Робота соціального педагога в навчальному закладі

Зміст

Глава 1.  Теоретичні основи діяльності шкільного соціального педагога

 1.1. Актуальність роботи соціального педагога в школі в сучасних умовах .

 1.2. Зміст роботи соціального педагога в освітній установі

 1.3. Основні функції, методи роботи, документація, права і обов'язки шкільного соціального педагога

1 Глава 2. Аналіз роботи соціального педагога Зноб- Новгородської ЗОШ І-ІІІ ступенів

2.1. Соціально-виховна спрямованість діяльності соціального педагога школи

2.2. Діяльність соціального педагога Зноб- Новгородської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

 Висновок

Список використаних джерел.

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Вступ

Соціальна робота в системі освіти ще тільки починає своє становлення як особливий напрямок соціальної сфери України, у зв'язку з цим слід вказати на соціально-педагогічні аспекти соціальної роботи в цілому і позначити відповідні робочі поля, в яких їй належить діяти:

 - Дошкільне виховання (догляд, виховання та навчання в яслах, дитячих садах, групах денного перебування, шкільних підготовчих класах і т.д.);

 - Роботу з молоддю (виховання, супровід, організація дозвілля, консультації при підготовці домашніх завдань, допомогу підростаючому поколінню в професійній орієнтації, робота з молодіжними клубами)

 - Виховання у дитячих будинках і притулках (виховання, супровід, створення умов, близьких до родинного виховання, розвиток самостійності і т.д.);

 - Форми, зміст і методи навчання дорослих (професійне навчання та освіта, соціальна робота на підприємствах, організація самодопомоги, сімейні консультації і т.д.);

 - Соціально-педагогічна допомога сім'ї (консультації, допомогу у вирішенні повсякденних проблем, заходи з підтримки сім'ї);

 - Соціальна робота в школі.

 Фахівці виділяють два типи шкільних проблем у процесі навчання у школі:

  - Проблема дітей, традиційно знаходяться в полі уваги та ведення соціальних служб - дітей інвалідів, дітей-сиріт, дітей з багатодітних і неблагополучних сімей. Пріоритети соціальної підтримки цих груп окреслено досить чітко: перш за все, соціально-побутова матеріальна допомога, забезпечення життєвих потреб і вирішення сьогоднішніх проблем;

 - Проблема неуспішного учня, яка виходить за рамки чисто педагогічної проблеми і стає однією з найбільш гострих і практично не вирішуються соціальних проблем.

 Кількість дітей зі шкільними проблемами неухильно зростає. Різноманітні шкільні труднощі мають різні причини. Прийнято виділяти дві основні групи факторів: екзогенні (зовнішні) та ендогенні (внутрішні).  До числа зовнішніх факторів відносяться умови, в яких росте і розвивається дитина і які відрізняються широким спектром як позитивного, так і негативного плану. Ці умови можуть залежати від соціальної депривації, при якій діти не просто страждають від відсутності контактів, ласки, взаєморозуміння, але й істотно відстають у функціональному та психічному розвитку. Так само до зовнішніх чинників, що негативно впливають на розвиток дитини відносяться: екологічні умови, недостатня кваліфікація педагогів, відсутність необхідних знань у батьків і т.д.  До числа ендогенних факторів відносяться відхилення у фізичному розвитку дитини, порушення стану здоров'я.  Враховуючи комплексність проблеми, необхідно ясно розуміти, що успішність та ефективність її рішення залежать від ступеня інтеграції зусиль медиків, психологів, педагогів та інших фахівців у розробці теоретичних основ.

Соціальна робота в школі покликана зосередити увагу в основному на ті недоліки, на які вказують самі вчителі, учні та їх батьки, застосувавши альтернативні концепції до їх усунення. Виходячи з проблематики сучасної української школи можна визначити наступні цілі соціальної роботи у школі:

 - Сприяти усуненню і подоланню специфічних труднощів у процесі соціалізації школярів із соціально неблагополучних сімей і прошарків суспільства;

 - Розвивати процес випереджаючої соціалізації, що має на меті ознайомити всіх учнів, незалежно від їх походження, з їх рольовими перспективами і шансами в суспільстві, з громадськими запитами, а також підготувати їх до критичного сприйняття цих перспектив;

 - Сприяти розвитку особистісних і соціальних освітніх процесів на стадії навчання і вибору професії;

 - Участь у педагогічному вирішенні потенційних і готових спалахнути конфліктів.

 З усього вищевикладеного можна зробити висновок, що соціальна служба в школі призначена для організації активного співробітництва як шкільної адміністрації, педагогів, учнів та батьків між собою, так і зовнішніх соціальних структур з ними для надання реальної, кваліфікованої, всебічної і своєчасної допомоги дітям і вчителям з захисту їх особистих прав і попередження їх порушення. Звичайно ж, необхідно ще раз підкреслити, що ця робота проводиться спільно з психологічною службою школи, тому що тільки за допомогою кооперації фахівців обох професійних груп можна адекватно реагувати на комплексність конкретних проблем, представлених у школі. Усувати дані проблеми можна за допомогою форм і методів соціальної роботи в школі:

 - Групова робота зі школярами поза занять;

 - Пропозиції щодо організації занять (ігрові уроки, соціальні досвідчені тренінги в процесі занять);

 - Співучасть і творче представлення в соціальному житті школи (поїздки та екскурсії за участю всього класу, свята, відпочинок в заміських таборах);

 - Робота з батьками, представлення інтересів батьків;

 - Професійна підготовка, професійна орієнтація, допомога в зміні професії;

 - Консультування;

 - Робота з організаціями, планування роботи, співробітництво в питаннях шкільної політики;

 - Наукове обгрунтування, супровід і оцінювання. 

