Психолого-педагогічний семінар-тренінг "Виховуємо громадянина"

Відділ  освіти П'ятихатської РДА

КНМУ  «П'ятихатський  районний  методичний  кабінет»

Мирнівська загальноосвітня школа  І-ІІ  ступенів

Психолого-педагогічний  семінар-тренінг

 «Виховуємо громадянина»

Підготувала:

керівник психолого-

педагогічного семінару

Явтушенко О.В.

Мета: сприяти засвоєнню психолого-педагогічних та нормативно правових знань з питань громадянського виховання, навичок партнерської взаємодії на шляху до успіху.

Завдання:

• активізувати знання   вчителів  з питань громадянського, національно-патріотичного, сімейно-родинного виховання;
• виробити практичні стратегії партнерської взаємодії педагогів, батьків, учнів;

Тривалість: 30 хв.

Учасники: вчителі.

Очікувані результати:

Під час тренінгового заняття  учасники зможуть:

• з’ясувати сутність понять: громадянське виховання, національно-патріотичне виховання, патріотизм, партнерство в сім’ї;
• усвідомити роль педагогів, школи, батьків, громадськості у партнерській діяльності з питань громадянського виховання;
• ознайомитись з передовим досвідом ефективного громадянського виховання.

Обладнання: інформаційний матеріал, додатки, витяги із законодавства, маркери, скотч, ножиці, фарби, олівці, аркуші паперу А1, А4.

Структура тренінгового заняття

 Сценарний план тренінгового заняття

1. Відкриття тренінгового заняття (3 хв.)

Сучасний зміст виховання в Україні — це науково обгрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна - сукупність соціально значущих якостей особистості, що характери­зують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва, праці, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загальновизначеними цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.

В основі розвитку учня  лежать два основних, паралельно діючих процеси – навчання та виховання. Саме виховання  відрізняється від навчання  як спеціально організований процес, що передбачає формування певних якостей особистості, управління її розвитком. Вчителям як фахівцям,  відомі теоретичні аспекти педагогіки виховання, які ми зараз і згадаємо.

2. Вправа «Мозковий штурм»  (10 хв)

Виховання дитини можна порівняти  з вирощенням квітів. Недаремно кажуть: «Наші діточки то є квіточки».

Для того щоб виріс гарний врожай треба якісне зерно, промите, просушене, доглянуте, бо наша основна мета – виростити громадянина. Отже, зерна які ми покладемо у землю.

Завдання І групи: написати мету виховання учня

Далі для того щоб зерно стало проростати необхідно створити належні умови: сонце, вода, повітря, температура, тобто фактори. 

Завдання ІІ групи: вказати фактори, що впливають на процес виховання (позитивні, негативні).

Завдяки  сприятливим факторам квіточка починає рости, з’являються перші листочки, формується міцне стебло. Далі ми формуємо рослини : прибираємо зайве, підрізаємо, оприскуємо від шкідників, поливаємо, тобто доглядаємо. А у формуванні особистості результат виховного впливу залежить від правильного застосування форм та методів виховання.

Завдання І групи: сформувати форми та методи виховання.

 Рослина наша доглянута і як результат дбайливого ставлення на ній з’являються квіти. Результатом виховання особистості є її вихованість. Вихованість визначається окремими показниками та критеріями, а інакше кажучи методами діагностування.

Завдання ІІ групи: вказати методи діагностування виховної діяльності.

 Завдання групи отримали, починаємо працювати. На столах ви знайдете  нормативні документи, які вам можуть стати у нагоді.

Підбиваємо підсумки роботи у групах

І група сформулювала мету  виховання учня, яка чітко сформульована у Основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України.

Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.

ІІ група визначала фактори, що впливають на процес виховання (позитивні, негативні).

На процес виховання впливають: об’єктивні фактори (особливості суспільного устрою, політичного режиму, соціально-економічного розвитку, національної самобутності, природного середовища) та суб’єктивні фактори (соціально-педагогічна діяльність сімї, громадських організацій, навчально-виховних закладів, засобів масової інформації, закладів культури і мистецтва).

І група визначила форми та методи виховання.

Метод виховання – це спосіб організації виховного процесу, що характеризує взаємовідносини педагогів та вихованців спрямований на досягнення виховних цілей.             

У педагогіці нараховується більше 10 класифікацій методів виховання. Найбільш ефективною для реалізації мети виховання на сучасному етапі виявилась класифікація, розроблена В.А. Сластьоніним. Автор виділив 4 групи методів виховання:

• методи формування свідомості особистості (бесіда, лекція, дискусія, переконання, навіювання, приклад); В основі цієї групи лежить слово педагога  - найпопулярніший інструмент педагогічної діяльності. Сухомлинський В.О. зазначав:» В руках педагога слово – такий самий могутній засіб як музичний інструмент в руках музиканта, як фарби в руках художника. Як без музичного інструмента немає музики , так без слова немає педагогіки».
• методи формування досвіду поведінки та діяльності (привчання, тренування, педагогічна вимога, громадська думка, виховуючи ситуації); Логічний перехід від першої групи до другої – це перехід від слова до діла. Адже саме завдяки цій групі методів закріплюються знання, формуються вміння, навички, звичні форми поведінки.
• методи стимулювання діяльності і поведінки (гра, змагання, заохочення, покарання); Це допоміжна група до двох попередніх, вони стимулюють, сприяють ефективному використанню методів двох попередніх груп.
• методи самовиховання (самопізнання, самоусвідомлення, саморегуляція). Ця група методів спрямована на забезпечення практичних умінь та навичок самовиховання як найвищої форми виховання.

