Реферат"Формування національної та громадянської самосвідомості учнів на уроках англійської мови"

Красненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Кегичівської районної ради

Харківської області

 

 

 

Формування національної

та громадянської самосвідомості учнів

на уроках англійської мови

 

Учитель англійської мови

Дригайло Алла Олександрівана

 

 

 

 

Кегичівка

2019

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………….....3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади та шляхи реалізації формування національної           свідомості учнів…………………………………………………………….…….6

1.        Пріоритетні напрями громадянського виховання та формування національної свідомості на уроках англійської мови…………………...6
2.        Формування соціокультурної компетенції, як засобу розвитку національної свідомості учнів, методом пошуково-творчих завдань…12

РОЗДІЛ 2. Практичні рекомендації щодо втілення ідеї національної та громадянської свідомості учнів на уроках англійської мови……………...….20

2.1.    Урок у 2 класі «Великдень» (Easter)……………………………………..20

2.2.    Урок у 4 класі «Свята. Різдво.» (Holidays. Christmas.)………………….26

ВИСНОВОК………………………………………………………...……………31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………32

 

ВСТУП

 

Відродження  України  неможливе  без  пробудження  національної  свідомості  українського народу,  насамперед  молоді.  Тому  особливе  занепокоєння  викликає  відсутність  у  більшості молодих людей усвідомлення  себе  як  частини  народу,  співвідношення  своєї  діяльності  з  інтересами нації.

Зарадити  справі  може  створення  такої  системи  освіти,  яка  виховувала  б  національно свідомих  громадян  України.  Повага  до  своєї  Вітчизни  починається  з  рідного  слова, літератури, історії рідного краю.

Великий  український  педагог  К. Ушинський  про  любов  до  своєї  Батьківщини  говорив наступне: «Візьміть,  наприклад,  будь-якого  швейцарця:  він  пише  рідною  мовою, говорить правильно, ясно і чітко, порозмовляйте з ним про Швейцарію, і він здивує твердим і надзвичайно  детальним  знанням  своєї  Вітчизни.  Він  не  тільки  відмінно  знає  її  міста  і містечка,  її  ріки,  джерельця,  її  гори  і  підгір’я,  фауну  і  флору,  а  й  навіть  більш-менш  відомі руїни і пов’язані з ними легенди. Те ж саме помітите ви і в маленьких німців, англійців, а ще більше в американців». Це написано135 років назад, але для України актуально і сьогодні.

На  сучасному  етапі  розбудови  української  держави  важливого  значення  набуває формування  почуття  патріотизму,  національної  самосвідомості  учнівської  молоді  як запоруки  її  активної  участі  в  соціально-економічній  діяльності.  Тому  навчально-виховний процес  у  навчальному  закладі  необхідно  вибудовувати  таким  чином,  щоб  пробудити  в  учнів національні  почуття,  виховувати  в  них  повагу  і  любов  до  свого  народу,  до  його  віковічних моральних  та  духовних  здобутків,  а  також  самоповагу  й  гордість  за  свою  Батьківщину,  і  на цій основі формувати суспільно значущі особистісні риси громадянина України: національну свідомість,  духовність,  трудову  активність,  морально-етичну,  фізичну,  екологічну  і  правову культуру. Адже національне виховання включає в себе кілька складових:

Актуальність даної роботи визначається кардинальними перетвореннями нашого суспільства, які сприяють утвердженню пріоритету загальнолюдських, гуманістичних цінностей, формуванні національно-патріотичних почуттів, актуалізації гуманітарних знань (Закон України «Про освіту», Державна національна програма «Освіта», Національна доктрина розвитку освіти). В сучасну еру інформації та комунікації набуває особливої актуальності поєднання проблем гуманітаризації освіти та розвитку соціокультурних і духовних якостей особистості – суб'єкта виховання.

 Сьогодні у молоді розширюються можливості для засвоєння загальнолюдських цінностей, відкриваються нові шляхи знайомства з іншими народами і культурами, реалізуються спільні освітні проекти і програми, зростає мобільність учнів, що сприяє розв'язанню завдань реформування національної системи освіти та її поступовій інтеграції у міжнародний освітній простір. За умови трансформації українського суспільства і формування нової парадигми освіти – особистісно орієнтованого навчання – підвищується роль іноземної мови як джерела знань про країну та світ, статус навчального предмета «Іноземна мова», головною метою якого має стати розвиток в учнів здатності до міжкультурної комунікації.

Одним із пріоритетних завдань навчання іноземних мов являється формування в учнів комунікативної компетенції, важливим складником якої виступає соціокультурна компетенція, що передбачає наявність знань про національно-культурні особливості країни, мова якої вивчається, про норми мовленнєвої та немовленнєвої поведінки її носіїв і вміння будувати свою поведінку відповідно до цих особливостей і норм. Тим самим сучасна концепція мовної освіти робить важливий акцент на необхідності не обмежувати вивчення іноземної мови її вербальним кодом, а формувати у свідомості учня «картину світу», притаманну носієві цієї мови як представнику певної культури й певного соціуму, і відбувається цей процес з опорою на знання національно-культурних особливостей рідного народу.

 

Актуальність проблеми виховання та становлення особистості в умовах поліетичного освітнього середовища зумовила вибір теми роботи: «Формування національної та громадянської самосвідомості учнів на уроках англійської мови».

 

 Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес з англійської мови у загальноосвітній школі.

 

Предмет дослідження: організаційно-педагогічне забезпечення формування національної та громадянської свідомості учнів при вивченні англійської мови.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та представити практичні рекомендації механізму формування національної та громадянської самосвідомості учнів в навчально-виховному процесі на уроках англійської мови.

Завдання даної роботи, які одночасно є завданнями з реалізації на уроці мети формування повноцінної особистості, здатної до іншомовного спілкування і в той же час особистості, гідного носія системи цінностей власного народу:

1. Вивчити історичні, теоретичні та методичні основи проблеми.
2. Обґрунтувати теоретичні засади щодо застосування існуючих здобутків з питань формування стійкої громадянської позиції при вивченні англійської мови.
3. Дослідити стан сформованості національної свідомості своїх учнів та визначити основні чинники орієнтації на відродження національної гідності, патріотизму, громадянської свідомості.
4. Узагальнити методику реалізації системи навчально-виховних завдань щодо формування національної свідомості в учнів на уроках англійської мови.

Методи дослідження, які допомагають у досягненні поставленої мети і є рекомендованими для роботи на уроці, можуть бути такі:

• опрацювання наукових джерел з методики навчання іноземної мови та суміжних з нею наук;
• теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження;
• наукове спостереження процесу навчання;
• аналіз педагогічного досвіду на основі спостережень за процесом навчання та виховання;
• аналіз програм і підручників;
• узагальнення і систематизація результатів педагогічного дослідження.

