Риторика як наука і мистецтво. Мовленнєва ситуація

Риторика як наука і мистецтво. Мовленнєва ситуація

Найкращий оратор той, який своїм словом і повчає слухачів, і дає можливість отримати насолоду, і сильно вражає (Цицерон).

Перефразувавши відомий вислів, з упевненістю можемо сказати: «Хто володіє словом, той володіє світом». Інтенсивний розвиток мовленнєвих комунікацій — прикметна риса нашого часу. Цьому сприяє напрям, у якому рухається цивілізація: надвиробництво товарів і послуг зумовлює появу професій, що допоможуть вигідно продати продукт. Конфліктні ситуації між державами й усередині країн сьогодні часто вирішуються за столом переговорів, а не на полі бою. Мистецтво переконання давно вже стало одним із найважливіших. Та й узагалі,  якою б професійною діяльністю не займалися люди, вони мають доречно й переконливо висловлювати думки. Слово — усюди. Можна вважати, що наше життя — «суцільна риторика», та ефект від   її використання залежить лише від мовця.

Мистецтво мовлення спирається на низку  дисциплін — філософію, логіку, психологію, педагогіку, етику, естетику, літературознавство, лінгвістику. Центральною із них вважають риторику, зокрема ораторське мистецтво.

Якщо давньогрецький філософ Арістотель (IV ст. до н. е.)  уважав риторику мистецтвом переконання,  то римський ритор Квінтіліан (І ст. н. е.) — мистецтвом говорити витончено. 

Античні мудреці вміли мислити образно. Риторику вони уявляли у вигляді риторичного дерева, де кожна деталь щось означала:

Риторика як наука і власне термін «риторика» сягають своїм корінням грецької античності. Давні вчені вважали, що риторика охоплює значно ширше коло завдань, ніж просто наука красиво говорити.  Відомий софіст і ритор Горгій та його послідовники вважали риторику  інструментом громадянського керування. Арістотель вважав, що  державний устрій є насамперед мовною організацією суспільства. У Стародавній Греції красномовство розглядали як мистецтво, адже античні мислителі ототожнювали риторику з живописом, скульптурою та навіть архітектурою. В українську історію красномовства ввійшли імена таких видатних вчених та ораторів, як Київські митрополити Іларіон та Петро Могила, а також К. Туровський, Ф. Прокопович, І. Вишенський та Г. Сковорода.

Іларіон Київський  Петро Могила    Кирило Туровський     Феофан Прокопович

Сучасна риторика як наука переконання засобами мови виходить далеко за межі публіцистичних промов. Вона має широке застосування в різних ситуаціях мовного спілкування як усього суспільства, так і окремих мовців. Традиційно риторику сприймають як науку про красномовство. Але саме риторика щоденного мовного спілкування в соціумі має перспективу широкого застосування в сучасному українському суспільстві.

Отже, завдання риторики — переконання аудиторії, краса, вишуканість і витонченість вираження думок. Предмет риторики — публічний виступ у процесі комунікації. Риторика — це не тільки наука, а й мистецтво. У Стародавній Греції красномовство розглядали як мистецтво, адже античні мислителі ототожнювали риторику з живописом, скульптурою та навіть архітектурою. А найбільше паралелей проводили між риторикою, поезією та акторським мистецтвом. Давньоримський оратор і філософ Цицерон (І ст. до н. е.) навчався майстерності красиво говорити в найкращих акторів Стародавнього Риму й у своїх публічних промовах використовував суто акторські прийоми. 

Сьогодні говорять про риторику як вчення про досконале мовлення — переконливе, забарвлене, доцільне, ефективне, оскільки вона формує через стиль мовлення стиль життя. Завдяки риториці можна виховати особистість, що досконало володіє мовленням. Дослідники переконані, що завдяки опануванню риторики  напрацьовується низка якостей, які стосуються процесу мислення — критичність, гнучкість, оперативність. Щодо процесу мовлення, то розвивається точність, стислість, правильність, виразність тощо.

Отже,  риторика — це наука про мистецтво спілкування, зокрема способи переконання, ефективні форми мовленнєвого впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.  Риторика вивчає методику творення тексту, визначає його будову, найдоцільнішу для зрозумілого й аргументованого викладу думок. Залежно від того, що говорити й кому, риторика відповідає на запитання, як говорити, для чого й де.

