Рідкі лікарські форми

Рідкі лікарські форми

Зміст:

1. Рідкі лікарські форми

2. Розчини

3. Настої

4. Екстракти

5. Збори

6. Слизи

Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae) являють собою вільні дисперсні системи, в яких лікарські речовини розподілені в рідкому дисперсійному середовищі. Лікарські речовини в цих формах можуть бути в трьох агрегатних станах: рідкому, твердому і газоподібному. Залежно від величини частинок дисперсної фази і характеру її зв'язку з дисперсійним середовищем рідкі лікарські форми можуть являти собою істинні розчини низькомолекулярних і високомолекулярних речовин, колоїдні розчини, суспензії, емульсії та комбіновані системи - зазвичай суміші вищеперелічених систем, найчастіше - екстракційні лікарські форми.

За медичним призначенням рідкі лікарські форми підрозділяють на лікарські форми для внутрішнього, зовнішнього та парентерального (лікарські форми для ін'єкцій) застосування.

Розчини

Розчин (Solutio, родовий відмінок - Solutionis) - рідка лікарська форма, що отримується шляхом розчинення твердої лікарської речовини або рідини в розчиннику. Розчини використовують для зовнішнього та внутрішнього застосування, а також для ін'єкцій.

Як розчинник використовують:

• • дистильовану воду (Aqua destillata);
• • етиловий спирт (Spiritus aethylicus 70%, 90%, 95%);
• • гліцерин (Glycerinurn);
• • рідкі масла (Oleum Vaselini, Oleum Olivarum, Oleum Persicorum та ін.).

Відповідно виділяють водні, спиртові, гліцеринові і масляні розчини. Істинні розчини завжди прозорі, вони не повинні містити зважених часток і осаду. Використовують розчини для зовнішнього та внутрішнього застосування, а також для ін'єкцій.

Розчини для зовнішнього застосування - це розчини, які використовують як очних і вушних крапель, крапель для закапування в ніс, а також для примочок, промивань, спринцювань.

Розчин в краплях виписують в обсязі 5-10 мл, розчини для інших цілей - у кількості 50-100 мл і більше. Оформляють в рецепті у скороченій або розгорнутій формі.

При використанні скороченої форми прописи після букв Rp .: вказують назву лікарської форми, потім назва лікарської речовини, концентрацію розчину і його кількість в мілілітрах. Концентрацію розчину позначають:

• • у відсотках (найчастіше);
• • у відносинах (1: 1000; 1: 5000);
• • в масо-об'ємних співвідношеннях (0,1 - 200 мл).

Скорочену форму прописи розчинів використовують в тих випадках,

коли вибір розчинника визначається заводський технологією або надається працівникові аптеки. Якщо розчин водний, то вид розчинника у скороченій прописи рецепта не вказується. Якщо розчин масляний або спиртовий, то після назви лікарської речовини слідують позначення - oleosae (масляного) або spirituosae (спиртового).

НАСТОЇ і ВІДВАРИ

Настій - це рідка лікарська форма, водна витяжка з рослинної лікарської сировини. Настої готують з м'яких часток рослин (листя, кольорів, трави).

Відвар - це рідка лікарська форма, водна витяжка з грубих часток рослин (кори, коріння, кореневищ). Настої і відвари готують шляхом екстракції рослинної сировини на воді при температурі +100^оС (настої - 15 хвилин, відвари - 30 хвилин). Настої і відвари призначають всередину у вигляді мікстур ложками (столовими, десертними, чайними), прописуючи на 12 прийомів.

Виписують настої і відвари тільки скороченим способом. Після Rp.: вказують лікарську форму (infusi або decocti), потім обов'язково указують частину рослини, з якої готують настій або відвар, і назву рослини. Далі вказують кількість сировини в граммах на весь об’єм і загальну масу готової лікарської форми. Далі - видай, познач (D.S.) і спосіб застосування.

Приклад рецепту.

Виписати настій трави горицвіту (herbae Adonis vernalis) 0,5 г pro dosi. Призначити по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Розрахунок: трави горицвіту на приготування настою буде потрібно (на 12 прийомів): 0,512= 6,0 г

Об'єм настою, якщо призначати столовими ложками, складе: 1512=180 мл

Rp.: Inf. herbae Adonidis vernalis ex 6,0 180 ml

D.S. По 1 столовій ложці 3 рази на день

Якщо до складу мікстури, що складається з настою або відвару, додають настойку, то розрахунок всіх вхідних в неї компонентів проводять на 12 прийомів. У такому випадку настой або відвар є основою і тому виписується на першому місці, як базис, і немає необхідності додавати воду очищену.

Екстракти

Екстракт - це концентрована витяжка з лікарської рослинної сировини. Розрізняють:

1. Рідкі екстракти (extracta fluida).

2. Густі екстракти (extracta spissa).

3. Сухі екстракти (extracta sicca).

Екстрагуючою рідиною найчастіше є вода, іноді спирт різної концентрації. При оформленні рецепту обов'язково указувати консистенцію екстракту. Сухі екстракти дозуються в одиницях маси (г) і виписуються в капсулах, порошках, супозиториях і таблетках. Рідкі екстракти дозують в краплях. Екстракти це галенові офіцинальні лікарські препарати, які виписують скороченим способом. У рецептах їх виписують на 30 прийомів (3 рази на день на 10 днів) або стількм мілілітрів, скільки крапель на один прийом призначено. При виписуванні рідкого екстракту після Rp.: вказують лікарську форму, назву рослини, з якої приготований екстракт, кількість препапарату у мілілітрах. Далі - дай, познач (D.S.) і спосіб застосування.

Збори

Збори - лікарська форма, що являє собою суміш декількох видів різаної, крупноподрібненої або суцільної лікарської рослинної сировини, іноді з додаванням солей, ефірних олій або інших лікарських речовин. Лікарська рослинна сировина у зборах є висушеною, щоб при заварюванні або кип'ятінні екстрагувались діючі речовини.

Збори призначені для виготовлення настоїв і відварів, інколи їх призначають зовнішньо у вигляді полоскань, припарок, ванн, або для паління.

Збори - недозована лікарська форма. Виписують їх масою від 50,0 до 200,0 г. При виписуванні рецепту після Rp.: пишуть лікарську форму, назву збору і загальну масу в грамах. Далі - видай, познач (D.S.) і спосіб застосування.

Слизи 

Слизами є дисперсні системи, в яких найдрібніші частки речовин, що є гідрофільними колоїдами, утворюють з водою стійкі комплекси. Застосовують: крохмальний слиз (Mucilago Amyli), слиз аравійської камеді (Mucilago Gummi Arabici), слиз абрикосової камеді (Mucilago Gummi Armeniacae), слиз насіння льону (Mucilago seminum Lini), слиз кореня алтея (Mucilago radicis Althaeae).

Слизи застосовують частіше як corrigens у мікстурах або клізмах для попередження подразнюючої дії.

До мікстур слизи додають в кількості 10-30 %, у клізми - до 50 % від загального об'єму. Усі слизи офіцинальні. При виписуванні вказують назву і масу в мілілітрах.