Урок "Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії. Композиція п’єси. Образна система.Підтекст.Символіка. Відкритість фіналу."

 

 Г. ІБСЕН «ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ».

Особливості драматичного конфлікту  та розвиток сценічної дії. Композиція п’єси. Образна система.Підтекст.Символіка. Відкритість фіналу.

Мета (формувати компетентності): предметні (уміння визначати композицію п'єси, підтекст, символіку; розуміння значення відкритого фіналу; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; ідейно-художнього аналізу творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти; естетичний смак; світогляд).

Тип уроку: нетрадиційний урок (в гостях у майстерні митця).

Основні терміни й поняття: композиція, підтекст, символіка, відкритий фінал.

Міжпредметні зв'язки: психологія, етика, образотворче мистецтво.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; фрагменти кінофільмів «Ляльковий дім» (Велика Британія, 1973, реж. П. Гарленд; Велика Британія та Франція, 1973, реж. Дж. В. Лоузі та Р. Ф. Далтон); медіазасоби.

                                                                                                               Моє життя, мє щастя..

                                                                                                                                               Нора

                                                                                                                Той хто продав себе один                

                                                                                                          раз, не зробить цього другий

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (презентація )

1.Учитель. «Чоловік і жінка, немов цар і цариця, увінчані ко­жен своєю короною. І він, і вона правлять своїм світом посеред роду людського. У кожного з них — свої особливі права. Чоловік — це зовнішній бік світу, а жінка — внутрішній, прихований; чоловік завойовує і підкоряє, а жінка як невичерпне підземне джерело, яке дає силу дереву життя», — говорив мудрець Еліягу Кі. Ми можемо із цим погоджуватися чи не погоджуватися, але всі, напевне, ви­знають ту істину, що чоловік і жінка — рівноправні представни­ки роду людського, які не можуть обійтися одне без одного. Тому несправедливо, коли хтось когось уважає істотою нижчого сорту, рангу. Це довела ібсенівська героїня Нора, яка, не зважаючи на традиції та існуючу мораль, різко виступила проти приниження її особистості. «Ляльковий дім» їй не підійшов. Про це та багато ін­шого — сьогодні на уроці.

Ібсена називають творцем нової драми. За його словами «п’єса не закінчується падінням завіси після п’ятої дії – справжній фінал знаходиться за її межами; письменник визначив напрям, у якому потрібно шукати цей фінал, потім – наша справа, справа кожного читача чи глядача самостійно дійти до цього фіналу шляхом власної творчості».

У творчості Ібсена виділяють три періоди, які визначають інтерес письменника до певної тематики. До третього періоду, який ще умовно називають «п’єсами про людську душу, належить соціально-психологічна драма «Ляльковий дім». В основі уваги твору – проблема сімейного щастя. Автор піднімає завісу над родинними стосунками, щоб розібратися в секреті сімейного щастя, бо від гармонії в рідному домі залежить гармонія душі людини і світу взагалі.

«Як жити? Як любити? Яким бути?» на ці запитання допоможе відповісти п’єса «Ляльковий дім».

• З чим у вам асоціюється слово «життя»?

 

Назва твору – це перше, на що ми звертаємо увагу. Давайте складемо асоціацію до слова дім та словосполучення ляльковий дім.

     Дім – помешкання, будівля, родина, що мешкає в ньому: міцний, великий, надійний, рідний, затишний, зручний. 

    Ляльковий дім – дім для ляльок: несправжній, бутафорний, маленький, легко зруйнувати, зручний.

Відтак назва твору одразу нас насторожує і змушує замислитися над питанням:

      «Чи все так просто і зрозуміло в „щасливій родині Хельмерівˮ»?

       Чому затишний, достатньо заможний дім автор називає «ляльковим»?

Сім’я – велика таємниця. Усі казки завершуються щасливим одруженням. А в художній літературі так важко знайти щасливу сімейну пару.

Пропоную вашому перегляду буктлейлер до твору «Дари Волхвів» О. Генрі

• Якими ми побачили головних героїв ( бідними та щасливими, їх сім’я – це вони самі і вони щасливі!)

Робота з текстом (І сцена першої дії – діалог Нори та Хельмера). Бесіда.

Перегляд тлейреру(І частина)

• Яким ви побачили дім Дели, а Хельмерів?
• Як живе родина?
• Яка ситуація допомагає з’ясувати, що дім Хельмерів справді «ляльковий», а не справжній?

