Рекомендації щодо проведення уроків виробничого навчання по предмету "Слюсарна справа"

ЗМІСТ

Вступ

В даній роботі розглядаються трудові функції, швидке адаптування до змін у професійній діяльності та є складовими відповідної професійної кваліфікації.

  Дана робота включає в себе основи технічного креслення, призначення, види і застосування креслень у виробництві; основні відомості про виконання та оформлення креслень; основні поняття про розрізи і перерізи на кресленнях, види проекцій; поняття конструкторської та технологічної документації.

ПОГОДЖЕНО

Старший  майстер                

__________ О.М. Коваленко

«______» __________________2019 р

План уроку №2

Виробничого навчання в майстерні

Професія:  «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування

Кваліфікація:  1 розряд

Група: 3

Курс навчання:  І

Тема програми:  Площинне розмічання (модуль ЗПК.8).

Тема уроку: Площинне розмічання.

Мета уроку:

– формування в учнів загальнопрофесійних компетентностей - первинних умінь і навичок з виконання  слюсарних операцій – площинне розмічання: нанесення паралельних та перпендикулярних рисок, керніння рисок звичайним кернером;

– формування в учнів ключових компетентностей – загальних здібностей й умінь (психологічні, когнітивні, соціально-особистісні, інформаційні, комунікативні), що дають змогу здобувачу освіти розуміти ситуацію, досягати успіху в особистісному і професійному житті, набувати соціальної самостійності та забезпечують ефективну професійну й міжособистісну взаємодію (набуваються впродовж всього терміну навчання поза робочим навчальним планом).

– формування в учнів професійних компетентностей – знань та умінь здобувача освіти, які дають змогу виконувати трудові функції, швидко адаптуватися до змін у професійній діяльності та є складовими відповідної професійної кваліфікації.

Тип уроку: урок формування первинних базових компетентностей.

Методи проведення уроку:

словесний – індивідуальне і фронтальне опитування, перевірка знань;

пояснювально-ілюстративний: демонстрація прийомів, інструктаж, щодо  послідовного виконання тренувальних вправ та навчально-виробничих робіт; використання  презентації «Площинне розмічання», інструкційних карток.

репродуктивний – виконання пробних вправ, тренувальних вправ за інструкційно-технологічними картками. Виконання навчально-виробничих робіт відповідно  до інструкційно-технологічних карток, креслення;

контролю і самоконтролю -  спостереження та фіксування навчальних досягнень, перевірка відповідності нанесених рисок на  заготовках  згідно з кресленням.

Форми роботи: фронтальна, індивідуальна .

Комплексно-методичне забезпечення уроку:  плакати «Площинне розмічання» (кількість 2 шт), планшет  інструментів для розмічання (кількість 20 шт),  інструкція з охорони праці №46 (додаток № 1), креслення (додаток №2), інструкційні картки (додатки №3-7), презентація «Площинне розмічання», інструкційні картки вправ (кількість комплектів- 20шт).

Перелік вправ:

Вправа 1. Підготовка площин для розмічання, модуль ЗПК. 8 ;

Вправа 2. Нанесення перпендикулярних рисок, модулі ЗПК. 8, ЗПК. 9;

Вправа 3. Побудова геометричних фігур (прямокутник), модулі ЗПК.8, ЗПК. 9;

Вправа 4. Побудова геометричних фігур (трикутник), модулі ЗПК. 8 , ЗПК. 9;

Вправа 5. Керніння центрів отворів звичайним кернером, модуль ЗПК. 8;

Перелік навчально-виробничих робіт:

1.Розмічання поверхні на сталевому листі.

Комплексно-методичне забезпечення робочого місця учнів:

Хід уроку

І. Організаційна частина (2 хв.)

Привітання та перевірка наявності учнів на уроці;

Перевірка готовності учнів до уроку (спецодягу, дотримання правил особистої гігієни);

Перевірка робочих місць на відповідність вимогам техніки безпеки.

II. Вступний інструктаж (45 хв.)

1. Актуалізація опорних знань:

• Мотивація і цільова установка проведення уроку;
• Ознайомлення учнів з критеріями оцінювання.
• Фронтальне опитування учнів:

1) Яка слюсарна операція називається розмічанням?

2) Які види розмічання вам відомі?

