спілкування.

Підбиття підсумків

Що запам’яталось, чого б прагнули уникнути при подальших зустрічах?

Прощання

Спробуйте, не домовляючись словами та знаками, на пальцях викинути однакову кількість цифр (показуючи однією рукою). У вас лише 5 спроб.

Заняття 5

Тема. Конструктивне реагування на гнів, зняття напруження.

Мета: самоаналіз труднощів та перешкод, що виникають під час спілкування, оволодіння прийомами керування своїми емоціями; конструктивне реагування на негативні емоції партнерів по спілкуванню, розвиток власних здібностей ефективного спілкування.

Час: 60 хв.

Матеріали: бейджі, ручки, фарби, аркуші паперу по 2 шт. на кожного учасника заняття.

Вправа «Привітання»

Використовуючи різні слова з пісень чи віршів, привітайся з сусідом ліворуч та сусідом праворуч.

Вправа «Правила»

Пригадайте правила, прийняті для роботи в нашій групі.

Вправа «Ворог мій – друг мій»

Кожному учаснику пропонується уявити свого образника, людину неприємну, ворога. Складіть словесний портрет цієї людини (письмово). При цьому необхідно фіксувати перш за все позитивні риси та приємні деталі його зовнішності. Якщо це не вдається, і учасник сходить на опис негативних зовнішніх даних образника, необхідно при повторному читанні викреслити їх.

На іншому аркуші паперу змальовуємо ситуацію взаємодії з цією людиною знову, спираючись на позитивні моменти в її поведінці. У зв’язку з цим учасникам пропонується проаналізувати свою поведінку та вибудувати стратегію і тактику позитивного ставлення до цієї людини. Під час обговорення звертається увага на зміни, що відбулись до людини, з якою був конфлікт.

Релаксація як саморегуляція емоційного стану

Соціальний педагог розповідає про те, що у випадках, коли людина відчуває напруження, можна допомогти собі розслабитись за допомогою простих прийомів, які не лише допоможуть відчути себе краще та впевненіше, але й створять умови для виваженої поведінки що не завдає шкоди іншим людям.

Сядьмо зручніше. Спина розслаблена, спирається на спинку стільця, руки вільно лежать на колінах. Можна заплющити очі. Зробимо десять глибоких повільних вдихів та видихів. Щоб затамувати подих, рахуємо про себе до семи, а видихаючи - до дев’яти. Можна і не рахувати-як легше. Почнімо. (Після вправи.) Вже можна розплющити очі. Розкажіть, що відчували, виконуючи цю вправу. Дозвольте, я почну. (Тренер показує, що відчув, якомога детальніше.)

Інший спосіб розслабитись можна назвати «чарівне слово». Наприклад, коли ми хвилюємось, то можемо промовляти це чарівне слово та відчуємо себе набагато впевненіше та спокійніше. Це можуть бути різні слова: «спокій», «тиша», «ніжна прохолода», будь-які інші. Головне, щоб вони допомагали вам. Давайте спробуємо. (Наприкінці тренер запитує, які «чарівні слова» дібрав кожен сам для себе та що він відчув.)

Згадайте або уявіть собі ситуацію, яка зазвичай викликає у вас хвилювання, напруження. Скажіть про себе декілька разів, що ви відчуваєте себе упевнено, спокійно. Але ці твердження повинні бути позитивні. Наприклад, «Я спокійний» тощо. Почнімо. (Наприкінці тренер запитує, хто які словосполучення використовував, що відчув та пропонує розповісти, якщо це не викликає ускладнень, про те, що за ситуації пригадались.)

Максимально напружити всі м’язи, а потім розслабити їх.

Вправа «Мої позитивні та негативні риси»

На аркуші паперу проведіть по центру горизонтальну та вертикальну лінії. У першому квадраті ліворуч напишіть свої позитивні риси. У другому квадраті ліворуч – негативні. Проаналізуйте, які переваги дають вам саме ці позитивні риси та вкажіть на них у першому квадраті праворуч. Потім проаналізуйте, чим вигідні вам ваші негативні риси, що корисного для себе ви набуваєте саме з ними.

Завдання на тиждень

У разі виникнення напруження та схвильованості спробуйте використати методи заспокоєння та визначте, які саме методи є найбільш ефективними для вас.

Підсумки. Прощання

Передаючи маленьку собачку (іншу іграшку), скажіть побажання собі та іншим на наступний тиждень.

Цикл тренінгов занять 3.

«КРОКИ ДО ДОРОСЛОСТІ» З ПОПЕРЕДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-НЕБАЖАНИХ УЧИНКІВ ПІДЛІТКА

Підлітковий або середній шкільний вік – період формування духовності, моральних принципів, фізичної активності. У становленні особистості підлітка важливу роль відіграє суспільне середовище, контакти з дорослими. У свідомості підлітка відбуваються суттєві зміни в розумовій активності, орієнтації особистісних цінностей, у поглядах на вимоги дорослих, що відрізняється від їх розуміння і провокує загострення міжособистісних конфліктів у системі «підліток — дорослий». Ці заняття спрямовані на попередження соціально-небажаних вчинків підлітка. Робота у групі допоможе підлітку розвивати навички самоаналізу, самопізнання, поглибить знання про власне «Я», сформує позитивне ставлення до себе та впевненість у собі. Усвідомлення власних сильних і слабких сторін розвинуть почуття самоповаги у дитини. Це стане найбільш дієвим чинником, що гальмуватиме реалізацію асоціальних вчинків. Працюючи з підлітками за програмою «Кроки дорослості», психолог або соціальний педагог не тільки допомагає формувати життєві перспективи, систему цінностей та уявлень про світ дорослих, але й дає змогу дитині через активні форми та методи роботи розкрити і розвинути життєвий потенціал особистості.

Цикл занять орієнтовані на учнів 7—8-х класів.

Група учасників формується за згодою учнів і може включати дітей, які за результатами діагностики потрапили до групи, схильних до ризикованої поведінки.

Кількість учасників — 12—15 осіб.

Завдання:

• формувати адекватну самооцінку особистості;

• сприяти набуттю навичок асертивності;

• розвивати позитивну Я-концепцію особистості підлітка;

• здійснювати профілактику негативних явищ у молодіжному середовищі.

Матеріали та умови проведення занять: кімната площею 20—25 , килимове покриття на підлозі, крісла, магнітофон, дошка.

Методи та прийоми, що використовуються на тренінгових заняттях:

• рольова гра;

• мозковий штурм;

• ситуативні вправи;

• обговорення та рефлексія поданої інформації.

Структура тренінгових занять: кожне заняття складається з трьох частин:

1. Вступна частина, завданнями якої є: створення сприятливого психологічного простору, засвоєння правил роботи групи, налагодження зворотнього зв’язку «учасник — група» та «група — учасник», створення ситуації рефлексії.

2. Основна: оцінка рівня поінформованості щодо проблеми, актуалізація проблеми, надання інформації та засвоєння знань, формування умінь та навичок.

3. Завершальна: підбиття підсумків щодо процесу роботи, оцінка отриманого досвіду, налаштування учасників на атмосферу звичайного життя.

ЗАНЯТТЯ 1. МОЯ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ

Мета: розвиток підлітка як особистості, розкриття його позитивних здібностей, засвоєння визначеного життєвими та суспільними потребами обсягу знань про особистість, взаєморозуміння.

Завдання:

• створювати оптимальний соціально-психологічний мікроклімат у колективі з метою сприяння духовному і творчому саморозкриттю учасників;

• допомагати дітям в усвідомленні та розумінні своїх позитивних та негативних рис;

• сприяти розвитку навичок самоаналізу.

Матеріали: м’яка іграшка, плакат із «Правилами роботи», бейджики, вислови філософів («У кожної людини є дзеркало, в якому вона може чітко розглядати себе», «Пізнай себе, пізнай свою природу — і ти пізнаєш Істину»).

Вправа «Мій образ»

Мета: підготовка учасників до роботи, створення позитивної атмосфери, хорошого настрою, визначення особливостей кожного.

Ведучий вітається з групою, роздає кожному учаснику аркуш паперу А4, на якому потрібно написати своє ім’я і намалювати власний образ (це може бути певний символ, предмет — будь-що).

Після того як учасники виконали завдання, соціальний педагог пропонує по черзі назвати своє ім’я і представити власний образ. Малюнки прикріплюються на дошку. Так створюється «галерея портретів» учасників групи.

Вправа «Правила роботи»

Мета: прийняття правил роботи групи. Учасники читають написане на плакаті і приймають правила роботи групи.

Правила роботи:

1. Бути активним.

2. Звертатися одне до одного на ім’я.

3. Не критикувати.

4. Правило піднятої руки.

5. Бути щирим.

6. Не оцінювати одне одного.

7. Принцип «тут і тепер».

8. Принцип «конфіденційності».

9. Дотримуватися запропонованих правил.

Вправа «Очікування»

Мета: визначення очікувань учасників щодо занять.

Ведучий на дошку прикріплює плакат із малюнком чаші, а дітям роздає стікери червоного кольору у вигляді сердечок. Пропонує подумати, чого вони очікують від заняття, і свої думки записати на сердечках. Потім прочитати написане і приклеїти їх у символічну чашу, зображену на плакаті.

Притча «Істина»

Колись люди вірили, що є не один, а багато богів. Одного разу боги вирішили створити Всесвіт: створили зірки, сонце, моря, гори, Людину та Істину. Однак постало питання про те, куди сховати цю Істину, щоб людина її не змогла відшукати.

— Давайте сховаємо її на далекій зірці, — сказав один із богів.

— А давайте на найвищій гірській вершині,— запропонував інший.

— Ні, давайте покладемо її на дно найглибшої безодні, — промовив третій.

— Може, сховаємо її на Місяці?

А наймудріший Бог сказав:

— Ні, ми сховаємо Істину в серці людини. Тоді вона шукатиме її в усьому всесвіті, не знаючи, що постійно носить у собі.

Ведучий. Діти, як ви думаєте, що таке Істина?

Це те, заради чого живе людина; знання про те, як побороти зло. Тепер подумайте, чому боги все-таки вирішили сховати Істину в серці людини? Тому що кожен із нас — це маленький Всесвіт, це якась Істина. Ми можемо знайти Істину, якщо зазирнемо в себе, вивчимо себе. Давайте зробимо це — пошукаємо Істину.

Вправа «Промінчик сонця»

Мета: усвідомлення своїх позитивних і негативних рис характеру.

Дітям пропонується на аркуші паперу намалювати сонечко і написати на промінчиках 5 позитивних і 5 негативних рис.

Обговорення:

— Чи важко було визначити риси характеру?

— Що важче і чому?

Ведучий говорить: «Хваліть себе. Критика руйнує внутрішній дух, а похвала зміцнює його».

Вправа «Самокритика»

Мета: навчання об’єктивно оцінювати свої якості; усвідомлення власних слабких сторін; формування адекватної самооцінки. Кожен учасник отримує модель-малюнок сніговика, на якому записує свої «мінуси» — негативні якості і зачитує написане вголос.

Обговорення:

— Які труднощі виникали у вас упродовж виконання вправи?

