Рекомендації психолога педагогам та батькам щодо підвищення рівня знань

Діти, прийшовши до школи на свій перший урок, сідають за парти, відкривають першу сторінку підручника та нові зошити - так розпочинається їх довгий навчальний шлях. Всі вони однакові, рівні один перед одним і немає серед них "здібних" і навпаки, "відмінників" та "невстигаючих". В усіх єдине бажання - вчитися. Проте, в процесі навчання стає зрозумілим: деякі діти важко адаптуються до навчання, не засвоюють навчальну програму, як наслідок - потрапляють до категорії невстигаючих.

У психолого–педагогічній літературі вживаються два поняття, які характеризують це явище: неуспішність і відставання.

Неуспішність – невідповідність підготовки учнів вимогам змісту освіти, фіксована через певний період навчання

Відставання– невиконання вимог (або однієї з них) на одному з проміжних етапів того відрізка навчального процесу, який є тимчасовою межею для визначення успішності.

Неуспішність і відставання взаємопов’язані. Неуспішність - наслідок процесу відставання, в ній синтезовано окремі відставання.

Різноманітні відставання, якщо їх не перебороти, переростають в неуспішність. Завдання складається з того, щоб не допустити переплетіння окремих відставань, усунути їх. Це і є попередження неуспішності.

Дослідники визначають причини виникнення трьох категорій неуспішності.

Зазначимо причини першої категорії:

     низький рівень попередньої підготовки учня до навчальної діяльності;

     вади фізичного розвитку;

     недоліки виховання;

     слабкий розумовий розвиток.

      Для другої категорії притаманними є такі причини:

     недопрацювання вчителем у попередніх класах щодо формування у школярів адекватних способів організації навчальної діяльності;

     недостатній пізнавальний інтерес учня до предмета, що вивчається;

     слабка воля до подолання труднощів.

     Причини третьої категорії:

     недоліки в методиці викладання навчального предмету;

     формалізм у засвоєнні нових знань;

     слабкий поточний контроль;

     невміння зосередитись на об’єкті, предметі, що вивчається;

     нерегулярне виконання домашніх завдань.

Отже, причини, які стоять за прогалинами в навчальному розвитку дітей, різні. Як правило, діє не одна, а система взаємопов’язаних причин.

На основі вище сказаного, враховуючи причини низького рівня навчання учнів, можна зробити висновки про основні способи його виправлення.

Насамперед це мотивація діяльності. Як захопити учнів пізнанням нового? Завдання педагога в цьому випадку:

 допомогти учням усвідомити необхідність отримання нових знань;

 розвивати відповідальність;

 підтримувати впевненість учнів у власних силах, виробляючи позитивну самооцінку. Мотиваційними процесами можна управляти, створюючи умови для розвитку внутрішніх мотивів особистості, а також вміло стимулюючи учнів. Бажано продумати кожен урок згідно інтересам учнів, використовувати всі можливості навчального матеріалу для розвитку їх допитливості.

Перешкода розвитку мотивації - тривожність і страх на уроках. Це призводить до того, що учень, що випробував сильну тривогу, зосереджується на особистих переживаннях, які витісняють бажання засвоїти навчальний матеріал.

Для того щоб зацікавити учнів процесом навчання, необхідно використовувати всі можливості навчального матеріалу:

 створювати позитивні  ситуації;

 активізувати самостійне мислення;

 організовувати співпрацю учнів на уроці;

 вибудовувати позитивні відносини з класом;

 проявляти щиру зацікавленість в успіхах учнів.

При розвитку мотиву досягнення слід орієнтувати учня на самооцінку діяльності (наприклад, задавати такі питання: «Ви задоволені результатом?»; Замість оцінки сказати йому: «Ви сьогодні добре впоралися з роботою»). Можна проводити індивідуальні бесіди, обговорюючи досягнення і недоліки, постійно цікавитися ставленням учня до процесу і результату своєї діяльності. Учні, які вже засвоїли матеріал і виконали завдання, можуть відпочити або виконати додаткові завдання. Учням, які орієнтовані на уникнення невдач, варто дати такі завдання, які підтримають їх самооцінку, захистять від публічного засудження і критики.

