1
БЕРДЯНСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ КОЛЕДЖ
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник директора з НВР
____________ О.А.Ліпанова _______________201__ р.
підготовки здобувачів початкового рівня вищої освіти
«ТЕХНІЧНЕ КРЕСЛЕННЯ»
Галузь знань: 18 «Виробництво та технології»
Спеціальність: 181 «Харчові технології»
Кваліфікація: Технік-технолог з технології приготування їжі
Бердянськ, 201__
Робоча програма навчальної дисципліни «Технічне креслення» для здобувачів початкового рівня вищої освіти спеціальності 181 «Харчові технології»
Розробник: Костюкович Вікторія Володимирівна, викладач, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»
Робочу програму схвалено на засіданні циклової комісії з підготовки молодшого спеціаліста з ресторанного обслуговування та виробництва харчової продукції
Протокол від _____________________20__ року № ___
Голова циклової комісії __________________ Г.О.Сенченко
БЕГК БДПУ, 201_ рік
Костюкович В.В., 201_ рік
Найменування показників |
Галузь знань, спеціальність, освітній ступінь |
Характеристика навчальної дисципліни |
|
денна форма навчання |
заочна форма навчання |
||
Кількість кредитів –3 |
Галузь знань: 18 «Виробництво та технології» |
Нормативна |
|
Модулів - 1 |
|||
Змістових модулів – 4 |
Спеціальності: 181 «Харчові технології» |
Рік підготовки |
|
1-й |
1-й |
||
Загальна кількість годин – 90 |
Семестр |
||
1-й |
1,2-й |
||
Лекції |
|||
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 2 |
Освітній ступінь: «Молодший спеціаліст» |
28 год. |
4 год. |
Практичні |
|||
26 год. |
8 год. |
||
Самостійна робота |
|||
36год. |
78 год. |
||
Вид контролю: |
|||
залік |
залік |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять і самостійної роботи становить:
для денної форми навчання:
самостійна робота – 40%;
аудиторні години - 60%;
для заочної форми навчання:
самостійна робота – 87%;
аудиторні години - 13%.
Метою викладання навчальної дисципліни «Технічне креслення» є формування у студентів: знань теоретичних основ побудови зображень на технічних кресленнях; знань правил виконання графічних побудов на кресленнях та оформлення креслень з урахуванням діючих нормативів; умінь будувати зображення на кресленнях, наносити розміри та проставляти необхідні умовні позначення; умінь користуватися нормативними та довідковими матеріалами під час виконання та читання креслень.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Технічне креслення» є:
навчання студентів свідомому читанню креслень, розробці графічної документації для виготовлення деталей і виробів, відтворенню образів предметів та аналізу їх форми і конструкції;
самостійне користуватися інструментами та приладдям, а також навчальними довідковими засобами;
розвиток технічного мислення, пізнавальної активності та просторової уяви студентів;
ознайомлення студентів з найважливішими правилами виконання креслень, передбачених державними стандартами ЄСКД, з структурою і технологією сучасного виробництва, організація якого ґрунтується на розвитку технічної думки, з елементами моделювання та конструювання, раціоналізаторства і винахідництва;
формування у студентів елементи інженерно-технічних знань, допомога їм зрозуміти основний напрям та зміст технічного прогресу, пов'язаного з механізацією, автоматизацією та комп'ютеризацією виробництва;
сприяння розвитку загальної і політехнічної освіти студентів та підготовка їх до практичної діяльності на підприємствах громадського харчування;
вплив на розвиток і виховання у студентів уважності, спостережливості, охайності, точності в роботі, самостійності і планомірності, які є елементами загальної культури праці.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен
знати:
• що вивчає креслення; навіщо треба вчити цей предмет; які інструменти, матеріали та приладдя знадобляться студенту при вивченні технічного креслення; що таке ДЕСТ ЄСКД та для чого вони введені;
• які основні формати встановлює стандарт, як утворюються додаткові формати; на якій відстані від краю аркуша слід проводити лінії рамки; де розміщують основний напис креслення, які його розміри, які відомості у ньому вказують; види ліній, їх креслення та основне призначення; розміри шрифту; конструкцію літер, цифр, знаків;
• що таке масштаб, його призначення, запис на кресленні; які масштаби зменшення та збільшення встановлює стандарт; як наносити розміри на креслення; як виконувати геометричні побудови при кресленні контурів деталей; як будувати спряження прямих з дугами і дуг з дугами;
