Реферат на тему"Використання сучасних форм і методів на уроках зарубіжної літератури"

Зміст

 

Вступ

1. Сучасні тенденції викладання зарубіжної літератури в школі

2. Методика використання інноваційних форм і методів навчання на уроках зарубіжної літератури

3. Застосування сучасних інформаційних технологій при викладанні зарубіжної літератури в школі

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність дослідження. Думка про те, що уроки зарубіжної літератури вирізняються з-поміж усіх інших навчальних предметів, не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків учнів. На сучасному етапі вивчення літератури значну роль відведено вихованню серйозного, вдумливого читача — людини з розвиненим критичним мисленням, здатної оцінювати себе і навколишній світ, що не можливо без формування базових якостей особистості, розвитку її активного начала. Одже, однією з актуальних проблем сучасної методики зарубіжної літератури є проблема вдосконалення процесу навчання на уроці.

Сучасний урок літератури – це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті раніше знання під час опанування нового змісту предмета, засвоює практичні дії, формує світогляд, самостійність, активність, творче мислення, це урок, який побудований з урахуванням вимог сучасної освіти і відповідає завданням виховання юної особистості в дусі культури миру, злагоди і творчої співпраці.

Розробкою інноваційних технологій у методиці викладання зарубіжної літератури займаються Н. Волошина, О. Ісаєва, В. Кізенко, Ю. Ковбасенко,                        Л. Богдан, О. Куцевол. Класифікацією та характеристикою сучасних методів та прийомів займалися В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремінь, В. Луговий,                             О. Сухомлинська, В. Шадріков та інші.

Сьогодні урок літератури має бути не просто змістовним: знання, що отримують учні, мають бути не тільки науково обгрунтовані, а й особистісно значущими для них, оскільки література - це наука і мистецтво, що впливає на формування духовного світу людини.

Головною умовою ефективності сучаного уроку є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. Таким чином, сучасний урок літератури вимагає переосмислення пріоритету певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності, серйозної підготовки викладача.

Будувати повноцінний сучасний урок літератури – означає насамперед орієнтуватися на сучасного учня, враховуючи його інтелектуальний рівень, духовні потреби.

Мета роботи: обґрунтувати теоретичні та практичні аспекти використання сучасних форм і методів навчання на уроках зарубіжної літератури.

Відповідно до мети роботи були окреслені такі завдання:

•                   здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури за досліджуваною проблематикою;
•                   охарактеризувати сучасні тенденції викладання зарубіжної літератури в школі;
•                   проаналізувати методику використання інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури;
•                   на прикладі власного досвіду роботи розкрити застосування деяких сучасних інформаційних технологій при викладанні зарубіжної літератури в школі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сучасні тенденції викладання зарубіжної літератури в школі

 

У «Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті визначається: «Ідеал виховання – гармонійно розвинута, високоосвічена, соціально активна і національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, здатна до саморозвитку, самовдосконалення» [12].

Виховання такої особистості є першочерговим завданням сучасної школи. Велику роль у цьому відіграє викладання світової літератури, покликане не тільки давати знання, але й різнобічно виховувати і розвивати особистість.

Україна останнім часом орієнтується на європейську та світову спільноту, а її освіта на Європейський і світовий освітній простір. Як наслідок цього, наша держава чим далі більше орієнтується на освітні стандарти, країн учасниць Болонського процесу. Саме зараз ми входимо до Європейського співтовариства, а не навпаки, тому українська освіта повинна враховувати європейські вимоги, стандарти і тенденції, зокрема - прагнення до технологізації освітнього процесу, в тому числі до використання інноваційних педагогічних технологій.

Світова література у контексті сучасної педагогіки створює сприятливі передумови для залучення учнів до скарбниці світової культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької та загальної культури. Та слід зазначити, що для сучасного учня урок світової літератури давно вже став не просто формою організації навчання, а передусім можливістю духовного спілкування з однолітками, зустрічі з прекрасним.

Методика викладання зарубіжної літератури у школі розглядається різними вченими-методистами по-різному. Перші розглядають її як прикладне літературознавство, інші - як мистецтво вчити, і треті - намагаються знайти в методиці поради, що допоможуть правильно організувати та провести урок з зарубіжної літератури [1, с. 48].

