Робота з проблемними аспектами психологічної готовності педагогів до інклюзивної освіти
Приклад правильного ставлення до «особливих» дітей має продемонструвати вчитель: важливо, щоб він допомагав іншим дітям контактувати з інвалідами.
За І.О. Колініченко
У світі проживає приблизно один мільярд інвалідів (це близько 15% населення світу), і всі вони стикаються з фізичними, соціально-економічними та поведінковими бар'єрами, що виключають їх з повномасштабного, ефективного та рівноправної участі в житті суспільства.
Світ дітей з обмеженими можливостями особливий, багатогранний. Сьогодні однією з найбільш актуальних є проблема інтеграції таких дітей в загальноосвітніх школах, дитячих садах.
Основним психологічним «бар'єром» є страх перед невідомим, страх шкоди інклюзії для інших учасників процесу, негативні установки та упередження, професійна невпевненість вчителя, небажання змінюватися, психологічна неготовність до роботи з «особливими» дітьми. Це ставить серйозні завдання не тільки перед психологічною спільнотою освіти, але і перед методичними службами, а головне, перед керівниками освітніх установ, що реалізують інклюзивні принципи. Педагоги загальної освіти потребують спеціалізованої комплексної допомоги з боку фахівців у галузі корекційної педагогіки, спеціальної та педагогічної психології, у розумінні та реалізації підходів до індивідуалізації навчання дітей з особливими освітніми потребами, в категорію яких, в першу чергу, потрапляють учні з обмеженими можливостями здоров'я. Але найважливіше чого повинні навчитися педагогіки масової школи – це працювати з дітьми з різними можливостями до навчання і враховувати це розмаїття в своєму педагогічному підході до кожного.
Метою даної роботи є психологічне просвітництво педагогів у питаннях роботи з дітьми з особливими потребами, корекція емоційного ставлення педагогів до дітей.
Насамперед, учитель, щоб навчити і адаптувати дитину з психофізичними вадами до життя в середовищі здорових однолітків, потрібен знати її психофізичні особливості, прояви поведінки, психологічну своєрідність. Переступивши поріг навчального закладу, такі діти вчаться жити повноцінним життям, налагоджують відносини з новим соціальним середовищем. Тому найперше завдання педагогів і вихователів - допомогти їм у цьому, застосовуючи творчий підхід і позитивне мислення.
Психологічна готовність до інклюзивної освіти має на увазі сформованість певної позиції, заснованої на наступних цінностях і переконаннях:
Для формування такої позиції необхідно гуманістичний світогляд, енергія і навички турботи про себе. Без останньої умови педагог, що працює в непростих умовах інклюзії, ризикує піддатися так званому професійному вигоранню.
З метою профілактики емоційного вигорання необхідно організувати неформальний простір, де вчителі можуть ділитися як своїми складнощами, так і успіхами. Добре підходить для цього формат інтерактивних семінарів, клубів, кіл спільноти. Основна мета таких заходів-психологічне розвантаження, зняття тривоги і емоційної напруги. Даний тренінг (додаток 1) розрахований на те що б учителі починали свою роботу вже підготовленими, обізнаними і з розумінням то з чим їм доведеться зіткнуться і чи готові вони до таких змін.
Додаток 1
Заняття для педагогів з елементами тренінгу «Робота з дітьми з особливими потребами»
Пояснювальна записка
Мета: психологічне просвітництво педагогів у питаннях роботи з дітьми з особливими потребами, корекція емоційного ставлення педагогів до дітей.
Використовувані форми і методи: тренінгові вправи спрямовані на ознайомлення роботі з дітьми з особливими потребами, зниження напруги.
Цільова група: педагоги.
Обладнання: м'яч, вата, пов'язки на очі, скотчь, макет сонця, промені сонця (паперові), лялька-хлопчик середнього розміру, аркуші та кольорові олівці, газета, свіча.
Підготовча робота: підготовка приміщення, матеріалів для роботи, теоретичний матеріал.
Хід проведення заходу
Вступ (теоретична частина нормативно-правова база).
Педагогам демонструється презентація, де представлена основна нормативно-правова база, що регламентує діяльність педагога в умовах освітньої організації.
Вірш Соні:
Мне страшно. Голова гудит.
Там мечутся слова и просятся уйти.
«Пусти нас, Соня, в мир пусти!»
Но рот мой на замке,
А ключ к замку в мозгу-
И как его достать?
Ну помогите ж мне!
Я не хочу немой остаться,
Но страх засовом запер рот.
Слова рождаются, живут и чудеса творят
В мирах, что в голове я создаю… И вот
В конце концов и умирают. Чтоб им жить,
Их надо в мир, вовне пустить.
Но как? Скажите мне!
А вдруг их люди не поймут?
