Психопросвіта "Особливості навчання в укритті та швидка допомога в кризових станах"

Психопросвіта: Психологічна підтримка учасників освітнього процесу

ТЕМА: « ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ В УКРИТТІ  ТА ШВИДКА ДОПОМОГА В КРИЗОВИХ СТАНАХ»

Мета: навчити учасників освітнього процесу справлятися зі стресом та напругою, виховувати навичку стресостійкості та самодопомоги у кризових станах, набути практичних навичок організації учнів в укритті.

План

1. Як ефективно здійснювати навчальний процес під час перебування в укритті.
2. Алгоритм допомоги дітям під час приступів панічної атаки.
3. Дієві вправи для допомоги та самодопомоги в стресових станах.

                Стреси були і є  невід'ємною частиною нашого життя, особливо сьогодні, в час війни, коли повітряні тривоги, неспокій та страх супроводжують нас чи не кожного дня. Людина змушена постійно адаптуватися до мінливих умов, використовувати всі свої внутрішні ресурси задля збереження фізичного та психічного здоров'я. Постійна напруга викликає внутрішній психологічний дискомфорт, який прагне прорватися до зовнішнього через конфлікти, сварки, роздратування, злість, агресію та/або йде глибше в психіку й викликає соматичні зміни і захворювання.

        Адекватно реагувати на виклики й розв’язувати проблеми, залишаючись стресостійким – ось ці навички є особливо актуальними в період воєнного стану, спричиненого військовою агресією російської федерації в Україні.

1. Як ефективно здійснювати навчальний процес під час перебування в укритті?

        Безпека належить до базових людських потреб. Це означає, що доки в людини не буде задоволена безпекова умова, доти вона не зможе належним чином дбати про потреби вищого порядку — соціальні та духовні. Якщо мова йде про навчання в умовах періодичних чи  тривалих повітряних тривог  в укритті, то вчителю важливо,  в першу чергу, запевнити дітей у безпеці, а вже потім подавати навчальний матеріал як такий. Тому що пізнавальний процес сприйняття неможливий, коли дитина  стривожена чи налякана.

        Сьогодні вчителі не тільки забезпечують якісне надання знань, але ще й несуть шалене емоційне навантаження через відповідальність за життя кожного свого учня чи вихованця. Це звичайно вимагає значної роботи над собою та поповнення власних ресурсів.

        Під час перебування в укритті менші діти потребують більше уваги та залученості з боку дорослих щодо організації їхнього часу. Кожному вчителю потрібно мати методичну  скарбничку розвивальних та пізнавальних вправ та ігор для здійснення ефективної навчально-пізнавальної діяльності.  Можна запропонувати їм словесно-логічні ігри, ігри на розвиток уваги та пам'яті, можна залучити їх до малювання (мандали, хатинки, веселки, мрію, найбезпечніше  захищене місце, розмальовки), ліплення, створення оригамі тощо.

Добірка логічних завдань для учнів молодшого шкільного віку:

     Олександр Степанович живе у квартирі  з котом. Скільки ніг у мешканців квартири? (Відповідь: 2 ноги, тому що у тварин – лапи).

     Скільки крил у індика? (Відповідь: 2 крила).

     У притулку гуляє стільки ж рудих собак, скільки і білих. Білих стільки ж, скільки і чорних. Скільки собак у притулку, якщо чорних – 4. (Відповідь: 4*3=12).

     Над річкою летіли голуб, дві синиці, щука і п’ять чайок. Скільки всього птахів летіло над річкою?(Відповідь: 8 птахів, бо щука – це риба).

     Скільки кроків зробить горобець за 7 років? (Відповідь: жодного, бо горобець стрибає).

     Одна картоплина вариться 15 хвилин. Скільки хвилин потрібно варити 10 таких картоплин? (Відповідь: так само 15 хвилин).

     Де ховається заєць, коли дощ іде (Відповідь: де доведеться).

     Коли дурень розумний? (Відповідь: коли мовчить).

     Як за допомогою трьох займенників зробити руки чистими? (Відповідь: Ви-Ми-Ти).

Гра в слова

     Гра  «Запитання»: один гравець ставить запитання, а другий має відповісти на нього теж запитанням – гра триває доти, доки хтось не скаже речення без запитання.

(Наприклад: Ти їв сьогодні? – А чому ти цікавишся? – Хіба це секретна інформація?

     «Багатоманіття слів». Обираємо довге слово. З його літер кожен на своєму аркуші складає й записує багато маленьких. (Діти можуть спочатку бути в команді з дорослими, а потім вони швидко стають самостійними гравцями).

     «Навпаки». Говорити слова навпаки, не записуючи їх (наприклад: чайник –кинйач, стіна – анітс...).

     «Остання літера». Кожен гравець говорить слово, яке починається на останню літеру попереднього слова.

     «Шукаємо схожість». Називаємо два випадкові слова – чим вони можуть бути  схожі?

2. Алгоритм допомоги дітям під час приступів панічної атаки.

        Досить поширеним явищем сьогодення, яке спричинене війною – є панічні атаки.

        Панічна атака - це раптовий приступ сильного страху, навіть коли на те немає видимої причини чи реальної небезпеки. Зазвичай супроводжується інтенсивними фізичними с и м п т о м а м и, такими як запаморочення, задишка та прискорене серцебиття, тремтіння, пітливість долонь. Багато дітей під час нападу відчувають жах, ніби ось-ось станеться щось погане. В такий момент людина втрачає контроль над своїм тілом та поведінкою.