Практичне значення дослідження полягає в опрацюванні етапів і методів формування національної та громадянської самосвідомості молоді, у розробці конспектів уроків з англійської мови, дидактичного матеріалу, який може знайти застосування в практиці вчителя, студентів під час педагогічної практики.

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

Теоретичні засади та шляхи реалізації формування національної свідомості учнів

1.1. Пріоритетні напрями громадянського виховання та формування національної свідомості на уроках англійської мови

Одним із пріоритетних напрямків виховної роботи в сучасній школі є громадянське виховання – процес формування свідомого громадянина, людини з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

Головна мета громадянського виховання – це підготовка молоді до життя у громадянському демократичному суспільстві, у взаємопов'язаному світі, визнання та прийняття цінностей, що виступають головними, визначальними для нашого суспільства, це формування громадянської позиції у кожного учня. Процес розвитку і формування громадянина – це процес розвитку особистості, в якій органічно поєднуються високі моральні чесноти, громадянська зрілість, патріотизм, професійна компетентність, активність, творчі начала, почуття обов’язку й відповідальності перед суспільством, перед Батьківщиною.

Згідно з Концепцією громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності вчителям необхідно вирішити систему завдань:

• формування національної свідомості, належності до рідної землі, народу;
• визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини;
• виховання почуття патріотизму, відданості в служінні Батьківщині;
• формування соціальної активності особистості на основі таких соціальних умінь, як готовність узяти на себе відповідальність, здатність до спільного життя і співпраці в громадянському суспільстві, здатність до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей;
• формування працелюбності особистості, відповідальності за свої дії;
• уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства;
• виховання негативного ставлення до будь-яких форм насильства;
• утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість;
• усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її громадянською відповідальністю;
• формування політичної та правової культури засобами громадянської освіти, яка дає знання про політичні системи і владу на всіх рівнях суспільного життя, про закони та законодавчі системи;
• розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особисту позицію в тих чи інших питаннях, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дій та вчинків.

Серед критеріїв і результатів громадянського виховання неабияке місце посідає громадянськість особистості, яку складають моральна, політична та правова культура, почуття власної гідності, внутрішньої свободи і, водночас, вболівання за суспільні ідеали, за пріоритети держави, благо свого народу і його дружні взаємини у світовому співтоваристві.

Громадянськість – духовно-моральна цінність, світоглядна і психологічна характеристика особистості, що визначає її обов’язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною, це реальна можливість втілення в життя сукупності соціальних, політичних і громадянських прав особистості, її інтеграція в культурні й соціальні структури суспільства.

Громадянське виховання потребує додержання принципів:

• гуманізації та демократизації, які означають рівноправність учасників виховної взаємодії, їх взаємоповагу, діалогічність, відкритість до сприймання громадянських цінностей: щирості, доброти, справедливості, доброзичливості, милосердя;
• самоактивності й саморегуляції, які сприяють розвитку суб’єктивних характеристик, формують здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень, вироблення громадянської позиції, почуття відповідальності;
• системності, що передбачає гармонійне вживання нових якостей у структурі особистості;
• комплексності й міждисциплінарної інтегрованості, які передбачають поєднання навчального й виховного процесів, зусиль різних інституцій – сім’ї, школи, громадських спілок, дитячих, молодіжних самодіяльних об’єднань;
• наступності та безперервності, які полягають в етапності виховання, на кожному з яких ускладнюються й урізноманітнюються зміст і напрями розвитку утворень, які становлять цілісну систему громадянських чеснот особистості;
• культуровідповідності, що означає єдність громадянського виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну спільність, наступність і спадкоємність поколінь;
• інтеркультурності, в основі якого лежить інтегрованість української та загальнолюдської культури. Полягає у забезпеченні передумов для формування особистості на національному ґрунті, її відкритості для інших культур, ідей та цінностей. Лише така особистість здатна зберігати національну ідентичність, бо усвідомлює національну культуру як невід’ємну складову культури світової.

Ідеї громадянського виховання завжди були актуальними для педагогічної еліти України. Такі відомі українські діячі, як В.  Антонович, М.  Драгоманов, М.  Грушевський, Б.  Грінченко, А.  Макаренко, В.  Сухомлинський звертали увагу у своїх роботах на особливе значення формування громадянської свідомості підростаючої особистості. Так, наприклад, М. Грушевський у своїй книзі "На порозі нової України" пише про ідеал розбудови української незалежної держави. Головне місце у цьому ідеалові посідає образ громадянина України, його громадянських доброчинностей, національної свідомості. Без сумніву, в цьому політичному заповіті є багато такого, над чим варто замислитися й нашому сучаснику. М.  Грушевський підкреслював, що виховання у громадян почуття обов'язку перед Батьківщиною – це найвищий стимул громадянського життя, який має об'єднати весь народ в одному пориві.

Вивчення та обґрунтування проблеми громадянського виховання школярів стало основним в педагогічній спадщині В.  Сухомлинського. Процес виховання громадянина педагог розглядав як такий, що поєднує в собі формування громадянської свідомості (думок, ідеалів, переконань), громадянських почуттів (громадянської совісті, суспільного обов'язку, почуття господаря країни, готовності і бажання приносити користь суспільству), а також практики громадянської поведінки. "Я завжди прагнув до органічної єдності громадянських думок, почуттів і діяльності, щоб почуття, переживання знаходили свій вияв у благородних вчинках, у праці для людей, для суспільства, для Вітчизни", – писав він у своїй книзі "Народження громадянина", де формування громадянськості розглядається на основі людяності та гуманізму. Першочерговою умовою формування рис громадянина педагог вважав організацію емоційно насиченого, діяльного життя школи, розвиток громадянської активності кожного учня в контексті діяльного життя шкільного колективу. Справжнє громадянське виховання, на думку В. Сухомлинського, у процесі навчання починається там, де думка надихає, пробуджує й утверджує прагнення до морального ідеалу.

Ефективність громадянського виховання залежить від спрямованості навчально-виховного процесу, провідна роль в якому належить предметам соціально-гуманітарного циклу, чільне місце серед яких посідає іноземна мова.

Так як одним із головних завдань громадянського виховання є розвиток патріотизму, з яким органічно поєднується національна самосвідомість громадян, на уроках англійської мови величезна увага приділяється формуванню почуття громадянської гідності, національного світогляду молоді, вихованню любові до Батьківщини, поваги до її національних героїв та історичного минулого, культурних цінностей, звичаїв, обрядів та символіки, культивуванню кращих рис української ментальності, розвитку самобутності кожної особистості. Таку можливість учасники навчального процесу отримують під час вивчення тем "Свята і традиції", "Подорож", "Рідне місто/село", "Україна". У виконанні цього складного завдання учителеві можуть допомогти навчальні посібники "Click on Ukraine" (В.  Еванс, Л.  Калініна, І.  Самойлюкевич)," Britain and Ukraine: Across Cultures" (Л.  Калініна, І.  Самойлюкевич)," Speak English with Pleasure" (Н.  Тучина, Т.  Меркулова, В.  Кузьміна)," Ukraine: a cultural reader" (А.  Полупан, В.  Полупан, А.  Махова) та навчально-методичні матеріали про відомих особистостей, в яких гідне місце відведено національній культурі, українським традиціям, знанням історії, географії, економіки, реаліям літератури, мистецтва.