Слово вчителя

— Перших читачів п’єси «ляльковий дім» неприємно вразила її цілковита умовність і нежиттєподібність.

   Звісно, якщо розглядати фабулу твору з реалістичних позицій, то не зрозуміло, як історія з підробленим підписом на векселі могла призвести до втечі матері від своїх малих дітей та їхнього батька. Такий вчинок не можна виправдати навіть за сьогоднішніх умов жіночої емансипації, а за часів Ібсена це було цілковитим скандалом. Глядачі були обурені «аморальністю» фіналу. Коли славетній німецькій акторці Хедвізі Раабе запропонували роль Нори, вона рішуче вимагала змін у трагічному фіналі. Ібсен змушений був переробити фінал «задля екстреного випадку», що було, як він висловився, «варварським насильством над п’єсою»: Нора бачить крізь відчинені двері дитячої кімнати своїх сплячих дітей і безсило опускається на стілець — під завісу. Сам же Ібсен зазначав, що п’єсу написано заради заключної сцени, що сприймалася як скандал.

У суспільстві щодо «лялькового дому» виникали такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення: «Просимо не говорити про “Ляльковий дім”». Дискусія переходила зі сцени до глядацької зали, далі — до приватних віталень.

    Власне, цією п’єсою Ібсен започаткував п’єсу-дискусію, де для персонажів головним є не досягнення життєвого успіху, а доведення істини в діалозі. Не дивно, що п’єса-дискусія викликала жваві дискусії і в житті. Зазвичай Ібсенові закидали, що, захоплений темою дискусії, він забув про правдоподібність характерів. Згідно з тогочасною естетичною доктриною, персонаж мав бути адекватним самому собі. Тобто вважали, що в художньому творі є певна логіка розвитку характеру героя, згідно з якою розглядаються його вчинки. Нічого несподіваного, згідно з цією концепцією, бути в житті героя не може. Справді, в реальному житті ми можемо прогнозувати вчинки людини, яку добре знаємо. Але людина складніша за логіку розвитку характеру і може діяти нестандартно. Тож і вчинки літературних героїв не завжди прогнозовані та вмотивовані. Коли любляча мати без жалю залишає напризволяще трійко малих дітей після сварки з чоловіком, то це, на думку критиків п’єси, порушує психологічну мотивацію цього образу. Вони не розуміли, як могла ця «пташечка», чий інтелектуальний рівень не набагато перевищував рівень її дітей, наважитися на різкий розрив родинних взаємин і послідовно обстоювати свою точку зору. Чому саме щасливе завершення катастрофи з фальшивим підписом викликає у Нори бажання стати іншою? Як міг її люблячий чоловік, котрий щойно так ніжно називав дружину жайворонком та білочкою, виявитися таким жорстоким, щоб позбавити її дітей? як зуміла непрактична Нора здобути гроші та кілька років справно сплачувати борг за векселем? якби Ібсен був пересічним письменником, його твір слід було б визнати психологічно невмотивованим. Але, на щастя, Ібсен був новатором у галузі драматургії, тому психологічна неадекватність його персонажів символізує неадекватність суспільних відносин людській індивідуальності. Власне, вимога психологічної вмотивованості іде від визнання єдиним видом мистецтва — мистецтво реалістичне, соціально-психологічне, тобто пошук типових явищ і типових персонажів у соціумі і показ еволюції створених характерів. За формою п’єса Ібсена справді соціально-психологічна. Але фінальний учинок Нори — винятковий, тому і сюжет п’єси, і характер героїні — виняткові. Отже, цю драму швидше можна вважати новим різновидом — аналітичною драмою.

2. Літературознавча робота

Дію драматичного твору рухають конфлікти. Складіть схеми конфліктів у драмі Г. Ібсена «Ляльковий дім».

Очікувана відповідь

Конфлікти у драмі Г. Ібсена «Ляльковий дім»

Основний	Між прагненнями Нори та писаними законами суспільства, а також між уявним та реальним життям Нори
Зовнішній	"бурхливий", навколо Крогстада
Внутрішній	у самій Норі

 

(Можливий коментар:Нора, на перший погляд, здавалося легковажною і несерйозною жінкою. Вона щебетала і співала, насолоджуючись життям і любов'ю свого чоловіка Торвальда, тією затишною гармонією, яку вона створила у власному домі. Проте, ми дізналися про таємницю жінки: вісім років змушена потай від чоловіка сплачувати великий борг, економлячи на собі і не втрачаючи при цьому природної життєрадісності і чарівної жіночності. На таке могла бути здатна лише сильна та вольова жінка, яка вміло по-справжньому кохати і захищати свою любов. Тому стало зрозумілим, що Нора не така вже й проста, якою видалася спочатку.