Вивчення курсу зарубіжної літератури у навчальних закладах передбачає формування широкої читацької компетенції молодих поколінь, яка базується на знаннях і уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо, розвиток їхніх духовно-ціннісних орієнтацій та естетичних потреб, виховання особистості, здатної цінувати явища класичної й сучасної культури. Це дозволяє сприяти формуванню в учнів уявлень про єдність світового літературного, культурного й цивілізаційного процесу.

Серед інноваційних педагогічних технологій важливо виділити інтерактивне навчання, використання інтернетних і комп'ютерних технологій та дослідницьку діяльність учнів.

Перед сучасними вчителями літератури постає питання про те, яким повинен бути сучасний урок літератури. Сучасна школа має рішуче відмовитися від стереотипів, тиражування одинакових „стандартних” уроків, під час яких нівелюються індивідуально-творчі здібності словесника та його вихованців [5, с. 36].

Можна виділити такі основні риси сучасного уроку літератури:

•                   Дух творчих пошуків, широке залучення учнів до навчального процесу;
•                   Науковість;
•                   Емоційність;
•                   Раціональне використання методів і прийомів;
•                   Застосування інноваційних технологій;
•                   Урахування специфіки інонаціонального та іномовного твору, котрий подається у перекладі;
•                   Особисто зорієнтоване навчання учнів.

Відомий в Україні методист Н. Волошина стверджує, що урок літератури сьогодні - це витвір мистецтва, в якому присутні і краса, і натхнення думки, і радість пошуків, створені спільними зусиллями учня і вчителя [17, с. 14].

Отже, ми бачимо, що сучасний урок літератури - це засіб формування соціально компетентної особистості учня, здатної оцінювати явища класичного та сучасного мистецтва. Головною умовою ефективності сучаного уроку є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. Таким чином, сучасний урок літератури вимагає переосмислення пріоритету певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності. Тому закономірно, що перевага останнім часом надається різноманітним інтерактивним формам роботи, серед яких поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовуються під час пошуку інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завданнь.

Деякі методисти дослідили і запропонували наступні ознаки сучасного уроку зарубіжної літератури:

•                   Дух творчого пошуку, залучення учнів до процесу навчання;
•                   Научність;
•                   Емоційність;
•                   Раціональне використання методів и прийомів;
•                   Використання інноваційнних технологій;
•                   Використання специфіки іншомовного твору, який вивчається у перекладі;
•                   Особистісна орієнтація на учнів [6, с. 53].

Серед інноваційних технологій у сучасній школі набувають поширення наступні: інтерактивне навчання, компаративне навчання, комп'ютерне навчання.

Щоб активізувати пізнавальну діяльність сучасного учня, педагог теж має бути сучасним і реалізувати свої професійні здібності не тільки в самостійному творчому пошуку, а й в колективному, разом з учнями. Саме під час такого співробітництва формується культура навчальної праці, вміння визначати мету, виробляти стратегію дій, розвивається самостійність мислення, створюється ситуація успіху.

Щоб розвинути творчі здібності учнів, поступово та систематично залучати до самостійної пізнавальної діяльності, щоб забезпечити співпрацю між учнями та учителем, традиційного уроку недостатньо. Для цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей дітей необхідно, щоб методи, організаційні форми та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчальної та творчої діяльності. Отже, розвитком творчого мислення на уроках необхідно керувати [6, с. 62].

Серед методів, що позитивно впливають на розвиток творчого потенціалу варто виділити такі:

•                   ігрові методики, серед яких особливе місце відводиться розвивальним, оскільки їх головна мета – сприяння творчому мисленню, підвищення інтересу до вивчення предмету;
•                   пошуково-дослідницький метод, який особливо ефективний у старшій ланці школи;
•                   методика проблемного навчання, яка надає можливості і умови для творчого засвоєння інформації;
•                   метод проектного навчання як засіб організації самостійної діяльності учнів.

Саме вони сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії у навчанні [3, с. 215].

Інтерактивне навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного.

Отже, сучасні соціальні умови підвищують вимоги до професійного рівня особистості, націлюють на формування людини ініціативної, самостійної, наділеної творчим мисленням. Гостро стоїть проблема розвитку творчих здібностей особистості, творчої уяви, інтуїтивного мислення, оригінальних способів дій, відходу від шаблонів.