Значне місце у вихованні патріотичних почуттів посідають позакласні заходи: вечори англійської мови, тижні англійської мови, свята. Вони сприяють громадсько-патріотичному самоусвідомленню, адже в процесі проведення таких заходів відбувається процес включення учнів в активну творчу діяльність, спрямовану на вивчення історії Вітчизни, її культурної спадщини, усвідомлення кожною дитиною своєї причетності до життя свого народу, усвідомлення себе часткою національної спільноти, носієм національних цінностей. Дитина вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє, відчуває відповідальність перед своєю країною.

Слід зазначити, що всі заходи громадянського змісту повинні опиратись на знання, здобуті на уроках, поглиблювати та поширювати їх, адже тільки на ґрунті знань формуються стійкі переконання і відповідні стереотипи поведінки та дій. Вони повинні логічно продовжувати урочну роботу, мати певну систему, враховувати принципи послідовності та доступності, бути цікавими. Якщо в процесі їх проведення струмуватиме учнівська творчість, самостійна ініціатива самовираження, якщо кожен учасник співпереживатиме, відчуватиме від участі задоволення, то поставлена мета буде досягнута.

Важливе місце у громадянському вихованні посідає правове виховання. Українська національна символіка (Герб, Прапор, Гімн) демонструє єдність держави і нації, політичну, економічну і національну незалежність України, використовується в навчальному процесі учителем англійської мови, щоб прищепити школярам повагу до державних символів, викликати в них почуття гордості за єдину суверенну державу, активізувати почуття захищеності, юридичної, моральної і політичної дієздатності.

Формування правової культури тісно пов'язане з вихованням політичної культури. Політична освіченість включає знання про типи держав, політичні організації й інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему країн світу. Ці знання учні здобувають під час вивчення тем "Україна", "Великобританія", "Англомовний світ і Україна". На уроках англійської мови вони ще раз переконуються в необхідності державотворчих процесів у поєднанні з розбудовою громадянського суспільства, усвідомлюють необхідність відстоювати свої політичні інтереси, вчаться повазі й толерантному ставленню до політичних поглядів інших людей.

Ще один важливий напрямок громадянського виховання – це утвердження гуманістичної моралі. Важливими моральними цінностями, які визначають громадянську поведінку особистості, є доброта, увага, чуйність, милосердя, совість, чесність, правдивість, свобода, рівність, справедливість, повага і любов до своїх батьків, толерантність, гідність, працелюбність, відповідальність та інші. Ці якості визначають культуру особистості. Сформованість цих моральних норм полегшує сприймання школярами правових норм, які в свою чергу сприяють глибшому усвідомленню моральних істин. Моральність особистості стимулює соціально цінну поведінку, застерігає від правопорушень. Уроки англійської мови є одним із інструментів становлення особистісних якостей людини, його соціальних і духовних орієнтирів.

Окрім цього, саме на уроках англійської мови ми маємо чудовий шанс звернути увагу і на культуру спілкування, яка є одним з вирішальних чинників у налагодженні соціальних контактів. Висока культура спілкування – це гармонія знань, комунікативних і морально-психологічних можливостей, які залежать від інтелектуально-культурних здібностей особистості, що перебувають у стані взаємодії. Нині зростає роль морально-психологічного чинника в спілкуванні, оскільки моральність у контексті спілкування є виміром, який визначає поведінку людини, її ставлення до співрозмовника, манеру говорити, включає в себе її внутрішню потребу до здійснення моральних дій та вчинків.

Компоненти морального здоров'я особистості виконують вищу регулюючу функцію у процесі формування навичок спілкування. Високий рівень моральної культури спілкування надає людині можливості не тільки свідомо та систематично долати негативні риси свого характеру, а й гуманізовувати стосунки з іншими.

Невід’ємною часткою громадянського є полікультурне виховання, яке охоплює вивчення різноманітних культур, виховання поваги до представників усіх культур, не зважаючи на расове, етнічне походження, сприйняття взаємозв’язку та взаємовпливу загальнолюдського, національного компонентів культури в широкому значенні. Англійська мова, яка є мовою інтернаціонального спілкування, сама по собі об’єднує національні спільноти. Знання ж культури країни, мова якої вивчається, розширює кругозір учнів.

У дітей формуються такі загальнолюдські цінності, як глибше усвідомлення своєї культури, поважне ставлення до чужої. Ознайомлення з культурою країни, мова якої вивчається, відбувається шляхом порівняння з традиціями та звичками свого народу. Таким чином, відбувається своєрідний діалог культур вустами школярів: порівнюючи життя закордонного однолітка зі своїм, життя своєї країни з реаліями життя за кордоном, учні виділяють загальне та специфічне, що сприяє об'єднанню, зближенню, розвитку розуміння і доброго ставлення до тієї чи іншої країни, її людей, традицій та звичок.

Громадянська культура включає бережливе ставлення до природи, що є справою як внутрішньодержавною, так і міжнародною. Це ставлення виявляється в особистій причетності й відповідальності за збереження й примноження природних багатств, у виробленні вміння співіснувати з природою, в усвідомленні особливостей і основних екологічних проблем навколишнього середовища. Робота по вихованню громадянської культури в цьому напрямку проводиться під час вивчення тем "Подорож", "Природа і погода", "Природа і навколишнє середовище", "Навколишній світ".

Результативність громадянського виховання на уроках англійської мови у великій мірі залежить від вибору методів роботи, серед яких пріоритетна роль належить активним, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, розвиток ініціативи й творчості учнів, підвищення їхньої активності, актуалізацію комунікативного потенціалу, формування критичного мислення, когнітивних, нормативних та поведінкових норм, вміння міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, аналізувати проблеми, робити власні висновки, набувати вмінь та навичок адаптації, захищати свої інтереси, поважати інтереси та права інших, самореалізовуватись, брати участь у громадському житті.

До прийомів, що сприяють громадянському вихованню учнів на уроках англійської мови, можна віднести колективні форми взаємодії, у тому числі слід назвати групову і парну види роботи. Саме в групах і парах проходить обговорення тієї чи іншої проблеми, саме у взаємодії з оточуючими дітьми складаються певні погляди на життя і формується світогляд.