3) Яка слюсарна операція називається площинним розмічанням?

4) Які інструменти використовують при площинному розмічанні?

5) Для чого призначені рисувалки?

6) Дайте визначення слюсарному інструменту – кернер. Як його використовують.

7) Для чого використовують слюсарний інструмент рейсмус?

8) Чи вмієте використовувати вимірювальну лінійку та штангенциркуль?

2. Виклад нового матеріалу (демонстрація майстра виробничого навчання)

1) Первинний Інструктаж з ОП, організації робочого місця.

2) Підготовка площини для розмічання.

3) Демонстрація вправ по нанесенні паралельних та перпендикулярних ліній.

4) Нанесення ліній під заданий кут.

5) Побудова геометричних фігур та радіусних кривих.

6) Керніння. Розмічання контурів деталей за кресленням.

III. Поточний інструктаж (193хв.)

1) Підготовка робочих місць.

2) Отримання учнями інструкційних карток, карток завдань, інструкційні картки для виконання навчально-виробничих робіт (у відповідності до переліку та додатків).

Самостійне виконання учнями  робіт (Додатки № 3-7):

1. Підготовка площини до розмічання;

2. Нанесеня перпендикулярних ліній;

3. Нанесеня паралельних ліній;

4. Нанесеня ліній під заданим кутом;

5. Побудова геометричної фігури;

6. Керніння ліній звичайним кернером;

7. Розмітка контуру деталі по шаблону.

Цільові обходи робочих місць учнів:

•  контроль щодо організації робочих місць відповідно до вимог;
•  контроль щодо  цілісності слюсарного інструменту,  дотримання  учнями вимог охорони праці;

   контроль  щодо дотримання учнями послідовності  виконання  вправ згідно з      інструкційними картками (у відповідності до переліку та додатків).

• корегування  початкових   умінь,  допомога  учням  щодо формування початкових навиків (за необхідністю продемонструвати правильність виконання слюсарної операції);
• самостійне виконання учнями практичних робіт.

Розмічання поверхні на сталевому листі.

• Аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку.
• Прийом та оцінювання виконаних робіт, згідно з критеріями.
• Прибирання робочого місця

VI. Заключний інструктаж (30 хв.)

• Аналіз причин помилок учнів.
• Повідомлення та обґрунтування оцінок.
• Оголошення домашнього завдання.
• Охорона праці.

Домашнє завдання:

1. Вивчити: А.М. Власенко Підручник «Слюсарна справа»– К.: Вища освіта, 2013 – розділ 1.1-1.5. стор. 14 – 36

2. Скласти кросворд з теми: «Площинне розмічання».

                               Майстер в/н         _______    С.А.Педоренко

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА УРОКУ №2

ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ В СЛЮСАРНІЙ МАЙСТЕРНІ

«ПЛОЩИННЕ РОЗМІЧАННЯ»

Тема програми виробничого навчання в майстерні: «Площинне розмічання»

Професія: Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування 1- го розряду

Курс, група: 1курс, група 3

Час проведення: 6 годин

Підготовка площини для розмічання.

Перед розмічанням необхідно виконати такі операції:

- очистити стальною щіткою заготовку від пилу, бруду, окалини, слідів корозії тощо;

- ретельно оглянути заготовку — при виявленні раковин, пухирів, тріщин і т. ін., точно виміряти їх і, складаючи план розмічання, вжити заходів щодо видалення цих дефектів у процесі подальшої обробки (якщо це можливо); всі розміри заготовки мають бути ретельно розраховані, щоб після обробки на поверхні не залишилося дефектів;

- вивчити креслення розмічуваної деталі, з'ясувати її особливості та призначення; уточнити розміри; подумки накреслити план розмічання (встановлення деталі на плиті, спосіб і порядок роботи); особливу увагу приділити припускам на обробку (їх беруть з довідників залежно від матеріалу і розмірів деталі, її форми, способу встановлення при обробці);

- визначити базові поверхні (бази) заготовки, від яких слід відкладати розміри у процесі роботи; при площинному розмічанні базами можуть бути оброблені кромки заготовки або осьові лінії.