Головне завдання вчителя літератури – сформувати таку особистість, яка здатна створити й розвивати цінності громадянського суспільства. А для цього слід пробудити у дітей інтерес до знань [2, с. 25].

 

 

2. Методика використання інноваційних форм і методів навчання на уроках зарубіжної літератури

 

Стратегічні напрямки розвитку освіти ставлять нові задачі і перед психологічною наукою, предметами її дослідження, методами, теоріями й практикою, щоб у центрі уваги стала особистість; повернутися до навчання людини, щоб знати, як розвивати її здатності до творчої праці.

Реалізація інноваційних методик передбачає комплексне використання сучасних технічних засобів навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.

Найбільш поширені такі форми нестандартних уроків:

1. Інтегрований урок. Як правило, такий урок проводять два вчителі. Вони спільно здійснюють актуалізацію знань за двома напрямами опитування (якщо це потрібно), виклад нового матеріалу тощо. Найчастіше поєднуються такі предмети, як історія-географія, історія-література, історія-іноземна мова.

2. Дослідницький урок та лабораторно-практичні роботи. Їхня мета полягає в одержанні навчальної інформації з першоджерел. Ці уроки розвивають спеціальні вміння і навички, стимулюють пізнавальну активність та самостійність. Учні вчаться працювати з історичними документами, підручниками, періодичною пресою.

3. Рольова гра. Вона вимагає від учнів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за школярами.

4. Театральна (театралїзована) вистава. На відміну від рольової гри, вистава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці і збільшує їхню самостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання. Вони опираються на образ не мислення, фантазію, уяву учнів [5, с. 63-64].

Пошук інновацій у формах навчання привів до появи нестандартних уроків. Серед найбільш розповсюджених типів нестадартних уроків виступають ділові ігри, прес-конференції, урок типу КВК, урок-конкурс, урок-«суд», уроки-концерти, рольові ігри, конференції, семінари, екскурсії, урок-подорож, урок-«літературне кафе».

Класифікація нестандартних уроків різна. Науковці  дають підстави заявити, що форми уроків, які застосовуються в сучасній старшій школі є різноманітними:

•                   бінарні уроки;
•                   віршовані (римовані) уроки;
•                   інтегровані (міжпредметні) уроки;
•                   уроки-дискусії (урок-діалог, урок-диспут, урок запитань і відповідей, урок-засідання, урок-круглий стіл, урок-конгрес, урок-практикум, урок -прес-конференція, урок-проблемний стіл, урок-семінар, урок-суд, урок-телеміст);
•                   уроки-дослідження (урок-знайомство, урок-панорама ідей, урок-пошук, урок-самопізнання, урок «Слідство ведуть знатоки», урок «Що? Де? Коли?»);
•                   уроки-звіти (урок-аукціон, урок-залік, урок-захист, урок-інтерв’ю, урок-екзамен, урок-ерудит, урок-композиція, урок-концерт, урок-огляд знань, урок-презентація, урок-ярмарок);
•                   уроки-змагання (урок — брейнг-ринг, урок-вікторина, урок-КВД — конкурс винахідливих та допитливих, урок-КВК — конкурс веселих та кмітливих, урок-конкурс, урок-мозкова атака, урок-турнір);
•                   уроки-мандрівки (урок-екскурс, урок-екскурсія, урок-марафон, урок-подорож);
•                   уроки - сюжетні замальовки (урок-віночок, урок-вечорниці, урок-драматизація, урок-казка, урок-картинна галерея, урок-ранок, урок-спектакль, урок-фестиваль, урок-усний журнал) [14, с. 18].

Завдання педагога — не тільки чітко усвідомлювати мету кожного окремого уроку, а й розуміти важливість проведеного заняття як органічної ланки загального ланцюжка даної теми, розділу, курсу, циклу, всього навчально-виховного процесу.

Однією з нових форм організації розвитку пізнавальної активності учнів і розвитку  їхньої самостійності є Лепбук. Це саморобна паперова книжечка з кишеньками, де дитина може діставати, перекладати, складати на свій розсуд різноманітний матеріал. По суті лепбук являє собою папку або міні-книжку, в якій систематизовані знання з якоїсь теми. Теми можуть бути як широкі («Література доби Бароко», «Символізм як літературний напрям»), так і вузькі («Життєвий і творчий шлях Вальтера Скотта», «Образ Полліанни»). У такій книжці багато кишеньок та конвертиків, що містять необхідний систематизований матеріал (у тому числі ілюстративний) для вивчення і закріплення знань по темі [11].

