Слухаємо вірш. Будівельники-бобри. Добре працювали —У бору для дітвори. Школу будували.І таку звели, що й ну! —Подивитись варто:І вікно на всю стіну,І колоди-парти. Дятел дзьобом-долотом. Потрудивсь на ґанку. Павуки усі гуртом. Виплели фіранку. Приволік ведмідь старий. Стіл-пеньок високий.
Слухаємо вірш— Ну, — сказав до дітвори, —Почнемо уроки!Повсідалась малишня. На колодах проти пня. Сам ведмідь ступив на пень,Лоб кошлатий витерІ промовив: — Добрий день! —Візьмемось до літер!Намалюю на пеньку,Щоб завчить могли ми,По боках — по стояку,Гойдалку між ними. Хто цю літеру не зна,Вчіть обов’язково: Це вона розпочина. Всім відоме слово.
Слухаємо вірш. Між словами усіма. Що найголовніше —Кицька лапу підніма: Це звичайно, миша!Морква, квапиться зайча —З грядки соковита,—Ведмежа із-за плеча: Мед, — бурчить сердито. Білченя ж мале-мале. В лопушку-панамі,Хоч соромилось, але. Вимовило: — Мама!— Мама! — крикнули маліЯкнайголосніше —На усій-усій земліСлово наймиліше!