Ведучий. Приймайте свої недоліки. Визнайте, що вони — ваша відповідь на якусь потребу, і зараз ви шукаєте новий, позитивний спосіб задовольнити цю потребу. Тому з любов’ю попрощайтеся зі старою негативною поведінкою. Зумійте побороти свої вади за допомогою гарячих, лагідних промінців вашого серця, що здатні розтопити все негативне. (Діти накривають малюнок сніговика аркушем із сонечком, на промінцях якого написані позитивні риси.)

Вправа «Що я даю людям і чого від них чекаю?»

Мета: розвиток навичок самоаналізу.

Ведучий дає дітям аркуш паперу А4 і пропонує умовно поділити його на дві частини. На одній намалювати те, що учасник дає людям, а на іншій — що отримує від них.

Обговорення малюнків:

— Що я відчував, коли працював над малюнком?

Вправа «Комплімент»

Мета: підвищення самооцінки іншої людини, усвідомлення своїх позитивних рис.

Ведучий кидає дитині іграшку, при цьому каже комплімент. Комплімент — це люб’язний вислів із похвалою. Отже, згадайте найкращі риси своїх однокласників і, звертаючись до кожного на ім’я, скажіть комплімент.

Обговорення:

— Кому було важко сказати товаришеві комплімент?

— Кому було приємно чути гарні слова на свою адресу?

Вправа «Іскорка добра»

Мета: створювати атмосферу згуртованості групи.

Соціальний педагог пропонує всім встати і взятися за руки. Далі по колу передає іскорку добра, а учасники передають її іншим учасникам.

Вправа «Ваш настрій»

Учасники по колу говорять про свій настрій і висловлюють побажання.

ЗАНЯТТЯ 2. ПІЗНАЙ СЕБЕ

Мета: формування позитивного ставлення до себе і до інших, усвідомлення себе.

Завдання:

• розширити знання учнів про специфіку міжособистісних стосунків;

• формувати позитивне ставлення до себе;

• розвинути почуття толерантності;

• формувати адекватну самооцінку.

Вправа «Бінго»

Мета: продовжити знайомство підлітків, створити позитивну атмосферу.

Ведучий пропонує дітям узяти аркуш паперу А4, руками «вирізати» фігурку «Бінго», розмалювати фломастерами і на зворотному боці написати:

• на голові — твоя найзаповітніша мрія;

• на правій руці — твоя риса характеру;

• на лівій руці — риса характеру, яку ти хочеш сформувати;

• на правій нозі — улюблене місце відпочинку;

• на лівій нозі — улюблена страва;

• на тулубі — як ти хочеш, щоб тебе називали однолітки.

Після того, як діти виконали завдання, ведучий просить усіх встати, рухаючись кімнатою, підійти одне до одного, знайти і записати на відповідних частинах «Бінго» імена тих, із ким у них збіглася одна або кілька позицій. Після цього учасники повертаються в коло.

Вправа «Очікування»

Мета: дізнатися, що очікують учасники від сьогоднішнього заняття.

Підлітки по черзі висловлюють очікування від заняття.

Вправа «Грамота»

Мета: підвищувати самооцінку учасників.

Ведучий роздає кожному учаснику аркуш паперу А4 і пропонує написати похвальну грамоту собі, вказати, за що він її отримує.

Кожен учасник зачитує свої напрацювання.

Обговорення:

— Чи важко було писати грамоту собі?

— Якщо так, то чому?

— Чи сподобалася вам ця вправа?

Вправа «Усі ми — різні»

Мета: усвідомлення своєї індивідуальності, неповторності.

Ведучий зачитує записаний на дошці епіграф: «Люди, як ріки: вода у всіх однакова і всюди одна і та сама, але кожна річка буває то вузька, то швидка, то широка, то тиха, то тепла» (Л. Толстой).

Ведучий. Дійсно, всі ми різні. Але щось особливе виокремлює нас серед інших. Що саме?

Назвіть і напишіть на пелюстці квіточки свою особливу неповторну рису, прикріпивши її до серединки квітки. А тепер погляньте, яка у нас чудова квітка. Вона одна, а нас багато.

Вправа «Плутанина»

Мета: зняти напруження, розслабитися.

Один учасник виходить за двері. Соціальний педагог пропонує учням утворити ланцюжок (змію), що має початок (голову) і кінець (хвіст), і заплутатися.

Завдання підлітка, який зайшов у клас, — розплутати змію.

Вправа «Мої поради»

Мета: усвідомити, що потрібно змінити в собі; побачити себе очима інших.

Ведучий роздає кожному учаснику аркуш паперу А4 і пропонує написати своє ім’я. Потім усі за годинниковою стрілкою передають свої аркуші, на яких кожен по черзі пише рекомендацію щодо недоліків характеру.

Обговорення:

— Чи важко було писати друзям рекомендації?

— Чи задоволені ви тим, що написали друзі?

Вправа «Усе одно ти молодець»

Мета: підняти самооцінку підлітка, зняти психоемоційне напруження.

Ведучий пропонує учасникам об’єднатися у групи по двоє, за ознакою «день» і «ніч». Один учасник говорить про свій недолік, а інший відповідає: «Ну і що, все одно ти молодець, тому що...».

Обговорення:

— Які відчуття викликала вправа?

Притча про майстра

Якось увечері зібралися разом музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, сопілка й контрабас. І виникла між ними суперечка: хто найкраще грає. Кожен інструмент почав виводити свою мелодію, показувати власну майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. І що більше кожен старався, то незрозумілішою і потворнішою ставала мелодія.

Ось з’явилася людина й помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: «Друзі, мелодія — це одне ціле. Нехай кожен прислухається до іншого, й ви побачите, що вийде». Людина знову змахнула рукою, і спочатку несміливо, а потім усе краще зазвучала мелодія, в якій було чути смуток скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, унікальність сопілки, величність контрабаса. Інструменти грали, із замилуванням стежили за чарівними помахами рук людини. А мелодія все звучала і звучала, поєднуючи виконавців і слухачів у одне ціле.

Як важливо, щоб оркестром хтось диригував! Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об’єднані однією метою і спрямовані єдиною волею в єдиному пориві...

Прощання

Мета: сприяння згуртованості групи; створення гарного настрою.

Усі учасники стають у коло, щоб правою рукою утворити зірочку, і намагаються нею передати тепло рук одне одному. Усі дякують і прощаються.

ЗАНЯТТЯ 3. ЯК ТЕБЕ СПРИЙМАЮТЬ ІНШІ?

Мета: формування і розвиток прагнення до самопізнання і саморозвитку, розвиток особистісно значущих якостей.

Завдання:

• усвідомлення того, як тебе бачать інші;

• відпрацювання навичок співпраці та формування вміння подобатися, співпереживати;

• формування адекватної самооцінки.

Вступне слово ведучого

Для кожного важливо, як його бачать і розуміють інші. Що в ньому хорошого і поганого? Як показати хороше і що робити з поганим? Сьогодні на занятті ми спробуємо це з’ясувати.

Вправа «Мій друг сказав би про мене, що я...»

Мета: відпрацювати вміння позитивної самопрезентації.

Учасники сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я і говорить фразу, яка починається зі слів: «Мій друг сказав би про мене, що я...». Висловлюються всі, починаючи з ведучого.

Вправа «Правила роботи у групі»

Мета: пригадати правила роботи у групі.

Ведучий пропонує назвати одне правило і пояснити його, при цьому праву руку ставить на ліве плече сусіда справа.

Правила роботи у групі:

• активна участь дітей у занятті;

• один говорить — інші слухають;

• правило піднятої руки;

• конфіденційність;

• не оцінювати одне одного;

• дотримуватися принципу «тут і тепер»;

• поважати думку одне одного.

Вправа «Очікування»

Мета: визначити, що учасники очікують від заняття.

Учасникам роздають невеликі аркуші паперу. Тренер просить написати на них, чого саме підлітки чекають від заняття. Після цього аркуші вивішують на дошці.

Вправа «Тваринка»

Мета: визначення особистісних особливостей кожного учасника.

Матеріали: аркуші паперу А4.

Кожному учаснику на папері пропонують написати ім’я, не обов’язково справжнє. Під ім’ям малюють тваринку і називають її. Після індивідуальної роботи учасники по черзі називають своє ім’я і характеризують свою тваринку. Усі тваринки презентуються.

Вправа «Біле і чорне»

Мета: розвивати вміння критично ставитися до себе.

Учасники на аркуші білого паперу записують позитивні риси характеру, а на чорному — негативні.

Обговорення:

— Що відчували учасники при виконанні цього завдання?

— Які риси характеру було важче виділити?

Вправа «Супермаркет»

Мета: формування навичок самоаналізу, самопізнання, поглиблення знань одне про одного через розкриття якостей кожного учасника.

Ведучий розповідає підліткам, що вони знаходяться у супермаркеті, де можна продавати і купувати риси характеру. Після цього він роздає їм по 2 смужки паперу. Учасники на одній смужці записують рису характеру, яку хотіли б продати, а на іншій — рису характеру, яку хотіли б купити.

Далі всі учасники по черзі зачитують те, що написали на смужках паперу, і кидають їх у картонну коробку. Тренер перемішує смужки, не дивлячись, витягує по 2 смужки і роздає підліткам.

Обговорення:

— Які риси характеру ви змушені були витягнути?

— Чи можете ви прийняти такі риси характеру?

— Для чого, на вашу думку, була ця вправа?

Вправа «Інша думка»

Мета: розвиток моральних якостей особистості, можливість побачити себе очима друзів.

Матеріали: аркуші паперу А4, список особистісних якостей.

Діти називають по черзі всі пори року й відповідно об’єднуються у 4 групи. Один учасник із кожної групи виходить за двері. Кожна група складає характеристику свого представника. Діти запрошуються до класу, і представник групи зачитує їхні характеристики. Вправа закінчується, коли кожен учасник отримав характеристику.

Обговорення:

— Що дала вам ця вправа?

— Із чим ви погодилися?

— Із чим не погоджуєтеся?

Вправа «Незакінчене речення»

Мета: усвідомлення значимості своєї ролі у формуванні соціально-психологічного клімату в групі.

Учасники продовжують речення:

• Мені притаманні такі риси характеру...

• Я хотів би, щоб у нашому класі всі були...

• Мені подобаються такі якості в людях...

• У майбутньому я...

Обговорення:

— Чи важко було говорити про притаманні вам риси характеру?

— Що дала ця вправа?

Вправа «Підсумок»

Ведучий запитує:

— Що нового ви дізналися сьогодні на занятті?

— Чи змінили ставлення одне до одного?

ЗАНЯТТЯ 4. СПРОБУЙ ПОДОЛАТИ СВОЇ НЕДОЛІКИ

Мета: створення позитивного психологічного клімату; формування навичок самоаналізу та самоконтролю.

Вправа «Не хочу хвалитися, але я…»

Мета: відпрацювання вміння самопрезентації; зняття психоемоційного напруження.

Ведучий пропонує підліткам по колу закінчити фразу: «Не хочу хвалитися, але я...».

Вправа «Спілкуємося»

Мета: дізнатися про свого друга якнайбільше; розвивати комунікативні навички.