Чоловік Нори Торвальд Хельмер виголосив нібито справедливі слова, але за ними крилася якась жорстокість. Він звик милуватися своїми чеснотами і тому насторожила його зверхнє ставлення до дружини, нерозуміння її душевного стану. Дізнавшись про її вчинок, він сприйняв його як ганебний і навіть не задумався над тим, що саме змусило її так діяти.

Він не хоче, чи не може йти на компроміс, не вміє прощати, йти  на зустріч людині яку любить.

 На який вчинок вона йде заради коханого?

Чому так довго мовчала?

Які відношення між Норою та Хельмером? (не має взаємного пчуття, він любить тільки себе, бачить і чує тільки себе, його думка завжди правильна)

Проблема родини - секрет сімейного щастя і благополуччя; становище жінки в тогочасному буржуазному суспільстві; "святість шлюбу"; місце людини в житті, людські цінності життя. Людина повинна знайти себе, своє щастя, покликання, бо тільки справжня людина, а не іграшка в чиїхось руках мала право на сімейне щастя, на виховання дітей.

3. Аналіз образів літературного твору

За драмою Г. Ібсена «Ляльковий дім» прокоментуйте ланцюжок

«дочка-лялька ^ дружина-лялька ^ особистість».

Очікувана відповідь

(Спочатку Нора була красивою іграшкою для батька, який ні в чому їй не відмовляв; потім вона стала такою самою іграшкою в руках чоловіка — він дбав про її вбрання, про те, щоб вона вміла добре танцювати й могла вразити своїм виконанням знайомих Торвальда на вечірці; не дозволяв їсти варення та мигдалеве печиво, мабуть, не лише з міркувань економії, а й щоб у неї не зіпсувалася фігура; поведінка Торвальда, коли Нора опинилася у складній ситуації через шантаж Крогстада, розкрила жінці очі на її чоловіка: він не той, за кого вона вважала його все своє подружнє життя — не сильний, не чесний, не люблячий. Тому героїня повстає, згадує, що вона — людина, особистість, яка заслуговує на відповідне до себе ставлення.

Фрагмент фільму  -Нора до та після

4. Міні-дискусія (робота в групах)

Чи вважаєте ви Нору переможницею?

Чи варта повага до неї як до людини ціни, яку жінка заплатила за цю повагу?

Об’єднайтеся у 3 групи відповідно до обраної позиції:

1-ша група — «Так, Нора — переможниця»,

2-га група — «Ні, Нора — не переможниця, тому що ціна поваги занадто висока (позбавити себе найрідніших — дітей, родини, оселі)»,

3-тя група («експерти») — ті, хто вагається в обранні певної відповіді.

Представники груп обстоюватимуть свою позицію один за одним, «експерти» коментуватимуть і робитимуть «компромісні» висновки.

Очікувана відповідь

3-тя група

Висновки. У «Ляльковому домі» центральною постала проблема становища жінки в буржуазному суспільстві. Проте «жіноче питання» — один із аспектів звільнення людської особистості взагалі. Безпосереднім об’єктом зображення драматург обрав родину, котра багато в чому може здаватися ідеальною. А фінал п’єси, як бачимо,— катастрофа, позбавлена будь-яких елементів компромісу. Але такий фінал не можна назвати трагічним. Героїня не загинула, а, навпаки, стала переможницею, тому що ніби віднайшла себе і мала достатньо мужності, аби здійснити свою волю і відкинути все, що їй заважало. Водночас ця перемога мала трагічний відтінок, тому що вона означала болісний розрив Нори з усім її попереднім життям (особливо з дітьми) і зробила її самотньою у протистоянні суспільству з його нормами моралі. Отже, перемога Нори, тобто її внутрішнє звільнення та обрання нею свого справжнього шляху, не означала завершення її боротьби, навпаки, справжні випробування героїні ще попереду — після того, як опуститься завіса. Тільки тоді почнеться боротьба Нори за своє самоствердження, за пізнання справжніх законів життя.

