"Реалізація нових можливостей навчання і виховання шляхом застосування акметехнологій. Науково-дослідницька діяльність як засіб розвитку «акме» вчителя та учня".

Реалізація нових можливостей навчання і виховання шляхом застосування акметехнологій. Науково-дослідницька діяльність

як засіб розвитку «акме» вчителя та учня

Зміст

Вступ

Розділ 1. Реалізація нових можливостей навчання і виховання шляхом застосування акметехнологій

Розділ 2.   Науково-дослідницька діяльність як засіб розвитку «акме» вчителя та учня

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Акмеологічні педагогічні технології – це технології, які, з одного боку, спрямовані на саморозвиток учня згідно його задатків та внутрішньої інтенції в умовах варіативності освітніх програм, а, з другого боку, це технології, спрямовані на досягнення кожним учнем своїх можливих найвищих результатів за умови поєднання зусиль усіх фахівців, які здійснюють педагогічний супровід вихованців: практичних психологів, соціальних педагогів, валеологів, працівників шкільних бібліотек, класоводів, класних керівників, учителів-предметників.

Окрім того акмеологічні технології – це сукупність засобів, спрямованих на розкриття внутрішнього потенціалу особистості, розвитку властивостей і якостей, що сприяють досягненню високого рівня особистісно-професійного розвитку й професіоналізму.

За допомогою акметехнологій організовується і реалізується рух особистості до вершин самореалізації в різних сферах взаємодії.

Акмеологічні технології фахівцями розглядаються як інтегрована система, яка вміщує:

1). Технологію проектування і реалізацію програми професійно-педагогічної підготовки (освітньої програми);

2) технологію управлінн яорганізаційно педагогічними процесами;

3) технологію виховання духовно-морального потенціал у людини;

4) технологію успішного навчання кожного;

5) технологію акмеологічого супроводу педагогічного процесу.

До акмеологічних технологій відносять:

•                  моделюючі технології;
•                  технології життєвого проектування і саморозвитку;
•                  технологію кооперованого навчання;
•                  модульно-тьюторську технологію;
•                  технологіїтсамовиховання, життєвого успіху;
•                  проблемно-пошукову технологію;
•                  технологію продуктивного навчання;
•                  технологію родинного виховання;
•                  технології особистісного зростання, життєтворчості, супроводу морального і духовного саморозвитку особистості.

Кінцевий результат використання акметехнологій–стійка здатність до самостійного вибору, самовдосконалення, самореалізації в мінливих соціокультурних умовах.

У зв’язку з вищевказаним можливості трудового навчання щодо формування продуктивної творчої діяльності виглядатимуть так:

•                  сприяння виявленню та розвитку творчого потенціалу кожного учня;
•                  проведення нестандартних уроків;
•                  проведення індивідуальних творчих робіт за картками та схемами;
•                  створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя;
•                  використання нетрадиційних домашніх завдань;
•                  залучення учнів до виконання творчих завдань: написання казок, складання кросвордів, виготовлення макетів, саморобок  тощо;
•                  проведення творчих конкурсів, виставок творчих робіт;
•                  проведення інтелектуальних ігор, які сприяють розвитку творчого потенціалу;
•                  залучення учнів до розробки та участі в заходах предметних тижнів творчого характеру;
•                  стимулювання продуктивної творчої діяльності через відбір виробів на виставки, покази,демонстрації моделей у Будинку творчості тощо;
•                  занесення обдарованих учнів до інформаційного банку «Талановиті діти школи»;
•                  залучення учнів до підготовки і проведення майстер-класів;
•                  залучення учнів до науково-дослідницької роботи;
•                  залучення учнів до участі в олімпіадах, у роботі МАН.

От же зміни в методиці викладання трудового навчання полягають в  перенесенні акцентів у процесі навчання на особистісно орієнтовану освіту. Мета якої полягає у тому, щоб закласти у дитину механізм самореалізації.

Також має сенс перш за все відійти від традиційного комбінованого типу уроку, застосовуючи різні типи уроків, які дають можливість інтенсифікувати процес трудового навчання.

Розділ 1. Реалізація нових можливостей навчання і виховання шляхом застосування акметехнологій

Для досягнення поставленої мети доречно рухатися різними шляхами, наприклад:

1. Проведення уроків-лекцій, коли у розробці лекційного матеріалу беруть участь самі учні. Використання цієї форми роботи готує міцний грунт для самостійної роботи з додатковою літературою, виховує в учнів потребу поглиблювати знання, повноцінно формувати пізнавальний інтерес до предмета. До того ж, залучення учнів до складання лекційного матеріалу сприяє розвиткові їхніх творчих здібностей.

