Родинне свято "Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся..."

Дай, бабусю, поцілую

 сивину твого волосся...

Виховний захід до Міжнародного жіночого дня 8 Березня

Мета: Виховувати любов і повагу до старших членів родини — бабусь. Формувати чуйність, доброту, милосердя. Вчити дітей поважати життєвий досвід старших членів родини, прислухатися до їхніх порад, допомагати їм.

 

Свято проводиться в залі, який оформлено за зразком бабусиної світлиці. На дошці гарно написаний плакат «Наші бабусі», прикрашений рушниками. Гості розсаджені попід стінами з двох боків, діти попереду них, а бабусі — у центрі. На середину залу виходять хлопчик і дівчинка. На вишитому рушнику тримають хліб і сіль.

 

Учень.

Добрий день, люди добрі,

Що сидять в нашій господі.

Раді з святом вас вітати.

Щастя і добра бажати.

Учениця.

Подивіться, подивіться,

Як прикрашена світлиця!

Правда‚ діти‚ гарно тут?

Квіти в горщиках цвітуть.

Учень.

Красиво і світло у нашій світлиці,

Примули на вікнах стоять вогняні,

Сьогодні у школі бабусине свято‚

І хочеться вас привітати мені.

 

Кланяються гостям, кладуть хліб на стіл і сідають разом зі всіма дітьми класу.

 

Учениця.

Дозвольте сьогодні усім побажати
Багато хороших і сонячних літ.
Бабусям і мамам,
Сестричкам в це свято
Подарувати весь сонячний світ!

(Звучить пісня «Мама» у виконанні Андрійка О.)

Учень.

Любі подруги, дівчата,
Однокласниці завзяті!
Вас із святом теж вітаєм
І у коло всіх скликаєм!

(Дует Топтун А., Івченко В. «Їхав козак за Дунай»)

 

Учень. Любі дівчата-однокласниці, прийміть подарунки з нагоди 8 Березня!

 

Учитель. Яке найкраще слово у світі? –

                Раз мудрий хтось питав людей.

       «Здоров’я», - відповів хворий.

       «Ні, молодість!» - сказав старий.

       «Найкраще хліб!» - жебрак говорить.

       «Це перемога», - відповів стрілець.

       «Найкраще воля!» - промовив невільник.

       «Правда!» - одстоював свою думку мудрець.

       Аж тут з куточка обізвавсь сирітка, ще малий хлопчик:

       «Найкраще слово у світі Мама!»

       І всі сказали: «Мама!.. Так!... Мама!...»

 

Учениця.

Матусю рідненька найкраща у світі,
Про всіх нас турбуєшся ти.
Щоб всі ми були і одягнені, й ситі,
І легко було нам рости.
Щоб труднощі вміли в житті подолати,
І добрими стали людьми.
Та світ наш великий могли пізнавати
І мудрими виросли ми.
Спасибі тобі за вселенську турботу,
За кожну секунду життя.
За ночі без сну та за думи й скорботу,
За те, що ведеш в майбуття.

 

(Звучить пісня «Мамо, матусю»)

1. Посміхнешся ти мені, стане день ясніший,

Обіймеш мене ласкаво поглядом своїм.

 

Приспів: Мамо, матусю, дякую за все,

                Маму, матусю люблю над усе.

 

2. Ти даруєш радість нам, підтримуєш в біді,

Зігріваєш ласкою всім серцем своїм.

 

Учениця. Рідні матусі! З нагоди свята 8 Березня прийміть від нас подарунки.

 

Вчитель

Сьогодні у нас багато гостей: і мами , й бабусі. Думаю мами не будуть заперечувати, що на почесне місце ми запрошуємо наших бабусь, адже це вони – двічі мами: мами наших мам і тат, також їх дітей. Вони заслуговують на подвійну шану та низький уклін за недоспані ночі‚ натруджені руки‚ смуток у  очах. І до Вас, бабусі, сьогодні звертаються ваші діти і онуки.