Лепбуки допомагають швидко і ефективно засвоїти нову інформацію і закріпити вивчене в пізнавально-ігровий формі. Ці тематичні посібники мають яскраве оформлення. Цей вид роботи можна застосовувати як форму групової роботи, тому що одна дитина за урок не зможе систематизувати матеріал і оформити роботу, а для групи – це посильна робота. Дітям цей вид роботи дуже подобається і вони змагаються, у кого вийдуть оригінальніші кишеньки і їхній інформаційний зміст.

У ході роботи з тематичним матеріалом учні проводять спостереження, виконують завдання, вивчають і закріплюють іфнформацію. Згодом, маючи під рукою готову тематичну папку, дитина може освіжити свої знання з тієї чи іншої теми.

Лепбук – підсумковий результат спільної роботи з дітьми по тій або іншій темі. Його виготовленню повинні передувати уроки вивчення матеріалу. У такому випадку учень буде готовий до виготовлення тематичної папки.

В сучасній педагогіці все більшої популярності набуває метод сторітелінгу, при якому пояснення нової інформації, необхідної для запам’ятовування, відбувається за допомогою захоплюючих емоційних історій.

Сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики. Розповідати захоплюючі історії може вчитель (наприклад, на початку вивчення теми – для того, аби вмотивувати учнів чи допомогти запам’ятати складну інформацію). Учні його пасивно слухають, а тому такий сторітелінг називають пасивним. Активний сторітелінг – це самостійне розповідання історій учнями, яке вчитель може практикувати або впродовж вивчення теми або наприкінці її, аби закріпити набуті знання. Для того, щоб створити історію, яка захоплюватиме учнів, перш за все необхідно придумати цікавий сюжет, вигадати героя (їв), додати цікаві події, які підведуть до потрібних висновків [7, с. 3-4].

Вивчаючи той чи інший твір, учні можуть перевтілившись в персонажа, розповісти однокласникам та вчителю про себе – про свої переживання та пригоди, думки, взаємини з іншими, плани на майбутнє тощо.

Використовуючи цей метод, діти вчаться більш аналізувати й зіставляти важливі факти, продумувати структуру публічного виступу. Для слухачів це теж має хороший ефект: імовірність того, що вони запам’ятають літературний твір і конкретні моменти з нього, значно зростає. Адже тепер в уяві закріпиться стійка асоціація: літературний твір — цікавий виступ когось з однокласників. Також вправа розвиває емоційний інтелект і здатність до емпатії.

Отже, використання сучасних педагогічних технологій збільшує пізнавальну самостійність учнів та мотивує потребу розвитку їхньої читацької культури.

 

3. Застосування сучасних інформаційних технологій при викладанні зарубіжної літератури в школі

 

Комп'ютери, як відомо, використовують сьогодні практично в усіх галузях суспільного життя. Тому вміння працювати із сучасними інформаційними технологіями розглядаються у нашій державі як обов'язкові та необхідні для кожного спеціаліста. Можливості використання цих технологій у навчальному процесі, на нашу думку, є невичерпними. Винятку не становить і галузь вивчення зарубіжої літератури.

Нові інформаційні технології кардинально вплинули на всю систему освіти, зачепивши її зміст, форми і методи навчання. 3 моменту використання у сфері освіти мережевих (сіткових) технологій, онлайнових баз даних, комп'ютерного моделювання стало можливим навчати учнів не лише працювати в Інтернеті з метою засвоєння навчального матеріалу, але й використовувати його ресурси. [4, с.31].

Комп'ютерні технології як джерело інформації. Інтернет дає можливість безкоштовно як учителям, так і учням отримати доступ до художніх текстів, газет, журналів, наукових статей, словників, підручників, посібників та інших матеріалів, які раніше були доступні у друкованому вигляді за велику ціну, тому школярі та вчителі не мали змоги придбати їх. Беззаперечною перевагою Інтернету є постійний доступ до найновішої, "найсвіжішої інформації. Для цього доцільно активно використовувати на уроках зарубіжної літератури та в позаурочній діяльності інформацію, розміщену на відповідних тематичних сайтах.