Окрім того необхідно не просто повідомити учням певну суму знань, а виховати в них можливість мислити, розвивати їх розумові здібності, які переорієнтовують їх пізнавальну активність на логічну, а не механічну пам’ять. Тому на уроках має сенс застосовувати різні активні форми та методи навчання:

а) проблемно-пошуковий метод, який передбачає підвищену активність учнів у процесі навчання (суть проблемного навчання полягає в організації пошукової діяльності учнів, яка починається з постановки запитань, пошуку та розв’язання проблем спочатку за допомогою вчителя, а потім самостійно) - я не пропоную учням готові постулати з теми, а спонукаю їх до вирішення проблемних ситуацій під час підготовки до уроку;

б) обдаровані учні, що проявляють зацікавленість до предмету, отримують можливість заздалегідь обрати тему для дослідницького пошуку, вивчити відповідну літературу, написати доповідь та виступити з нею на уроці-лекції;

в) поряд з проблемними ситуаціями значне місце на моїх уроках займають творчі завдання - вони викликають інтерес у школярів, радість від зроблених на уроці відкриттів, а головне від відкриття своїх можливостей, здібностей, допомагають створити мотиваційну основу для витоків творчої діяльності.

Творчими завданнями, що використовуються на уроках обслуговуючої праці, можуть бути: структурний, функціональний або інтегративний аналіз об’єктів, моделювання і конструювання об’єктів за зразком, розробка або доробка технологічних послідовностей виготовлення виробів, збір необхідної інформації, створення проекту та виготовлення виробів за власним задумом та інші види самостійної роботи школярів.

Такі евристичні, пошукові форми навчальної діяльності учнів забезпечують розвиваючий характер навчання, формують уміння учнів виступати перед аудиторією, розвивають усне мовлення, а головне, дозволяють здійснювати особистісно орієнтовний підхід до учнів. 

2. Використання таких видів практичної роботи, які формують творчу  особистість (виготовлення обладнання, декорацій, костюмів та інших життєво важливих речей для роботи шкільних гуртків, облаштування свят та позакласних заходів, що надає можливості учням у процесі роботи зі справжніми об’єктами або їх моделями не тільки проводити предметний аналіз, синтез, робити узагальнення тощо, а й прививає дітям відчуття відповідальності та самоповаги).

В роботі з дітьми необхідно, щоб результат навчально-трудової діяльності мав суб’єктивну новизну. Тому я використовую на уроках трудового навчання як методи дослідницькі, коли учень розв’язує переважно теоретичні завдання та  заохочується до прояву ініціативи у виконанні програмових завдань (моделювання) тощо, так і методи проектів - коли він, використовуючи набуті знання, розв’язує завдання практичні. Об’єктами дослідження можуть бути літературні джерела, вироби, технологічні процеси, досвід або практична діяльність людей.

Діяльність учнів на уроках трудового навчання передбачає безпосереднє використання знань у практичній роботі. Тому на цих уроках переважає застосування практичних методів (вправи, лабораторні, практичні і дослідницькі роботи), а учень стає суб’єктом педагогічного процесу, виявляє активність у розв’язанні тих чи інших проблем, поступово стає самостійним.

Відомо, що людина, яка створює щось нове, і це нове є для неї суб’єктивно значущим, як у плані його реалізації, так і за своїм психологічним перебігом, творить сучасність. Саме цими ознаками характеризується творчість школяра. Для учня створювані ним продукти є суб’єктивно новими і оригінальними, вони потребують пошуку, думки, є відкриттям. У такому розумінні творчою є така діяльність, яка надає школяру задоволення, збуджує інтерес і є для нього суб’єктивно значущою.

 Творчий підхід властивий особам, які не задовольняються абияким шаблонним розв’язанням важливої для них проблеми, а шукають кращих, нових, мало популярних розв’язань. До виявів такого підходу відносяться:

•                  сміливі й енергійні пошуки допоміжної інформації, добування її з якнайбільшої кількості джерел;
•                  врахування різних точок зору;
•                  розгляд і вивчення багатьох способів розв’язання проблеми;
•                  відсутність страху перед несподіваними способами, які неочевидні для загальної маси.