Мовленнєва ситуація. Елементи мовленнєвої ситуації (мовець (адресат),  слухач (аудиторія),  предмет мовлення. До мистецтва переконання людям доводиться звертатися  в різних ситуаціях. Приклад: Ви самостійно готуєтесь до конкурсу читців художньої літератури  й працюєте над монологом одного з героїв твору. Це немовленнєва ситуація. У певний момент вам потрібна порада когось із друзів чи наставників.  Їх зауваження, обговорення інтонаційних нюансів, навіть суперечка щодо жестів і міміки створюють мовленнєву ситуацію. 

Будь-яке передавання думок за допомогою слівє мовленнєвою подією. Це може бути монолог, діалог, диспут, окрема фраза або навіть вигук.

Спілкування між людьми відбувається в різних ситуаціях. Є такі ситуації, що не передбачають спілкування. Наприклад, ви відчули протяг. Що ви зробите? Устанете, підійдете до вікна й зачините його. Ця ситуація не вимагає комунікації з кимось. Якщо ж ви з якихось причин не можете зачинити вікно, то будете вимушені попросити когось це зробити — у такому разі немовленнєва ситуація стане мовленнєвою. Мовленнєва ситуація — це сукупність різних чинників, що впливають на особливості мовної поведінки комунікантів, тобто конкретні обставини спілкування.

«Людина може стати рабом ситуації, а вся ідея риторики полягає в тому, щоб зробити людину господарем ситуації…»

Але мовленнєву ситуацію не потрібно сприймати лише як сукупність зовнішніх обставин, за яких відбувається спілкування. Ситуація — це події минулого, про які згадує людина, і наші внутрішні переживання, якими ми хочемо поділитися із співрозмовником, і різні побутові чи виробничі питання, які ми бажаємо обговорити. Тобто до поняття «мовленнєва ситуація», крім обставин, належать ще й такі фактори, як: а) стосунки між співрозмовниками; б) їхні наміри; в) безпосередня реалізація самого акту спілкування, під час якого можуть виникнути нові стимули для говоріння.

Спілкування можливе за наявності адресанта (мовця), адресата (аудиторії), мети й теми (предмета) мовленнєвої діяльності. Важливі також умови успішного спілкування. Адресат  — людина, до якої звернена мова.  Адресант  — ініціатор діалогу, він задає тон розмови, визначає темп і тематику спілкування. Схематично формулу мовленнєвої діяльності можна зобразити так: хто — кому — чому — про що — де — коли.

Мовленнєва поведінка у процесі спілкування переслідує певну мету. Комунікативна мета (ціль) — це результат, якого хоче досягти адресант (мовець).

Кожен учасник мовленнєвої події повинен чітко уявляти свою мовленнє­ву роль і мовленнєві ролі своїх співрозмовників.

Для досягнення мети суб’єкти спілкування користуються певними спо­собами, що їх називають стратегією і тактикою мовленнєвої поведінки. Комунікативна стратегія — це комплекс мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення мети. Комунікативна тактика — це підпорядкований комунікативній страте­гії конкретний спосіб досягнення мети: відбір мовних ресурсів і адаптація їх до конкретної ситуації спілкування. Основою комунікативної тактики є обґрунтування будь-якого положення, судження. Вона співвідноситься з комунікативним наміром. Комунікативний намір — це тактичний хід, що є практичним засобом руху до відповідної комунікативної мети.

Умови успішного спілкування

Запам’ятайте! Справедливість, чемність, коректність, толерантність, повага до співрозмовника — предикати вихованої людини. Подбайте про те, щоб ці моральні настанови набули певних приписів, дотримання яких втілюється у відповідних учинках.

Зверни увагу!Залежно від ситуації спілкування обираємо відповідні засоби: вербальні (слова, речення, текст); невербальні (жести, міміка, дистанція, поза, одяг, запах, обійми,  доторк, погляд).

Отже, мовленнєва ситуація — це обставини, що спонукають до мовлення. До поняття «мовленнєва ситуація», крім обставин, належать ще й стосунки між співрозмовниками (дружні, робочі, ворожі, нейтральні); їхні наміри; власне спілкування, під час якого можуть виникнути нові теми для говоріння.

