Робота з вихованцями з ООП у закладі позашкільної освіти

              Здобувачі позашкільної освіти з особливими  освітніми потребами – це вихованці, чиї потреби залежать від різних фізичних, психічних, розумових вад.

Наше завдання: створити простір можливостей, соціалізувати, розвинути їх таланти, дати зрозуміти, що вони рівні серед рівних, що вони потрібні, що вони талановиті.

За останні 5 років кількість дітей з ООП збільшилася майже у 2,5 рази – з 4655 вихованців у 2019 році в закладах дошкільної освіти до 11285 вихованців у 2024 році, та більш як удвічі – з 18643 учнів з ООП в закладах загальної середньої освіти у 2019 році до 40354 учнів у 2024 році( дані на березень  2024 року).

За даними Міністерства   охорони здоров҆ я України станом на 2022 рік

• в Україні на 1000 дітей припадає 1460 різноманітних захворювань
• 70% новонароджених мають патологічні відхилення у розвитку
• 60-70% дітей мають соматичні порушення ще на початку свого розвитку
• у понад 80% дітей, які йдуть до школи, присутні відхилення у стані здоров’я
• 10% з них мають мовленнєві вади
• у 25-30% спостерігаються порушення  розвитку моторних функцій
• у 30-35% порушення зорово-просторового сприйняття та зорово-моторних координацій 
• рівня шкільної зрілості у 6-річному віці досягають від 17% до 50% дітей
• слабкий розвиток пізнавальних здібностей виявлено у кожної десятої дитини шкільного віку.

У нашому Київському будинку художньої та технічної творчості створено відділ інклюзивної освіти. Зокрема, ми розробили і втілюємо у життя стратегічний  проєкт ««Арттерапія»

Ми працюємо  на виконання

• Національної  програми  психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
• Всеукраїнської програми ментального здоров’я  «Ти як?».
• Проєкту Міністерства освіти і науки :«Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти».

Мета проєкту:

• забезпечення інноваційного розвитку здобувачів позашкільної освіти та вихованців  з особливими освітніми потребами;

•  збереження їх психічного здоров’я та психосоціальної підтримки  за допомогою різноманітних видів арттерапії як методик розвитку та зміни особистостей в умовах нових викликів і випробувань;

•  формування їх готовності  до життя в нових реаліях сучасної  України і світу.

Він стосується не тільки гуртків чи студій, де ми надаємо освітні послуги вихованцям з ООП, а й усіх гуртківців, адже живемо в непростий час -час війни, коли кожна дитина потребує захищеності, затишного простору, родинності і тепла.

Є діти, чиї рідні перебувають на передовій лінії фронту.

Є діти, у яких вони загинули .

Є діти, які пережили жахіття окупації і евакуації із зони бойових дій.

Є діти, які є внутрішньо-переміщеними особами іще не оговталися від втрати дому, друзів, рідних місць, де почувалися затишно і комфортно.

Тому наші педагоги намагаються оновити їх психоемоційний стан методиками арттерапії:

І це дає вагомі результати.

Але, я хочу поділитися з Вами тим, що ми започаткували, що мені найближче до душі. У  минулому я заступник директора з навчально-виховної роботи найкрутішої школи м. Тернополя, де не було жодної дитини з ООП. Згодом - керівник приватної школи м.Києва, де також не було жодної такої дитини.

Проте початок повномасштабної війни перевернув все моє життя, як і кожного з нас. Ми виїхали з Києва вранці 24 лютого у село під Київ, яке згодом могло бути от-от окуповане.