Учасники за принципом «день і ніч» об’єднуються в пари по двоє. Завдання дітям: за 5 хвилин дізнатися від свого партнера якнайбільше інформації про нього. Потім учасники обмінюються ролями. Після завершення інтерв’ю учасники по колу представляють свого сусіда, виходячи з того, що про нього дізналися. Якщо учасники вперше виконують таку вправу, тренер може запропонувати підказки на теми: «Чого ще не знає група?», «Що я люблю, а чого не люблю?» тощо.

Вправа «Мокрий собака»

Мета: зняти психоемоційне напруження, створити позитивну атмосферу.

Ведучий пропонує учасникам утворити коло й уявити таке: «Ви мокрий собака, який вийшов із води. Зараз струсіть воду з голови, тепер із правої лапки, з лівої, із задніх лапок, з усього тіла».

Вправу можна повторити декілька разів.

Вправа «Мої досягнення»

Мета: виявити досягнення і прагнення групи.

Ведучий пропонує учасникам продовжити незакінчені речення:

• Я досягнув…

• Я прагну…

• Я впевнений…

• Я дуже хочу…

• Я намагаюся…

Обговорення. Ведучий пропонує висловитися з кожного твердження.

Вправа «Бар’єри»

Мета: усвідомлення майбутніх життєвих перспектив.

Ведучий пропонує подумати декілька хвилин і відповісти на запитання: «Що вам заважає в досягненні ваших мрій?». Необхідно написати ваші якості, риси характеру,що заважають у досягненні мрій.

Обговорення.

Вправа «Подолання невдачі»

Мета: допомога в подоланні комплексу невдахи.

Діти об’єднуються у три групи за кольорами світлофору. Їм пропонується розіграти ситуації про незадоволення якоюсь діяльністю чи розмовою:

• я не вмію малювати;

• знову мені не вдалося добре виконати вправу;

• я зробив багато помилок у контрольній.

Обговорення:

— Чому виникають такі ситуації?

— Як зробити так, щоб не потрапляти в них?

Вправа «Компліменти»

Мета: підняти самооцінку підлітка.

Соціальний педагог пропонує зробити коло і, кидаючи учаснику м’яку іграшку, сказати комплімент учасникам семінару.

Вправа «Емоційний ланцюжок»

Мета: створення позитивної ситуації у групі, зняття напруження.

Ведучий запитує у підлітків: «З якою емоцією ви завершуєте заняття?»

Усі учасники по колу називають емоцію.

ЗАНЯТТЯ 5. ПОЗИТИВНИЙ ОБРАЗ «Я»

Мета: формування вміння знаходити позитивне в собі та в інших, здатність говорити про своє позитивне ставлення до себе.

Завдання:

• формувати навички взаємоповаги;

• формувати уявлення підлітка про позитивний образ «Я»;

• сприяти виробленню адекватної самооцінки;

• формувати навички спілкування без оцінок.

Вправа «Очікування»

Мета: актуалізувати увагу учасників, отримати інформацію про те, що вони очікують від заняття.

Соціальний педагог роздає підліткам стікери у вигляді листочків, на яких учні пишуть свої очікування, озвучують їх і прикріплюють на дерево.

Гра-розминка «Емоції та ситуації»

Мета: активізація учасників для роботи у групі, тренування навичок контролю емоцій.

Матеріал: м’яч.

Учасники стають у коло.

Ведучий. Зараз кожен учасник назве одну емоцію або почуття і запам’ятає, що він назвав.

Я починаю: «Радість». Коли всі назвали по одній емоції і запам’ятали її, ведучий продовжує вправу.

Ведучий. А тепер кожен називає якусь ситуацію і кидає м’яча іншому учасникові, пропонуючи продовжити речення і назвати свою емоцію чи почуття. Наприклад: «Коли я працюю на роботі, то відчуваю радість!».

Гра закінчується, коли м’ячик побуває у кожного з учасників.

Вправа «Репортер»

Мета: формування вміння оцінювати власні позитивні якості.

Один з учасників групи бере інтерв’ю в інших членів групи, пропонуючи кожному сказати кілька слів про себе для святкової телепередачі на честь успішного завершення якоїсь важливої справи, в якій брали участь підлітки.

Обговорення:

— Чи важко було говорити про себе?

— Можливо, ви ще хотіли б зробити добру справу? Чому?

Вправа «Бомбардування позитивними якостями»

Мета: формування вміння знаходити позитивне в собі та в інших.

Підліток сідає на стілець, що стоїть у центрі кола, і заплющує очі. Кожен учасник групи по черзі підходить до нього та пошепки промовляє кілька слів про його гарні риси, за які він його цінує і любить. Таке «бомбардування» позитивними емоціями отримує кожен учасник групи.

Вправа «Ти будеш мною, а я — тобою»

Мета: розвиток здатності формування навичок безоціночного спілкування.

Двоє учасників «обмінюються особистостями»: кожен вдає, що він — інший: для цього копіює його мову, жести, поведінку, висловлювання. Після того, як вони деякий час (15 хв.) спілкуються в такий спосіб, кожен із двох розповідає, що він відчував, коли бачив своє зображення іншим. Як він вважає, це було справді схоже чи кумедно? Що він пізнав нового, коли побачив, як виглядає зі сторони тощо?

Потім уся група обговорює побачене. Підлітки роблять висновок, що вміння поставити себе на місце іншого — дуже важливий елемент навичок комунікацій. У цій вправі потрібно обов’язково дотримуватися правил: «Не роби навмисно нічого такого, що могло б неприємно зачепити почуття того, чию роль ти граєш».

Вправа «Я — впевнена людина»

Мета: сприяння вмінню формувати бажані риси характеру; підтримка бажання до самовдосконалення.

Учасники по черзі називають пори року і відповідно об’єднуються в чотири групи. Кожна група отримує правило формування особистості. Основне завдання учасників полягає у зображенні правила на аркуші А4 у довільній формі.

Правило 1

Уранці докладіть максимум зусиль, щоб вийти з дому в найкращому вигляді. Упродовж дня намагайтеся заглянути у дзеркало, щоб переконатися, що у вас привабливий вигляд. Перед сном потіштеся собою. Ви — найкращі.

Правило 2

Не загострюйте увагу на своїх фізичних вадах. Вони є у всіх. Адже більшість людей або не помічає їх, або не знає, що вони у вас є. Що менше ви думаєте про них, то краще почуваєтеся.

Правило 3

Не будьте надто критичні до інших. Якщо ви часто наголошуєте на вадах інших людей, і така критичність стала для вас звичкою — її треба якомога швидше позбутися. Інакше ви будете щоразу думати, що ваш одяг і вигляд — найкраща підстава для критики. Впевненості це не додає.

Правило 4

Пам’ятайте, що людям понад усе подобаються слухачі. Вам не обов’язково промовляти багато дотепних реплік, щоб привернути увагу та викликати прихильність. Слухайте уважно інших, і вони поважатимуть вас. Говоріть переважно на тему, приємну для вашого співрозмовника, цікавтеся його справами та виявляйте щирий інтерес до його захоплень.

Після закінчення підготовки кожна група презентує своє правило. Учасники обмінюються думками про те, наскільки ці правила притаманні для них.

Вправа «Закінчіть фразу»

Мета: підвищення самооцінки учасників.

Учасники по черзі говорять таке:

— Сьогодні я дізнався про те, що я…

— Мені було приємно, коли…

Вправа «Квітка побажань»

Мета: релаксація.

Для цієї вправи використовують квітучий вазон, кущик фіалки, які по черзі передають кожному учаснику тренінгу. Передавши квітку, говорять побажання: «Я тобі бажаю…».

Тренер дякує учасникам за щирість і співпрацю.

ЗАНЯТТЯ 6. ТВОРІМО ДОБРО І ПОСМІХАЙМОСЯ

КОЖНОМУ

Мета: формування в учнів почуття власної гідності і поваги до людей; пізнання себе.

Завдання:

• розвивати вміння поважати інших;

• формувати здатність до вираження своїх почуттів;

• формувати адекватну самооцінку;

• розвивати вміння вести розмову, позитивно впливати на інших людей.

Вправа «Правила групи»

Мета: актуалізація правил групової роботи.

Ведучий пропонує пригадати правила роботи у групі.

Вправа «Доброта»

Мета: визначити і з’ясувати сутність поняття «доброта» і «добрий вчинок».

Учасники пишуть, як вони розуміють поняття «доброта».

Ведучий пропонує дітям згадати і розказати про свої добрі вчинки. Після цього кожен висловлюється. Ведучий допомагає зробити загальний висновок.

Доброта:

• це допомога ближнім;

• повага до інших;

• здатність до співчуття;

• уміння вибачати.

А зараз ми перейдемо до вправи, яка називається «Я тобі вибачаю».

Вправа «Я тобі вибачаю»

Мета: формування вміння вибачати образи.

Учасники стають у коло, по черзі пригадують образи, які колись і хтось завдав (якщо їх немає, то вигадують). Ведучий вказує на одного з учасників групи і дає йому завдання: підійти до будь-яких трьох членів групи і вибачити їм образи, почуті у групі. Не можна, щоб учасник вибачав образи, висловлені тим учасником, до якого він підійшов.

Наступним гравцем стає той, до кого підійшов попередній гравець. Ведучий наголошує, що учасники групи мають запам’ятовувати висловлювані у групі образи і вибачити, не задумуючись, стосуються вони учасників групи чи ні.

Обговорення:

— Що ви відчували, коли виконували цю вправу?

— Що було найважчим?

Вправа «Поважний стілець»

Мета: формування позитивного образу «Я»; підняття самооцінки.

Соціальний педагог пропонує учасникам сісти колом. Посередині стоїть порожній стілець, який умовно називають «поважним».

Завдання: сідаючи на стілець, зобразити самоповагу, гідність і з упевненістю охарактеризувати себе з позитивного боку.

Ведучий дає змогу всім учасниками посидіти на «поважному стільці».

Вправа «Сила дихання»

Мета: навчання дітей за допомогою дихання нормалізувати психологічний стан.

Ведучий. Сядьте зручно і зосередьтеся на своєму диханні. Коли ви видихаєте повітря, сконцентруйтеся на тому, чого прагнете позбутися. А вдихаючи, побажайте собі сили, енергії, наснаги. Вправу виконують протягом хвилини.

Вправа «Приказки»

Мета: усвідомлення своїх вчинків, формування навичок самоаналізу.

Як ви розумієте такі твердження?

• Дерево міцне корінням, а людина — друзями.

• Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.

• Пташка красна пір’ям, а людина — своїм знанням.

• Берись дружно — не буде сутужно.

• Хто бреше, тому легше, хто правдує — той бідує.

• Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.

Ведучий пропонує обговорити прислів’я.

Вправа «Ситуації»

Мета: формування навичок аналізу доброзичливого ставлення.

Необхідно знайти позитивні слова у запропонованих ситуаціях (діти працюють у парах, ситуації надруковані на окремих картках):

• картка 1. Друг занедужав;

• картка 2. Поділися яблуком;

• картка 3. Друг одержав погану оцінку;

• картка 4. Хтось зателефонував;

• картка 5. Приятель запропонував пограти у гру;

• картка 6. Поділися цукерками;

• картка 7. Тебе запросили у гості;

• картка 8. Однокласник просить поділитися печивом;

• картка 9. Ти не можеш виконати прохання друга;

• картка 10. Друг штовхнув тебе;

• картка 11. Ти заходиш до класу;

• картка 12. На заміні ти хочеш узяти участь у грі;

• картка 13. Ви зустрілися після розлуки;

• картка 14. Сусід тебе скривдив;

• картка 15. Ти втішаєш і розраджуєш друга.