А так як завданням загальноосвітньої школи на сучасному етапі є виховання активної особистості, здатної рухати культуру вперед завдяки своїй ініціативі, творчій фантазії, творчим здібностям, умінню самостійно вирішувати проблеми, то трудове навчання є одним з основних навчальних предметів, який у значній мірі сприяє формуванню саме такої особистості. Тому під час практичної роботи з учнями 5-7 класів я застосовую методи індивідуальних творчих робіт за картками та схемами, а з учнями старших класів ми виготовляємо речі, які конче потрібні для оформлення різноманітних дитячих розваг, позаурочних заходів тощо.

Також, як показала практика, включення учнів у творчій пошук у процесі виконання лабораторних робіт (наприклад, по вивченню будови і властивостей конструкційних матеріалів) значно активізує пізнавальну діяльність учнів, підвищує їх зацікавленість навчанням, розвиває здібності успішно вирішувати конструкторські та технологічні задачі у процесі розробки та виготовлення різних технічних об’єктів праці.

 Цьому сприяє і використання нетрадиційних завдань (написання казок, складання кросвордів, виготовлення макетів, саморобок, ескізів, моделювання і конструювання об’єктів, створення проекту та виготовлення виробів за власним задумом тощо).

Дуже часто, говорячи про трудове навчання, ми не беремо до уваги те, що саме в шкільній майстерні закладається прихильність до праці, що разом з першими навичками трудової діяльності діти вчаться застосовувати їх у повсякденному житті, розвивають в собі творчі якості: здатність фантазувати, конструювати, шукати і знаходити відповіді з питань устрою та технології створення речей що знаходяться навколо нас. Отже дуже важливо з малечку заохочувати дітей до результативної праці, бо чим більше дитячий труд буде схожий на дорослий, тим він буде цікавішим для дітей.

В процесі навчання дуже часто трапляються ситуації, коли учні без особливого задоволення виконували маленькі зразки виробів і навпаки справжні (дорослі) виконували натхненно та наполегливо.

Зрозуміло, що вироби, відібрані для роботи учнів, повинні відповідати їх віковим особливостям, нормам шкільної гігієни та безпечної праці. Виконати всі ці умови дуже важко. Набагато легше доручити учням робити щось просте, легеньке та нікому не потрібне…

Однак досвід надає можливість стверджувати, що одним з найголовніших стимулів у будь- якій справі є значущість та масштабність задуму.

Тож і дітей тягне в шкільну майстерню, коли в ній звершується щось особливе!

 3. Організація різноманітних форм заліку – масової форми перевірки знань, умінь і навичок учнів з основних питань теми. І тут теж не слід забувати про особистісно зорієнтований підхід до учня.

 Багата уява, політ думки, відкритість розуму – ось які риси притаманні творчому характеру. Той, хто творчо підходить до розв’язання проблеми, виконує набагато більшу розумову роботу, ніж той, хто дотримується усталених і широко відомих способів. Ця робота дає задоволення і хвилює, а сама проблема повністю захоплює людину. Неуспіхи та невдачі рідко коли можуть викликати у такої людини розпач і зневіру, оскільки вже самі пошуки є для неї задоволенням.

І саме тому форми проведення заліку можуть бути різними (бліцопитування, участь в опитуванні учнів-експертів, захист індивідуальних та колективних творчих робіт, проведення  уроків-демонстрацій, конкурсів творчої майстерності, виставок  тощо).

Важливо враховувати ще й основні принципи ставлення до учнів у процесі формування творчого мислення:

•                  створити безпечний психологічний простір;
•                  ставитися до учнів так, ніби вони мають якості, які необхідно розвивати;
•                  без оціночно ставитися до результату роботи школяра;
•                  не казати учню: «У тебе не виходить», «Погано», «Не так»;
•                  розвивати самооцінювання своїх умінь: «А як ти думаєш?», «А тобі подобається?»;
•                  не порівнювати з іншими, а лише із собою;
•                  формуючи творчу уяву, не тільки навчити засвоювати вже досягнуті людством знання, а й створювати нові знання самостійно;
•                  заохочувати до участі у творчих конкурсах, виставках творчих робіт, інтелектуальних іграх;

Саме такі методи оцінки умінь і навичок учнів сприяють розвитку творчого потенціалу, і їх потрібно зробити метою навчального процесу.

4. Організація різноманітної позакласної діяльності учнів (гуртків творчого напрямку, експериментальних студій тощо).

