Всім прихильникам книг

Про матеріал

Матеріал стане у нагоді для оформлення бібліотеки або стендів, для поповнення методичного матеріалу бібліотекаря.

Перегляд файлу

ВСІМ ПРИХИЛЬНИКАМ КНИГ!

Сила – в знаннях!

Знання – в книгах!

Книги – в бібліотеці!

Шановні юні читачі, батьки, педагоги, вихователі!

Запрошуємо Вас до шкільної бібліотеки! Бібліотека пропонує Вам яскраві та незабутні зустрічі з кращими творами світової літератури.

Наша бібліотека – творчий простір для спілкування і поповнення інформаційного багажу, методичний центр для розробки та акумуляції педагогічних інновацій.

Предметом гордості бібліотеки завжди були і є книги та її читачі – справжні друзі. А справжні друзі залишаються на все життя. Тож хай бібліотека залишається для всіх і для кожного справжнім другом, мудрим порадником, джерелом знань, що допомагає дорогоцінним скарбом – СКАРБОМ СЛОВА.

Ми приймаємо у свої лави нових любителів книги. Наша країна Читалія надзвичайно велика. І завжди книга буде вам найкращим другом, порадником і вчителем.

Для Вас завжди відчинені наші двері та наші серця!

BS00554_

АНКЕТИ У РОБОТІ БІБЛІОТЕКИ

Мета: визначити, чи люблять учні читати книги, які саме: дізнатися, які книжки вони читають, чи мають домашні бібліотеки, хто їх улюблений герой

Анкета для виявлення читацьких інтересів і навичок учнів

3 класів

Чи любите ви читати книги?
Яким чином ви вибираєте книжки для читання?
Про що вам подобається читати?
Чи є у вас домашняя бібліотека?
Хто з героїв книг вам найбільше сподобався?
З ким ви обговорюєте прочитані книги?
Назвіть своїх улюблених письменників?

Анкети для виявлення зацікавленості книгою і бібліотекою учнів 5-7 класів.

Чи ходите ви до бібліотеки?
Чи є у вас домашняя бібліотека?
З якого часу ви користуєтесь шкільною бібліотекою?
Чи любите ви читати книжки?
Назвіть якості, якими потрібен володіти бібліотекар?
Якій літературі ви надаєте перевагу?
Чи може читання зробити ваше життя цікавішим?
Твори яких авторів ви читаєте з найбільшим задоволенням?

ДЕСЯТЬ ПОРАД З ВИХОВАННЯ МАЛЕНЬКОГО ЧИТАЧА

Читайте вашій дитині поштові листівки, газети, інструкції на коробках. Це дуже важливо для дитини.
Доки дитина росте, показуйте їй малюнки та збірки оповідань. Кольори і форми вразять її, а слухання веде до вивчення.
Регулярно відвідуйте бібліотеку. Дозволяйте дітям вибирати книги самостійно.
Читання перед сном повинно стати регулярною сімейною традицією. Якщо для читання будуть вибрані правильні книги, то навіть старшим дітям буде цікавим читання вголос.
Пам`ятайте про поезію! Короткий вірш – це найкращий спосіб привернути увагу на деякий час.
Заохочуйте дітей до читання вголос в той час, коли ви готуєте, прасуєте, шиєте.
Використовуйте телебачення, щоб привернути увагу до читання. Більше читайте про людей, країни і різні речі, котрі цікавлять вашу родину.
Тримайте вдома безліч матеріалу для читання. Зберігайте дитячу літературу на нижніх полицях, щоб діти могли її легко дістати.
Нехай ваша дитина побачить вас за читанням. Розмовляйте стосовно того, про що читаєте.
Даруйте дітям книги. Цим ви даєте зрозуміти, що книги – особливі.

Ніколи не пізно заохотити дитину до читання, оскільки діти слухають історії, вони вивчають нові звукосполучення, збільшують свій запас слів, удосконалюють мислення. На період з моменту народження до чотирирічного віку припадає майже 50 відсотків розумового розвитку вашої дитини. Чи не найкращий це період, щоб дати поштовх розвитку мислення?

Обмін книгами повинен стати частиною вашого родинного життя, регулярно відводьте час для читання вголос разом. Чим більше ви читаєте вдома, тим більша ймовірність того, що ваша дитина буде добре вчитися в школі. Це просто. Це цікаво. І це найбільш важлива справа, яку ви можете коли-небудь зробити для вашої дитини.