Фарбування поверхонь

Для фарбування використовують різноманітні барвники. Крейду розводять у воді (1 : 8), доводять до кипіння. Потім, щоб шар фарбника не стирався, у нього додають рідкий столярний клей (50 г на 1 кг крейди). Після додавання клею суміш ще раз кип'ятять. Для уникнення псування суміші (особливо влітку) у розчин додають трохи льняної олії та сикативу, який прискорює висихання барвника. Таким барвником покривають чорні необроблені заготовки.

Фарбують малярними пензлями. Однак цей спосіб малопродуктивний, бо коли це можливо (особливо при великих деталях або великих їх партіях), фарбують за допомогою розпилювачів (пульверизаторів), які крім прискорення роботи забезпечують рівномірне і міцне фарбування.

Звичайною сухою крейдою натирають розмічувані поверхні. Фарбування виявляється менш міцним. Цим способом фарбують необроблені поверхні дрібних невідповідальних заготовок.

Розчин мідного купоросу дістають, розчинивши у склянці води три повні чайні ложки кристалічного мідного купоросу. Очищену від пилу, бруду та олії поверхню або покривають розчином мідного купоросу (пензлем) або змочують водою і натирають шматком мідного купоросу. Розмічання здійснюють після висихання купоросу. На поверхні заготовок осідає мідь тонким шаром, на який добре наносяться розмічальні риски. Цим способом фарбують лише стальні та чавунні заготовки з попередньо обробленими під розмітку поверхнями.

Фарбування спиртовим лаком, який є розчином шелаку в спирті з додаванням фуксину, застосовують лише при точному розмічанні оброблених поверхонь невеликих виробів.

Швидкосохнучі  лаки та фарби застосовують для покриття поверхонь великих оброблених стальних і чавунних виливків.

Кольорові метали, гарячекатаний листовий і профільний стальний матеріал лаками та фарбами не фарбують.

При нанесенні барвника заготовку тримають у лівій руці у нахиленому положенні. Тонкий і рівномірний шар барвника наносять на поверхню перехресними вертикальними і горизонтальними рухами пензля. Розчин для уникнення патьоків набирають лише кінцем пензля у невеликій кількості.

Нанесення розмічальних рисок

 Розмічальні риски наносять у такій послідовності: спочатку проводять горизонтальні, потім — вертикальні, після цього — похилі й останніми — кола, дуги та заокруглення.

Креслення дуг в останню чергу дає змогу проконтролювати точність проведення прямих рисок: якщо вони нанесені точно, дуга замкне їх і сполучення вийде плавним.

Прямі риски наносять рисувалкою, яку слід нахиляти в напрямі її переміщення  і вбік від лінійки. Кути нахилу мають відповідати зазначеним на рис.1 і не змінюватися в процесі нанесення рисок, інакше риски не будуть паралельними лінійці. Рисувалку весь час притискують до лінійки, яка щільно прилягає до деталі.

рис.1   Кути нахилу

Риски проводять лише один раз. Повторно провести лінію по одному й тому самому місцю важко, і в результаті вийде кілька паралельних рисок. Якщо риска нанесена неякісно, її зафарбовують, дають барвнику просохнути і проводять риску знову.

Перпендикулярні риски (не в геометричних побудовах) наносять за допомогою кутника. Деталь (заготовку) кладуть у кут плити і злегка притискують тягарем, щоб вона не зсовувалася у процесі розмічання. Першу риску проводять за кутником, полицю якого прикладають до бокової поверхні (рис. 2, а) розмічальної плити (положення кутника 1—1). Після цього кутник прикладають полицею до бокової поверхні а (положення ІІ— ІІ) і проводять другу риску, яка буде перпендикулярна до першої).

Рис.2 Розмічання та нанесення

Паралельні риски наносять за допомогою кутника (рис. 2б), пересуваючи його на потрібну відстань.

Відшукування центрів кіл здійснюють за допомогою центрошукачів та центронамітників.

Нанесення рисок під заданим кутом. Побудування геометричних фігур та радіусних кривих.

Розмічання кутів та уклонів здійснюють за допомогою транспортирів, штангенциркулів, кутомірів. При розмічанні транспортир  встановлюють на заданий кут. Притримуючи лівою рукою його основу, правою повертають широкий кінець лінійки доти, поки інший її кінець, що має форму стрілки, не збігатиметься з поділкою, що відповідає куту, значення якого нанесено на основі. Після цього лінійку закріплюють шарнірним гвинтом, а потім рисувалкою наносять лінії.