3. Важливу роль у творіудля розкриття образів  відіграла символіка, адже символічною вже була сама назва твору. "Ляльковий дім" - це дім фальшивих цінностей, за якими крилися егоїзм, духовна порожнеча, роз'єднаність людських душ. У цьому домі не жили, а лише грали у кохання, шлюб, сімейну злагоду і навіть людську гідність і честь.

 

Ялинка (була живою і красивою, і коли її зрізали поступово зав'яла)	Подружнє життя Нори (ідеальні стосунки в родині були лише видимістю, насправді кожен із них, як Нора, так і її чоловік по-різному сприймали шлюб, і тому це призвело до трагічної розв'язки)
Мигдалеве печиво (спочатку їла ховаючись від чоловіка, потім почала робити це відкрито)	Внутрішнє "я" Нори (героїня була для чоловіка лише "лялькою", але потім вона вирішила показати себе зовсім з іншого боку, на що не сподівався чоловік)
Образ Крогстада	Неприємності (Нора грала з дітьми - і раптом зловіщою тінню з'явився Крогстад, який і розпалив вогнище у родині)
Образ тарантели	Передчуття невідворотності катастрофи (Нора танцювала, переживаючи глибокі душевні страждання, вона зрозуміла, що наближалася страшна гроза; танок за контрастом підкреслив напругу душевних сил Нори, адже вона танцювала у той момент, коли вирішувала її доля)
Маскарадні костюми	Ролі і маски героїв (зокрема Нори) у реальному житті (настане час, коли маски необхідно буде зняти, тоді настануть справжні неприємності, вирішити які швидко буде просто неможливо)
Промінь світла	У фіналі п’єси: промінь надії торкнувся Торвальда Хельмера: він готовий вчинити «диво з див» — змінитися настільки, щоб повернути Нору

Символічним став фінал п'єси: промінь надії торкнутися Торвальда Хельмера - він готовий вчинити "диво див" - змінитися настільки, щоб повернути Нору

Перегляд тлейреру(ІІ частина)

4. Визначення теми, ідеї, проблематики, жанру, художньою своєрідності твору. Складання опорно-логічної таблиці.

Тема	Зображення духовного занепаду суспільства, яке ілюструє приклад руйнування сім’ї Торвальда і Нори
Ідея	Заклик до збереження сімейних і відновлення загальнолюдських цінностей
Проблематика	Проблема сім’ї, духовної єдності людей, честі, кохання, правди, совісті, дружби, людської гідності
Жанр	Соціально-психологічна драма

 

5. УЗАГАЛЬНЕННЯ НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

   1. Розв’язання проблемних питань та завдань

• У чому полягає символічність назви п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім»?
• Чому співіснування стало, замінило сім’ю?
• Доведіть, що «Ляльковий дім» — соціально-психологічна драма.

  Визначте риси «нової драми».

- У "Ляльковому домі" центральною постала проблема становлення жінки в буржуазному суспільстві. Проте "жіноче питання" один із аспектів проблеми звільнення людської особистості. Безпосереднім об'єктом зображення драматург обрав сім'ю, котра багато в чому може здаватися ідеальною. А фінал п'єси, як бачимо, - результат катастрофи, який і сам є катастрофою, позбавлений будь-яких елементів компромісу. Але такий фінал не можна назвати неблагополучним. Героїня не загинула, а навпаки, стала переможницею, бо ніби знайшла себе і мала достатньо мужності, аби здійснити свою волю і відкинути все, що їй заважало. Разом із тим ця перемога мала трагічний відтінок, бо вона означала болісний розрив Нори з усім її попереднім життям (особливо з дітьми) і зробила її самотньою у протистоянні суспільству з його нормами моралі. Таким чином, перемога Нори, тобто її внутрішнє звільнення та обрання нею свого справжнього шляху не означало завершення її боротьби, навпаки, дійсні випробування героїні ще попереду - після того, як спуститься завіса. Тільки тоді почнеться боротьба Нори за своє самоствердження, за пізнання справжніх законів життя.

- Кінцівка твору вказала на наявність у суспільстві "справжньої людини", яка прагнула до свободи та внутрішньої незалежності і була здатна заради певних цілей піти на будь-які жертви, відмовитися від компромісів.