Наступним ефективним прийомом роботи у згаданому вище напрямку є рольова гра, яка також є формою колективної взаємодії. Однак у цьому разі кожен учень вже несе індивідуальну відповідальність за своє рішення. В той самий час у рольовій грі зазвичай попередньо обговорюється траєкторія поведінки учасників у певній ситуації. В результаті використання даного прийому роботи також доречно запровадити етап рефлексії у тому, щоб учні змогли проаналізувати необхідність та ефективність тієї чи іншої моделі поведінки. Звісно, багато в чому рольова поведінка визначається мовним матеріалом, але моральна спрямованість також впливає на варіант поведінки.

Крім вище згаданих методів, доцільно використовувати також і традиційні: бесіди, дискусії, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою. Всі вони допомагають вводити підростаюче покоління в систему цінностей демократичного суспільства, що передбачає формування в нього основ громадянської культури.

1.2. Формування соціокультурної компетенції, як засобу розвитку національної свідомості учнів, методом пошуково-творчих завдань

Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури», мовний компонент «Іноземна мова») передбачається, що розвиток учнів реалізується в процесі оволодіння ними досвідом творчості, пошукової діяльності, усвідомлення явищ як своєї, так і іншої дійсності, їх подібності та розбіжності. Передбачається подальший розвиток в учнів:

• мовленнєвих здібностей, а саме – фонетичного та інтонаційного слуху, мовної здогадки, імітації, логічного викладення власних думок тощо;
• інтелектуальних і пізнавальних здібностей, а саме – різних видів пам’яті (слухової й зорової; оперативної та тривалої), уваги (довільної й мимовільної), уяви тощо;
• готовності вступати в іншомовне спілкування;
• готовності до подальшої самоосвіти в галузі володіння іноземною мовою.

У процесі оволодіння різними аспектами іншомовного спілкування освіта учнів засобами іноземної мови передбачає:

• усвідомлення ними суті мовних явищ, іншої системи понять, через яку може сприйматися дійсність;
• розуміння особливостей свого мислення;
• розробка своїх власних способів навчальної роботи;
• залучення до діалогу культур (іншомовної та рідної);
• оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається (лінгвокраїнознавство, країнознавство);
• вміння вчитися самостійно (працювати з довідковою літературою, тлумачними словниками, знаходити інформацію в Internet тощо).

Досягнення визначених цілей навчання іноземної мови можливе за умов взаємопов’язаного навчання мови і культури народу-носія цієї мови, а також активної комунікативно-пізнавальної діяльності учня як суб’єкта навчання.

 Як зазначено в Державному стандарті, основний зміст мовного компоненту «іноземна мова» полягає у формуванні комунікативної компетенції, яка складається з трьох основних видів: мовленнєвої, мовної та соціокультурної.

Формування національних почуттів учнів найоптимальніше реалізується в розрізі соціокультурної компетенції, оскільки виховання дітей здійснюється через систему особистого ставлення до культури народу, мова якого вивчається, і процес оволодіння цією культурою, а також усвідомлення себе як носіїв культури власного народу.

Соціокультурна компетенція складає сукупність фонових і країнознавчих знань, моделей мовленнєвої та немовленнєвої комунікативної поведінки, володіння певним соціокультурним мінімумом, а також вмінням і навичками їх практичного використання під час іншомовного спілкування в діалозі культур. Країнознавчі знання – це знання з історії, географії, економіки, державного устрою та культури країни. Лінгвокраїнознавчі знання – знання особливостей мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування. Спираючись на ці визначення та зміст соціокультурної компетенції, слід відзначити, що ефективним методом формування національної та громадянської свідомості учнів на уроках англійської мови є пошуково-творчі соціокультурні завдання.

Пошук на уроці передбачає:

• самостійна робота зі словниками, довідниками, газетами та журналами;
• проведення аналогій між поняттями;
• вибір конкретної інформації з тексту;
• збір інформації та її опрацювання;
• дискусія з метою виявлення певної точки зору;
• проектна робота;
• рольова гра;
• пошук найкращої ідеї в результаті мозкової атаки;
• пошук в Internet.

Вивчення англійської мови передбачає обов’язкове вивчення культурної спадщини інших країн. Не дивно, що саме на цих уроках існує небезпека акцентуації на чужих культурах при нехтуванні власної. В сучасному світі, коли всі культури інтегруються, ми не повинні втрачати свої власні цінності та унікальну самобутність. Отже, для дотримання «рівноваги» в навчанні, практичне застосування пошуково-творчих соціокультурних завдань можливе  на тому етапі вивчення базового матеріалу, коли здійснюється вдосконалення набутих знань та практичне їх застосування. Коли є напрацювання з певної теми, опрацьований базовий текст, виконані різнопланові завдання, тоді найдоцільнішим буде пошукова робота, порівняння спадщини двох культур, зіставлення з наступною систематизацією.

Країнознавчі соціокультурні завдання пропонуються учням на уроках англійської мови з урахуванням їхніх вікових та психологічних особливостей у початковій, середній та старшій школах.

У початковій школі засобами вербальної наочності під час вивчення англійської мови є вірші, казки, оповідання, на матеріалі яких учні виконують пошукові та творчі дії, тобто знаходять відсутню або нову інформацію для паралельного опрацювання в рольових іграх, драматизації чи проектній роботі.

Вже на другому-третьому році навчання англійській мові на уроках позакласного читання учні починають знайомитися з культурою мови, що вивчається. Окрім читання, перекладу, драматизації окремих уривків учні одержують завдання порівняти ту чи іншу англійську казку, її героїв з наявними в рідній мові еквівалентами. Через розбіжності деталей в схожих творах в українській та англійській літературі діти пізнають несхожість світосприйняття, менталітету, культури двох народів. Зрозуміло, що керівну роль в цьому зіставленні, порівнянні бере на себе вчитель на даному етапі навчання.

Ще одним завданням пошуково-творчого характеру для молодших школярів є робота з прислів’ями та приказками, які з’являються в межах кожної окремої теми в 3-4 класах. Дослівний переклад, пошук українських прислів’їв-еквівалентів, порівняння способів вираження однієї і тієї ж думки різними шляхами сприятиме формуванню соціокультурної компетенції учнів на ранньому етапі навчання англійській мові.

Вже в початковій школі учні починають знайомитися з інформацією країнознавчого характеру при вивченні таких тем, як «Свята», «Місце проживання», «Хобі». Завданням соціокультурного характеру є порівняння способу життя, відпочинку українців та англійців.

Для середньої та старшої школи пошуково-творчі соціокультурні завдання спираються на такі види вербальної наочності, як краєзнавчий текст, уривок з автентичної статті, художній текст тощо. На цій основі учням пропонується знайти більш детальну інформацію про соціокультурні явища, творчо опрацювати її в реальних іграх, дискусіях і проектній роботі.

 

Робота з країнознавчим матеріалом.