І до нас почали сходитися люди з оточених ворогом сіл. Вони жили на 2 поверсі будинку, спали на карематах, бо місця у будинку вже не було . Серед них була дівчинка з ООП. Щоб допомогти захисникам, ми , на прохання  старости села, почали ліпити для захисників вареники. І ця дитина своїми покрученими пальчиками ліпила їх теж з нами. Я вперше так близько спілкувалася з такою дитиною. Коли я запитала її, де вона навчається, дівчинка відповіла, робить це самостійно, що раз на місяць її перевіряють вчителі, бо навчається індивідуально. Розповіла, що дуже сумує, бо її простір –це єдине  помешкання, а друзі і знайомі - бабуся і мама. Хоча вона хоче бути співачкою чи майстром народних промислів. І тоді я дала собі слово: коли орки відійдуть від Києва – буду працювати з такими дітьми.

І так сталося: перше оголошення. Яке я побачила, було оголошення Київського будинку художньої та технічної творчості про вакансію на посаду завідувача відділу інклюзивної освіти.

Я зразу попросилася на нього, хоча не мала жодного уявлення про особливості і  труднощі цієї роботи.

Зараз у нас функціонує 7 гуртків соціально-реабілітаційного напряму, у яких навчаються понад 180 вихованців, з них 63 вихованці з ООП. І їх кількість збільшується щомісяця. У минулих роках ми мали від 76 до 93 вихованців у цих гуртках.

Зокрема, наші діти займаються у таких гуртках:

• гурток арттерапії «Фантазійка» (пластилінографія, казкотерапія)
• гурток   «Я і світ навколо мене» - інтелекттерапія
• артстудія творчості «МАК»- арттерапія  видами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
• студія бодіперкусії  «Настрій+» - музикотерапія
• гурток творчої реабілітації «Гармонія»- етнотерапія
• вокальна студія «Цвіт папороті»
• гурток «Я- фактор успіху» - психотерапія

Щоб надати свої освітні послуги вихованцям з ООП , ми  розуміли, що не всі з них мають можливість і змогу прийти чи приїхати в заклад освіти на заняття в силу фізичних і матеріальних можливостей.

Ми пішли іншим шляхом : не вони до нас, а ми до них.

Уклавши договори про партнерство та співпрацю ми почали працювати на таких локаціях як реабілітаційні центри, бібліотеки, заклади професійної ( професійно-технічної) освіти м. Києва як офіційно, так і на волонтерських засадах . У нас зараз черги на запис у гуртки, які працюють на цих локаціях. Зокрема, хочу розповісти про локацію Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю ( вул. Олени Теліги, 37 Г).

Тут проходять реабілітацію діти з ООП  з усіх районів Києва, тут для них  є можливості для відвідування закладу з лікування  і одночасно заняття у наших гуртках.

Бачили би ви посмішки наших вихованців під час занять, невимовну радість від виконаної роботи, яку можна подарувати мамі чи рідним,

розуміння того, що ти можеш так віртуозно володіти своїм тілом, відбиваючи ритми на занятті бодіперкусії,

співати пісні, брати участь у конкурсах і отримувати нагороди, про які раніше і не міг мріяти. А про емоції мамусь я навіть не говорю. Кажу мамусь, бо саме вони 24/7 займаються щоденно дітьми і їм невимовно важко. Але про допомогу батькам  згодом.

Заняття Студії бодіперкусії  Настрій+ ( керівник Стелла Косарь) поєднують різні види музичної діяльності: танці, ритміку, спів, гру на дитячих шумових та музичних інструментах, body percussion, або перкусія тіла. Кожен вихованець має можливість особисто стати учасником звукового дійства і проявити свою індивідуальність. На музичних заняттях можуть застосовуватися різноманітні методи в залежності від цілей, віку та потреб вихованців.

Ми використовуємо такі методики, враховуючи, що працюємо з дітьми різних рівнів підтримки, не тільки 1 і 2.

1. Слухання музики. Під час занять студії вихованці слухають музичні уривки різних жанрів, звучання різних музичних інструментів. Цей процес супроводжується візуалізацією того інструменту, який чують діти. Під час такої вікторини звучать також звуки природи, звуки тварин, транспортних засобів і т.д. Систематичне прослуховування таких вікторин не тільки заспокоює дітей і налаштовує на подальшу роботу, а й розширює кругозір дитини.

2. Танцювально-ритмічні вправи. Це заняття, під час яких   поєднуємо музику з рухами. Для цього використовуємо ігри та руханки, де вихованці наслідують рухи вчителя або виконують власні танцювальні рухи, рухаються відповідно до ритму музики або імітують рухи тварин під певні музичні теми.

3. Ритміко-гімнастичні вправи. Ритміко-гімнастичні вправи мають задовольняти фізичні потреби дитини, тому ми їх обираємо відповідно до можливостей дітей. У якості гімнастичних предметів на заняттях ми використовуємо  перкусійні трубки бумвоксери. За допомогою цих трубок вони відтворюють простий ритм і вигадують  власний.

4. Співи та вокалотерапія. Вихованці гуртка виконують різні вправи: дихальні, артикуляційні, розспівки. Це стимулює мовленнєву активність, коригує заїкання. Ми намагаємося підбирати мажорні  пісні, з простими мелодіями та словами, які вони можуть легко запам'ятати, які спонукають співати разом з викладачем.

5. Гра на шумових та музичних інструментах. Ми даємо дітям можливість експериментувати з різними музичними інструментами, які вони можуть струшувати, бити або натискати, щоб вивчити їх звуки та можливості, відчути різницю в звуках та використання різних технік гри. Для музикування на заняттях гуртка використовуються шумові інструменти, а також такі музичні інструменти, як чайм-бари, діатонічні дзвіночки, музичні трубки бумвокерси.

Ми враховуємопсихічні особливості дітей, їх фізичний розвиток .Інструмент повинен бути зручним і незатяжким, а також не вимагати складного звукового видобування і, звичайно ж, володіти приємним звуком.

Найбільший резонанс викликало музикування за кольоровими нотами, що дозволяє вирішувати численні навчальні завдання і створює широке поле для фантазії, згуртовує дитину, розвиває почуття відповідальності . 

  Через колірний код діти опановують музичну грамоту: грають, візуально сприймаючи кольорові ноти, викладені на партитурі, та освоюючи їх місце розташування на нотному стані.

Музикування діатонічними дзвіночками дуже подобається нашим авихованцям. Дзвіночки розвивають музичний, гармонічний, поліфонічний, тембровий, динамічний слух. Вони ж сприяють розвитку почуття ритму, уваги та музичної пам'яті, адже діти грають за кольоровими партитурами. Формують готовність та уміння діяти в колективі, розвивають навички дрібної моторики, а також слухові, зорові і тактильні здібності до сприйняття. А   кожна дитина стає активним учасником ансамблю, незалежно від рівня його здібностей, що призводить до психологічної розкутості і допомагає впоратися з надмірною сором'язливістю і скутістю дітей , формуючи доброзичливу атмосферу в групі.

Використовуємо в роботі з дітьми і чайм-бари (резонаторні пластини), які стали чудовим музичним знаряддям.

Чайм-бари - це винятковий музичний інструмент який поєднує кольорові пластикові трубки і резонаторні пластини і відносяться до класу ударних, та ще й має приємне мелодійне звучання. Кожна трубка чайм-барів - це окрема нота в октаві зі своєю висотою, яка залежить від розміру і колірного забарвлення, що дає можливість створювати як ритмічний, так і мелодійний малюнок одночасно. 

Кожна дитина, отримавши в групі з необхідну трубку-ноту, має можливість відчути себе важливою частиною єдиного і складного механізму - справжнього оркестру . Групова гра надає дітям можливість не тільки вербально спілкуватись, а й емоційно розвантажуватись, пробуджуючи віру в свої можливості. 

 Імпровізація. На заняттях гуртка діти вільно використовують різні музичні інструменти, щоб вони могли виражати свої почуття та емоції через музику. Це може бути особливо корисно для дітей з аутизмом або іншими розладами спектру аутизму. Музична імпровізація дітей є основним методом музичного виховання у методиці німецького композитора Карла Орфа, де основним призначенням занять є залучення всіх дітей до музики незалежно від їх здібностей та природної музичності.