• яке проеціювання називається центральним, паралельним, прямокутним, косокутним; який спосіб проеціювання прийнято за основний; як називаються, позначаються та розташовуються відносно одна одної площини проекцій;
• які зображення називаються аксонометричними; види аксонометричних проекцій та їх побудову;
• що таке технічний рисунок предмета, чим він відрізняється від аксонометричної проекції;
• види геометричних тіл; що називається аналізом геометричної форми предмета, навіщо він потрібен; проекції геометричних тіл ; як зображують елементи предметів на кресленні; послідовність дій, з яких складається процес побудови проекцій предмета; для чого використовують лінії проекційного зв’язку, постійну пряму (як її проводять);
• види виробів; основні види конструкторських документів;
• яке зображення називається перерізом, для чого застосовують перерізи; які бувають перерізи за їх розміщенням на кресленні; особливості виконання та позначення перерізів; яке зображення називається розрізом; чим відрізняється розріз від перерізу; види розрізів; особливості виконання та позначення розрізів;
• яке зображення називається ескізом, яке його призначення; особливості виконання ескізів; чим ескіз відрізняється від креслення; в якій послідовності виконують ескіз; послідовність читання робочих креслень;
• що називається різьбою; за якими ознаками і як класифікують різьби; як різьба зображається на шпильці, в отворі (в розрізі та без розрізу); як позначають різьби; особливості креслення кріпильних різьбових;
• види роз’ємних та нероз’ємних з’єднань; особливості креслення болтового, шпилькового, гвинтового з’єднань; умовні позначення стандартних деталей рознімних з’єднань;
• що називається складальним кресленням; що повинно містити складальне креслення; які розміри наносять на складальних кресленнях; що називають специфікацією, для чого вона призначена; послідовність виконання, читання і деталювання складальних;
• що називається схемою; яке призначення схем; основні умовні позначення на кінематичних і електричних схемах;
•що називається планом,фасадом, розрізом будівлі, генеральним планом, які відомості вони містять; які масштаби застосовують у будівельному кресленні; умовні зображення і позначення на будівельних.
вміти:
• правильно організовувати робоче місце для креслення; розшифровувати запис стандарту; проводити паралельні, перпендикулярні та інші лінії за допомогою креслярських інструментів;
• креслити рамку та основний напис креслення; розрізняти на кресленні види ліній, креслити їх відповідно стандарту; писати креслярським шрифтом;
• розв’язувати основні задачі на масштаб; виконувати креслення плоских деталей у вказанному масштабі ; наносити розміри на кресленнях простої форми; виконувати геометричні побудови (проводити перпендикуляри; ділити відрізки, кути та кола на рівні частини;будувати спряження прямих з дугами, дуг з дугами);
• встановлювати тип проеціювання, проекції на кресленні;
• будувати аксонометричні проекції нескладних моделей з натури;
• відрізняти технічний рисунок від інших зображень на кресленні;
• давати аналіз геометричної форми предмета за кресленням; виконувати комплексне креслення та аксонометричну проекцію нескладної моделі з натури, знаходити (відмічади) проекції її елементів та довільних точок, що належать її поверхні;
• встановлювати вид конструкторського документу;
• будувати перерізи і прості розрізи на кресленні деталей;
• виконувати ескізи деталей; читати робочі креслення деталей;
• виконувати креслення бовта, гвинта, шпильки, гайки за дійсними розмірами відповідно до стандартів;
• виконувати креслення різьбового з’єднання спрощено за стандартом;
• читати складальні креслення простих виробів; виконувати ескізи і робочі креслення деталей за складальним кресленням;
• читати електричні, кінематичні схеми обладнання підприємств ресторанного господарства;
• виконувати креслення виробничих приміщень підприємств ресторанного господарства.
Змістовий модуль 1. Оформлення креслень. Геометричні побудови.
Тема 1. Оформлення креслення.
Мета і завдання дисципліни. Загальне ознайомлення з розділами програми. Короткі відомості з історії розвитку вітчизняної графіки. Завдання стандартизації в підвищенні якості продукції і вдосконаленні системи конструкторської документації.
Робоче місце. Інструменти, прилади, засоби і прийоми роботи з ними.
Проведення різних ліній в робочому зошиті.
Формати креслення. Основний напис. Масштаб зображення на кресленні. Лінії креслення, їх найменування, товщина і призначення. Шрифти креслярські. Типи і розміри шрифту. Конструкція літер, цифр, знаків. Нанесення розмірів.
Виконання напису.
Тема 2. Креслення контурів деталей.