У середній школі розвиток соціокультурної компетенції переходить в нову площину: учні не тільки отримують інформацію, знайомляться, вивчають. Вони порівнюють різні аспекти країнознавства: географія, історія, тісно пов'язані з ними питання культури, традиції та звичаї різних народів, говорять про стереотипи нашого сприйняття.

Дуже доречним є використання діаграми Вена, коли учні порівнюють одне й теж явище в різних країнах.

 

 

Наприклад, під час вивчення теми «Різдво в Англії» учні порівнюють традиції святкування цього свята англійцями та українцями. Тому вони пишуть в лівому колі ключові слова (наприклад, January,7, 12 dishes, didukh, kolyadkas, etc.). Після роботи із текстом учні заповнюють праве коло інформацією про Англію (December,25, carols, turkey etc.). Потім учням пропонується проблемне питання: «Що спільне?». Після обговорення заповнюється середня частина діаграми (one of the most important holidays, family gathering, traditional dishes, songs, etc.). Aбо проблемне питання можна обговорити до читання тексту. Тоді після читання тексту учні, по-перше, перевіряють свої передбачення щодо спільного, по-друге, вони можуть вже вказати, чім Різдво в Англії відрізняється від того самого свята в Україні і заповнити інформацією друге коло.

Опрацьовуючи матеріал з теми «Економіка англомовних країн», учням пропонується поєднати запропонований матеріал підручника з пошуково-творчим матеріалом з економіки рідного краю. Учням пропонується завдання для роботи в мікрогрупах: поговорити з представниками різних сільських установ і зібрати матеріал про соціально-економічний розвиток села. Контроль цього завдання здійснюється шляхом використання фронтальної технології інтерактивного навчання. У даному випадку можливе застосування прийому під умовною назвою «Мікрофон».

«Мікрофон» надає можливість кожному учню висловитися швидко по черзі, передаючи уявний мікрофон наступному учаснику. Говорити має право лише той, хто тримає мікрофон. У підсумку пошуково-дискусійної роботи діти висловлюють свою думку й отримують таким чином додаткову інформацію.

Одним з прикладів практичного застосування технології «Карусель» може бути такий: під час вивчення підтеми «Шлюб. Родина.», маючи певні напрацювання з теми, враховуючи вміння висловлюватися про особливості англійського весілля, учням було поставлено завдання: дослідити традиції місцевого весільного обряду і порівняти святкування цієї події в наш час і в давнину. Як варіанти різних шляхів вирішення поставленого завдання учням було запропоновано:

• розпитати рідних;

• відвідати сільську бібліотеку;

• ознайомитися з особливостями орнаменту весільного рушника.

На уроці під час використання «Каруселі» учні сідають у два кола: зовнішнє і внутрішнє.

Зовнішнє коло – рухливе. За сигналом вчителя учасники зовнішнього кола пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета – пройти все коло, виконуючи поставлені завдання. А завдання таке: учасники внутрішнього кола – представники Англії, а зовнішнього – жителі нашого села, кожен з яких повинен донести певну інформацію з даної теми. Після завершення циклу учасники внутрішнього кола об’єдналися в мікрогрупи по три-чотири особи і сформували певну думку з даного питання, після чого представник групи озвучив результати мозкової атаки.

 

Робота з автентичним матеріалом.

У зв’язку з введенням соціокультурного компоненту вивчення англійської  мови, гостро постає проблема автентичності мовного середовища. Остання досягається за допомогою застосування оригінальних текстів як одиниці спілкування. Знайомлячись із інформацією країнознавчого та культурологічного характеру, учні засвоюють особливості іншої культури й аналізуючи їх, вчаться краще розуміти власну культуру.

Але  не  лише тексти (читання, аудіювання) можна використовувати  як автентичний  матеріал. Застосовується велика  різноманітність інших  матеріалів: газети, квитки, афіші, етикетки, рекламні  проспекти  з  туризму  та  інше. Це допомагає  створювати  життєві  ситуації, вирішувати проблеми з різних сфер спілкування (учбово-професійна, побутова, торгово-комерційна, спортивна, сімейно-побутова  та ін.). Їхня  специфіка  полягає  в  тому, що  вони  забезпечують  спілкування  з  реальними  предметами.

Мовне середовище є головним джерелом для навчання усного мовлення. За відсутності мовного середовища таким джерелом виступає текст, друкований чи аудитивний. Досвід свідчить, що на сучасному етапі найважливішим моментом у розвитку будь-якого виду мовленнєвої діяльності, і усного мовлення зокрема, є використання автентичних текстів, як друкованих, так і аудитивних, з оригінальних навчальних посібників.

Великі можливості закладені у змісті навчального матеріалу, який пропонують різні джерела: твори англійської та американської літератури, періодика, підручники Longman, Oxford University Press, Express Publishing, Macmillan тощо.

Доречно залучати до навчального процесу матеріали, що відображають культурно-історичні зв’язки англомовних країн та України. Наприклад, англійська та американська поезія із зацікавленістю сприймається у поєднанні з українськими перекладами, виконаними відомими поетами.

Оскільки метою навчання іноземних мов є формування та розвиток комунікативної культури, краще практикувати навчання школярів у групі. Це може бути робота в парах або великих мікрогрупах залежно від мети та завдання. Працюючи в групі, учні допомагають один одному, підтримують один одного, разом шукають певну інформацію з різних джерел, презентують спільну роботу, переживають за партнера, порівнюють свій власний рівень володіння мовою.

 

Уроки позакласного читання.

Формування соціокультурної компетенції на уроках літератури Англії та США має на меті збагатити лінгвістичні, прагматичні, естетичні та культурологічні знання учнів про країну мови, що вивчається. На цих уроках учні не тільки знайомляться з культурою країни, але й шляхом порівняння вирізняють особливості її національної культури, а це сприяє вихованню школярів у дусі «діалогу культур». При цьому залучення автентичних текстів, творів підвищує мотивацію навчання. Як відомо, мотиваційна сфера має у своєму складі кілька аспектів, а саме: ідеали та ціннісні орієнтації, інтелектуальні потреби та пізнавальні інтереси.

Використання художніх текстів сприяє пробудженню пізнавальних інтересів: школярі знайомляться з невідомими фактами з життя країни, і це стимулює їх інтерес до англістики в цілому. Працюючи з художнім твором, учні усвідомлюють, що вони звертаються до того джерела, яким користуються і носії мови.

Знайомство з літературою підвищує практичну та виховну цінність вивчення англійської мови. Адже читання художніх творів не лише вимагає відомостей про культуру, спосіб життя країни мови, що вивчається, але одночасно стає важливим джерелом цих відомостей. За допомогою класичних творів Англії та США, які давно здобули всесвітнє визнання, учитель має змогу сформувати в учнів один з аспектів соціокультурної компетенції.