Циркулі використовують для розмічання кіл і дуг, ділення відрізків та кіл, а також для геометричних побудов. Циркулями користуються і для перенесення розмірів з вимірювальних лінійок на деталь.

Розмічальні циркулі бувають прості або з дугою, точні і пружинні . Простий циркуль складається з двох шарнірно з'єднаних ніжок суцільних або зі вставними голками, потрібний розхил ніжок фіксується гвинтом.

Штангенциркулі. Розмічальний штангенциркуль, служить для точного розмічання прямих ліній і центрів, для розмічання кіл великих діаметрів

(Рис. 3, 4)

Керніння

При роботі кернер беруть трьома пальцями лівої руки (великим, вказівним і середнім) і ставлять вістрям точно на середину розмічальне. Спочатку нахиляють кернер в бік від себе і приближують до наміченої точки, потім швидко ставлять у вертикальне положення, після чого по ньому наносять легкий удар молотком масою 100...200 г.

Центри кернів мають розміщуватися точно на розмічальних лініях, щоб після обробки на поверхні деталі залишилися половини кернів. Керни обов'язково ставлять на перетині рисок і заокругленнях.

На довгих лініях (прямих) керни наносять на відстані 20...100 мм, на коротких лініях, перегинах, заокругленнях і в кутах на 5... 10 мм. Лінію кола досить накернити в чотирьох місцях перетину осей з кодом. Керни, нанесені нерівномірно, а також не на самій рисці, не забезпечують контроль обробки (точіння, фрезерування тощо). На оброблених поверхнях деталей керни наносять на кінцях ліній. Інколи на чисто оброблених поверхнях риски не накернюють, а продовжують їх на бокові грані і накернюють там. Керни для свердління отворів роблять глибшими, ніж інші щоб свердло менше зміщувалося в бік від розмічальної точки.

Розмічання контурів деталей по шаблонах

Розмічання за шаблоном звичайно застосовують при виготовленні великих партій однакових за формою і розмірами деталей.

Інколи таким способом розмічають хоч і невеликі партії, але складних виробів. Шаблони виготовляють з листового матеріалу завтовшки 0,5... 1 мм, а для деталей складної форми або тих, що мають отвори, завтовшки 3....5 мм.    При розмічанні шаблон накладають на пофарбовану заготовку (деталь) і проводять рисувалкою риску вздовж контуру шаблона , після чого риску накернюють. За допомогою шаблонів зручно розмічати отвори для свердління, бо при цьому відпадає потреба в геометричних побудовах — поділу відрізків і кіл на частини і т. ін. Отвори розмічають за шаблоном рисувалкою або кернером.

Інколи шаблон може бути кондуктором, за яким деталь оброблюють без розмічання. Для цього його накладають на заготовку, потім свердлять отвори і обробляють бокові поверхні.

Доцільність застосування шаблона полягає в тому, що розмічальна робота, на яку витрачається багато часу, виконується лише один раз при виготовленні шаблона. Усі наступні операції розмічання становлять лише копіювання окреслень шаблона. Розмічальні шаблони можна також використовувати і для контролю деталі після обробки.

Розмічання за зразком відрізняється тим, що не потребує виготовлення шаблона. Цей спосіб широко застосовують при ремонтних роботах, коли розміри знімають безпосередньо з деталі, що вийшла з ладу, і переносять на розмічуваний матеріал. При цьому враховують спрацьованість деталей.

Заточення та заправлення кернера та рисувалки.

Рисувалки мають бути гостро заточеними, їх конічна поверхня добре оброблена (гладенька), не дряпати лінійку, кутник. Чим гостріша робоча частина рисувалки, тим тоншою буде розмічальна риска і, отже, вищою точність розмітки.

Загострюють рисувалки на заточувальних верстатах (рис. 5).

Рисувалку беруть лівою рукою за середину, а правою рукою за кінець, протилежний тому, що заточується. Дотримуючи сталий кут нахилу щодо абразивного крута, з легким натиском прикладають рисувалку конусом до обертового круга, рівномірно обертаючи її пальцями правої руки. Щоб уникнути відпуску, вістря рисувалки періодично охолоджують у рідині.