Геометричні побудови при кресленні контурів деталей, проведення перпендикулярів, ділення відрізків, кутів і кола на рівні частини. Побудова спряження дуг з дугами, спряження прямих з дугами. Побудова дотичної до кола.
Поняття про лекальні криві, застосування в техніці (еліпс, синусоїд, парабола, циклоїд). Робота з лекалами. Побудова кривих за заданими точками.
Ділення кола на рівні частини, виконання спряження тощо.
Змістовий модуль 2. Основи нарисної геометрії і креслення.
Тема 1. Проекціювання геометричних тіл.
Проекціювання центральне і паралельне. Прямокутне проекціювання. Площина і її позначення. Координати точок. Проекціювання точок, відрізків і плоских фігур.
Положення прямої лінії в просторі. Прямі загального положення. Проекціювання прямих. Проекціювання площин. Способи знаходження натуральної величини відрізка прямої та плоских фігур.
Проекціювання геометричних тіл (призми, піраміди, циліндра, конуса) з аналізом проекції елементів геометричних тіл (вершин, ребер, граней, твірних). Побудова розгорток геометричних тіл. Проекціювання точок, які належать поверхням геометричних тіл.
Креслення проекцій геометричних тіл. Побудова проекцій точок на поверхні геометричного тіла.
Тема 2. Аксонометричні проекції.
Призначення та основні види аксонометричних проекцій. Косокутна фронтальна симетрична, прямокутна ізометрична проекції. Напрямки осей. Зображення кола в аксонометрії. Зображення в аксонометричних проекціях многокутників. Зображення в аксонометричних проекціях геометричних тіл.
Зображення многокутників (квадрат, прямокутник, коло) і геометричних тіл (піраміда, циліндр, конус) в прямокутній ізометрії.
Тема3. Проекційні задачі.
Призначення технічного рисування, відмінність його від креслення, виконаного в аксонометричних проекціях. Прийоми рисування геометричних тіл.
Аналіз елементів моделі. Комплексне креслення навчальної моделі, що складається з простих геометричних тіл ( знаходження проекції її ребер, граней, вершин тощо). Побудова проекцій точок і відрізків прямих, які належать до поверхні моделей. Побудова комплексного креслення моделей за аксонометричним зображенням. Побудова третьої проекції моделі за двома проекціями.
Змістовий модуль 3. Технічне креслення.
Тема 1. Основні відомості про конструкторську документацію. Зображення – вигляди, розрізи, перерізи.
Основи стандартизації. Види виробів. Види і комплексність конструкторських документів. Основні вимоги до креслень. Сучасні способи одержання креслень. Роль ЕОМ в сучасному проектуванні.
Вигляди: визначення, розміщення і позначення.
Перерізи винесені і накладені. Позначення перерізу.
Розрізи: визначення, формування. Види розрізів: горизонтальний, фронтальний, профільний, похилі. Прості і складні розрізи. Розташування і позначення розрізів на кресленні. З’єднання половини вигляду і половини розрізу.
Побудова простих і складних розрізів і перерізів на кресленні деталей.
Тема 2. Ескізи та робочі креслення деталей. З’єднання деталей.
Поняття про ескізи як конструкторські документи разового користування. Аналіз конструкції деталі і її елементів. Порядок і послідовність складання ескізу деталі. Використання виглядів, розрізів, перерізів, виносних елементів при виконанні ескізів. Нанесення розмірів. Прийоми вимірювання деталей.
Робочі креслення деталей як конструкторський документ, призначений для виготовлення деталі. Нанесення розмірів згідно з ЄСКД. Вибір масштабу, формату і компоновки креслення, матеріалів, з яких виготовлені деталі.
Призначення і утворення різьб. Види різьб. Основні параметри різьб. Графічні зображення та умовні позначення різьб. Позначення різьб. Робота з довідником.
Ескізи і робочі креслення деталей з нанесенням розмірів.
Види з’єднань деталей. Креслення різьбових з’єднань. Зображення різьбового з’єднання. Креслення болтових, шпилькових, шпонкових і штифтових з’єдань.
Читання креслень різьбових та інших видів з'єднань.
Тема 3. Складальне креслення.
Складальне креслення, його призначення в проектній документації. Основні елементи складального креслення. Умовності та спрощення на складальних кресленнях. Поняття про комплект конструкторської документації: форма і порядок заповнення граф специфікації. Читання складального креслення.
Аналіз розмірів: монтажних, приєднувальних, установчих, габаритних.