Широка доступність навчальної інформації найрізноманітнішого характеру завдяки засобам мультимедія є важливим фактором, що впливає на перспективи розвитку і характер сучасного процесу навчання.

Серед усієї різноманітності методичних прийомів використання комп'ютерних технологій, які вчитель зарубіжної літератури може вважати корисними у своїй роботі, ми зупинимось на декількох, на нашу думку, найбільш сучасних технологіях [16, с. 10].

Так, один із трендів у створенні мультимедійних  презентацій є скрайбінг. Це прийом анімації з ефектом промальовування від руки. Зроблена таким чином презентація точно не залишиться непоміченою. Для цього існує програма Sparcol VideoScribe, з допомогою якої можна подати свої ідеї ефектно. У програмі передбачена велика бібліотека анімованих зображень і картинок на різні тематики. По кожній картинці можна подивитися короткий відео – прев’ю про те, як вона буде намальована в кадрі нашої презентації. У створену презентацію можна додати потрібний аудіо-супровід і записати голос за кадром.

Скрайбінг – нова технологія, за допомогою якої інформація подається у вигляді яскравих образів, оформлених як малюнки, що супроводжуються текстом. Цей спосіб презентації дає змогу розставити акценти на ключових моментах і привернути увагу аудиторії. Образи, що миттєво виникають у процесі пояснення навчального матеріалу з використанням технології скрайбінгу, оживляють розповідь і дають можливість фіксувати розвиток теми у свідомості у вигляді ланцюжка, поповнюючи простір скрайб-малюнка, виконаного  в максимально спрощеній манері [16, с. 11].

Скрайбінг полегшує комунікацію, віалізуючи думки, ідеї, поняття та взаємозв’язки.

Створення яскравих візуальних образів викликає в учнів візуальні асоціації з навчальним матеріалом, що забезпечить високий відсоток засвоєння інформації.

Візуалізація інформації за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, скрайбінгу зокрема, забезпечує інтерактивність – можливість активно взаємодіяти з інформацією, управляти представленням інформації; динамізм – технологія анімації, яка дозволяє маніпулювати кольором, розмірами об’єктів, створення ілюзії руху, зміни, розвитку; мультимедійність – інтегровані інформаційні об’єкти різних типів: звук, текст, зображення.

Найефективнішим є використання скрайбінгу під час вивчення нової теми. Так учні зацікавляться різноманітними графічними образами, що пов’язані безпосередньо з новим навчальним матеріалом, запам’ятають основні поняття та терміни. Це стане чудовим стартом для набуття нових знань, умінь та навичок. Використовувати скрайбінг можна і як домашнє завдання. Для цього необхідно забезпечити доступ учнів до презентації (на сайті школи / вчителя, каналі YouTube, через мережу Інтернет та ін.). Учитель може скласти список запитань зі скрайб-презентац ії, які на наступному уроці обговорюють разом із класом. Таким чином, кожен учень може переглянути скрайб самостійно, якщо незрозуміло з першого разу. Під час перегляду скрайб-презентації (відео) учні обговорюють отриману інформацію (факти), з’ясовуючи, які образи зрозумілі (незрозумілі). Можна організувати роботу в групах для обговорення скрайбу (Яка головна думка?). Так учитель розвиває креативне мислення, асоціативну пам’ять, творчі здібності учнів. Тривалість відеосюжетів залежить від задумки автора і коливається від 45 секунд до 10 хвилин [16, с. 12].

Ще однією сучасною формою доступу до  інформації  - є застосування QR-кодів.

QR-код (з англійської Quick Response Code «швидкий відгук») – це графічне зображення, в якому зашифрована певна інформація, посилання на сайт чи окрему його сторінку. QR-коди дозволяють отримати миттєвий доступ до будь-якої інформації з мережі інтернет за допомогою смартфонів.

На відміну від штрих-коду, сканування якого можливе за допомогою тонкого лазерного променя, зчитування QR-коду відбувається за допомогою звичайної камери типового смартфона. Для цього на ньому має бути попередньо встановлена відповідна програма-сканер [9, с. 4].

Із залученням QR-кодів можна зашифровувати та отримувати швидкий доступ фактично до будь-якої інформації у мережі інтернет: відео на YouTube, певної геолокації на Google картах, e-mail, посилання на сторінку профілю у соціальних мережах, сайту чи блогу, аудіофайл, книгу тощо. Або у такий спосіб може бути закодовано невеличкий текст чи номер телефону, який можна «зчитати» навіть без доступу до мережі інтернет.

