Рекомендації "Адаптація дитини до дитячого садочка"

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ ДО ДИТЯЧОГО САДКА

   Чому взагалі зараз про це так багато мови і чому це важливо? Ви можете заперечити, що, мовляв, колись ніхто не звертав на це особливої уваги і всі повиростали, і все добре. Чи справді ж добре? Чи не страждаємо ми й досі від незцілених дитячих травм? І чи не мають вони певного впливу на наше доросле життя? Як-от до прикладу травма покинутості, яка змушує з острахом триматися за не завжди вдалі стосунки...

    Так от. Адаптація, тобто звикання , - явище двоїсте. Воно залежить як від внутрішніх факторів (таких, наприклад, як темперамент дитини), так і від зовнішніх. Діти-меланхоліки адаптуються, як правило, довше і складніше. Це треба просто прийняти як факт і надати дитині максимум уваги в цей період. І якщо темперамент змінити ми не можемо, то вплинути на зовнішні фактори цілком в наших силах. Якщо дорослі впевнені, спокійні, доброзичливі – усе буде гаразд. Нервовість же та неспокій передаються дітям і адаптація ускладнюється.

 Ось кілька практичних порад:

1. Сформуйте у дитини позитивну мотивацію до відвідування дитячого садка – дайте позитивну перспективу: розкажіть, що у дитячому садку багато іграшок, діток, там буде добре, цікаво і весело. Дитина буде спокійнішою, коли отримає максимум інформації про те, що на неї чекає, від значимого дорослого. Якщо є така можливість, перш ніж відвести дитину до дитячого садка, за кілька днів прогуляйтесь разом по території, розкажіть, що там є.

2. Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дитячого садка (денний сон, час вкладання спати, режим харчування). Це важливо тому, що адаптація відбувається також на фізіологічному рівні.

3. Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування. Чим краще вони сформовані, тим легше дитині буде звикнути, що дорослий не завжди може займатися виключно її потребами.

4. Виробте свої ритуали прощання і зустрічі, прикрашені особливими знаками (обійми, поцілунки тощо). Щодня при зустрічі малюк має відчувати, що ви радієте йому. Наприклад, шепотіння щоразу при  розтаванні і зустічі маленького "секретика" (це може бути просто обмін фразою "я тебе люблю").

5. Пошийте або купіть «чарівну сумочку», в якій малюк може принести улюблену іграшку чи якусь іншу дрібничку, що пов’язує дитину з відсутнім дорослим. Можете при цьому програти вдома своєрідний ритуал заряджання такого предмета вашою енергією (разом з малюком берете в руки і промовояєте, що частинка вашого тепла переходить до цього предмета для того, щоб в будь-яку хвилю, коли вас нема поруч, малюк міг би нею скористатися).

6. Станьте спільником і помічником вихователів. Тримайте тісний зв'язок з персоналом групи і будьте певні, що працівники зуміють прийняти і зрозуміти вашу дитину і по материнські подбають про неї. І тоді садочок стане для вашого пташеняти другим гніздечком, в якому буде тепло і затишно.