Долина і пісок

Дівчина, гуляючи разом із мамою пляжем, запитала:

— Мамо, як мені поводитися, щоб утримати своїх улюблених друзів?

Мама подумала хвилинку, потім схилилась і взяла дві пригорщі піску. Підняла обидві руки вгору і затиснула міцно одну долоню. А пісок утікав крізь її пальці: що більше стискала пальці, то швидше висипався пісок.

Друга долоня була відкритою: весь пісок на ній залишився.

Дівчинка дивилася здивовано, а потім вигукнула…

Обговорення:

— Як ви думаєте, що сказала дівчинка?

— Що треба робити, щоб не втратити друзів?

ЗАНЯТТЯ 7. СПІЛКУВАННЯ — ЦЕ ЗДОРОВО!

Мета: визначення, що таке «спілкування », від чого воно залежить і що потрібно робити, щоб спілкування було успішним, результативним і приємним.

Завдання:

• формувати вміння розуміти інших;

• сприяти усвідомленню важливості ефективного спілкування;

• формувати навички ефективного спілкування.

Вправа «Знайомство»

Мета: відпрацювання вміння самопрезентації.

Усі учасники сідають у коло. Кожен по черзі називає своє ім’я і говорить: «У вільний час я люблю...». Наступний учасник повторює ім’я і захоплення попереднього, а потім називає своє ім’я і те, чим полюбляє займатися у вільний час. Останній учасник має назвати імена і захоплення всіх учасників.

Вправа «Очікування»

Мета: усвідомлення того, що ти очікуєш від заняття.

Соціальний педагог роздає підліткам стікери у вигляді піщинок, де вони записують свої очікування і прикріплюють до пісочного годинника.

Притча «Про рай і пекло»

Якось мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай і пекло.

Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати, серед якої стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні й нещасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча у них були ложки, а ручки у ложок були дуже довгі — довші за руки.

— Так, це справді пекло, — сказав мудрець. Тоді Господь відвів мудреця до іншої, точнісінько такої кімнати. Посеред кімнати стояв такий самий казан із їжею, а люди тримали в руках точнісінько такі самі ложки, проте вони були ситі, щасливі й веселі.

— Та це ж рай! — вигукнув мудрець.

Висновок: порозумітися, вирішити проблеми люди можуть, взаємодіючи одне з одним — спілкуючись.

Мозковий штурм «Спілкування — це...»

Мета: визначення, що таке спілкування.

Ведучий запитує в учасників: «Як ви гадаєте, що таке спілкування?». Відповіді учасників записуються на дошці, після чого тренер усе підсумовує і зачитує інформаційне повідомлення «Спілкування».

Інформаційне повідомлення «Спілкування»

Мета: ознайомлення учасників із поняттям «спілкування» та способом конструктивного вирішення конфлікту за допомогою спілкування.

Ведучий. Спілкування — один із найважливіших процесів у житті людини, це процес розвитку контактів між людьми. Саме у спілкуванні (безпосередньому, за допомогою книжок, телебачення) ми можемо здобути необхідні знання й дізнатися про досвід інших людей. Спілкуючись, можемо реалізувати свої мрії і досягти мети. Лише під час спілкування людина стає особистістю.

Науковці виокремлюють три аспекти спілкування:

• комунікативний — обмін інформацією між людьми;

• інтерактивний — організація взаємодії між людьми;

• перцептивний — процес сприймання партнерами під час спілкування одне одного та встановлення на цій основі взаєморозуміння.

Процес спілкування — не завжди задоволення, іноді це праця і пошук.

Конфлікти — невід’ємна частина взаємодії між людьми, тому що всі ми різні, і кожен із нас прагне свого. Конструктивне вирішення конфлікту — це теж частина спілкування, і дуже важлива.

Ефективне спілкування — шлях до успіху і реалізації задуманого, а тому навичками такого спілкування варто оволодіти. Ефективне спілкування передбачає, по-перше, урахування інтересів тих, із ким спілкуєшся, і, по-друге, зауваження можливих наслідків тих чи інших дій у процесі спілкування.

Вправа «Передача інформації»

Мета: показ механізмів неефективної комунікації, виявлення факторів, що впливають на спотворення інформації у процесі спілкування.

Ведучий об’єднує учасників у дві підгрупи.

Перша підгрупа виконує роль телефоністів, які передають важливе повідомлення, а друга — експертів. Телефоністи виходять за двері, їм зачитують повідомлення. Потім вони по черзі заходять до кімнати і подають свою версію повідомлення. Експерти оцінюють, наскільки точно кожен із них передає зміст, потім групи можуть помінятися ролями.

Варіант повідомлення. Сьогодні у нас незвична погода. Зранку я погано почуваюся, та й настрій поганий: болить голова, сумно, нічого не вдається. А в четвер у нас контрольна робота з математики, в неділю о десятій ми поїдемо на виставку котів, що у будинку за кінотеатром «Київ». Потрібно взяти три гривні й не запізнитися.

Обговорення:

— Чи важко було передавати інформацію і чому?

— Чи була інформація передана точно?

— Що заважало передавати інформацію достовірно?

— Чому інформація спотворювалася?

Вправа «Спілкування — це здорово»

Мета: розвиток в учасників навичок ефективного спілкування; сприяння формуванню власного позитивного образу приємного співрозмовника.

Соціальний педагог пропонує кожному учаснику індивідуально скласти перелік того, що повинен робити та яким має бути співрозмовник, щоб із ним було приємно спілкуватися. Тобто кожен складає власний список:

«Мені приємно спілкуватися з людиною, коли...».

Соціальний педагог пропонує учасникам написати плакат: «Добре спілкуватися, коли співрозмовник... ». На плакаті записуються лише ті пропозиції, які після обговорення приймаються всією групою.

Обговорення:

— Які із зазначених на нашому плакаті якостей і вмінь притаманні вам?

— Чи мають бути ці вміння та якості у вас?

— Що для цього потрібно робити?

Вправа «Комплімент»

Мета: формування вміння говорити хороше; сприяння формуванню адекватної самооцінки.

Соціальний педагог пропонує зробити коло. Учасники кидають м’яча одне одному, говорячи компліменти.

Вправа «Що мені сподобалося?»

Мета: підбиття підсумків.

Підлітки за бажанням висловлюють свої враження про заняття.

ЗАНЯТТЯ 8. ЯК СЕБЕ КОНТРОЛЮВАТИ?

Мета: розвиток навичок контролю емоційної ситуації.

Завдання:

• з’ясувати роль емоцій у міжособистісному спілкуванні;

• розвивати самосвідомість підлітків;

• розширювати знання учасників про методи самостійної регуляції власного емоційного стану.

Вправа «Мій настрій»

Ведучий пропонує кожному учаснику намалювати свій настрій. Після завершення — презентації малюнків і розповіді про них.

Вправа «Відгадай»

Мета: навчити дітей розпізнавати емоційні стани оточуючих.

Соціальний педагог роздає підліткам конверти із завданням: виразити мімікою певні емоції, а всі інші мають їх відгадати.

Обговорення. Кожен висловлює свої враження.

— Чи важко було показати власні емоції?

Вправа «Спокійні та агресивні відповіді»

Мета: формування адекватних реакцій у різних ситуаціях.

Кожному учаснику пропонується продемонструвати в заданій ситуації спокійні, впевнені та агресивні відповіді. Для кожного учасника використовується лише одна ситуація.

Ситуації:

• друг розмовляє з вами, а ви вже хочете йти;

• ваш колега відволікає вас від важливої справи, ставить запитання, які заважають працювати;

• вас хтось дуже образив.

Вправа «Склянка»

Мета: емоційне усвідомлення своєї поведінки.

Дітям пропонується взяти одноразову склянку і зробити з нею те, що ви зробили б у стані агресії. Потім ведучий пропонує повернути предмет до первісного вигляду.

Обговорення:

— Чи можемо ми після агресивних дій усе відновити?

— Чи бувало, що після агресії ви шкодували про свої дії?

Висновок. Усе це — речі, в яких є певна цінність, а найцінніший скарб — душа людини. Як ми можемо відновити її, не залишивши слідів?

Вправа «Дихання»

Мета: зняття напруження, оптимізація емоційного стану.

Сідаємо зручно, розслаблюємося і заплющуємо очі. Зосереджуємося на своєму диханні: на вдиху і на видиху. Видихаємо неспокій, втомленість, тривогу, а вдихаємо силу, енергію, хороші почуття.

Час виконання вправи — 5 хв.

Вправа «Сердиті кульки»

Мета: розвиток самоконтролю.

Соціальний педагог пропонує дітям надути кульки і зав’язати їх. Кулька символізує тіло, а повітря в ній — гнів. Як витягнути цей гнів із середини? Якщо не надувати кульку, що з нею станеться? А з людиною? Як зробити так, щоб повітря вийшло, а кулька залишилася цілою? Чи може людина контролювати свій гнів? Може! У формуванні самоконтролю перед агресією велику роль відіграє розвиток психічних процесів: емпатії, ідентифікації.

Вправа «Згода, незгода, оцінка»

Мета: навчити учасників висловлювати свої почуття без оцінок, невдоволення та образ.

Ведучий об’єднує підлітків у три групи за кольорами світлофору. Кожна група отримує аркуш паперу форматом А3 і картку із завданням.

Варіанти завдань:

• складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких висловлюється згода;

• складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких висловлюється незгода;

• складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких оцінюються дії або вчинки іншого.

Кожна група по черзі презентує результати своєї роботи. Соціальний педагог наголошує, що для ефективного і толерантного спілкування важливо вміти висловлювати свою точку зору, не ображаючи інших.

Обговорення:

— Чи була цікава вам ця вправа?

— Що ви зрозуміли?

Історія «Скибка хліба»

Якось один чоловік, який уже двадцять років не ходив до церкви, підійшов до священика. За хвилю вагання, майже з плачем, почав розповідати: «Мої руки забруднені кров’ю. Сталося це тоді, коли ми відступали на російському фронті. Щодня хтось із нас помирав від ран або голоду. Нам дали наказ — не входити до хат без рушниці і стріляти при найменших рухах місцевих жителів… У хаті, куди я увійшов, був лише один старий і дівчинка-підліток.

— Хліба дайте, хліба! — жадібно просив я. Дівчинка нахилилась… Я думав, що вона хотіла взяти якусь зброю, бомбу. Я вистрелив… Дівчинка впала…

Коли я підійшов, то побачив, що вона тримала в руці скибку хліба. Я вбив чотирнадцятирічну дівчинку, яка хотіла дати мені хліба… Повернувшись додому, я почав пити, щоб забути все це… Але не можу… Чи простить мені Бог?».

Хто ходить із зарядженим крісом, той вистрелить. Якщо єдиним знаряддям, яке ти маєш, є молоток, і ти носиш його за собою, то інші люди будуть для тебе цвяхами: цілий день будеш бити по них.

Обговорення:

— Які агресивні та жорстокі дії людини впливають на життя?