Відомо, що учитель як професіонал протягом років виробляє індивідуальну (авторську) методичну систему, що містить цілепокладання, проектування, використання багатьох відомих дидактичних і виховних методик, уроків, заходів, власні винаходи, ураховує реальні умови роботи з різними категоріями учнів тощо.

Враховуючи все вище сказане я намагаюсь працювати так, що б творчий пошук був присутній не тільки на уроках,  а й в позакласній роботі учнів, що б у будь якій  діяльності вони стикались з вирішенням таких задач, де треба застосовувати  винахідливість та фантазію.

Робота гуртків «Моделювання іграшок-сувенірів» та «Виготовлення сувенірів», який я веду, спрямована саме на втілення реальних, життєво важливих для нашої школи задач – створення декоративно-ужиткових виробів і художніх творів які стануть в пригоді не тільки дітям, а також і ті які можна буде використати для оформлення  різних позакласних заходів.

Гуртківці розробляють ескізи необхідних виробів, конструюють, моделюють та виготовляють ляльок, костюми, вишивки, мережива і багато інших цікавих речей. Крім того, вони з задоволенням залучаються до розробки та участі в заходах предметних тижнів творчого характеру, приймають участь у підготовці та проведенні майстер-класів, виставок дитячої творчості, різноманітних конкурсах та фестивалях.

5. Майстер-класи на уроках та в позакласній роботі.

Майстер-класи як технологія передачі знань від майстра до учнів з’явилась дуже давно, але тоді не використовувалась як самостійна технологія, а була складовою у  загальній системі передачі знань. І лише останнім часом майстер-класи стали самостійною навчальною технологією.

Найчастіше МК використовують під час проведення відкритих творчих заходів. Така публічність призводить до заохочення і активної участі у МК не лише запрошених учасників, а й глядачів, що значно підвищує їх результативність. 

Організовуються міні МК і на уроках трудового навчання під час вивчення з учнями різних технік декоративно-ужиткового мистецтва: вишивання, в’язання, виготовлення м’якої іграшки, ляльки-мотанки тощо.

Застосування в МК нестандартних форм, інтерактивних методів змушує слухачів аналізувати, шукати, конструювати, вибирати оптимальні варіанти, тренуватись у творчості, що під час колективної роботи прискорює процес формування досвіду та професійного вдосконалення.

За осанні роки проведено чимало занять майстер-класів у формі лекцій, бесід, методичних діалогів, практичних занять, тренінгів, які забезпечили належний рівень освоєння досвіду творчої реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського з питань диференціації й індивідуалізації навчання, організації групової роботи, впровадження інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання тощо.

Зазвичай навесні в нашій школі проходять предметні заходи та звітні заходи у межах роботи факультативів та курсів за вибором, і тоді коридори школи перетворюються на величезні майстерні, в яких на радість дітям проходять різноманітні МК. Ці заходи ми організуємо з використанням педагогічної  технології «Діти дітям».

Слухачами майстер-класу бувають не тільки учні нашої школи, але й їх батьки. Мова йде про проведення предметних та позакласних заходів у формі МК на семінарах для батьків.

Так на одному з них, який проходив 07.02.2015р. у межах роботи клубу родинної культури «Берегиня»,   було проведено МК з декупажу. Поруч з батьками сиділи їх власні діти, і саме вони в той час були «майстрами», які робили власну роботу і показували, як треба робити батькам, демонструючи  всі етапи практичної роботи власним прикладом.

Якщо розглядати використання МК в позакласній роботі, а це і робота з гуртківцями, і організація та проведення тематичних та святкових заходів з вихованцями шкільного літнього табору, робота з обдарованими дітьми, то можна дуже вдало використовувати технологію МК. Але в цій роботі я вважаю своїм головним завданням гідно підготувати своїх вихованців до рівня «майстра», бо віддаю перевагу проведенню МК в позакласній діяльності саме учнями (у рамках програми «Діти Дітям»).

Я періодично відбираю серед своїх підопічних учнів-волонтерів та лідерів для організації і проведення учнівських майстер-класів. Зазвичай у кожному класі та групі гуртківців десь приблизно третина учнів, опанувавши якісь вміння, намагаються «повчити» інших – саме це і є ті діти, з яких після окремої індивідуальної підготовки і виходять гарні «майстри». Разом зі своїми вихованцями ми завжди працюємо під девізом «Навчився сам – допоможи навчитись іншому!».