ДЕСЯТЬ ПОРАД, ЯК ЗАЦІКАВИТИ ДІТЕЙ ЧИТАННЯМ

Давайте хороший приклад вашій дитині, показуючи їй, як вам подобається читати. Тримайте вдома велику кількість книг та журналів. Нехай ваша дитина побачить вас за читанням.
Дайте дитині подивитись вашу книгу. Читайте її вголос або дозвольте їй прочитати її вам. Визначте певний час і місце для читання.
Регулярно відвідуйте бібліотеку. Покажіть вашій дитині, як бібліотека працює і де дитина може знайти свої улюблені книги.
Приносьте своїй дитині книги, які задовольняють її індивідуальні потреби, наприклад, спортивні змагання, тварини чи балет, включаючи художню і документальну літературу.
Зацікавлюйте свою дитину яким-небудь хобі чи діяльністю, котра потребує читання та подобається їй. Конструюйте, готуйте їжу, грайте в настільні ігри, так як такі заняття потребують, щоб дитина читала інструкції.
Заохочуйте ваших дітей до листування зі своїми однолітками. Ними можуть бути друзі, котрі переїхали.
Організуйте пошук скарбів. Заховайте якусь річ, наприклад нову книгу, а потім лишіть письмові підказки, котрі приведуть дитину на це місце.
Заплануйте екскурсію в зоопарк, цирк, музей і ін. Знайдіть книги, котрі з цим пов`язані і поділіться ними з вашою дитиною.
Заохочуйте вашу дитину складати різні історії і записуйте їх в той час, коли вона їх розповідає. Зробіть її власну збірку оповідань, записуючи історії і добавляючи її власні малюнки. Пізніше ваша дитина зможе читати свою книгу вам, другу, молодшому брату чи сестрі.
Якщо ваша дитина – неохочий читач, вигадайте гру в читання буденних речей, таких як коробка з-під каші, наклейка, старі листівки, комікси, програми телепередач. На холодильнику чи родинній інформаційній дошці лишайте повідомлення, котрі можуть її зацікавити.

Бібліотека – це не тільки книга.

Це перш за все колосальний

Концентрат спресованого часу,

поєднання тисячоліть людської мислі,

перенесеної на пергамент,

папірус, папір…

Ви входите в храм збереженого часу…

М. Шагинян

Читай мене уважно, не поспішай.
Зустрівши незнайомі слова – знайди їх у словнику або запитай у старших.
Не встиг дочитати мене до кінця – вклади закладку на тому місці, де зупинився.
Запам`ятай прізвище автора і художника, який намалював ілюстрації до книги.
Прочитавши мене – продумай. Чи читав ти інші книги цього письменника? Що ти знаєш про нього? Чи зустрічались тобі раніше малюнки цього художника?
Читай повільно, не поспішаючи, - краще запам`ятаєш прочитане.
Дочитай мене до кінця, не пропускай сторінок.
Для свідомого сприймання познайомся з анотацією, прочитай епілог, вивчи заголовок.
Переглянь уважно мою титульну сторінку. Ти прочитаєш прізвище автора книги, назву книги, яке видавництво її видавало і коли. Перегорни титульну сторінку і прочитай анотацію: ти довідаєшся про що ця книга. Не забувай прочитати передмову. Вона розповість тобі багато цікавого про автора і книгу.
В картотеках картки з назвами книг підібрані за окремими темами.
Ти можеш сам вибрати мене з полиць відкритого доступу.
За систематичним каталогом можна довідатись, які книги, що цікавлять тебе, є в бібліотеці. Всі книги, як і книги на полицях, розставлені за галузями знань, в певній системі. Тому він так і називається.
Найяскравіше запам`ятай, порівняй з уже відомими фактами, явищами.
Вчись читати бігло, охоплюючи поглядом цілі фрази, речення.
Чи сподобались тобі мої герої?
На книжковій виставці ти завжди знайдеш цікаві книги.

Запитань завжди багато.

Як на них відповідати?

Нову книжку відкривай

І мандрівку починай.

За сторінкою сторінка

Поведе оця стежинка.

Щось відоме і нове

Зустрічатиме тебе.

Все уважно розглядай

Точну відповідь давай.

ЗВЕРНЕННЯ КНИГИ ДО ЧИТАЧА

Коли б книга ожила і раптом заговорила, то ось що вона сказала б вам:

Будь ласка, не беріть мене брудними руками, мені буде соромно, якщо мене в такому вигляді потім читатимуть інші;
Не розмальовуйте мене ручкою чи олівцем – це так некрасиво!;
Не ставте на мене лікті і не кладіть розкритою лицем вниз;
Якщо ви закінчили читати, не робіть поміток нігтями, не загинайте ріжків на сторінках, а вкладіть закладинку!

ПОРАДИ ШКІЛЬНОГО БІБЛІОТЕКАРЯ ЧИТАЧАМ

БЕРЕЖИ КНИГУ!