 Соціальний педагог надає допомогу різним категоріям дітей в школі. Соціальна робота в школі знаходить все більше застосування. У світлі соціальних проблем, притаманних школі та іншим установам системи освіти, участь соціальних працівників, соціальних педагогів та психологів стає все більш необхідним.

 У дослідженні  об'єктом є робота соціального педагога в закладах освіти, а предметом - форми, зміст, методи і технології роботи шкільного соціального педагога.

Мета роботи - проаналізувати досвід роботи соціального педагога в школі.

Завдання даного дослідження наступні:

 1. розробити критерії та умови підвищення ефективності діяльності шкільного соціального педагога;

 2. виявити зміст і форми діяльності соціального працівника в школах;

 3. вивчити виховну роботу як один з аспектів діяльності шкільного соціального педагога;

У ході дослідження використовувалися такі методи: спостереження, бесіда, вивчення шкільної документації, аналіз та узагальнення передового соціально-педагогічного досвіду.

 Базою проведення дослідження була Зноб- Новгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Глава I. Теоретичні основи діяльності шкільного соціального педагога

1.1. Актуальність роботи соціального педагога в школі в сучасних умовах .

 Соціальний педагог - ключова фігура в школі, покликана об'єднати зусилля сім'ї, школи, громадськості, для надання допомоги дитині. Проблема розвитку соціальної педагогіки в Україні є дуже актуальна. Офіційно професія «соціальний педагог» з'явилася в нашій країні лише близько десяти років тому.

 Основні посадові обов'язки соціального педагога:

 Соціальний педагог організовує виховну роботу в класі, спрямовану на формування загальної культури особистості, адаптацію особистості до життя в суспільстві, повага до навколишньої природи. Вивчає психолого-педагогічні особливості особистості і її мікросередовища, умови життя, виявляє інтереси і потреби, труднощі і проблеми, конфліктні ситуації, відхилення в поведінці і своєчасно надає соціальну допомогу та підтримку навчаються і вихованцям, виступає посередником між особистістю і освітнім закладом, сім'єю, середовищем , органами влади. Сприяє реалізації прав і свобод учнів, створенню комфортної та безпечної обстановки, забезпечення охорони їх життя і здоров'я. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей учнів у позаурочний час. Взаємодіє з вчителями, батьками (особами, які їх замінюють), фахівцями соціальних служб, сімейних та молодіжних служб зайнятості та інших служб у наданні допомоги учням, дітям, що потребують опіки та піклування, дітям з обмеженими фізичними можливостями, а також потрапили в екстремальні ситуації.  Бере участь у розробці, затвердженні та реалізації освітніх програм установи, несе відповідальність за якість їх виконання в межах своєї компетенції.  Шкільні соціальні педагоги роблять рейди в сім'ї учнів. Це невід'ємна частина їх роботи. Соціальний педагог - в організації своєї роботи дає пріоритет створенню здорового мікроклімату в колективі, гуманізації міжособистісних відносин, сприяє реалізації здібностей кожного, захисту інтересів особи, організації дозвілля, включенню в соціальну корисну діяльність, вивчає спеціальні проблеми школярів і вчителів, вживає заходів до їх вирішення . Підтримує постійний зв'язок з родинами учнів. Особливу увагу приділяє проблемам захисту дитини від батьківської жорстокості, егоїзму, вседозволеності .

Соціально-педагогічна діяльність - це соціальна робота, що включає і педагогічну діяльність, спрямована на допомогу дитині (підлітку) в організації себе, свого психологічного стану, на встановлення нормальних стосунків у сім'ї, в школі, в суспільстві.                 

           Головною різницею між роботою соціального педагога, та  педагога - предметника і навіть класного керівника є:

 Соціальний педагог працює з окремою особистістю, з окремим дитиною, підлітком, а якщо з групою, то невеликий, якщо з сім'єю, то і тут з кожним окремо.

 Соціальний педагог працює в сфері захисту дитини, підлітка, надає йому соціальну або медичну допомогу, він повинен уміти організувати його навчання, його реабілітацію та адаптацію. 

  Сьогодні освіта, взявши у своїй діяльності, як першорядне, виховання дитини, формування особистості, змінює свій зміст і методи роботи. Серед сфер, де особливо потрібен соціальний педагог, - це школа, і його робота в школі - особливе питання.

 Соціальний педагог допомагає батькам і школярам у нормалізації відносин, з'ясовує причини невідвідування учнями школи. Він виявляє сім'ї, де жорстоко поводяться з дітьми, дітей, які відстають у фізичному і розумовому розвитку, дітей, які страждають від знедоленості. Соціальний педагог виявляє дітей які потребують соціальної допомоги. Це навчанні діти, які в силу своїх здібностей не можуть засвоїти шкільного курсу. Це діти, які переживають стреси або в колективі однолітків у школі чи в сім'ї. Це діти хворі, з тими чи іншими вадами, школярі, які долучалися до наркотиків або алкоголю. Найчастіше вони перебувають на обліку в комісії у справах неповнолітніх. А також це діти обдаровані.  Іноді допомогу цим дітям може складатися тільки в тому, щоб розібратися в їх відносинах з оточуючими. В іншому випадку - навчити контролювати свої вчинки, бути в собі упевненим. Але в тому й іншому випадках від соціального педагога потрібні чуйність і сердечність. Сьогодні актуальна брак різних секцій і клубів, різноманітних трудових, туристичних та краєзнавчих загонів. Тобто на даний час мало зайнято в організаційному плані позанавчальний час школяра. Соціальний педагог стає організатором внеучебного часу школяра, об'єднуючись у своїй виховній роботі з батьками.  Соціальний педагог координує роботу педагогічного колективу з важкими дітьми, сім'ями, з навколишнім соціальним мікросередовищем та громадськістю мікрорайону, що також важливо сьогодні. Він періодично інформує педагогічний колектив школи про психологічний клімат в класах, про кожного скрутному учня та про надання їй допомоги. Грає головну роль у підготовці і складанні плану соціальної роботи школи. Соціальний педагог вивчає інтереси дітей, проблеми сімейних відносин з різним укладом: вивчає сім'ю; допомагає сім'ям у кризових ситуаціях; допомагає в оздоровленні середовища; допомагає у поліпшенні психологічної обстановки та педагогічної культури середовища; захищає інтереси дитини; налагоджує контакти.  Для вирішення всіх вищеописаних завдань соціальний педагог вивчає дитини, його стан, рівень кризи, планує шляхи його подолання. У цьому одна з найголовніших завдань соціального педагога. Підтримати дитини у важку хвилину .Підтримати духовно, навчити стійкості, шукати вихід, знайти шлях і прийняти рішення, вселити віру в дитину, переконати його, що все в житті можна змінити на краще.  Педагог зв'язується з фахівцями, зі службами соціального захисту, які здатні допомогти дитині. Для цього необхідно, щоб він був професійно підготовлений, досить утворений для ведення виховної та навчальної роботи. Актуальним є наявність у соціального педагога організаторських здібностей, уміння і швидко ухвалити рішення, швидко організувати реабілітаційну роботу. Але головне - бути добрим. .