— Як ставляться до таких людей у соціальному середовищі?

Вправа «Емоція по колу»

Мета: створення хорошого настрою.

Соціальний педагог пропонує по колу сказати про свій емоційний стан у цей момент.

ЗАНЯТТЯ 9. Я І МОЄ ЗДОРОВ’Я

Мета: формування усвідомлення цінності здоров’я як основи для успішної реалізації життєвих цінностей; актуалізація відчуття важливості здоров’я та необхідності дбайливого і необхідного ставлення до нього.

Завдання:

• сприяти усвідомленню цінностей здорового способу життя для здоров’я;

• сприяти засвоєнню знань про фактори ризику на здоров’я;

• допомагати усвідомленню власної поведінки та способу життя як найважливішого фактору, що впливає на здоров’я людини.

Вправа «Правила роботи у групі»

Мета: закріплення правил роботи у групі.

Соціальний педагог пропонує учасникам по черзі прокоментувати по одному правилу.

Вправа «Очікування»

Мета: визначення очікувань учнів від занять.

Учасники на різнокольорових стікерах у вигляді яблук пишуть про свої сподівання і прикріплюють їх на яблуню.

Легенда про пихатого мандарина

Колись давно у старому Китаї жив розумний, але надзвичайно пихатий мандарин (державний урядовець). Цілий день він тільки те й робив, що приміряв багате вбрання і вихвалявся своїм розумом. Так минали дні за днями, роки за роками… Аж ось країну облетіла звістка, що неподалік оселився чернець, розумніший за мандарина. Мандарин страшенно розлютився, але не виказав цього ні жестом, ні словом. Задумав він оголосити поєдинок і відстояти славу наймудрішого нечесним способом: «Візьму я в руки метелика, сховаю його за спиною і спитаю, що у мене в руках — живе чи мертве? Якщо чернець скаже, що живе, я задушу метелика, а якщо мертве — випущу його». І ось настав день поєдинку. У пишній залі зібралося багато людей, усім кортіло побачити змагання найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинились, і до зали увійшов невеликий худорлявий чоловік. Він підійшов, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. Тоді пихатий мандарин запитав: «Скажи- но мені, що я тримаю в руках — живе чи мертве?». Мудрець усміхнувся й відповів: «Усе у твоїх руках». Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів, радісно тріпочучи яскравими крильцями.

Обговорення:

— Як ви розумієте вислів «Усе у твоїх руках»?

— Від кого залежить рішення, яке ми приймаємо?

Висновок. Усе, що робить людина, залежить, у першу чергу, лише від неї, вибір може впливати на її майбутнє.

Мозковий штурм «Що таке здоров’я?»

Мета: активізація знання учасників про важливість здоров’я, визначення поняття здоров’я.

Соціальний педагог говорить, що здоров’я дуже важливе у нашому житті. Відомо понад 200 визначень поняття «здоров’я». Давайте й ми визначимо, що таке здоров’я. Усі пропозиції учасників записуються на дошці. За визначенням ВООЗ, здоров’я — стан повного фізичного, духовного або соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад.

Вправа «Що формує здоров’я?»

Мета: визначення особливостей поведінки та способу життя як найважливіших чинників, що впливають на здоров’я людини.

Соціальний педагог пропонує учасникам подумати, які існують фактори впливу на здоров’я людини. Пропозиції записують на стікерах.

Після того, як усі пропозиції записано, соціальний педагог пропонує об’єднати схожі фактори, виділити найсуттєвіші: спадковість, медицина, навколишнє середовище, спосіб життя людини.

Наукові дослідження дають нам такі результати щодо вагомості впливу тих чи інших факторів на здоров’я людини:

• спадковість — 20 %;

• рівень медичного забезпечення — 10 %;

• екологія — 20 %;

• спосіб життя — 50 %.

Хоч існує декілька важливих чинників, що впливають на розвиток і збереження здоров’я, поведінка людини, її спосіб життя є вирішальним у збережені здоров’я.

Вправа «Мінялки»

Мета: активізація уваги, зняття психологічного напруження.

Ведучий пропонує дітям помінятися місцями за певною ознакою. Наприклад, міняються ті, в кого світле волосся, темні очі тощо.

Вправа «Шляхи здорового способу життя»

Мета: формування розуміння учасниками суті здорового способу життя, того, в яких діях і поведінці воно проявляється.

Ведучий дає визначення «здорового способу життя».

Здоровий спосіб життя — така життєдіяльність людини, що сприяє збереженню і зміцненню її здоров’я.

Учасники об’єднуються у три групи, кожна з яких отримує завдання: на рулоні паперу створити «Шлях здорового способу життя».

Важливо звернути увагу і допомогти учасникам сформулювати їхні позиції щодо збереження розвитку здоров’я. Відповідати на запитання: «Що робити, як діяти?».

Вправа «Усмішка по колу»

Мета: створення позитивної атмосфери у групі.

Тренер пропонує всім учасникам узятися за руки і по колу усміхнутися своєму сусідові.

ЗАНЯТТЯ 10. ВІДПОВІДАЛЬНА ПОВЕДІНКА

Мета: формування навичок відповідального прийняття рішень.

Завдання:

• сприяти усвідомленню своєї поведінки, розумінню власних вчинків;

• відпрацювати навички прийняття рішення.

Вправа «Очікування»

Мета: дізнатися, що кожен учасник очікує від заняття.

На аркуші ватману, що висить на дошці, намальоване сонечко.

Ведучий роздає виготовлені з паперу «промінчики сонця». На них підлітки записують свої очікування від заняття і прикріплюють до сонечка.

Гра «Вузли»

Мета: формування навичок аналізу у прийнятті рішення.

Соціальний педагог пропонує підліткам стати в коло. Кожен член групи бере руку того, хто стоїть навпроти, і руку ще когось. Таким чином група «зав’язується у вузлик». Завдання полягає в тому, щоб розв’язатися, не розпускаючи рук.

Обговорення. Обговорюються засоби «розв’язання вузлів», за суттю засобів прийняття рішень групою. Аналізують, які тактики прийняття рішень були у членів групи.

Вправа «Відсутні ключі»

Мета: формування навичок правильного прийняття рішень, відчуття підлітка як суб’єкта діяльності.

Соціальний педагог роздає підліткам опис проблемних ситуацій. Завдання групи — скласти список необхідної інформації, без якої неможливо розв’язати цю проблему. Учасники вибирають з усіх відомостей саме ті, що потрібні для прийняття правильного рішення.

Проблемна ситуація: «Як досягти успіху в житті?».

Пропонуємо такий список:

1. Я можу наполегливо працювати.

2. Я можу навчитися аналізувати свої дії.

3. Я можу бути хитрим і «видурити» гроші у багатія.

4. Я можу ретельно обирати собі друзів.

5. Я можу нічого не робити й очікувати удачі.

6. Я можу ходити на уроки і виконувати домашні завдання вдумливо й ретельно.

7. Я можу одного разу ризикнути й «обійти закон», щоб домогтися свого.

8. Я можу зупинитися і добре подумати, перш ніж діяти.

9. Я можу спокійно сприйняти свої невдачі та критику від інших людей і навчитися виправляти помилки.

10. Я можу звинувачувати інших людей, якщо мені не щастить.

11. Я можу навчитися сам долати свої тривоги або гнів.

12. Я можу поліпшити свій поганий настрій за допомогою паління, ліків чи алкоголю…

Обговорення. Обговорюють з іншими учасниками та соціальним педагогом наслідки вибору та разом шукають найефективніші засоби досягнення мети.

Вправа «Лінія життя»

Мета: формування навичок відповідальної поведінки за наслідки своїх рішень.

Соціальний педагог пропонує учасникам намалювати свій життєвий шлях від народження до смерті у вигляді лінії. Потім підлітки розкладають картки, на яких коротко позначені події їхнього минулого, теперішнього та майбутнього. Після цього соціальний педагог пропонує уявити, як зміниться сценарій їхньої лінії життя, якщо на певному етапі вони потраплять в алкогольну або наркотичну залежність.

Обговорення. Під час обговорення зробити акцент на негативному ставленні до зловживання психотропними речовинами.

Вправа «Ювіляр»

Мета: формування позитивного образу «Я».

Ведучий пропонує підлітку сісти на стілець у центр кола. Діти по черзі висловлюють свою позитивну думку «Ювіляру» про його вчинки, особисті риси. «Ювіляром» має бути кожен учасник.

Обговорення:

— Що ти відчуваєш?

— Чи подобається тобі бути в ролі «Ювіляра»?

Вправа «Плутанка»

Мета: зняття психоемоційного напруження.

Ведучий пропонує одному учаснику вийти за двері. Усі інші роблять руками ланцюжок, що має початок (голова змії) та кінець (хвіст змії). Учаснику пропонують розплутати змію, яка гріється на сонечку.

Вправа «Ваш настрій і ваші враження»

Мета: почути враження підлітків від заняття.

Учасники по колу діляться враженнями від заняття.

ЗАНЯТТЯ 11. Я І КОНФЛІКТ

Мета: сприяти усвідомленню учасниками своєї поведінки; формувати вміння позитивно вирішувати конфлікти.

Завдання:

• актуалізувати знання учнів про конфлікт;

• ознайомити учасників зі стратегіями виходу з конфліктної ситуації;

• формувати вміння знаходити взаєморозуміння з людьми;

• сприяти взаєморозумінню у класі;

• навчати дітей адекватно оцінювати себе.

Ведучий. Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері назвав людське спілкування найбільшою розкішшю на світі. Спілкування людей — тонкий і складний процес. Кожен із нас учиться цього все життя, здобуваючи досвід часто за рахунок помилок і розчарувань. На жаль, ми нерідко потрапляємо в ситуації, які визначаємо як конфліктні. Вони вносять напруження у стосунки, позбавляють спокою і радості, не дають можливості повноцінно працювати. Що менше виникає конфліктів, то краще можуть порозумітися люд, то тепліші й довірливіші їхні стосунки.

Вправа «Не хочу хвалитись, але я...»

Мета: розвиток у підлітків здатності до самопрезентації.

Усі учасники сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та продовжує фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я... чудовий друг».

Усі учасники висловлюються.

Вправа «Повторення правил»

Мета: закріплення правил і розвиток почуття відповідальності .

Кожен учасник по черзі називає одне правило і пояснює його зміст.

Вправа «Моє уявлення про конфлікт»

Мета: актуалізація знань учасників щодо поняття конфлікту.

Соціальний педагог пропонує на аркуші А4 намалювати малюнок на тему «Моє уявлення про конфлікт». Після виконання роботи ведучий пропонує по черзі розказати, що він намалював.

Обговорення:

— Які відчуття були у вас під час малювання?

— Чи сподобався вам малюнок?

Вправа «Конфлікт — це...»

Мета: з’ясування суті поняття «конфлікт».

Соціальний педагог звертається до учасників груп із запитанням «Що таке конфлікт?». Усі варіанти відповідей записуються на ватмані. Після цього всі разом з’ясовують позитивну (+) і негативну (–) сторони конфлікту.

Підбиття підсумків.

Інформаційне повідомлення «Конфлікт»

Слово «конфлікт» латинського походження, в перекладі означає зіткнення. Мається на увазі зіткнення протилежних цілей, інтересів, позицій. В основі конфлікту лежить конфліктна ситуація.