Форма виховання – це способи організації виховного процесу, що характеризується певним порядком, режимом та часом проведення.

Форми виховної роботи поділяються на:

• масові (тематичні вечори, конференції, зустрічі, конкурси, змагання, фестивалі);
• індивідуальні
• групові (виховні години, екскурсії, походи, екскурсії, тренінги).

Завдання ІІ групі: вказати методи діагностування виховної діяльності.

Пропонуємо вашій увазі основні методи педагогічної діагностики (за Кочетовим А.І.):

І. Загальні методи вивчення особистості і колективу:

а) інформаційно-констатуючі (анкета, інтерв’ю, бесіда, анкета-коментар, ранжування);

б) оцінюючі (рейтинг): компетентні судді, експертна оцінка, незалежні характеристики, оцінка, самооцінка.

ІІ. Продуктивні методи: вивчення творчості учнів, тести – особистісні, тести – ситуації.

ІІІ. Дієво-поведінкові методи: спостереження (пряме, опосередковане, спостереження-включення і т. д.), дискусії, диспути, аналіз у взаємодії, ситуації (природні, штучні), соціометричні методи, встановлення референтності особистості і колективу.

Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Отже, навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

3. Вправа «Абетка асоціацій» (10 хв)

Мета: підвищити рівень інформованості учасників відносно проблеми.

Хід проведення: ведучий пропонує учасникам у довільному режимі вказати свої асоціації до слова «Україна»

Асоціації заносяться у таблицю:

По закінченню вправи ведучий узагальнює асоціативний ряд: «Отже, для нашої групи Батьківщина – це…» (перелік з таблиці).

Основа виховання громадянина – патріота формується насамперед у сім'ї.

Пропонуємо  взяти участь у наступній вправі.

4. Вправа «Сімейний портрет вихідного дня» (15 хв)

Вам надається конверт у якому зазначено вашу роль: дідусь, бабуся, тато, мама, син, донька, тітка, дядько. Виходячи із зазначених ролей вам необхідно об’єднати родину спільною справою, вказати місце кожного члена сім’ї. За допомогою олівців та фарб виготовити фото і потім презентувати його.

По закінченню тренінгу пропоную релаксаційну вправу .

5. Тест від Зігмунда Фрейда «Життя – це кохання» (3  хв).

(Зигмунд Фрейд австрійский психолог, психіатр и невропатолог, засновник психоаналізу.) Вам необхідно ручка чи олівець, папір. Ваше завдання писати те що першим прийде у вашу голову, час на роздуми 30 сек. Нічого страшного якщо на різні питання у вас будуть однакові відповіді. Отже, почали

1. Ти вдивляєшся у море?

(твоє перше враження, можеш закрити очі...)

2. Ти йдеш по лісу і дивишся під ноги?

(що відчуваєш?)

3. Бачиш політ чайок? (Що ти при цьому відчуваєш, якщо швидку 

відповідь, добре йдемо далі)

4. Табун коней? (Напиши перше, що спадає на думку, не думай довго)

5. У пустелі стіна з маленьким отвором, за яким оазис? (Ось в цьому 

питанні ПОТРІБНІ ТВОЇ ДІЇ, А НЕ ДУМКИ, що ти будеш робити)

6. Втомлений в пустелі бачиш по дорозі глечик з водою? (Що ти робиш, чи

не почуття, а дії, це банально, але напиши на листочку)

7. Заблукав у лісі, вечір, побачив будинок, в якому світить вікно? (Що 

робити збираєшся, пиши)

8. Ти в тумані? (ДІЇ, як ти себе поведеш, пиши, це фініш)

РЕЗУЛЬТАТИ: (Що під цими питаннями мав на увазі Фрейд)

  1. Твоє ставлення до життя, емоції, відчуття.

  2. Твоє самопочуття в рідній сім'ї.

  3. Твоє ставлення до жінок.

  4. Твоє ставлення до чоловіків.

  5. Твоя основна життєва стратегія, мета. Як вирішуєш свої проблеми.

  6. Твоя сексуальна вибірковість. Вибір партнера.

  7. Твоя готовність до заміжжя / одруження.

  8. Твоє ставлення до смерті.

6. Підбиття підсумків

Закінчити семінар-тренінг хотілося словами видатного німецького філософа  Іммануїла Канта «Принцип мистецтва виховання говорить: діти повинні виховуватись не для сьогодення, а для майбутнього, можливо кращого стану роду людського».