1.2. Зміст роботи соціального педагога в освітньому закладі

  Зміст роботи соціального педагога відповідно до кваліфікаційної характеристики визначається її педагогічною спрямованістю. Це означає, що вся його професійна діяльність по суті являє собою комплекс заходів з виховання, освіти, розвитку і соціальний захист осіб у закладах і по місцю проживання учнів.  Однак сам вибір заходів не довільний, а обумовлений попередньо отриманими даними, які потребують аналізу та соціально-педагогічної інтерпретації. Тому певний час в діяльності соціального педагога, особливо на початковому етапі, займає вивчення психолого-медико-педагогічних особливостей особистості учнів і соціального мікросередовища, умов життя. У процесі вивчення виявляються інтереси й потреби, труднощі і проблеми, конфліктні ситуації, відхилення в поведінці, типологія сімей,  їх соціокультурний і педагогічний портрет та ін Тому в методичному багажі соціального педагога значне місце займають діагностичні методики: тести, опитувальники, анкети та інш. Цілком очевидно, що діагностичний інструментарій соціального педагога включає в себе як соціологічні, так і психологічні методики. Також великий інтерес представляють різні звіти, довідки, таблиці, документи, медичні карти учнів та інше, що завжди є в наявності в будь-якій освітній установі. Використовуються також специфічні методи соціальної роботи, такі як метод соціальної біографії сім'ї, особистості, а також соціальна історія мікрорайону, діагностика соціального середовища.

 У ситуації, коли «всі все знають» і тому скептично ставляться до досліджень соціального педагога, виявляється необхідним заручитися підтримкою колег-вчителів, психологів, муніципальних працівників, співробітників правоохоронних органів, нарешті, батьків і самих учнів. Для цього будь-яке дослідження починається з попереднього обгрунтування його необхідності, завдань, прогнозу щодо результатів, складання плану-графіка, нормативного оформлення у вигляді наказу чи розпорядження керівника установи, інструктажів та інформаційних повідомлень, роз'яснення учасникам їх прав і призначення дослідження. Тут доречно нагадати, що роз'яснення та інформування про результати можуть бути повними і неповними, але завжди повинні бути правдивими.  У процесі дослідження соціальний педагог може отримати абсолютно конфіденційну інформацію, тому його дії визначаються професійним обов'язком і етичним кодексом.  Соціальний педагог організовує і проводить консультації з питань прав і обов'язків, наявних пільг та допомог, пропонує можливі варіанти вирішення проблем учасників освітнього процесу, забезпечує соціальну допомогу і підтримку, використовуючи всю сукупність наявних правових можливостей та коштів. Виявляючи проблеми і труднощі в сфері сім'ї, спілкування і відносин людей, соціальний педагог диференціює виявлені проблеми і «виводить» на їх вирішення соціальних працівників, фахівців різного профілю та відомчої підпорядкованості. Встановлюючи контакт з сім'єю, спонукає її до участі у спільному вирішенні проблем, допомагає людям використовувати власні ресурси, резервні можливості муніципалітету для подолання труднощів.

  Соціальний педагог виконує посередницьку функцію у встановленні зв'язків і контактів сім'ї та фахівців - психологів, соціальних працівників, лікарів, юристів, представників органів влади та громадськості. Для цього необхідні налагоджені зв'язки соціального педагога з різними соціальними службами мікрорайону, району, міста, установами та громадськими об'єднаннями, добре знання структур і кола обов'язків адміністративних органів, їх місцезнаходження і телефони. Тільки за цих умов можна надати дійсно ефективну допомогу дітям, що потребують опіки та піклування, працевлаштуванні, лікуванні, відпочинку, матеріальної допомоги, психокорекції, патронажі, забезпечення житлом, посібниками, пенсіями та інших видів соціальної допомоги. Соціальний педагог оформляє ощадні вклади, вирішує питання щодо використання майна і цінних паперів учнів - сиріт і залишилися без піклування батьків, виступає представником освітнього закладу і того чи іншого учня або співробітника в судових і адміністративних інстанціях, забезпечує екстрену допомогу потрапили у важку ситуацію. При цьому соціальний педагог самостійно визначає завдання, форми, методи соціально-педагогічної роботи, способи вирішення особистих і соціальних проблем, заходи соціального захисту та соціальної допомоги, реалізації прав і свобод громадян .Педагогічна підтримка соціальних ініціатив дітей та дорослих, створення умов для їх самостійного вибору, його стимулювання, розвитку готовності і здатності діяти на основі постійного творчого пошуку та вміння виходити із ситуації вибору без стресу в сучасних умовах є нагальним завданням у виховній роботі освітніх установ, які відчувають дефіцит нових форм і методик. Це тим більше важливо, що «на повний зріст» постала проблема ефективності виховання, відповідності основних напрямів і пріоритетів виховної роботи природі дитинства, сімейним, національним і російським соціокультурним традиціям.  Під соціальною ініціативою розуміється діяльність, спрямована на перетворення соціокультурного середовища в інтересах гармонізації соціального поля дитини, враховує історико-культурний досвід і сучасний стан теорії і практики соціально-педагогічної роботи, породжує новий зміст, методи, форми і технології роботи з дітьми, молоддю, сім'ями , громадами, ексклюзивними групами населення, суспільством. 