Носи книги в папці або обгорнутими папером;
Вдома відведи їм визначене місце на книжковій полиці;
Читай книги за чистим столом і з чистими руками;
Перегортай сторінки книги за правий верхній куток;
Щоб не загубити місце в книзі, де ти закінчив читати, вклади закладку;
Прочитані книги поверни до бібліотеки. Їх чекають інші читачі;
Не перегинай книгу під час читання;
Якщо книга порвалась – обов`язково підклей її.

НЕ МОЖНА:

Перегинати книгу;
Робити записи на сторінках;
Замість закладки користуватись ручкою чи лінійкою.

Я – КНИГА! Я – товариш твій!

Школярику, завжди мене жалій,

Чистенькою тобі приємна я,

Без бруду – подруга твоя.

Завжди я твій найкращий друг!

Та тільки не для брудних рук.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО РОБОТІ З ПІДРУЧНИКОМ

НУДНИЙ ПІДРУЧНИК? ЩО РОБИТИ?

Нудний підручник – і непривітний, і неласкавий!

А може ми його не розуміємо

І спілкуватися з ним не вміємо?

Тож, любі друзі, не завадить Вам

Почитати, що психолог радить.

Пам`ятайте, що підручник не лише навчальна книжка, але й безліч таємниць та загадок, щоб дістатися до розгадок. Треба спочатку прочитати статті, а потім, аби добре усвідомити зміст, ще й попрацювати над ними.
Як краще розуміти? Пояснювати комусь існуючому, або умовному (мамі, подрузі, сестрі, дзеркалу, іграшці). Можна пояснювати собі. Уявляти себе вчителем, дорослим або диктором. Ким хочете. Розповідайте своїми словами, щоразу звертаючись до книжки.
Взагалі, уява допоможе у будь-якій справі, особливо у навчанні. За кожним реченням, словом, числом, літерою стоїть образ, малюнок. Треба лише уявити. Числа – це обов`язкова кількість предметів: книжок, іграшок, квітів. Слово чи речення можна намалювати. Слово «радість» - обличчя з посмішкою. Речення «Сонечко встає і шумить трава». Малюк відобразить землю з зеленою травою, польовими квітами, яскраво – жовтим сонячним колом.
Важко вчити правила. Допоможуть запитання. Вставте їх до кожного речення, доповнюючи уявленнями.
Все, що написано у підручниках – це кіно матеріали. Кожне речення, параграф або стаття одразу же стануть живими.
Про ілюстрації теж не забувайте. Переглянуті перед читанням тексту, вони відкривають новий світ і допоможуть уявити прочитане.
Сторінки підручника можуть стати театральною сценою, де частини мови, рослини, тварини, химерні речовини, геометричні фігури, все грає певну роль і може розповісти про себе, якщо ви цього бажаєте.
А скільки казок, віршів, пісень, загадок можна створити за матеріалами підручника! Те, що читаєте, дуже добре співати. Краще запам`ятати.
Але перш ніж розуміти, запам`ятовувати, уявляти, читати текст, зверніться до змісту підручника. Ви дізнаєтесь про те, з чим доведеться працювати у навчальному році. Не читайте лише назви параграфів, розділів, а переглядайте зміст цих частин, перші речення абзаців.

Любі хлопці й дівчата, хай підручник дружно ставиться до вас, а ви –

до нього. Ця дружба буде міцною, якщо ваше серце, ваш розум

розкриється назустріч знанням. Для цього потрібні зусилля та енергія.

ДВАНАДЦЯТЬ ПРАВИЛ ЧИТАННЯ

Читання книг навчає нас уму-розуму, замінюючи нам життєвий досвід; крім цього, воно завжди нам дає високу естетичну насолоду. Тому, читаючи книги, ніколи не поспішайте: нехай навчання буде серйозніше, а насолода глибша.
Не можна судити про те, чого не знаєш, тому ніколи не називайте книгу нудною, якщо не прочитали її до кінця.
Коли ви захоплені книгою, коли вона володіє вами цілковито, намагайтесь бути уважними, бо це найвищий момент у читанні, ні в якому разі не поспішайте, не «ковтайте» книги: читання поспіхом, коли враження змінюється одне одним, притуплює почуття; ви не отримаєте від книги всього, що вона могла вам дати.
При читанні жодне слова з книги не повинно бути пропущене. Особливо шкідливо робити пропуск, «ковзати книгою» у найцікавіших місцях.
Передчасно не намагайтеся дізнатися про розв`язку книги: від цього увага слабне, інтерес до книги зникає. Бо обідати не починають з десерту.
Зміст книги – це священна власність того, хто її написав: дуже часто письменник створює книгу з великими зусиллями. Тож-бо завжди знайте і твердо пам`ятайте ім`я автора, який написав книгу, інакше читання ваше схоже на крадіжку.
Читання – це праця, корисна та приємна. До всякої ж праці звичка набувається лише постійними вправами. Тому читайте завжди і всюди, де тільки є для цього можливість, - тоді читання стане вашою звичкою, а вона є ознакою висококультурної людини.
При читанні жодне слово, жодне речення не повинні залишатися незрозумілими. Тому завжди звертайтеся до словника чи до вчителя- хай той пояснить усе, чого ви не розумієте. Тільки тоді читання буде навчанням.
Не розтягуйте без потреби читання однієї книги на дуже довгий час: від такого читання змісту загалом ви не охопите і естетичної насолоди отримаєте мало.
Читати лежачи дуже шкідливо для очей, та й увага при такому читанні завжди слабне.
Не слиньте пальців, коли гортаєте книгу: до вас її могла читати хвора людина, і ви можете заразитися.
Книга є найвищим скарбом культурного життя людини; тож бережіть її свято і не доторкайтесь до неї брудними руками.