Окремо потрібно сказати про такий важливий аспект соціокультурної компетенції, як знання культурної спадщини Великої Британії, особливо її літератури, яка поєднує і мову, і історію, і культуру країни. Взагалі, в культурі будь-якої країни існує такий шар, без знання якого неможливо зрозуміти її носіїв. Перш за все, це фольклор як відбиток колективної свідомості та підсвідомості народів, а також класичні твори письменників, що серйозно вплинули на розвиток менталітету носіїв мови, якою ці твори написані.

 

Проектна робота.

У старшій школі пошуково-творчі завдання ускладнюються за рахунок більш значних соціокультурних проблем у вигляді дебатів, диспутів, проектної та дослідницької робіт.

Проектна робота передбачає складніші навчальні дії, опрацювання додаткової літератури і, по можливості, екскурсії у контексті вивчення заявленої теми.

Метод проектів як засіб формування соціокультурної компетенції учнів на уроках з англійської мови  можна визначити як сукупність пошуково-дослідницьких, проблемних, творчих прийомів, що використовуються в процесі викладання англійської мови в школі та забезпечують покращення рівня мовленнєвої підготовки учнів і поглиблення знань про історію та культуру англомовних країн. Використання методу проектів сприяє підвищенню інтересу учнів до самостійного пошуку та вивчення матеріалу країнознавчого характеру, підвищення рівня знань з теми проекту та рівня мовленнєвої компетенції, розкриттю творчого потенціалу школярів і підсиленню індивідуальної і колективної відповідальності за конкретну роботу.

Організація проектної діяльності складається з підготовчого, основного та заключного етапів. На підготовчому етапі відбувається планування вчителем і всіма учасниками власної роботи над проектом. Основний етап передбачає самоорганізацію роботи в мікрогрупі, тобто планування роботи без участі вчителя (розподіл обов’язків між членами мікрогрупи, встановлення термінів виконання завдань, визначення форм і порядку звітності тощо). Кінцевою метою заключного етапу виступає презентація (захист), аналіз і оцінювання проектної діяльності.

На підготовчому етапі доцільно дотримуватися таких рекомендацій: 1) вчитель разом з учнями визначає характер майбутньої роботи, її мету та тему (завдання вчителя полягає в консультуванні учнів, допомозі у формулюванні теми проекту тощо); 2) школярі мають бути ознайомлені з суттю проекту та основними етапами його проведення; 3) стимулювання активної участі молоді в розробці проекту, обговорення його деталей, що сприяє підвищенню в учнів мотивації до набуття необхідних знань та навичок соціокультурного характеру.

На основному етапі використання методу проектів рекомендовано наступне: 1) розподіл учнів на групи має носити «змішаний» характер (не можна об’єднувати в одну групу тільки учнів з високим рівнем знань або низьким); 2) всі члени групи мають брати активну участь у розподілі обов’язків та виконанні завдань проекту; 3) важливу роль має відігравати толерантне ставлення кожного учасника до іншої культури та позиції членів інших груп.

На заключному етапі проектної роботи відбувається презентація (захист) та оцінювання проекту. Під час представлення результатів виконаної роботи кожна група презентує свій проект не більше 10-15 хвилин; під час презентації учні використовують демонстраційні матеріали, які сприяють кращому сприйняттю змісту повідомлення; у презентації проектів беруть участь усі члени групи, що є переконливим свідченням роботи кожного з членів групи над проектом.

Оцінювання виступає важливою складовою аналізу проектної діяльності. Під час оцінювання необхідно дотримуватися наступних рекомендацій: 1) оцінювання має передбачати інтерпретацію рівня навчальних досягнень учнів; 2) оцінювання має бути справедливим і рівним; 3) оцінювання має заохочувати учнів до активної участі в навчальному процесі й до самооцінювання.

Успішність виконання учнями проекту соціокультурного характеру визначається за допомогою таких критеріїв: а) завершеність (відповідність зібраної інформації поставленій меті); б) зрозумілість (логічність і послідовність розміщення інформації); в) інформативність (достовірність інформації, наявність ключових фактів); г) доказовість (різноманітність джерельної бази проекту); ґ) наочність (використання технічних засобів навчання під час підготовки та презентації проекту); д) характер представлення проекту (активність кожного учасника, естетичність оформлення презентації тощо).

Важливу роль у визначенні ефективності проектної діяльності щодо формування в учнів вмінь і навичок у цілому та соціокультурної компетенції зокрема відіграє оцінювання учнями самих себе. Критеріями оцінювання учнями власної проектної діяльності можуть бути: відповідність поставленої мети завданням; самостійність у створенні проекту; оригінальність розв’язання проблеми; повнота розкриття змісту проекту в презентації.

Метод проектів є одним з найбільш ефективних методів навчання іноземної мови, оскільки його використання спонукає учнів до проведення самостійної пошуково-дослідницької, творчої діяльності.

РОЗДІЛ ІІ

Практичні рекомендації щодо втілення ідеї національної та громадянської свідомості учнів на уроках англійської мови

2.1. Урок у 2 класі «Великдень» (Easter)

Тема. Великдень (Easter)

Мета: практикувати всі види мовленнєвої діяльності, ознайомити з новими  лексичними одиницями;

розвивати інтелектуальні та пізнавальні здібності, слухову й зорову пам'ять, увагу, вчити працювати в парі, формувати почуття гордості за свою сім’ю, розвивати соціокультурну компетенцію;

виховувати дбайливе ставлення до членів своєї родини, культуру співбесіди, виховувати інтерес до культури інших народів.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: картки з зображенням свят та їх атрибутів, плакат на тему «Великдень», картки зі словами.

Procedure

I. Introduction

1. Greeting

Good morning, good morning,

good morning to you!

Good morning, good morning

I’m glad to see you!

2. Aim

The topic of our lesson is:

1	E	g	g			1	4
2	A	n	n
3	S	t	a	r		2	5
4	T	o	p
5	E	a	r			3	6
6	R	u	l	e	r

 

3. Warming up

1. Team game. Divide the class into two teams. Hold up a picture (use the winter holidays pictures), or draw a picture on the board.

 

 

(Birthday, New Year, Christmas, St. Valentine’s Day, Easter, Independence Day)

A pupil from one team says the word. If it is correct, that team wins a point. If the pupil does not know the word, the other team can try to say the word to win a bonus point.

II. Main part

1. Presentation

1). Look, match and say

 

the Easter Bunny

Easter eggs

the Easter basket

 

a paska

an Easter greeting card

an Easter present

 

1	2	3
4	5	6

 

Revise the structures “this is — these are” and “that is — those are”. Translate the structures into Ukrainian if necessary. Then give the examples using the new words and show the pictures: “This is a paska (show the picture of a paska to the pupils). These are Easter eggs (show the pictures or real Easter eggs to the pupils).”