 Зміст професійної діяльності соціального педагога неосяжно, і ми зробили спробу лише окреслити її контури. Реальна ж робота соціального педагога не вписується в жодні схеми. Ось чому таке велике значення надається особистості соціального педагога, його професійної компетентності, психологічної гарту і моральним якостям.

  У кінцевому підсумку вся діяльність соціального педагога повинна сприяти створенню обстановки психологічного комфорту і безпеки особистості учнів, забезпечення охорони їх життя і здоров'я, встановлення гуманних, морально здорових відносин у соціальному середовищі.  Професійна успішність соціального педагога визначається результативністю його діяльності та її суспільним визнанням.  Щоб забезпечити різнобічний розвиток особистості кожної дитини, необхідні зусилля всього суспільства, всіх державних і громадських структур. Усі згодні з цією думкою, а школа до цих пір киває на сім'ю, сім'я на школу і вулицю, громадськість - на школу, сім'ю і вулицю Соціальна педагогіка має свої цілі, зміст, структуру, які виходять за межі дитячого віку, охоплює безпосереднім впливом людей усіх поколінь. Її місце дії не тільки школа, сім'я, двір, але в цілому соціум або мікросоціум.  У центрі всіх громадських інтересів стоїть особистість. Значить, і соціальна педагогіка може виконати своє призначення за умови, якщо створює ситуацію, в якій можливі будуть в навколишньому середовищі діяльність, відносини і спілкування цієї особистості.  Кому під силу пробудити потреби, інтелект, емоції, волю, духовну сферу особистості? Однією сім'ї? Вона поглинена побутом, матеріальними проблемами. Координувати умови різнобічного розвитку особистості - ось головна функція соціального педагога і соціальної педагогіки.

Соціальний педагог - це нова посада, призначена для професіонала, компетентного фахівця, конкретного суб'єкта виховної системи. Він не схожий на шкільного вчителя або іншого працівника освітньої системи. Йому доводиться діяти безпосередньо, в середовищі, що оточує особистість - спілкуватися з сім'єю, на вулиці, де немає звичної ситуації зі звичним і певним шкільним режимом, наявністю авторитетів.

Традиційно складені взаємини соціального педагога зі школою, вчителями. На жаль, їх часто роз'єднує боротьба за владу над дитиною, амбіції пріоритетів та ін Багато чого можна якщо не виправдати, то пояснити не завжди позитивними традиціями школи. Все це не збігається з вільним вибором змісту і форм життєдіяльності дитини в зовнішній для нього і для школи середовищі, де цінуються добровільність вибору і самостійність дій, інший стиль відносин і спілкування з дорослими, між дорослими і т.д.  Як не важливий соціум, без школи розвиток особистості залишилося б неповноцінним, ніким не компенсується. Висновок банальний: необхідна співпраця - взаємодія в ім'я інтересів дитини, коли кожна сторона, поважаючи зусилля інший, творить свою справу.

Діяльність соціального педагога звернена, насамперед, до особистості учня. Безумовно, що розвиток особистості дитини не може бути розглянуто поза соціального контексту, проте завдання соціального педагога полягає не в адаптації учня, а в створенні умов для розвитку її активного ставлення до світу.

 Соціальний педагог, користуючись результатами діяльності психолога, працює з дитиною, перш за все, займаючись безпосередньо розробкою і реалізацією індивідуальної програми розвитку кожної конкретної особистості.

1.3. Основні функції, методи роботи, документація, права та обов'язки шкільного соціального педагога

 Соціальний педагог виконує великий обсяг роботи. Його клієнтами є як учні, так і їх батьки, їх сім'я. Але в цілому він виконує наступні функції:

1. Освітньо-виховна, тобто забезпечення цілеспрямованого педагогічного впливу на поведінку і діяльність дітей і дорослих; сприяння всіх соціальних інститутів, закладів фізичної культури і спорту, засоби масової інформації.

2. Діагностична, тобто постановка "соціального діагнозу", для чого проводиться вивчення особистісних особливостей та соціально-побутових умов життя дітей, сім'ї, соціального оточення, виявлення позитивних і негативних впливів і різного роду проблем.

3. Організаторська, тобто  організація суспільно-цінної діяльності дітей та дорослих, педагогів та волонтерів у вирішенні завдань соціально-педагогічної допомоги, підтримки виховання та розвитку реалізації планів і програм.

4. Прогностична та експертна, тобто участь у програмуванні, прогнозуванні, проектуванні процесу соціального розвитку конкретного мікросоціуму, у діяльності різних інститутів з соціальної роботи.

5. Організаційно-комунікативна, тобто включення добровільних помічників, населення мікрорайону в соціально-педагогічну роботу.  Організація спільної праці і відпочинку, налагодження взаємодії між різними інститутами в їх роботі з дітьми, з сім'ями.

6. Охоронно-захисна, тобто використання наявного арсеналу правових норм для захисту прав та інтересів особистості. Сприяння застосуванню заходів державного примусу і реалізації юридичної відповідальності стосуються використання осіб, які допускають прямі або непрямі протиправні дії на підопічних соціального педагога.

7. Посередницька, тобто  здійснення зв'язку в інтересах дитини між сім'єю, освітньою установою і найближчим оточенням дитини.