Переваги використання QR-кодування:

•                   дозволяє отримати миттєвий доступ до закодованої інформації;
•                   вміщує великі об'єми відомостей у невеликому зображенні (4296 символів, а це більше, ніж 2 аркуші машинописного тексту);
•                   розміщувати код можна на будь-якій рівній поверхні (аркуш, стіна, підлога, бетоноване шкільне подвір'я тощо).

Сучасні учні практично не уявляють життя без смартфона. Адже з його використанням сучасними підлітками здійснюються більшість повсякденних дій: спілкування у соціальних мережах, переглядання фільмів, розваги, пошук потрібної інформації, прослуховування музики тощо. Тому залучення технологій з використанням мобільного телефону на уроках додатково заохотить школярів до вивчення літератури! На цьому ідеї не обмежуються! Формат використання такого кодування може бути значно різноманітнішим! [9, с. 6].

Психологи стверджують, що про найсерйозніші речі треба говорити з гумором. Який би глибинно філософський та незбагненно складний не був твір із зарубіжної літератури, якщо на уроці панує атмосфера творчості і довіри, учні ним переймуться. А якщо під час заняття  з'являться актульні дотепні меми - позитивний настрій гарантовано!

Мем, або інтернет-мем, – це будь-яка дотепна коротка інформація (фраза, зображення, звукоряд, відео) іронічного характеру, яка відтворює певне ставлення до якихось подій чи обставин, та поширюється в інтернеті. Найпопулярнішими є інтернет-меми у форматі зображення із влучним жартівливим текстовим поясненням.

Термін і концепція мему були запропоновані ще у 1976 році професором оксфордського університету біологом Річардом Докінзом. Він популяризував ідею того, що як біологічна інформація складається з найменших одиниць – генів, так і вся культурна інформація складається з мемів. Причому термін meme походить не від англійського memory (пам'ять), а від терміну «меметика» (теорія еволюції культури) [13, с. 33].

Функції та значення мемів:

•                   репрезентативна: відтворення побаченого, прочитаного чи почутого з відповідним акцентом на певній інформації;
•                   комунікативна: реакція на ситуацію, яка породжує дискусію, а також створення особливого мовного простору, зрозумілого певній групі;
•                   креативна: відтворення подій дійсності у творчому форматі з використанням сучасних онлайн-інструментів.

В основі мему може бути певна фраза, спірне питання, формула, афоризм тощо. Мем – це лаконічна змістовна фраза, яка має гумористичний відтінок, зрозумілий та близький для певної групи людей [13, с. 36].

Сенс мему – гумор, емоційна близькість поєднання зображення та текстової складової для репрезентативної групи учнів (наприклад, певний клас чи паралель).

Використовуйте гру слів, оксюморони, метафори чи переносне значення слів, тобто ситуації, коли певне словосполучення набуває нового нетипового значення.

Щодня сучасний старшокласник має засвоїти цілий масив різних відомостей за шкільною програмою. І хоча для навчання є практично необмежені можливості доступу до інформації, все частіше у школярів виникають проблеми з навчанням. Чому? Часто мозок просто не в змозі систематизувати всю інформацію, яку отримує.

Як допомогти вирішити цю проблему? Залучіть на уроках метод графічної систематизації – хмари слів. З використанням сучасних програм створення таких хмар не забере багато часу, а навчання буде більш ефективним!

Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

Залучення цього методу доречне на уроках з будь-якої навчальної дисципліни. Наприклад, на уроках фізики, хімії чи математики за допомогою такої демонстрації можна робити термінологічні чи формалізовані добірки з теми. На уроках літератури, історії чи географії можна відобразити імена видатних постатей, які жили у певний час. На заняттях з мов у такий спосіб можна візуалізувати приклади слів за певним правилом, слова-виключення тощо [15, с. 5].

Хмару слів можна легко згенерувати власноруч з використанням спеціальних програм.

Використання яскравої графіки у вигляді хмар слів на уроках дозволить зробити акценти на ключових моментах із теми вивчення. Це, у свою чергу, сприяє переосмисленню та систематизації навчального матеріалу. До того ж, використання різних кольорів, шрифтів та форм хмар дозволить учням швидше опанувати новий матеріал завдяки активному залученню зорової пам'яті.