Організація  та проведення майстер-класів надає дитині не тільки можливість продемонструвати свої вміння та навички, а й проявити себе майстром, вчителем, наставником, бути зразком для інших, тобто бути лідером.

А для цього вихованцю потрібно навчитись бути цікавим іншим, впевненим у собі, вільно спілкуватись з тими, кого навчаєш, та бути професіоналом своєї справи.

Результат – велика радість відкриття: Я знаю! Я можу! Я пізнав сам та можу поділитись з іншими!

«Майстрами» можуть стати різні за віком діти і незалежно від загальної шкільної успішності – головне бажання. Окрім того, «майстер» може добре володіти лише якоюсь однією технікою, а моє завдання - організувати умови, при яких він зможе продемонструвати свої вміння.

Напрямок МК залежить від досягнень конкретної дитини. Оскільки тільки тоді, коли вихованець досконало оволодів знаннями та навичками в конкретній справі і психологічно налаштувався, я допомагаю йому організувати та провести МК.

Окрім того, серед цих учнів точно будуть діти-лідери. Такий лідер не тільки сам буде гарним «майстром», а і зможе добре координувати роботу всієї команди. Це особливо важливо, коли ми з учнями  проводимо виїзні МК.

В межах роботи творчої групи «Навчився сам - навчи іншого» (2012-2015) були проведені МК у клуб «Джерело» для дітей з проблемами здоров’я та для хворих дітей з ТЕР центру.

У вересні кожного року нас запрошують на «День відритих дверей» доЗапорізького обласного центру ТТУМ «Грані». Ми готуємо декілька різноманітних майстер-класів і мої «майстри» їх з успіхом проводять.

На таких виїзних МК однаково активно і ефективно працюють і старшокласники, і малеча…

На мою думку, кожна дитина, - це вчений, дослідник, який не просто засвоює одержану інформацію, а висуває власні гіпотези, перевіряє їх на практиці, має свою маленьку наукову теорію, здатний зробити вибір із багатьох варіантів, здатний самостійно створити власний проект, визначити мету своїх досліджень і обов’язково досягти тієї мети.

Вміла організація індивідуальної і групової роботи з такими учнями стимулює прагнення до постійного самоаналізу, пошуку власних оригінальних підходів до моделювання власного досвіду, забезпечує зростання  їх творчої активності.  

Вчителю ж потрібно лише створити умови, при яких кожен учень відчує продуктивним сам процес навчання. А коли йому цього буде замало, то очевидно, що прийшов час займатися науково-дослідницькою роботою.

6. Організація системної підготовки учнів до участі у предметних олімпіадах, різних конкурсах, турнірах,  семінарах, диспутах, конференціях МАН тощо (розробка гнучких індивідуальних програм та методичних рекомендацій щодо роботи з обдарованими дітьми; обговорення і затвердження особистих планів науково-дослідницької роботи учнів; підбір творчих завдань, завдань підвищеного рівня для системної підготовки обдарованих дітей до участі у предметних олімпіадах та різних конкурсах, виступи для молодших школярів, участь у наукових конференціях, марафонах тощо).

7. Розробка діагностичного інструментарію для виявлення дітей  з підвищеними інтелектуальними здібностями.

Як я вже казала вище, головною метою навчально-виховних зусиль школи є розвиток здібностей та, ширше, особистісного потенціалу учня. І навчальний процес є засобом такого розвитку, а не навпаки: здібності та потенціал школяра є засобом для реалізації змісту та діалектичних завдань навчального процесу.

Я розумію, що проблема формування творчої особистості містить багато питань і, передусім, питання про критерії результативності даного процесу, який залежить від багатьох факторів, починаючи від вибору засобів діагностики до врахування можливостей кожного учня. Тому і наважуюся говорити тільки про можливу, а не про остаточну діагностику, хоча окремі показники, потрібні для формування творчої особистості школярів можна встановити з певною точністю:

•            здатність ставити і вирішувати творчі завдання;
•            оригінальність, непередбачуваність, неординарність їх виконання;
•            прагнення виразити свою думку, власний погляд на проблему та шляхи її вирішення;
•            володіння стратегією використання набутих знань, умінь і навичок;
•            уміння самостійно робити висновки;
•            вміння використовувати знання з суміжних галузей;
•            розвинений рівень рефлексії, пов'язаний з якісним перетворенням свідомості;
•            радість як ознака художньої і взагалі духовної творчості;
•            розуміння і визначення гідності кожної людини.