Звичайний кернер (рис. 5 а) — це стальний стержень завдовжки

100, 125 або 160 мм і діаметром відповідно 8, 10 або 12 мм; його бойок має сферичну поверхню. Вістря кернера загострюють на периферії шліфувального круга під кутом 50...60° (рис.5 б).

При точнішому розмічанні користуються малими кернерами з вістрям, загостреним під кутом З0...45°. У кернерах для розмічання центрів отворів, які передбачають свердлити, вістря загострюють під кутом 75°.

Рис.5 Заточувальні верстати

Безпека праці

При розмічальних роботах необхідно дотримуватися таких правил безпеки праці:

- встановлення заготовок (деталей) на плиту і зняття їх я плити слід виконувати лише у рукавицях;

- заготовки (деталі) і пристрої надійно встановлювати не на краю плити, а ближче до середини;

- перед встановленням заготовки (деталі) перевірити плиту на стійкість;

під час роботи на вільні (ті, що не використовуються) гострозаточені кінці рисувалок обов'язково надягати запобіжні пробки або спеціальні ковпачки;

- мідний купорос, що використовується для фарбування, наносити лише пензлем, дотримуючись заходів безпеки, оскільки він отруйний;

слідкувати за тим, щоб проходи навколо розмічальної плити були завжди вільними;

- перевіряти надійність кріплення молотка на рукоятці;

видаляти пил та окалину з розмічальної плити щіткою, а з великих плит — мітлою;

- промащене ганчір'я і папір складати тільки у спеціальні металеві ящики з кришкою, що щільно закривається.

додаток 1

  Міністерство освіти і науки України                      

Департамент освіти і науки Черкаської облдержадміністрації

Державний навчальний заклад «Буцький політехнічний професійний ліцей»

Затверджено:

Директор

 ДНЗ "Буцький ППЛ»

_________Г.М. Гісько

від ___ ________20__р. №____

Інструкція №

з охорони праці при розмічанні

1. Загальні положення

1.            Інструкція розповсюджується на роботи, що виконуються учнями при виконанні по розмічанні деталей.
2.            Робота виконується на розміточній плиті, встановленій на слюсарному верстаку у майстерні.
3.            Плита розміщується з таким розрахунком, щоб вона не виступала за обмежувальний борт верстата.
4.            Плити перед роботою змітаються, протираються ганчіркою і в робочому стані мають бути чистими і сухими.
5.            Після роботи плиту обмітають щіткою, ретельно протирають ганчіркою, змащують маслом для захисту від корозії та накривають дерев'яним щитом.
6.            Не менше одного разу на тиждень плиту промивають скипидаром або гасом. Не можна пересувати по плиті розмічувані заготовки для уникнення появи забоїн та подряпин. Робочу поверхню плити рекомендується натирати графітним порошком.
7.            Плити розміщують у найсвітлішій частині приміщення або під світловим ліхтарем.
8.            При розмічанні великих деталей на великих плитах використовують підкладки різних конструкцій, які служать для забезпечення правильного встановлення деталей при розмічанні, а також для захисту розмічальних плит від подряпин і забоїн.
9.            Для нанесення ліній на деталях використовують різного типу рисувалки, для заглиблення кернери звичайні і спеціальні, для розмічення кіл[циркулі, для точного розмічення і нанесення паралельних ліній рейсмус.              '

10.           Слюсарні верстати повинні бути обладнанні захисними екранами із сітки з віком не більше З мм, або з органічного скла, щоб запобігти пошкодження учнів на сусідніх столах при виконанні робіт із звичайним кернером.
11.           Місцеве освітлення повинне бути достатнім, справним з напругою не більше 42В, 
12.           На робочому місці постійно підтримується чистота і знаходяться інструменти, які відносяться до цієї роботи.

13.         До заняття допускаються учні, що пройшли первинний інструктаж з ОП на робочому місці з відміткою у журналі.
14.         На робочому місці учні одягнені в халати, головним убором служать берети або шапочки,

для захисту очей використовують окуляри, або захисні щитки

1.15. Основними небезпечними факторами при розмічанні є:

•      Важкі деталі для розмічання і їх можливе падіння.
•      Робота з молотком і кернером і можливе відлітання останнього при неправильному ударі.
•      Пошкодження рук і пальців при необережному користуванні молотком і кернером, а також іншим інструментом.