Проте найбільше захоплюються і вихованці, і батьки бодіперкусією- грою на власному тілі. Body Percussion – це мистецтво перкусії в організмі. Оскільки перкусії на тілі відіграють свою роль, то їх можна класифікувати за використанням та призначенням. З цієї причини тіло використовується, як ритмічний, акустичний  і динамічний інструмент, що пов'язаний із руховою та моторною діяльністю дитини.

Молодшим вихованцям подобається Body Percussion, взаємодіяти з різними частинами свого тіла, досліджувати його  у музично-ритмічній  діяльності. Діти, які вже набули певного досвіду із перкусійної діяльності, опановують великою палітрою звуків і вміле їх чергування дає приголомшливий ефект єдиної музичної канви.

Перкусія тіла – це колективна музика.  Ми використовуємо ляскання, клацання, плескання, тупотіння для  вивчення ритму. Саме такі  заняття розвивають  відчуття ритму, слух, і швидкість.  «Жести, що звучать»  можна використовувати стоячи, сидячи, стоячи на колінах або сидячи на підлозі.

Із нетрадиційних  музичних інструментів використовуємо папір, стаканчики, саморобні шейкери, відра, пластмасові тарілочки, пляшки з водою, співаючі коробочки, м'ячики та інші.

Другий напрям- арттерапія засобами декоративно-прикладного мистецтва: папір, фуамеран, фетр, природні матеріали. Вихованці ніколи з ними не працювали, бо не завжди батьки вдома можуть їм приділити увагу. Погляньте на роботи нашої студії арттерапії «МАК» керівник Олена ШЕСТОПАЛОВА». І це роботи дітей 2-3 рівня підтримки.

Родзинкою нашої роботи є заняття з пластилінографії  - гурток арттерапії «Фантазійка» (пластилінографія, казкотерапія). Я навіть не буду Вам переказувати, як ми працюємо, просто погляньте, що роблять вихованці і які у них емоції!

Ми маємо свою сторінку у соціальних мережах: Арттерапія Київського державного будинку художньої та технічної творчості.

https://www.facebook.com/groups/1586914648478984/

   Ми беремо активну участь не тільки у Всеукраїнському конкурсі «Повір у себе», а й за підтримки благодійників організували Всеукраїнський багатожанровий фестиваль для вихованців з ООП «Покоління незламних і вільних», який розпочинає роботу у серпні - до річниці Дня незалежної  України, а завершується у жовтні.

 Вихованці гуртків соціально-реабілітаційного напряму здобули такі перемоги у конкурсах:

   Перегляньте емоції виступу наших вихованців.

Крім цього, ми проводимо виставки робіт, музичні посиденьки з батьками, свята Миколая, День матері, День друга, День улюбленця.

Не забуваємо ми і про батьків. Спільно благодійною організацією  Конференція Блаженної Марти Вєцкої, яка  є українською гілкою Товариства св. Вікентія де Поля (St Vincent de Paul Society) – міжнародної християнської волонтерської спільноти, яка була створена ще в 1833 році і яка об'єднує майже 1 500 000 волонтерів ми беремо участь у проведенні підтримка сімей, які виховують  дітей з інвалідністю - своєрідні відпочинкові пікніки, коли наші працівники-волонтери працюють з дітками, а батьки мають можливість відпочити.

Ми зустріли там хлопчика, який не посміхався 14 років, а заняття музикотерапією перетворило його на усміхненого юнака. І  кожен такий крок – це почуття гордості за те, чим ми займаємося.

 Загалом арт-терапія та арт-педагогіка допома­гають полегшити процес соціалізації осіб з ООП у колективі однолітків без відхилень в розвитку.  МИ розвиваємо творчо дітей, даємо їм можливість відчути  себе рівними серед рівних.