Then take the picture of a paska to the door. Come back to your table. Point at the picture and say, “That is a paska.”

Do the same with the eggs: “Those are eggs.”

Ask the pupils to describe other pictures using the structures. Ask the pupils to stick pictures to the board and when they come back to their places describe them.

2. Practice

1). Work in pairs.

Read the instruction. Pupils listen.

“Work in pairs. Ask and answer.”

• How do you celebrate Easter? – We bake paskas.
• Do you… (paint Easter eggs)? – Yes, we do.

Pupil A reads a question. Pupil В gives an answer.

Then they swap roles.

Stick the pictures of the new words to the board and ask some questions about the pictures.

Explain the word combination “Easter Bunny”.

2). Listen and sing.

Hot cross buns

Hot cross buns! Hot cross buns! One a penny, Two a penny, Hot cross buns!

Give them to your daughters, Give them to your sons, One a penny, Two a penny, Hot cross buns!

 

Read the title of the song. Translate it and explain in their native language what “hot cross buns” mean and when British people cook them. Compare with a paska and kulich.

Explain the word “penny”.

Read the lines of the song. Pupils listen and repeat.

Pupils read the poem one by one.

 

3. Reading and writing

 

1). Read, guess and write.

Ask the pupils to look at the pictures.

1 stars	2 spots	3 stripes

 

Explain the words “stars”, “spots” and “stripes” using the pictures.

Ask questions about the Easter eggs: “What colour is the Easter egg Number 2? Which Easter egg is small? Which Easter egg has got stars (stripes)?”

Ask the pupils to read the sentences.

1. Kim’s Easter egg hasn’t got spots.

2. Jane’s Easter egg is big.

3. Tom’s Easter egg hasn’t got stars.

4. Ann’s Easter egg is not the small egg.

5. Alex’s Easter egg has got stars on it.

Pupils read and point at the right egg in the picture.

Then you can ask the pupils to write the sentences using possessives.

(If you want to save time, write the sentences with the gaps on the board.)

2). Choose and say.

Ask the pupils to read the sentences individually and choose the correct answers.

1. … my Easter present.

A. These are        B. They are        C. This is

2. Jane … a present. She is sad.

A. can’t               B. isn’t               C. hasn’t got

3. Bill … go to the party. He is ill.

A. can’t               B. isn’t               C. hasn’t got

4. We want to celebrate Helen’s birthday … the weekend.

A. in                    B. on                  C. at

Read the pairs of sentences. Explain to the pupils how the second sentence can help to choose the correct answer.

Draw the pupils’ attention to the singular and plural subjects and objects. Check the answers. Correct the wrong answers.

Key: 1. C. 2. C. 3. A. 4. C.

 

 

3). Listen and read.

 

scratch	stretch	splash	strip	throw
scream	street	splice	spring	thrive
scrub	strap	splay	sprint	three

 

Read the drills. Draw the pupils’ attention to the vowel combinations and letter combinations at the end of the words.

Do choral and individual repetition.

III. Summing up

1. Homework

Draw a picture of an Easter Bunny or an Easter egg.

2. Summarizing

1) Ask the pupils to describe Easter Day.

2) Ask them to describe an Easter egg.

2.2. Урок у 4 класі «Свята. Різдво.» (Holidays. Christmas)

Тема. Свята. Різдво. (Holidays. Christmas)

Мета: повторювати вивчені лексичні одиниці та конструкції, вчити застосовувати знання у стандартних ситуаціях;

розвивати вміння монологічного і діалогічного мовлення, вміння читати з метою повного розуміння змісту тексту, формувати навички писемного мовлення;

виховувати повагу до традицій своєї країни та країни, мова якої вивчається.

Тип уроку: формування навичок і вмінь.

Обладнання: картки із завданням для гри, картки із завданням для читання, ілюстрації «Christmas», завдання-кросворд для письма.

Procedure

I. Introduction

1. Greeting

T.:  Good morning, children! Take your seats, please.

 I’m glad to see you.

 How do you do?

2. Aim

T.: Our today’s topic is “Holidays”. We will talk about Christmas in Great Britain. You will compare celebrations in Great Britain and Ukraine. (show two pictures):

 

3. Warming up

Game “Jigsaw Sentences”

(Divide the form into two-four groups. Pupils get game-cards.)

T.: Look at the set of sentences. Each group has to make up questions and find the answers. Then you have to read the questions and answer.

 

Make up questions and find the answer.
When did you have What holiday Were you happy What presents	did you get? when you got a lot of presents? do you like most of all? your birthday party?
I like Christmas most of all. I had it last Sunday. I got a toy car and a box of sweets. Yes, I was very happy.

 

Key:

1.When did you have your birthday party? 2.What holiday do you like most of all? 3.Were you happy when you get a lot of presents? 4.What presents did you get?

B. I had it last Sunday.   A. I like Christmas most of all. D. Yes, I was very happy.   C. I got a toy car and a box of sweets.

 

II Main part

1. Check on homework

Pupils show their own illustrations and ask each other about favourite holidays.

2. Reading (Text “Merry Christmas”)

T.: Look at this illustration. We read the text “Merry Christmas”.

Merry Christmas

As you know people in Great Britain celebrate Christmas on the 25^th of December. In Ukraine Christmas Day is the 7^th of January.

Let’s talk about the way the English people celebrate this holiday. It’s a very happy holiday for them. Some days before Christmas they send greeting cards to their relatives and friends. They usually buy Christmas cards or make them.

The English people also bring a Christmas tree to their homes and decorate it with toys, sweets and other things.

On Christmas Eve the English people put their presents under the Christmas tree. The children hang their stockings above their beds. At night Santa Claus comes and puts presents into their stockings.

1) Pre-reading activity.

a) Vocabulary

T.: Listen and repeat the words: Christmas, celebrate, greeting cards, decorate, Christmas Eve, stocking.

b) Talk

T.: Answer the questions.

- When do we celebrate Christmas in Ukraine?

- Do we send greeting cards to our relatives and friends?

- When and where do we put our presents?

- Do you like Christmas?

Pupils answer, then they can make up different stories about Christmas in Ukraine. (Example: We celebrate Christmas on the 7^th of January. We send greeting cards to our relatives or friends. We put presents under the Christmas tree.)

2) Reading.

(Pupils read the text by themselves)

3) Post-reading activity.

a) T.: Take the cards. Read the sentences. Find out if the facts are true or false.

Mark the sentences true (T) or false (F). Correct the false ones.
	1. English people celebrate Christmas on the 7th of January.
	2. People celebrate Christmas on the 7th of January in Ukraine.
	3. People send presents to their relatives and friends.
	4. They don’t have Christmas tree at home.
	5. On Christmas Eve children put their presents under the Christmas tree.
	6. At night Santa Claus comes and put presents into the stockings.