— П’єса «Ляльковий дім» — це класичний зразок соціально-психологічної драми, драми про дім, сім’ю, людей, які прожили разом багато років, але так і не змогли стати щасливими. В основі сюжету — реальний факт, що був засвідчений у данському містечку. Прототип Нори — Лаура Кілер, яка стала жертвою через консервативні погляди суспільства. Нора й Лаура мають багато спільного, але є й істотна різниця: на відміну від Лаури, Нора сама йде з дому, сама протиставляє себе суспільству. Це — її свідоме рішення.

 

•    Внесок Г. Ібсена в розвиток театру надзвичайно вагомий і розмаїтий, тож не дивно, що під його впливом перебували як представники соціально-критичного театру (Г. Гауптман, Б. Шоу, Д. Голсуорсі), так і драматурги-символісти (М. Метерлінк). Виник навіть термін «ібсенізм».

     Про Ібсена говорили, що його п'єси починалися там, де раніше звичайно закінчувалися. Можна сказати й інакше: вони закінчувався там, де розпочиналася справжня, дійсна боротьба, де мало відбутися випробування сил героя, тобто там, де могла б початися нова п'єса. Тому фінал "Лялькового дому" називали відкритим.

2. Інтерактивний прийом «займи позицію»

       Чи вважаєте ви Нору жахливою матір’ю? Свою думку обґрунтуйте.

6. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

• «Мені треба з’ясувати, хто правий – суспільство чи я», – говорить героїня п’єси своєму чоловікові. Ось цьому з’ясуванню і присвячується п’єса, саме його виносить драматург на суд читача.

 Евристична бесіда

• Яка атмосфера панувала в будинку адвоката Хельмера?

• Що, можливо, є дивним у стосунках подружжя Хельмерів?

• Чому Нора просить зробити їй різдвяний подарунок грошима?

• Чи можна вважати адвоката скупим?

• Як головна героїня ставиться до своїх дітей?

• Як Нору характеризує її зізнання про борги?

 

Завершальне слово вчителя

— Драма Г. Ібсена «Ляльковий дім» дає більше запитань, аніж відповідей. Недаремно вона викликала і викликає цілі дискусії. Тут і про нерівноправне становище жінки в тодішньому суспільстві, і про людську гідність, і про гроші, без яких, як завжди,— нікуди. Найбільше ж — про сімейні взаємини та родинні цінності. Для Нори, що б там про неї не говорили, діти — найдорожче. Адже вона, вражена словами Торвальда про «брехливих матерів» та їхній уплив на долю дітей, турбується саме про їхнє майбутнє. Не оминає Нора й політики, хоча такі глибокі думки трохи й не в’яжуться з її образом. Вона вважає, що закони створюються для людей, повинні служити на благо людині, стояти на захисті справедливості, а не навпаки — люди для законів. Цими ідеями твір близький і нам.

 

7. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всі: опрацювати конспект

Підготувати повідомлення про Б. Шоу

Творче: придумати продовження історії Нори, підготувати повідомлення про фемінізм.

 

Повідомлення  учня  про прототип Нори

•    В образу Нори є цілком реальний прототип. Це дансько - норвезька письменниця Лаура Кілер (1849-1932). Під впливом ібсенівської п’єси «Бранд» 19-річна дівчина написала книжку «Дочки Бранда», яка вийшла 1869 року під псевдонімом. Ібсен познайомився з Лаурою і порадив їй зайнятися літературою; між ними зав’язалася дружба.

Лаура одружилася з любові, але її неврівноважений чоловік бо­лісно сприймав нестачу грошей. Дружина намагалася захистити його від матеріальних проблем і, коли він захворів, звернулася по допомогу до свого багатого батька, однак той відмовив дочці. Тоді вона, таємно від усіх, позичила гроші в одному з норвезьких бан­ків, а поручився за неї впливовий друг. Коли не стало й цих гро­шей, Лаура позичила знову, але не змогла повернути борг вчасно. У відчаї жінка хотіла видати фальшивий вексель, та вчасно схаме­нулася. Згодом про все довідався чоловік, який спочатку співчу­вав Лаурі, а потім під впливом родичів, друзів та знайомих різко змінив ставлення до дружини й почав вимагати розлучення. Дітей у неї відібрали, а її оголосили психічно хворою. (Пізніше, на про­хання чоловіка, Лаура повернулася і в сім’ю, і в літературу.)

Нора і Лаура мають багато спільного, але є й істотна різниця: Нора сама йде з дому, сама протиставляє себе суспільству — це її свідоме рішення.