 Сюди можна доповнити ще одну функцію - самоосвіта. Для будь-якого професіонала важливо постійно поповнювати свій інтелектуальний багаж. Цей факт стосується і соціального педагога .

 Тепер слід зупинитися на методах роботи  соціального педагога. Вивчення відносин всередині родини та їх обговорення допоможуть педагогу уявити становище в ній дитини. Після вивчення сім'ї перед соціальним працівником стоїть завдання створити усередині неї нові відносини. Це можна вирішити, залучаючи сім'ю в різні клуби, групи здоров'я, поради та побутові об'єднання, організовуючи спільна робота в саду, на городі, в побуті. Першорядне увагу при вивченні сім'ї педагог звертає на становище в ній дитини. Разом із сім'єю він розробляє для нього варіанти реабілітаційної програми. Тут важливо разом переконати дитину в правильності обраного шляху виходу з кризи. З ним обговорюється режим дня, його вільний час, його справа. Методом переконання педагог може досягти успіху, якщо він досить володіє правовими знаннями, щоб переконати дитину в наслідках його антигромадської поведінки. За допомогою цього методу соціальний педагог може домогтися, щоб вихованець сам почав шукати шлях виходу з ситуації, що склалася. У практиці роботи деякі педагоги складають «карту сім'ї», де дається характеристика кожного члена сім'ї, вказуються дати народження знаменних подій в сім'ї. Визначається статус сім'ї, її релігійна та національна приналежність, житлові умови, сусідство.  «Картку» доповнює вивчення виховання в сім'ї. Як і скільки батьки проводять часу з дитиною, чи є у них спільні справи, яка форма спілкування, розмовляє чи батько з сином, чи проводять разом вільний час, що читають, чи відвідують клуби.  Важливо представити, що знають батьки про своїх дітей, ніж дитина цікавиться, що читає, які його мрії, з ким він дружить; які у нього стосунки в класі, в школі, його улюблений учитель, предмет; здоров'я дитини, її проблеми. Чи можлива співпраця всередині сім'ї, або всі відносини зводяться до наказів дорослих. Соціальному педагогу важливо врахувати всі відносини всередині сім'ї, відносини дорослих між собою, дорослих і дітей, родичів та інших людей, які живуть в сім'ї.  Робота соціального педагога з батьками може здійснюватися при відвідуванні сімей, проведення групових консультацій, а також консультацій з окремими батьками в центрах.  За дослідженнями американських учених, неповноцінні діти є в кожній сьомій сім'ї, діти, які мають від рідної плями на обличчі до функціональних недоліків, сліпоти, глухоти, уповільненої розумового розвитку.  Для соціального педагога важливо з'ясувати відносини дитини і батьків і реагування дорослих членів сім'ї на ступінь неповноцінності дитини. Для одних батьків пляма на обличчі - трагедія, для інших - важке усвідомлення, що дитина буде все життя безпорадним.  Тут необхідна чуйність соціального педагога, сьогодні сім'я переживає величезні труднощі, але якщо до всіх соціальних і економічних бід додається і хвора дитина - це надважкій.  Найчастіше в такій родині мати чи батько працювати не можуть. Це викликає трагедію, батьки розлучаються, кінчають життя самогубством, стають алкоголіками.  Крім допомоги дитині, соціальний педагог звертає свою увагу на батьків. Їм, найчастіше, потрібна допомога анітрохи не менше, ніж хворій дитині.  Потрібно переконати батьків шукати вихід з горя і озлоблення, знайти позитивні риси в дитини і направити всі сили на  їх  розвиток. Потрібно знайти шляхи і можливості догляду за хворою дитиною, її виховання і навчання. Важливо при цьому не намагатися «нормалізувати» дитини, так як невдача призведе до трагедії.  Також, найпоширенішим і природним є метод спостереження.  Саме він дає педагогові найбільше матеріалу для виховної роботи. Педагог спостерігає за спілкуванням дитини, її поведінкою в сім'ї, в школі, на уроці, з однолітками, його працею. Не кожному педагогу вдається досягти успіху в спілкуванні з дітьми. Але цю здатність можна розвинути. Педагогу допоможуть записи своїх спостережень, а спілкування ближче потрібно починати з двома-трьома хлопцями, постаратися дізнатися їх.  Найчастіше соціальний педагог вдається до методу бесіди. Важливо, щоб до бесіди соціальний педагог готувався. У цьому йому допоможе анкетування, складений заздалегідь питальник або результати комісії, яка зробила висновок при вступі дитини до зазначеної установи.  Дослідники виділяють ще метод соціометрії, при якому, для математичної обробки збираються дані бесід, анкетування, опитування та алгоритмів, оцінки кризового стану дитини. При вивченні дитини педагог не може обійтися без аналізу його психологічного та соціального стану, того, що дослідники називають «ядром дитини»ю

 При роботі з клієнтами в обов'язки соціального педагога входить:

 - забезпечення педагогічної спрямованості змісту, форм, методів, використовуваних в ході роботи;

 - вивчення медико-психолого-педагогічних умов, що впливають на особистість, її інтереси, потреби;

 - організація соціально-педагогічної діяльності в соціумі, різних видів співпраці дітей і дорослих;

 - сприяння дітям і дорослим у вирішенні особистих і соціальних проблем; запобігання правопорушень; реабілітація клієнтів;

 - представлення та захист інтересів дітей, їх сімей у взаєминах з різними громадськими інстанціями і структурами сприяє в підвищенні соціального статусу сім'ї.

 Поряд з обов'язками шкільний соціальний педагог має такі права:

 - представляти і захищати інтереси клієнтів в органах законодавчої та виконавчої влади;

 - вести державну і приватну соціальну практику за сертифікатом або диплома;

 - збирати інформацію, пов'язану з потребами клієнтів; проводити соціальні опитування, діагностичні обстеження;

 - робити офіційні запити в громадські організації, державні установи з проханням про рішення особистих і соціальних проблем клієнтів;

 - інформувати державні органи про стан тієї чи іншої проблеми у сфері своєї діяльності;

 - вносити пропозиції до організації, установи, підприємства, комерційні структури про заохочення батьків за соціальні ініціативи та активність;

 - провести активну роботу з пропаганди досвіду сімейного виховання, використовуючи засоби масової інформації;

 - очолювати громадські, ініціативні рухи, спрямовані на вирішення конкретних соціальних проблем за місцем проживання, навчання або роботи;

 - сприяти правовому регулюванню взаємовідносин дитячих організацій, об'єднань з різними державно-суспільними структурами.

 Правова робота соціального педагога включає в себе юридичний захист дитини. Нерідко соціальний педагог виступає в суді в його захист.  Соціальний педагог повинен бути посередником, залучаючи медиків і юристів при фізичному і сексуальному насильстві над дітьми. Він повинен знати про кримінальну відповідальність за злочини проти дітей, за доведення до самогубства в результаті жорстокого ставлення до дитини, за побої та мордування, за залишення без допомоги в небезпечному становищі, за видачу заміж до повноліття.  Соціальний педагог повинен знати про охорону материнства і дитинства, про охорону праці дітей та підлітків, про право дитини на пенсію. Він також повинен вміти вирішувати питання усиновлення, знати права прийомних дітей, особливості сімей з прийомними дітьми. Соціальний педагог стикається з проблемою позбавлення батьківських прав. Це важка крайня міра, до якої вдаються, коли батьки не виконують своїх обов'язків, зловживають ними, шкідливо впливають на розвиток дитини, жорстоко поводяться з ними. У таких випадках дитина визначається в дитячий будинок, на опіку або піклування.  Соціальний педагог повинен знати про кримінальну відповідальність підлітків, неповнолітніх за злочини. Йому варто знати, як ведуться судові розгляди, як здійснюється захист і т.д.

 Соціальний педагог, який працює в школі, у своїй діяльності повинен керуватися наступною документацією:

 1. Тексти адміністративних документів з соціально-педагогічної роботи. Законів і підзаконних актів щодо здійснення прав дитини;

 2. Посадова інструкція;

 3. Перспективний, календарний план роботи на рік, місяць, тиждень;

 4. Циклограма або графік роботи на тиждень, місяць, затверджений керівником установи;

 5. Графік тематичних групових консультацій, графік індивідуальних консультацій для окремих груп населення;

 6. Проекти або програми з окремих найбільш актуальних напрямів соціально-педагогічної роботи;

 7. Документація: з обліку правопорушень, відхилень у розвитку, конфліктів у колективі; з освоєння індивідуальних освітніх маршрутів дітьми, що стоять на внутрішкільному контролі;

 8. Документація з питань опіки та піклування, реєстрації за місцем проживання і працевлаштування, захист прав дитини в органах МВС і судових органах;

 9. Облік звернень батьків, вчителів, учнів і дозвіл поставлених ними проблем;

 10. Дані з вивчення соціального складу сімей, соціального портрета учня, класу, школи, соціальних очікувань батьків, учнів, педагогів, як суб'єктів освітнього процесу;

 11.Учет заходів щодо соціального захисту дітей з соціально неблагополучних сімей;

 12.Методичні рекомендації для батьків;

 13.Методичні рекомендації для класних керівників, вчителів щодо розв'язання проблем соціального життя дитини і зняттю конфліктів у міжособистісних відносинах;

 14.Сістематична інформація по міським та районним службам для батьків і дітей про можливі шляхи вирішення їх проблем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глава 2. Аналіз роботи соціального педагога Зноб- Новгородської ЗОШ

2.1. Соціально-виховна спрямованість діяльності соціального педагога

 З'явилися в даний час підходи різної спрямованості до розробки змісту виховання визначили пошук організаторів виховного процесу, включаючи соціальних педагогів у планування виховної роботи.

Робота соціального педагога дає не відразу позитивні результати. У своїй роботі соц.педагог стикаємося з різними труднощами, з різними ситуаціями. Педагогу хочеться бачити наших дітей щасливими та радісними.

Ми розглянемо роботу соціального педагога Зноб- Новгородської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в її різних проявах і формах. Якщо розглядати напрямки роботи соц. педагога , то можна прийти до наступних висновків: напрями роботи шкільного соціального педагога наступні:

 - допомога сім'ї у проблемах, пов'язаних з навчанням і вихованням дитини;

 - допомога дитині в усуненні причин, що негативно впливають на його виховання і навчання;

 - залучення дітей, батьків, громадськості до організації і проведення соціально-значимих заходів, акцій;

 - розпізнавання і вирішення конфліктів, які зачіпають інтереси дитини з метою запобігання серйозних наслідків;

 - консультування дітей та їх батьків, осіб, які замінюють батьків з питань вирішення проблемних життєвих ситуацій;

 - виявлення запитів, потреб дітей і розробка заходів допомоги конкретним учням із залученням фахівців відповідних установ та організацій;

 - допомогу педагогам у вирішенні конфліктів з дітьми.

 А основними завданнями соціального педагога є запобігання проблеми, своєчасне виявлення й усунення причини, що породжує її; забезпечення профілактики різного роду проявів відхилень у поведінці, у спілкуванні та відносинах людей, і, таким чином, завдання соціального педагога - оздоровлення навколишнього середовища дитини.  Шкільний соціальний педагог повинен обов'язково закон України "Про освіту", Конвенцію про права дитини, основні закономірності розвитку особистості, специфіку формування відносин у соціумі; екологічне, демографічне становище в країні, соціально-педагогічну характеристику різних сфер мікросередовища; форми і методи соціальної роботи з сім'єю, з різними групами; трудового діагностування особистості та її мікросередовища; навички аналізу програмування соціально-педагогічної роботи, педагогічну етику.

 На основі практичних спостережень за роботою соціального педагога в школі можна прийти до висновку, що його базові вміння та якості наступні:

 - слухати клієнта і задавати питання;

 - проявляти співчуття, щирість, теплоту, довіру і надавати підтримку учням;

 - проявляти витримку, розуміння проблеми і ситуації;

 - делікатність, почуття такту;

 - бути комунікабельним, контактним, вміти "розговорити" клієнта, спільно визначити шляхи вирішення проблеми;

 - бути потрібним, цікавим для оточуючих, спрямовуючи на це свої особистісні можливості, ерудицію, досвід; бути посередником, сполучною ланкою між клієнтом і його оточенням;

 - бути неформальним в роботі з клієнтом, виконувати роль порадника, помічника клієнта у вирішенні ним власних проблем, будувати взаємини на основі діалогу;

 - завжди виходити з позиції гуманізму і милосердя, не засуджувати і не дорікати клієнта, поважати його гідність, попереджати можливості негуманного поводження по відношенню до особи або групи людей;

 - захищати від фізичного або душевного дискомфорту, розладу, небезпеки, приниження;

 - інформувати людей про доступність соціальних служб для різних груп населення;

 - дотримуватися високі моральні стандарти своєї поведінки, виключаючи будь-які хитрощі, ведення будь-кого в оману, нечесні дії, завжди діяти виключно в інтересах клієнта;

 - нести персональну відповідальність за якість своєї роботи;

 - захищати чистоту професії, поважати і довіряти колегам в ході професійних взаємин і взаємодії, виступати проти неетичної поведінки будь-якого зі своїх колег;

 - не використовувати свої професійні стосунки в особистих цілях, поважати і не розголошувати таємницю, довірену вам;

 - прагнути до постійного підвищення професійних знань, майстерності, рівня кваліфікації як фахівця в галузі соціальної роботи.

 Основними методами вивчення соціальних результатів діяльності соціального педагога є:

  -спостереження практичній діяльності соціального педагога (це форми спілкування з клієнтами, ступінь задоволеності клієнта результатами, участь у різних видах діяльності, атмосфера в мікросоціумі);

 - це з дітьми, з батьками, психологом, вихователями, пед.работнікамі;

 - аналіз анкет, соціологічних опитувальників;

 - участь у загальних зборах дітей, мешканців мікрорайону, батьків; вивчення інформаційних джерел, аналіз статистичної звітності, виконання нормативної документації;

 - аналіз професійної соціально-педагогічної документації.

 Обов'язковою документацією для соціального педагога є:

1. Перспективний план роботи на рік, затверджений директором школи.

 2. Щоденний і річний плани роботи.

 3. Нормативна документація, графік роботи.

4.Соціальний паспорт школи, класу,банки данних дітей різних категорій.

 Соціальний педагог збирає інформацію, пов'язану з потребами дітей, організовує консультацію з питань прав та обов'язків дітей, що мають пільги і одержують допомоги. Він аналізує ситуацію клієнта і надає йому альтернативні підходи до вирішення проблем.  Виявляючи проблеми і труднощі в сфері сім'ї, спілкування і відносин між людьми, соціальний педагог у процесі діагностики диференціює виявлені проблеми і виводить на їх рішення фахівців-професіоналів різних професій і різного профілю.  Піклуючись про зміцнення сім'ї, розвитку її виховно-оздоровчого потенціалу, соціальний педагог спрямовує зусилля на оздоровлення і нормалізацію стосунків у сім'ї та її мікросоціумі.  Сприяючи розвитку соціальних ініціатив дітей та дорослих, соціальний педагог використовує різні моральні і матеріальні засоби, стимулюючи їх ініціативи, домагається суспільного визнання новацій, впроваджуючи їх у життя.  Соціальний педагог дбає про те, щоб соціальна робота носила активний характер, включаючи в соціальну роботу самих дітей та їх батьків.

2.2Діяльність соціального педагога Зноб- Новгородської ЗОШ

 Опишемо епізод роботи соціального педагога в школі на прикладі плану роботи на 2018 - 2019 навч.рік. п'ятиденний робочий день, який триває з 8.00 до 16.00:

1. Робота з малозабезпеченими, багатодітними і неблагополучними сім'ями. (При цьому використовується зв'язку з класними керівниками).

2. Складання картотеки на кожну дитину яка знаходиться під опікою або неблагополучної сім'ї .

3. Постановка на безкоштовне харчування дітей малозабезпечених сімей.

4. Обстеження житлово-побутових умов проживання учнів соціально- незахищених категорій. Соціально- педагогічний патронаж неблагополучних сімей.

8. Організація літнього відпочинку (грудень-травень).

9.Залучення учнів до позашкільної та гурткової роботи.

 Отже, з вищевикладеного тексту видно, що соціальний педагог працює з опікуваними сім'ями, а також працює в галузі охорони прав дитинства.

Кожні півроку соц. педагог складає статистичний звіт Складає соціальний паспорт школи, класу. Складаються облікові карти неблагополучних сімей,індивідуальні програми супроводу,індивідуальна карта учня „групи ризику”.

Діяльність соц. педагога здійснюється за сімома основними напрямами: діагностичним, прогностичним, консультаційним, захисним, профілактичним, соціально- перетворювальним та організаційним.

Соціальний педагог до роботи з дітьми соціально незахищених категорій залучає медпрацівників,психолога, дільничного інспектора, працівників місцевої влади.     

Для учнів прводилось ряд бесід,годин спілкування на різну тематику.Залежно від віку учнів використовувались різні форми (індивідуальні і групові заняття,тренінги, дидактичні ігри). З дітьми проводилась корекційно- розливальна робота.