Завдання 1. З’ясуйте подібність і відмінність у лексичному значенні поданих нижче слів. Уведіть ці слова в окремі речення. У якому значенні - прямому чи переносному - іменник риторика буде синонімом до іменника демагогія? За потреби зверніться до тлумачного словника та словника синонімів.             Риторика, демагогія, фразерство, словоблудство

Завдання 2. Потренуйтеся читати чистомовки, чітко їх артикулюючи.• Бабин біб розцвів у дощ — буде бабі біб у борщ.• Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась. Чистомовку, на відміну від скоромовки, треба читати не швидко, а «чисто», тобто слова промовля­ти чітко, звучно, виділяючи ті, на які падає логічний наголос. Полу́кіпок, -а, ч. 30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. Підпадьóдмкувати, -ує, недок. Видавати своєрідні уривчасті звуки (про перепелів).

Завдання 3. Прочитайте тексти й виконайте завдання. І. Легенда розповідає, що Спарта зазнавала поразки в другій Месенській війні й попросила в Афін допомоги. Афіни послали Тіртея. Коли кривий шкільний учитель Тіртей ледве зійшов з колісниці, спартанці зовсім занепали духом: не такої допомоги чекали. Але як став Тіртей промовляти своїми піснями до спартанців, то вони вщент розгромили ворога. ІІ. Інша легенда також нагадує, яку роль відігравало живе слово в Стародавній Греції. У війні із сусідкою Мегарою Афіни втратили острів Саламін. Не змігши повернути острів, афіняни заборонили навіть згадувати про нього під страхом смерті. Тоді молодий Солон (майбутній «батько» афінської демократії) склав елегії — сто вишуканих віршів про острів і, прикинувшись божевільним, прочитав їх на площі перед народом. Соромно стало афінянам — і вони призначили Солона ватажком воїнів, відвоювали острів, а потім його відсудили. ІІІ. Чотирнадцять років безперервно панував Перикл в Афінах — і цим він, видатний оратор, значною мірою завдячував силі впливу свого могутнього слова. Про це, наприклад, свідчить «Надгробне слово», виголошене ним під час поховання афінян, які загинули в перший рік Пелопоннеської війни (431–404 рр. до н. е.). Він промовляв перед матерями та вдовами загиблих — винуватець смерті їхніх близьких. Перикл говорив про патріотичні почуття афінських громадян, які захищають свою свободу й незалежність, свій демократичний лад, наголошував на етичному значенні демократичної влади. Промова пробудила ентузіазм у народу так, що матері та вдови урочисто несли Перикла по місту, обсипали квітами, із захопленням цілували його одяг (О. Когут). А. Про яку роль живого слова йдеться в текстах? Б. Напишіть про риторику як мистецтво впливу на людей, використавши одну з цих історій на підтвердження ваших думок (сім–дев’ять речень). 

Завдання 4. Проаналізуйте мовленнєві ситуації. Оберіть найефективніший, на вашу думку, варіант відповіді. Обґрунтуйте свій вибір. Ситуація АВи хочете заспокоїти, втішити людину, яка вчинила неправильно, але визнає свою провину. Що ви їй скажете?• Це все дрібниці! Не варто про це думати.• Я впевнений, що таке більше не повториться.• Іншого я від тебе й не чекав.• На твоєму місці я зробив (зробила) би так само. Ситуація БВи хочете порадити знайомому вступати до інституту. Що ви йому скажете?• Ти просто зобов’язаний вступити до інституту.• Усі твої однокласники будуть вступати до інституту, то й ти не відставай.• Чи не спробувати тобі вступити до інституту?• Тобі треба спробувати вступити до інституту. Хоча, правду кажучи, шанси в тебе нульові. Завдання 5. Складіть текст (одна сторінка) за ситуацією. Ви випадково стали свідком того, що ваш молодший брат курить зі своїм другом-однокласником. Розкажіть йому про користь здорового способу життя. Проілюструйте свою розповідь прикладом із життя успішної публічної людини.

Завдання 6. Прочитайте висловлювання. Про що йдеться в кожному з них? Яке висловлювання ви вважаєте найвагомішим для себе? Аргументуйте свою відповідь. Кінцева мета красномовства – переконувати людей. (Ф. Честерфілд) Обов’язок оратора – говорити правду. (Платон) Справа в тому, про що говорять, а в тому, як про це говорять (Квінтіліан). Недобре, коли сильно кричать, але чудово, коли красиво говорять (Демосфен). Риторика – цариця душ і княгиня мистецтв. (Ф. Прокопович) .7. Випереджувальне завдання: з’ясувати історію риторики, ораторського мистецтва.