Сквозь рот мой проходя,
Изменятся слова, их мир не примет,
Оттолкнёт, а в месте с ними- и меня?
Как жить? Мне страшно. Голова гудит”.
(Соня Ш., у дівчинки аутизм. На момент написання вірша їй було 8 років).
1. Вправа «Знайомство»
Кожен учасник на картці крупно пише своє ім'я (на час тренінгу можна вибрати інше ім'я), улюблений колір і асоціативне тварина («якби я народився не людиною, а твариною, то я був би ...»). Протягом 15 хвилин члени групи спокійно переміщаються по кімнаті. Зупиняючись один проти одного, представляються, називають колір і тварина. Кожен учасник може задати питання, що пояснює напис на Візитці.
Після цього всі встають в коло. Передаючи м'яч по колу, група відтворює отриману інформацію про кожного з учасників.
2. Вправа «Сонце здібностей»
Мета: усвідомлення власних здібностей.
Завдання учасників створити сонце своїх здібностей. Кожному лунають промінчики. Учасники пишуть на них свої здібності, вміння, які їм допомагають в роботі з дітьми. Потім кожен приклеює свій промінчик до загального сонця.
Питання для обговорення
— Хто відчував незручність, труднощі?
— Кому здалося, що хтось хвалиться?
— Чи дізналися ви щось нове про людей?
Великий «багаж» здібностей ми з вами зібрали. Нехай це сонце гріє нас все заняття і допомагає в роботі.
3. Вправа « Портрет особливої дитини»
Мета: скласти точне уявлення про дітей з особливими потребами.
Група повинна розділитися на 3-4 підгрупи. Кожній групі видається аркуш, на якій перераховані індивідуальні особливості різних груп дітей (агресивних, гіперактивних, тривожних, аутичних, зі зниженими зором або слухом). Учасники підгруп повинні вибрати риси, які властиві особливій дитині. Потім кожна підгрупа зачитає свою характеристику, ведеться загальне обговорення. Виступити може кожен. Після того, як портрет складений, основні характеристики особливої дитини записали на дошці. До них можна звертатися під час всього заняття.
4. Вправа «Привітання»
Ви маєте 5 секунд на те, щоб об'єднатися в пари і потиснути руку своєму партнеру. А тепер «привітаємось» один з одним таким чином:
- права рука на правій руці; - ніс до носа;
- вухо до вуха; - спина до спини;
- стегно до стегна; - п'ята до п'яти.
У вас все виходило легко і швидко. А тепер половина учасників нашого тренінгу уявіть себе дітьми з обмеженими можливостями:
- з вадами слуху (вата);
- з порушеннями зору (пов'язка на очах);
- з порушенням опорно-рухового апарату (на стільцях).
Спробуємо привітатися ще раз.
Обговорення:
- Як ви почували себе у ролі людей з обмеженими можливостями?
- Як почувалися "здорові" учасники?
- Які ваші враження від вправи?
5. Вправа «Поводир-Сліпець»
Мета: надати можливість педагогам пережити досвід зорової депривації; формування довіри в групі.
Зараз ми з вами пограємо. Це всього лише гра, але в ній ви зрозумієте, що може відчувати людина, позбавлений здатності бачити.
Формуються пари учасників, один з яких «Сліпець», йому зав'язують очі, інший - «Поводир». Він водить «сліпця», намагаючись уникати перешкод.
Обговорення:
- Які почуття викликає ця гра?
- Як ви себе почували в тій чи іншій ролі? Поділіться враженнями та спостереженнями.
6. Вправа психотехнічна гра «Пов'язані руки»
Мета: створити можливість пережити обмеження руху рук.
Учасникам зв'язуються руки, а потім їх просять застебнути-розстебнути ґудзики на куртці, написати крейдою на дошці і т.д.
Обговорення:
- Які почуття викликає ця гра?
- Як ви себе почували в тій чи іншій ролі? Поділіться враженнями та спостереженнями.
7. Вправа «Що чути?»
Мета: звернути увагу призначення слуху в житті, розвивати слухове увагу.
Учасникам пропонується протягом 1 хвилини звернути увагу на навколишні їх звуки, а потім розповісти, що вони почули.
Як чудово прокинутися вранці, почути спів птахів, шелест листя на деревах, відчути гармонію душі і тіла…— це щастя.
8. Вправа «Допоможи мені»
Мета: налагодження психологічного контакту, розвиток емпатії до дитини з вадами розвитку.
Два учасники виходять за двері, а інші залишаються в кімнаті.
Завдання учасникам: мовою жестів попросити у кожного з членів групи предмет (ручку, зошит, мобільний телефон та інше).
Групі дається завдання: ні в якому разі не давати цим людям нічого.
Обговорення:
- Як почував себе людина, що просив речі?