Отже, одним з напрямків роботи, пов’язаної з оновленням методичної бази навчання зарубіжної літератури є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів та ін., підпорядкованих певній навчальній темі.

Висновки

 

Узагальнюючи вище зазначений матеріал та виконавши мету і завдання доходимо до таких висновків: на уроках зарубіжної літератури в учнів формуються найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири, вивчення літератури сприяє вихованню суспільно зрілої, активної, творчої особистості. Одним із головних завдань нинішнього учителя літератури є формування особистості через виховання кваліфікованого читача.

В наслідок цього виникає необхідність удосконалення методики викладання літератури. Під час вивчення зарубіжної літератури слід активніше використовувати сучасні педагогічні технології: комп’ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури. Серед інтерактивних форм роботи на уроках зарубіжної літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань. З метою надання школярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання на уроках зарубіжної літератури в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання зарубіжної літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприяє піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнів до найкращих надбань світової літератури. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп’ютерної техніки, за допомогою якої насамперед якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.

 

Ще одним напрямом роботи, пов’язаної з оновленням методичної бази навчання зарубіжної літератури є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів та ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм.

Отже, інноваційні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел та літератури

 

1.               Гаркуша О. В. Актуальність використання елементів компаративістики на уроках української та світової літератур. Таврійський вісник освіти. 2018. № 1 (1). С. 47-51.
2.               Дмитренко К. А. Інноваційні методи викладання зарубіжної літератури. Б-ка журн. "Зарубіжна література в школі" (Основа). 2018. № 2. 92 с.
3.               Киселёва С. М. Использование метода символического видения на уроках литературы как средство формирования читательской культуры учащихся. Таврійський вісник освіти. 2017. № 2. С. 212-217.
4.               Кочура Л. В. Компаративний аналіз художніх творів на уроках зарубіжної літератури. Зарубіжна література в школі (Осн.). 2018. № 7/8. С. 30-33.
5.               Куцінко О. Г. Особливості викладання зарубіжної літератури в школі. Б-ка журн. "Зарубіжна література в школі" (Основа). 2018. № 1. 94 с.
6.               Куцінко О. Г. Урок як основа форма організації навчання літератури (Частина 1). Б-ка журн. "Зарубіжна література в школі" (Основа). 2018. № 4. 92 с. № 5. 89 с. (Частина 2)
7.               Ніколенко О. Storytelling як освітня технологія вивчення зарубіжної літератури. Всесвітня література в школах України. 2018. № 3. С. 2-5.
8.               Ніколенко О. Когнітивне картування як технологія формування літературних компетентностей у сучасну добу. Всесвітня література в школах України. 2018. № 2. С. 2-7. № 3. С. 6-8.
9.               Ніколенко О. Компетентність - сходинки до сучасного світу. Інтеграція учнів у сучасний світ - головне завдання нової української школи. Всесвітня література в школах України. 2018. № 1. С. 2-7.
10.          Небеленчук І. Елементи компаративного аналізу в шкільному вивченні як засіб формування навчально-дослідницьких умінь школярів. Всесвітня література в школах України. 2017. № 6. С. 38-43.
11.            Осадчий В., Осадча К. Інформаційно-комунікаційні технології у процесі розвитку візуального мислення майбутніх учителів: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://ojs.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/838
12.          Про Національну доктрину розвитку освіти : Указ Президента України                                           від 17.04.2002 р. N 347/2002. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002 (дата звернення: 30.11.2019).
13.          Сірко А. Г. Використання новітніх педагогічних технологій на уроках зарубіжної літератури в 9-му класі: розробка. Зарубіжна література в школі (Осн.). 2017. № 21/22. С. 32-39.
14.          Сорока І. І. Кроссенс як засіб розвитку логічного і неординарного творчого мислення учнів на уроках зарубіжної літератури. Зарубіжна література в школі (Осн.). 2017. № 9/10. С. 14-25.
15.          Тітаренко Л. М. Євроінтеграція у вивченні літератури в школі. Зарубіжна література в школі (Осн.). 2017. № 17/18. С. 4-6.
16.          Тіхоненко С. Хронотопічний аналіз як шлях пізнання феномену літературного твору. Всесвітня література в школах України. 2015. № 11. С. 8-12.
17.          Шкідін Н. Т. «Віяло асоціацій» як метод узагальнення учнівських знань. Зарубіжна література в школі (Осн.). 2018. № 5/6. С. 13-15.
18.          Шкідін Н. Т. Метод літературної географії на уроках зарубіжної літератури. Зарубіжна література в школі (Осн.). 2018. № 5/6. С. 16-17.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

ОНЛАЙН-РЕСУРСИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ВЛАСНИХ МЕМІВ

 

Для створення мемів можна скористатися спеціальними онлайн-інструментами. Ми дібрали кілька найбільш простих та зручних ресурсів.