 

(Звучить пісня «Моя бабуся»)

1. Найдорожча моя берегине,

З пасмом срібла над світлим чолом,

Хай любов моя піснею лине

І пригорнеться. Наче крилом.

 

Приспів: Моя бабусю, мій дивоцвіте.

       Моє натхнення, мій оберіг,

       Тобі стелю я, неначе з квітів,

       Своїх співанок вінок до ніг.

 

2. Ти даруєш мені вишиванку,

Засіваєш добром дні мої,

Кличеш сонце до мого світанку,

Де співають дзвінкі солов’ї.

 

Учениця.

Вже срібні роки заплітаються їй в коси‚

Вже діти дорослі, онуки ростуть,

А серце таке молоде ще й досі‚

І руки спочину ніяк не знайдуть.

Пахнуть руки її паляницями,

Кропом‚ стравами і пшеницею,

Пахнуть рученьки м’ятою-рутою,

Пахнуть хатою незабутою,

Пахнуть руки її огірочками,

Свіжовипраними сорочками,

Пахнуть рученьки ніжною ласкою‚

Онучаток маленьких колискою,

Непомічені, вкрай натруджені,

Невідзначені, хоч заслужені.

 

Вибігає хлопчик.

1-й хлопчик (вигукує).

Гайда‚ хлопці‚ всі до мене‚

Гарні чоботи є в мене!

Вибігають інші хлопчики, шикуються в одну шеренгу.

2-й хлопчик. Яка у тебе вишиванка!

1-й хлопчик. Це мені мама вишивала.

3-й хлопчик. А які гарні чоботята!

1-й хлопчик. Це мені бабуся подарувала.

Звучить музика. Хлопчик і дівчинка танцюють «Гопачок».

Учениця.

Добрий день‚ бабусю дорога моя!

Це для тебе сонечко лагідно сія...

Ласкою повняться рученьки твої.

Я люблю твій голос — теплий‚ дорогий!

В нім землі моєї срібні голоси‚

Дружби і любові‚ ласки і краси.

Назбираю в лісі квітів сон-трави,

Дорога бабусю‚ літ за сто живи.

У моєму серці — слід твоїх пісень.

І кажу: «Добридень! Добрий тобі день!»

 

(Звучить пісня «Бабуся у виконанні Горзової А.)

1. Зранку до ночі трудиться бабуся,

В неї я охоче працювати вчуся.

Я бабусю прошу  хоч на півгодини,

Хай моя хороша ляже, відпочине.

 

2. Годі їй старенькій мити, підмітати, -

Я сама скоренько приберу кімнати.

Застелю я ліжка, підмету підлогу,

Килимок-доріжку покладу під ноги.

 

3. Я сама усюди пил повитираю,

Квітів не забуду принести із гаю.

Все, як і годиться, все зробить я зможу, –

Я ж бо трудівниця, на бабусю схожа.

 

Учитель. 

    Вслухаймося в ці слова: бабуся‚ бабусенька, бабуня‚ бабулечка, бабця‚ бабусечка. Які вони ніжні‚ красиві, лагідні, пестливі.

Бабця — невтомна трудівниця, скарбниця мудрості нашого народу‚ хранителька звичаїв та обрядів, цікавих казок‚ які вона вам розповідає щовечора перед сном. Ці казки теплим вогником нашого дитинства зігріватимуть нас у житті.

 

Учень.

Як зростем великі‚ то збудуєм хату‚

Всіх бабусь запросим у одну кімнату.

І для них‚ стареньких, там влаштуєм свято.

Запросим у гості соловейків з гаю‚

Нехай для стареньких красно заспівають,

Щоб бабусі знали‚ що онуків мають.

Внуки‚ як дубочки, внучки‚ як смерічки.

Ще заждіть, бабусі‚ зачекайте трішки‚

Виростуть на поміч онучки-потішки.