Щоб конфлікт почав розвиватися, необхідний інцидент, тобто щоб одна зі сторін почала діяти. Причини конфліктів бувають найрізноманітнішими: нездатність зрозуміти іншу людину, нетерпимість до думок інших, егоїзм, схильність до пліток, розбіжність думок і бажань.

Вправа «Скринька непорозумінь»

Мета: формування навичок успішного розв’язання конфліктів.

Формуються малі групи (об’єднання за вибором різних видів цукерок). Один учасник із кожної команди витягає зі «скриньки непорозумінь» опис певних ситуацій. Кожна ситуація — це ситуація зародження своєрідного конфлікту. Знайдіть правильний вихід із ситуації, не спровокувавши конфлікт.

1-ша ситуація. Один учень каже іншому: «Я ніколи не сидітиму з тобою за однією партою: розляжешся, як слон, а мені незручно писати!». Інший відповідає… (допишіть). Прокоментуйте ситуацію.

2-га ситуація. Іде урок, учні виконують завдання. Раптом один учень починає стукати ручкою по парті. Учитель робить зауваження:

«Сергію, не стукай, будь ласка, по парті, виконуй завдання».

Сергій відповідає: «Чому знову я? Знову крайній! Ви що, бачили?!».

— Яка реакція вчителя на слова Сергія?

— Як би вчинили ви у цій ситуації?

3-тя ситуація. Мама прийшла з роботи і каже доньці: «Скільки можна говорити?! Поприбирай за собою, порозкидала все, неначе смерч пронісся у квартирі! Не дівчина, а нещастя якесь! Кажеш, а їй, як об стіну горох!».

— Яка реакція дівчини?

— Як би вчинили ви на місці мами?

4-та ситуація. Учитель перевіряє домашнє завдання. Дійшла черга і до Олега. Андрій Іванович, перевіряючи роботу учня, сказав: «Та що ж це таке? Цей нездара знову не зробив, як слід, написав у зошиті так, що нічого не розбереш!».

— Яка реакція учня?

— Як би вчинили ви на місці вчителя?

Висновок ведучого: серед звичок, які породжують конфлікти між людьми, особливо поширеними є надмірна емоційність, агресивність, вимогливість, неувага до потреб та інтересів інших, невміння вислухати інших.

Деструктивний спосіб мислення — розв’язання своїх проблем і конфліктів через насильство та агресію. Деструктивно мислити — означає працювати у напрямку самознищення, а не самовдосконалення. Якщо ви прагнете для себе миру і любові, то ваш шлях — це свідомий контроль негативних думок і вчинків.

Вправа «Австралійський дощ»

Мета: зменшення психологічного навантаження учасників.

Ведучий пропонує встати всім учасникам і повторювати рухи:

• в Австралії здійнявся вітер (ведучий потирає долоні);

• починає крапати дощ (плескання долонями по грудях);

• починається справжня злива (плескання по стегнах);

• а ось і град, справжня буря (тупіт ногами);

• краплі падають на землю (клацання пальцями);

• тихий шелест вітру (потирання долонь);

• сонце (руки догори).

Вправа «Ваш настрій і побажання»

Мета: створення позитивного настрою.

Усі учасники беруться за руки і по колу говорять про свої позитивні емоції та висловлюють побажання іншим.

ЗАНЯТТЯ 12. Я І ВМІННЯ ДОЛАТИ КОНФЛІКТИ

Ведучий. Сьогодні ми з вами знову зустрілися, щоб зрозуміти і повторити, що таке конфлікт, побачити, які є стратегії виходу з конфліктної ситуації. На попередньому занятті ми вже почали ознайомлення з цим поняттям, а сьогодні – продовжимо.

Вправа «Правила роботи у групі»

Вправа «Корабель і вітер»

Мета: налаштування групи на роботу.

Ведучий. Уявіть собі, що ваш вітрильник пливе на хвилях, але раптом він зупинився. Давайте допоможемо йому і запросимо на допомогу вітер. Удихніть у себе повітря, сильно втягніть щоки... А тепер голосно видихніть

через рот повітря, нехай вирветься на волю вітер, який підганяє корабель. Давайте спробуємо ще раз. Я хочу почути, як шумить вітер!

Вправу можна повторити тричі.

Два горобчики

На дереві спокійно сиділи два горобчики. Один — угорі, а другий — нижче. Через якийсь час один горобчик, який сидів на вершечку, щоб якось розпочати розмову, сказав:

— Яке гарне зелене листячко !

Горобчик, який сидів нижче, зрозумів ці слова як виклик і одразу ж відповів:

— Чи ти сліпий?! Хіба не бачиш, що воно сіро-біле?

— То ти сліпий! Листя — зелене.

Горобчик знизу, певний, що правда на його боці, зацвірінькав:

— Закладаюся пір’ям мого хвоста, що листя сіро-біле. Ти нічого не розумієш, ти — дурний.

Горобчик, який сидів на вершечку, розсердився і з усієї сили кинувся на свого ворога, щоб відповісти. Але перш ніж почати двобій, вони обидва поглянули вгору. Горобчик, який злетів із вершечка, здивовано скрикнув:

— Дивись, дивись! Листя справді сіро-біле! А потім додав:

— А ходи зі мною на вершечок, — і вони разом стрибнули туди.

— Дивись, дивись! Листя справді зелене!

Обговорення. Отже, послухавши притчу, що ми можемо сказати? Не засуджуй нікого, якщо ти не жив його життям. Діти, ми бачимо, як виник конфлікт, тобто зіткнулися протилежні погляди, думки щодо ситуації. Небезпека конфліктів у тому, що вони супроводжуються різними негативними емоціями. Якщо конфлікт не вирішується своєчасно, це може призвести до неврозів, стійкого розладу стосунків між людьми. У конфліктів висока психологічна ціна — розмаїття негативних емоцій, стресів, переживань. Щоб керувати конфліктами, необхідно добре розуміти стратегії виходу з конфліктної ситуації.

Вправа «Розв’язати проблему»

Мета: опрацювання конструктивних стратегій виходу з конфліктних ситуацій.

Ведучий ділить учасників на три групи. Перша група — підлітки, друга — «батьки», третя — «вчителі».

Завдання 1. Визначити причини, що породжують конфліктну ситуацію.

Завдання 2. Згадати конфліктну ситуацію і програти її.

Завдання 3. Кожна група обирає одну проблему і пропонує шляхи її вирішення, використовуючи отримані знання.

Обговорення:

— Як ви почувалися під час гри?

— Як почуваєтеся після її завершення?

Вправа «Способи виходу з конфліктної ситуації»

1. «Черепаха» (ухиляння). «Черепахи» втікають і ховаються у свій панцир, щоб уникнути конфлікту. Вони відмовляються від власних цілей і тримаються осторонь як від суперечливих питань, через які виникає конфлікт, так і від людей, причетних до суперечки. Вони вважають, що вирішувати конфлікт — річ безнадійна. Їм легше втекти (фізично чи психологічно) від конфлікту, ніж зустрітися з ним.

2. «Акула» (примус). «Акули» намагаються переконати опонентів, силоміць примусити їх розв’язувати конфлікт. Для «акул» найголовніше — власні цілі, а стосунки з людиною для них другорядні. Вони будь-якою ціною готові досягати свого. Їх мало хвилює, чи вони комусь подобаються. «Акули» переконані, що конфлікти вирішуються тоді, коли хтось перемагає. Вони намагаються здобути перемогу, приголомшуючи суперників, нападаючи раптово, а також залякуючи або погрожуючи їм із позиції сили.

3. «Плюшевий ведмедик» (згладжування).

Для «ведмедиків» найголовніше — хороші стосунки, а власні цілі не мають для них великого значення. Вони прагнуть усім подобатися, щоб усі їх любили й цінували.

4. «Лисиця» (компроміс). «Лисиці» невибагливі як у своїх цілях, так і в стосунках із людьми. «Лисиці» шукають компромісу. Вони жертвують частиною своїх домагань під час конфлікту й переконують іншого поступитися теж якоюсь частиною своїх цілей. Вони шукають такого рішення, щоб обидві сторони отримали «золоту середину». Вони готові пожертвувати заради досягнення згоди для спільного добра як частиною своїх домагань, так і стосунками.

5. «Сова» (переговори). «Сови» дуже високо цінують власні цілі і стосунки. Вони розглядають конфлікт як проблему, яку треба розв’язати, і шукають таке рішення, яке б задовольнило і їхні власні цілі, і цілі власної сторони. «Сови» сприймають конфлікти як засіб поліпшення стосунків шляхом послаблення напруження між двома людьми. «Сови» не заспокояться, доки не буде знайдено рішення, яке б задовольнило й їх самих, і іншого.

Обговорення:

— Як ви думаєте, яка стратегія найправильніша?

Підбиття підсумків. Усе залежить від ситуації, в якій ми опинилися.

Вправа «Маятник»

Мета: зняття напруження.

Усі учасники стають у коло, а один із них — у центр кола. Йому пропонують розслабитися і довіритися іншим. Група починає повільно розгойдувати того, хто стоїть у центрі кола, ніби годинниковий маятник.

Вправа «Букет»

Мета: закріплення позитивних емоцій; сприяння усвідомленню сили єдності і дружби.

Ведучий. Візьміть у руки квіточку. Кожну квітку легко переламати і викинути, а якщо я зберу і спробую переламати всі разом, то мені це не вдасться. Ось так і в житті. Кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, у гурті, то ніякі вороги вас не здолають, усі негаразди легко подолаєте. Ми з вами зберемо ці квіти у букет, і це буде букет нашої єдності. Ось і завершився наш тренінг. На все добре!

Цикл тренігових занять 4.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ батьків

«Профілактика агресивної поведінки».

Мета: ознайомлення батьків з особливостями агресивної поведінки дітей.

Хід проведення

Привітання учасників; презентація програми заняття.

Вправа на знайомство «Інтерв’ю».

Мета: познайомити учасників, сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.

Час: 20 хв.

Етап І. Учасники об’єднуються в пари і по черзі один в одного інтерв’ю за запитаннями:

Ім’я
Відомості про сім’ю;
Три речі, які Ви найбільше любите в житті;
Життєве кредо;
Найцікавіший спогад з дитинства;
Портрет співрозмовника (потрібно зобразити співрозмовника за допомогою малюнка, можна використовувати будь-які асоціації та образи.)

Час: 7 хв.

Етап ІІ. Кожен з учасників презентує свого співрозмовника. Після того, як усі учасники представили один одного, всі бланки прикріплюються скотчем на стіні для створення символічної галереї портретів учасників, що сприятиме позитивному налаштуванню на роботу групи.

Запитання для обговорення:

Які ваші враження від знайомства?
Як ви думаєте, чому в інтерв’ю включені питання, що стосувалися відомостей про сім’ю та спогади з минулого?
Чи допомогли спогади з дитинства актуалізувати ваш дитячий досвід? Як це може нам допомогти у роботі тренінгу?

Мозковий штурм (учасники швидко по колу дають відповіді на запитання):

Що таке агресивна поведінка ?
Які відомі прояви агресивної поведінки?
Причини її виникнення?
В чому Ви бачите шляхи подолання агресивної поведінки?