Визначення конструкцій окремих деталей і взаємодії деталей складальної одиниці.
Поняття про деталювання складального креслення. Послідовність деталювання складальних креслень. Виконання робочих креслень деталей.
Читання складальних креслень простих виробів. Виконання ескізів і робочих креслень деталей за складальним кресленням.
Тема 4. Побудова графіків, діаграм, схем за спеціальністю.
Види діаграм: лінійні, об’ємні та інші.
Техніка побудови графіків.
Схема як креслення, що передає основну ідею пристрою. Типи і види схем. Умовні зображення на схемах.
Побудова діаграм, графіків за спеціальністю. Читання кінематичних та електричних схем за спеціальністю.
Змістовий модуль 4. Основи будівельного креслення.
Тема 1. Основи будівельного креслення.
Загальні відомості про будівельні креслення. Зображення на будівельних кресленнях: фасад, план, розрізи будівель. Умовні графічні зображення на будівельних кресленнях.
Умовні позначення матеріалів у розрізах. Умовні позначення частин будівель. Нанесення розмірів, масштаб.
Генеральний план ділянки місцевості.
Читання архітектурно-будівельних креслень.
Виконання креслення виробничого приміщення підприємства ресторанного господарства.
4. Структура навчальної дисципліни
Назви змістових модулів і тем |
Кількість годин |
|||||||
денна форма |
заочна форма |
|||||||
усього |
у тому числі |
усього |
у тому числі |
|||||
л |
п |
с. р. |
л |
п |
с. р. |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Змістовий модуль 1. Оформлення креслень. Геометричні побудови. |
||||||||
Тема 1. Оформлення креслення. |
9 |
4 |
2 |
3 |
9 |
2 |
|
7 |
Тема 2. Креслення контурів деталей. |
7 |
2 |
2 |
3 |
9 |
|
2 |
7 |
Разом за ЗМ №1 |
16 |
6 |
4 |
6 |
18 |
2 |
2 |
14 |
Змістовий модуль 2. Основи нарисної геометрії і креслення. |
||||||||
Тема 1. Проекціювання геометричних тіл. |
7 |
2 |
2 |
3 |
8 |
|
|
8 |
Тема 2. Аксонометричні проекції. |
8 |
2 |
2 |
4 |
8 |
|
|
8 |
Тема 3. Проекційні задачі. |
10 |
2 |
4 |
4 |
10 |
|
2 |
8 |
Разом за ЗМ №2 |
25 |
6 |
8 |
11 |
26 |
|
2 |
24 |
Змістовий модуль 3. Технічне креслення. |
||||||||
Тема 1. Основні відомості про конструкторську документацію. Зображення – вигляди, розрізи, перерізи. |
8 |
2 |
2 |
4 |
8 |
|
|
8 |
Тема 2. Ескізи та робочі креслення деталей. З’єднання деталей. |
12 |
4 |
4 |
4 |
8 |
|
|
8 |
Тема 3. Складальне креслення. |
9 |
4 |
2 |
3 |
8 |
|
|
8 |
Тема 4. Побудова графіків, діаграм, схем за спеціальністю. |
8 |
2 |
2 |
4 |
10 |
|
2 |
8 |
Разом за ЗМ №3 |
37 |
12 |
10 |
15 |
34 |
|
2 |
32 |
Змістовий модуль 4. Основи будівельного креслення. |
||||||||
Тема 1. Основи будівельного креслення. |
12 |
4 |
4 |
4 |
12 |
2 |
2 |
8 |
Разом за ЗМ №4 |
12 |
4 |
4 |
4 |
13 |
2 |
2 |
8 |
Усього годин |
90 |
28 |
26 |
36 |
90 |
4 |
8 |
78 |
5. Теми лекцій
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
|
денна форма |
заочна форма |
||
1 |
Вступ. Лінії креслення. |
2 |
2 |
2 |
Шрифти креслярські. Масштаб. |
2 |
|
3 |
Геометричні побудови при кресленні контурів деталей. Спряження. |
2 |
|
4 |
Методи проекціювання. |
2 |
|
5 |
Аксонометричні проекції. |
2 |
|
6 |
Читання креслень. |
2 |
|
7 |
Зображення - вигляди, перерізи, розрізи. |
2 |
|
8 |
Ескізи та робочі креслення деталей. |
2 |
|
9 |
Види з’єднань деталей, їх зображення. |
2 |
|
10 |
Призначення та зміст складального креслення. |
2 |
|
11 |
Читання, деталювання складальних креслень. |
2 |
|
12 |
Побудова графіків, діаграм за спеціальністю. |
2 |
|
13 |
Оформлення будівельного креслення. |
2 |
2 |
14 |
Умовні графічні зображення на будівельних кресленнях. Читання архітектурно будівельних креслень. |
2 |
|
|
Всього |
28 |
4 |
6. Теми практичних занять
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
|
денна форма |
заочна форма |
||
1 |
Оформлення креслення. |
2 |
|
2 |
Креслення контурів деталей. |
2 |
2 |
3 |
Проекціювання геометричних тіл. |
2 |
|
4 |
Зображення многокутників і геометричних тіл в прямокутній ізометрії. |
2 |
|
5 |
Проекційні задачі. |
