Реферат на тему «Програми боротьби з бідністю в різних країнах»

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра економічної теорії

 

 

 

 

 

 

 

Р Е Ф Е Р А Т

з дисципліни «Економіка і бізнес»

на тему: «Програми боротьби з бідністю в різних країнах»

 

 

 

 

Виконала здобувач вищої освіти IV курсу

 факультету математики та інформатики, групи МІ-41

Пишняк Аміна Петрівна

Перевірила: ст. викл. Лукомська О.І.

 

 

 

 

Рівне 2025

 

 

План

1.Історія і розвиток соціальної політики боротьби з бідністю

1.1. Закон про бідних 1834 року в Англії: умови і наслідки

1.2. Програми громадських робіт у США в 1930-х роках

1.3. Еволюція підходів до соціальної підтримки в XX столітті

 2. Проблема бідності в сучасному світі та її соціальні наслідки

2.1. Статистика і масштаби бідності у світі

2.2. Соціальна бідність: причини і прояви

2.3. Феномен суб’єктивного зубожіння і його вплив на суспільство

 3. Соціальна держава як інструмент подолання бідності

3.1. Визначення та історія поняття «соціальна держава»

3.2. Передумови і умови виникнення соціальної держави

3.3. Критика соціальної держави і вплив економічних криз

 4. Особливості соціальної політики в Україні та приклади з інших країн

4.1. Соціально-економічний стан України у порівнянні з іншими країнами

4.2. Проблеми офіційної статистики доходів та реальне зубожіння населення

4.3. Історичний досвід США у подоланні бідності: програми допомоги під час Великої депресії.

5. Висновки

6. Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

         Проблема бідності та безробіття залишається однією з найактуальніших у сучасному світі. Вона зачіпає мільйони людей, призводить до соціальної напруги, зниження якості життя і загрожує стабільності суспільства. Історично питання боротьби з бідністю розвивалося разом із розвитком державних інститутів та соціальних програм. Від жорстоких робітних будинків Англії XIX століття до масштабних програм громадських робіт і сучасних соціальних політик — держава завжди намагалася знайти ефективні способи підтримки найбільш уразливих верств населення.

         Сучасні соціальні держави відіграють ключову роль у пом’якшенні наслідків безробіття і бідності, впроваджуючи механізми соціального захисту, страхування, освіти і охорони здоров’я. Водночас, економічні кризи та зміни у світовій економіці ставлять під сумнів традиційні моделі соціальної політики і вимагають нових підходів.

         Цей реферат присвячений аналізу історії та розвитку соціальної політики у боротьбі з бідністю, характеристиці сучасних проблем безробіття і соціального захисту, а також огляду стану цієї проблематики в Україні на фоні світових тенденцій.

1. Історія і розвиток соціальної політики боротьби з бідністю

1.1 Закон про бідних 1834 року в Англії: умови і наслідки

    У 1834 році в Англії був прийнятий черговий Закон про бідних, що став одним із ключових нормативних актів для регулювання допомоги нужденним. Закон передбачав направлення бідняків у робітні будинки — установи, які мали жорсткий напівтюремний режим. Умовою перебування у цих будинках була обов’язкова робота на користь добродійних товариств та парафій, які їх утримували. Такі заходи мали на меті знизити навантаження на державний бюджет і дисциплінувати бідних, але в реальності призводили до дегуманізації людей, що зверталися по допомогу. Цей закон був спробою систематизувати соціальну допомогу, але при цьому значно обмежував права нужденних і посилював їхню соціальну ізоляцію.

1.2 Програми громадських робіт у США в 1930-х роках

     В умовах Великої депресії в 30-ті роки ХХ століття у США вперше були впроваджені масштабні програми громадських робіт. Вони дозволили тимчасово забезпечити роботою велику кількість безробітних, що дозволило знизити соціальне напруження і частково пом’якшити наслідки економічної кризи. Програми також мали додаткові позитивні ефекти — сприяли розвитку інфраструктури, охороні навколишнього середовища та підтримці соціальних служб. Цей досвід став прикладом активного втручання держави у боротьбу з безробіттям і показав, що соціальні заходи можуть мати як економічний, так і соціальний ефект.