2.    Вимоги безпеки перед початком роботи.

1. Одягти спецодяг, привести його до ладу, застебнути ґудзики.
2. Перевірити робоче місце, наявність інструментів і пристосувань, впевнитись в їх справності до використання.

23. Рисувалки повинні бути гострозаточеними, молотки міцно насадженими на рукоятки, закріплені металевими клинами, рукоятки гладенькі і чисті, без

сучків і тріщин,  довжина ручки для розмічального молотка повинна бути 250-300 мм, вагою 300-400 г. Головка молотка повинна бути гладкою, рівною, без забоїн

 2.4. Кернери правильно загострені, не зігнуті, ударна частина не збитою.

3.    Вимоги безпеки під час роботи.

1. Встановлення заготовок (деталей) на розмічальну плиту і зняття їх з плити слід виснувати лише в рукавицях.
2. Заготовки (деталі) і пристрої надійно встановлювати ближче до середини.
3. Перед встановленням заготовки перевірити плиту на стійкість. 
4. Під час роботи на вільні гостро заточені кінці рисувалок обов'язково надягати запобіжні пробки або спеціальні ковпачки.

    3.5. Мідний   купорос,   що   використовується   для   фарбування,   наносити   лише   пензлем, дотримуватись заходів безпеки проти попадання його в рот.

6. Слідкувати за тим, щоб проходи навколо розмічальної плити були завжди вільними
7. Видаляти пил та окалину з розмічальної плити лише щіткою.
8. Промащене ганчір'я і папір складати тільки у спеціальні металеві ящики із щільною кришкою.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

1. Скласти інструмент в інструментальну скриньку, або покласти на спеціальну підставку.
2. Розмічальні деталі здати майстру виробничого навчання.
3. Прибрати робоче місце.
4. Зняти спецодяг і покласти його у відведене для цього місце.
5. Вимити руки з милом.
6. З дозволу майстра залишити робоче місце в майстерні.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях,

1.                  Аварійні ситуації можуть виникнути в результаті пожежі, техногенної аварії або природної стихії. Пожежа виникає при необережному користуванні відкритим вогнем, несправностях в електромережі та електроприладах.
2.                  При виникненні пожежі або вибуху майстру необхідно:

•      негайно оголосити пожежну тривогу та сповістити пожежну охорону, чітко назвавши адресу ліцею та своє прізвище. Сповістити директору ліцею
•      одночасно з повідомленням майстер в/н вживає заходів до ліквідації пожежі і евакуації людей з приміщення, посилюючи охорону об'єкта;

•      для гасіння пожежі використовуються первинні засоби пожежогасіння, що знаходяться в майстерні і біля неї;             
•      при прибутті пожежної команди надати її командиру необхідну інформацію про даний об'єкт, ситуацію, що виникла і приєднатися до пожежників для допомоги в ліквідації пожежі;
•      якщо виникає необхідність, то надати першу допомогу потерпілим, а при важких випадках негайно викликати швидку допомогу.

5.3. Майстер в/н особисто керує ліквідацією аварії і відповідає за безпеку людей, що знаходяться  в поміщенні, де виникла аварія, і за тих, хто бере участь у ліквідації аварії.

 5.4 Під час стихійного лиха майстер діє аналогічно.

         Розробив майстер в/н _____________Педоренко С.А.

Погоджено інженер з ОП______________        ____________________

Погоджено голова профспілкового комітету_______  _____________________

додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

додаток 3

Додаток 6

Додаток 7

Висновок

В основу підготовки слюсарів поряд з теоретичним навчанням покладена участь у продуктивній праці. На уроках виробничого навчання учні вивчають теоретичні основи техніки та технології виконання робіт, передбачених кваліфікаційною характеристикою, обладнання, пристрої, інструменти, що застосовуються при виконанні цих робіт, матеріалознавство, креслення, допуски і технічні вимірювання, безпеку праці, технічну естетику.

Список використаних джерел

1. Макієнко М.І. Загальний курс слюсарної справи. 2009 р.

2. Галушко І.В. Посібник майстра слюсарної справи. 1994 р.

3. Заславська С.О. Підготовка майстра виробничого навчання до занять. 2003