Key: 1F, 2T, 3F, 4F, 5F, 6T.

b) T.: Answer the questions (using the text).

1. When is Christmas day in Great Britain? In Ukraine?

2. Is it a happy holiday?

3. What do people do some days before Christmas?

4. How do the English people decorate a Christmas tree?

5. Where do they put their presents?

6. Who comes at night?

7. What do English children do on Christmas Eve? Why?

c) T.: Agree or disagree with the statements using the model.

Model: The English people celebrate Christmas on the 24^th of December. – No, they don’t. It’s not true. They celebrate Christmas on the 25^th of December.

They have stuffed turkey on Christmas. – Yes, they have. It is true. They have stuffed turkey on Christmas.

1. The Ukrainian people celebrate Christmas on the 24^th of December.

2. The English people don’t like the holiday of Christmas.

3. On Christmas Eve the English people put their presents into their stockings.

4. Father Christmas usually comes at night.

5. The English people decorate a Christmas tree on the New Year.

6. They send greeting cards to their relatives and friends.

d) Speaking.

T.: Let’s talk about Christmas in Great Britain and Ukraine. Let’s compare the ways we celebrate this holiday. One group will tell about this holiday in Ukraine, the other group will tell about Great Britain. The words on the blackboard will help you. One of you will represent your country and then you are going to ask him different questions about his country.

Words on the board: celebrate in December (January), send greeting cards, a Christmas tree, decorate with, put the presents, stockings, Santa Claus.

3. Writing

T.: Find 10 words to the topic “Christmas” in the given letter-box. Then write these words into your copy-books.

D	E	C	O	R	A	T	E	A
B	S	T	O	C	K	I	N	G
D	E	T	F	C	H	I	C	Y
C	H	R	I	S	T	M	A	S
L	J	E	L	T	K	M	R	A
A	Q	E	P	A	N	O	O	N
U	E	V	E	R	W	X	I	T
S	P	R	E	S	E	N	T	A
S	P	A	R	T	Y	D	S	B

 

III Summing up

1. Homework

Make up two dialogues to the topic “Christmas”.

2. Summarizing

T.: Do you like Christmas? Why?

How do celebrate Christmas in your family? (pupils answer one by one)

ВИСНОВОК

 

Безперечно, сучасна молодь потребує готовності до життя у відкритому європейському суспільстві, соціальної активності, громадянської компетентності, усвідомлення своєї ролі в житті та впевненості в тому, що вона може позитивно впливати на зміни в соціумі. На вирішення цієї проблеми спрямована робота всіх ланок суспільства, перш за все – освітньої системи. Проблема громадянського виховання школярів знаходиться в центрі уваги всіх вчителів, які поступово спрямовують підростаючу особистість до вибору громадянських цінностей, стимулюють її бажання самовдосконалюватись, готують її до повноцінного життя у громадянському демократичному суспільстві.

Центральне місце в педагогічному процесі має посісти формування здатності учня до участі у міжкультурній комунікації. Це особливо актуально тепер, коли інтеграція народів, мов та культур дійшло високого рівня. Гостро постала проблема виховання терпимості до культур, пробудження інтересу та поваги до них, подолання в собі почуття роздратування від недостатності певних культурних знань, несхожості різних культур. Саме це і спричиняє загально увагу до проблем міжкультурної комунікації.

 За умов розширення контактів та інтеграції до світового співтовариства фонові знання та уявлення про історичні, соціокультурні, політичні, економічні та соціальні тенденції набувають особливого значення. Кожний соціум володіє специфічною, характерною тільки для нього картиною світу, що відповідає його фізичним, духовним, соціокультурним, технологічним проблемам.

Мета навчання іноземній мові – формування таких молодих особистостей, які сприймають себе не лише у ролі представників однієї певної культури, але і в ролі громадян світу, що усвідомлюють свою значущість і відповідальність у глобальних загальнолюдських процесах, що відбуваються в Україні та світі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бондарь М.В. Англійська мова. Дидактична мозаїка: збірник/ М.В. Бондарь, О.В. Бондарь. – Харків: Ранок, 2003. – 255с.;

2. Бочко О.В. Формування національної свідомості, честі і гідності молодих українців засобами філологічних дисциплін [Електронний ресурс]: доповідь, 2002. – Режим доступу: khpetl.edu.kh.ua;

3. Гандзя І.В. Англійська мова 2 клас: навч. посіб./ І.В. Гандзя. – Харків: Основа, 2013. – с. 113-114;

4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти,  затверджений постановою Кабміну від 23.11.2011 №1392 [Електронний ресурс]: документ, 2011. – 11 с. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/...standart/

5. Довгополова Я.В. Лінгвокраїнознавство як компонент професійної підготовки майбутніх вчителів [Електронний ресурс]: доповідь, 2012. – 32 с. – Режим доступу: foreign-languages.karazin.ua;

6. Ельбрехт О.М. Англійська мова. Методичний посібник для вчителів: навч. посіб./ О.М. Ельбрехт. – Харків: Ранок, 2003. – 3 с.;

7. Казачінер О.С. Свята англомовних країн: навч. посіб./ О.С. Казачінер. – Харків: Основа, 2009. – 40 с.;

8. Климишина Н.А. Усі уроки англійської мови. Перший клас: посібник/ Н.А. Климишина. – Харків: Основа, 2012. – 71 с.;

9. Кузнєцова А.С. Англійська мова: практичний довідник/ А.С. Кузнєцова. – 3-є вид., зі змінами. – Харків: Весна, 2010. – 3 с.;

10. Маслова Н.І. Країнознавство США. Полікультурність: метод. посіб./ Н.І. Маслова, Н.О. Бутковська. – Харків: Основа, 2008. – 9 с.;

11. Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 1-4 класи. – Освіта, 2012.;

12. Несвіт А.М. Англійська мова 2 клас: підручник/ А.М. Несвіт. – Київ: Генеза, 2012. – с. 106-113;

13. Полозюк Ж.О. Англійська мова: навч. посіб./ Ж.О. Полозюк. – Харків: Ранок, 2006. – с. 87-93.;

14. Соціокультурна та соціолінгвістична компетенція учнів на уроках іноземної мови [Електронний ресурс]: стаття. – Режим доступу: ksenstar.com.ua;

15. Ткаченко Т.В. Впровадження елементів національного виховання на уроках англійської мови як засіб розвитку інноваційної особистості [Електронний ресурс]: посібник, 2008. – 7 с. – Режим доступу: urlicey.dp.ua;

16. Цимбал О.М. Проектна технологія в основній та старшій школі в процесі викладання англійської мови. Критичне мислення. Громадянська освіта: навч. посіб./ О.М. Цимбал. – Харків: Основа, 2008. – 4 с.;

17. Шляхи реалізації виховної мети на уроках іноземної мови [Електронний ресурс]: стаття. – Режим доступу: znvk67.zp.ua;