4 |
2 |
6 |
Побудова простих, складних розрізів і перерізів на кресленні деталей. |
2 |
|
7 |
Ескізи та робочі креслення деталей. |
2 |
|
8 |
Різьби. Читання креслень з’єднань деталей. |
2 |
|
9 |
Читання, деталювання складальних креслень. |
2 |
|
10 |
Побудова графіків, діаграм за спеціальністю. Читання схем. |
2 |
2 |
11 |
Читання будівельних креслень. |
2 |
|
12 |
Виконання будівельних креслень. |
2 |
2 |
|
Всього |
26 |
8 |
7. Самостійна робота
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
|
денна форма |
заочна форма |
||
1 |
Оформлення креслення. |
3 |
7 |
2 |
Креслення контурів деталей. |
3 |
7 |
3 |
Проекціювання геометричних тіл. |
3 |
8 |
4 |
Аксонометричні проекції. |
4 |
8 |
5 |
Проекційні задачі. |
4 |
8 |
6 |
Основні відомості про конструкторську документацію. Зображення – вигляди, розрізи, перерізи. |
4 |
8 |
7 |
Ескізи та робочі креслення деталей. З’єднання деталей. |
4 |
8 |
8 |
Складальне креслення. |
3 |
8 |
9 |
Побудова графіків, діаграм, схем за спеціальністю. |
4 |
8 |
10 |
Основи будівельного креслення. |
4 |
8 |
|
Разом |
36 |
78 |
8. Методи навчання
Під час вивчення дисципліни використовуються такі методи навчання, як: організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання і мотивації навчальної діяльності; контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
До контрольних заходів з дисципліни належать: поточний, модульний та підсумковий контролі.
Поточний контроль здійснюється викладачем у формі усного спілкування зі студентами, оцінювання графічних завдань, тестового експрес-контролю і має за мету перевірку ступеня засвоєння певного навчального матеріалу, а також рівня оволодіння вміннями та навичками.
Модульний контроль – це контроль знань та вмінь студентів після вивчення певної частини (змістового модуля) навчальної дисципліни. Він проводиться шляхом виконання модульної контрольної роботи. Модульна контрольна робота проводиться за розробленими викладачем завданнями, які дозволяють діагностувати якість знань, рівень сформованості вмінь та навичок студента за змістом даного змістового модуля згідно вимог робочої навчальної програми дисципліни.
Підсумковий контроль – комплексне оцінювання рівня сформованості дисциплінарних компетентностей. Форма підсумкового контролю з технічного креслення - залік.
За 4-бальною шкалою |
Оцінка в ЄКТС |
Критерії оцінювання |
5(відмінно) |
А |
Студент виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить та опрацьовує необхідну інформацію, вміє використовувати набуті знання і вміння для прийняття рішень у нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розкриває власні обдарування і нахили. |
4(добре) |
В |
Студент вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі у стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна. |
С |
Студент вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача; в цілому самостійно застосовувати її на практиці; контролювати власну діяльність; виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи для підтвердження думок. |
|
3(задовільно) |
D |
Студент відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень; з допомогою викладача може аналізувати навчальний матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих. |
Е |
Студент володіє навчальним матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на репродуктивному рівні. |
|
2(незадовільно) |
FХ |
Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу. |
|
F |
Студент володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів. |
11. Методичне забезпечення
1. Навчальна типова програма дисципліни «Технічне креслення».
2. Робоча навчальна програма дисципліни «Технічне креслення».
3. Комплект лекцій з дисципліни.
4. Інструктивно-методичні матеріали до практичних занять.
5. Методичні матеріали що забезпечують самостійну роботу студентів.
6. Комплекс модульних контрольних робіт.
7.Питання та завдання до заліку.
12. Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси