Робоча програма вчителя з української літератури 5 клас

Про матеріал

Планування української літератури в 5 класі (за оновленими програмами)

Перегляд файлу

Погоджено Затверджено

завуч директор

_______________________ __________________________

_______________________ __________________________ «____»____________20____р «____»______________20____ р

Робоча програма вчителя

з української літератури

у 5 класі

Робоча програма складена за навчальною програмою, рекомендованою МОНУ:

Оновленою програмою з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми (Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, О. А. Камінчук, М. П. Бондар, О. Б. Поліщук, М. М. Сулима, Л. П. Шабельникова, В. М. Садівська. Керівник проекту М. Г. Жулинський. За загальною редакцією Р. В. Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с.) з урахуванням змін, внесених у 2015 році. (Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1392, ідеях «Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа»» і затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

Підручник:

Авраменко О. М. Українська література: підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013. – 288 с.

Інформаційно-методичне забезпечення:

Авраменко О.М. Українська література. Робочий зошит. 5 клас. – К.: Грамота, 2013. – 64 с.
Коваленко Л.Т. Зошит для оцінювання навчальних досягнень з української літератури. 5 клас: навчальний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів / Л.Т. Коваленко - Видавничий дім «Освіта», 2013. – 80 с.
Коваленко Л.Т. Робочий зошит з української літератури. 5 клас: навчальний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів / Л.Т. Коваленко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. 56с.

І семестр - з ____ вересня до ____ грудня,

ІІ семестр – з ____ січня до ____ травня.

Канікули :

осінні з ____ жовтня до ___ листопада,

зимові з ____ грудня до ___ січня,

весняні з ____ до ____ березня.

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Завдання предмета «Українська література» – сприяти формуванню ціннісного ставлення до того, що відбувається навколо, розуміти, що події важливо пропускати через себе.

Програма з української літератури спрямована на виявлення в учнів справжніх щирих емоцій у відповідь на прочитані твори. Учням запропоновано художньо виразні твори, які дають можливість поміркувати над сучасним життям, прищеплюючи соціальну активність, важливість громадянської позиції, екологічне мислення, морально-етичну відповідальність, толерантність, емпатію, повагу до іншого та здатність до творчого мислення.

Нормативні освітні документи визначають ключовими для розвитку української школи загалом і літературної освіти зокрема ідеї діяльнісного, особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Це зумовлено потребою відповісти на виклики сьогодення, коли неможливо навчити учня «всього на все життя», і ключовим умінням стає здатність і готовність діяти залежно від поставлених завдань і вчитися протягом усього життя.

Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що вивчається, у ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання.

Реалізація поставлених завдань передбачає: зміщення акцентів у навчанні з процесу накопичення предметних знань на вироблення умінь автономно застосовувати їх у ситуації невизначеності; становлення учня як суб’єкта навчальної діяльності й особистісного саморозвитку; посилення ролі загальнонавчальних умінь; необхідності забезпечення формування не лише предметної (літературної), а й ключових компетентностей. Важливими стають уміння, які допомагають учневі діяти, і знання, що необхідні для цих умінь.

Концепція нової української школи подає таке трактування компетентності: «динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».

Компетентності поділяють на

предметні (формуються засобами одного навчального предмета), міжпредметні (виробляються під час вивчення кількох предметів)
ключові формуються в процесі навчання й соціалізації і необхідні особистості для життєдіяльності загалом).

В освіті України виокремлено такі ключові компетентності:

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
Спілкування іноземними мовами.
Математична компетентність.
Компетентності в природничих науках і технологіях.
Інформаційно-цифрова компетентність.
Уміння вчитися впродовж життя.
Ініціативність і підприємливість.
Соціальна та громадянська компетентності.
Обізнаність та самовираження у сфері культури.
Екологічна грамотність і здорове життя.

Компетентний учень-читач є суб’єктом навчальної діяльності, що передбачає усвідомлення власних психолого-фізіологічних особливостей, прагнень, мотивів, бажань, таких, як здатність до самостійної організації, здійснення й оцінювання читацької діяльності, а також до особистісних самореалізації, самовдосконалення і самотворення. Саме рівень суб’єктності (сформованість згаданих умінь) є одним із показників особистісного розвитку школяра.

Загальна мета навчання української літератури конкретизується в таких завданнях предмета:

Поглиблення інтересу до читання, зміцнення потреби читати; усвідомлення ролі літератури як засобу самопізнання і самотворення; використання досвіду читацької діяльності для розв’язання життєвих проблем.
Розвиток емпатії, відтворювальної і творчої уяви, художнього мислення й образного мовлення, чуття жанру, форми.

Розвиток здобутих у початковій школі вмінь і навичок в усіх видах читацької діяльності, оволодіння різноманітними читацькими стратегіями; удосконалення вмінь діалогічної взаємодії з текстом, умінь аналізувати й інтерпретувати художній твір; збагачення читацького досвіду, розширення кола читання, вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, напрямів, жанрів, стилів, опанування здатністю орієнтуватися у світі класичної і масової літератури, розрізняти явища високого мистецтва і низькопробної культури.

Оволодіння змістом української літератури, засвоєння й систематизація основних літературознавчих понять як засобу повноцінного сприйняття, прочитання й інтерпретації художнього тексту. Усвідомлення літературного процесу як цілісної системи, що має свої природні закономірності й тенденції. Узагальнення і поглиблення знань про мистецтво слова, умінь розглядати художню літературу в контексті інших видів мистецтв. Формування на основі читацького досвіду переконаності в багатстві української художньої літератури та її значущості серед інших національних літератур.
Формування культури художнього сприймання, естетичних потреб, смаку, почуттів, читацької культури, установок, мотивів, здатності сприймати художній твір з естетичних позицій, розглядати його в єдності змісту і форми, розрізняти художньо вартісні та низькопробні твори.
Розвиток чуття художнього слова, мовленнєвої культури, творчих здібностей, набуття досвіду літературно-творчої діяльності.
Вироблення загальнонавчальних, зокрема організаційно-діяльнісних умінь, здатності самостійно формувати індивідуальну навчальну траєкторію, керувати читацькою діяльністю, особистісним і читацьким розвитком.
Розвиток умінь працювати з різними видами інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості).

Оновлена програма з української літератури поглиблює компетентнісну спрямованість навчання, що досягається шляхом:

розкриття потенціалу предмета для формування ключових компетентностей;
зменшення обсягу фактологічного матеріалу на користь практичної діяльності, що забезпечує відносно достатню кількість часу для формування предметних і ключових компетентностей;
формулювання очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності термінами компетентнісного підходу: учень називає, формулює, записує, наводить приклади, розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо;
виокремлення в очікуваних результатах навчання тих, що стосуються оволодіння загальнонавчальними вміннями як основою формування суб’єктності учня;
укладання переліку умінь, якими повинен оволодіти учень певного класу за рік навчання;
уведення наскрізних змістових ліній.

Компетентнісний потенціал предмета «Українська література»
№ п/п	Компетентність	Уміння і ставлення, формування яких можна забезпечити засобами предмета
1.	Спілкування державною мовою	Уміння: розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів; послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях; застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування; толерантно дискутувати, відстоювати власну думку. Ставлення: поцінування краси і багатства української мови; усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості; відстоювання права спілкуватися українською мовою в різноманітних сферах життя суспільства
2.	Спілкування іноземними мовами	Уміння: порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади. Ставлення: утвердження багатства української мови; обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови; розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду
3.	Математична компетентність	Уміння: розвивати абстрактне мислення; установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; чітко формулювати визначення і будувати гіпотези; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема). Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно
4.	Компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури. Ставлення: готовність до опанування новітніми технологіями; оперативне реагування на технологічні зміни.
5.	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: діяти за алгоритмом; працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації; розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм; грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Інтернет. Ставлення: прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі; задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі; критичне ставлення до медійної інформації
6.	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат; використовувати різноманітні стратегії навчання; користуватися різними джерелами інформації; знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати держану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу; працювати в парі, групі; читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо; постійно поповнювати власний словниковий запас; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування. Ставлення: прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях; готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію; розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання
7.	Ініціативність і підприємливість	Уміння: аналізувати життєву ситуацію з певної позиції; презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей. Ставлення: готовність брати відповідальність за себе та інших; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри
8.	Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: толерантно відстоювати власну позицію в дискусії; розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм; аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; уникати дискримінації інших у процесі спілкування; критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту. Ставлення: повага до різних поглядів, ідей, вірувань; здатність співчувати, довіряти й викликати довіру; поцінування людської гідності; повага до закону та правових норм; утвердження права кожного на власну думку
9.	Обізнаність та самовираження у сфері культури	Уміння: зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; ідентифікувати себе як представника певної культури; визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах; читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби. Ставлення: поцінування набутків інших культур, зацікавлення ними; відкритість до міжкультурної комунікації; потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним
10.	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: люструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів; бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості; розуміти переваги здорового способу життя. Ставлення: усвідомлення людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю; аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів; готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Вивченням наскрізної лінії «Здоров’я і безпека» прагнемо сформувати учня духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінним членом суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Кінцевим, «матеріальним» результатом роботи над темою найчастіше буде певний «надпредметний» проект, для реалізації якого будуть задіяні знання і вміння, одержані на заняттях з окремих предметів. Однак навіть якщо кінцевий результат буде «предметним» (наприклад, написання сценарію на екологічну проблематику), у ньому учні використають знання, одержані на уроках природничих дисциплін, історії тощо.

Українська література як навчальний предмет має досить значний потенціал для реалізації наскрізних ліній:

«Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1):

Уміння:

наводити приклади з художніх творів, у яких порушені проблеми екологічної безпеки;
формулювати зв’язне висловлювання про проблеми навколишнього середовища;
дискутувати з цього приводу.

Ставлення:

сприймання природи як цілісної системи;
усвідомлення взаємозв’язку людини і природи;
розуміння важливості екологічної безпеки;
готовність долучитися до захисту навколишнього середовища.

«Громадянська відповідальність» (НЛ–2):

Уміння:

наводити приклади з художніх творів, де герої проявляють активну громадянську позицію; висловлювати ставлення до порушених проблем;
твердо, але толерантно відстоювати свої погляди в дискусії;
працювати в парі, групі, виконувати доручену роль;
приймати спільне рішення.

Ставлення:

відчуття себе членом спільноти;
усвідомлення важливості активної громадянської позиції;
готовність брати на себе відповідальність;

«Здоров'я і безпека» (НЛ–3):

Уміння:

знаходити необхідну інформацію про здоров’я, критично оцінювати її;
використовувати набуті знання і вміння для забезпечення безпеки своєї й інших;
наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;
діяти в ситуаціях, загрозливих для здоров’я.

Ставлення:

усвідомлення власного здоров’я як цінності не лише особистої, а й суспільної;
ведення здорового способу життя й пропаганда його;
усвідомлення залежності й впливу власної поведінки на здоров’я і безпеку свою й оточення

«Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ–4):

Уміння:

наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;
використовувати набуті знання і вміння з метою реалізації задуманих проектів.

Ставлення:

готовність проявляти ініціативу.

Учням 5 класів запропоновано твори, спрямовані на розвиток уяви. Такі тексти спонукають школярів фантазувати над життям персонажів, переживаючи за них, виявляючи емпатію до мешканців художнього світу. Здатність до фантазування — початковий етап у розвитку креативності, що є запорукою подальшої успішної соціалізації, здатності до розв’язання непростих життєвих питань.

Вивчення цього предмета відбувається із залученням широкого мистецького контексту (МК), а також міжпредметних зв’язків — МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика тощо).

Особливу увагу варто звернути на підрубрику ТЛ (теорія літератури). У шкільному вивченні вона означає лише початкові, доступні дітям знання про художні засоби, жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні під час розгляду художнього твору як явища мистецтва слова.

Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам'ять художніх творів (О. О. Ісаєва)

Рівні		Критерії оцінювання
П	1	Учень монотонно читає напам'ять лише окремі фрази художнього тексту
	2	Учень невиразно читає напам'ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору
	3	Учень читає напам'ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок
С	1	При читанні напам'ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру
	2	Учень читає вивчений напам'ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення
	3	Учень читає напам'ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами
Д	1	При читанні напам'ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно
	2	Вивчений напам'ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами
	3	Учень виразно читає напам'ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності
В	1	Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам'ять
	2	Вивчений напам'ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного
	3	Читання напам'ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє "надзавдання" (мету) читання твору

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури

П	1	Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.
	2	Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.
	3	Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).
С	4	Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.
	5	Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.
	6	Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.
Д	7	Учні володіють матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
	8	Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
	9	Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.
В	10	Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.
	11	Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.
	12	Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

ПРОГРАМА

К-ть

годин

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Предметні компетентності:

розповідає про роль художнього слова в житті людини, специфіку художнього образу;

називає види мистецтва;

уміє порівняти художню творчість з іншими видами діяльності людини.

Ключові компетентності:

застосовує набуті знання для компаративного аналізу творів української та зарубіжної літератур; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; визначає роль і місце української літератури в загальноєвропейському і світовому контекстах.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості літератури як мистецтва слова в житті людини.

ВСТУП

Слово в житті людини. Образне слово — першоелемент літератури. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.

Предметні компетентності:

розповідає про виникнення міфів, легенд і переказів;

переказує міфи й легенди, тлумачить їхній зміст;

розуміє роль і місце реального та фантастичного в житті.

Ключові компетентності:

аналізує отриману інформацію, узагальнює, систематизує її;

визначає причиново-наслідкові зв’язки між явищами.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення: Шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ

Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи.

Міфи і легенди давніх українців

Міфи як первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки. Легенди: «Про зоряний Віз», «Берегиня», «Чому пес живе коло людини?» (за С. Плачиндою), «Дажбог», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном), «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі» (5 творів на вибір учителя).

Народні перекази. «Прийом у запорожців». Звичаї та традиції запорозьких козаків.

ТЛ: фольклор, легенда (повторення), міф, переказ.

МЗ: Зв’язок із історією походження української державної символіки (тризуб).

Предметні компетентності:

знає зміст українських казок; розуміє особливість побудови народної казки, роль у ній фантастичного елементу; виразно і вдумливо читає казки; виявляє спільне та відмінне між міфом та казкою, переказує їх; характеризує казкових героїв, аналізує реальне і фантастичне; пояснює народні уявлення про добро і зло, красиве і потворне, смішне і страшне (на основі текстів казок).

Ключові компетентності:

висловлює власні міркування про зміст казок; проводить аналогії із сучасним життям.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення постійної присутності в житті, у душі людини добра і зла, красивого і потворного. Розуміння ролі творчих здібностей (уяви, фантазії, прагнення

експериментувати) у розвитку й самореалізації людини.

Народні казки

«Яйце-райце». Світогляд народу, його морально-етичні принципи в казці; зв’язок із міфами.

«Про правду і кривду» або «Мудра дівчина» (на вибір учителя). «Ох» або «Летючий корабель» (на вибір учителя). Тематика народних казок, їхні різновиди (про звірів, побутові, чарівні (героїко-фантастичні)). Побудова казки, її яскравий національний колорит. Народне уявлення про добро і зло в казці. Фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне в казках.

ТЛ: народна казка, тема, гіпербола.

МЗ: Спорідненість українських казок із казками народів світу (зарубіжна література).

СЛ: Сучасні казки: Фоззі. «Гупало Василь. П’ять з половиною пригод».

Предметні компетентності:

розповідає про дитинство письменника, про Івана Франка-казкаря; пояснює особливість літературної казки; знає зміст казки, переказує її фрагменти; виразно і вдумливо читає казку в дійових особах; аналізує поведінку Лиса; розрізняє головних персонажів і другорядних.

Ключові компетентності:

дає власну оцінку вчинкам і поведінці персонажів; прогнозує можливі наслідки діяльності; толерантно відстоює власну позицію в дискусії.

НЛ–4

Емоційно-ціннісне ставлення: Осмислення негативної ролі лицемірства, зарозумілості та хвалькуватості в житті сучасної людини.

Літературні казки

Іван ФРАНКО. «Фарбований Лис» Дитинство письменника. І. Франко – казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»). Зміст казки, головні і другорядні персонажі. Образ Лиса, риси його характеру. Особливості літературної казки, її відмінність від народної.

ТЛ: літературна казка, мова автора і мова персонажів, прозова мова.

МЗ: індійська народна казка «Фарбований шакал» (зарубіжна література).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

вдумливо й виразно читає казку; переказує її зміст;

знаходить описи зовнішності персонажів, аналізує їх.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

оцінює вчинки персонажів та життєві ситуації, в які потрапляють герої твору; усвідомлює важливість толерантного ставлення до людей у сучасному світі.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Готовність робити добро як спонука до позитивної життєдіяльності.

Василь КОРОЛІВ-СТАРИЙ. «Хуха-Моховинка»

Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Добро і зло в казці. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казки.

ТЛ: портрет.

Предметні компетентності:

виразно й осмислено читає казку;

розуміє особливості віршованої казки (ритм, риму, поділ на строфи); визначає основні риси характеру дійових осіб твору; простежує різні способи життя та поведінки дійових осіб; пояснює значення для розкриття змісту твору назви казкової країни, імен персонажів казки; виокремлює основні епізоди; пояснює відмінність прозової і віршованої мови казок; висловлює свою думку про прочитане; проводить аналогії із сучасним життям.

Ключові компетентності:

аргументовано і грамотно висловлює власну думку щодо проблем добра і зла у творі, щирості й нещирості, відданості і зради, байдужості і відповідальності, оптимізму і песимізму.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення значення для людини та її життя оптимістичного погляду на світ, потреби керувати своїми емоціями.

Василь СИМОНЕНКО. «Цар Плаксій та Лоскотон»

Цікаві сторінки з дитинства митця. Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона (песимістична й оптимістична). Казкова історія і сучасне життя.

ТЛ: віршована мова (рима, строфа, ритм), порівняння, епітети.

Предметні компетентності:

переказує твір, читає уривки з нього за ролями;

визначає тему повісті та морально-етичні проблеми, коментує їх;

характеризує героя, який найбільше сподобався, оцінює його вчинки; пояснює роль діалогів у творі.

Ключові компетентності:

аргументовано й грамотно висловлює власну думку щодо проблем відповідальності людини за свої вчинки, підступності, справжньої дружби, духовності, відваги й боягузтва; створює тексти, ілюстрації, комікси, спираючись на досвід і почуття, використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

НЛ–1, 3

Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення дбайливого ставлення до свого життя, до інших людей, потреби виховання щирості, відкритості, наполегливості в досягненні поставленої мети, відповідальності за свої вчинки.

Галина МАЛИК. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

Повість-казка сучасної дитячої письменниці. Морально-етичні проблеми у творі: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети.

Елементи незвичайного в повісті-казці. Символіка країни Недоладії та її мешканців.

ТЛ: повість-казка (повторення).

МК: фільм «Аліса в країні див», США, 2010 (кіномистецтво).

Предметні компетентності:

розрізняє види загадок, відгадує їх, пояснює логіку їх відгадування;

розглядає і пояснює особливості будови загадки, роль у ній метафори; самостійно складає загадки; називає види прислів’їв і приказок; розуміє їхню дотепність і мудрість.

Ключові компетентності:

використовує українську мову для духовного, культурного й національного самовияву; відрізняє прислів’я від приказки та пояснює їх, проектуючи на ситуації сучасного життя; шукає загадки, написані іншими народами; порівнює їхні спільні та відмінні риси; створює і розгадує ребуси, кросворди, цифрограми та шифрограми.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення: Шанобливе ставлення до кмітливості та мудрості нашого народу. Усвідомлення потреби розвивати логічне мислення, допитливість, спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Із народної мудрості. Загадки

Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослини, тварин). Прислів’я та приказки

Народне уявлення про довколишній світ та оцінка його в прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.

ТЛ: загадка, прислів’я, приказка, метафора.

МЗ: малі фольклорні жанри народів світу (зарубіжна література); математичні загадки (математика); малі фольклорні жанри на уроках розвитку мовлення (українська мова).

СЛ: авторські казки Сашка Лірника (Олександра Власюка).

О. Бурбело. «Первоцвіт: казки, легенди, вірші, смішинки та загадки».

Предметні компетентності:

виразно, осмислено читає загадки,

пояснює способи їх відгадування;

коментує особливості поетичних загадок Л. Глібова, роль у них казкових елементів, фольклорної основи, гумору, пестливих слів.

Ключові компетентності:

створює власне висловлення, твори-асоціації, ілюстрації на тему віршованих загадок Л. Глібова, спираючись на досвід і почуття, використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення: Прагнення розвивати кмітливість, розумові здібності, логічне мислення, пам’ять.

Леонід ГЛІБОВ. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»

Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок.

ТЛ: акровірш (повторення).

СЛ: поезія Григорія Фальковича.

Предметні компетентності:

знає про історичну і літературну пам’ятку «Повість минулих літ»;

розуміє значення давнього літописання для нащадків; розповідає про легендарного Нестора Літописця;

аналізує риси характерів руських (українських) князів.

Ключові компетентності:

розуміє роль читання впродовж життя для власного зростання; шукає описи живописних та архітектурних пам’яток доби Русі-України, зіставляє з літературним твором; дискутує про зв'язок історичного минулого із сучасністю, важливість знання історії.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення душевної краси й сили наших предків, любові руських (українських) князів до своєї землі як достойного прикладу для нащадків.

ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ

Літописні оповіді (подавати на основі «Повісті минулих літ» у переказі В. Близнеця): «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками…», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» (3 твори – на вибір учителя)

«Повість минулих літ» – найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові й історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо.

ТЛ: літопис.

МЗ: доба Русі-України (історія України).

МК: ілюстрація Георгія Якутовича до «Повісті минулих літ» (образотворче мистецтво); пам’ятний знак Василя Бородая «Засновникам Києва», пам’ятник Володимиру В. Демута-Малиновського (скульптура), ораторія Лесі Дичко «І нарекоша ім’я Київ» (музичне мистецтво).

СЛ: Ірина Цілик. «Місторія однієї дружби».

Предметні компетентності :

виразно й усвідомлено читає поезії; визначає засоби поетичної мови; розповідає про давньоруських князів; висловлює власні міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність; виразно в особах читає драму-казку «Микита Кожум’яка», виокремлює в ній найнапруженіші епізоди; розуміє і пояснює своєрідність побудови драматичного твору.

Ключові компетентності:

розуміє зв’язок історичного минулого із сучасністю; створює власну драму-казку на І дію про Микиту та його нові пригоди, презентацію про життя і вірування давніх українців, про Ярослава Мудрого та його бібліотеку, про благородного Святослава; дискутує про важливість вивчення історії своєї держави.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Зацікавлення історичним минулим українського народу, шанобливе ставлення до заповітів наших предків та осмислене їх виконання.

Олександр ОЛЕСЬ. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна») (2 на вибір учителя), «Микита Кожум’яка»

Поезії з книги «Княжа Україна», їх зв’язок із літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Русі-України, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі. Драматичний твір на тему народної казки.

ТЛ: драматичний твір і його побудова.

МК: мультфільм «Микита Кожум’яка», 2016 (кіномистецтво).

Предметні компетентності:

переказує найяскравіші фрагменти твору; характеризує образи головних героїв.

Ключові компетентності:

дискутує про значення історичного минулого для сучасної людини; аргументовано й грамотно висловлює власну думку щодо проблем, порушених у творі; створює презентацію і карту про місця подорожі головних героїв; створює ілюстрації / буктрейлер до твору.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення: Розуміння потреби формувати національну самосвідомість, плекати патріотичні почуття, мати громадянську позицію.

Зірка МЕНЗАТЮК. «Таємниця козацької шаблі»

Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями сучасної України. Фантастичне і реальне в ній. Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини. Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі. Екзотика старовинних українських замків.

ТЛ: епічний твір.

МЗ: козацька доба

(історія України).

МК: документальні фільми про козацьку звитягу та про козацьку шаблю із серії «Козацька звитяга»; проект «Історія українських земель. Козаки». Серія 1 (кіномистецтво).

Предметні компетентності :

пригадує відомості про Україну часів Т. Шевченка; розповідає про дитинство поета і його родину;

відтворює настрої пейзажних поезій; описує власні відчуття, викликані художнім словом; виразно читає поезії; знаходить у них порівняння, персоніфікацію, пояснює їхню роль.

Ключові компетентності:

створює презентації про живописні твори-пейзажі Т. Шевченка; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; дискутує щодо проблеми впливу природи на життя людини.

Вивчає напам’ять: «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…».

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення: Розуміння важливості виховання естетичного смаку, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва, спонукання до оптимістичного, життєствердного погляду на світ.

РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ

Тарас ШЕВЧЕНКО. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…»

Степан ВАСИЛЬЧЕНКО. «В бур’янах» або Оксана ІВАНЕНКО. «Тарасові шляхи». Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті Степана Васильченка або Оксани Іваненко). Картини довколишнього світу, природи в поезіях Тараса Шевченка — художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

ТЛ: персоніфікація, ліричний твір.

МК: репродукція картини Т. Шевченка «Селянська родина» (образотворче мистецтво); музичні твори на слова Т. Шевченка компози-торів: М. Лисенка, Я. Степового, Г. Хоткевича та інших; сучасні музичні інтерпретації (музичне мистецтво).

Предметні компетентності :

виразно і вдумливо читає поезії;

висловлює думки про них;

аналізує кольорову «палітру» віршів; відтворює в уяві подібні картини природи.

Ключові компетентності:

осмислює важливість збереження довкілля для сьогодення та майбутнього; висловлює міркування про способи вираження любові до рідної землі, відповідальність кожної людини за збереження природи, дискутує про це.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення важливості розвитку естетичного смаку, відчуття краси образного слова, абстрактного мислення, спостережливості, уміння доводити власну думку.

Павло ТИЧИНА. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…»

Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття. Мелодійність віршів П. Тичини.

ТЛ: ліричний герой.

МК: Г. Майборода «Гаї шумлять», сучасні музичні інтерпретації творів П.Тичини (музичне мистецтво).

Предметні компетентності:

переказує оповідання;

визначає його тему та жанрові особливості; коментує фрагмент, що найбільше вражає; характеризує образи; дає власну оцінку зображуваному; міркує про великий світ природи й людину в ньому, про добро і зло, любов і милосердя.

Ключові компетентності:

ілюструє екологічні проблеми на прикладі твору, дискутує про них; усвідомлює важливість бережливого ставлення до природи.

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення: Розуміння важливості турботи про світ природи і рідних людей як неодмінної ознаки гуманної, гідної поведінки.

Євген ГУЦАЛО. «Лось»

Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла – наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось». Співчуття, милосердя – шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.

ТЛ: оповідання.

МЗ: тварини, які живуть у лісах України (природознавство); твори про світ природи: Р. Кіплінг. «Мауглі», Е. Сетон-Томпсон. «Ведмежа Джонні» (зарубіжна література).

Предметні компетентності:

виразно і вдумливо читає поезії;

виокремлює в них образ ліричного героя, відтворює його емоції та почуття, порівнюючи із власним образним баченням природи.

Ключові компетентності:

розуміє важливість збереження довкілля для майбутнього; створює малюнки-асоціації до віршів і пояснює їх; знаходить репродукції картин українських художників про дощ та осінь, музичні композиції на теми віршів, коментує їх.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення образного бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей.

Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…»

Основні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її поетом засобами поетичної мови. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям.

МК: репродукції картин українських художників про дощ та осінь (образотворче мистецтво), цикл «Чотири пори року» А. Вівальді, «Пори року» П. Чайковського (музичне мистецтво).

Предметні компетентності:

переказує цікавий епізод із дитинства письменника; знаходить у творі описи природи; пояснює їх роль в оповіданні; розповідає про особливості характеру Олеся, його обдарованість; складає план до характеристики цього образу; висловлює власні міркування про характер хлопчика, оцінює його незвичну поведінку; пояснює назву оповідання; порівнює літературного героя із собою.

Ключові компетентності:

аналізує ситуацію з погляду гуманізму, толерантного ставлення до людей; придумує власне закінчення оповідання; знаходить інформацію про «білих ворон», які стали відомими в царинах різних видів мистецтва.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення особливого призначення на землі кожного. Потреба збереження індивідуальних особливостей людини як важливих чинників її майбутньої максимальної самореалізації.

Григір ТЮТЮННИК. «Дивак»

Коротко про письменника. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів –природи й людини, зображених в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.

Предметні компетентності:

уміє переказати найцікавіші епізоди повісті; характеризує головного героя за планом; презентує однокласникам власне закінчення твору.

Ключові компетентності:

зіставляє специфіку розкриття теми в літературі і кіномистецтві; дискутує про проблеми екології, відповідальності за братів менших, толерантно відстоює власну позицію в дискусії.

НЛ–3

Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення значення людяності, доброти в житті, прагнення гармонії з природою.

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сіроманець»

Захоплива й драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.

МК: фільм «Сіроманець», 1989;

режисер П. Марусик (кіномистецтво).

4 (упродовж року)

Предметні компетентності:

знає про письменників-земляків, їхні твори; розуміє зміст цих творів; виразно читає і висловлює власну думку про них.

Ключові компетентності:

усвідомлює роль читання для власного зростання впродовж життя.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення6 Усвідомлення важливості шанобливого ставлення до митців свого краю як до особливо обдарованих людей, співців рідної землі.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення з доступними для сприйняття й цікавими творами письменників-земляків.

Предметні компетентності:

згадує про письменників і твори, що вивчались упродовж року; закріплює вміння висловлювати власні міркування про найулюбленіші твори.

Ключові компетентності:

аналізує життєві ситуації, людські вчинки на матеріалі вивчених творів; узагальнює одержану інформацію; визначає необхідність додаткової інформації, шукає її в мережі Інтернет та інших джерелах.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення того, що власна думка і власна позиція – важливі для успішної особистості, необхідні для життя.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, що вивчались упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення.

Обов’язкова кількість видів контролю у 5 класі

	Контрольні роботи	УРМ	УПЧ	УЛРК	ВЧ
І	2	2 (1п+1у)	2	2	1
ІІ	3 (2+ твір)	2 (1п+1у)	2	2	1

Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Можливі види контрольних робіт:

• тест;

• відповіді на запитання;

• контрольний літературний диктант;

• анкета головного героя;

• комбінована контрольна робота тощо;

*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.

**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

• складання оповідання (казки) за прислів’ям;

• добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

• введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

• усний переказ оповідання, епізоду твору;

• твір-характеристика персонажа;

• написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

• написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

• твір-опис за картиною;

• складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

• підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

• складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

• написання реферату;

• ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

• написання листа авторові улюбленої книжки;

• інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо

Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять»

№ п/п	Розділ літератури		Тема		УРМ	УПЧ	ЛРК
№ п/п	Розділ літератури		Програма	План	УРМ	УПЧ	ЛРК
І семестр
1	ВСТУП		1	1
2	СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ	Міфи і легенди давніх українців.	4	4			1
	СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ	Народні казки	4	4		1
Контрольна робота - тести
		Літературні казки. Іван ФРАНКО	3	3	1
		Василь КОРОЛІВ-СТАРИЙ	2	2
		Василь СИМОНЕНКО	3	2	1
		Галина МАЛИК	3	3		1
Контрольна робота - тести
		Із народної мудрості	2	2
		Леонід ГЛІБОВ	2	2			1
Контрольна робота - тести
ІІ семестр
3	ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ	Літописні оповіді	3	3	1
	ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ	Олександр ОЛЕСЬ	4	3	1
		Зірка МЕНЗАТЮК	4	4
Контрольна робота - тести
4	РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ	Тарас ШЕВЧЕНКО	4	4		1
		Павло ТИЧИНА	2	2
		Максим РИЛЬСЬКИЙ	2	2			1
Контрольна робота - твір
		Євген ГУЦАЛО	2	2		1
		Григорій ТЮТЮННИК	2	2		1
		Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ	4	2	1		1
Контрольна робота - тести

№п\п	Дата уроку	Тема	МК
І СЕМЕСТР
ВСТУП.
		Слово в житті людини. Образне слово — першоелемент літератури. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи.
Предметні компетентності: розповідає про роль художнього слова в житті людини, специфіку художнього образу; називає види мистецтва; уміє порівняти художню творчість з іншими видами діяльності людини. Ключові компетентності: застосовує набуті знання для компаративного аналізу творів української та зарубіжної літератур; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; визначає роль і місце української літератури в загальноєвропейському і світовому контекстах. НЛ–2 Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення важливості літератури як мистецтва слова в житті людини.
СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ
		Міфи і легенди давніх українців. Міфи як первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки. Легенда: «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?» (за С. Плачиндою) *ТЛ:* фольклор, легенда (повторення), міф, переказ.	МЗ: Зв’язок із історією походження української державної символіки (тризуб).
		«Дажбог», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном)
		«Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі» (5 творів на вибір учителя).
		Народні перекази. «Прийом у запорожців». Звичаї та традиції запорозьких козаків.
		*ЛРК Легенди та перекази Придніпров’я*
Предметні компетентності: розповідає про виникнення міфів, легенд і переказів; переказує міфи й легенди, тлумачить їхній зміст; розуміє роль і місце реального та фантастичного в житті. Ключові компетентності: аналізує отриману інформацію, узагальнює, систематизує її; визначає причиново-наслідкові зв’язки між явищами. НЛ–2 Емоційно-ціннісне ставлення: Шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.
		*Народні казки.* Тематика народних казок, їхні різновиди (про звірів, побутові, чарівні (героїко-фантастичні)). Побудова казки, її яскравий національний колорит. «Яйце-райце». Світогляд народу, його морально-етичні принципи в казці; зв’язок із міфами. *ТЛ:* народна казка, тема, гіпербола.	МК: анімаційний фільм «Летючий корабель» *МЗ:* Спорідненість українських казок із казками народів світу (зарубіжна література). *СЛ:* Сучасні казки: Фоззі. «Гупало Василь. П’ять з половиною пригод».
		«Про правду і кривду» Народне уявлення про добро і зло в казці.
		«Летючий корабель». Фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне в казках.
		Контрольна робота №1 « Світ фантазії та мудрості: УНТ» ( тести) *УПЧ* *«Гупало Василь. П’ять з половиною пригод».*
*Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА*
Предметні компетентності: знає зміст українських казок; розуміє особливість побудови народної казки, роль у ній фантастичного елементу; виразно і вдумливо читає казки; виявляє спільне та відмінне між міфом та казкою, переказує їх; характеризує казкових героїв, аналізує реальне і фантастичне; пояснює народні уявлення про добро і зло, красиве і потворне, смішне і страшне (на основі текстів казок). Ключові компетентності: висловлює власні міркування про зміст казок; проводить аналогії із сучасним життям. НЛ–2 Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення постійної присутності в житті, у душі людини добра і зла, красивого і потворного. Розуміння ролі творчих здібностей (уяви, фантазії, прагнення експериментувати) у розвитку й самореалізації людини.
		Аналіз контрольної роботи. **Літературні казки. Іван ФРАНКО. Дитинство письменника. І. Франко – казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»). «Фарбований Лис» Зміст казки, головні і другорядні персонажі ТЛ:** літературна казка, мова автора і мова персонажів, прозова мова.	МК: анімаційний фільм, ілюстрації до казки *МЗ:* індійська народна казка «Фарбований шакал» (зарубіжна література).
		І. Франко. «Фарбований Лис». Засудження нечесності, користолюбства.
		Особливості літературної казки, її відмінність від народної. УРМ Компаративний аналіз казки І. Франка «Фарбований лис» та народних казок «Лис Микита»(гуцульська народна казка), «Фарбований шакал» (індійська народна казка)
Предметні компетентності: розповідає про дитинство письменника, про Івана Франка-казкаря; пояснює особливість літературної казки; знає зміст казки, переказує її фрагменти; виразно і вдумливо читає казку в дійових особах; аналізує поведінку Лиса; розрізняє головних персонажів і другорядних. Ключові компетентності: дає власну оцінку вчинкам і поведінці персонажів; прогнозує можливі наслідки діяльності; толерантно відстоює власну позицію в дискусії. НЛ–4 Емоційно-ціннісне ставлення: Осмислення негативної ролі лицемірства, зарозумілості та хвалькуватості в житті сучасної людини.
		Василь КОРОЛІВ-СТАРИЙ. Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. «Хуха-Моховинка». Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору.	МК: ілюстрації за образами істот українського фольклору
		Добро і зло в казці. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казки. ТЛ: портрет.	МК: ілюстрації за образами істот українського фольклору
Предметні компетентності: вдумливо й виразно читає казку; переказує її зміст; знаходить описи зовнішності персонажів, аналізує їх. Ключові компетентності: оцінює вчинки персонажів та життєві ситуації, в які потрапляють герої твору; усвідомлює важливість толерантного ставлення до людей у сучасному світі. НЛ–2 Емоційно-ціннісне ставлення: Готовність робити добро як спонука до позитивної життєдіяльності.
		Василь СИМОНЕНКО. Цікаві сторінки з дитинства митця. «Цар Плаксій та Лоскотон». Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона (песимістична й оптимістична). *ТЛ:* віршована мова (рима, строфа, ритм), порівняння, епітети.
		Казкова історія і сучасне життя.
		*УРЗМ Складання простого плану до казки*
Предметні компетентності: виразно й осмислено читає казку; розуміє особливості віршованої казки (ритм, риму, поділ на строфи); визначає основні риси характеру дійових осіб твору; простежує різні способи життя та поведінки дійових осіб; пояснює значення для розкриття змісту твору назви казкової країни, імен персонажів казки; виокремлює основні епізоди; пояснює відмінність прозової і віршованої мови казок; висловлює свою думку про прочитане; проводить аналогії із сучасним життям. Ключові компетентності: аргументовано і грамотно висловлює власну думку щодо проблем добра і зла у творі, щирості й нещирості, відданості і зради, байдужості і відповідальності, оптимізму і песимізму. НЛ–2,3 Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення значення для людини та її життя оптимістичного погляду на світ, потреби керувати своїми емоціями.
		Галина МАЛИК. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Повість-казка сучасної дитячої письменниці. ТЛ: повість-казка (повторення).	МК: фільм «Аліса в країні див», США, 2010
		Морально-етичні проблеми у творі: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети.
		Елементи незвичайного в повісті-казці. Символіка країни Недоладії та її мешканців.
		Контрольна робота №2 « Світ фантазії та мудрості: літературна казка» ( тести) *УПЧ* *ГРИДІН С. «Федько − прибулець з інтернету».*
*Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА*