Серед пам`яток минулого у стародавньому Києві – славнозвісний архітектурний комплекс – Софія Київська; його центральна споруда – Софійський собор, закладений XI століття за наказом Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами. Собор – не тільки неперевершений пам`ячник стародавньої архітектури, а й меморіал військової слави наших предків.

Починаючи з часів Ярослава Мудрого, Софійський собор стає важливим культурним центром східнослов`янської держави. У Софійському соборі був свій скрип торій, а також перша відома нам бібліотека, заснована Ярославом Мудрим.

Слід пам`ятати, що друкарських верстатів тоді ще не було, ще не настали часи І. Гутенберга, І. Федорова, Ф. Скорини. У своєрідних майстернях – скрипторіях працювали переписувачі книг. Скрип торії були при княжому дворі, монастирях. Там, де книги переписувалися, вони здебільшого й зберігалися. Досить часто київські князі були і фундаторами таких бібліотек. Літописець Ярослава Мудрого повідомляє: «Ярослав же… любив книги і, багато їх переписавши, поклав у церкві святої Софії, котру створив сам».

Портрет князя, якого за прихильність до наук народ прозвав Мудрим, дивиться на нас із кам`яної брили, встановленої вдячними нащадками 1969 року у дворі заповідника, поряд із Софійським собором. Цей пам`ячник споруджено на честь заснування Ярославом Мудрим першої бібліотеки. На камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя за те, що той «сіяв у серцях людей книжні слова». У літописі підкреслюється та «велика користь», яку дає людям книжне вчення. На жаль, ми не знаємо, які книги були в бібліотеці князя Ярослава, як не знаємо того, яка доля спіткала старовинне книгосховище.

Київська Русь цінувала книги як найсвятіший скарб. Вважалося, що власники навіть декількох книг володіти величезним багатством. «Повість минулих літ» називає книги «ріками, що наповнюють всесвіт мудрістю незміряної глибини». «Якщо старанно пошукати в книгах мудрість, - відзначав літописець, - то знайдеш велику користь душі своїй».

В Афінах в V ст.. до н.е. був квартал, який займали книгарні та каліграфи.

Ксенофонт писав, що з Греції книги вивозили на продаж навіть за кордон.

Першим римським книгарем, про якого зберіглася достеменна інформація, був Пухлій Клодій Пульхер, який у 57 році до н.е. загинув на порозі своєї книгарні під час міського повстання. У крамниці він продавав сувої пергаменту з творами грецьких і римських письменників та істориків.

Одним із найвизначніших римських книгарів був приятель Цицерона Аттік, який мав сотні працівників, які пересували різні твори. У римських книгарнях пахло шафраном, кедровою олією, якими римляни намагалися винищити міль, яка їла папіруси. Сувої тут лежали на полицях, пергаментні обгортки були розмальовані в різні кольори. Кінці дерев`яних паличок, на які намотувалися сувої папірусів, оздоблювалися ґудзиками зі слонової кості, золота або срібла. На першому ґудзику висіла табличка з викладом змісту папірусу, так званий «тітулюс» (від цього й походить термін «титул»).

На стіні книгарні розміщували список найважливіших творів, які можна придбати.

Тодішній книгар був одночасно і видавцем книжок, маючи «штат» писарів, які їх переписували.

Продаж книжок був досить розвиненим і в арабських країнах. Так у Багдаді у IX ст.. існувало понад сто книгарень. Ібн-ан-Нудін вів бібліографію (список) усіх оригінальних творів і перекладів, що з`явилися арабською мовою, назвавши цей список «Каталог наук і знання». Так з`явився перший бібліографічний довідник.