Як бачимо всі критерії взаємопов’язані, носять прогностичний характер і являються стабільними для всіх вікових груп школярів. Вони враховують послідовність і зміни етапів розвитку взаємовідносин особистості із світом та своїх стосунків з іншими людьми.

Щоденне спостереження за дітьми (під час уроків та дозвілля), тестування,  опитування, складання діагностичних карток та іншого діагностичного інструментарію надають можливість для виявлення дітей  з підвищеними інтелектуальними здібностями.

Але цього замало бо цей напрямок потребує подальшого вивчення та розвитку, з залученням фахівців з дитячої психології та педагогіки. Бо чим якісніший діагностичний інструментарій ми зможемо залучати для виявлення дітей  з підвищеними інтелектуальними здібностями тим більших результатів зможемо досягти при втіленні в навчальний процес сучасних акметехнологій.

Розділ 2.   Науково-дослідницька діяльність як засіб розвитку «акме» вчителя та учня

В успішному розв’язанні завдань психологічної і практичної підготовки учнів до життя важливе місце має дослідницька робота. Вона сприяє конкретизації і збагаченню знань з різних тем і предметів.

У процесі дослідницької роботи успішно реалізується принцип зв’язку навчання з життям, з продуктивною працею, в учнів формується і розвивається пам’ять, спостережливість, ініціатива, самостійність, творче ставлення до виконання поставленого перед ними  завдання.

В умовах дослідництва окремі види діяльності набувають для учнів зовсім іншого значення, наповнюються особливим змістом, розкривають суть того чи іншого явища, процесу, що сприяє формуванню в підростаючого покоління матеріалістичного світогляду.

Дослідництво дає змогу повною мірою розвинути творчі здібності учнів, безперервно поглиблювати їх пізнавальний інтерес. У процесі підготовки і проведення дослідів учні приходять до висновку, що без міцних, свідомих знань з основних наук неможливо  досягти високих успіхів працюючи над окремою темою, а це виховує в них свідоме ставлення до навчання.

Науковим керівникам треба розуміти, що дослідницька робота учнів повинна переслідувати навчальну, виховну і виробничу мету. Єдність цих цілей повинна забезпечуватися дотриманням низки педагогічних вимог, таких, як: наукова обґрунтованість теми досліду, творча активність учнів, виховний характер дослідництва, висока значущість дослідів, доступність і чітка організація дослідницької роботи.

Основні етапи дослідницької роботи учнів:

•            визначення і вибір з керівником теми досліду;
•            ознайомлення учнів з методикою дослідницької роботи;
•            розробка  плану дій;
•            збирання,  вивчення і аналіз матеріалу по темі досліду;
•            підбиття підсумків і висновків, складання звіту;
•            виготовлення наочних матеріалів, оформлення наукових і творчих робіт;
•            використання матеріалів дослідів на уроках, конференціях, виставках то що.

Підвищення наукового рівня шкільного дослідництва вимагає особливої підготовки керівника, який організує і спрямовує всю дослідницьку роботу. Він повинен володіти не тільки шкільною програмою, а й бути добре ознайомлений з передовими методами та  прогресивною технологією виконання наукових робіт, добре знати методику  проведення дослідницької роботи та вимоги до її оформлення, тощо.

Максимальне залучення дослідницької діяльності в учбовий процес (на уроках, позакласних заняттях, конкурсах, олімпіадах, конференціях та МАН) має стати дієвим засобом заохочення підлітків до навчання.

Вже понад 10 років в рамках програми «Обдарованість» я займаюсь зі старшокласниками науково-дослідницькою роботою. Зазвичай мої учні захищають свої роботи на кафедрі «Мистецтвознавства», бо більшість з них це вихідці з команди «майстрів».  

І (шкільний) етап конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у МАН ми проводимо у формі майстер-класів, тому що, по-перше, це тренінг з виступів перед великою аудиторією, а, по-друге, це рекламний хід для стимулювання учнів до науково-дослідницької діяльності.

Так  вихованці гуртку  «Моделювання іграшок-сувенірів», на сьогодні, Лук’яненко Катерина та Скрябіна Анна підготували науково-дослідницькі роботи та успішно захистили їх на науковій конференції МАН на кафедрі «Мистецтвознавство».