Я щодня Пречистій молюся за тебе‚

Щиро прошу ласки у Бога із неба‚

Бо ще дуже довго бабусеньок треба.

Учитель. 

Бабуся прожила на світі удвічі більше за ваших маму і тата. Бачила в житті удвічі більше за них. І ви удвічі дорожчі для неї‚ бо ви — діти  її дітей. Бо ви — її онучата, дівчатка й хлоп’ята. Бо ви — її пташенята, ластів’ята, нехай іноді й поросята.

Учень. І коли це бабуся мене називала поросятком?

Учениця. Напевно тоді‚ коли ти був бруднулею!

Учень. Згадав! Це було тоді‚ коли я

Заталапав чоботята.

І, щоб сховатися від тата‚ —

До бабусі утікав!

А вона посварить, покричить,

Поцілує та й мовчить.

Чи сюди‚ чи туди‚

Чи то хліба‚ чи води‚

Чи сорочку, чи штанята, —

Все до бабці‚ не до тата:

Там безпечно від біди.

І щасливий той живе‚

В кого бабця люба є:

Той біди вже не зазнає‚

Бо бабусенька скрізь дбає.

 

(Звучить пісня «Бабусенько моя»)

 

Учитель. 

А дбає про вас бабуся тому‚ що ви її кровиночка. Правду кажуть у народі: «Справжні діти — це онуки».

Бабусенька, бабуся‚ невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе‚ останньою краплиною води поділиться. Нерідко бабусі замінюють вам тата і маму. Адже ваші батьки за щоденними турботами не мають часу відповідати на всі ваші «Чому?» От і доводиться звертатися до бабусі. А вона встигає все.

Загляньмо в бабусині очі. Які вони щирі! В них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів. Це погляд добра й любові. І хоча горе не обходило бабусиної хати‚ але особливим теплом світяться очі бабусі тоді‚ коли приїздять до неї онучата.

 

 

Учениця.

Бабусина доля — Яка та тополя,

Що посеред степу В небо порина.

Вітер гне тополі‚ Заметілі в полі.

Так біліє в бабці сивина.

Наткали їй горя  Як два Чорних моря —

То роки нужденні, То шляхи біди.

Тільки і світало, Як пшеницю жала‚

Та як повертались Доньки і сини.

А іще світало, Як защебетали            

У дворі онуки‚ Наче ластівки.

Бабусина доля — Як в степу тополя‚

А над нею небо‚ як віки.

 

Учитель.

Кажуть‚ що бабусі більше люблять онуків‚ ніж власних дітей. Вони з любов’ю передають їм свої уміння. Колись від бабусь онучатка

вчилися прясти‚ ткати‚ шити‚ вишивати, бавити немовлят і виконувати домашню роботу.

Наш народ здавна шанує бабусь і склав про них багато прислів’їв.

Хто бабусю має‚ той потіху знає.

Бабця скаже‚ як зав’яже.

Там бабусині руки‚ де онуки.

Бабусине слівце — плідне деревце.

Кожен із нас дуже любить свою бабусю і каже: «Моя бабуся — найкраща».

 

 

Учень.

Моя бабуся люба‚ гарна й мила‚

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас‚ дітей.

 

Учениця.

Дай‚ бабусю‚ поцілую Сивину твого волосся,

Теплим диханням зігрію Снігом вибілені коси.

Може, і на них розтане лоскотливий іній срібний,
Мов химерні візерунки на замерзлій з ночі шибі.

Цілую бабусині втомлені руки,
Що знали в житті і любов, і розлуки,
Що вміють такий смачний торт випікати,
І людям добро завжди дарувати.

Бабусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму і щічки погладжу…
Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняний,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
Бо я тебе дуже люблю!

 

Учень.

Скільки в бабусеньки з нами турбот!

Варить бабуся нам добрий компот.

Скільки в турботах її різних умінь.

Рідна бабусенько, сядь відпочинь,

Ми тобі пісню зараз почнем‚

Дружно з бабусею всі ми живем.

 

(Супрун А. виконує пісню «Бабця спить», сл. К.Беряєвої, муз. Б.Гірського.)

Ходить тиша в теплих капцях‚

Задрімала в кріслі бабця.

А годинник цокотить,

Бабця спить‚ бабця спить.

А годинник цокотить, цокотить, цокотить:

Тік-так, тік-так,

Бабця спить‚ бабця спить.

Щоб рідненькій було тепло‚

Я укрию її пледом.

Не стрибай, мій м’ячик‚ цить.

Бабця спить. Скік-скік (двічі).

Ой ти‚ котик — сіра спинко‚

Вийди з хати на хвилинку,

Бо твій носик муркотить, —

Бабця спить. Мур-мур (двічі)

 

Учитель. 

Погляньте, як сивина вибілила коси ваших бабусь‚ а комусь тільки припорошила скроні‚ і кожна сива волосинка говорить про те‚ що не завжди слухали їх діти й онуки. І боліло у бабусь серце за ваших мам і тат‚ за вас‚ онуків‚ а волосинки сивіли.

 

(Звучить пісня «Пусть не болит сердечко»)

1. На лице морщинки, голова седая,

Ни к чему кручины, бабушка родная,

Вспоминаем с болью, как годы прожили,

Трудно, но с любовью вы детей растили.

 

2. Ты присядешь к печке, что-нибудь расскажешь,

Или просто с песней ты носочки вяжешь,

Что тебе не спиться, подросли уж внуки,

Отложите спицы, отдохнут пусть руки.

 

3. Занем, твоя ноша тяжела была,

Ты моя хорошая все пережила,

Выйди на крылечко, уж весна, все тает,

Не болит сердечко пусть твое, родная.

 

 

Учень. 

   Без бабусь ми ні туди і ні сюди. Бабця — це енциклопедія і довідник в   одній особі. Послухайте.

 

Учень. 

Добре вчилася Софійка,

Добре вчилася Гафійка.

А чому це в них‚ дивись‚

Раптом двійки завелись?

Звідки двійки у Софійки?

Звідки двійки у Гафійки?

Кожна скаже це сама‚

Таємниці тут нема.

От розказує Софійка:

— Через те у мене двійка‚

Що послали в нас бабусю

Аж на місяць в місто Львів.

Там такі відкрились курси

Навчання бухгалтерів.

А чого навчатись їй?

Зовсім зайве діло.

Вже вона задачник мій

На зубок завчила.

А самій мені‚ хоч плач‚

Не рішить ніяк задач.

 

Учениця. Любі‚ добрі‚ ласкаві бабусі‚ низький вам уклін та щире «спасибі» за вашу невтомну працю‚ таку потрібну, але іноді непомічену та неоцінену. Ми вас любимо!

Дорогі бабусі! У своєму житті ви не часто отримували подяку, нагороду за свою роботу. І ось учнівська громада нашого класу вирішила встановити нагороду для кожної бабусі. Прийміть від онуків велике спасибі й подарунки.

Учень.

В хаті тепленькій

Стихла розмова.

Сняться старенькій

Сни колискові.

Сняться бабусі Діти і внуки‚ —

Не надивлюся На її руки.

Все вони можуть‚ Все вони вміють‚

Треба — поможуть, Просиш — посіють.

Ви нас водили‚ Ви нас носили‚

Бога молили‚ Ласки просили.

 

Учитель. А треба й пісню заспівають, та так мелодійно й жалібно. У виконанні бабусь звучить пісня «Мамина вишня».

 

Знову наснилось дитинство
Тепле, як гарна весна.
Вишня вдяглася в намисто,
Мама щаслива й сумна.
Там за село проводжала

Долю мою молоду...                 

Щиро мені щебетала
Мамина вишня в саду.

Вдаль голубими вітрами
Весни за обрій пливли.
Раннім туманом у мами
Коси, як дим, зацвіли.
Мати в тривогах вінчала:
Щастя жадане й біду...            