1. Risovach

Risovach – безкоштовний та простий у користуванні російськомовний онлайн-генератор мемів.

Переваги:

•                 інтуїтивно зрозумілий інтерфейс програми;
•                 швидкість виконання – генерація мему у 3 кроки (вибір зображення, додавання фрази-мему, скачування готового матеріалу);
•                 наявність бібліотеки шаблонів найбільш популярних зображень;
•                 можливість завантажити власне зображення.

 

2. Meme generator

Meme generator – безкоштовна програма для створення мемів, яку можна використовувати через браузер комп`ютеру чи, завантаживши застосунок на смартфон.

Переваги:

•                 більше 900 шаблонів старих та нових мемів;
•                 вибірки популярних мемів за певний період;
•                 можливість завантажити власне зображення із визначенням меж текстового поля;
•                 наявність теки «Вибране», куди можна додавати вподобані зображення;
•                 можливість поділитись власним мемом у соціальних мережах;
•                 пошук популярних мемів, створених іншими користувачами, за певним тегом.

 

3. Meme arsenal

Meme arsenal – безкоштовний онлайн-генератор мемів і коміксів.

Переваги:

•                 можливість створювання мему не лише на єдиному зображенні, але і генерації коміксу;
•                 зручний пошук шаблонних зображень (за ключовим словом, тегом, серед популярних чи нових, зі світлин, малюнків чи коміксів);
•                 налаштування розміру букв, центрування та положення тексту у завантаженому і шаблонному файлі при створенні мему.

 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ХМАРИ СЛІВ

 

Word Cloud Generation

Word Cloud Generation – англомовний сервіс для створення тегових хмар, який має найбільш зручну інтуїтивно зрозумілу навігацію.

Ключові переваги Word Cloud Generation:

•     інтуїтивно зрозуміла навігація сервісом;
•     можливість вибору кількості слів, їх величини та кута положення;
•     можливість зміни шрифтів (однак їх назву треба вводити вручну);
• створену власноруч хмару слів можна роздрукувати безкоштовно у растровому та векторному форматах без реєстрації на сайті.

 

Word Art (Tagul)

Word Art (https://wordart.com ) – багатофункціональний англомовний сервіс для створення хмар слів. З його допомогою можна створювати яскраві хмари різної форми. Однак недоліком цієї програми є певне спотворення шрифтів при відображенні кирилиці.

 

 

Ключові переваги Word Art:

•     для створення хмари текст можна або додати вручну, або за вказаним посиланням;
•     розширені налаштування дозволяють змінювати у відображенні хмари ряд параметрів (основну форму, добирати
•     комбінацію з 8 кольорів, шрифти, орієнтування слів, колір фону тощо);
•     можливість відображення певних слів виключно обраним кольором;
•     безкоштовне скачування зображень у форматі jpg чи png (скачування векторного зображення платне).

 

Wordcloud.pro

Wordcloud.pro – російськомовний слово-генератор, що дозволяє створювати яскраві хмари певних форм (з використанням базових шаблонів чи авторські).

Програма має безкоштовну версію з базовими можливості та платну версію pro.

Ключові переваги Wordcloud.pro:

•                 наявність російсько- та англомовного інтерфейсів програми;
•                 легка зрозуміла навігація сайтом;
•                 створення власної хмари слів у 3 кроки;
•                 наявна бібліотека базових шаблонів у 2-3 кольорах.

Використання яскравої графіки у вигляді хмар слів на уроках дозволить зробити акценти на ключових моментах із теми вивчення. Це, у свою чергу, сприяє переосмисленню та систематизації навчального матеріалу. До того ж, використання різних кольорів, шрифтів та форм хмар дозволить учням швидше опанувати новий матеріал завдяки активному залученню зорової пам'яті.