рекомендації щодо соціалізації школярів

“”рекомендації педагогам щодо розвитку соціальної компетентності та шляхи подолання соціальних проблем в учнівському колективі’’ Підготувала Петрик Т. Л.

розглядається у світлі здібностей людини, соціальних знань і вмінь, які забезпечують особистості соціальну адаптацію, соціальну обізнаність, уможливлюють досягнення оптимальної відповідності між особистістю та умовами соціуму, зафіксованими у поняттях «соціальний інтелект» та «соціальне мислення» СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

“Групи ризику” - це категорії дітей, чий соціальний стан за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці перебороти труднощі, що виникли в їхньому житті; все це в результаті може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, морального образу, біологічної загибелі. До «групи ризику» входять діти з асоціальними проявами в поведінці, починаючи з грубості стосовно дорослих та недисциплінованості на уроках і закінчуючи крадіжками, пропусками уроків, уживанням спиртного або наркотиків. Причиною збільшення кількості дітей «групи ризику» є не лише критична ситуація у країні, але й ситуація в сім’ї, а як наслідок — порушення стосунків із дорослими. Унаслідок порушень взаємин із дорослими процес засвоєння соціальних норм уповільнений або взагалі не відбувається До цієї групи відносять такі категорії дітей: *діти-сироти,*діти з девіантною поведінкою, *діти з вадами фізичного та психічного розвитку;*діти, які зазнали насильства, *обдаровані діти, які відчувають труднощі в спілкуванні

Діти сироти:одна важлива особливість дітей-сиріт: вони живуть в умовах дефіциту спілкування з дорослими, що призводить до формування ряду особливостей у їхній картині світу, стратегіях спілкування та взаємодії з іншими дітьми, процесі формування соціальностіЗ метою підвищення рівня соціальності дітей-сиріт в умовах шкільного навчання можна віднести: масові – концерти, конкурси, презентації, акції, театральні вистави, ділові ігри, тематичні свята, вечори відпочинку, фестивалі; групові – екскурсії, виставки, гуртки; індивідуальні – виставка робіт, бесіди, консультації, творчі завдання. Вправа ,, Похвала по колу’’

Діти з вадами фізичного та психічного розвитку: гіперактивність, дефіцит уваги й імпульсивність. Симптоми порушення уваги: дитина не може утримати увагу на деталях, допускає багато помилок, дуже легко відволікається на сторонні подразники, проявляє забудькуватість, не дотримується певних правил, інструкцій і не доводить розпочату справу до кінця, не любить занять які вимагають тривалої концентрації та розумового напруження, може ухилятись від їх виконання. Симптоми гіперактивності: дитина постійно робить неспокійні рухи, весь час вовтузиться, непосидюча, невмотивовано рухлива активність має не стійкий характер, правила на неї не впливають. Симптоми імпульсивності: дитина відповідає на запитання не замислюючись і не дослухавши дорослого до кінця, не чекає своєї черги, перебиває інших, не стримана.

Обдарована дитина нерідко швидше дорослішає, у неї раніше формується особистість, і в середовищі однолітків вона відрізняється завдяки наявності певних особових якостей і властивостей. Окрім позитивних рис особистості у обдарованих дітей зустрічаються риси, що гальмують розвиток здібностей. Нерідко серед них зустрічаються діти із заниженою самооцінкою: школярі, що заперечують авторитети і не уміють прислухатися до чужої думки: сором’язливі, мовчазні, тривожні діти. Учені відмічають, що прояв тих, або інших рис особистості може бути обумовлений типом обдарованості. Для успішної роботи з обдарованою дитиною школа зобов’язана знайти його сильну сторону і дати йому можливість проявити її, відчути смак успіху і повірити у свої можливості. Тоді і тільки тоді в учня з’явиться інтерес, розвинеться мотивація, що є необхідною умовою успіху. Природно, що обдарована дитина розвивається не лише в школі, але і в сім’ї. передусім, важливо, як поведуться батьки і інші старші члени сім’ї, коли виявиться незвичність дитини. 

Діти, що зазнали різного роду насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виливається на більш слабких: молодших за віком дітей, на тварин. Часто їхня агресивність виявляється в грі, часом спалахи їхнього гніву не мають видимої причини. Деякі з них, навпаки, надмірно пасивні, не можуть себе захистити. І в тому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з однолітками. У занедбаних, емоційно депривованих дітей прагнення будь-яким шляхом привернути до себе увагу іноді виявляється у вигляді зухвалої, ексцентричної поведінки. Вправа ,, Розіжми кулак’’

Рекомендації щодо забезпечення емоційної рівноваги дітей1.  Ставте перед дитиною вимоги, адекватні її віковим та індивідуальній особливостям.2.  Уникайте прямих докорів, аргументуйте зауваження, застосовуйте їх у тактовній формі.3. Скеровуйте діяльність дитини на досягнення успіху в певній сфері (малювання, гра, допомога в підготовці до занять тощо).4. Менше лайте, хваліть дитину, не порівнюйте її з іншими, а тільки з нею самою, оцінюючи поліпшення її особистих результатів .5. Забезпечте оцінний режим у тій діяльності, у якій успіхи дитини невеликі. Якщо з'являється хоча б найменший успіх, його обов'язково потрібно відзначити.6. Формуйте компетентність дитини у грі.7. Приділяйте увагу атмосфері, у якій формується особистість дитини. Теплі емоційні взаємини, довірчий контакт із дорослими сприяє емоційній рівновазі дітей.

Висновок : Педагогу слід постаратися розговорити дитину, встановити контакт, довірливі стосунки з нею. Надати емоційну підтримку. Тут необхідно врахувати, що дорослий повинен продемонструвати по відношенню до дитини інтерес, дружелюбність, щирість, теплоту і емпатію. У такому разі дитина відчує, що ця людина дійсно чує і розуміє її думки і почуття. Отже, особливостями соціально-педагогічної та психологічної роботи з школярами є: робота в різних напрямах (батьки, вчителі, учні) батьки (надають інформацію про особливості дитини, внутрішні ресурси, уподобання); педагоги (приділяють більше уваги дитині, помічають зміни); психологи (ураховують статус дитини при роботі з нею); однокласники (підтримка, залучення до об’єднань, гуртків); залучення у шкільне життя (екскурсії, секції, заходи, гуртки). Саме взаємодія школи і родин створює сприятливі умови для навчання та виховання школярів.

Елементи тренінгу : У колективі жити- з усіма дружити. Тренінгове заняття : Будь собою. Перегляд розвиваючих мультфільмів

Навіщо слова, якщо говорить душа. Година спілкування з інспектором ювенальної превенціїВправа ,,Побажання на день’’

Дякую за увагу!