Радо мене зустрічала    
Мамина вишня в саду.  

Здавна близьке й сокровенне
Все там, аж терпне душа.
Начебто й мама до мене
Стежкою в сад поспіша.

Знов, як бувало, до столу
Кличе, лиш в хату зайду...      
Ронить зацвіток додолу
Мамина вишня в саду.

Пісня любові й дитинства
В серці бринить, як струна.
Наче священна молитва
З рідного краю луна.
Та не порадує літо
Душу мою молоду...                  
Плаче тепер білим цвітом
Мамина вишня в саду.

 

  Учень. 

Свою бабусю я знаю з давніх пір‚

Її обличчя любе‚ її ласкавий зір.

Замислиться бабуся‚ зажуриться на мить‚

І знов‚ дивись‚ сміється, ласкаво гомонить.

Та над усе найбільше сподобались мені

Її ласкаві руки‚ умілі та міцні.

Оцій руці хорошій робота не важка‚

Бо в’яже‚ варить‚ пише бабусина рука.

Буває‚ щось пошиє‚ ви скажете: краса.

Вона робити вміє ну просто чудеса.

І я в бабусі руки цілую залюбки,

Вони немов співають, розказують казки.

Я слухаю бабусю‚ я весь мов уві сні.

Розумні, ніжні руки‚ умілі та міцні.

Учень. 

  Я своїй бабусі пісню заспіваю,

  Вона для мене сонечко й краса‚ —

  Подібної до неї я не знаю‚

  Коли б зшукав всю землю й небеса.

 

Пісня у виконанні Шарова О.  «Рідня»

 

Бабуся моя дорогенька,
Матуся моєї матусі,
Присядь коло мене близенько,
Я ніжно отак пригорнуся .

Накину тобі я на плечі
Хустинку тепленьку, пухову.
Як гарно з тобою малечі.
Бабусю, завжди будь здорова!

 

 

Вчитель.  А ще з раннього дитинства прищеплювали бабусі всім нам любов до своєї Батьківщини, рідного краю, мальовничого села, батьківської хати.

 

(Звучить пісня «Біля річки» у виконанні учнів)

1. Біля річки-чарівнички, на краю села,

Де верба, мов молодичка, коси розплела,

Де росте пахуча м’ята, спати не дає,

Там моя селянська хата. Джерело моє.

 

2. Там зробила перші кроки, увійшла в життя,

Звідтіля мій шлях широкий йде до майбуття.

Від хатинки до кринички стежка пролягла

Біля річки-чарівнички, на краю села.

 

(Звучить пісня «Де Рось і Росава» у виконанні бабусь)

1. Де Рось і Росава біжать у Дніпро,

Між ними лежить моє рідне село,

А там біла хата стоїть край села,  

Де мама сумує, мене вигляда.

 

2. А мама сивенька щодня вигляда,

Вже з яблунь давно обламала гілля,

Ті яблуні білі цвітуть під вікном,   

Як мамині скроні, що сиві давно.

 

3. Ой, мамо, матусю, ти так не журись,

Ти краще у небо ясне подивись,

То весну до тебе несуть журавлі      

І я з ними лину на білім крилі.

 

Багато в бабусі турбот — не злічить!

Одній всю роботу нелегко зробить.

І хочеться вам, друзі,

Таке усім сказать:

Ми будемо бабусі завжди допомагать.

Нехай хоч і в маленькім ділі,

Та руки в нас усіх умілі.

Ми допомагаєм вправно,

Посуд миємо під краном,

Витираєм тарілки

І… збираєм черепки.

 

(Звучать Частівки)

1. Ми дівчата голосисті і співати любим,

Проспіваєм забавлянки усім добрим людям.

 

2. Я учора у печі наварила каші,

Ой, наїлися ж її усі свині наші.

 

3. Ми весною на городі так садили огірки,

Що з собакою пізніше всі шукали ми рядки.