Лук’яненко Катерина (відмінниця навчання), готуючись до захисту своєї науко-дослідницької роботи «Індійський костюм для виконання храмових танців: трансформація в часі», на основі зібраного матеріалу під моїм керівництвом розробила конструкцію і пошила собі індійський костюм, в якому провела для школярів і молоді серію МК з індійського танцю.

За свою творчу роботу на конференції МАН вона посіла 2 місце.

А Скрябіна Анна (інвалід дитинства) вивчала тему футбольної емблеми.

Її робота «Втілення індивідуального характеру спортивної події в емблемі до і після Євро-2012» зацікавила не тільки членів журі на конференції МАН, а й учнів нашої школи, для яких вона продемонструвала результати своїх дизайн-розробок: витинанки до Євро-2012 та варіанти емблем до Євро-2016, що проходитиме у Франції.

Потім були у неї і інші не менш цікаві теми. І навіть зараз, коли вона навчається в Університеті, вона приходить до школи. Приймає участь у заходах гуртківців, допомагає готувати презентації та проводити МК, виступає з цікавими доповідями…

І все це тому, що дослідницька робота школярів у МАН – важливий компонент розвитку творчої особистості, найсильніша мотивація пізнавального процесу. Систематично зміцнюючись і розвиваючись, пізнавальний інтерес стає основою позитивного ставлення до навчання, має пошуковий характер. Внаслідок його впливу у людини постійно виникають питання, відповіді на які вона сама постійно й активно шукає. При цьому  пошукова діяльність школяра  відбувається із захопленням, він відчуває емоційний підйом, радість від удачі. А науково-дослідницька діяльність у цьому випадку використовується  як засіб розвитку «акме» вчителя та учня.

Для поліпшення роботи з учнями у цьому напрямку було розроблено програму підготовки учнів до участі в науково-дослідницькій конференції в МАН (в межах програми «Обдарованість»).

В нашій школі за останні роки була проведена не одна наукова конференція, і їх переможці приймали участь у районних та обласних конференціях МАН, де мали високі здобутки, а матеріали їх робіт були надруковані в фаховому журналі «Трудове навчання» (останні такі матеріали це: «Облачення священнослужителів: традиції і сучасність»  надрукований в №4 за квітень 2017 р., та «Петриківський розпис як відображення світогляду півдня України»   у №3 за березень 2018,  співавторами в яких були учениці нашої школи Григорьєва Анна та Корякіна Ангеліна).

Для ефективної дослідницької роботи учням потрібно мати особисту зацікавленість до теми, якою їм  запропоновано займатися, тому дуже важливо ретельно добирати не тільки напрямок діяльності, а й саму тему дослідницької роботи, бо вона перш за все повинна бути для учнів стежкою у майбутню професію або хоббі.

І цьогорічна учасниця обласної конференції МАН Корякіна Ангеліна в основу своєї науково-дослідницької роботи поклала саме своє хоббі – любов до петриківського розпису. Розкривши тему своєї роботи «Етноідентичність у сучасному просторі. Використання елементів етносу під час створення фірмового стилю компанії» на прикладі розробки фірмового стилю для власної студії петриківського розпису. І то було дуже цікаво…

Крім того, оскільки пізнавальний інтерес позитивно впливає не тільки на процес і результат діяльності, але й на протікання психічних процесів – мислення, уяви, пам’яті, уваги, що під його впливом набувають особливої активності та спрямованості, тож набуття первісних навичок науково-дослідницької діяльності – це вже серйозна заявка на майбутнє. Уміння школяра працювати з текстом, експериментувати і робити висновки, представляти і захищати свою роботу перед компетентною аудиторією дає можливість відчути  себе винахідником, а, головне, набути досвід дослідження “дорослих” наукових проблем.

Сучасному суспільству потрібні грамотні фахівці, що володіють усіма тими якостями, які здатна закласти діяльність у МАН та участь у предметних олімпіадах, різних конкурсах, турнірах,  семінарах, диспутах, тощо.

Бо сьогодні ні в кого не викликає заперечень, що тільки творча особистість формує творчу людину. Тому засвоєння методів творчості та вміння перевести їх в навчальну площину складають методичний скарб учителя.

На останок можна додати, що запропонована технологія особистісно зорієнтованого навчання аж ніяк не вичерпує всіх питань, пов’язаних з формуванням продуктивної творчої діяльності учнів. Це лише можливий шлях пошуку методів навчання учнів прийомам творчої діяльності на уроках праці.