Просвіта батьків та педагогів відбувалась на зборах, педагогічному засіданні. Надавались консультації учням, батькам, вчителям відповідно до фаху.

Проводилась діагностична робота з учнями, батьками, вчителями. Профорієнтаційна робота зучнями. Проводилась профілактика всіх форм девіантної поведінки.(заняття, тренінги, бесіди профілактичні). Ряд заходів на морально- етичну тему, на патріотичне виховання.Проводилось профілактика будь-яких форм насильства щодо дітей та підлітків (торгівлі людьми, профілактика сіїцидальної поведінки).

Соціальний педагог бере участь у реалізації національних, державних, регіональних програмах (Комплексна програма профілактики злочинності ,програма зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення,програма „Репродуктивне здоров’я нації”, програма забезпечення профілактики ВІЛ- інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 У чому основне призначення соціального педагога? Це соціальний захист дитини, підлітка, надання йому соціальної чи медичної допомоги, вміння організувати його навчання, його реабілітацію та адаптацію.

  Для вирішення цих завдань соціальний педагог вивчає дитину, його стан, рівень кризи, планує шляхи його подолання. У цьому одна з найголовніших завдань соціального педагога. Підтримати дитини у важку хвилину - справа не легка.

 Соціальний педагог виявляє які потребують соціальної допомоги дітей. Це, в першу чергу, навчанні діти, які в силу своїх здібностей не можуть засвоїти шкільного курсу. Це діти, які переживають стреси або в колективі однолітків, у школі, чи в сім'ї. Це діти хворі, з тими чи іншими вадами, школярі, які долучилися до наркотиків або алкоголю. Найчастіше вони перебувають на обліку в комісії у справах неповнолітніх. А також це діти обдаровані.  Іноді допомогу цим дітям може складатися тільки в тому, щоб розібратися в їх відносинах з оточуючими. В іншому випадку - навчити контролювати свої вчинки, бути в собі упевненим. Але в тому й іншому випадках від соціального педагога потрібні чуйність і сердечність. Соціальний педагог стає організатором внеучебного часу школяра, об'єднуючись у своїй виховній роботі з батьками. Він організовує різноманітні секції та клуби, шкільні заходи. Соціальний педагог координує роботу педагогічного колективу з важкими дітьми, сім'ями, з навколишнім соціальним мікросередовищем та громадськістю мікрорайону. Він періодично інформує педагогічний колектив школи про психологічний клімат в класах, про кожного скрутному учня та про надання їй допомоги. Грає головну роль у підготовці і складанні плану соціальної роботи школи.  Соціальний педагог виявляє дітей-школярів, які незаконно зайняті на роботі в навчальний час, вирішує питання про їх навчанні, перевіряє, чи виконуються правові норми дитячої праці.  Він стежить за дітьми-школярами: чи всі нужденні відвідують реабілітаційні центри; контролює отримання всіх соціальних привілеїв багатодітними родинами: безкоштовні «шкільні» сніданки, придбання одягу, транспортні витрати Досвід роботи соціального педагога в школі широко поширюється.  Соціальний педагог вивчає інтереси дітей, проблеми сімейних відносин з різним укладом, - вивчає сім'ю, допомагає їй у кризових ситуаціях, допомагає в оздоровленні середовища, в поліпшенні психологічної та педагогічної культури середовища, захищає інтереси дитини, налагоджує контакти.

  Переходячи до головного, слід сказати, що поставлені на початку роботи мети і завдання виконані. У моїй роботі є конкретні приклади роботи соціального педагога Зноб- Новгородська загальноосвітня школа І_ІІІ ступенів, що дозволяє більш широко і розгорнуто представити собі суть діяльності соціального педагога в школі. Підвищення ефективності діяльності соціального педагога в школі відбувається за рахунок взаємозв'язку його роботи зі шкільним психологом, класними керівниками, заступником директора з виховної роботи.  Також важлива допомога більш "високих" соціальних служб. Ефективність діяльності ще підвищується на основі обміну досвідом роботи. Тому було б не зайвим проводити єдині збори хоча б раз на півріччя всіх соціальних педагогів шкіл району.

Але так як ця професія порівняно молода, є надія, що школам, які не мають поки соціальних педагогів, залишилося чекати недовго, хочеться вірити, що це професія буде мати величезний попит. А майбутнім шкільним соціальним педагогам потрібно знати, що їх чекають і в них мають потребу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел.

1. Березіна В., Єрмоленко Г. Соціальний педагог в школі / / Виховання школярів. - 1994. - № 2. - С.205.

2. Бруднов А., Березіна В. Соціально-педагогічна робота в школі / / Виховання школярів. - 1994. - С.2-3.

3. Гур'янова М.П. Нова професія в соціальній сфері / / Фахівець. - 1996. - № 11/12. - С.28-29.

4. Куліченко Р.М. Соціальний педагог: професіоналізація діяльності. Моногр. М.; Тамбов: Вид-во ТГУ ім. Г.Р. Державіна. 1998, - 240с.

5. Нагавкіна Л.С., Крокінская О.К., Косабуцкая С.А. Соціальний педагог: введення в посаду: Зб.  матеріалів - СПб.: КАРО, 2000. - 272 с.

6. Нікітіна Л. Зміст роботи соціального педагога в освітньому закладі / / Виховання школярів, № 1, - 2001, с.33-36

7. Організація виховної роботи в школі: для заступників директорів з виховання, класних керівників і вихователів / Бібліотека адміністрації школи. Освітній центр "Педагогічний пошук" / під ред. Гуткиной Л.Д., - М., 1996. - 79 с., (С.44-54).

8. Соціальна педагогіка: курс лекцій / Під загальною ред. М.А. Галагузова. - М.: Гуманит. вид. Центр ВЛАДОС, 2000. - 416 с.