Вправа Веселий масаж

Мета: провести емоційну та м’язову релаксацію учасників.

Час: 5 хв.

Хід проведення: Усі учасники стають один за одним, утворюючи велике коло, та починають повільно рухатися вперед. Ведучий робить певні масажні рухи на спині того, хто йде попереду, і т.д. Коли коло замкнеться і ведучий відчує масаж на своїй спині, він змінює свої масажні рухи. Те ж послідовно роблять інші учасники. І так декілька разів.

4. Мозковий штурм «Правила роботи в групі»

Мета: обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання в групі певних правил спільної роботи.

Хід: Ведучий пропонує учасникам на занятті створити такі умови, щоб кожен почувався зручно і робота в групі була ефективною. Для цього пропонує прийняти правила, які б цьому допомагали. Учасники вносять свої пропозиції методом мозкового штурму. Кожна пропозиція обговорюється і, якщо всі згодні, записується на аркуші. Творче завдання «Спогади дитинства».

Мета: сприяти актуалізації дитячого досвіду дорослих для усвідомлення і розуміння проблем дитини.

Час: 40 хв.

Матеріали: ручка, папір

Хід: Ведучий пропонує учасникам озирнутися на своє минуле і пригадати своє дитинство у віці, в якому зараз дитина.

Завдання:

1. Пригадати себе у віці дитини.

2. Що для Вас було важливим?

3. Яким був характер, особливості поведінки?

4. Повертаючись у сьогодення, пригадайте ті вчинки дитини, які Вам не подобаються і уявіть, як би вчинили на їх місці.

5. Спробуйте знайти в кожному з цих вчинків такі сторони, які можуть викликати у Вас розуміння чи навіть відчуття радості, задоволення.

6. Подумайте про те, як саме поведінкові прояви дитини відображають її індивідуальність та до чого вона прагне.

Учасники розповідають про свої спостереження.

Метафора: «Трава».

Для того, щоб трава швидше виросла, не слід її постійно смикати, потрібно створити для неї сприятливі умови (поливати, оберігати від холоду, удобрювати тощо). Робити все обережно, з любов’ю.

Підсумок: Чи допомогли власні дитячі спогади подивитися по новому на світ дитини? Які враження від вправи?

5. Міні-лекція «Три шляхи у вихованні».

Мета: ознайомити учасників з різними підходами до сімейного виховання.

Час: 10 хв.

Три шляхи у вихованні дитини

№		«Влада»	«Поступливість»	«Діалог»
1	Суть	Дорослі переконані, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний.	Батьки заради «святого спокою» поступаються дитині, хоча це суперечить їх відчуттям і потребам. Підкоряються волі дитини, щоб уникнути конфронтації.	Батьки передають дитині важливі цінності, враховуючи почуття, потреби, думки дитини; допомагають дитині розкрити свої можливості, сприяють становленню її адекватної самооцінки.
2	Роль батьків	контролер; екзекутор; суддя; володар; поліцейський; кат.	Відсутність опору з боку батьків; «батьки слабкі, безпорадні».	порадник; співучасник; наставник.
3	Почуття дитини	страх; злість; гнів; несправедливість; кривда; приниження; сором.	«Я перемогла»; «Найважливіші мої почуття і потреби»; змішані почуття тріумфу та провини.	«Я можу сама прийняти рішення»; «Я можу бути відповідальною» “Я здатна багато на що, хочу спробувати свої сили».
4	Характерні прояви поведінки дитини	опір; брехня; покора; агресія; ворожість; бунт; лицемірство	крик дитини; плач; шантаж дитини; тиск.	задоволення собою; відчуття поваги до власної думки та до думки інших людей; високе почуття власної вартості; відповідальність за вчинки.
5	Можливі наслідки для дитини	відсутність бажання змінюватися; залежність від думки та оцінок інших; нездатність творчо мислити; нездатність самостійно вирішувати проблеми; занижена самооцінка; відсутність віри у власні можливості.	відсутність почуття безпеки; імпульсивний спосіб реагування; егоїзм; нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам; невміння працювати у колективі; проблеми у міжособистісних стосунках з педагогами, однолітками.	бажання співпрацювати з батьками; насолода від перебування разом з батьками; впевненість дитини у собі; повага до потреб та почуттів інших.
6	Можливі наслідки для батьків	почуття безсилля; почуття нездатності вплинути на ситуацію; незадоволення дитиною та собою.	неприязнь до дитини; безсилля; незадоволення собою як батьками; Незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям.	задоволення собою як батьками; почуття близькості; радість від перебування разом з дитиною; приязні стосунки; можливість виразити своє незадоволення.
7	Наслідки для родини	холодність; неприязнь; емоційна відчуженість; ворожість; конфлікти.	відчуженість; холодність; неприязнь (батьки не можуть витримувати поведінку своєї дитини); небажання батьків та дитини бути разом.	менше конфліктів; дитина вчиться відповідальності та самостійності; розвиток конструктивних діалогічних стосунків; формування міцних емоційних зв’язків; вміння виявляти взаємну турботу та повагу.

Поділ учасників заняття на 3 групи (назвати осінні місяці).

Учасники заповнюють бланк «Шляхи у вихованні». Визначити коротко:

Суть
Ролі батьків
Почуття дитини
Характерні прояви поведінки
Думка дитини
Можливі наслідки для дитини
Можливі наслідки для батьків
Наслідки для родини

Обговорення кожного шляху виховання. Який шлях скоріше сприяє формуванню агресивності?

6. Вправа на активізацію «Пошук спільного».

Мета: сприяти підвищенню психоемоційного тонусу групи та згуртуванню учасників.

Час: 5 хв.

Матеріали: м’яч.

Хід проведення:

Учасники стають в коло. Ведучий бере в руки м’яч і пояснює правила гри: «Той, у кого в руках м’яч, повинен якомога швидше перекинути його іншому учаснику, назвавши при цьому спільну з ним рису.» На першому етапі вправи ознаки подібності можуть бути зовнішні (наприклад, колір волосся), потім спільність інтересів, уподобань тощо.

7. Тренувальна вправа «Звертання до дитини».

Мета: розглянути особливості спілкування дорослого з дитиною, відпрацьовувати комунікативні вміння.

Час: 15 хв.

Матеріали: картки з фразами.

Хід: Учасники об’єднуються в пари. Одному з них пропонується виконувати роль батька, іншому – дитини.

Ведучий пропонує попрактикувати у взаємодії з дитиною на основі «правильних» і «неправильних» звернень. Учасники отримують 2 картки з різними зверненнями і необхідно з різною інтонацією сказати фразу відповідно до ситуації.

Після програвання кожної пари учасники обговорюють, чому до дитини краще звертатися за допомогою одних фраз та чим інші звертання можуть їм нашкодити, в решті решт можуть сприяти агресивної поведінці.

8. Робота в малих групах «Правила в моїй сім’ї».

Мета: виявити правила, які існують у сім’ї, і сприяти усвідомленню їх значення для створення позитивної сімейної атмосфери.

Час: 20 хв.

Матеріали: аркуш ватману, маркери.

Хід: Ведучий пропонує запитання:

- Що таке правила? Наведіть приклади правил.

- Для чого в нашому житті існують правила?

- Чи існують правила у вашій родині? Які саме? Назвіть їх.

Учасники об’єднуються у пари та розповідають один одному про правила, які існують в їхніх родинах. Після цього один з учасників пари, підсумовуючи сказане, повідомляє це, а ведучий записує на аркуші.

Запитання:

Що дає нам виконання даної вправи?
Які правила Ви хотіли б додати?

9. вправа на активізацію: «Зміна місця».

Мета: підвищити психоемоційний тонус учасників, сприяти усвідомленню власної ролі щодо дитини.

Час: 10 хв.

Хід: Зі словами: «Поміняйтесь місцями ті, хто…», ведучий починає вправу. Учасники, що мають названу ознаку, міняються місцями. Той, хто не встигне зайняти зайняти вільне місце, стає ведучим.

- «Помінятися місцями ті, хто в дитинстві любив рухливі ігри»;

- «Помінятися місцями ті, хто, спілкуючись з дитиною, ніколи не використовую образливих слів»;

- «Помінятися місцями ті, хто, вважає своєю сильною батьківською рисою вміння пробачати»;

- «Помінятися місцями ті, хто, вважає своєю сильною батьківською рисою вміння ставити себе на місце дитини»;

- «Помінятися місцями ті, хто, хотів би розвинути в собі таку якість, як емпатійність.

10. Робота в малих групах «Моя самооцінка».

Мета: сприяти усвідомленню учасниками власної самооцінки та впливу на неї близького оточення.

Завдання: пригадати випадок з дитинства, коли отримували слова заохочення, або похвалу від значущих дорослих.

Хід: Поділитися своїми спогадами з партнерами, а потім обговорити у колі.

Запитання для обговорення:

1. Якій вплив мали ці слова на становлення самооцінки?

2. Чи схожі ті слова, що казали Вам батьки (інші значимі особи) в дитинстві на слова, які хотілось би Вам в той час почути?

3. Чи схожі ті слова, що казали Вам батьки (інші значимі особи) в дитинстві на слова, які Ви говорите власним дітям, спілкуючись з ними?

11. Вірш про себе.

Мета: розвивати позитивне ставлення до себе, почуття власної гідності.

Час: 15 хв.

Матеріали: бланки з незакінченим реченнями.

Хід: Роздати бланки з незакінченими реченнями, завдання – написати вірш про себе, продовжуючи перші його рядки.

По завершенні роботи учасники за бажанням читають свої вірші та обмінюються враженнями щодо почуттів, думок стосовно виконання даного завдання.

12. Вправа на рефлексію «Компліменти».

Мета: сприяти підвищенню психоемоційного тонусу групи, розвивати почуття власної самоцінності.

Хід: Тренер пропонує учасникам висловити один одному компліменти (по колу).

13. Інтерактивна міні-лекція «Описова похвала».

Мета: сприяти розвитку навичок позитивного мислення, закріпити алгоритм описової похвали .

Серед батьків, серед педагогів побутує думка, що, вказуючи дитині на недоліки, критикуючи її, ми водночас її виховуємо. А чим більше звертатимемо увагу на позитивні сторони і хвалимо її, тим швидше виховаємо самозакоханого егоїста. Це є великою помилкою. Насправді похвала є корисною, але найважливішим є те, як саме її застосовувати.

Похвала повинна бути щирою, це – позитивна оцінка людини і її дій. Але деякі види похвали можуть призвести до результату, протилежному тому, який очікувався. Вона може викликати незручність, хвилювання, провину і погану поведінку.

Часто можна почути похвалу:

«Молодець»;

«Ти добре виконав роботу»;

«Ти – справжній математик».

У відповідь часто доводиться чути слова:

«Я зовсім не такий»;

«Насправді, це не моя заслуга»;

«Мені просто пощастило».

Ці висловлювання не відображають впевненості і спокою. Чому ж підлітки реагують на похвалу захисними реакціями? Похвала – це оцінка. А оцінювання неприємне. Оцінювальний судить. Ті, кого судять, відчувають хвилювання. Похвала, як і критика, може бути шкідливою.