1.3 Еволюція підходів до соціальної підтримки в XX столітті

      Протягом ХХ століття у багатьох країнах світу соціальна політика зазнавала значних трансформацій. Після Другої світової війни концепція соціальної держави стала базовою моделлю для багатьох країн Європи та світу. Вона передбачала активну участь держави у забезпеченні матеріального добробуту громадян через соціальне страхування, медичне обслуговування, освіту та інші сфери. Водночас у 1970–80-х роках соціальні моделі стали піддаватися критиці з боку неоконсерваторів, які стверджували, що державне регулювання економіки є менш ефективним, ніж ринкові механізми. Проте, незважаючи на критику та економічні кризи, більшість розвинутих країн зберегли основні інститути соціального захисту.

2. Проблема бідності в сучасному світі та її соціальні наслідки

2.1 Статистика і масштаби бідності у світі

       Проблема бідності в сучасному світі залишається надзвичайно гострою. За даними Світового банку, на початку XXI століття близько 1,5 мільярда людей проживали на суму, еквівалентну одному долару на день. Це свідчить про масштабність і глибинність глобального зубожіння, особливо у країнах, що розвиваються. Бідність позначається не лише недостатністю матеріальних ресурсів, але й обмеженим доступом до базових соціальних послуг, таких як охорона здоров’я, освіта, житло. Внаслідок цього відбувається зниження якості життя, зростання соціальної нерівності і загроза соціальній стабільності.

 

2.2 Соціальна бідність: причини і прояви

      Соціальна бідність — це явище, пов’язане не лише з економічними факторами, а й із соціальною ізоляцією, втратою соціальних зв’язків та можливостей. У первісному суспільстві бідність проявлялася через голод і відсутність ресурсів, але не мала класового розшарування. Сучасна соціальна бідність породжується нерівністю, економічними кризами, нерівномірним розподілом доходів і недостатністю соціального захисту. Вона посилює почуття несправедливості і підриває довіру до інститутів влади. Крім того, бідність має вплив не лише на фізичне здоров’я, а й на психологічний стан людини, викликаючи стреси, депресії та інші психоемоційні проблеми.

2.3 Соціальні наслідки безробіття та бідності

     Безробіття і бідність тісно пов’язані між собою, оскільки втрата роботи призводить до зниження доходів і зростання вразливості. Соціальні наслідки безробіття включають не лише економічні труднощі, але й зниження рівня життя, зростання злочинності, погіршення стану здоров’я та соціальну дезадаптацію. В умовах масового безробіття можуть виникати конфлікти, протестні настрої, що ставить під загрозу стабільність суспільства. Тому державна політика спрямована на створення робочих місць, підтримку зайнятості та соціальну інтеграцію безробітних.

3. Соціальна держава як механізм боротьби з бідністю та безробіттям

3.1 Поняття та історія виникнення соціальної держави

      Соціальна держава — це форма державного устрою, в якій держава активно бере на себе відповідальність за соціальний захист громадян, підтримку їхнього матеріального добробуту та забезпечення рівних можливостей. Поняття «соціальна держава» з’явилось у першій половині XIX століття, а після Другої світової війни було закріплене в конституціях багатьох європейських країн. Вона передбачає систему соціального страхування, підтримку сімей, охорону здоров’я, освіту і зайнятість.

3.2 Основні функції та інструменти соціальної держави

    Соціальна держава виконує функції збереження стабільності, попередження соціальних конфліктів, підтримки найбільш вразливих груп населення. Вона використовує такі інструменти, як державні соціальні витрати на освіту, медицину, соціальне страхування, трансфери та субсидії, програми громадських робіт, заходи з працевлаштування. Витрати на соціальні потреби у розвинутих країнах становлять значну частку ВВП — у США це понад 30%, у країнах ЄС — до 50% бюджетних видатків.

3.3 Критика та виклики соціальної держави в сучасних умовах

   З кінця 1970-х років у багатьох західних країнах посилилася критика соціальної держави, особливо з боку неоконсерваторів. Основні зауваження стосуються неефективності державного регулювання економіки, надмірного патерналізму та формування залежності громадян від соціальних виплат. Економічні кризи 1970–80-х років, а також глобалізація сприяли зменшенню темпів росту соціальних витрат та пошуку нових моделей соціального захисту. Проте основні надбання соціальної держави — соціальне страхування, захист і партнерство — збереглися.