        Цінні рекомендації як вчителям, так і батькам, щоб підтримати учнів у покращенні їхніх знань та академічної успішності. Нижче наведено рекомендації для кожної групи:

Рекомендації для вчителів

1. Диференційоване навчання:

   - Пристосовуйте свої методи викладання до різноманітних навчальних потреб ваших учнів. Визнайте, що кожен учень може мати унікальний стиль і темп навчання.

2. Оцінювання навчання:

   - Використовуйте методи формувального оцінювання, щоб регулярно оцінювати розуміння учнями матеріалу і відповідно адаптувати своє викладання. Це гарантує, що ви звертаєте увагу на ті сфери, де вони можуть відчувати труднощі.

3. Чітко формулюйте навчальні цілі:

   - Це допоможе учням зрозуміти, чого вони мають досягти і як це пов'язано із загальною навчальною програмою.

4. Захоплюючі стратегії викладання:

   - Впроваджуйте різноманітні цікаві стратегії навчання, такі як активне навчання, дискусії та проектне навчання, щоб підтримувати мотивацію та активну участь учнів у навчальному процесі.

5. Ефективне управління класом:

   - Встановіть чіткі правила та очікування щодо поведінки в класі. Добре керований клас забезпечує сприятливе середовище для навчання.

6. Зворотний зв'язок і заохочення:

   - Надавайте конструктивний зворотний зв'язок, який підкреслює сильні сторони учнів та сфери, що потребують вдосконалення. Хваліть і заохочуйте учнів, щоб підвищити їхню впевненість у собі.

7. Персоналізоване навчання:

   - Визначте індивідуальні сильні та слабкі сторони учня і запропонуйте додаткову підтримку або заходи для збагачення знань, якщо це необхідно. Персоналізовані навчальні плани можуть допомогти учням розвиватися у власному темпі.

8. Використання технологій:

   - Використовуйте освітні технології для покращення навчального процесу, такі як інтерактивне програмне забезпечення, онлайн-ресурси та освітні додатки.

9. Співпраця та професійний розвиток:

   - Співпрацюйте з колегами, щоб ділитися передовим досвідом та інноваційними стратегіями викладання. Продовжуйте власний професійний розвиток, щоб залишатися актуальними у своїй галузі.

10. Підтримка учнів, яким важко дається навчання:

    - Надавати додаткову допомогу та ресурси учням, які відчувають труднощі у навчанні.

Рекомендації для батьків

1. Домашнє навчальне середовище:

   - Створіть вдома сприятливе середовище, яке заохочує до навчання. Забезпечте тихе й організоване місце для виконання домашніх завдань і навчання.

2. Відкрите спілкування:

   - Підтримуйте відкрите спілкування з учителями вашої дитини. Відвідуйте батьківські збори та обговорюйте прогрес вашої дитини, її сильні сторони та проблемні питання.

3. Підтримуйте виконання домашніх завдань:

   - Пропонуйте допомогу у виконанні домашніх завдань за потреби, але заохочуйте самостійність. Допоможіть дитині зрозуміти цінність домашніх завдань і тайм-менеджменту.

4. Здоровий спосіб життя:

   - Сприяйте здоровому способу життя, який включає регулярні фізичні вправи, правильне харчування та достатній сон. Фізичне благополуччя тісно пов'язане з когнітивним функціонуванням.

5. Позитивне підкріплення:

   - Визнавайте і заохочуйте академічні досягнення та зусилля вашої дитини. Позитивне підкріплення заохочує мислення, спрямоване на розвиток, і любов до навчання.

6. Будьте прикладом для наслідування:

    - Будьте позитивним прикладом для наслідування для своєї дитини, демонструючи сильну трудову етику, допитливість і прихильність до навчання впродовж усього життя.

Співпраця між вчителями та батьками має важливе значення для освітнього успіху учнів. Дотримуючись цих рекомендацій,  психолог, педагоги і батьки можуть створити сприятливе та збагачувальне навчальне середовище для учнів, що сприятиме поглибленню їхніх знань та академічному зростанню.