Предметні компетентності: переказує твір, читає уривки з нього за ролями;визначає тему повісті та морально-етичні проблеми, коментує їх; характеризує героя, який найбільше сподобався, оцінює його вчинки; пояснює роль діалогів у творі. Ключові компетентності: аргументовано й грамотно висловлює власну думку щодо проблем відповідальності людини за свої вчинки, підступності, справжньої дружби, духовності, відваги й боягузтва; створює тексти, ілюстрації, комікси, спираючись на досвід і почуття, використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби. НЛ–1, 3 Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення дбайливого ставлення до свого життя, до інших людей, потреби виховання щирості, відкритості, наполегливості в досягненні поставленої мети, відповідальності за свої вчинки.
		Аналіз контрольної роботи. *Із народної мудрості* Загадки Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослини, тварин). ТЛ: загадка, метафора.	МЗ: малі фольклорні жанри народів світу (зарубіжна література); математичні загадки (математика); малі фольклорні жанри на уроках розвитку мовлення (українська мова). *СЛ:* авторські казки Сашка Лірника (Олександра Власюка).О. Бурбело. «Первоцвіт: казки, легенди, вірші, смішинки та загадки».
		Прислів’я та приказки Народне уявлення про довколишній світ та оцінка його в прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості. ТЛ: прислів’я, приказка, метафора.
Предметні компетентності: розрізняє види загадок, відгадує їх, пояснює логіку їх відгадування; розглядає і пояснює особливості будови загадки, роль у ній метафори; самостійно складає загадки; називає види прислів’їв і приказок; розуміє їхню дотепність і мудрість. Ключові компетентності: використовує українську мову для духовного, культурного й національного самовияву; відрізняє прислів’я від приказки та пояснює їх, проектуючи на ситуації сучасного життя; шукає загадки, написані іншими народами; порівнює їхні спільні та відмінні риси; створює і розгадує ребуси, кросворди, цифрограми та шифрограми. НЛ–2 Емоційно-ціннісне ставлення: Шанобливе ставлення до кмітливості та мудрості нашого народу. Усвідомлення потреби розвивати логічне мислення, допитливість, спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.
		Леонід ГЛІБОВ. Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?», ТЛ: акровірш (повторення).	СЛ: поезія Григорія Фальковича.
		«Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»
		*ЛРК Байки Павла Глазового*
		Контрольна робота №3 « Світ фантазії та мудрості: із народної мудрості» (тести)
		Аналіз контрольної роботи. Підсумковий урок.
		Резерв годин. Мотивація та виставлення оцінок за семестр.
*Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА, СЕМЕТР*
Предметні компетентності: виразно, осмислено читає загадки, пояснює способи їх відгадування; коментує особливості поетичних загадок Л. Глібова, роль у них казкових елементів, фольклорної основи, гумору, пестливих слів. Ключові компетентності: створює власне висловлення, твори-асоціації, ілюстрації на тему віршованих загадок Л. Глібова, спираючись на досвід і почуття, використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби. НЛ–1,2 Емоційно-ціннісне ставлення: Прагнення розвивати кмітливість, розумові здібності, логічне мислення, пам’ять.
ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ
		Літописні оповіді ( на основі «Повісті минулих літ» у переказі В. Близнеця). «Повість минулих літ» – найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь» Казкові й історичні мотиви літописних сюжетів. *ТЛ:* літопис.	МК: ілюстрація Георгія Якутовича до «Повісті минулих літ» (образотворче мистецтво); пам’ятний знак Василя Бородая «Засновникам Києва», пам’ятник Володимиру В. Демута-Малиновського (скульптура), ораторія Лесі Дичко «І нарекоша ім’я Київ» (музичне мистецтво). МЗ: доба Русі-України (історія України). *СЛ:* Ірина Цілик. «Місторія однієї дружби».
		Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність у літописних оповідях «Святослав укладає мир з греками…», «Володимир вибирає віру»
		*УРЗМ Опис ілюстрації Георгія Якутовича до «Повісті минулих літ»*
Предметні компетентності: знає про історичну і літературну пам’ятку «Повість минулих літ»; значення давнього літописання для нащадків; розповідає про легендарного Нестора Літописця; аналізує риси характерів руських (українських) князів. Ключові компетентності: розуміє роль читання впродовж життя для власного зростання; шукає описи живописних та архітектурних пам’яток доби Русі-України, зіставляє з літературним твором; дискутує про зв'язок історичного минулого із сучасністю, важливість знання історії. НЛ–2 Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення душевної краси й сили наших предків, любові руських (українських) князів до своєї землі як достойного прикладу для нащадків.
		Олександр ОЛЕСЬ. Поезії з книги «Княжа Україна», їх зв’язок із літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Русі-України, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна») (2 на вибір учителя)	МК: мультфільм «Микита Кожум’яка», 2016 (кіномистецтво).
		Драматичний твір на тему народної казки. «Микита Кожум’яка» ТЛ: драматичний твір і його побудова.
		Виразне читання за ролями казки-драми «Микита Кожум’яка»
		*УРМ* *Контрольний твір* «*Пізнай свій край… себе, Свій* *рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя» Г. Сковорода.*
Предметні компетентності: виразно й усвідомлено читає поезії; визначає засоби поетичної мови; розповідає про давньоруських князів; висловлює власні міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність; виразно в особах читає драму-казку «Микита Кожум’яка», виокремлює в ній найнапруженіші епізоди; розуміє і пояснює своєрідність побудови драматичного твору. Ключові компетентності: розуміє зв’язок історичного минулого із сучасністю; створює власну драму-казку на І дію про Микиту та його нові пригоди, презентацію про життя і вірування давніх українців, про Ярослава Мудрого та його бібліотеку, про благородного Святослава; дискутує про важливість вивчення історії своєї держави. НЛ–2 Емоційно-ціннісне ставлення: Зацікавлення історичним минулим українського народу, шанобливе ставлення до заповітів наших предків та осмислене їх виконання
		Зірка МЕНЗАТЮК. Пригодницька повість «Таємниця козацької шаблі» про мандрівку історичними місцями сучасної України. *ТЛ:* епічний твір.	МК: документальні фільми про козацьку звитягу та про козацьку шаблю із серії «Козацька звитяга»; проект «Історія українських земель. Козаки». Серія 1 (кіномистецтво). *МЗ:* козацька доба (історія України).
		Фантастичне і реальне в ній. Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини.
		Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі.
		Екзотика старовинних українських замків.
		Контрольна робота №4 « Історичне минуле нашого народу» (тести)
*Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА*
Предметні компетентності: найяскравіші фрагменти твору; характеризує образи головних героїв. Ключові компетентності: дискутує про значення історичного минулого для сучасної людини; аргументовано й грамотно висловлює власну думку щодо проблем, порушених у творі; створює презентацію і карту про місця подорожі головних героїв; створює ілюстрації / буктрейлер до твору. НЛ–2 Емоційно-ціннісне ставлення: Розуміння потреби формувати національну самосвідомість, плекати патріотичні почуття, мати громадянську позицію.
РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ
		Аналіз Контрольної роботи. Тарас ШЕВЧЕНКО. Україна часів Т. Шевченка. Оксана ІВАНЕНКО «Тарасові шляхи». Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті Оксани Іваненко).	МК: репродукція картини Т. Шевченка «Селянська родина» музичні твори на слова Т. Шевченка композиторів: Г. Хоткевича М. Лисенка, Я. Степового, та інших; сучасні музичні інтерпретаці
		«За сонцем хмаронька пливе…», « Картини довколишнього світу, природи в поезіях Тараса Шевченка — художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. *ТЛ:* персоніфікація, ліричний твір