«Ти завжди така хороша»,

«Ти завжди такий щедрий»,

«Ти завжди такий чесний».

Така похвала викликає тривогу. Вона зобов’язує людину жити за неможливими стандартами. Ніхто не може бути завжди хорошим, щедрим, уважним.

Неконкретна похвала або ж та, яка оцінює особистість чи характер, неприємна і ненадійна. Похвала, яка описує зусилля, досягнення і почуття, корисна і надійна.

Девіз описової похвали: «Опиши, але не оцінюй». Описуйте події, але не оцінюйте особистість. Описуйте почуття — не оцінюйте характер.

Давайте правдиву картину досягнень, але не вихваляйте людину.

Визнання за допомогою опису (на противагу оцінювальній похвалі) може призвести до реалістичної самооцінки. Слова повинні ясно описати, що нам подобається і що ми цінуємо у дитині: її зусилля, досягнення чи результати творчості. Ми описуємо конкретну подію, наші конкретні почуття до неї. Вона ж робить загальні висновки про свою особистість та характер. Якщо наші висловлювання реалістичні і сповнені розуміння, то її висновки позитивні і конкретні.

14. Психічне здоров’я дитини.

Навколо нас постійно все змінюється – спосіб життя, форми стосунків, погляди на світ і своє призначення у ньому, змінюється психологія людей. Дорослих життя уже добряче «загартувало», у них виробились певні алгоритми виходу з важких ситуацій (і то не завжди!). Що ж до дітей та підлітків, то не слід забувати про відсутність у них життєвого досвіду, їхню соціальну незахищеність. Вони ще просто не вміють жити. Дуже часто виклична поведінка, нестриманість є наслідком невпевненості у собі та своїх діях, формою психологічного захисту. Не можна використовувати однакові вимоги до дорослих та дітей! Не можна використовувати однакові засоби впливу завжди! І не треба забувати: у кожної дитини чи підлітка – свій дуже складний світ із проблемами, тривогами та запитаннями без відповідей. Кому ж, як не нам, педагогам, допомогти знайти ці відповіді, шлях у житті, вберегти особистість від впливу «вулиці», а отже – від злочину. Теперішні діти – наше майбутнє. Яким воно буде, значною мірою залежить від нас.

Сучасні дослідники встановили, що у школі дитина проводить 70% свого активного життя протягом 11 років, але доведено, що лише 20-40% негативних впливів на психічне здоров'я дитини пов'язані зі школою. З метою збереження психічного здоров’я школярів слід враховувати такі рекомендації:

- Основну увагу слід приділяти не стільки корекції поведінки дитини, скільки налагодженню з нею довірливих стосунків.

- Дитину треба поважати і любити, незважаючи на її недоліки.

- Вчинки дитини треба не засуджувати, а аналізувати і розуміти.

- Важливо ставити перед дитиною конкретні вимоги і давати чіткі пояснення, чому в тій або іншій ситуації слід діяти так, а не інакше.

- Не можна критикувати дитину за неуспішність, порівнюючи її з іншими однолітками.

- Помилки дитини — це, насамперед, помилки того, хто виховує.

- Треба уважно слухати дитину, заохочувати її ділитися своїми турботами, співчувати їй під час розмови, ненав'язливо навертати на прийняття правильного рішення.

- Коли дитина порушує правила поведінки, запитайте в першу чергу себе, що дитині потрібно, чого їй не вистачає?

- Доведено, що дитина сприймає поведінку педагога (батьків) як зразок для наслідування. Дорослий повинен бути для дитини зразком у всьому.

Висновок

Одним із найважливіших напрямів діяльності психологічної служби в навчальному закладі є просвітницька робота серед учасників навчально-виховного процесу.

Отже, вивчення та оволодіння знаннями, уміннями та навичками з проблеми важковиховуваності дасть змогу соціальним педагогам, психологам, класним керівникам:

1) систематизувати знання про мотивовану діяльність у процесі профілактичної роботи з важковиховуваними дітьми;

2) усвідомити значення соціально - педагогічної профілактики девіантної поведінки серед дітей та молоді;

3) розвивати комунікативні уміння партнерського спілкування та способи розв’язання конфліктів між молодими людьми, членами родини;

4) набути стійкого інтересу до самовдосконалення та оволодіння новими знаннями про особливості соціально-педагогічної профілактики з проблеми важковиховуваності;

5) здійснювати співробітництво із сім’єю, школою, різними громадськими молодіжними організаціями (формальними, неформальними).

Таким чином, сформовані в соціального педагога знання, уміння та навички з профілактики важковиховуваності допоможуть йому у подальшій роботі.

На мою думку, підготовка соціальних педагогів до роботи з важковиховуваними дітьми полягає у формуванні сукупності теоретичних знань (психологічних, педагогічних, соціологічних та ін.), практичних умінь та навичок (комунікативних, аналітичних, організаторських, прогностичних та ін.), а також особистісних якостей, що зумовлюють ефективне вирішення завдань запобіжно - профілактичної , корекційно - реабілітаційної роботи з важковиховуваними дітьми.

Робота над соціально-перетворювальним комплексом вирішила ряд актуальних завдань, які спрямовані на допомогу соціальним педагогам з питання важковиховуваності, а саме:

Підібрано теоретичний матеріал з проблеми важковиховуваності.

Визначено поняття «важковиховувані учні».

З’ясовано основні принципи, шляхи й засоби перевиховання педагогічно занедбаних дітей.

Ситематизовано етапи роботи з перевиховання педагогічно занедбаних «важких» дітей.

Розглянуто прояви девіантної поведінки у дітей.

Систематизовано діагностичний інструментарій з проблеми раннього виявлення вад особистісного розвитку.

Укладено розробки занять для педагогічних працівників з проблеми профілактики важковиховуваності в учнівському середовищі.

Систематизовано та узагальнено матеріал соціально-перетворювального комплексу.

Підібрано методичні матеріали з проблеми важковиховуваності для роботи соціального педагога, практичного психолога та класних керівників та вчителів-предметників.

На закінчення наведу вислів Гете, який чудово відображає основну ідею корекції та профілактики важковиховуваних дітей : «Приймаючи людину такою, якою вона є, ми робим її гіршою, приймаючи її ж такою, якою вона має бути, ми примушуємо її бути такою, якою вона може стати».

Блок оцінки ефективності корекційних

впливів

Перевірка ефективності корекційних програм буде здійснюватися за допомогою таких методів та прийомів:

-спостереження за всіма учасниками корекційної роботи, їх успішністю ,комунікабельністю, взаємостосунками з друзями, батьками, педагогами, дисциплінованістю та старанністю.

План спостереження за учасниками корекційної роботи

1.Відвідування уроків у всіх учасників корекційної роботи(1-2 уроки протягом місяця після завершення корекційної роботи).

2. Спостереження за поведінкою та взаємовідносинами з оточуючими під час перерв.

3. Спостереження за поведінкою в їдальні та на ігрових майданчиках.

4. Спостереження за відвідуванням учнями школи, запізненням чи незапізненням на уроки.

Всі результати спостереження вносяться до корекційної таблиці

ПІБ	Поведінка на уроках	Поведінка під час перерв	Поведінка в їдальні, на майданчиках	Відвідування, запізнення

Експертна оцінка педагогів кожного з учасників психокорекційної програми

Серед педагогів проводиться анкетування з метою виявлення дисциплінованості та старанності всіх учасників корекційної роботи:

ПІБ учня, клас
ПІБ класного керівника, педагога
Чи запізнюється учень на заняття?
Його успішність з даного предмету?
Чи конфліктує учень із однолітками?
Чи спостерігали ви прояви агресії в даного учня?
Чи порушує даний учень поведінку?Як часто?

Експертна оцінка батьків(опитування)

З даних тверджень потрібно обрати ті, які відповідають саме вашій дитині

1. Дитина не може промовчати, коли чимось незадоволена.

2. Коли хтось робить їй зле, вона обовязково прагне помсти.

3. Іноді дитині без будь-якої причини хочеться сваритися(лихословити).

4. Трапляється, що вона із задоволенням щось ламає.

5. Ваша дитина часто втрачає терпець.

6. Прагне зробити все навпаки.

7. В своїх невдачах шукає винних.

8. Легко свариться і вступає в бійку.

9. Не поважає думки старших.

10. Впевнений, що будь що в нього вдасться краще за інших.

Повторна(вибірково) діагностика.....

Список використаної літератури:

1. Актуальні проблеми девіантної поведінки: боротьба з соціальними хворобами. - М.: Просвещение, 1995. - 124 с.

2. Амманскін М.А. Виховна робота з підлітками. - М.: Наука, 1979. - 85 с.

3. Бадмаєв С.А. Психологічна корекція поведінки, що відхиляється школярів. - 4-е вид. - М.: Изд-во Магістр, 1999. - 96 с.

4. Дюркгейм Е. Самогубство: соціологічне дослідження. / Пер. з фр. Л.Кононович. - К.: ОСНОВИ, 1998. - 519 с

5. Кабакова І.В. Самогубство як соціальне явище: дипломна робота / Наук. керівн. Л.М. Ліпіч. - К., 1999. - 60 с

6. Клейберг Ю.А. Психологія девіантної поведінки. / / Питання психології. - 1998. - № 5. - С. 141-145.

7.Личко А.Є. Патахарактерологіческій діагностичний опитувальник для підлітків і досвід його практичного використання. - М.: НІІПП ім. Бехтерова, 1976. - 96 с.

8. Личко А.Є. Психопатія і акцентуації характеру у підлітків. - М.: ТОВ квітня ПРЕС, ЗАТ вид-во ЕКСМО-Прес, 1999. - 416

9. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології: 10.Навч. Посібник. - К.: Перун, 1996.

11. Наш проблемний підліток. - СПб.: Союз, 1998. - 144 с.

12. Патакі Ф. Деякі проблеми відхиляється (девіантної) поведінки / / Психологічний журнал. - Том 8. - 1997. - № 4. - С. 92-102.

13. Поливанова К.Н. Психологічний зміст підліткового віку / / Питання психології. - 1996. - № 1. - С. 20-2

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 1

Оцінки та відгуки

Поплавская Анна 29.09.2018 в 15:07

Робота якісна та деталізована, вдячна що поділилися власним досвідом)

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Лавринович Юлія Сергіївна

Пов’язані теми

Психологія, Методичні рекомендації

Додано

27 вересня 2018

Переглядів

32059

Оцінка розробки

5.0 (1 відгук)

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33
34	35	36	37	38	39	40	41	42	43	44
45	46	47	48	49	50	51	52	53	54	55
56	57	58	59	60	61	62	63	64	65	66
67	68	69	70	71	72	73	74	75	76	77
78	79	80	81	82	83	84	85	86	87	88

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33
34	35	36	37	38	39	40	41	42	43	44
45	46	47	48	49	50	51	52	53	54	55
56	57	58	59	60	61	62	63	64	65	66
67	68	69	70	71	72	73	74	75	76	77
78	79	80	81	82	83	84	85	86	87	88

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33
34	35	36	37	38	39	40	41	42	43	44
45	46	47	48	49	50	51	52	53	54	55
56	57	58	59	60	61	62	63	64	65	66
67	68	69	70	71	72	73	74	75	76	77
78	79	80	81	82	83	84	85	86	87	88