 

4. Я сьогодні підмітала віником долівку,

Все сміття чомусь попало на мою голівку.

 

5. Брала мамині парфуми, бризкала на коси,

І на мене, як на мед, позлітались оси.

 

    6.   Проспівали забавлянки ми у вашій хаті,

          Будьте ви завжди здорові, щедрі і багаті

А зараз ми проведемо гру-конкурс «Бабусині помічники».

1. Уявіть, що вам доручили купити у магазині овочі для

борщу. Що ви купите?

2. Скільки коштує буханець хліба?

3. Часто бабусі важко втягнути нитку в голку, і вона звертається до вас по допомогу. Хто з вас вправніше це зробить?

4. У хлопчиків і дівчаток нерідко відриваються ґудзики від одягу. Хто швидше й правильно пришиє ґудзик до сорочки?

Вчитель.

1. Ось риба й відірваний вовчий хвіст («Лисичка-сестричка та Сірий вовк»).

2. Уламок дзеркала. Хто в нього загляне злим стане («Снігова королева»).

3. Багато золотих горішків («Казка про царя Султана»).

4. Гарна квітка («Червона квітка»).

 

Хто гарно знає свою бабусю?

1. На двох каналах телебачення одночасно йдуть:

•                               концерт класичної музики,
•                               інформаційна програма,
•                               реклама,
•                               серіал.

Який канал вибере для перегляду бабуся?

2. Якщо в кафе бабусі запропонують на вибір одну із страв – морозиво або піццу, то що вибере бабуся?

3. Уяви, що твоя бабуся виграла путівку за кордон, і їй запропонують на вибір відпочинок на гірськолижному курорті або відпочинок на березі теплого моря.
Яку путівку вибере бабуся?

 

Ой, яка ж бо ти, бабусю, дорога та мила.
Того словечком сказати не моя ще сила…

Що те сонечко на небі,
в лузі квітка красна,
То бабуся в нашій хаті
добра все та ясна…

Ясне сонце світить з неба,
веселить та гріє, -
В рідній хаті при бабусі
кожен з нас радіє…

Без журби та у здоров’ї
жити дай Вам, Боже!
А віддячитись бабусі
Бог мені поможе.

Учениця.

Богородице-Мати! О Пречистая Діво!

Тобі дяку складати Я беруся несміло.

Я молюся до тебе  За татуся і неньку‚

Зачинательку роду‚За бабусю рідненьку.

Даруй‚ Матінко Божа‚ Їй життя довге й миле.

Кожна днина пригожа Додає їй хай сили!

Хай ніколи бабуся Наша горя не знає‚

Поможи їй‚ молюся‚ Преподобна, благаю!

Любов наша до неї Завжди світла й чиста.

Молю серцем‚ душею‚ Будь же з нею‚ Пречиста!

 

(Лунає пісня «Аве‚ Марія», муз. Ф.Шуберта. Дівчатка виконують танець зі свічками.)

Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многії літа, назавжди!

Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим бабцям

Многих, добрих, щасливих літ!

1. І поле, і небо, все земне у тебе,

І ранок цей сонячний, ніжний такий.

 

Приспів: Хай будуть вам люди

                Всі ранки усюди

       І вечір вам добрий,

                І день вам ясний.

 

  2. Хай роки минають, а серце співає,

      Бо все навкруги, немов пісня дзвенить.

 

         Приспів: Хай ранок розквітне

                         І буде над світом

       Вишнево-блакитне

       І сонце, і мир.

Для вас усіх буде як свято.

Нехай всі родини, як ніжний вінок,

Щастям барвистим будуть багаті.

Бабусю шануйте і дідуся!

Матусю любіть і тата!

Нехай родина дружна уся

Буде на радість завжди багата!

Хай тішаться внуками бабця та дід!

Хай татко та мама радіють дитині!

Хай буде, як дуб, могутній ваш рід!

Хай злагода й мир запанують в родині!