		Садок вишневий коло хати…»
		*УПЧ* *ПЧІЛКА Олена. «Сосонка»* Виразне читання напам’ять поезій Т. Шевченка
*Запис у журналі без дати: НАПАМ’ЯТЬ*
Предметні компетентності: пригадує відомості про Україну часів Т. Шевченка; розповідає про дитинство поета і його родину; відтворює настрої пейзажних поезій; описує власні відчуття, викликані художнім словом; виразно читає поезії; знаходить у них порівняння, персоніфікацію, пояснює їхню роль. Ключові компетентності: створює презентації про живописні твори-пейзажі Т. Шевченка; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; дискутує щодо проблеми впливу природи на життя людини. Вивчає напам’ять: «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…». НЛ–1,2 Емоційно-ціннісне ставлення: Розуміння важливості виховання естетичного смаку, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва, спонукання до оптимістичного, життєствердного погляду на світ.
		Павло ТИЧИНА. Коротко про поета і край, де він народився. «Не бував ти у наших краях!». Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття. *ТЛ:* ліричний герой	МК: Г. Майборода «Гаї шумлять», сучасні музичні інтерпретації творів П.Тичини (музичне мистецтво).
		«Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…» Мелодійність віршів П. Тичини.
*Запис у журналі без дати: НАПАМ’ЯТЬ*
Предметні компетентності : виразно і вдумливо читає поезії; висловлює думки про них; аналізує кольорову «палітру» віршів; відтворює в уяві подібні картини природи. Ключові компетентності: осмислює важливість збереження довкілля для сьогодення та майбутнього; висловлює міркування про способи вираження любові до рідної землі, відповідальність кожної людини за збереження природи, дискутує про це. Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір). НЛ–1,2 Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення важливості розвитку естетичного смаку, відчуття краси образного слова, абстрактного мислення, спостережливості, уміння доводити власну думку.
		Максим РИЛЬСЬКИЙ. Основні відомості про поета. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), Краса рідної природи й відтворення її поетом засобами поетичної мови.	МК: репродукції картин українських художників про дощ та осінь (образотворче мистецтво), цикл «Чотири пори року» А. Вівальді, «Пори року» П. Чайковського (музичне мистецтво).
		«Осінь-маляр із палітрою пишною…» Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям.
		*ЛРК конкурс віршів про природу рідного краю письменників Криворіжжя*
		Контрольна робота №5 «Рідна Україна. Світ природи» (твір-есе) Виразне читання віршів напам’ять
*Запис у журналі без дати: НАПАМ’ЯТЬ, ТЕМАТИЧНА*
Предметні компетентності: виразно і вдумливо читає поезії; виокремлює в них образ ліричного героя, відтворює його емоції та почуття, порівнюючи із власним образним баченням природи. Ключові компетентності: розуміє важливість збереження довкілля для майбутнього; створює малюнки-асоціації до віршів і пояснює їх; знаходить репродукції картин українських художників про дощ та осінь, музичні композиції на теми віршів, коментує їх. Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір). НЛ–1 Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення образного бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей.
		Аналіз контрольної роботи. Євген ГУЦАЛО. Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла – наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось». ТЛ: оповідання.	МЗ: тварини, які живуть у лісах України (природознавство); твори про світ природи: Р. Кіплінг. «Мауглі», Е. Сетон-Томпсон. «Ведмежа Джонні» (зарубіжна література).
		Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.
		*УПЧ ГУЦАЛО Є. «Сім’я дикої качки»*
Предметні компетентності: переказує оповідання; визначає його тему та жанрові особливості; коментує фрагмент, що найбільше вражає; характеризує образи; дає власну оцінку зображуваному; міркує про великий світ природи й людину в ньому, про добро і зло, любов і милосердя. Ключові компетентності: ілюструє екологічні проблеми на прикладі твору, дискутує про них; усвідомлює важливість бережливого ставлення до природи. НЛ–1 Емоційно-ціннісне ставлення: Розуміння важливості турботи про світ природи і рідних людей як неодмінної ознаки гуманної, гідної поведінки.
		Григір ТЮТЮННИК. «Дивак». Коротко про письменника. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів – природи й людини, зображених в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи.
		Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.
		*УПЧ «Зернятко надії. Художні твори для дітей»* *(серія «Життя видатних дітей»)*
Предметні компетентності: переказує цікавий епізод із дитинства письменника; знаходить у творі описи природи; пояснює їх роль в оповіданні; розповідає про особливості характеру Олеся, його обдарованість; складає план до характеристики цього образу; висловлює власні міркування про характер хлопчика, оцінює його незвичну поведінку; пояснює назву оповідання; порівнює літературного героя із собою. Ключові компетентності: аналізує ситуацію з погляду гуманізму, толерантного ставлення до людей; придумує власне закінчення оповідання; знаходить інформацію про «білих ворон», які стали відомими в царинах різних видів мистецтва. НЛ–2 Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення особливого призначення на землі кожного. Потреба збереження індивідуальних особливостей людини як важливих чинників її майбутньої максимальної самореалізації.
		Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сіроманець». Захоплива й драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи.	МК: фільм «Сіроманець», 1989; режисер П. Марусик (кіномистецтво).
		Гуманізм повісті. *УРЗМ Переказ тексту від 1 особи*
		Характеристика Сашка. Доброта, вигадливість, рішучість хлопця, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.
		*ЛРК В. Савченко «Пальма»*
		Контрольна робота №6 «Рідна Україна. Світ природи» (тести)
*Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА*
Предметні компетентності: уміє переказати найцікавіші епізоди повісті; характеризує головного героя за планом; презентує однокласникам власне закінчення твору. Ключові компетентності: зіставляє специфіку розкриття теми в літературі і кіномистецтві; дискутує про проблеми екології, відповідальності за братів менших, толерантно; відстоює власну позицію в дискусії. НЛ–3 Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення значення людяності, доброти в житті, прагнення гармонії з природою.
		УРОК-ПІДСУМОК Бесіда про твори, що вивчались упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення.

		Резерв годин
		Резерв годин
		Мотивація та виставлення оцінок за семестр, рік. Рекомендована література на літо.
*Запис у журналі без дати: СЕМЕСТР, РІЧНА*
Предметні компетентності: згадує про письменників і твори, що вивчались упродовж року; закріплює вміння висловлювати власні міркування про найулюбленіші твори. Ключові компетентності: аналізує життєві ситуації, людські вчинки на матеріалі вивчених творів; узагальнює одержану інформацію; визначає необхідність додаткової інформації, шукає її в мережі Інтернет та інших джерелах. НЛ–1, 2, 3, 4 Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення того, що власна думка і власна позиція – важливі для успішної особистості, необхідні для життя.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Луценко Світлана Павлівна

Пов’язані теми

Українська література, 5 клас, Планування

Додано

28 грудня 2017

Переглядів

6366

Оцінка розробки

Відгуки відсутні