 

4. Стан боротьби з бідністю та соціальними проблемами в Україні

4.1 Соціально-економічна ситуація в Україні

      Після розпаду СРСР Україна зіткнулася з великими соціально-економічними викликами, що значно погіршили становище значної частини населення. Показники бідності в Україні за багатьма параметрами гірші, ніж у країнах Центральної і Східної Європи, що раніше мали соціалістичний устрій. За даними вибіркових опитувань у рамках дослідження «Новий барометр демократії», в Україні висока частка працюючих громадян, які не отримують заробітної плати (16%), що суттєво перевищує середні показники інших країн (5%). Більшість населення часто відмовляє собі у базових товарах, таких як їжа (52%) і одяг (66%), що свідчить про високий рівень матеріальної нестачі.

4.2 Проблеми офіційної статистики і феномен «суб’єктивного зубожіння»

     Визначити реальний рівень бідності в Україні ускладнює явище «суб’єктивного зубожіння» — коли люди відчувають себе біднішими, ніж це показують офіційні дані. Економіст Євген Головаха вважає, що офіційні статистичні дані не відображають реальний стан через приховування доходів, а також через високу частку витрат на харчування в структурі споживання. Висока питома вага витрат на продукти харчування — це прямий індикатор бідності, що позначається і на фізичному, і на психічному здоров’ї населення.

4.3 Соціальні наслідки бідності в Україні

    Бідність в Україні веде не тільки до погіршення матеріального становища, а й має глибокі соціальні наслідки: зростання захворюваності, збільшення кількості соціально вразливих груп, погіршення демографічних показників, підвищення рівня злочинності та соціальної нестабільності. Відсутність достатнього соціального захисту і механізмів підтримки підсилює відчуття безвиході і викликає масову міграцію, що в свою чергу погіршує ситуацію.

Висновки

     Проблеми безробіття і бідності залишаються одними з найважливіших викликів для сучасного суспільства. Історичний досвід свідчить, що соціальна держава, яка бере на себе відповідальність за добробут громадян, може ефективно зменшувати соціальну нерівність і забезпечувати стабільність. Проте кризи та виклики, що з’явилися наприкінці XX століття, змусили переглянути роль держави і впровадити нові підходи до соціального захисту.

     В Україні рівень бідності залишається високим, а соціальна політика потребує подальшого удосконалення і адаптації до сучасних умов. Особливу увагу слід приділяти розвитку інфраструктури соціальної допомоги, підвищенню ефективності програм зайнятості та захисту вразливих груп. Важливо також покращити якість та прозорість статистичних даних для об’єктивної оцінки проблем і розробки дієвих рішень.

     Таким чином, боротьба з бідністю і безробіттям — це комплексне завдання, яке потребує скоординованих зусиль держави, громадянського суспільства і міжнародних організацій для забезпечення гідного рівня життя кожного громадянина.

Список використаних джерел

 1. Світовий банк. Світовий розвиток: Дані про бідність. – 2002.

 2. Головаха Є. Суб’єктивне зубожіння як феномен кризової свідомості / Є. Головаха // Соціологія. – 200X. – №X. – С. XX-XX.

 3. Соціальна держава: історія, теорія, практика / За ред. І. Петрова. – К.: Наукова думка, 2010. – 320 с.

 4. Новий барометр демократії: звіт про соціально-економічне становище країн Центральної і Східної Європи. – 2015.

 5. Офіційні статистичні дані США, ФРН, Великобританії щодо державних соціальних витрат (1938–1993).

 6. Закон про бідних 1834 року (Велика Британія).

 7. Програми громадських робіт у США в 1930-х роках: історичний огляд. – Журнал «Економіка і суспільство», 2001.

 8. Соціальна політика в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку / Автори: І. Коваль, О. Іваненко. – Київ, 2018.

 9. Критика соціальної держави: неоконсервативні підходи / Публікація у журналі «Політика і суспільство», 1990.