Зрозуміло, що робота, яку має проводити вчитель, відповідно до оновленого змісту трудового навчання, є незвичною і складною. Адже процес творчості завжди залишався складним і найбільш непередбачуваним явищем людської діяльності. Проте навчати учнів творчій праці може лише вчитель, який не боїться відійти від вивчених напам’ять шаблонів виконавчої діяльності. Тобто вчитель-творець.

Час вимагає змін і змінитись повинен саме вчитель!

Список використаних джерел:

1. Акмеологічна модель ліцею [Електронний ресурс] // УкраїнськийГуманітарнийліцей КНУ імені Тараса Шевченка м. Києва. – К., 2002. – Режим доступу: http://www.uhl-edu.kiev.ua/ukr/technologies/akme_2.html. – Назва з екрана.

2. Педагогікауспіху (досвідстановленняакмеологічноїсистемиліцею). – К. :Гнозис, 2004. – 684 с.

3. Шкільнаакмеологія: для кого й навіщо, абоЩо є міроюдосконалостісуспільства? // Упр. освітою. – 2010. – Верес. (№ 18). – С. 8–11.

4. Шкільнаакмеологія: для кого й навіщо, абоЩо є міроюдосконалостісуспільства? // Упр. освітою. – 2011. – 7 січ. (№ 1). – С. 10–14.

5. Я – людинаосвіти :інтерв’ю з директором ліцею [ГаноюСазоненко з нагодивиходу наук.-метод. посіб. «Акмеологіяшкільноїосвіти» / інтерв’ю провела НаталіяВалентик] // Директор шк. – 2010. – Листоп. (№ 44). – С. 3–5.

6. http://creative.klasna.com/uk/site/problemno-poshukova-diyal.html  

Додатки:

1. Результат роботи вчителів творчої групи «Інновації у профільній школі: роль технології педмайстерні в підвищенні ефективності уроку».

2. «Інновації у профільній школі: роль технології педмайстерні в підвищенні ефективності уроку».

3. Виявлення і розвиток творчих здібностей учнів на уроках праці. Дослідницька діяльність учнів та її вплив на їх подальшу соціалізацію.

4. Майстер-класи на уроках та в позакласній роботі учителя трудового навчання.

5. Нестандартний урок як один із шляхів удосконалення навчального заняття («Трудове навчання» № 5/2010, стор.3 – 8)

6. Дослідницька робота в МАН   («Трудове навчання» № 8/2010, стор.6 – 13)                                    

7. З історії одягу. Національні особливості традиційного одягу японців («Трудове навчання» № 12/2010, стор.32 – 48)

8. Зимові народні свята й обряди («Трудове навчання» №1/2011, стор.45 – 56)

9. Національні костюми і сучасний одяг мешканців Запорізького краю («Трудове навчання» №5/2011, стор.53 – 63)

10. Чарівність індійського танцю («Позашкілля» №4/2013, стор.25 – 26)

11. Індійський костюм для виконання храмових танців: трансформація у часі («Трудове навчання» №9/2016, стор.54 –71)

12. Педагогічна майстерня «Протиріч» («Трудове навчання» №6/2016, стор.4 – 11)

13. Декупаж у декоруванні ужиткових речей («Трудове навчання» № 7/2015, стор.22 – 25)

14. Повір у себе та допоможи повірити іншому («Трудове навчання» № 12/2010, стор.61 – 71)

15. «Облачення священнослужителів православної церкви: традиції та сучасність. Історія розвитку одягу православних священнослужителів. Специфіка виготовлення одягу священнослужителів»  («Трудове навчання» №4/2017, стор.47 – 67)

16. Витинанка - народне мистецтво Польщі  («Трудове навчання» №5/2017, стор.63 – 67)                                            

17. МК з виконання вітальної листівки «WIELKANOC», а для наймолодших книжкової закладинки в техніці польської витинанки(«Трудове навчання» №5/2017, стор.69 – 71)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

18. МК з виконання декоративного панно «Півник» в техніці польської витинанки («Трудове навчання» №5/2017, стор.67 – 69)

19. Петриківський розпис – вид декоративно-ужиткового мистецтва. Майстер-клас      («Трудове навчання» № 2/2018, стор.43 – 49)

20. Петриківський розпис як відображення світогляду півдня України   («Трудове навчання» № 3/2018, стор.41 – 57)

21. Національний заповідник «Хортиця». Популяризація української архітектури та зодчества   («Краєзнавство. Географія. Туризм» № 2/2018, вкладка стор.1 – 8)