        В таких випадках традиційне заспокоєння не матиме сенсу.

        Якщо дорослий бачить поведінку дитини, що проявляє ознаки панічної атаки, то він має діяти за певним алгоритмом.

        Посадіть дитину окремо на стілець та поросіть впертися ногами в підлогу та спробуйте поговорити з дитиною на будь-які теми. Не варто очікувати, що дитина буде обговорювати це з вами. Тут важливо повернути дитину в реальність, яку вона втратила і спробувати встановити контакт.

Щоб повернути учня в реальність треба:

     звернутись до дитини на ім'я; назвати своє ім'я і попросити повторити його; намагатись зустрітись поглядом із дитиною;

     говорити спокійно і впевнено; використовувати максимально короткі і чіткі фрази;

     дати відчути на дотик різні поверхні (шорсткі, гладкі, колючі);

     пригорнути чи обійняти, але тільки з дозволу дитини. Можна стиснути руку або розтерти тіло (тактильний контакт);

     дати завдання на зорову активність (наприклад, знайти в приміщенні всі квадратні предмети або круглі, дерев'яні чи залізні);

     дати завдання зробити якусь дію, наприклад, розкрутити самій пляшечку води і попити; зім'яти і розім’яти м’ячик в руці тощо;

     напоїти солодким теплим напоєм( чай, компот, узвар тощо);

     після завершення ситуації обов’язково зафіксувати страх, що минув, відзначити те, що дитина відмінно впоралась, і запевнити , що зараз уже все добре.

Тривалість панічної атаки триває від 5 до 20 хвилин.

2. Дієві вправи для допомоги та самодопомоги в стресових станах.

        Зараз особливої уваги для людини,   в часі напруги та невизначеності в суспільстві набувають такі вміння, як  формування власного способу подолання стресу,  здатність людини бути стійкою до стресу та набуття вмінь  долати труднощі без великих втрат для психічного та фізичного здоров’я.   Важливим також сьогодні є вміння  навчитись контролювати свої емоції.

-         Чи можна самотужки  регулювати свій стресовий стан?-  ТАК!

        Керування своєю стресовою реакцією — це навичка, яку можна й потрібно тренувати. Щоб навчитися саморегуляції, потрібно прислухатись до своїх відчуттів тут і зараз.

-         На що слід звернути увагу? Які основні фізіологічні прояви стресового стану?

В першу чергу слід зосередитись на фізіології. Основними такими ознаками є:

• напруга в тілі;
• дихання часте і поверхневе;
• прискорене серцебиття.

Найбільш дієвими в цьому плані є виконання тілесних і дихальних вправ, що  сприяє відчуттю заспокоєння.

ВПРАВИ для САМОДОПОМОГИ.

        Для того, щоб швидко опанувати свій стресовий фізичний та емоційний  стан  пропонується ряд ефективних вправ. Вони підійдуть як для власного заспокоєння, так і для допомоги учням.

     ДИХАЛЬНІ ВПРАВИ

1. Вправа «ПОВІЛЬНИЙ ВИДИХ» - серцевий ритм уповільнюється (видихніть ротом і потім хвилину подихайте таким чином, щоб видих був довший, ніж вдих).
2. Струсіть із себе напругу так, наче струшуєте змочені  руки, порухайте руками, головою. Ще кілька разів зробіть вдих і довгий видих.
3.  Озирніться навкруги, навіть у тому випадку, якщо приміщення, у якому знаходитеся, вам добре знайоме. Переводіть  погляд з одного предмета на інший, подумки опишіть їхній зовнішній вигляд.
4. Вправа «ТИБЕТСЬКИХ  МОНАХІВ»: глибокий вдих і піднімаємо плечі; гучний видих і опускаємо плечі (повторюємо  так 3-4 рази).

     ВПРАВИ НА ЗМЕНШЕННЯ НАПРУГИ

1. Вправа «Релаксація на контрасті»

  Щоб ефективно зняти м’язове напруження, спочатку треба його посилити.

2. Техніка «Зім’ята кулька»

       Виконайте самі або  запропонуйте дитині намалювати або написати про свої негативні почуття та емоції на аркуші паперу. Після цього результати роботи зім’яти у кульку або навіть розірвати — символічно позбавитись від негативних емоцій.

        Техніка дозволяє вербалізувати почуття та емоції, її можна застосовувати у

ситуації гострої поведінкової реакції, в укритті для нормалізації емоційного

стану дітей.

3. Вправа «Хом’ячок»

        Ця вправа допоможе зняти фізичну та емоційну напругу. Вона дуже подобається молодшим учням, адже вона проста і дуже весела. Запропонуйте дітям зобразити хом’ячка, надувши щічки, після чого попросіть їх повернутися і ляснути себе по щічках, таким чином, випустивши повітря. Повторіть вправу кілька разів. Сміх і веселощі— гарантовано.

Тепер ми знаємо як вплинути на свою фізіологію.

Це навички, яка допоможуть відчути себе краще, незважаючи на обставини.

        Не буває прийомів, які були б ефективними абсолютно для всіх. Комусь легше нормалізувати свій психологічний стан шляхом розслаблення м’язів, декому – шляхом рухової активності. Хтось ліпше використовує можливості уяви, а хтось – абстрактно-логічного мислення. Тому спробувавши методи психологічної саморегуляції, потрібно обрати для себе найефективніший. Як результат, зменшується тривалість негативного впливу стресогенної ситуації, знижується рівень негативного впливу стресу на організм людини.