- Як почувалися учасники, у яких просили їх речі?
- Які труднощі виникли в учасників?
9. Вправа «Занурення»
Мета: розвиток емпатії до дитини з вадами розвитку.
«Сьогодні до нас в гості прийшов Артем, йому 4 роки. Народився він довгоочікуваною і бажаною. Мама і тато його дуже люблять, але так сталося, що він не такий, як усі. (Пауза). Особливий. Він погано чує, у нього течуть слині, ще він багато стрибає на місці, посміхається і каже щось не зрозуміле нам дорослим, бажаючи побачити іскорку розуміння. Він не вміє грати з дітьми, спілкуватися з дорослими, але йому так хочеться цього навчиться бути поруч з нами. У цей світ він прийшов таким не зрозумілим і зараз він з нами. І тут я укладаю Артема на підлогу в центр кола. (Пауза).
Зараз, я пропоную, по колу, кожному з нас відповісти на наступні питання:
1. Яке почуття народилося у вас при зустрічі з Артемом (або з такими дітками)?
2. Що ви, як педагог можете зробити для Артема (для таких дітей)?
10. Вправа «Кошеня»
Учасники встають в коло. Ведучий прохає передати по колу газету. Потім пропонує уявити, що на цій газеті заснуло маленьке кошеня, і тепер газету потрібно передавати один одному дуже дбайливо, щоб не розбудити і не налякати його.
Точно таке ж дбайливе ставлення важливо зберігати для спілкування з особливими дітьми.
11. Заповнення анкети для педагогів «Визначення рівня готовності до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами».
Мета: визначення готовності педагогів до роботи з дітьми з ООП.
Шановні вчителі! Просимо вас відповісти на кілька запитань (додаток 2).
Підсумок
«Мир «особого» ребенка
Интересен и пуглив.
Мир «особого» ребенка
Безобразен и красив.
Неуклюж, порою странен,
Добродушен и открыт
Мир «особого» ребенка.
Иногда он нас страшит.
Почему он агрессивен?
Почему он так закрыт?
Почему он так испуган?
Почему не говорит?
Мир «особого» ребенка –
Он закрыт от глаз чужих.
Мир «особого» ребенка
Допускает лишь своих!»
Оксана Полищук
Рефлексія: поаплодуймо один одному за цікаву колективну роботу і тут, у колі, проведемо рефлексію.
Потім психолог запалює свічку, яку учасники передають по колу, відповідаючи на питання:
- Що відбувалося з вами на тренінгу?
- Чи знайшли для себе щось нове, чим будете користуватися в професійній діяльності?
Додаток 2
Анкета для педагогів "Визначення рівня готовності до роботи з дітьми ООП»
1. Чи вважаєте ви, що інклюзивна освіта актуальна для нашого суспільства?
А. Так, інклюзивна освіта актуально.
Б. Важко відповісти.
В. Ні, інклюзивна освіта не актуальна.
2. Чи є у Вас досвід роботи з дітьми (дитиною) з ООП?
А. Так.
Б. Ні.
3. Якщо Ви працювали або працюєте з дітьми (дитиною) з ООП, опишіть, будь ласка, порушення(я) ____________________________________
_____________________________________________________________
4. Як Ви вважаєте, що таке інклюзивна освіта? _____________________
_____________________________________________________________
5. Яким ви уявляєте дитину з ООП? Напишіть 5 прикметників________
_____________________________________________________________
6. Наскільки Ви психологічно готові працювати з дітьми (дитиною) з ООП?
А. Я готовий(а) працювати.
Б. Я швидше готовий (а) працювати, ніж не готова.
В. Я швидше не готовий(а) працювати, ніж готова.
Г. Я не готовий(а) працювати.
7. Наскільки ви професійно підготовлені для роботи з дітьми (дитиною) з ООП?
А. Я повністю підготовлений(а).
Б. Я швидше підготовлений(а).
В. Я скоріше не підготовлений (а).
Г. Я повністю не підготовлений (а).
Д. Важко відповісти.
8. Якщо уявити ситуацію, що у вашому класі виявилася дитина з ООП, чи потрібна вам в такому випадку допомога?
А. Так.
Б. Ні.
9. Якої допомоги Ви б потребували? (Можна вибрати кілька варіантів відповіді.)
А. Дефектолога.
Б. Психолога.
В. Досвідченого педагога, що має досвід роботи з дитиною з ООП.
Г. Педіатра або іншого лікаря-фахівця.
Д. Іншого (вкажіть кого) _______________________________________
10. Які позитивні моменти інклюзивної освіти Ви б відзначили?______
_____________________________________________________________
11. Які негативні моменти інклюзивної освіти Ви б відзначили?_______
_____________________________________________________________
Вкажіть, будь ласка:
Дякуємо за співпрацю!