8. Ситуативні вправи Прочитайте запропоновані ситуації. Поміркуйте, чи матимуть відповідні виступи успіх. Проаналізуйте причини невдач промовців та визначте, яких помилок вони припустилися. Ситуація 1. Лектор виходить на трибуну. Головуючий називає його прізвище, не згадуючи при цьому ні про його діяльність, ні про місце роботи, ні про тему лекції. Лектор відразу ж починає з самої суті справи. Ви слухаєте його і з окремих уривчастих зауважень силкуєтеся зрозуміти, хто він і звідки; чи те, про що він говорить, пов'язане з його професійною діяльністю, чи це просто його захоплення; скільки часу він працює над цією проблемою. Ситуація 2. З'явився лектор - поважний, самовпевнений. Довго nopпався в портфелі, дістав купу паперів, не поспішаючи розклав їх на кафедрі, поправив окуляри і почав читати. Його монотонний голос бринів рівномірно, повільно, заколисливо. У залі запала нудьга, байдужість. Ситуація 3. У переповненому залі розпочалася лекція. Раптом із задніх рядів озвалося кілька чоловіків: «Голосніше! Нічого не чути!» Лектор знітився. Почав було говорити голосніше, але через кілька хвилин його голос знову стишився, і знову зауваження із залу. Промовець ще раз підвищив голос, але цього разу лише на якусь хвилю. Слухачі в останніх рядах втратили до лекції інтерес і перестали просити лектора говорити голосніше.

Завдання 9. Евристична бесіда (дайте відповіді на питання): 1. Для чого потрібно сучасній людині добре володіти словом? 2. Яка наука навчає мистецтва гарно і переконливо говорити? 3. В яких сферах життя, галузях потрібно добре володіти ораторськими вміннями й навичками? 4. Що ви розумієте під риторикою? 5. Кого називають оратором? 6. Яких видатних ораторів ви знаєте? 7. Що таке ораторське мистецтво?8. А чи вважаєте ви себе цікавим співрозмовником, яскравою особистістю? 9. З якою людиною вам цікаво спілкуватися? Чому? 10. Де в сучасному житті ми стикаємося з риторикою?

Пройдіть тест "Чи комунікабельні ви?" На запитання потрібно відповісти "так" або "ні".1. Переїжджаючи на нове місце, я швидко знаходжу нових друзів: так — 1, ні — 0. 2. Я люблю поговорити, а тому використовую для цього будь-яку можливість: так — 1, ні — 0. 3. Мені буває важко говорити перед великою аудиторією: так — 0, ні — 1. 4. Я ніяковію, якщо помічаю, що за мною спостерігають: так — 0, ні — 1. 5. У мене більше друзів протилежної статі: так — 1, ні — 0. Результати 5 балів — ви контактні, легко вступаєте у спілкування з новими людьми, рішучі у спілкуванні. 4 бали — ваша контактність обмежена, ви віддаєте перевагу звичному колу спілкування. Корисно іноді виходити за його межі. 3 бали та менше — вам не дуже подобається працювати в контакті з людьми, це у вас не завжди виходить: ви реагуєте на будь-яку загрозу (навіть уявну), відчуваєте невпевненість у собі. Вам слід демонструвати доброзичливість щодо оточення, більше посміхатися — і ваші здібності до спілкування підвищаться, ви одразу відчуєте це по реакції оточуючих.

Питання для самоконтролю1. Дайте визначення риторики. Схарактеризуйте її предмет, мету і завдання. 2. Витлумачте основні поняття риторики. 3. Синонімом до слова «риторика» є?4. Де виникла риторика?5. Хто уважав риторику мистецтвом переконання?6. Що є предметом риторики?7. Що таке мовленнєва ситуація?8. Назвіть основні елементи мовленнєвої ситуації.9. Яку мету переслідує мовленнєва поведінка?10. Що таке комунікативнв стратегія?11. Як стати приємним співрозмовником?

Домашнє завдання: 1. Складіть текст (одна сторінка) за ситуацією. Ви випадково стали свідком того, що ваш молодший брат курить зі своїм другом одногрупником. 2. Розкажіть йому про користь здорового способу життя. 3. Проілюструйте свою розповідь прикладом із життя успішної публічної людини.